План засідань методичного об’єднання вихователів ГПД на 2018-2019 н.р.

Про матеріал
Мета: -підвищення практичної підготовки вихователів ГПД до здійснення особистісно зорієнтованого підходу в системі виховної діяльності; -вироблення єдиних вимог у вирішенні найпринциповіших питань практичної реалізації особистісно зорієнтованих виховних технологій, -вироблення в педагогів умінь і навичок застосування науково- теоретичних знань на практиці, вдосконалення їхньої педагогічної майстерності, розвиток творчості, нового педагогічного мислення; -ознайомлення та впровадження передового педагогічного досвіду; -впровадження в практику виховної роботи інноваційних технологій, які б максимально сприяли соціалізації учнів в навчально-виховному процесі, адаптували їх до вимог сучасного життя; -формування здатність кожного учасника навчально-виховного процесу зберігати й зміцнювати фізичне, психічне, моральне і духовне здоров'я; відповідальне ставлення до свого життя, культури фізичного розвитку; -продовження реалізації ідеї проектної педагогіки; -формування пріоритетів моральних цінностей особистості учнів у комунікативній та етичній діяльності;
Перегляд файлу

    

 

 

        Погоджено                                     Затверджую

        ЗДНВР                                            Директор школи

        Маркулинець Т.М.                         Фурик М.А.

 

 

 

 

               План

 

               засідань методичного

 

         об’єднання вихователів ГПД

 

          Широківської ЗОШ І- ІІІ ст.

 

                   на 2018-2019 н.р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       У 2018-2019 навчальному році методичне

       об’єднання вихователів ГПД працюватиме

       над проблемою:

 

 

 

   «Ігрова діяльність учнів у

     ГПД як засіб соціалізації»

 

    Мета:дарувати щохвилинну радість,

          задовольняти невідкладні актуальні потреби,

          а ще спрямовувати в майбуття, бо під час гри

         у дітей формуються чи закріплюються

          властивості, уміння, здібності, необхідні їм

         для виконання соціальних, професійних,

           творчих функцій у майбутньому.

            І скрізь де панує гра, панує здоров’я,

                  радість дитячого життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             У грі немає людей

     серйозніших,

     ніж малі діти.

              В.О. Сухомлинський

 

 

 

 

 

                    У дитячому віці гра –

             це норма, і дитина

             повинна завжди

            гратися, навіть коли

            робить серйозну справу.

                      А.С. Макаренко 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 План

      засідань МО вихователів ГПД

           на 2018- 2019 н.р.

    Керівник м/о: Зеленяк М.І.

           вихователь ГПД,

    «спеціаліст ІІ – категорії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Засідання І

                                                   Серпень

Місце проведення: методичний кабінет.

Тема. Організаційне забезпечення діяльності ГПД у 2018 – 2019 н. р.

Мета: підвищити нормативно – методичну інформованість вихователів ГПД,

            вироблення у вихователів умінь і навичок застосування науково –

            теоретичних знань на практиці, вдосконалення їхньої педагогічної

            майстерності.

Форма проведення: методичний консультпункт.

 

 

п/п

Зміст роботи

Відповідальний

Примітка

  1.  

Аналіз роботи МО вихователів ГПД  за 2017-2018 н. р.

Зеленяк М.І.

 

Презентація

  1.                

Нормативно – методичне забезпечення роботи ГПД та рекомендації щодо організації діяльності їх у 2018 – 2019 н. р.

Особливості щоденного планування вихователя групи продовженого дня.  Атестація у 2018 – 2019 н.р. Курси підвищення кваліфікації.

Зеленяк М.І.

 

 

Методичні рекомендації

  1.                

 Обговорення та затвердження плану роботи МО на 2018-2019  н.р.

Зеленяк М.І.

Члени МО

Творчі наробки

  1.                

Огляд методичної літератури.

Зеленяк М.І.

Члени МО

Круглий стіл

  1.                

 Анкетування вихователів ГПД.

Зеленяк М.І.

Практичний перегляд

 

Завдання  членам  методичного  об’єднання :

Опрацювати:

  1.Рекомендовано ознайомитися з концепцією НУШ, схвалена розпорядженням КМУ від 14.12.2016 р. «Про схвалення концепції державної політики у сфері реформування НУШ на період до 2029 р.»

  2. Положення щодо функціонування груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти №1/11-9224 від 30 серпня 2018 року.   

 

 

 

  1. Вихователеві Мидянко Я.В. підготувати електронне портфоліо в рамках атестаційного періоду.

 

 

                                  Засідання ІІ

                                  Жовтень

Тема. Гра – основний вид діяльності та засіб формування вміння налагоджу –

           вати стосунки дітей молодшого шкільного віку.

Мета: розвивати моральні якості та творчі здібності дітей, уяву, фантазію,

          естетичний смак, виховувати почуття взаємоповаги та взаємодопомоги.

Форма проведення: коло спілкування.

 

 

п/п

 

Зміст роботи

 

Відповідальний

 

Примітка

 

1

 

 

 Використання елементів ігрового навчання, як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

 

 

 

Мидянко Я.В.

 

Реферат

 

2

 

Розвивальна гра - провідний вид діяльності молодшого школяра.

 

 

 

Купар Н.Ф.

 

З досвіду роботи

 

3

 

 

Інтерактивні ігри для вихованців групи продовженого дня.

 

Зеленяк М.І.

 

Виступ

 

4

 

«Стресостійкість учителя в епоху освітніх змін»

 

 

 Члени МО

 

 

Тренінг

 

 

Завдання членам МО на період між засіданнями:

  1. Вихователям ГПД рекомендовано використовувати новинки здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховному процесі.
  2. Взяти участь у виставці композицій «Дари осені»
  3. Підготуватися і провести вихователям 2 – 4 класів « Парад маленьких козачат»
  4. Вихователю 1 класу підготувати і провести Новорічне свято.

 

 

                                 Засідання ІІІ

                                  Січень

Тема. Організація самостійної діяльності дітей та планування виховної

           роботи з керівництва грою.

Мета: розширити знання учнів про основні норми поведінки, розвивати

           вміння використовувати набуті знання, виховувати любов до

           ближнього.

Форма проведення: майстер – клас.

 

п/п

 

Зміст роботи

 

Відповідальний

 

Примітка

 

1

Теоритична частина

Роль ігрової діяльності в житті дитини. Правила гри- правила побудови стосунків, правила життя.

 

Іваній Т.М.

 

Реферат

 

2

 

 

Case- study: «Актуальність ранкових зустрічей»

 

Вийбер Н.В.

 

Виступ

 

3

 

Секрети цікавого навчання під час проведення самопідготовки в ГПД.

 

Зеленяк М.І.

 

З досвіду роботи

 

4

 

 

Формування комунікативної компетентно- сті в процесі ігрової діяльності молодших школярів.

 

Купар Н.Ф

 

Доповідь

 

1

Практична частина.

Заняття- тренінг « Україно моя, ти у серці одна» від вихователя що атестується.

 

Мидянко Я.В.

 

Майстер-клас

 

2

 

Українські народні ігри для дітей молодшо-

го шкільного віку.

 

Іваній Т.М.

 

Майстер-клас

 

Опрацювати:

  1. Підготуватися до обміну досвідом щодо здобутків та проблем у  навчально- виховному процесі молодших школярів.
  2. Підготувати пропозиції щодо роботи МО на 2019– 2020 н.р.

 

 

                          Засідання ІV

                            Травень

Тема. Звіт членів методичного об’єднання про роботу над удосконаленням

           своєї професійної діяльності.

Мета:ознайомитися з досягненнями членів методичного об’єднання, їх

            професійною майстерністю, підвести підсумки роботи МО за

            навчальний рік.

Форма проведення: педагогічна скарбничка досвіду.

 

п/п

 

Зміст роботи

 

Відповідальний

 

Примітка

 

1

 

Ознайомитися з досягненнями членів методичного об’єднання.

Звіт вихователя що атестується.

