Початкова школа- колиска дитинства мого

 

 

 

 

 

Святковий урок у 4 класі

«Початкова школа- колиска дитинства мого»

 

 

 

 

 

           Підготувала

                                                                                         вчитель початкових класів

НВК «ЗОШ І-ІІст.-ДНЗ» с.Калагарівка

                                                                                         Вінніцка І.О.

 

Мета.створити святкову атмосферу,розвивати дитячу комунікабельність; виховувати доброту, взаємодопомогу, шанобливе ставлення до батькам, педагогам і своїм однокласникам, показати (по можливості) здібності кожної дитини.
Обладнання: комп’ютер, телевізор, святкові плакати, арка з повітряних кульок. Подяки батькам, дипломи випускників, чисті аркуші, написані заздалегідь твори дітей.

                                               Хід заходу:

І.Організаційний момент

Учитель.  Доброго дня вам, дорогі наші батьки та шановні гості! Ми раді вас вітати у нашому класі. Багато тут уроків було проведено, тут ми сміялись, тут ми дружили, тут і сварились, і часом навіть бились. Шкільні роки в початковій школі швидко промайнули. І сьогодні ви бачите, що ваші діти виросли, навчились читати, писати, співати, танцювати. Пропоную наш урок присвячений закінченню початкової школи  розпочати.

Давайте всі разом повернемося в 2004-2005 роки. Ці роки знамениті тим, що саме в цей відрізок часу народилися майбутні випускники Калагарівської початкової школи

24 грудня 2004 року у сім’ї Кочмара  Михайла  та Наталії Орестівни   велике свято- народився  синочок, якому дали ім’я  Віталій, що означає «життєвий». Він завжди вирізнявся з-поміж усіх дорослістю, рішучістю і  навіть дещо самовпевненістю. Хлопчик  легко завойовує симпатії, стає душею будь-якої компанії є лідером серед однолітків. Найулюбленішим уроком для нього є фізкультура, а особливо футбол.В майбутньому Віталік може з успішністю обіймати керівну посаду, бо має задатки керівника, лідера. Але для цього йому потрібно ще вчитися поступливості і терпінню.

3 жовтня  2005 року у сім’ї Шварчевського Дмитра та Людмили Юліанівної безмежна радість у них на світ з’явилася донечка, якій дали ім’я Софійка, що означає "мудрість".  Софійка – творча, справедлива і дуже охайна  дитина. Настрій у неї може мінятися миттєво. Вона кожну справу робить хоч і повільно, проте ретельно до найменшої дрібниці. Софійка- мрійниця, любить тварин, в усьому вона допомагає мамі, дуже гарно малює.Я впевнена , що господинею, мамою і дружиною вона буде ідеальною.В майбутньому Софійка може стати художницею, модельєром, тому саме цей свій талант їй треба розвивати.

14 березня 2005 року у сім’ю  Куровського Дмитра та Лесі Петрівни завітало свято. На світ у них появився синочок-соколочок, якому вони дали ім’я Олександр, що означає "захисник". Сашко - довірливий хлопчик, веселий, говіркий, життєрадісний. На його обличчі завжди усмішка, йому важко всидіти на місці. Серед усіх інших він відрізняється працьовитістю, має хист до співу. Сашка дуже любить своїх старших братів, з повагою ставиться до мами. В майбутньому він може бути агрономом, хліборобом.

7 липня 2005 року у сім’ї  Мазура Вктора та  Ольги Тарасівни було довгоочікуване  свято, народився синочок, якого назвали  Іванком, що означає "милостивий". З його народженням батьки мусіли оповити хлопчика ніжністю і опікою. Іванко добрий, спритний та моторний. На нього можна з легкістю покластися в усьому, він з радо допоможе якщо є потреба.Хлопчик дружелюбний, щирий. Має дуже широке коло інтересів та захоплень.

Отже зустрічайте їх, своїх дітей. Дуже різних, але найкращих і наймиліших вашому серцю. Випускників початкової школи 2015 року.

Під музику заходять учні стають по центрі.

ІІ.Основна частина

«Прощай,  початкова школо!»

1.Розповідь учнів.

1 учень

Ми сьогодні дуже раді

Вас на святі зустрічати.

Ми вітаємо гостей,

Дорогих батьків,

Всіх знайомих, незнайомих

І серйозних і веселих.
 

2  учень

Ми пригадаєм той дзвінок веселий,  

Що продзвенів нам перший раз,

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас. 

3 учень

Давайте пригадаємо разом,

Як вперше на лінійці всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

4 учень

Так, друзі, чотири роки

Непомітно промайнули:

Були ми лише першокласники,

А тепер ось підросли.

