Планування історія 5 клас

Про матеріал
Знаю: назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.Розумію:відмінність між календарним та історичним часом;умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;Умію:співвіднести рік – століття – тисячоліття;визначити тривалість історичної події;побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;створити і заповнити хронологічну таблицю. Спрямованість корекційно – розвивальної роботи. Формувати вміння складати хронологію : формування навичок самостійної роботи.
Перегляд файлу

5клас  ВСТУП ДО ІСТОРІЇ.                                                                                                                                           1 година на тиждень                                І семестр – 16 годин.                   

тема

год

 

1

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

3

 

2

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

4

 

3

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

3

 

 

кор

тема

год

дата

кор

Розумію:значення термінів «історія» й «історик»;мотиви інтересу (звернення) людини до минулого; взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; завдання історії як шкільного предмета.Умію:використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку); вправно користуватися підручником

Спрямованість   корекційно – розвивальної роботи. Формувати   вміння   користуватися підручником з історії.

1

 

Вступ. Що таке історія? Історія як наука та навчальний предмет. Історія України – складова європейської історії. Підручник з історії.

1

 

 

Знаю: назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.Розумію:відмінність між календарним та історичним часом;умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;Умію:співвіднести рік – століття – тисячоліття;визначити тривалість історичної події;побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;створити і заповнити хронологічну таблицю.

Спрямованість   корекційно – розвивальної роботи. Формувати вміння складати хронологію : формування  навичок   самостійної   роботи.

 

 

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

 

 

 

2

 

Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу.

1

 

 

3

 

Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час). Історія України на шкалі часу.

1

 

 

4

 

Практичне заняття.  Відлік часу в історії. Робота зі шкалою часу.

1

 

 

5

 

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за темою: «ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ»

1

 

 

Знаю:як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розумію:територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»; відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами; як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України); як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл); як читати історичну карту за її легендою. Умію: скласти розповідь за історичною картою; визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів; позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Спрямованість   корекційно – розвивальної роботи. Формування  навичок   самостійної   роботи, початкове уявлення про  етноніміку  та  топоміміку.,  елементарні  практичні   навички роботи з історичною картою.

 

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

6

 

Географічний та історичний простір.

1

 

 

7

 

Україна на картах упродовж історії. Територіальні межі Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни

1

 

 

8

 

Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди. Історико-географічні регіони України та їх особливості.

1

 

 

9

 

Практичне заняття Територіальне розташування та історичне походження рідного міста.

1

 

 

10

 

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за темою: «ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ»

1

 

 

Знаю:різновиди історичних джерел (наводжу приклади);

Розумію:історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося; як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами; які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики; відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел; як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник); поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».

Умію: розрізнити історичні джерела за видами; поставити запитання до змісту історичних джерел; визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

Спрямованість   корекційно – розвивальної роботи. Розвивати навички працювати у групах,  сприяти  засвоєнню  нових понять і термінів, вміння   робити висновки. Поповнення словника історичною термінологією.

 

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

11

 

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел

1

 

 

12

 

Практичне заняття. Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.

1

 

 

13

 

Місця, де зберігають історичні джерела.

1

 

 

14

 

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за темою: «ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ»

1

 

 

15

 

Узагальнення  та систематизація знань та вмінь учнів за І семестр

1

 

 

ІІ семестр – 20 годин.

тема

год

 

4

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

8

 

5

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

4

 

6

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

6

 

 

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

Знаю: 988 р. – хрещення Русі;1253 р. – коронація Данила Галицького;1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності; 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;2013–2014 рр. – Революція Гідності. Розумію:пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»; як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.Умію:розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;описати пам’ятку історії;показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;наводити приклади порушення прав людини у минулому;розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Спрямованість   корекційно – розвивальної роботи Формувати вміння  працювати з історичною картою ,  називати   основний   понятійний апарат теми , тлумачити його ,  підбирати факти для доведення тверджень,  хронологію подій,   вміння    виступати перед  аудиторією, вести словник історичних термінів,  навички роботи з історичними джерелами .

Сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей, вміння   визначати   належність зображених на ілюстраціях  історичних пам'яток до козацької  доби, порівнювати їх з  попередньою епохою .Корекція емоційно-вольової сфери.

16

 

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації.

1

 

 

17

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України:  княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький;

1

 

 

18

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: козацька Україна: Богдан Хмельницький.

1

 

 

19

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України:  новітня Україна: на шляху до державної незалежності Українська революція, Голодомор

1

 

 

20-21

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: Друга світова війна.

2

 

 

22

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: новітня Україна проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революція Гідності

1

 

 

23

 

Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста, рідного краю розповідають про минуле

1

 

 

24

 

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за темою: «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ»

1

 

 

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Знаю:імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць; імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень. Розумію:значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;взаємопов’язаність історичних подій;правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».Умію:відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього; підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України; пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

 Спрямованість   корекційно – розвивальної роботи Вдосконалювати   навички самостійної роботи з історичною інформацією , аналізу  фактів і подій ,  вміння працювати з картою, таблицею,  аналізувати  історичні  документи . Формувати навичок роботи  з текстом підручника,   вміння розрізняти, аналізувати, систематизувати історичну інформацію,   складати  характеристики історичних постатей  . Прививати любов до творчості видатних українських письменників, заохочувати учнів до читання творів цих письменників.

25

 

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

1

 

 

26

27

 

Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; б) козацькі літописи. Літопис Самійла Величка; в) історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.

2

 

 

28

 

 Практичне заняття. Дослідження з історії рідного краю

1

 

 

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

Знаю:1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;1661 р. – заснування Львівського університету; 1805 р. – відкриття Харківського університету; 1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира); 1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри; 1960-і роки – початок комп’ютеризації.Розумію: господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання; причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств; освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя; гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню; поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля».Умію: розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі; розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки; встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть; висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.

 Спрямованість   корекційно – розвивальної роботи Розвивати навички працювати у групах,  сприяти  засвоєнню  нових понять і термінів, вміння   робити висновки. Поповнення словника історичною термінологією. Вдосконалювати навички роботи з текстом підручника , історичними джерелами,  порівняння,   розрізнення та оцінки історичних фактів.

29

 

Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Практичне заняття. Розповідь про родинні традиції та свята.

1

 

 

30

 

Від натурального до ринкового господарства.

1

 

 

31

 

Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки

1

 

 

32

 

Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.

1

 

 

33

 

Наука та освіта. Турбота про здоров’я. Медицина. Спорт. Як колись проводили вільний час.

1

 

 

34

 

Урок узагальнення і тематичного оцінювання за темами: «ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ», «УСЕ МАЄ МИНУЛЕ »

1

 

 

35

 

Узагальнення  та систематизація знань та вмінь учнів за рік

1

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Мельник Мирослава Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Історія України, 5 клас, Планування
Інкл
До підручника
Історія України (Вступ до історії) 5 клас (Власов В.С.)
Додано
12 жовтня 2021
Переглядів
3249
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку