Тиждень « Збережемо чистим довкілля»
16.04-20.04.2018
Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу.
Людина – частина природи, потяг до всього
живого закладений у ній від самого народження,
та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці.
Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, передбачає створення
передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.
Метою екологічного виховання є:
-
формування знань про природу, природні явища, рослинний і тваринний світ;
-
розвиток естетичних почуттів: любові, поваги, бережливого ставлення по відношенню до світу природи;
-
спонукання в дітях бажання доглядати за природою і тваринами, берегти і зберігати природні багатства.
План проведення тижня «Збережемо чистим довкілля»
Педагоги
|
Щоденна робота
-
Ранкові бесіди про довкілля
-
Дидактичні ігри, спостереження, досліди, екскурсії …
-
Підбір занять відповідно до тематичної теми тижня
-
Перегляд мультимедійної презентації «Книга скарг природи» з відповідними коментарями вихователів.
-
Акція: «Посадимо своє дерево або кущ».
-
«Спів пташиний дарує весна» (екологічне спрямування)
-
«Допоможуть кімнатні рослини» (заняття – дослідження)
-
Читання художньої літератури з даної тематики
-
Планування освітнього процесу за творами В.О. Сухомлинського
-
«В гості до бабусі Медуниці» (бесіда про лікарські рослини)
-
Створення екологічного проекту «Моя улюблена квітка»
|
Щодня
|
Акція: «Посади дерево, або кущ!»
(усі вікові групи)
|
Протягом
тижня
|
Перегляд мультимедійної презентації «Книга скарг природи» з відповідними коментарями вихователів.
|
Протягом тижня
|
Тема дня:
16.04.18р.
|
Понеділок
|
«Будь природі другом!» використання спадщини В.О.Сухомлинського
|
17.04.18р.
|
Вівторок
|
«Земля – наш спільний дім» (Чисте довкілля-здоров’я людей! Що шкодить природі?)
|
18.04.18р.
|
Середа
|
«Дбаємо про чистоту довкілля»
(правила поведінки, дитячий туризм, толока)
|
19.04.18р.
|
Четвер
|
Сторінками «Червоної книги»
|
20.04.18р.
|
П’ятниця
|
«Книга скарг природи» (екологічні знаки)
|
Вихователь-методист: Сахарук Л.І.
Пам’ятка для педагога
-
Любити природу — означає не лише милуватися її красою й досконалістю, а й бути готовим вчасно прийти їй на допомогу. Небайдуже серце і дбайливі руки — запорука справжньої, тобто діяльної, турботливої любові до рідної землі. Кожна рослинка, кожна тваринка, кожна жива істота на нашій планеті потребують уважного, чуйного, гуманного ставлення людини. Цього маємо вчити й дітей. Тож процес гуманістичного виховання обов'язково передбачає екологічно доцільні форми організації дитячої праці й творчості у природі.
-
Відомо, що трудова діяльність дітей спонукається різноманітними мотивами — пізнавальними, утилітарними, суспільними тощо. Дуже важливо долучати до них етичні та естетичні мотиви, оскільки саме вони є надійним підґрунтям гуманного ставлення до природи.
-
Логічно, що емоційно-художнє освоєння природи органічно переходить в активні форми дитячої творчості. Все, до чого лине думка дитини й торкається її рука, має зігріватися співчуттям та ніжністю. Малят треба навчити однаковою мірою і відчувати красу природи, і оберігати, і творчою працею примножувати її.
-
Гуманістичне виховання передбачає залучення дошкільнят до посильних трудових справ, беручи участь в яких, вони набувають конкретних навичок і вмінь. Процес такої праці має бути творчим, пройнятим зацікавленим ставленням дітей до краси навколишнього світу. Без цього праця в природі втрачає гуманістичний сенс. Тож будь-яка трудова справа, запропонована педагогом, має стимулювати самодіяльність вихованців, їхню ініціативність, кмітливість, фантазію.
-
Педагоги знають: милування довкіллям або ж його художнім відтворенням у мистецтві, а також правильна організація трудової діяльності у природі завжди викликають у дитини потребу виявити свої почуття. Це може бути просте емоційне судження — імпульсивне й нерозгорнуте, на яке здатні майже всі діти. А як радують найменші спроби вихованця передати своє ставлення до природи в цікавій художній формі! Такі спроби варто всіляко заохочувати.
-
Тож завдання педагога — подбати про створення різноманітних ритуалів радісного спілкування з нею, що сприятиме вільній самореалізації дитини. Моменти творчості сприяють народженню енергії доброти й співпереживання, несуть дітям радісне збудження, щирість переживань, піднесений настрій.
Отже, практична реалізація завдань і мети екологічної освіти будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; взаємозв'язку теоретичних знань з практичною діяльністю дітей у цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми тощо); використання проблемних методів навчання (рольові ігри та ін.).
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ
ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ
-
Створення еколого - розвивального середовища:
-
у груповій кімнаті;
-
на майданчику;
-
у довкіллі.
-
Планування роботи з екологічного виховання:
-
Перспективно-тематичне:
а)спеціально організовані форми (частина інтегрованого завдання);
б)спільна діяльність:
-
екскурсії;
-
подорожі по екологічних стежинах;
-
спостереження;
-
досліди;
-
праця у природі;
-
бесіди;
-
педагогічні ситуації і моральні вправи;
-
дидактичні ігри;
-
художня література;
-
загадки, прислів’я, прикмети;
-
випуск газет;
-
природоохоронні акції;
-
свята й розваги;
-
художньо-творча діяльність;
-
твори мистецтва;
-
фізкультурно-оздоровча робота;
-
музична діяльність;
-
безпека життєдіяльності;
-
робота з батьками;
в) створення розвивального середовища для самостійної діяльності.