Початок українського національного відродження

УРОК № 9

 Тема. Початок українського національного відродження (Слайд №1)

 Мета: з’ясувати характер суспільно­політичного життя та витоки національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.; довести, що діяльність «Руської трійці» була виявом галицько­українського відродження; з’ясувати, чому альманах «Русалка Дністрова» називають «політичним маніфестом українства»; формувати вміння і навички складання конспекту, текстуальних таблиць, повідомлень на історичну тему; виховувати почуття вдячності до наших попередників — зачинателів українського національного відродження.

 Основні терміни і поняття: просвітництво, національна ідея, національно­визвольний рух, українське національне відро­дження.

 Обладнання: підручник (Історія України: підруч. для 9 класу загальноосвітн. навч. закладів / О.В. Гісем, О.О. Мартинюк. – Х.: Вид-во «Ранок», 2017. – 288 с.: іл.), карта, портрети діячів «Руської трійці», роздатковий матеріал (документи).

 Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

 І. Організаційний етап

 ІІ. Перевірка домашнього завдання

 ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко­католицьких священиків.

2. «Руська трійця».

 ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

 V. Підсумок уроку

 VІ. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Варіант І

Історичний диктант.

1) Укажіть назву найвизначнішого історичного твору в Україні другої половини ХVІІІ — початку ХІХ ст.

2) Основна ідея твору «Історія Русів» полягає у … .

3) Надання деяким частинам держави прав на самоврядування в адміністративній сфері називається … .

4) Назвіть ім’я визначного громадсько­політичного діяча, який за дорученням українських патріотичних кіл вів у Берліні переговори з представниками прусських урядових кіл про можливість надання допомоги українському національно­визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства.

5) Як називався гурток, члени якого поширювали патріотичні публіцистичні твори, праці з історії та етнографії України, створювали проекти розвитку української освіти тощо?

6) Який регіон України наприкінці XVIII ст. став колискою загальноукраїнського національно­культурного відродження?

7) Праця якого автора заклала основи наукового опису української мови?

8) Історик І. Срезневський в 1830­х рр. в Харкові видав тритомну фольклорну збірку … .

9) Назвіть ім’я історика та фольклориста, який упорядкував і видав три збірки українських народних пісень.

 

Завдання.

Назвіть прояви русифікаторської політики Російської імперії щодо України.

 

Варіант ІІ

Учні обмінюються складеними вдома незаповненими кросвордами за темою «Початок національного відродження» та розв’язують їх. За кожну правильну відповідь учні отримують по 1 балу.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

ВАРІАНТ І

Бесіда на повторення.

1) Що ви пам’ятаєте про західноєвропейське Просвітництво?

2) Перелічіть духовних вождів західноєвропейського Просвітництва. Які завдання вони ставили перед собою?

3) Назвіть причини виникнення українського національного відродження в Наддніпрянській Україні.

 

ВАРІАНТ ІІ

Бесіда (Слайд №2)

1. Що таке національне відродження?

2. Коли та за яких умов розпочалося національне відродження в Наддніпрянській Україні? Представники яких верств населення стали його провідниками?

3. Пригадайте, коли і за яких обставин виникла Українська греко-католицька церква. Яку роль вона відігравала в житті українського суспільства?

4. Із курсу всесвітньої історії пригадайте, що вам відомо про західноєвропейське Просвітництво. Які ідеї воно пропагувало та яким був їх вплив на відродження в українських землях?

5. Яку політику проводив австрійський уряд щодо населення західноукраїнських земель?

Заслухавши відповіді учнів, учитель узагальнює: численні утиски, імперський гніт на західноукраїнських землях (як і в Наддніпрянській Україні) викликав опір українців, які розгорнули боротьбу за збереження своєї самобутності, за свої національні права, за право користуватися рідною мовою. На землях Західної України виросла така суспільна верства, яка здатна була не лише ослабити негативні наслідки реакції, а й очолити національне відродження цих земель. Нею стали греко­католицькі священики, які були носіями української національної ідеї в Західній Україні.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко­католицьких священиків.

Випереджальне завдання.

У ході розповіді вчителя складіть текстуальну таблицю «Першобудителі національно­культурного відродження в Галичині та на Закарпатті».