 

Члени МО

 

 

Звіт

 

2

 

Прогнозування організації навчально- виховної роботи у наступному навчальному році.

 

 

Члени МО

 

Круглий стіл

 

3

 

 

Круглий стіл «Обмін досвідом, здобутки та проблеми у  вихованні молодших школярів».

 

Члени МО

 

Обмін досвідом

                                               

 

 

                                     

Перспективний план атестації вихователів

п/п

Прізвище, імя, по батькові

         вихователя

Пройшов

атестацію

Наступна атестація

 

1

 

Зеленяк Мар’яна Іванівна

 

2015-2016 н.р.

 

2020-2021 н.р

 

2

 

Мидянко Ярослава Вікторівна

 

         --------

 

2018-2019 н.р.

 

3

 

Іваній Тетяна Михайлівна

 

         --------

 

2020-2021н.р

 

4

 

Вийбер Надія Василівна

 

2012-2013 н.р

 

2019-2020н.р

 

5

 

Купар Наталія Федорівна

 

2013-2014н.р

 

2019-2020н.р

 

Перспективний план курсової підготовки вихователів

п/п

Прізвище, імя, по батькові

         вихователя

Пройшов курсову підготовку

Наступна курсова підготовка

 

1

 

Зеленяк Мар’яна Іванівна

 

        2016 р.

 

2020-2021н.р

 

2

 

Мидянко Ярослава Вікторівна

 

          ----

 

2018-2019н.р.

 

3

 

Іваній Тетяна Михайлівна

 

         -----

 

2020-2021н.р.

 

4

 

Вийбер Надія Василівна

 

         -----

 

2019-2020н.р

 

5

 

Купар Наталія Федорівна

 

         2014 р.

 

2019-2020н.р

 

         Графік проведення відкритих виховних годин

                     та позакласних заходів

 

п/п

Тема виховних годин

та позакласних заходів

     Термін

Відповідальні

 

1

 

Вшановуємо пам'ять В.О. Сухомлинського ( до 100 -річчя з дня народження)

 

 

   Вересень

 

Вихователі ГПД

 

2

 

Виставка композицій «Дари осені»

 

   Жовтень

 

Вихователі ГПД

 

3

 

Парад маленьких козачат.

 

   Грудень

Мидянко Я.В.

Зеленяк М.І.

Іваній Т.М.

Купар Н.Ф.

 

4

 

Новорічний ранок.

 

    Грудень

 

Вийбер Н.В.

 

5

Заняття- тренінг « Україно моя, ти у серці одна» від вихователя що атестується.

 

    Лютий

 

Мидянко Я.В.

 

 

 

 

 

 

Про затвердження Порядку

створення груп подовженого

дня у державних і комунальних

закладах загальної середньої освіти

Відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 14 Закону України “Про загальну середню освіту”, Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти, що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти  (Кононенко Ю. Г.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Управлінню з питань інформаційної політики та комунікацій (Голубова Т.А.) після державної реєстрації цього наказу забезпечити його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.

Міністр Л. М. Гриневич

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

_____________ № _____

ПОРЯДОК

створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти

1. Цей Порядок визначає механізм утворення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти (далі – групи подовженого дня) та основні засади їх функціонування.

2. Група подовженого дня створюється для:

організації навчальної і пізнавальної діяльності учнів (вихованців);

організації дозвілля учнів (вихованців);

надання кваліфікованої допомоги учням (вихованцям) у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;

збереження та зміцнення здоров’я учнів (вихованців), формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя;

формування в учнів (вихованців) ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості.

3. Організація та функціонування групи подовженого дня здійснюється з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних правил та норм.

4. Група подовженого дня створюється за наявності необхідної матеріально-технічної бази та умов для організації харчування учнів (вихованців).

Засновник закладу загальної середньої освіти може створювати умови для організації денного відпочинку (сну) в групі подовженого дня, сформованої з учнів першого класу.

5. Групи подовженого дня створюються та функціонують відповідно до рішення засновника закладу загальної середньої освіти за письмовими зверненнями батьків, інших законних представників учнів (вихованців).

