План уроку з географії в 8 класі Вчитель: Клевець Ольга Володимирівна Тема: Поверхневі та підземні води України. Дніпро – річка життя.

План уроку з географії в 8 класі

Вчитель: Клевець Ольга Володимирівна

Тема: Поверхневі та підземні води України. Дніпро – річка життя.

Мета:

Формування ключових компетентностей:

• Спілкування державною мовою (використовувати в мовленні географічні  терміни, поняття, сучасну українську наукову термінологію;  формулювати відповідь на поставлене запитання;  описувати географічні об’єкти ; обговорювати результати дослідження за картами атласу і робити висновки).
• Спілкування іноземною мовою ( використовувати та розуміти назви географічних об’єктів на різних мовах світу, знати їх переклад).
• Математична компетентність (оперувати метематичними величинами під час характеристики географічних об’єктів; застосовувати математичні методи для розв‘язування географічних задач; використовувати логічне мислення, зокрема, для розв’язування розрахункових і експериментальних завдань).

• Основні компетентності у природничих науках і технологіях (проводити порівняльні характеристики географічних об’єктів з урахуванням їхніх фізичних та хімічних властивостей; виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів).

• Інформаційно-цифрова компетентність (використовувати сучасні пристрої для пошуку географічної інформації, її оброблення, збереження і передавання; дотримуватись авторського права, етичних принципів поводження з інформацією).
• Уміння вчитися впродовж життя (організовувати самоосвіту з географії;  виконувати навчальні проекти географічного змісту; цікавитися подіями в  науці та технології, вивчати нові географічні відкриття).
• Полікультурна компетентність. Знайомство учнів з культкрою та традиціями  різних держав та національностей. Використання в процесі викладання географії елементів народознавства. Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури,  що містить описи певних географічних об'єктів  чи явищ.

Формування предметних компетентності:

• засвоїти та поглибити знання про основні характеристики річкового басейну Дніпра, його залежність від рельєфу та клімату;
• вдосконалювати вміння і навички роботи з картами;
• поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка;
• розкрити красу і неперевершеність творів великого Кобзаря;
• дати можливість учням на основі географічних, літературних знань сприймати навчальний матеріал на вищому рівні пізнавальної діяльності;
•  розвивати вміння самостійно і в логічній послідовності робити висновки;
• виховувати любов до природи рідного краю; шанобливе ставлення та повагу до творчості геніального сина українського народу – Т.Г.Шевченка.
•  

 Очікувані результати:

Учні повинні уміти визначати довжину та площу річок за допомогою атласу; давати загальну характеристику річці Дніпро, знаходити в літературних творах описи географічних об’єктів, працювати з картами, робити логічні висновки.

Базові поняття та терміни: Борисфен, Данапром, стік, гирло, похил річки.

Тип уроку: інтегрований урок географії України та української літератури

Обладнання: підручники, фізична карта України, атласи, ілюстрації річки Дніпра, виставка творів Т.Шевченка, компютерна презентація до уроку, екран. хмарні технології, проблемне навчання, репродуктивні; частково-пошукові; пояснювально-ілюстративні – евристична бесіда; наочні – демонстрація, робота з підручником, схемами, роздатковими матеріалами, мультимедійним проєктором та комп’ютером; практичні - виконання лабораторного досліду, завдань на первинне засвоєння матеріалу,.

Основні методи навчання: Гра «різні кольори», використання презентацій та відео, мультимедійної дошки, визначення похилу та довжини річки, уривки віршів,  Перегляд фото та картин про Дніпр хмарні технології, наочні – демонстрація, робота з підручником, схемами, роздатковими матеріалами,

Епіграф уроку:

Між горами старий Дніпро,

Неначе в молоці дитина,

Красується, любується

На всю Україну...

Т.Г.Шевченко

                                                 ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент                 (1хв.)

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку    (12хв.)

Ось і пролунав дзвінок , починається урок,

Потихесеньку сідайте і роботу починайте.

Учитель географії: Ми продовжуємо вивчати тему: «Поверхневі та підземні води України», але давайте с початку дамо відповідь на питання, з яких і зрозуміємо, яку річкову систему ми сьогодні будемо вивчати.

Мотивація:

Гра «різні кольори.»

               Діти відповідають – Дніпро.

Дніпро-це річкова система. Сама довша на території України 2210км, впадає в Чорне море Атлантичного океану. Сьогодні ми з вами дізнаємося про красу найбільшої річки України-Дніпра.

Учитель літератури:

Дніпро-не просто велика річка, що несе свої води територією України.

Дніпро-це символ славної історії, що матеріально й духовно поєднує різні епохи, починаючи з найдавніших часів.

Учень 1:

Давні греки називали річку Дніпро-Борисфеном, що означає «той, що тече з півночі», а людей, що жили на його берегах-борисфенітами. Місцеві жителі назвали річку Данапром. Предки українців, давні східні слов'яни, називали її Славутичем («син слави»)-ця назва досі зрідка використовується як синонім, особливо як поетична назва.

Учень 2:

У народних піснях, історичних думах, український народ називав річку « Дніпро-Славутою», «Дніпром-братом», пов`язуючи з ним свій добробут та благополуччя. Інколи цю річку ще називають тією назвою, яка зафіксована в древніх східних літописах,- Борисфен або Бористен. Бо це є нетлінна історична пам'ять, що повязує в єдине ціле життя українців на цій землі. В усній народній творчості зафіксовано безліч пісень, де Дніпро ніби жива особа, де оспівується його велич, краса, де він зображений грізним і нещадним до ворогів української землі. Особливо це стосується періоду козаччини.

Учень 1:

Де Дніпро наш котить хвилі рве стрімкі пороги

Там Вкраїна вся зелена славний край розлогий

Там Козацтво виростало слави волі добувало!

Учитель географії:

Дніпро – найбільша річка України. Її довжина 2201 км, а площа басейну порівняна з площею України. Дніпро – «уродженець» Валдайської височини на території Росії.

Давайте  зараз прослідкуємо, як рухаються води нашого Дніпра.

(Фільм про Дніпро)

Учитель географії:(коментарі фільму) Річка з’являється у смоленських лісах на території  Валдайської височини в Січевському районі Смоленської області. Верхнє Дніпро дуже вузьке, бере початок пгт Верхньодніпровську і тече серед лісів та горбистої місцевості різних міст. Дорогобуш-це перше місто на Дніпрі. Після Смоленьська річка переходить на територію Білорусії і тече містами: Дубровно, Орша, Колись, Шклов, Могильов, Бихов, Рогачьов, Жлобин, Стрешин, Речище, Лоєв-це місто на виході Днепра з Белорусії до України. Середнє та нижнє Дніпро стає широким, утворивши лівобережні мальовничі піщані долини та правобережні круті схили, з глибокими ярами, висота яких сягає від 20 до 40 м. і тече містами: Любеч, Вишгород, Київ, Козинь, Українка, Рженцев, Переяслав-Хмельницький, Канєв, Черкаси, Светловодск, Кременчуг, Комсомольськ, Вернеднепровськ, Кам`яньське, Дніпро, Запоріжжя, Енергодар, Нікополь, Кам'янько-дніпровське, пгт Велика Лепетиха, Берислав, Каховка, Херсон, Гола пристань. Дніпро впадає у Дніпро-Бугський ліман і несе свої води через Росію, Білорусь, Україну до Чорного моря.

Колискою української нації був Дніпро. Сьогодні Дніпро забезпечує водою населення країни. Уявіть, що ви стоїте на березі річки. Чуєте, як шумить чистий потік, несучи свої води. Чуєте в шумі та співі води музику свого народу, мелодійний голос та запальний танець. На берегах дрімають зеленокосі верби, густі верболози. Гарно кругом. Так і хочеться милуватися цією красою. Красою, яка полонить серце і душу. Сьогодні ми з вами розглянемо загальну х-ку річки Дніпро.

загальна х-ка ( Фільм про Дніпро)

Діти, які загальні характеристики Дніпра ви запам`ятали?

V. Вивчення нового матеріалу                     (20хв.)

( На екран виведено опорну схему ) записуємо конспект в зошит.

На екрані ви бачите підказку про загальні відомості Дніпра, але ми не знаємо довжину річки в межах України та похил річки. Тому це завдання зараз виконають учні за допомогою карти.

Робота в групах:

1 група-визначає довжину річки ( потрібна нитка, масштаб; довжина 1050км);

2 група-визначає похил річки (задача. Розрахуйте похил Дніпра, якщо відомо, що довжина річки-2201км, а підіння-253м);

3група- на к\к позначає притоки Дніпра та водосховища;

4 група- заповнює географічний лист;

Зараз ми зробимо загальну х-ку річки за допомогою атласу та підручнику.

Нам потрібно заповнити текст, де є пропуски. Відповідаємо по черзі.

                               Загальна характеристика Дніпра

Дніпро - одна з найбільших річок (Європи), басейн якої розташований у межах трьох держав – (Російської Федерації, Білорусі та Україні). Витоки знаходяться у відрогах (Валдайської височини). Впадає (у Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря). Загальна природна довжина річки складає (2285 км). Після створення каскаду з шести водосховищ вона скоротилася до (2201 км), довжина річки по теріторії України складає – 1050 км, площа басейну - 504 тис. км ^2, висота витоку - 252 м, а середній нахил русла дорівнює 11 см на 1 км. Річка протикає через Київську, Черкаську, Полтавську, Дніпровську, Запорожську, Херсонську області.

У верхів'ях, до Дорогобужа, Дніпро - невелика ріка, що тече в низьких лугових берегах. У Дорогобужа берега підвищуються, круті яри переходять то на правий, то на лівий берег. На цій ділянці є багато перекатів-бродів, поряд з ними трапляються глибокі вири. Нижче Могильова заплава річки розширюється, береги носять луговий характер. У районі Києва правий берег стає крутим, лівий залишається низьким.

 У нижній течії розташовані ГЕС: (Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська (Дніпрогес), Каховська ГЕС). У самому нижньому плині правий берег як і раніше крутий, лівий - низовинний.

Глибини різні: є перекати, де глибина ледь досягає 0,5 м, і є ями до 20-30 м.  . Грунти дуже різноманітні: переважають піщані і иловато-піщані, хрящуваті, глинисті, галькові, а місцями і кам'янисті.

Льодостав у верхній течії наступає на початку грудня, в середній і нижній - в кінці грудня, розтин - з початку березня в низов'ях, до кінця березня - у верхів'ях.

Харчування Дніпра - змішане і залежить від тієї природної зони, за якою він протікає.

Bсего в басейн Дніпра впадає близько 32000 річок, серед  них Березина, Прип'ять, Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла.

Планктон і бентос розвинені нерівномірно на різних ділянках. З прохідних риб у пониззя Дніпра входять: білуга (рідко), осетер, севрюга, стерлядь, оселедець, тарань, рибець і постійно мешкають: щука, плотва, ялець, головень, краснопірка, жерех, лин, підуст, піскар, вусань, уклея, густера, лящ, синець, карась, сазан, голець, в'юн, сом, су, окунь, йорж, носар, вирезуб, минь, шемая

Учень: Гирло Дніпра утворило велику дельту, яка ділить русло на два рукави: Вільховий Дніпро і Старий Дніпро. Між ними лежить острів. Нижче ділиться на ще три рукави ( гирла ) – Рвач, Бакай, Збруївське, які впадають у Дніпровсько – Бузький лиман (показ ілюстрацій – Дельта Дніпра).

Учитель української літератури: На крутих берегах Дніпра стоїть місто Канів ( фото Канева, Чернечої гори ). Тут, на Чернечій (Тарасовій) горі, поховано геніального сина українського народу, великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

Учень декламує уривок із «Заповіту»:

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий...

Учитель української літератури: Про діяльність Т.Шевченка та значення зробленого ним написано й сказано чимало. З роками цікавість до його творчості лише збільшується. Тарас Шевченко – символ духовного відродження українського народу. «Історія мого життя, - писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини». Шевченко вийшов з народу, жив з народом і для народу.

Ми пізнаємо Тараса Шевченка через його геніальні твори, малярську спадщину. У його віршах – родючі чорноземні поля, на яких височіють поодинокі тополі чи живописні гайки, села, з білявими хатинами, що губляться в розкішних садах, гори, з яких видно на десятки верст, порослі лісом байраки, безліч озер і ставків, зелені левади. А ще прадавній, могутній, широкий, нескоримий, ревучий Дніпро, що котить свої хвилі, підійма їх горами, реве та стогне... Вірний син матері – України, сивий, швидкоплинний, величний Дніпро…

4. Поетична сторінка

(Учні зачитують уривки з віршів Тараса Шевченка)

Над Дніпровою сагóю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.

Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.

Що без долі, без роди́ни
Та без вірної дружини,
І дружини, і надії
В самотині посивіє!

Явор каже: — Похилюся
Та в Дніпрові скупаюся. —
Козак каже: — Погуляю
Та любую пошукаю. —

А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка із гаю
Виходжаючи, співають;

Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньки не мають,
В’ються-гнуться та співають. ( «Над Дніпровою сагою...»)

Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий — море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили — гори,—
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засівала поле,
Засівала трупом поле,
Поки не остило...

( «Думи мої, думи мої» )

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає.
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась,
Аж по воді розіслала
Зеленії віти... 

( Уривок з поеми «Княжна» )

                                                                               Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів...

( «Причинна» )

Село на нашій Україні —

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади; біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори над Дніпром...

( Уривок з поеми «Княжна» )

Вставити сторінку 6-7

Учитель літератури:

• Які почуття викликать у вас прочитані твори?
• Які художні засоби використовує автор, коли змальовує Дніпро?
• Як поет відтворює в поезії картини природи?
• Намалюйте уявну картину «Вечір на Дніпрі», використовуючи відомі вам художні засоби

5. Перегляд фото та картин про Дніпр

Учитель географії: Річку називають джерелом життя. Недаремно кажуть: «Де ріка, там вода, де вода – там життя!». Немає на Україні такого села чи міста, які не стояли б на березі ріки або поблизу неї. І для кожного з нас річка ще з дитинства стає невід’ємною частиною життя.

О.Довженко, відомий український письменник і кіносценарист, писав: «Ріка моя, життя моє... Люблю я воду твою ласкаву, животворну. І береги твої чисті, і всіх людей, що трудяться, живучи на твоїх берегах. Кланяюсь тобі за ласку, за багатство, що дала ти моєму серцю. За те, що дивлячись на тебе, стаю я добрим, людяним і щасливим, що можу любити тебе все життя, ріка моя, душа мого народу».

Учитель української літератури: Для Тараса Шевченка Дніпро і Україна нероздільні. Здійснився заповіт великого поета. Щодня з Чернечої гори дивиться – не надивиться він на сивий повноводий Дніпро, що котить свої вільні хвилі широкими просторами, слухає – не наслухається його могутнього шуму.

Для кожного з нас Батьківщина починається з річки. І немає значення, велика вона чи мала, бо в пам’яті кожного з нас дзвенить чиста ріка нашого дитинства, рідного краю.

І нехай для кожного з нас заповітом звучатимуть безсмертні слова великого Кобзаря:

Свою Україну любіть,

Любіть її... во время люте,

В останню тяжкую минуту,

За неї Господа моліть...

Патріотичне відіо

VІ. Рефлексія    (5хв.)

• Чи сподобався вам урок?
• Що нового дізналися сьогодні?
• Що найбільше запам’яталося?
• Чи справдилися ваші очікування від уроку?

VІІ. Домашнє завдання (5хв.)

• Вивчити характеристику річок України.
• Описати за планом одну з приток Дніпра.
• Написати твір на тему: «Ріка мого дитинства».

VIII. Підбиття підсумків уроку   ( 3хв.)

Виставлення оцінок учням (характеристика відповідей дітей).