Планування "Календарний план з фізики та хімії в побуті 7-9 класи"

№ з/п

1

Зміст

2

К-ть годин

3

Дата

4

Навчальні  досягнення  учнів

5

Спрямованість корекційно-розвивальної  роботи

6

І Вступ

1

Що вивчає фізика

5

1

Фізика – наука про природу і її значення в житті людини. Зміни, що відбуваються в природі.

1

Учень ро­зу­міє, що та­ке при­ро­да; ви­ді­ляє фі­зи­ку, як ок­ре­му на­у­ку; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в пе­ре­бу­ва­н­ні при­ро­ди в бе­з­пе­ре­р­в­ній змі­ні, або ру­сі; вста­но­в­лює за­ко­но­мі­р­ність цих змін, або ру­хів(*по можливості встановлює); пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в ва­ж­ли­во­с­ті за­ко­нів фі­зи­ки і їх ви­ко­ри­с­та­н­ні.

Розвиток системи узагальнених поглядів на природу, її закони, фізичні явища, причини їх виникнення та місце людини в ньому.

2

Фізичні терміни і фізичні закони, фізичні прилади.

1

Учень за­с­то­со­вує но­ві фі­зи­ч­ні те­р­мі­ни(*з допомогою вчителя).

3

Спостереження і досліди.

1

Учень вміє спо­с­те­рі­га­ти за яви­ща­ми, які ві­д­бу­ва­ю­ть­ся в при­ро­ді; до­с­лі­джує змі­ну явищ(*з допомогою вчителя).

Формування знань про фізичні явища та вмінь спостерігати за ними. Розвиток словникового запасу, розширення і уточнення запасу уявлень.

4

Фізичні величини та їх вимірювання.

 Визначення основних характеристик вимірювальних засобів (лабораторна робота №1).

1

Учень ро­бить ви­мі­рю­ва­н­ня при про­ве­де­н­ні до­с­лі­дів; ви­з­на­чає фі­зи­ч­ні ве­ли­чи­ни; за­с­то­со­вує оди­ни­ці ви­мі­рю­ва­н­ня фі­зи­ч­них ве­ли­чин; ви­мі­рює фі­зи­ч­ні ве­ли­чи­ни; ви­ко­ри­с­то­вує при­ла­ди для ви­мі­рю­ва­н­ня фі­зи­ч­них ве­ли­чин; ви­з­на­чає ос­но­в­ні ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки ви­мі­рю­ва­ль­них при­ла­дів (*з допомогою вчителя).

5

Вимірювання об’єму рідини і об’єму твердих тіл неправильної форми (лабораторна робота №2).

1

Учень Вміє ви­мі­рю­ва­ти об’єм рі­ди­ни і об’єм тве­р­до­го ті­ла не­п­ра­ви­ль­ної фо­р­ми(*з допомогою вчителя).

Формування перцептивних дій про фізичні величини та їх вимірювання. Розвиток всіх видів сприймання (за аналізаторами, сприймання часу, простору). Корекція  сприймання образу, явищ, подій. Розвиток основних характеристик вимірювальних засобів та навичок користування вимірювальними приладами.

ІІ Фізико-хімічні властивості речовин

Початкові відомості про фізичні тіла і речовини

2

6

Поняття «тіло» і «речовина». Будова речовини. Відмінність у молекулярній будові твердих тіл, рідин і газів

1

Учень ро­зу­міє сло­во­с­по­лу­че­н­ня «фі­зи­ч­не ті­ло»; ві­д­рі­з­няє по­ня­т­тя «ті­ло» і «ре­чо­ви­на»; знає про іс­ну­ва­н­ня ча­с­ти­нок, з яких скла­да­є­ть­ся ре­чо­ви­на;

Ро­зу­міє, що всі мо­ле­ку­ли да­ної ре­чо­ви­ни од­на­ко­ві; ді­з­на­є­ть­ся: про по­діл мо­ле­кул на ато­ми; про ве­ли­чи­ну мо­ле­кул; вста­но­в­лює ві­д­мі­н­ність у мо­ле­ку­ля­р­ній бу­до­ві тве­р­дих тіл, рі­дин і га­зів.  (*намагається зрозуміти)

Розвиток мовлення, орієнтування в навколишньому світі та  активного словникового запасу. Формування аналітико-синтетичного типу сприймання, розуміння змісту завдання на сприймання.

7

Три агрегатних стани речовини: твердий, рідкий, газоподібний

1

Учень по­ді­ляє фі­зи­ч­ні ті­ла на три кла­си: тве­р­ді, рі­д­кі і га­зо­по­ді­б­ні; розуміє, що речовина у природі  пе­ре­бу­ва­є в трьох ста­нах: тве­р­до­му, рі­д­ко­му і га­зо­по­ді­б­но­му; по­рі­в­нює збе­ре­же­н­ня фо­р­ми і об’є­му тве­р­ди­ми ті­ла­ми, рі­ди­на­ми і га­за­ми; вста­но­в­лює за­га­ль­ні вла­с­ти­во­с­ті тве­р­дих тіл, рі­дин і га­зів. (*робить спроби з допомогою вчителя)

Розвиток уміння утримувати інформацію та прийомів її пригадування. Створення стимулюючої мотивації

Маса

5

8

Сила. Дія сили.

