План тематичного тижня «Збережемо чистим довкілля»

Тиждень « Збережемо чистим довкілля»

16.04-20.04.2018

Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу.

Людина – частина природи, потяг до всього

живого закладений у ній від самого народження,

та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці. 
 

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, передбачає створення

передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Метою екологічного виховання є:

• формування знань про природу, природні явища, рослинний і тваринний світ;
• розвиток естетичних почуттів: любові, поваги, бережливого ставлення по відношенню до світу природи;
• спонукання в дітях бажання доглядати за природою і тваринами, берегти і зберігати природні багатства.

План проведення тижня «Збережемо чистим довкілля»

Тема  дня:

Вихователь-методист: Сахарук Л.І.

Пам’ятка для педагога

• Любити природу — означає не лише милуватися її красою й до­сконалістю, а й бути готовим вчасно прийти їй на допомогу. Небайдуже серце і дбайливі руки — запорука справжньої, тобто діяльної, турбо­тливої любові до рідної землі. Кож­на рослинка, кожна тваринка, кожна жива істота на нашій планеті потре­бують уважного, чуйного, гуманного ставлення людини. Цього маємо вчи­ти й дітей. Тож процес гуманістич­ного виховання обов'язково перед­бачає екологічно доцільні форми організації дитячої праці й творчості у природі.
• Відомо, що трудова діяльність дітей спонукається різноманітни­ми мотивами — пізнавальними, утилітарними, суспільними тощо. Дуже важливо долучати до них етичні та естетичні мотиви, оскіль­ки саме вони є надійним підґрун­тям гуманного ставлення до при­роди.
• Логічно, що емоційно-художнє освоєння природи органічно пере­ходить в активні форми дитячої твор­чості. Все, до чого лине думка дити­ни й торкається її рука, має зігріватися співчуттям та ніжністю. Малят треба навчити однаковою мірою і відчува­ти красу природи, і оберігати, і тво­рчою працею примножувати її.
• Гуманістичне виховання передба­чає залучення дошкільнят до посиль­них трудових справ, беручи участь в яких, вони набувають конкретних на­вичок і вмінь. Процес такої праці має бути творчим, пройнятим зацікавле­ним ставленням дітей до краси навко­лишнього світу. Без цього праця в природі втрачає гуманістичний сенс. Тож будь-яка трудова справа, запро­понована педагогом, має стимулю­вати самодіяльність вихованців, їхню ініціативність, кмітливість, фантазію.
• Педагоги знають: милування довкіллям або ж його художнім від­творенням у мистецтві, а також пра­вильна організація трудової діяльнос­ті у природі завжди викликають у дитини потребу виявити свої почут­тя. Це може бути просте емоційне судження — імпульсивне й нерозгорнуте, на яке здатні майже всі діти. А як радують найменші спроби вихо­ванця передати своє ставлення до природи в цікавій художній формі! Такі спроби варто всіляко заохочу­вати.
• Тож завдання педагога — по­дбати про створення різноманітних ритуалів радісного спілкування з нею, що сприятиме вільній самореалізації дитини. Моменти твор­чості сприяють народженню енергії доброти й співпереживання, несуть дітям радісне збудження, щирість пе­реживань, піднесений настрій.

Отже, практична реалізація завдань і мети екологічної освіти будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; взаємозв'язку теоретичних знань з практичною діяльністю дітей у цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми тощо); використання проблемних методів навчання (рольові ігри та ін.).

ШЛЯХИ   РЕАЛІЗАЦІЇ                                                                                                                           ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ

1.               Створення еколого - розвивального середовища:
   •            у груповій кімнаті;
   •            на майданчику;
   •            у довкіллі.
2.               Планування роботи з екологічного виховання:
   1.          Перспективно-тематичне:

а)спеціально організовані форми (частина інтегрованого завдання);

б)спільна діяльність:

•            екскурсії;
•            подорожі по екологічних стежинах;
•            спостереження;
•            досліди;
•            праця у природі;
•            бесіди;
•            педагогічні ситуації і моральні вправи;
•            дидактичні ігри;
•            художня література;
•            загадки, прислів’я, прикмети;
•            випуск газет;
•            природоохоронні акції;
•            свята й розваги;
•            художньо-творча діяльність;
•            твори мистецтва;
•            фізкультурно-оздоровча робота;
•            музична діяльність;
•            безпека життєдіяльності;
•            робота з батьками;

 в) створення розвивального середовища для самостійної діяльності.