Зразок таблиці

Діячі національно­культурного відродження	Внесок
М. Левицький (1774—1858), львівський митрополит	Закликав священиків відновлювати у своїх парафіях україномовні школи; виступив організатором «Товариства галицьких греко­католицьких священиків» для поширення письма, просвіти і культури серед віруючих на основах християнської релігії (за його сприяння було відкрито 400 українських шкіл)
І. Могильницький (1777—1831), криолшанин перемишльської капітули	Активний організатор шкільної справи, ідеолог «Товариства священиків», автор «Граматики язика славеноруського», наукового трактату «Розвідка про руську мову» (1829), у якій показав самостійність української мови серед інших слов’янських мов
І. Снігурський (1784—1847), перемишльський єпископ	Разом з І. Могильницьким у 689 парафіях відкрив 385 шкіл, 24 тривіальні та дві головні школи; також вони у 1817 р. виступили організаторами Дяковчительського інституту у м. Перемишлі (директором якого став І. Могильницький)
І. Лавровський (1773—1846), професор і ректор греко­католицької духовної семінарії у Львові	Члени культурно­просвітницького гуртка, що організували друкування українських книжок
І. Левицький (1801—1860), автор граматики української мови
А. Добрянський (1810—1877), історик
І. Лучкай, греко­католицький священик	Автор граматики української мови
І. Кутка, В. Довгович	Опублікували українською мовою християнський «Катехізис»
Й. Лозинський (1807—1889), учений, етнограф, мовознавець	Одним із перших у Галичині порушив питання про використання народної мови в письменстві, автор укладеної «Граматики руської (малоруської) мови» та рукописного «Букваря»

Робота зі схемою (Слайд №3)

За допомогою наведеної схеми проаналізуйте передумови національного відродження в західноукраїнських землях.

Передумови національного відродження в західноукраїнських землях
Проникнення ідей Просвітництва в українські землі	Збільшення кількості освічених людей внаслідок модернізаційних реформ Марії Терезії та Йосифа ІІ
Проведення реакційних реформ наступниками Марії Терезії та Йосифа ІІ — Леопольдом ІІ та Францем ІІ, які призвели до погіршення становища українського населення	Активізація діяльності греко-католицьких священиків, які стали провідниками національної ідеї в західноукраїнських землях

 

Розповідь учителя.

Національне відродження українців починалося в умовах впливу на західноукраїнські землі ідей європейського Просвітництва, яке хоча й з деяким запізненням, але на початку ХІХ ст. прийшло в Галичину. На першому місці стояло питання про розвиток української мови, її захист, утвердження української національної свідомості. Як зазначає сучасний мовознавець В. Русанівський, у 1820­ті рр. став помітним процес усвідомлення галицькою інтелігенцією єдності української мови наддніпрянської з наддністрянською, необхідності її вивчення й розбудови, впровадження в освіту й науку, створення з її допомогою видатних культурних цінностей, які б визнавалися всім слов’янським світом.

Рушійною силою в цьому процесі стали священики Української греко­католицької церкви. Так, львівський митрополит М. Левицький закликав священиків відновлювати у своїх парафіях україномовні школи. М. Левицький виступив організатором «Товариства галицьких греко­католицьких священиків» для поширення письма, просвіти і культури. За його сприяння було відкрито 400 українських шкіл.

Церковний діяч І. Могильницький в 1816 р. в Перемишлі заснував перше просвітницьке товариство греко­католицьких священиків, яке ставило своїм завданням удосконалення української мови, поширення серед народу брошур, виданих українською мовою. Сам І. Могильницький є автором «Граматики язика славеноруського» і наукового трактату «Розвідка про руську мову», у якій він показав самостійність української мови серед інших слов’янських мов.

Перемишльський єпископ І. Снігурський разом з І. Могильницьким у 689 парафіях відкрили 385 шкіл, 24 тривіальні та дві головні школи. У 1817 р. вони виступили організаторами Дяковчительського інституту в м. Перемишлі, директором якого став І. Могильницький.

І. Лавровський, І. Левицький, Й. Лозинський та А. Добрянський були членами культурно­просвітницького гуртка, організовували друкування українських книжок. Саме Й. Лозинський виступив за привнесення в літературу народної мови.

На Буковині просвітництво пов’язане з іменами народних поетів І. Югасевича та В. Довговича. Багато зробив для піднесення національної свідомості буковинців П. Головацький, розповсюджуючи серед інтелігенції Буковини альманах «Вінок русинам на обжинки», статтю Я. Головацького «Становище русинів у Галичині».

У 1830—1840­х рр. на Закарпатті розпочали громадську й літературну діяльність письменники О. Духнович та О. Павлович, які відстоювали право українського народу на вільний розвиток.

Отже, узагальнює учитель, діяльність зазначених особистостей сприяла утвердженню української мови в народній школі та книго­друкуванні, підготувавши ґрунт для подальшого розгортання національного відродження в Західній Україні в першій половині ХІХ ст [31, с. 61; 38, с. 92].

 

Робота з додатковою літературою (Слайд №4 та №5)

1. За допомогою підручника та додаткової літератури складіть невеликі довідки про діяльність зображених першобудителів національно-культурного відродження в західноукраїнських землях.

Портрети: М. Левицький, І. Могильницький, Й. Лозинський, А. Бачинський,

І. Базилович.

2. Зробіть висновок щодо внеску цих осіб у поширення української національної ідеї в західноукраїнських землях.

3. Визначте особливості українського національного руху в цьому регіоні.

 

 

Робота зі схемою (Слайд №6)

За допомогою наведеної схеми проаналізуйте діяльність Товариства греко-католицьких священиків, визначте основні напрямки його діяльності.

Товариство греко-католицьких священиків
Засноване в Перемишлі в 1816 р.
Ідеолог — І. Могильницький
Напрямки діяльності
Удосконалення української мови	Поширення серед народу брошур, виданих українською мовою	Видання підручників та граматик українською мовою	Організація народних шкіл

 

Робота з додатковою літературою (Слайд №7)

Історик Я. Грицак про роль греко-католицького духовенства у національному відродженні в західноукраїнських землях

Порівняння національних рухів так званих неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних етапах завжди відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий статус у соціальній ієрархії даної етнічної групи і найкращі можливості для впливу на найбільшу кількість місцевого населення даної етнічної групи. Греко-католицьке духовенство ідеально підходило до цих критеріїв. З одногу боку, воно не засимілювалося і зберегло свою етнічну окремість, з другого, являло собою єдину еліту руського суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер; віросповідання слугувало надійним і простим способом самоідентичності руського населення, оскільки інші етнічні групи… належали переважно до римо-католицької церкви…

 

1. Поясніть значення виділених словосполучень.

2. Поміркуйте, які обставини сприяли перетворенню греко-католицьких священиків на рушійну силу національного відродження.

 

2. «Руська трійця».

Розповідь учителя.

У центрі національно­культурного відродження Галичини стояла «Руська трійця» — М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. «Руська трійця» зросла, як зазначає вчений В. Русанівський, з одного боку, на глибокій зацікавленості її членів українським фольклором, з другого — на широких творчих зв’язках із чеськими і словацькими будителями, з третього — на великій науковій роботі в галузі українського фольклору та етнографії, яку вели молоді дослідники [31, с. 62].

Головною метою діяльності «Руської трійці» було на великому матеріалі, зібраному ними та їхніми послідовниками, довести єдність українського народу і відстояти вільний розвиток української мови від зазіхань як з боку офіційних урядових кіл і польських асиміляторів, так і з боку власної консервативно­реакційної інтелігенції.

 

Робота таблицею (Слайд №8)

Визначте склад та мету діяльності «Руської трійці».

«Руська трійця»
Поняття	«Руська трійця» — громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, що сформувалося серед української студентської молоді Львівського університету та вихованців греко-католицької духовної семінарії у 1830-х рр.
Склад	Маркіян Шашкевич (1811—1843 рр.) Іван Вагилевич (1811—1866 рр.) Яків Головацький (1814—1888 рр.)
Мета діяльності	Довести на великому матеріалі, зібраному засновниками «Руської трійці» та їхніми послідовниками, єдність українського народу і відстояти вільний розвиток української мови від зазіхань як із боку офіційних урядових кіл і польських асиміляторів, так і з боку власної консервативно-реакційної інтелігенції

 

Повідомлення учнів.

Заслуховуються повідомлення учнів на теми «Історичне значення діяльності М. Шашкевича», «Історичне значення діяльності І. Вагилевича», «Історичне значення діяльності Я. Головацького», «“Русалка Дністрова” — політичний маніфест українства».

У повідомленні «Історичне значення діяльності М. Шашкевича» (Слайд №9) учень має зазначити наступне:

— М. Шашкевич — натхненник, організатор, лідер «Руської трійці»;

— ініціатор збору і популяризації фольклору, створення словника і граматики живої української мови, реформування правопису (заміни етимологічного фонетичним), використання гражданського шрифту замість кириличного, упровадження рідної мови в повсякденний ужиток інтелігенції та церковної проповіді, виступу проти спроб латинізації українського письменства;

— брав участь у розшифруванні Львівського літопису;

— був одним із перших перекладачів українською мовою «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма;

— ідеї та діяльність М. Шашкевича мали великий вплив на розвиток літературного і громадського життя в Україні, сприяли утвер­дженню національної свідомості багатьох поколінь української інтелігенції, надихали її на самовіддану працю на ниві національного відродження.

 

Робота з уривком художнього твору (Слайд №10)

Вірш П. Шкраб’юка про М. Шашкевича

Недільні дзвони… Кличе всіх Покрова,
Звільняє душі від гріховних пут.
Молінням повна церква світанкова,
А рідна мова не слугує тут.
Дяк не відводить погляду від книжки,
Шукає в ній старослов’янську в’язь.
Парафіяни просять долі тишком,
А перед ними Маркіян — мов князь.
Поет вступив до храму без гордині.
У сутіні — свічки, іконостас…
Він проповідь до вірних скаже нині
По-українськи — і звеличить нас…
І Дух Святий ширяв над отчим Львовом
Та припадав до наддніпрянських нив…
Поет сказав — і Бог почув це слово
І на усі віки благословив.
 

1. Про який аспект діяльності М. Шашкевича йдеться в наведеному вірші? Яка роль належала мові у процесі українського відродження?

2. За допомогою наведених ілюстрацій та додаткової літератури з’ясуйте, як в Україні вшановано пам’ять М. Шашкевича.

 

У повідомленні «Історичне значення діяльності І. Вагилевича» (Слайд №11) учень має зазначити наступне:

— І. Вагилевич — один із зачинателів українського національного відродження в Галичині;

— один з організаторів «Руської трійці»;

— співавтор та співупорядник альманаху «Русалка Дністрова»;

— автор низки праць з етнографії, фольклористики та філології;

— залишив значний творчий доробок у галузі археології, історії та спеціальних історичних дисциплін;

— у процесі археографічних занять обстежив чимало рукописних збірників, архівів із метою виявлення писемних пам’яток до історії українського народу. Упорядкував міський архів Львова;

— спільно з А. Бельовським переклав українською та польською мовами і здійснив наукову публікацію «Повісті временних літ» під назвою «Літопис Нестора» з додатками «Повчання Володимира Мономаха»;

— переклав українською та польською мовами «Слово о полку Ігоревім»;

— на основі зібраних і опрацьованих джерельних матеріалів склав «Хронологічні таблиці до загальної історії слов’ян», «Хронологію східних слов’ян», «Хроніки» Південної й Північної Русі, чехів, хорватів, сербів, болгар, Дубровницької республіки.

У повідомленні «Історичне значення діяльності Я. Головацького» (Слайд №12) учень має зазначити наступне:

— Я. Головацький — один із засновників «Руської трійці»;

— спільно з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах «Русалка Дністрова»;

— брав активну участь у з’їзді українських учених у Львові (1848), де виступив із доповіддю «Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях»;

— автор праць з історії, археології, етнографії та філології, перекладів із хорватської та сербської мов. Праця «Народные песни Галицкой и Угорской Руси» і сьогодні має наукову цінність;

— у 1850­ті рр. перейшов на москвофільські позиції.

 

Випереджальне завдання.

Під час повідомлення учня запишіть ідеї, що пронизують зміст альманаху «Русалка Дністрова».

 

Записи учнів можуть містити такі положення.

Альманах «Русалка Дністрова» обстоював три ідеї (Слайд №13):

1) визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення;

2) позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне і національне визволення;

3) пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності.

 

Робота з джерелом (Слайд №14)

Із книги «“Русалка Дністровая”: Документи і матеріали»

…Найсуворішим було те, що її [«Русалки Дністрової»] видання викликало переслідування з боку уряду і власної ієрархії: три згадані хлопці віддали ще в 1838 р. під строгий поліцейський нагляд, а після закінчення греко-католицької семінарії їм було відмовлено в [духовному званні].

 

1. Якою була реакція австрійського уряду на видання «Русалки Дністрової»?

2. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» 800 було конфісковано поліцією. Поміркуйте, чому австрійська влада заборонила це видання, а авторів почала переслідувати

 

У повідомленні «“Русалка Дністрова” — політичний маніфест українства» учень має зазначити таке:

— український альманах, виданий у 1837 р. у Буді (нині Будапешт, Угорщина);

— девіз книги «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія» (Я. Коллар);

— містить українські народні пісні з передмовою І. Вагилевича, твори М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького; переклади сербських народних пісень; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки Онуфріївського василіанського монастиря у Львові; українську грамоту 1424 р. та рецензію М. Шашкевича на фольклорний збірник Й. Лозинського «Руське весілля»;

— альманах став маніфестом національного відродження і засвідчив початок нової літератури на західноукраїнських землях;

— збірка «Русалка Дністрова» «була свого часу явищем наскрізь революційним» (І. Франко).