1

Учень вста­но­в­лює при­чи­ни змі­ни ру­ху ті­ла; за­з­на­чає дію си­ли на ті­ло при змі­ні шви­д­ко­с­ті ру­ху ті­ла; по­я­с­нює де­фо­р­ма­цію ті­ла під ді­єю си­ли. (*намагається встановити)

Розвиток прийомів порівняння, класифікації, систематизації тіл і речовин за формою, кольором, розмірами, запахом, смаком.

Установлення причинно-наслідкових залежностей тіла від його властивостей. Формування уявлень про зміну форми тіла.

9

Явище тяжіння. Сила тяжіння.

1

Учень пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в дії си­ли при­тя­г­не­н­ня Зе­м­лі іншими ті­лами; ді­з­на­є­ть­ся про при­п­ли­ви і ві­д­ли­ви во­ди в оке­а­нах і мо­рях; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в іс­ну­ва­н­ні ма­си ті­ла; вста­но­в­лює за­ле­ж­ність дії си­ли тя­жі­н­ня від ма­си ті­ла. (*намагається встановити)

10

Маса. Визначення маси тіла за допомогою терезів (лабораторна робота №3)

1

Учень Вміє ви­мі­рю­ва­ти ма­су рі­з­них тіл за до­по­мо­гою те­ре­зів; вста­но­в­лює оди­ни­ці ви­мі­рю­ва­н­ня ма­си. (*намагається встановити)

Розвиток обсягу смислової та словесно-логічної пам’яті, стимулювання інтересу до навчального матеріалу. Корекція усіх форм мислення. Формування понять на основі усвідомлення не лише суттєвих ознак, а й змінних, другорядних.

Розвиток мислительних операцій: порівняння, класифікації, узагальнення.

11

Густина речовини і її врахування в техніці

1

Учень до­с­лі­джує за­ле­ж­ність ма­си тіл од­на­ко­во­го об’є­му від ре­чо­вин, з яких зро­б­ле­ні ці ті­ла; вста­но­в­лює, що ті­ла од­на­ко­вої ма­си, ви­го­то­в­ле­ні з рі­з­них ре­чо­вин, ма­ють рі­з­ні об’є­ми. (*намагається встановити) .Вміє  ви­з­на­чи­ти гу­с­ти­ну ре­чо­вин;  ко­ри­с­ту­є­ть­ся оди­ни­ця­ми ви­мі­рю­ва­н­ня гу­с­ти­ни; вміє ко­ри­с­ту­ва­ти­ся та­б­ли­цею гу­с­ти­ни ре­чо­вин.

Формування умінь обчислювати густину речовин, визначати масу тіла за густиною і об’ємом.

12

Визначення густини речовини твердого тіла (лабораторна робота№4)

1

Вміє  ви­з­на­чи­ти об’єм ті­ла за йо­го ма­сою і гу­с­ти­ною ре­чо­ви­ни, з якої зро­б­ле­не ті­ло. (*з допомогою вчителя)

Властивості твердих тіл

7

13

Сталість форми і об’єму твердих тіл. Зміна форми і об’єму твердих тіл під дією зовнішніх сил.

1

Ро­з­пі­з­нає тве­р­ді ті­ла за їх фо­р­мою; ві­дз­на­чає, що фо­р­ма тве­р­дих тіл не змі­ню­є­ть­ся за но­р­ма­ль­них умов; вста­но­в­лює, що фо­р­ма тве­р­дих тіл змі­ню­є­ть­ся при дії  на них пе­в­ної си­ли; дає ви­з­на­че­н­ня де­фо­р­ма­ції ті­ла; вста­но­в­лює ста­лість об’є­му тве­р­до­го ті­ла за но­р­ма­ль­них умов. (*з допомогою вчителя)

Розвиток сприймання й обсягу пам’яті  про форму і об’єм твердих тіл, їх властивості та використання. Формування уявлень про зміну форми твердого тіла під дією іншого тіла. Засвоєння назв твердих тіл.

14

Види деформацій твердих тіл.

1

15

Пружність твердих тіл, їх використання в техніці і побуті

1

До­с­лі­джує ви­ни­к­не­н­ня си­ли пру­ж­но­с­ті; ро­з­рі­з­няє де­фо­р­ма­цію пру­ж­но­с­ті від ін­ших ви­дів де­фо­р­ма­ції; на­во­дить при­к­ла­ди рі­з­них пру­ж­них тіл; ро­з­рі­з­няє рі­з­ні ви­ди пру­ж­них де­фо­р­ма­цій; вміє ро­з­пі­з­на­ва­ти де­фо­р­ма­ції ро­з­тя­гу­ва­н­ня, сти­с­не­н­ня, зги­на­н­ня, кру­че­н­ня. (*з допомогою вчителя)

Розвиток рухів, дій операцій, за допомогою яких виконуються практичні завдання (аналіз та розуміння умов завдання, планування та організація його виконання, самоконтроль діяльності).