На підставі рішення засновника керівник закладу загальної середньої освіти видає наказ про організацію діяльності групи подовженого дня.

6. У закладах загальної середньої освіти у разі необхідності можуть утворюватися групи подовженого дня для дітей з особливими освітніми потребами та/або інклюзивні групи подовженого дня.

7. Нормативи наповнюваності груп подовженого дня встановлюються відповідно до Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 березня 2002 року за № 229/6517.

Рішення про встановлення меншої чисельності учнів (вихованців) групи подовженого дня приймає керівник закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником закладу загальної середньої освіти.

Зарахування учнів (вихованців) до групи подовженого дня та їх відрахування з неї здійснюються згідно з наказом керівника закладу загальної середньої освіти на підставі відповідної заяви батьків або інших законних представників учнів (вихованців).

Заяви про зарахування учнів (вихованців) до групи подовженого дня приймаються на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.

Різниця у віці учнів (вихованців), зарахованих до групи подовженого дня, не може перевищувати двох років.

8. Режим роботи групи подовженого дня та організації освітнього процесу, схвалюється педагогічною радою і затверджується керівником закладу загальної середньої освіти.

Режим роботи групи подовженого дня повинен передбачати:

1) організацію:

  • прогулянки (прогулянок) на відкритому повітрі тривалістю не менш як одна година 30 хвилин для учнів (вихованців) перших – четвертих класів
  •  харчування тривалістю не менш як 30 хвилин

2) виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше однієї години;

3) проведення:

спортивно-оздоровчих занять для учнів (вихованців) тривалістю не менше години;

занять у гуртках, секціях та екскурсій.

Тривалість перебування учнів (вихованців) у групі подовженого дня становить не більше шести годин на день.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів (вихованців) початкових класів необхідно через кожні 15 хвилин заняття проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

9. Вихователь працює з учнями (вихованцями) відповідно до щоденного плану роботи вихователя, який, як правило, включає: прогулянку, самопідготовку, виховні бесіди, дидактичні та рольові ігри тощо.

План роботи вихователя групи подовженого дня погоджується із заступником керівника закладу загальної середньої освіти із виховної роботи і затверджується керівником такого закладу.

10. Фінансування груп подовженого дня здійснюється за кошти засновника та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Оплата праці вихователя групи подовженого дня проводиться відповідно до законодавства.

11. Відповідальними за життя та здоров’я учнів (вихованців) під час їх перебування в групі подовженого дня є керівник закладу загальної середньої освіти, його заступник, вихователь та інші педагогічні працівники.

12. Відповідальними за збереження навчального обладнання, що використовується для організації групи подовженого дня, є вихователь та інші педагогічні працівники.

Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти           

    Ю. Г. Кононенко

 

 

 

Методичні рекомендації щодо організації роботи груп продовженого дня

Г.П.Мороз. методист ОКІППО

Правильно організована робота в групі продовженого дня дає можливість гармонійно об’єднати навчання і виховання; організувати позаурочну діяльність та дозвілля дітей відповідно до їх інтересів і бажань; надати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань; запобігати дитячій бездоглядності та безпритульності,що особливо важливо саме зараз, в час масового перебування батьків на заробітках за межами України, в час нестабільної обстановки всередині самої країни.

Групи продовженого дня організовуються та функціонують відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України:

  •      Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121
  •      Інструктивно-методичний лист МОНУ № 1/9-503 від 18.07.2013 р. «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»
  •      Інструктивно-методичний лист МОНУ №1/9-446 від 05.09.2014 р. «Про функціонування груп продовженого дня у загальноосвітніх навчальних закладах».

Враховуючи реформи в освіті і ті зміни, що відбудуться в початковій школі уже в цьому навчальному році, необхідно ознайомити вихователів ГПД, які працюватимуть з учнями початкових класів, з наказом МОН України від 05.08.2016р № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та з наказом МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Основними завданням роботи групи продовженого дня є:

  •      формування гармонійної особистості кожного учня завдяки морально-

етичному, художньо-естетичному, національно –патріотичному родинно-сімейному, екологічному, трудовому вихованню;

  •      зміцнення здоров’я учнів та забезпечення правильного фізичного розвитку за допомогою фізкультурно-оздоровчих заходів;
  •      згуртування дитячого колективу, виховання почуття взаємодопомоги, інтересу до навчальної діяльності, розвиток творчих здібностей, доброзичливості;
  •      виховання учнів за допомогою особистісно орієнтованого підходу до кожного з них;
  •      формування навичок систематичної самостійної роботи, вміння застосовувати раціональні прийоми роботи над завданнями з різних навчальних предметів;
  •      розвиток вміння планувати та ефективно використовувати свій вільний час.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ГПД

Зарахування до ГПД (а також відрахування) відбувається за наказом директора навчального закладу на підставі заяви від батьків або осіб, які їх замінюють. Заяви приймаються до 5 вересня поточного року.

Комплектування груп може здійснюватися:

  • з учнів одного класу (клас – група);
  • з учнів двох або кількох класів (збірна група);
  •      з учнів різних класів (різновікова група), але не більше чотирьох вікових категорій;
  •      склад учнів кожної групи не повинен перевищувати 30 осіб

.

Рекомендується на початку вересня провести загальношкільні батьківські збори, анкетування батьків, щоб врахувати їхні побажання. Після уточнення кількості дітей у ГПД визначити, у яких приміщеннях буде організовано роботу цих груп. З’ясувати, зокрема, такі питання:

  •      створення безпечних умов життєдіяльності учнів;
  •      створення безпечних умов праці;
  •      дотримання санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил та норм;
  •      створення розвивального середовища.

Вивчаючи стан приміщень для ГПД, врахувати рекомендації, надані листом Міністерства освіти і науки України «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» від 18.06.2013 № 1/9-503 . Врахувати також обов’язкову наявність ігрової кімнати чи ігрового куточка для учнів початкових класів.

Для повноцінного функціонування ГПД, скласти режим роботи ГПД, продумати організацію харчування і відпочинку учнів, в тому числі денного сну для першокласників, відповідно до вимог чинного законодавства, закріпити вихователів за ГПД, затвердити план їхньої роботи.

На початку нового навчального року керівник навчального закладу наказом затверджує склад ГПД і прізвища вихователів, які проводитимуть роботу з дітьми.

Тривалість перебування учнів у ГПД становить 6 годин на день. За необхідності батьки можуть подавати відповідні заяви для зменшення часу перебування дітей у групі. Крім того, на підставі заяв батьків вихователі ГПД можуть відпускати дітей додому у зручний для батьків час в супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, вказаних у заяві). Якщо за заявою батьків дитині дозволено залишати ГПД і самостійно добиратися додому після закінчення занять, то відповідальність за здоров’я і життя дитини несуть батьки.

ПРО РЕЖИМ РОБОТИ ГПД

Режим роботи ГПД розробляє заступник директора з навчально-виховної роботи спільно з вихователем відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. Режим роботи ГПД обов’язково погоджує педагогічна рада і затверджує керівник навчального закладу.

Як правило, режим роботи групи продовженого дня повинен включати такі елементи:

  •      спортивна година;
  •      прогулянка;
  •      самопідготовка (у першому класі – заняття розвивального характеру);
  •      виховна година;
  •      заняття за інтересами;
  •      суспільно-корисні справи;
  •      ігри на свіжому повітрі.
    Тривалість кожної частини залежить від віку дітей. Рухова активність молодших школярів повинна займати близько половини всієї тривалості продовженого дня. Їй присвячується спортивна година, прогулянки (у першому класі їх повинно бути дві, тривалістю не менше 1,5-2 години), фізкультхвилинки й паузи під час проведення самопідготовки, ігри на свіжому повітрі.
    Спортивна година суттєво повинна відрізнятися від занять з основ здоров’я і фізичної культури, які строго регламентуються та на яких учні оволодівають програмовим матеріалом. Мета такої години – активний відпочинок дітей. Вона заповнюється іграми, в яких учні можуть проявити ініціативу, самостійність, дисциплінованість. Якщо у розкладі занять останнім уроком було заняття з фізичної культури, то спортивну годину можна не проводити.
    Прогулянка – одна із форм активного відпочинку дітей. На прогулянках можуть вирішуватись як пізнавальні, так і виховні завдання. Найпоширенішою формою організації прогулянок є екскурсії. Тематика екскурсій може бути найрізноманітнішою. Здебільшого вона залежить від місцевих особливостей, сезонного характеру, бажань учнів.

