Побут та виховання спартанців.

ТЕМА: Побут та виховання спартанців. Практичне заняття № 7

Мета: розкрити особливості функціонування полісу в Давній Спарті; на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації вчити учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляти результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоювати складніші способи вивчення історичного минулого; формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту; забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми.; виховувати почуття любові до історії.

Очікувані результати: скласти уявлення про одну з найбільших держав Стародавньої греції – Спарту;визначати особливості розвитку Спарти. А також причини, що їх зумовили;давати власну оцінку звичаям спартанців;висловлювати думки про рівень гуманності спартанських звичаїв та системи виховання.

Тип уроку: урок формування предметних умінь і навичок учнів.

Форма проведення: практичне заняття.

                                                              Хід уроку.

І.  Організаційний момент

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель.

Сьогодні ми здійснимо уявну подорож до Спарти. Ви повинні дізнатися, де розташована ця держава-поліс, який вона має суспільний устрій, познайомитися з побутом спартанців та їх вихованням. Ви повинні засвоїти нові поняття, продовжувати розвивати вміння працювати з джерелами та висловлювати свою думку.

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів. (Фаза актуалізації)

Бесіда.

• Пригадайте, які грецькі території дорійці захопили у ХІІ – ХІ ст. до н.е. ?
• Чому, на вашу думку, менш розвинені дорійські племена зуміли завоювати ахейські міста-держави?
• Яка держава не була завойована дорійцями?
• На які нові території довелося переселитися ахейцям після дорійського нашестя?
• Чи існувала у Давній Греції держава після дорійського завоювання  Чому?

На початку XI ст. до н. е. на Балканському півострові з’явилися войовничі племена дорійців. Племена завойовників поширилися по всьому Пелопоннесу, підкоривши місцевих ахейців. Там вони створили державу Спарта. Спарта має й іншу назву – Лакедемон, тобто держава в Лаконіці (область у південному Пелопоннесі).

ІV. Виконання практичної частини уроку. (Фаза побудови знань)

 1. Виникнення Спартанської держави.

Розповідь.

Значна частина місцевого населення, яка чинила запеклий опір завойовникам, була поневолена. Невільників стали називати ілотами. Вони зазвичай працювали на землі або випасали худобу. Тих, хто добровільно визнав владу дорійців, називали періеками («тими, що живуть навкруги»). Вони зберегли свободу, мали право займатися ремеслом і торгівлею, проте не могли володіти землею і брати участь у громадському житті. Повноправними громадянами вважалися лише нащадки завойовників-дорійців — спартіати.

Які верстви населення Спарти зображено на ілюстрації?

Спартанська держава була ізольована від зовнішнього світу. Іноземці в Спарту допускались дуже рідко, хіба що посли чи почесні гості. Жоден спартанець не міг виїхати за межі Лаконіки без дозволу влади.

Заповніть схему, використовуючи поняття : 2 царі, спартіати, періеки, ілоти(раби).

2. Державний устрій і суспільне життя Спарти.

Поясніть, як працювали органи управління в Спарті, прочитавши текст.

Громадяни Спарти жили за законами, які, за переказами, запровадив мудрець Лікург.Провідну роль в управлінні Спартанською державою відігравала рада старійшин, кожен із членів якої був не молодшим за 60 років. Вона фактично керувала державою, розглядала судові справи, могла відмінити будь-яке рішення народних зборів чи розпустити їх. До складу ради входили також двоє царів віком понад 30 років. Під час війни вони командували армією. їхня влада була спадковою.

Рішення ради старійшин затверджували народні збори. Участь у них брали лише громадяни-воїни, які досягай 30 років. Народні збори ухвалювали закони, обирали старійшин, оголошували війну й ухвалювали мирні договори.

- Уявіть собі, що зараз ви матимете можливість спілкуватися з авторами цих документів. Під час читання документів підготуйте запитання до автора.

- Що ви мали на увазі  у цьому фрагменті «Існує найповніше рабство одних і найповніша свобода інших».

Спираючись на думки давніх і сучасних істориків, розкажіть про суспільний устрій Спарти.

Робота з документом 

Із праць давньогрецького історика Плутарха

По-перше, він [Лікург. — Авт.] вилучив з обігу всі золоті та срібні монети, залишивши тільки залізні. Але вони мали таку величезну вагу і розмір, що для збереження десяти з них потрібен був великий склад, а для перевезення — парна повозка. Із праць давньогрецького красномовця Лібанія

У Лакедемоні* існує найповніше рабство одних і найповніша свобода інших.

Спартіат... завжди ходить, тримаючи в руках списа, щоб бути сильнішим від ілота, коли той збунтується.

* Лакедемон — персонаж давньогрецької міфології, що заснував місто Спарту. За його ім’ям було визначено офіційну назву спартанської держави.

Із праць сучасних істориків

Лікург потурбувався проте, аби всі громадяни Спарти мали рівні права, щоб серед них не було ані бідних, ані багатих. Спартанські сім’ї одержували у володіння однакові земельні ділянки. їх не можна було продавати чи дарувати, позаяк уся земля в Спарті вважалася власністю держави. Разом із землею поділили й ілотів.

Спартанцям заборонялося займатися ремеслом, торгівлею, єдиним їхнім заняттям була військова справа. Зброю і ремісничі вироби виготовляли для них періеки. Земельний наділ спартанця обробляли ілоти. Спартанці не могли продати, звільнити чи вбити ілота — сім’ї ілотів, як і земля, належали державі.

3.               Побут спартанців.

Асоціативний кущ

Посередині чистого листка напишіть ключове поняття «Спартанський спосіб життя». Які асоціації у вас виникають , коли ви чуєте дане поняття.Записуйте всі слова, які спадають вам на думку, не оцінюючи їх. Під час запису прямими лініями позначте зв 'язок між словами.

Почергові запитання.

Учні працюють в парі.Один учень читає перший абзац, інший – ставить запитання стосовно того, про що йдеться в тексті. Учень, який читає намагається відповісти на них. Після обговорення учні визначають відповідь на дане запитання.Учні в парі міняються ролями. Спартанці були хоробрими, витривалими воїнами, їм приписують вислів: «Справжній спартанець ніколи не питає, скільки ворогів, він питає: «Де вони!?».

Усі спартанці носили грубий одяг, жили в однакових одноповерхових дерев’яних будинках. Мали визначені форми зачісок, бороди і вусів. Під час будівництва дозволялося використовувати сокиру, і лише при виготовленні дверей — пилу.

Давньогрецький історик Ксенофонт про спартанців

Не треба дбати про багатство й одежу, тому що в Спарті прикрасою служить не розкіш убрання, а здоров’я тіла. Їжу він дозволив споживати громадянам у такій кількості, щоб вони надто вже не наїдались, але й не терпіли від голоду...

Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях простою їжею: овочами, трохи сиром, зрідка — рибою та м’ясом. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом і сіллю. Страва поживна, але несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти. Розповідають, що одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: «Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, аніж таке споживати».

*  Короткі та влучні вислови, які цінувалися спартанцями, прийнято називати лаконічними (від назви Лаконіка).

4.               Спартанське виховання

Агела – табір для виховання спартанських дітей з 7 років.

Ефеби – спартанські юнаки віком від 18 років, що проходять військову підготовку.

Це цікаво знати! В агеланах хлопчиків погано годували, вони самі здобували їжу, щоб розвинути винахідливість та хитрість. Того, хто попавсь на крадіжці їжі, били батогами як неспритного злодія. Часто їх змушували битися один з одним, щоб виховати жорстокість. Освітою молоді спартанці майже не займались.

Складіть розповідь про життя спартанського чоловіка , використавши дані таблиці, додаткову інформацію.

Робота з таблицею.

 Що було спільного в державному устрої Стародавніх Афін та Стародавньої Спарти, в житті їх громадян?Які були відмінності? Заповніть таблицю.

V.Узагальнення та систематизація знань учнів (Фаза консолідації)

Експерти проти журналістів

Учні поділяються на дві групи – «експертів», що відповідатимуть на запитання, та «журналістів», що будуть ставити запитання. На дошці варто завчасно записати як приклад орієнтовний перелік запитань, що сприяють розвитку критичного мислення.

- Чому Плутарх твердив, що «Спарта - єдине місто у світі, де діяло прислів’я, що багатство сліпе і лежить неживе й нерухоме, як на картині»?

- Як на ваш розсуд, до чого політика Спарти могла привести в майбутньому?

- Чому серед спартанців не було видатних митців?

 - Чому спартанці так суворо виховували своїх дітей?

Лінія цінностей.

Жінки Спарти, чиї сини загинули на полі бою, оглядали їх рани : якщо воїни були вражені в груди, то їх ховали з почестями, якщо в спину, то матері ридали від сорому і полишали ховати їх іншим. Чи справедливим був такий звичай спартанців?

Робота з крилатими висловами. 

- Дітей привчали висловлюватися гостро, але дотепно й небагатьма словами. Лікург вважав, що й кілька простих слів повинні мати глибокий зміст. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давати влучні, глибокодумні відповіді... Сам Лікург, коли в нього хтось став вимагати, щоб він запровадив у державі демократію, відповів: “Запровадь спочатку демократію в себе в домі”».

 -Спробуйте відшукати та записати крилаті вислови спартанців.

 VІ. Підведення підсумку уроку.

Продовжіть речення:

«Сьогодні я дізнався (дізналася)…, навчився (навчилася)…я думаю, що...».

VІІ. Домашнє завдання.

Порівняльна характеристика Афін  та Спарти