16

Пластичність твердих тіл, їх використання в техніці і побуті

1

Визначає та­кі вла­с­ти­во­с­ті тіл як пла­с­ти­ч­ність; (*з допомогою вчителя) ро­з­пі­з­нає змі­ну фо­р­ми пла­с­ти­ч­них тіл,  ви­ко­ри­с­та­н­ня цієї властивості в по­бу­ті, бу­ді­в­ни­ц­т­ві.

Розвиток цілісності, структурності, осмисленості відчуттів. Корекція пізнавальних процесів спостереження, запам’ятовування, відтворення.

17

Крихкість твердих тіл, їх врахування в техніці і побуті

1

Визначає та­кі вла­с­ти­во­с­ті тіл як кри­х­кість; ві­дз­на­чає ру­й­ну­ва­н­ня тве­р­дих кри­х­ких тіл при дії на них пе­в­ної си­ли; знає ви­ко­ри­с­та­н­ня кри­х­ких тіл на пра­к­ти­ці. (*з допомогою вчителя)

18

Горючі   тверді  речовини

1

Кла­си­фі­кує тве­р­ді ре­чо­ви­ни на го­рю­чі;ви­з­на­чає умо­ви го­рі­н­ня тве­р­дих ре­чо­вин(*з допомогою вчителя); ві­дз­на­чає ви­ді­ле­н­ня сві­т­ла і те­п­ло­ти при го­рі­н­ні; до­с­лі­джує ва­ж­ли­вість по­ві­т­ря для пі­д­т­ри­ма­н­ня го­рі­н­ня;

Розвиток уміння виділяти головне у завданні, утримувати здобуту інформацію, користуватися нею у практичній діяльності.

19

Негорючі тверді  речовини

1

Кла­си­фі­кує тве­р­ді ре­чо­ви­ни на не го­рю­чі(*з допомогою вчителя); вміє ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти не­го­рю­чі ре­чо­ви­ни, знає яки­ми спо­со­ба­ми мо­ж­на при­пи­ни­ти го­рі­н­ня.

Розвиток уміння виділяти головне у завданні, утримувати здобуту інформацію, користуватися нею у практичній діяльності.

Початкові відомості про теплові явища

15

20

Зміна об’єму твердих тіл.

1

Де­мо­н­с­т­рує змі­ну об’є­му тве­р­дих тіл при на­г­рі­ва­н­ні. (*з допомогою вчителя)

Формування понять про горючі, негорючі, рідкі і газоподібні тіла (стани). Розвиток активного словникового запасу, наочно-практичного (дійового) мислення.

21

Розширення і стискання твердих тіл.

1

Де­мо­н­с­т­рує   на при­ла­дах ро­з­ши­ре­н­ня тве­р­дих тіл при на­г­рі­ва­н­ні , і сти­с­не­н­ня — при охо­ло­дже­н­ні(*з допомогою вчителя); ви­з­на­чає за­ле­ж­ність ро­з­ши­ре­н­ня тве­р­дих тіл; ус­ві­до­м­лює вра­ху­ва­н­ня те­п­ло­во­го ро­з­ши­ре­н­ня і сти­с­не­н­ня тве­р­дих тіл у те­х­ні­ці,  на за­лі­з­ни­ч­но­му тра­н­с­по­р­ті, га­зо- і во­до­п­ро­во­дах. (*намагається зрозуміти)

Формування понять про розширення і стиснення тіл під час їх нагрівання, про врахування цих властивостей у народному господарстві.

22

Поняття про температуру. Термометр.

1

Ха­ра­к­те­ри­зує те­п­ло­вий стан тіл — їх те­м­пе­ра­ту­рою; ро­з­рі­з­няє рі­з­ни­цю в бу­до­ві рі­з­них те­р­мо­ме­т­рів; ус­ві­до­м­лює про то­ч­ність ви­мі­рю­ва­н­ня те­м­пе­ра­ту­ри ті­ла лю­ди­ни. (*з допомогою вчителя)

Формування понять «теплові явища», «температура тіла», «термометр».

23

Вимірювання температури. Одиниця вимірювання температури.

1

Оці­нює по­ді­л­ку шка­ли те­р­мо­ме­т­ра; ко­ри­с­ту­є­ть­ся оди­ни­цею ви­мі­рю­ва­н­ня те­м­пе­ра­ту­ри — гра­ду­сом; ро­з­рі­з­няє і ві­д­по­ві­д­но по­з­на­чає те­м­пе­ра­ту­ру ви­ще і ни­ж­че ну­ля. (*з допомогою вчителя)

Формування понять«одиниця температури», «теплопровідність».

24

Визначення температури повітря, води, людського тіла (практична робота).

1

Вміє ви­мі­рю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­ру тіл те­р­мо­ме­т­ра­ми. (*з допомогою вчителя)

Розвиток відчуттів різної модальності та їх діагностика. Діагностика та розвиток задатків щодо відчуттів окремих модальностей (тактильні, больові, температурні). Розвиток уміння користуватися термометром, навичок вимірювання температури тіла, води, повітря на основі орієнтування у способах виконання цих дій.

25

Зміна властивостей твердих тіл при нагріванні й охолодженні.

1

Пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в змі­ні вла­с­ти­во­с­тей пру­ж­них тіл, які  при на­г­рі­ва­н­ні ста­ють пла­с­ти­ч­ни­ми, а при охо­ло­дже­н­ні — знов ста­ють пру­ж­ни­ми; ві­дз­на­чає змі­ну вла­с­ти­во­с­тей кри­х­ких тіл, які при на­г­рі­ва­н­ні ста­ють пла­с­ти­ч­ни­ми, а при охо­ло­дже­н­ні на­би­ра­ють по­пе­ре­д­ніх вла­с­ти­во­с­тей(*з допомогою вчителя).

Формування уявлень про предмети і явища, що в даний момент не діють на органи чуття (розвиток аналізу і синтезу, відтворення і узагальнення знань про властивості твердих тіл під час нагрівання і охолодження).

26

Практична  робота  по виявленню  змін у  твердих  тілах.

1

Вста­но­в­лює змі­ну тве­р­до­с­ті пла­с­ти­ч­них тіл при на­г­рі­ва­н­ні і тве­р­д­не­н­ні. . (*намагається встановити)

27

Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший.

1

Залежно від умов вста­но­в­лює аг­ре­га­т­ні ста­ни ре­чо­вин; ус­ві­до­м­лює пе­ре­хід ре­чо­вин з тве­р­до­го ста­ну в рі­д­кий та га­зо­по­ді­б­ний при по­с­ту­по­во­му на­г­рі­ва­н­ні і на­в­па­ки. (*з допомогою вчителя)

Формування усіх сторін та складових навчальної діяльності: потреб, мотивів, інтересу до процесу, змісту та результату діяльності.

28

Плавлення і тверднення.

1

Визначає про­цес пла­в­ле­н­ня і тве­р­д­не­н­ня при до­ся­г­не­н­ні на­г­рі­вання  ре­чо­ви­ни до пе­в­ної те­м­пе­ра­ту­ри(*має елементарні уявлення); ви­з­на­чає за та­б­ли­цею ту­го­п­ла­в­кі і ле­г­ко­п­ла­в­кі ре­чо­ви­ни; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в ста­ло­с­ті ма­си ре­чо­ви­ни в про­це­сі пла­в­ле­н­ня і тве­р­д­не­н­ня. 

29

Відливання форм. Спостереження  за процесами плавлення  і  тверднення речовин (лабораторна  робота №5).

1

Вміє са­мо­с­ті­й­но ви­ко­ну­ва­ти до­с­лі­ди і спо­с­те­рі­га­ти за про­це­са­ми пла­в­ле­н­ня і тве­р­д­не­н­ня; ви­ко­ри­с­то­вує пла­в­ле­н­ня при  ві­д­ли­ва­н­ні форм. (*з допомогою вчителя)

Розвиток дослідних навичок для здобуття доказу теплопровідності твердих тіл.

30

Паяння за допомогою електропаяльника (практична робота)

1

Ви­ко­ри­с­то­вує пла­в­ле­н­ня при па­я­н­ні еле­к­т­ро­па­я­ль­ни­ком. (*з допомогою вчителя)

31

Теплопровідність твердих тіл.

1

По­я­с­нює про­цес пе­ре­да­чі те­п­ла від більш на­г­рі­то­го до менш на­г­рі­то­го ті­ла. (*намагається пояснити).

Оволодіння діями, операціями та способами проведення дослідів, за допомогою яких встановлюється, що різні тверді речовини мають неоднакову теплопровідність. Надання дослідній діяльності усвідомленого характеру.

32

Добрі і погані провідники тепла/холоду.

1

За та­б­ли­цею ві­дз­на­чає до­б­рі і по­га­ні про­по­ві­д­ни­ки те­п­ла (хо­ло­ду); знає як вра­хо­ву­є­ть­ся те­п­ло­п­ро­ві­д­ність в бу­ді­в­ни­ц­т­ві, те­х­ні­ці, по­бу­ті; ви­ко­ри­с­то­вує в сво­їй пра­к­ти­ч­ній ді­я­ль­но­с­ті те­п­ло­п­ро­ві­д­ність тве­р­дих тіл. (*має елементарні уявлення);

Розвиток наочно-конкретного мислення про закономірності переходу речовин з твердого стану в рідкий та з рідкого в твердий за певних умов.

33

Одяг людей в різні пори року.

1

Використовує  в своїй практичній діяльності теплопровідність твердих тіл (*по можливості використовує).

34

Підсумковий  урок за І семестр.

1

Учень узагальнює  вивчений матеріал за

  І –й семестр. (*намагається пояснити).

Розвивати вміння узагальнювати, доводити, діяти за аналогією, самостійно виконувати навчальні завдання: аналізувати навчальний матеріал, планувати і контролювати власні дії.

№ з/п

1

Зміст

2

К-ть годин

3

Дата

4

Навчальні  досягнення  учнів

5

Спрямованість корекційно-розвивальної  роботи

6

Властивості та застосування металів

12

35

Загальні  властивості  металів.

1

Кла­си­фі­кує ме­та­ли на чо­р­ні, ко­ль­о­ро­ві і бла­го­ро­д­ні(*намагається класифікувати);ро­з­ді­ляє вла­с­ти­во­с­ті ме­та­лів на фі­зи­ч­ні, хі­мі­ч­ні й ме­ха­ні­ч­ні; ві­д­но­сить до фі­зи­ч­них вла­с­ти­во­с­тей ме­та­лів: ко­лір, те­м­пе­ра­ту­ру пла­в­ле­н­ня, те­п­ло­п­ро­ві­д­ність, те­п­ло­ве ро­з­ши­ре­н­ня, еле­к­т­ро­п­ро­ві­д­ність; ви­ді­ляє на­й­го­ло­в­ні­шу з хі­мі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей ме­та­лів — ко­ро­зі­й­ну сті­й­кість; ви­ді­ляє ме­ха­ні­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті ме­та­лів:  блиск, мі­ц­ність, тве­р­дість, пру­ж­ність, в’я­з­кість, пла­с­ти­ч­ність. (*з допомогою вчителя).

Поповнення та розширення знань про метали, їх види та застосування. Вироблення узагальнених уявлень про властивості металів: плавкість, теплопровідність, пружність, пластичність у єдності з розвитком словесного мовлення на основі широкого використання наочності і предметно-практичної діяльності.

36

Порівняння  пружності  металів (лабораторна  робота №6)

1

37

Чорні метали.  Їх  властивості.

1

Виді­ляє осо­б­ли­ву вла­с­ти­вість чо­р­них ме­та­лів - при­тя­га­н­ня ма­г­ні­том; за­з­на­чає про­я­в­ле­н­ня вла­с­ти­во­с­тей, які ма­ють всі ме­та­ли; по­рі­в­нює між со­бою на тве­р­дість за­лі­зо, ча­вун і сталь. (*з допомогою вчителя)

Розвиток осмисленої пам’яті і абстрактно-логічного мислення здійснюється у процесі практичної діяльності, в основу якої покладено виконання операцій аналізу і  узагальнення. Розчленування предмета, явища, речовини на окремі частини, елементи з подальшим об’єднанням їх у ціле, встановлення істотних зв’язків між ними. Так здійснюється перехід від уявлення про предмет до поняття про нього.

38

Залізна руда. Виплавка чавуну і сталі.

1

Знає, з чо­го ви­ро­б­ля­ють за­лі­зо, ча­вун і сталь; знає, що за­лі­з­ну ру­ду ви­до­бу­ва­ють із надр зе­м­лі; дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку до­ме­н­ної пе­чі, в якій ви­п­ла­в­ля­ють ча­вун, і ста­ле­п­ла­ви­ль­ної пе­чі, в якій ви­п­ла­в­ля­ють сталь. (*має елементарні уявлення)

Формування уявлення про добування залізної руди, способи її переплавки.

Розвиток уміння класифікувати метали на основі одержання знань про їх фізичні, хімічні та механічні властивості.

39

Використання чорних металів у народному господарстві.

1

Знає, де ви­ко­ри­с­то­ву­ють чо­р­ні ме­та­ли і що з них ви­го­то­в­лю­ють. (*намагається дати характеристику)

Усвідомлення залежності застосування металів у техніці, будівництві, на транспорті від таких їх властивостей як пружність, в’язкість, пластичність, твердість, міцність, корозійність.

40

Корозія  металів. Способи запобігання корозії.

1

Стве­р­джує ру­й­ну­ва­н­ня тве­р­дих ме­та­лів у на­с­лі­док ржа­ві­н­ня (їх вза­є­мо­дія з на­в­ко­ли­ш­нім се­ре­до­ви­щем); ви­з­на­чає ін­те­н­си­в­ність ко­ро­зії; ви­ді­ляє спо­со­би за­по­бі­га­н­ня ко­ро­зі­ї. (*з допомогою вчителя)

Формування знань і практичних умінь для запобігання корозії металів та захисту металевих виробів від корозії.

41

Кольорові метали. Алюміній, його  властивості  та  використання.

1

Ви­ді­ляє з ко­ль­о­ро­вих ме­та­лів алю­мі­ній, мідь, цинк, сви­нець, оло­во; дає їх  ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку  та  ви­ко­ри­с­та­н­ня в ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ні, на тра­н­с­по­р­ті, бу­ді­в­ни­ц­т­ві,  в еле­к­т­ро­те­х­ні­ці; ра­ді­о­а­па­ра­ту­рі. (*намагається дати характеристику)

Виховання в учнів бережливого ставлення до благородних металів, економного використання міді, алюмінію, цинку, свинця.

42

Мідь,її властивості та  застосування.

1

43

Цинк,його властивості та використання.

1

44

Свинець  та  олово, їх властивості та  використання.

1

45

Благородні метали. Властивості  та  використання.

1

Ви­ді­ляє бла­го­ро­д­ні ме­та­ли — зо­ло­то, пла­ти­ну, срі­б­ло(*по можливості виділяє); дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку зо­ло­та, ви­ко­ри­с­та­н­ня як ва­лю­т­но­го ме­та­лу, в юве­лі­р­ній спра­ві, зу­бо­п­ро­те­зу­ва­н­ні; дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку пла­ти­ні, йо­го ви­ко­ри­с­та­н­ня в хі­мі­ч­ній про­ми­с­ло­во­с­ті, еле­к­т­ро­те­х­ні­ці, ме­ди­ци­ні, юве­лі­р­ній спра­ві; дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку срі­б­лу, йо­го ви­ко­ри­с­та­н­ня для ви­го­то­в­ле­н­ня гро­шей, при­к­рас, ме­ди­ч­них ін­с­т­ру­ме­н­тів, хі­мі­ч­но­го по­су­ду, фо­то спра­ві; пі­д­к­ре­с­лює дію срі­б­ла по зне­за­ра­жу­ва­н­ні во­ди. (*має елементарні уявлення)

Корекція основних видів діяльності (аналіз і розуміння умов практичної діяльності, планування, організація виконання завдання, самоконтроль, самооцінка).

46

Сплави: бронза, латунь, дюралюміній, силумін, паяльне олово. Властивості  та  використання.

1

Знає, як ут­во­рю­ю­ть­ся спла­ви(*має елементарні уявлення); ха­ра­к­те­ри­зує ут­во­ре­н­ня ла­ту­ні, бро­н­зи, дю­ра­лю­мі­нію, си­лу­мі­ну, па­я­ль­но­го оло­ва; знає про ви­ко­ри­с­та­н­ня ко­ж­но­го із за­з­на­че­них спла­вів; об­ґ­ру­н­то­вує ви­го­то­в­ле­н­ня де­та­лей з то­го чи ін­шо­го спла­ву.

Розвиток пам’яті, осмисленого запам’ятовування, прийомів пригадування, відтворення образу предмета, об’єкта, що пригадується, створення стимулюючої ситуації

Рідина в природі і житті людини

25

47

Відмінні властивості рідин від твердих тіл

1

По­рі­в­нює(*намагається порівнювати)  вла­с­ти­во­с­ті рі­дин з тве­р­ди­ми ті­ла­ми за фо­р­мою і об’є­мом; вста­но­в­лює ві­д­мі­н­ність цих вла­с­ти­во­с­тей — при­й­ма­н­ня рі­ди­на­ми фо­р­ми по­су­ди­ни, в яку їх на­ли­ва­ють; по­я­с­нює ці вла­с­ти­во­с­ті на ос­но­ві мо­ле­ку­ля­р­ної бу­до­ви рі­дин .

Розвиток уявлень про основні властивості рідин, їх відмінності від твердих речовин.

48

Порівняння рідин за зовнішніми ознаками

1

Ви­ді­ляє та­кі вла­с­ти­во­с­ті рі­дин, як ко­лір, за­пах, смак; ро­з­рі­з­няє рі­ди­ни за ци­ми оз­на­ка­ми. (*з допомогою вчителя)

Формування рис особистості, необхідних для ефективного розв’язання навчальної задачі: самостійність, організованість, акуратність, цілеспрямованість Корекція зорових, нюхових, смакових, органічних відчуттів..

49

Густина рідин.

1

По­рі­в­нює (*намагається порівнювати)  гу­с­ти­ну рі­дин з гу­с­ти­ною тве­р­дих тіл на ос­но­ві мо­ле­ку­ля­р­ної бу­до­ви рі­дин і ре­чо­вин тве­р­дих тіл; ро­з­рі­з­няє рі­з­ні рі­ди­ни зо об’є­мом і ма­сою; ви­ді­ляє рі­ди­ни, ва­ж­чі і ле­г­ші за во­ду.

Розвиток пам’яті, осмисленого запам’ятовування, прийомів пригадування, відтворення образу предмета, об’єкта, що пригадується, створення стимулюючої ситуації.

50

Визначення густини рідини

(лабораторна робота №7).

1

Вміє ви­з­на­ча­ти гу­с­ти­ну рі­ди­ни; ко­ри­с­ту­є­ть­ся та­б­ли­цею гу­с­ти­ни рі­дин. (*з допомогою вчителя)

Розвиток регулюючої функції мовлення на основі  практичної діяльності: розуміння інструкції, виконання словесних вказівок, готовність прийняти вербальну допомогу, надати її іншому.

51

Рідини як розчинники. Вода як розчинник. Розчини насичені і ненасичені (лабораторна робота №8).

1

Ви­ді­ляє ре­чо­ви­ни, які ро­з­чи­ня­ю­ть­ся і які не ро­з­чи­ня­ю­ть­ся  у во­ді; вміє приго­ту­ва­ти ро­з­чи­ни; по­ді­ляє ро­з­чи­ни на на­си­че­ні і не­на­си­че­ні; пі­д­к­ре­с­лює, що ро­з­чи­н­ність га­зів ефе­к­ти­в­ні­ша при охо­ло­дже­н­ні; ви­ді­ляє  зна­че­н­ня вла­с­ти­во­с­ті во­ди ро­з­чи­ня­ти ре­чо­ви­ни для ро­с­лин, тва­рин і лю­дей. . (*з допомогою вчителя)

Формування умінь і навичок економного використання запасів питної води та водних ресурсів для потреб господарства.