Подорослішали, порозумнішали,

Немов троянди, розцвіли

Знань, навичок, умінь

Багато ми придбали.

2.Перегляд відеоролика «Прощавай, початкова школо!»

3.Бесіда вчителя

Ми переглянули відео і , наче знову прожили усі ті радісні, кумедні, щасливі хвилини. Нажаль, вони вже ніколи не повернуться. Але у вашому житті, я маю надію будуть ще веселіші моменти.Зміниться все, змінитеся і ви. А й справді , цікаво, якими ви будете.Хтось серйозний і вусатий дядько, а хтось поважна і красива дама. Тому, давайте проведемо зараз конкурс для дітей і батьків. «Я в майбутньому»

4.Конкурс «Я в майбутньому».

У конкурсі беруть участь і діти і батьки. Вони сідають парами за парту. Учитель дає кожному аркуш паперу і пропонує намалювати дітям себе, а батькам свою дитину в майбутньому із зав’язаними очима.

5.Конкурс «Впізнай себе »

У конкурсі беруть участь батьки і діти. Вчитель зачитує невеличкий твір на тему «Моя мама», а батьки відгадують хто це написав.

6.Розповідь дітей.

1.Учень

Ми, звичайно, не найстарші,але вже не малюки!

Знають всі: четвертий клас – це також випускники!

2.Учень

В класі в нас дівчаток обмаль і троє хлоп’ят,

Доведеться наречених в інших класах позичать!

3.Учень

Ой, провчилися ці роки ми, ну просто залюбки

На уроках ми сороки, на перервах - козаки!

4.Учень

Вже позаду початкові, переходимо в п’ятий клас,

Хай приймає старша школа у свою сім’ю всіх нас!

7.Бесіда вчителя

Шановна Валентино Петрівно! Я передаю вам цих  чудових дітей. Передаю не просто а по акту прийому-передачі.

Акт

прийому-передачі

учнів 4 класу

НВК «ЗОШ І-ІІ с.- ДНЗ» с.Калагарівка

   Я, Вінніцка Ірина Олександрівна, вчитель початкових класів, довіряю Вам  велике сузір’я  розумних, творчих, оригінальних, непосидючих, інколи конфліктних, але самих  найкращих дітей.

Технічна характеристика:

Хлопчиків  - 3, дівчаток – 1, середній зріст 130 см, середня вага 30 кг.  (За  чотири роки  вони з’їли 12 тон хлібо-булочних виробів, винесли  40 тон сміття.)

Рук – 8, ніг – 8, розумних голів – 4, язиків – 4, із них балакучих – 2 (швидкість розмови 400 слів за хвилину).

Очей – 8, в тому числі: 8 – добрих,  але любопитних.

Особливі прикмети:

Люблять бігати, люблять битися,

Пожартувати і посміятися,

Щоб любили, поважали, і ніколи не ображали,

Щоб увагу приділяли, і дні народження відмічали.

Діти витримали перевірки комісій, показали відмінні відкриті уроки, здали добре  ДПА за курс початкової школи і можуть вивчати предмети середньої школи!

25.05.2015рік                                                             Класовод          І.О.Вінніцка

А айбутньому класному керівнику хочу передати правила догляду за моїми випускниками.

Правила догляду за випускниками.

1.Влаштовувати «прочуханку» даного виробу не рекомендується.
2. Гладити дозволяється і як можна частіше, не звертаючи уваги на його поведінку.
3. Використовувати виріб «випускник» рекомендується тільки за його прямим призначенням: годувати, поїти, прогулювати, розважати і дати відіспатися після чотирьох років недосипання та інших незручностей шкільного життя.
4. Якщо ви не будете дбайливо звертатися з виробом «випускник», то воно може зіпсуватися: від гніву і образи у нього почервоніють очі,  затремтять губи, і виріб може втратити свою первісну привабливість.

«Звернення до батьків»

1.Бесіда вчителя

У нашому сходженні нас супроводжували вірні друзі і помічники - наші батьки. Доброю порадою, мудрим наказом направляли вони нас.
Як сумували  їх очі, коли часом ми приносили погану оцінку. Які спалахували іскорки в них, коли у нас все виходило! Яке щастя, що у нас такі чудові батьки!

2.Перегляд відеоролика «Притча про маму».

3.Розповідь дітей.
1.Учень.

Любі мами, добрі тати,

Вам хочемо ми «спасибі» сказати.

За турботу, за те, що Ви з нами

Всім завжди готові допомагати.

2.Учень.

Ми з класу в клас переходили,

Набиралися знань і росли.

Все, чого нас у школі навчили,

Все осилити Ви нам допомогли.

3.Учень.

Мами, тата дорогі,

Дуже міцно любимо Вас!

Просимо Вас, переходите

З нами далі, у п'ятий клас.

4.Учень.

Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли!

4.Робота з плакатом.

Учитель вивішує плакат.

ДІТИ + УЧИТЕЛЬ + БАТЬКИ

- Складіть із перших букв слово. (Дуб.)

- От і ми з вами, діти, батьки, як це дерево, завдяки спільній роботі, спільними зусиллями подолали всі труднощі, розв'язали всі проблеми. Як дуб, що є символом міц­ності, стійкості, слави, ми не пасували перед невдача­ми, переборювали їх. Я вам бажаю з новими вчителями працювати так само в єдності. Хай і надалі ваші серця б'ються в унісон із цим чудовим деревом, що є прикладом не­зборимості, твердості, міцності.

5.Вручення подяк батькам.

Я, нижчепідписана вчителька початкових класів НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-ДНЗ» с.Калагарівка, видаю дійсну розписку у тому, що дійсно 1 вересня 2011 року взяла на виховання та зберігання дітей (дивитися список в журналі) зростанням 6 м 65 см і вагою 100 кг 500г від батьків, бабусь і дідусів у кількості 6 осіб (дивитися список в журналі).
Цією розпискою повідомляю, що їх залишилося лише 4. І прошу пробачити, що брала дітей дрібногабаритних, а віддаю среднегабаритных. З цієї причини вам складніше буде їх одягти, взути й нагодувати. Тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві, розумні обличчя дітей, висловлюю впевненість, що отримані за період з 01.09.2011р. за 29.05.2015р. з різних предметів знання є твердими, вміння міцними, навички - набутими і, можливо, стануть в нагоді в середній школі і принесуть користь.В ході навчання і виховання здані на «добре» і «відмінно» такі предмети, як прагнення до знань, працьовитість, терпіння, почуття гумору і взаємовиручка.
Справжня розписка видана 29.05.2015р. батькам 4класу даної школи. Наявні претензії приймаються тільки в день видачі розписки.

«Вручення дипломів»

Увага! настає урочистий момент. Зараз ми повинні дати клятву «П'ятикласника». Всіх майбутніх п'ятикласників прошу встати.
1.Учень

 «Вступаючи в ряди учнів середньої ступені школи, перед лицем своїх товаришів, перед обличчям батьків-мучеників, перед обличчям вчителів-трудівників урочисто клянемось:

2.Учень

 Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, жодної підказки.

3.Учень

Не доводити вчителів до температури кипіння - 100 градусів.

4.Учень

Бути швидким і стрімким, але не перевищувати швидкість 60 км/год при пересуванні по шкільних коридорах.

1.Учень

Витягати з вчителів не жили, а міцні і точні
знання та навички.

2.Учень

Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самої глибини.

3.Учень

Бути гідним своїх вчителів!

Всі: Клянемося! Клянемося! Клянемося!

«Заключне слово вчителя»

Ну що ж любі мої, скоро ви залишите мене, - думаю я про це щодня починаючи урок. Вдивляюся в милі серцю обличча, торкаючись схилених над книжками голівок. І від тих косичок, охайно заплетених, і від вихрів розкуйовджених, і від очей відданих і голосів дзвінких стає якось водночас тужливо і радісно. Радісно, бо ж на очах виросли, подорослішали! Це вже не ті «ластів’ятка», як їх називала спочатку, чотири роки тому. Але вони підуть, а мені лишать своє дитинство з пустощами, свої перші радощі, перші невдачі, перші зошити і перші твори «Мої мрії…»

 Мрії дітей ще довго йтимуть по життю разом з моїми спогадами. Бо все те, що в них буде не в майбутньому, лишило слід  у моїх спогадах про минуле. Адже це було не тільки їхнє життя, а й моє. У ньому так тісно переплилися долі багатьох людей, що важко уявити всоє існування без Максимки, Вітюшки, Альонки, Владика, Дмитрика, Алінки, Юлі, без їхніх татусів і матусь, без дідусів і бабусь!

   І нема тут нічого дивного. За чотири роки було багато зустрічей, розповідей. Було багато не тільки радісного, а й тривожного. Були свята, були і будні, що приносили в наше життя не тільки хвилини задоволення від гарної роботи, а й гіркоту невдач і сльози розпачу. І все закінчується саме тоді, коли вже розуміємо з півслова один одного, коли знаємо про кожного майже все: і яка мама, і що любить тато, де живе бабуся і яка родина була в дідуся, хто на кого схожий і коли хто народився та багато іншого, що входить в поняття «життя класу»