 

Запитання.

1) Аналізуючи причини заборони твору «Руської трійці», І. Франко зазначав: «“Русалка Дністрова” …була свого часу явищем наскрізь революційним». Як ви розумієте слова І. Франка, який оцінив альманах «Русалка Дністрова» як явище наскрізь революційне?

2) Вихід альманаху «Русалка Дністрова» за значенням порівнюють із появою «Кобзаря» Т. Шевченка. Аргументуйте цю думку.

 

Синтез думок (Слайд №15)

Вихід альманаху «Русалка Дністровая» за значенням порівнюють із появою «Кобзаря» Т. Шевченка.

1. Які підстави існують для такого порівняння?

2. Висловіть власну думку щодо наведеного порівняння.

 

Аргументація власної точки зору (Слайд №16)

Аргументовано доведіть або спростуйте твердження.

«Поява “Русалки Дністрової” стала важливою віхою в українському національному відродженні».

 

Творче завдання (Слайд №17)

Напишіть твір-роздум за темою

«“Русалка Дністровая” — політичний маніфест українського національного руху».

 

Розповідь учителя.

Значення діяльності «Руської трійці» для розгортання національно­визвольного руху.

Особливість діяльності громадсько­культурного об’єднання «Руська трійця» полягала в тому, що, будучи яскравим самобутнім представником культурницького етапу українського національного руху, воно одночасно зберігало певні риси фольклорно­етнографічного етапу і робило перші спроби порушити політичні проблеми.

«Руська трійця» визначила й оприлюднила основні ідеї національного відродження, своєю різнобічною діяльністю здійснила перехід від фольклорно­етнографічного етапу національного руху до культурницького, зробила перші спроби спрямувати вирішення національних проблем у політичну площину.

Історичне значення діяльності «Руської трійці» полягає у тому, що атмосфера, створена її діячами, звернула погляди галицької інтелігенції на схід, до Наддніпрянської України, до творчості Т. Шевченка. Це у свою чергу спричинило справжній спалах національної свідомості, бажання працювати не тільки для галичан, а й для всієї соборної України. Тут починається розбудова української мови не лише як засобу творення художньої літератури, але й як знаряддя всебічного розвитку науки і культури [31, с. 62].

 

Робота зі схемою (Слайд №18)

Спираючись на наведену схему, визначте історичне значення діяльності «Руської трійці».

Значення діяльності «Руської трійці»
Був зроблений важливий крок на шляху розвитку національного руху на західноукраїнських землях	Пролунала ідея возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації	Пролунала заклик до введення української мови в усі сфери громадського життя
Відбулося підвищення освітнього рівня і пробудження національної свідомості народу Західної України	Була започаткована нова демократична культура в Галичині	Відбувся перехід від культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних

 

Творче завдання (Слайд №19)

Уявіть, що вам потрібно оформити в історичному музеї залу, присвячену діяльності «Руської трійці». Які б експонати ви розмістили в ній? Чому?

Напишіть стислий конспект уявної екскурсії цією залою.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1) Які спільні чинники сприяли відродженню національного руху в Наддніпрянській та Західній Україні?

2) Назвіть імена діячів національно­культурного відродження на західноукраїнських землях та їхній внесок у цю справу.

3) Поясніть назву «Руська трійця». У чому історичне значення її діяльності?

Проблемні запитання.

1) Чому альманах «Русалка Дністрова» називають «політичним маніфестом українства»?

2) Чому друкування українською мовою літературних творів стало актом політичної ваги?

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Отже, культурно­освітні процеси в Західній Україні наприкінці XVIII — у першій третині ХІХ ст. увійшли в історію як перша хвиля національного відродження на західноукраїнських землях. На чолі відродження стало греко­католицьке духівництво — єдина освічена соціальна група українців, що не була денаціоналізована. Саме воно було носієм української національної ідеї на західноукраїнських землях.

Із середовища греко­католицького духівництва вийшли М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Ці видатні національні діячі увійшли в історію як «Руська трійця». Непересічною подією в історії національного відродження було видання альманаху «Русалка Дністрова».

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (Слайд №20)

1) Опрацюйте відповідний текст підручника.

2) Уявіть, що вам потрібно оформити в історичному музеї залу, присвячену діяльності «Руської трійці». Які експонати ви б розмістили? Чому? Напишіть стислу характеристику вибраних експонатів.

3) Випереджальне завдання. Підготуйте короткі історичні довідки про таких історичних діячів: О. Ланжерон, І. Котляревський, І. Орлай, М. Новиков, В. Лукашевич.

4) виконати завдання по qr-коду