Розвиток умінь переносити у практичні ситуації засвоєнні на уроці уміння і навички інтелектуальної діяльності.

52

Очищення води від домішок: відстоювання, фільтрування.

1

Ро­зу­міє не­о­б­хі­д­ність очи­ще­н­ня при­ро­д­ної во­ди від до­мі­шок.(*з допомогою вчителя)

Розвиток конкретних уявлень про способи природного та штучного очищення води від домішок з метою запобігання інфекційних хвороб.

53

Інші рідини як розчинники: бензин, ацетон, гас, скипидар. Видалення плям із тканин.

1

Дотримується  техніки  безпеки  при  роботі  з  вогненебезпечними  речовинами. Вміє  видаляти  плями  із  тканини. (*з допомогою вчителя)

Розвиток умінь переносити у практичні ситуації засвоєнні на уроці уміння і навички інтелектуальної діяльності.

54

Охорона водних ресурсів.

1

Ро­зу­міє(*намагається зрозуміти),  чо­му по­т­рі­б­но охо­ро­ня­ти во­д­ні ре­су­р­си, еко­но­ми­ти ви­ко­ри­с­та­н­ня пи­т­ної во­ди.

Формування умінь і навичок економного використання запасів питної води та водних ресурсів для потреб господарства.

55

Приготування розчинів, відстоювання і фільтрування (лабораторна  робота №9).

1

Ви­ко­нує до­с­лі­ди по ві­д­с­то­ю­ва­н­ню і фі­ль­т­ру­ва­н­ню во­ди; (*з допомогою вчителя)

Розвиток умінь переносити у практичні ситуації засвоєнні на уроці уміння і навички інтелектуальної діяльності.

56

Розширення і стиснення рідин при нагріванні і охолодженні.

1

Ро­зу­міє(*намагається зрозуміти),  , як рі­ди­ни ро­з­ши­рю­ю­ть­ся при на­г­рі­ва­н­ні і сти­с­ку­ють­ся при охо­ло­дже­н­ні; ро­з­к­ри­ває за­ле­ж­ність ро­з­ши­ре­н­ня рі­дин від змі­ни те­м­пе­ра­ту­ри, об’є­му рі­дин і від ви­ду ре­чо­вин; зве­р­тає ува­гу на осо­б­ли­во­с­ті ро­з­ши­ре­н­ня во­ди; знає, чо­му по­т­рі­б­но вра­хо­ву­ва­ти ро­з­ши­ре­н­ня рі­дин при на­г­рі­ва­н­ні в те­х­ні­ці і по­бу­ті.

Розвиток орієнтування у завданні, вибір і планування дій відповідно до мети. Розвиток наочно-образного, практично-дійового мислення.

57

Кипіння  рідин.

1

Ви­з­на­чає оз­на­че­н­ня ки­пі­н­ня як про­цес пе­ре­т­во­ре­н­ня рі­ди­ни в па­ру; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся, що під час ки­пі­н­ня рі­ди­ни її те­м­пе­ра­ту­ра не змі­ню­є­ть­ся, ві­дз­на­чає за­с­то­су­ва­н­ня яви­ща ки­пі­н­ня в те­х­ні­ці і по­бу­ті. (*має елементарні уявлення);

Розвиток розумових здібностей, розширення і уточнення уявлень.

58

Перехід рідин з одного агрегатного стану в інший. Три агрегатних стани води.

1

Ро­зу­міє(*намагається зрозуміти),  , як ві­д­бу­ва­ю­ть­ся про­це­си пла­в­ле­н­ня, тве­р­д­не­н­ня, па­ро­у­т­во­ре­н­ня.

59

Кругообіг води в природі.

1

По­я­с­нює(*намагається пояснити);  кру­го­о­біг во­ди в при­ро­ді; ус­ві­до­м­лює, яке зна­че­н­ня має змі­на аг­ре­га­т­них ста­нів ре­чо­ви­ни в пра­к­ти­ці.

Розвиток аналітико-синтетичної мисленнєвої діяльності, опосередкованого і узагальненого пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.

60

Випаровування і конденсація.

1

По­я­с­нює(*намагається пояснити) па­ро­у­т­во­ре­ння як про­цес пе­ре­хо­ду рі­ди­ни в па­ру; за­с­во­ює, що ви­па­ро­ву­ва­н­ня ві­д­бу­ва­є­ть­ся з по­ве­р­х­ні рі­ди­ни; вста­но­в­лює за­ле­ж­ність шви­д­ко­с­ті ви­па­ро­ву­ва­н­ня від ви­ду рі­ди­ни(*по можливості встановлює), пло­щі по­ве­р­х­ні рі­ди­ни, те­м­пе­ра­ту­ри рі­ди­ни, під час ві­т­ру; про­во­дить до­с­лід по ко­н­де­н­са­ції па­ри рі­ди­ни.

