Гетьман на роздоріжжі: Юрій Хмельницький та криза української державності

Приймак Володимир Леонідович

студент 4 курсу факультету історії,

політології та національної безпеки

Волинського національного університету

імені Лесі Українки

ГЕТЬМАН НА РОЗДОРІЖЖІ: ЮРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТА КРИЗА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Постановка проблеми. Друга половина XVII століття стала періодом глибокої та всебічної кризи української державності, відомої в історіографії як Руїна. Період характеризується не лише дезінтеграцією політичних інституцій, але й розколом у національній еліті, інтервенціями зовнішніх сил, втратою територіальної цілісності та деградацією легітимності гетьманської влади. У цьому складному контексті особливого значення набуває фігура Юрія Хмельницького — гетьмана, що формально успадкував булаву свого батька, Богдана Хмельницького, але фактично став символом політичного безсилля, невизначеності та зовнішньої залежності.

Мета дослідження  є осмислення ролі Юрія Хмельницького у загостренні політичної та державної кризи Гетьманщини в другій половині XVII ст.

Результати дослідження. У сучасній історіографії постать Юрія Хмельницького дедалі частіше розглядається як уособлення структурної кризи української державності другої половини XVII століття. На тлі зовнішньополітичної турбулентності та внутрішньої дестабілізації, Юрій виступає радше симптомом державного розпаду, аніж його подолання. Переважна більшість джерел – від козацьких літописів (Величка [1], Самовидця [2], Граб’янки [3]) до праць сучасних дослідників (В. Смолія, В. Степанкова [4], Т. Чухліба [5]) – засвідчує глибоку неготовність молодого гетьмана до виконання функцій національного лідера в умовах дезінтеграційних процесів.

Укладення Переяславських статей 1659 року, жорсткіших за угоди Богдана Хмельницького, засвідчило втрату автономії та закріпило васальну залежність Гетьманщини від Москви. Формальна угода спричинила делегітимізацію гетьманської влади, зростання недовіри серед старшинського кола й дезорієнтацію політичної еліти. Зречення булави у 1663 році, здійснене в умовах наростання полковницьких конфліктів, міждержавного тиску й занепаду авторитету гетьмана, стало проявом колапсу державного центру. Відмова від влади без чіткої процедури передачі означала втрату політичного ядра, навколо якого могла формуватися національна консолідація. Повернення Юрія до політики 1677 року в статусі васала Османської імперії призвело до остаточної дискредитації булави як символу державності. Участь у Чигиринських походах, підпорядкування турецькому гарнізону, надання наказів з боку Стамбула — усе свідчило про глибоку інституційну деградацію. Політичний простір Гетьманщини фрагментувався: Лівобережжя контролювали царські воєводи, на Правобережжі діяли османські структури, Київ перебував під московською адміністрацією, західні землі — під польською юрисдикцією. Відсутність єдиного центру, руйнування механізмів самоврядування, втягнення у міждержавне протистояння означали глибоку державну кризу, що увійшла в історію як Руїна.

Висновки.Отже, правління Юрія Хмельницького як гетьмана засвідчила глибоку руйнацію механізмів національного суверенітету. Його правління стало одним із ключових чинників Руїни — етапу, що характеризувався втратою територіальної цілісності, інституційного контролю та політичної суб’єктності. Відсутність тяглості влади, розпорошення лідерства, залежність від іноземних покровителів — усе це спричинило розпад моделі козацької державності, започаткованої Богданом Хмельницьким.

Список використаних джерел

1. Величко С. “Літопис” / упоряд. Г. Боряк, Т. Таїрова-Яковлева. Київ: Кліо, 2020.

2. Літопис Самовидця / вид. підгот. Я. Дзира.  Київ: Наук. думка, 1971.

3. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. із староукр. Р. Г. Іванченка.  Київ: Т-во «Знання» України, 1992.

4. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція (1648–1676 рр.).   К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”,  2009.

5. Чухліб Т.  Хмельницький Юрій. Політична енциклопедія. / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.  К.: Парламентське видавництво, 2011.

6. Костомаров М. Гетьманування Виговського й Юрія Хмельницького. /  Руська Історична Бібліотека, т. XIII. Тернопіль, 1892.

7. Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький.  2-е вид.  Львів, 1990.