Організовуючи заняття самопідготовки, слід враховувати, що відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України “Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи” за №1/9-468 від 28.12.2001 року домашні завдання учням першого класу не задаються. Тому заняття самопідготовки в першому класі замінюються заняттями розвивального характеру: дидактичні ігри, розгадування ребусів, кросвордів, інші цікаві завдання, що сприяють розвитку пізнавальних здібностей першокласників. Також необхідно врахувати дані досліджень гігієністів та фізіологів, які свідчать про те, що перший максимальний рівень фізіологічних показників працездатності припадає на ранкові години (з 9.00 до 11.00). До 14.00 відзначається зниження працездатності. Вдруге протягом дня працездатність підвищується з 15.00 до 17.00, після чого відбувається інтенсивний спад, гальмування в нервових клітинах головного мозку. Знаючи це, варто спланувати в продуктивний час заняття самопідготовки для учнів 2-4 класів, які вимагають від дітей зосередженості, самостійності, відповідальності.

Слід дотримуватися норм, відведених на виконання домашніх завдань. Учням другого класу на виконання домашніх завдань відводиться не більше 45 хв, третього – 1 год 10 хв, четвертого – 1 год 30 хв. Вихователь під час самопідготовки є організатором і керівником самостійної навчальної діяльності учнів. Разом з тим він зобов’язаний надавати кваліфіковану конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Форми індивідуальної допомоги можуть бути різними, зокрема – запропоновані учням пам’ятки, алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки, не виключено і пояснення тощо. Головне – така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу.

Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, вихователем можуть бути створені групи консультантів з двох-трьох учнів, які добре знають даний матеріал. При цьому роль вихователя повинна залишатися організуючою і спрямовуючою.

Наявність словників і довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їх використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

Виконання письмових домашніх робіт обов’язково перевіряється вихователем, але здійснюється вербальне оцінювання виконаної учнем роботи.

Важливим елементом режиму групи продовженого дня є проведення занять за інтересами. Організація таких занять передбачає роботу учнів (за вибором) у найрізноманітніших гуртках, що працюють у школі чи позашкільних навчальних закладах, роботу в бібліотеці чи ігрову діяльність.

Доцільно організована діяльність молодших школярів у групі продовженого дня сприятиме гармонійному поєднанню навчання й виховання, організації позаурочної діяльності та дозвілля відповідно до інтересів і побажань кожної дитини.

Враховуючи те, що більшість вихователів ГПД в загальноосвітніх навчальних закладах нашої області працює з неповним тижневим навантаженням (0,75 чи 0,5), а отже і тривалість перебування учнів у ГПД скорочується, при складанні режиму потрібно врахувати, що час, відведений на обід (30 хв) та самопідготовку (тривалість залежить від класу навчання) не слід скорочувати. Можна об’єднати прогулянку із спортивною годиною. Слід пам’ятати, що приступати до виконання домашніх завдань рекомендується не раніше, як мінімум через півтори години після уроків.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЕМ

Плануючи виховну роботу, слід взяти за основу Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу МОН України від 16.06.2015р. № 641) та Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОН України № 1243 від 31.10 2011р.). Плани вихователя обов’язково узгоджуються з перспективним планом роботи школи, а також повинні доповнювати виховні плани вчителів початкових класів.

Вихователь складає план роботи на семестр та щоденний план роботи.

План містить основні завдання на семестр, коротку характеристику колективу групи, відображає організаційну роботу вихователя.

План роботи вихователя погоджується заступником директора школи та затверджується директором школи.