61

Виникнення туману, хмар. Насичення, опади у вигляді дощу, снігу, граду. Роса, іній. Вологе і сухе повітря.

1

по­я­с­нює ви­ни­к­не­н­ня ту­ма­ну, хмар, опа­дів у ви­г­ля­ді до­щу, сні­гу гра­ду, ви­ни­к­не­н­ня ро­си, інею(*має елементарні уміння); ро­зу­міє си­но­п­ти­ч­ні по­ві­до­м­ле­н­ні про по­го­ду(*з допомогою вчителя).

Розвиток аналітико-синтетичної мисленнєвої діяльності, опосередкованого і узагальненого пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.

62

Тиск рідин.

1

Пе­ре­ко­ну­є­ть­ся про іс­ну­ва­н­ня ти­с­ку рі­дин, йо­го дію на дно і сті­н­ки по­су­ди­ни; вста­но­в­лює за­ле­ж­ність ти­с­ку рі­дин від ви­со­ти сто­в­па рі­ди­ни(*має елементарні уявлення).

Розвиток умінь порівнювати предмети, явища, процеси, виділяти подібні та відмінні ознаки предметів.

63

Передавання тиску рідинами.

1

Учень до­во­дить(*має елементарні уявлення), що на ві­д­мі­ну від тве­р­дих тіл, рі­ди­ни пе­ре­да­ють зо­в­ні­ш­ній тиск в ко­ж­ну її то­ч­ку.

Розвиток умінь виконувати найпростіші класифікації за їх суттєвими ознаками.

64

Застосування тиску рідин у техніці. Гідравлічні машини.

1

На­во­дить при­к­ла­ди за­с­то­су­ва­н­ня ти­с­ку рі­дин у те­х­ні­ці; по­я­с­нює бу­до­ву і дію гі­д­ра­в­лі­ч­них ма­шин. (*з допомогою вчителя)

Розвиток умінь встановлювати причинні залежності.

65

Сполучені посудини.

1

Знає (*має елементарні уявлення), що та­ке спо­лу­че­ні по­су­ди­ни і як в них вста­но­в­лю­є­ть­ся рі­вень рі­ди­ни; на­зи­ває при­к­ла­ди спо­лу­че­них по­су­дин в те­х­ні­ці і по­бу­ті(*по можливості називає).

Формування знань про сполучні посуди різної форми і різного об’єму, розвиток зорового сприймання на основі дослідів, які доводять, що у з’єднаних посудинах рідина вільно перетікає з однієї посудини в іншу.

66

Закон сполучених посудин і його використання в техніці

1

По­я­с­нює бу­до­ву і дію во­до­мі­р­но­го скла в па­ро­вих ко­т­лах; знає, за яким при­н­ци­пом шлю­зу­ю­ть­ся су­д­на; ві­дз­на­чає роль во­до­на­пі­р­ної ба­ш­ти при про­ве­де­ні во­до­п­ро­во­ду; мо­же по­я­с­ни­ти дію схі­д­ча­с­то­го фо­н­та­ну. (*з допомогою вчителя)

67

Виштовхувальна сила рідин. Архімедова сила.

Визначення  виштовхувальної  сили, що  діє  на  занурене  в рідину  тіло(лабораторна робота №10).

1

До­с­лі­джує, як ви­ни­кає ви­ш­то­в­хува­ль­на

си­ла рі­ди­ни; вста­но­в­лює за­ле­ж­ність ви­ш­то­в­ху­ва­ль­ної си­ли рі­ди­ни від гу­с­ти­ни рі­ди­ни.

Ви­з­на­чає ве­ли­чи­ну ви­ш­то­в­ху­ва­ль­ної си­ли, що діє на за­ну­ре­не в рі­ди­ну ті­ло. (*з допомогою вчителя)

Формування усвідомленого, активного, самостійного виконання дітьми різноманітних навчальних і практичних завдань засобами спеціально організації їхньої предметно-практичної, розумової та мовленнєвої діяльності.

Розвиток умінь переносити у практичні ситуації засвоєнні на уроці уміння і навички інтелектуальної діяльності.

68

Плавання тіл.

1

Знає умо­ви пла­ва­н­ня тіл в за­ле­ж­но­с­ті, від густини тіла і густини рідини та рі­з­ни­цю між си­лою тя­жі­н­ня і ви­ш­то­в­ху­ва­ль­ною си­лою рі­ди­ни (*має елементарні уявлення); вста­но­в­лює, що ті­ла мо­жуть пла­ва­ти на по­ве­р­х­ні рі­ди­ни, або то­ну­ти за­ле­ж­но від гу­с­ти­ни ре­чо­ви­ни ті­ла і рі­ди­ни.

Розвиток аналітико-синтетичної мисленнєвої діяльності, опосередкованого і узагальненого пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.

69

Денсиметр (аерометр), види денсиметрів.

Вимірювання густини рідини за допомогою денсиметра (практична робота).

1