Плід.Способи поширення.Лабораторне дослідження будова плода.Інструктаж зБЖД

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови та функціями плодів, звернути увагу на зв'язок будови плодів із механізмом їх поширення; розвивати пізна­вальний інтерес; виховувати навички творчої діяль­ності, бережливе ставлення до природи, екологічну культуру й культуру спілкування, любов до природи.

Обладнання: таблиці «Запліднення у покритона­сінних рослин», «Плоди й насіння», «Сухі плоди», «Со­ковиті плоди», «Поширення плодів і насіння», колекція плодів, муляжі плодів, свіжі плоди різних рослин.

Поняття й терміни: плід, соковитий і сухий оплодень, розкривний і нерозкривний плід, біб, стручок, сім'янка, зернівка, горіх, помаранча, супліддя, кістянка, ягода.

Тип уроку: комбінований.

                                     ХІДУРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

Учитель. Діти! Напевно, у багатьох із вас за­раз у портфелі лежить яблуко. Яблуко — це не тільки назва смачного фрукта, але й ботанічна назва плода рослини. Такий плід, до речі, має не тільки яблуня. Про цей плід і про багато інших ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

ІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Діти, перед вами декілька найкра­сивіших фотографій квіткових рослин.

Пройде якийсь час, і ці рослини дадуть свої плоди. Про те, які бувають типи плодів і чим вони відрізняються один від одного, ми поговоримо на сьогоднішньому уроці. Отже, тема — «Плід. Способи поширення».

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Давайте згадаємо, що має відбутися парад тим, як утворяться плоди?

1 учень. У насінних рослин перед за­плідненням має відбутися запилення. Це процес перенесення пилка з тичинки на приймочку ма­точки.

Учитель. Які види запилення ви знаєте?

2 учень. Один із видів запилення — само­запилення. Найчастіше воно відбувається всере­дині бутона ще до розпускання квітки. Таке запи­лення характерне для квасолі, гороху й багатьох інших бобових,

3 учень. У більшості рослин відбувається перехресне запилення. Такий процес характери­зується тим, що пилок із тичинки однієї квітки

потрапляє на маточку іншої. Пилок можуть пере­носити комахи, птахи, вода, вітер тощо.

Близько 20 % квіткових рослин запилюються вітром. Прикладами є береза, вільха, дуб, жито. Зрозуміло, що в цих рослин не буває яскраво за­барвленої оцвітини й запаху. Квітки, як правило, дрібні й зібрані в суцвіття. Пилок дрібний і су­хий, його переносить навіть невеликий вітерець. Вітрозапильні дерева часто цвітуть ранньою вес­ною до розпускання листя, і це полегшує запи­лення.

Учитель. А яке значення мають комахи  для запилення?

1 учень. Комахи — дуже шустрі запиль­ники. їх приваблює запах квіток. Деякі комахи, до речі, здатні відрізнити запах однієї-єдиної квітки на відстані декількох кілометрів. Петунію й тютюн запилюють нічні метелики, тому вони вдень пахнуть слабше, ніж уночі. Абрикос, яблу­ня, конюшина запилюються комахами в денний час, тому вони перестають пахнути із заходом сонця.

Учитель. Але метелики, джмелі й жуки відвідують квітки не заради того, щоб їх запилю­вати. їх приваблює солодкий квітковий нектар. У пошуках пилка комахи перелітають із квіт­ки на квітку, забезпечуючи їх перехресне запи­лення.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Отже, ми вже знаємо, що квіт­ка — генеративний орган квіткових рослин, а тичинки й маточки забезпечують процес запи­лення й запліднення, у результаті чого утворю­ються плоди. Плоди необхідні для захисту на­сінин, які в них містяться. їх кількість варіює від одного до декількох. За формою плоди дуже різноманітні.

Насінина оточена оплоднем, який утворюєть­ся зі стінок зав’язі.

Плід - це утвір, який складається з однієї чи кількох насінин та оплодня). Оплодень оточує насіння. Він складається з трьох арів - зовнішнього, середнього та внутрішнього). Оплодень утворюється або лише зі стінок зав’язі (плоди вишні, сливи), або ж у його утворенні беруть участь й інші частини квітки: квітколоже, ос­нови тичинок, чашолистків та пелюсток (наприклад, плід яблуні).

Плоди є лише у покритонасінних, звідки і похо­дить назва цих рослин. Вони слугують для поширен­ня та захисту насіння від несприятливих впливів довкілля. У цьому полягає біологічне значення плодів у житті квіткових рослин.

Робота з підручником

За кількістю насінин пло­ди поділяють на однонасінні, що мають одну насінину (наприклад, у соняшника, пшениці), та багатонасінні, які містять багато насінин (наприк­лад, у гарбуза, гороху, помідора). Залежно від вмісту води в оплодні плоди поділяють на сухі, оплодень яких шкірястий чи здерев’янілий і містить незначну кількість води, та соковиті з м’ясистим соковитим оплоднем).

До соковитих належать ягодоподібні плоди (ягода, яблуко тощо), кістянка та деякі інші. Ягода - багато­насінний плід із соковитими середнім та внутрішнім шарами оплодня, а його зовнішній шар утворює захисну шкірку (наприклад, у смородини, винограду, аґрусу, журавлини)

Яблуко - соковитий багатонасінний плід, м’якуш якого утворений розрослим квітколожем (у яблуні, груші, айви, горобини). Гарбузина - плід, у якого середній та внутрішній шари соковиті, а зовнішній - забарвлений, твердий (у гарбуза, огірка, дині).

Кістянка складається з твердої дерев’янистої кісточки (внутрішній шар оплодня), середнього соко­витого (у сливи, черешні, глоду) або більш-менш сухого (у мигдалю) чи волокнистого (у кокосової паль­ми) шару та дуже тоненької шкірки.

Сухі плоди поділяють на розкривні, переважно багатонасінні (наприклад, біб, стручок, стручечок, коробочка), та нерозкривні, що містять здебільшого одну насінину (наприклад, горіх, жолудь, сім’янка, зернівка)

Біб розкривається по верхньому та нижньому швах від верхівки до основи, а насінини прикріплені до обох половин оплодня (у гороху, квасолі, сої).

Стручок розкривається також по двох швах, од­нак від основи до верхівки, а насінини розташовані на плівчастій перетинці всередині плоду (у капусти, гірчиці, редьки).

Стручечок за будовою подібний до стручка, але коротший і ширший (у грициків, рижію).

Коробочка розкривається різними способами: у блекоти - кришечкою; у рясту та маку - зубчиками на верхівці; у дурману - численними поздовжніми щілинами тощо.

Горіх - плід із твердим здерев’янілим оплоднем, всередині якого вільно лежить насінина (у ліщини, бука).

Зернівка - плід, шкірястий оплодень якого міцно зростається з насіниною (у жита, пшениці, ячменю).

Сім’янка - плід, у якого шкірястий оплодень лише прилягає до насінини, проте не зростається з нею (у соняшника, нагідок).

У малини та ожини збірний багатонасінний плід - складна кістянка, утворена з окремих плодиків. Під час дозрівання ці плодики можуть відокремлюватись один від одного. У суниць численні сім’янки вкрап­лені у поверхню розрослого м’ясистого квітколожа, а у шипшини та троянд - розташовані всередині нього. Отже, це також збірні плоди.

У випадку, коли квітка має лише одну маточку, з неї утворюється один простий плід (наприклад, у пшениці, вишні). За наявності у квітці декількох маточок виникає і відповідна кількість дрібних пло­диків. Вони разом утворюють збірний, або складний, плід (наприклад, у малини, ожини). Інколи в дуже щільних суцвіттях плоди, кожен з яких виникає з окремої квітки, зростаються між собою у супліддя (наприклад, у шовковиці, ананаса).

Розповідь повідомлення учнів про поширення плодів

Для кожної рослини важливо не лише сформувати велику кількість насіння, а й забезпечити якомога ширше його розпов­сюдження, завдяки якому відбувається розселення виду. Способи поширення плодів і насіння у квітко­вих рослин дуже різноманітні за допо­могою вітру, води, тварин тощо, а також самостійно, завдяки використанню механічних сил, які виника­ють у самій рослині.

Багато видів рослин тим чи іншим чином розкида­ють своє насіння. Наприклад, огірок-пирскач із силою викидає м’якуш плоду з насінням при дозріванні на багато метрів, за що його прозвали «ска­жений огірок» ).

 А розрив-трава, горох, ква­соля, жовта акація мають плоди, які розтріскуються після дозрівання від звичайного дотику та розкидають насіння. Для розкидання насіння деякі види викори­стовують силу пружності стебла або плодоніжки (наприклад, лілії, примули). Взагалі, всі рослини із сухими розкривними плодами так чи інакше розкида­ють насіння після його дозрівання.

Чи не найпоширенішим способом розселення рослин є рознесення плодів та насіння вітром. Мабуть, немає такої людини, яка б у дитинстві не бавилася, роздмухуючи пухнасті «парашутики» кульбаби з легкими плодиками. А видів рослин, насіння яких має подібні «пристрої», у природі дуже багато. Плоди більших розмірів мають інші пристосу­вання до поширення вітром, часто у вигляді пластин­частих крилоподібних відростків (наприклад, у клена).

Дуже дрібне насіння, яке навіть не має спеціаль­них пристосувань, легко підхоплюється вітром. Наприклад, 500 тис. насінин тропічних орхідей важать лише один грам. Нарешті, всім добре відоме перекотиполе. Так називають кілька видів степових чи напівпустельних рослин, висохлий кущ яких пере­кочується вітром, розсіваючи насіння. За такого способу розселення насіння розсипається не все одразу, а поступово, що забезпечує його поширення на знач­них площах. Більшість водно-болотяних видів вико­ристовують для свого розселення течії води (напри­клад, латаття).

У багатьох рослин плоди або насіння мають присто­сування, які сприяють їхньому поширенню тварина­ми. Оплодень усіх соковитих плодів містить поживні речовини. У кишечнику тварин оплодень перетрав­люється, а неушкоджена насінина виходить назовні разом із послідом, не втрачаючи при цьому здатності до проростання. Наприклад, кожен звертав увагу на мальовничі грона горобини в осінньому саду чи парку. Ці плоди охоче поїдають різні птахи. Насіння горобини має досить міцну оболонку. Пройшовши через кишечник птахів, воно зберігає здатність до проростання навіть після того, як разом із пташиним послідом буде викинуте на будь-якій відстані від материнської рослини.

Мабуть, не один раз декому із вас доводилось очи­щати свій одяг від чіпких колючок різних рослин). Колючі плоди череди, лопуха, нетреби або липкі плоди шавлії, звичайно, завдають тваринам, а часто-густо і людям, дрібних неприємностей. Проте, причепившись до одягу або шерсті, вони подорожу­ють разом із людиною чи тваринами часом на дуже значні відстані.

Розглянемо ще спосіб розселення омели. Ви знаєте, що ця рослина-напів паразит оселяється на гілках ди­ких і садових дерев. Соковиті плоди омели охоче скльовують птахи. Якщо після проходження через кишечник птаха насінина викидається з його послідом на ґрунт, то вона гине. Тільки потрапивши з тим самим послідом на гілочку дерева, насінина при­клеюється своєю липкою поверхнею до кори і наступ­ної весни проростає в глиб тканин рослини-хазяїна.

Плоди та насіння слугують основою живлення багатьох рослиноїдних диких тварин, переважно комах, птахів і ссавців.

Вам відомо багато видів рослин, плоди чи насіння яких споживає людина або годує ними свійських тварин. Це - смачні плоди плодово-ягідних (наприклад, яблуні, груші, вишні, сливи, винограду, цитрусових) чи овочевих (наприклад, кавунів, динь, огірків, помідорів) культур. З плодів і насіння зернових культур (ячменю, пшениці, жита, рису) виробляють різноманітні крупи та борошно.

З насіння та плодів багатьох рослин (наприклад, соняшника, льону, рижію, арахісу, сої, кукурудзи, деяких пальм) отримують олію. Використовує люди­на плоди та насіння і в різних галузях промисловості. Так, бавовник і льон є сировиною для виготовлення тканин, олії, технічних мастил тощо.

Плоди і насіння багатьох рослин використовують у медицині для лікування різноманітних захворювань

V.Узагальнення та систематизація знань

Завдання (на термінологію)

1. Вставте пропущені терміни й по­няття (усно).

Плід — видозмінена в процесі за­пліднення  ... 

Він    складається…     з…..           і…..

. Оплодень буває…

До соковитих плодів належать плоди  (вишня, черешня, абри­кос),               (томат.     смородина),             

     (огірок, диня, патисон), 

   (у груші).

Сухі плоди поділяють на дві групи:

 ……        і ……..

До перших відносять плоди квасолі —  , у маку, петруш­ки, блекоти —              ;              ,              у              ка­пусти, суріпиці —              .

Нерозкривними є: плід у ліщини  бука — , у соняшника, ромашки —              ,              у              рису ячменя, жита —              .

Терміни для довідок: квітка, оплоден і насіння, соковитий і сухий, кістян ка, ягода, гарбузина, яблуко. Розкривний і нерозкривний, біб. коробочк; стручок. Горіх, сім’янка, зернівка.

 Лабораторне дослідження

Будова плода

1.Роздивіться схему будови плода і вкажіть назви його частин.

2.роздивіться малюнки плодів  і заповніть таблицю  «Характеристика плодів»

3.Зробіть висновок за результатами виконаної роботи

Домашнє завдання

Опрацювати параграф за підручником

Творче завдання: скласти біологічну каз­ку, яка б починалася такими словами: «Од­ного чудового сонячного ранку зустрілися дві подружки Кістянка та Ягода й почали вихвалятися одна перед одною...»