Особливу увагу при плануванні слід приділити формуванню у школярів стійких навичок здорового способу життя, профілактиці шкідливих звичок, патріотичному та громадянському вихованню, розвитку творчих здібностей дітей, духовності, зміцненню моральних засад. Тематику виховних занять слід планувати в найрізноманітніших формах, що передбачають активну участь самих учнів. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсії («Духовні місця краю»), ігрові вправи, бесіди, усні журнали («Ми – українці», «Стежинами рідного краю») тощо. Рекомендуємо запланувати проведення заочних подорожей та екскурсій по Україні, ознайомити з кордонами країни та представити сусідні держави: Україна – Європейська країна. Складовою виховної роботи для учнів молодшого шкільного віку на ГПД може стати підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: розповідь про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок та виробів своїми руками захисникам Вітчизни тощо.

ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ РОБОТИ ГПД

Для забезпечення ефективної роботи ГПД керівник навчального закладу разом зі своїми заступниками складає план внутрішньошкільного контролю, у якому вказує конкретні напрями аналізу і терміни його проведення.

Мета внутрішньошкільного контролю роботи ГПД — визначити якість діяльності ГПД, показниками якої є:

  •      успішність учнів у навчально-виховному процесі;
  •      особистісний розвиток учнів;
  •      їхня вихованість;
  •      взаємодія учнів та вихователів ГПД;
  •      виконання вихователями ГПД своїх посадових обов’язків;
  •      розкриття творчого потенціалу вихователів ГПД;
  •      дотримання вимог безпеки до проведення занять у ГПД;
  •      оцінка батьками роботи ГПД.

Оскільки це плановий контроль, то на початку навчального року слід ознайомити вихователів ГПД із цим планом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року. Реалізація Концепції створить умови для реформування загальної середньої освіти з урахуванням досвіду провідних країн світу. Будуть розроблені нові стандарти змісту загальної середньої освіти, які ґрунтуватимуться на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання. Передбачено перехід до 12-річної середньої школи із трирічною профільною школою, що матиме академічне або професійне спрямування. Реформується система управління загальною середньою освітою, зокрема, школа отримає право розробляти і впроваджувати власні освітні програми. Також Концепція передбачає стимулювання особистого і професійного зростання педагога, надання йому академічної свободи, матеріального стимулювання, зокрема шляхом підвищення розрядів у Єдиній тарифній сітці.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 14 грудня 2016 р. № 988-р

Київ

Про  схвалення Концепції реалізації державної 
політики у сфері реформування загальної середньої освіти 
“Нова українська школа” на період до 2029 року

 

1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, що додається.

2. Міністерству освіти і науки разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем’єр-міністр України                                                           В. ГРОЙСМАН

 

 

 

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 14 грудня 2016 р. № 988-р


 

КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики у сфері реформування 
загальної середньої освіти “Нова українська школа” 
на період до 2029 року.

Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992—2016 років, що є наслідком ряду таких  факторів:

зменшення обсягів фінансування;

зниження рівня оплати праці вчителя;

незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;

бюрократизація системи управління освітою;

застарілі зміст освіти та методики викладання.

Проявами проблеми є:

збільшення частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном;

тенденція до зниження показників України у міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України.

Загальна середня освіта в Україні має такі основні ознаки:

наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарна освіта);

домінування в системі освіти шкіл з невисокою якістю освітніх послуг;

суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами);

тенденція до погіршення якості освіти в цілому у державі;

недостатня мотивація до освіти значної частини молоді.

Отже, проведення докорінної реформи загальної середньої освіти сприятиме подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності держави.

Досвід країн Східної Європи (Польщі, Чехії) свідчить про суттєвий вплив освітніх реформ на розвиток економіки та конкурентоспроможність освіти на міжнародному рівні.

Мета Концепції

Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами:

ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;

підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його оплати праці, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання;

запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на потреби учня);

удосконалення процесу виховання;

створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи;

справедливий розподіл публічних коштів, що сприятиме рівному доступу усіх дітей до якісної освіти;

створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків;

створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного підвезення до шкіл.

Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової української школи — це:

цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;

патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.

За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти з урахуванням  досвіду провідних країн світу, зокрема змісту загальної середньої освіти, педагогіки загальної середньої освіти, системи управління загальною середньою освітою, структури загальної середньої освіти, системи державного фінансування загальної середньої освіти, нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти.

Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає розроблення принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти, які повинні ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів, передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.

Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні компетентності для навчання протягом усього життя”.

Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.

Реформування педагогіки загальної середньої освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що потребує ґрунтовної підготовки вчителів за новими методиками і технологіями навчання, зокрема інформаційно-комунікативними технологіями.

З метою створення умов для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами необхідно розробити індивідуальні програми їх розвитку, що включатимуть  корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід і засоби для навчання таких дітей.

У рамках реформування системи управління загальною середньою освітою школа матиме право розробляти і впроваджувати власні освітні програми відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти, змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації  із збереженням податкових пільг і отриманням фінансової автономії.

Для досягнення мети Концепції необхідно забезпечити стимулювання вчителя  до особистого і професійного зростання та надання йому академічної свободи, а також матеріальне стимулювання, зокрема шляхом підвищення розрядів у Єдиній тарифній сітці.

Реформування структури загальної середньої освіти передбачає перехід до 12-річної середньої школи із трирічною профільною школою академічного або професійного спрямування. Профільна школа академічного спрямування сприятиме забезпеченню поглибленого вивчення окремих шкільних предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів і продовженню їх навчання у вищих навчальних закладах, а професійного спрямування — здобуттю першої професії та можливості вступу до вищих навчальних закладів.

У рамках реформування системи державного фінансування загальної середньої освіти передбачається:

створення системи прозорого розподілу публічних коштів у новій українській школі (школи будуть зобов’язані оприлюднювати дані про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел);

покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;

удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах;

створення необхідних умов для навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості;

створення умов для розширення державно-громадського партнерства на засадах співфінансування і спільного управління школами;

запровадження принципу “гроші ходять за дитиною”, зокрема для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом з іншими дітьми здобувати освіту у пристосованих для цього школах;

запровадження рівного доступу до бюджетного фінансування шкіл незалежно від форми власності.

Строки реалізації Концепції

Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017—2029 років трьома етапами.

На першому етапі (2017—2018 роки) передбачається:

прийняти новий Закон України “Про освіту”;

розробити план дій з реформування системи загальної середньої освіти;

розробити, затвердити та запровадити  (2018 рік) новий державний стандарт початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі;

утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості;

підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;

підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди;

запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою підготовки підручників нового покоління;

створити національну електронну платформу для розміщення електронних курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси дистанційного навчання за навчальними програмами, систему дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів;

спростити систему документообігу, оптимізувати звітність, запровадити електронні форми документів;

розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;

створити систему освітньої статистики і аналітики;

взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти PISA-2018;

розпочати роботу з формування системи забезпечення якості освіти;

забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.

На другому етапі (2019—2022 роки) передбачається:

розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий державний  стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;

створити  нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл;

провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти для створення мережі профільних шкіл;

забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;

сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;

розробити професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя;

створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;

створити регіональні органи з питань забезпечення якості освіти;

створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти у школах (2022 рік);

створити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти.

На третьому етапі (2023—2029 роки) передбачається:

розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027—2029 роки) новий державний стандарт профільної освіти з урахуваннямкомпетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню передумов для скорочення тривалості (навантаження)  бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів; 

сформувати мережу профільних шкіл (2025 рік);

створити систему незалежного оцінювання випускників профільної школи професійного спрямування.

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

поліпшенню якості загальної середньої освіти в цілому;

подоланню територіальних відмінностей у якості загальної середньої освіти;

забезпеченню престижності професійної освіти;

поліпшенню якості вищої освіти за рахунок якісної підготовки у школах і кращого конкурсного відбору абітурієнтів.

 Обсяг фінансових, матеріально-технічних, 
трудових ресурсів

Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.

 

 

docx
Додано
14 березня 2019
Переглядів
1878
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку