Подорож до країни Ввічливих слів

Тема: Подорож до країни Ввічливих слів.

Мета: вчити ввічливому спілкуванню з ровесниками, дорослими. Збагачувати словниковий запас учнів, узагальнити знання учнів про правила поведінки вдома, в школі, в громадських місцях. Розвивати діалогічне  мовлення, пам’ять, мислення. Виховування в учнів ввічливість, чемність, доброзичливість. 
 

Хід заходу

І.Організаційний момент.

Вчитель:

Любі, діти, у наш клас.

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час,

Гостей посмішкою й миром.

Діти:

 Всіх гостей ми привітаєм:

- Добрий день!

І здоров’я побажаєм

- Добрий день!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми заходу.

Вчитель.

Діти, коли я сьогодні прийшла до школи, то на столі у мене лежав лист. Давайте дізнаємося від кого цей лист.

«Добрий день, учні 1 класу. Пише вам Всесвітній казкар. За глибоким морем, за дрімучим лісом є чарівна країна Ввічливих слів. Там дуже гарно. Всі мешканці країни привітні, добрі, щирі, ввічливі. Але сталося лихо. Країною хоче заволодіти злий чаклун Забіяка. Чаклун перетворив жителів цієї країни на злих, не привітних, не вихованих людей. У них стали чорні, кам’яні серця. Він викрав фею Ввічливості. Це дуже велика біда.

А тут прилетіла повітряна кулька з  далекого села Покошичі з 1 класу. Де живуть чемні, виховані діти. І вони завжди прийдуть на допомогу, не побояться ніяких труднощів. Тож будь ласка, любі малята, допоможіть нас врятувати від злих чар чаклунаЗабіяки і визволити фею Ввічливості, адже він стер з її обличчя посмішку. Надія, діти, тільки на вас. Насамперед вдячний вам. Всесвітній казкар».

Вчитель. Тож бачите, яке сталося лихо в країні Ввічливості. Як, діти, допоможемо мешканцям цієї країни? Сьогодні під час подорожі ми з вами будемо говорити про ввічливість, дізнаємося, що таке ввічливість, хто така ввічлива людина, а отже про те, як діти повинні поводитися з дорослими, товаришами, вчителями, батьками, взагалі з людьми. А подорожувати ми будем з вами на оцих повітряних кульках.

(Діти сідають на стільчики, де прив’язані повітряні кульки)

Всі разом:

Очі закриваємо лише на хвилиночку.

Один, два, три

Куле вгору підлети.

Донеси нас до хмарок,

До сонечка, до зірок.

Один, два, три

В країну Ввічливості

Нас перенеси.

ІІІ. Основна частина.

Вчитель: Ми з вами опинилися галявині «Фонтан чарівних слів».

1 галявина «Фонтан чарівних слів».

Дорогі діти,  гадаю, нікому з вас не подобається грубе, зневажливе, образливе ставлення до себе. Адже кинуте з самого ранку зневажливе слово  може зіпсувати настрій на весь день. І навпаки, привітне слово чи побажання, що супроводжується посмішкою, може підняти настрій. Іноді ви навіть не помічаєте, що образили товариша. Тому  дуже важливо, щоб з малих літ ви набули навичок вихованості і ввічливості.    Є слова важливі, вагомі – Батьківщина, Україна, мир. Є рідні та близькі слова – мама, тато, брат, сестра, бабуся, дідусь. А є  в нашій мові ввічливі слова, які називають ще «чарівними».

1.Вправа «Вислови свої міркування».

- А що ж таке ввічливість?

(Відповідь учні починають зі слів «ввічливість це…)

Ввічливість — дотримання правил поведінки, вміння спілкуватися, поводитися між людьми залежно від вимог і конкретних обставин). Це шанобливість, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємності іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу іншій людині.

2.Казка-загадка.

А зараз послухайте казку-загадку і спробуйте відгадати, як називаються сини Феї Ввічливості.

У Феї Ввічливості було троє синів. Перший син прокидався разом зі сходом сонця, будив пташок і ті своїм співом звіщали, що настав ранок. Люди вставали, снідали і готувалися до травневого дня. А як сонце висушувало росу, на зміну меншому братові приходив середущий брат. Він був ввічливим людям весь день, аж доки сонце не ховалось за обрій. Тоді естафету підхоплював старший брат. Він зустрічав перехожих на вечірніх вулицях, дарував приязні слова і усмішки. Матуся гордилася своїми синами, бо вони несли радість людям, без них не обходилась жодна чемна людина.

• Хто із вас, діти, здогадався, як звали синів?(Добрий ранок, Добрий день, Добрий вечір)
• Коли ми вживаємо ці слова? (Коли вітаємося).
• А які ще знаєте слова вітання? Назвіть їх. (Добрий день, Здрастуйте, Здоровенькі були, Добрий ранок, Доброго здоров׳я, Дай, Боже, вам здоров׳я, Вітаю, Мої вам вітання, Привіт )

Вчитель. З давніх часів і дотепер під час  вітання люди обмінюються різними рухами. Декотрі вклонялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом. Треті – підносили руку до лоба, четверті – торкалися носами, п’яті – показували язик. А на Україні клали руку на груди і вклонялися. І в наші дні вітаються по-різному – тиснуть руки і просто кажуть теплі слова.

3.Учні-читці (хлопчик і дівчинка)

Дівчинка.

Доброго ранку! Мовлю за звичаєм.

Доброго ранку! Кожному зичу я.

Доброго дня, вам! Людям бажаю.

Вечором добрим! Стрічних вітаю.

І посміхнуться у відповідь люди,

Добрі слова ж бо для кожного любі.

Хлопчик.

«Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові»

Слова необхідні й корисні в мові.

Приємно їх чути і в школі, і вдома

Від мами, учителя й просто знайомих.

Тож раджу: частіше їх друзі вживайте

Даруйте сміливіше радісний настрій.

Вчитель. Вітання бувають різні. Але чи то уклін, чи слова вітання, чи лагідна усмішка, спільне в них те, що привітання означає: «Ти мені приємна людина. Знай, я тебе поважаю. Я тобі бажаю всього найкра­щого: здоров'я, миру, радості, щастя». Ось що озна­чають прості слова «Доброго ранку», «Доброго дня», «Ми раді вас вітати»? Якщо є слова вітання, то повинні бути і слова прощання.

-   Назвіть слова прощання. ( До побачення, До завтра, Всього найкращого, До зустрічі, Пока, На все добре, Ідіть здорові, Прощавайте, На все добре, Хай щастить.)

- Коли ми їх вживаємо?

- Є слова подяки. Назвіть їх. (Дякую, Красне дякую,  Спасибі, Щиро вдячний,  Я вдячний за допомогу, Щиро дякую, Сердечно дякую.) Коли ми їх вживаємо?

- Є слова вибачення. Назвіть їх. ( Вибачте, Пробачте, Прошу вибачити, Вибачте, будь ласка, Перепрошую, Даруйте.) Коли ми їх вживаємо?

- Є слова прохання. Назвіть їх. (Якщо ваша ласка, Будь ласка, Будьте такі ласкаві.) Коли ми будемо їх говорити?

Подивіться, у нас утворився фонтан ввічливих слів. Яка краса! Вам подобається. Мова, якою ми з вами розмовляємо, красива, багата, пестлива, ніжна, мелодійна, милозвучна. У ній є багато «чарівних» слів — слів ввічливості. Говорити ці слова потрібно посміхаючись, бо посмішка зігріває серця людей, покращує настрій. Це маленьке диво, яке ми повинні розділити з усіма. 

4.Учні-читці.

1.    У нашій рідній мові

Є чарівні слова,

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

«Добридень»,  «до побачення», -

І усмішка сія,

Велике мають значення

Ось ці прості слова.   

2. До всіх сердець, як до дверей, 
Є ключики малі. 
Їх кожен легко підбере, 
Якщо йому не лінь. 
Ти мусиш, друже, знати їх, 
Запам'ятать неважко: 
Маленькі ключики твої - 
«Я дякую» й «Будь ласка!» 

3. Ми  слова  чарівні  знаєм,

Вивчили  охоче.

І  в  розмові  їх  вживаєм

З  ранку  і  до  ночі.

4. «Доброго  здоров’я,  Соню!»

 «Добрий  день,  Діанко!»

Ти  до  мене,  я  до  тебе

Звернемось  гарненько.

5. З  добрим  ранком  всіх  вітаю,

Як  іду  із  хати.

І  кажу  всім  «На  добраніч»,

Як  лягаю  спати.

6. І  «Спасибі»  й  «Дуже  прошу»,

«Вдячна  вам»,  «Будь  ласка»,

Словом,  радість  всім  приношу,

Світ  стає,  як  казка.

1. «Всім  привіт!»,  «Іди  здорова»,

«Дякую  красненько!» -

 Ось  така  чарівна  мова

 Радує  серденько.

2.Якщо ти когось штовхнув, 
Треба «Вибачте» сказати. 
А щоб хтось тебе почув, 
То «Будь ласка» поспівати. 

3.Треба дякувати всім, 
Хто тобі допомагає. 
Ну, а зараз ми усім 
Нашу пісню заспіваєм! 

 

                                        Пісня  на  мелодію  пісні  Шаїнського  «Посмішка»

1.     Нас  вживати  треба  кожен  раз

Й  посміхатися  при  цьому,  як  звичайно.

«Прошу  дуже»  і  «Будь  ласка»  враз

В  вашій  мові  хай  оселяться  негайно.

Приспів.  Як  до  танцю  просим  вас –

                  То  «Будь  ласка»  кожен  раз.

                  Ми  повинні  мови  гарної  навчатись:

                  «Зробіть  милість!»,  «Я  прошу!»,

                  «Помогай  бог», - вам  кажу

                    І  при  цьому  я  всім  чемно  посміхаюсь.

Пам’ятайте  ви  про  свято  це,

Про  слова,  які  сьогодні  вас  вітали.

Слів  чарівних  срібний  водограй

Мова  рідна  в  подарунок  нам  надбала.

Вчитель.

 Ми очі закриєм лише на хвилинку

І ось вам, будь ласка, наступна  зупинка.

2 зупинка «Місток Вихованих людей».

Наш шлях  перетинає ріка. Пройти ми  зможемо тільки по містку вихованих людей, виконавши його завдання.  А чи знаєте ви правила вихованої і ввічливої дитини? Ану розкажіть нам.

Правила ввічливої дитини.

1. Не забувай першим вітатися зі старшими.

2. Не розмовляй під час їжі.

3. Не перебивай людину, що розмовляє.

4. Не кричи і не підвищуй голосу, коли розмовляєш.

5. Не передражнюй товаришів.

6. Не тримай руки в кишенях під час розмови.

7. Не забувай вибачитися, якщо ти когось ненавмисне штовхнув.

8. Не втручайся в чужу розмову, не попросивши вибачення.

9. Не поспішай першим сісти за стіл.

10. Завжди вітайтеся, прощайтеся, не забуваючи про «чарівні слова».

11. У громадських місцях вітаються тихо, щоб не заважати іншим людям.

12. Вчись допомагати людям і словом і ділом.

Щоб у житті ви не наробили помилок,  запам’ятайте, діти, ці правила на все життя.

Діти, ви повинні пам’ятати завжди, що від  чарівного доброго слова у людей стає тепліше на серці, а від злого – і дружба може зруйнуватися. Недарма в народі кажуть «Слово лікує, слово і ранить». Молодці, всі справилися із завданням, тож прямуємо далі.

Вчитель.

Очі закрийте лише на хвилинку.

Ми прибули на наступну зупинку.

3 зупинка «Острів скарбів». На острові скарбів чаклун розсипав скриню народної мудрості, то нам з вами потрібно допомогти її скласти.

1.Завдання «Склади прислів’я. (Робота в парах)

Вчитель. Народ завжди схвалював уміння дібрати влучне слово, висміював тих, хто порушував традиції, звичаї. Пропоную вам пригадати деякі народні прислів’я. Працювати будемо в парах.  У  вас на партах є слова. Із цих слів треба скласти прислів’я і захистити свою роботу: пояснити чому так говорять.

1.Від доброго слова лід розтане.

2.Доброго держись, лихого стережись.

3.Слова щирого вітання кращі за частування.

2.Фізкультхвилинка

А зараз, діти, давайте трішки відпочинемо. Я пропоную вам пограти у гру «Злови чарівне слово». Я буду називати вам слова - дії, а ви, будете ловити тільки речення з ввічливими словами, тобто виконувати  дії тоді, коли я промовлю ввічливе слово.

Гра «Злови «чарівне слово».

Встаньте, будь ласка!

Підніміть руки вгору!

Будьте ласкаві, поплескайте в долоні!

Потупотіть ніжками!

Пострибайте, будь ласка!

Будьте люб’язні, руки перед собою!

Кроком на місці руш!

Опустіть руки, будь ласка!

Будьте добрі, нахиліть голову вліво!

Нахиліть, будь ласка, вправо!

Вперед! Назад!

Будьте люб’язні, сядьте на свої місця!

Вчитель. Молодці. Знаєте чарівні слова. Продовжуємо нашу подорож.

Очі закрийте лиш на хвилинку

Ми прибули на наступну зупинку.

4 запинка «Театральне містечко».

Чаклун Забіяка наклав чари на жителів цього містечка. Зараз ми станемо  свідками

історій, в які потрапили діти. 

1.Інсценування.

                                                                  «Сашко»
В трамваї переповненім 
Сашко з м’ячем сидить. 
А біля нього згорблений 
Старий дідусь стоїть… 
Хтось до Сашка звертається: 
- Чи вас у школі вчать, 
Як місце дати старшому, 
Як старість поважать? 
- Та вчать, – Сашко відказує, - 
Але у дану мить 
Розпочались канікули 
І нас ніхто не вчить... 
Вчитель: - Чого не зробив Сашко?

                                                            «Про ввічливість»

Підлітку-онуку

Так дідусь казав:

— Молодий був — місце

Я старим давав.

Спину зараз ломить,

У кістках стріляє,

Та не звільнять юні

Місце у трамваї.

Обізвавсь онука:

— Слухай-но, дідусю!

Досі — поступався.

Більше — не беруся.

Був ти при здоров’ї.

Зараз де та сила?

Бачиш, що з тобою

Ввічливість зробила?!

 

                                                        Сценка «У тролейбусі»

Вчитель. У автобус на зупинці

Увійшла бабуся

Сергійко швидко підхопився

Приязно всміхнувся.

Бабуся. – Я постою, не біда…

Сергійко. – Сядьте!

Вчитель. Мовив басом (Бабуся сідає)

Сам навколо погляда

Чи не скажуть часом:

Учень (тихенько):

Молодчина наш Сергійко,

Він культурний, чемний…

Наш Сергійко у перший клас

Ходить недаремно!

Вчитель. Та ніхто його чомусь

Похвалить не хоче,

І тоді він до бабусі,

Нахиливсь шепоче

Сергійко. Ну, здається, вже у вас

Відпочили ніжки?

Встаньте, сходити вам час

Я посиджу трішки.

Вчитель:  - Що ми можемо сказати про хлопчика?

Чому його не можна назвати ввічливою людиною?

Вчитель. Давайте промовимо чарівні слова і знімемо чари.

Якщо ви діти ввічливі,

Увага в серці вашім,

То місцем у автобусі

Поступитеся старшим!

Вчитель. – А зараз давайте познайомимось з дівчинко на ім’я Іринка.

                                                 Сценка «Допомога мамі»

Іринка. Мамо, вчителька нам сказала, аби ми допомагали вдома! Так я сьогодні помила посуд, замела підлогу, сходила до крамниці по хліб та молоко.

Мама. А наступного дня я допомоги чомусь не дочекалася, довелося нагадати:

- Допоможи мені, доню!

Іринка. А сьогодні нам вчителька нічого не сказала.

(Мама розводить руками, бере Іринку за руку та іде).

Вчитель. Давайте промовимо чарівні слова.

Якщо ви діти ввічливі,

То навіть без прохання

Ви вдома допоможете

Зробити все з старанням!

Вчитель.

Очі закрийте лиш на хвилинку

Ми прибули на наступну зупинку.

5 зупинка «Гайок ввічливості».

Подивіться, діти, ми з вами опинилися на квітковій галявині. Тут якійсь квіти незвичайні. Вони закриті. Вони тремтять від холоду. Давайте їх зігріємо. Візьмемось за ручки і скажемо один одному приємні слова. Так як я, це у нас приємна дівчинка … . Бачите, які ми добрі, чуйні слова сказали. Відчули тепло в наших долоньках? Нам стало приємно, тепло. А тепер ваша черга допомогти квітам, щоб вони не тремтіли. Потрібно відгадати, які чарівні слова заховалися в серединці.

1.Гра «Підкажи словечко».

1.Розтопить серце всякого сердечне слово ….(дякую).

2.Якщо ти їсти вже не в силі,

То скажеш мамі що? (Спасибі).

3.Зазеленіє навіть старий пень, коли почує …(добрий день).

4.Коли згасає сонце у росі

Й зоря лягає лагідно  на плечі,

Серед знайомих, рідних голосів

Ми чуємо привітні …(добрий вечір).

5.Коли тебе посварять за підказку,

Ти вчителя розчулиш (вибачте, будь ласка)

6.Щоб зустрітися знову в годину призначену,

Кажу щиро завжди я всім …(до побачення).

Вчитель. Ви всі гарно працювали, правильно добирали слова. А як ми звикли називати ці слова? (Чарівні).

• А чому ми їх так називаємо? У чому їхня чарівність?

Це звичайні, прості, корисні та добрі слова. Чарівними вони стали саме тому, що без них ніхто-ніхто не зможе обійтися в житті. Їх треба вживати скрізь, і навіть вдома, бо вашим рідним теж приємно чути ці слова. Наша мова настільки багата, що в ній завжди найдеться тепле і привітне слово для будь-якої людини.

2.Опрацювання оповідання «Дякую».  

Вчитель. Послухайте уважно оповідання, і скажете:

- Що зробили подорожні?

Дякую

       Дрімучим лісом йшли два подорожні – дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав:

-         Дякую, тобі, струмочку.

Дідусь дістав із сумки ложку і почав чистити струмок, викинувши кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і запитав:

-         Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку « Дякую». Він же належить до неживої природи, не почує ваших слів, не відчує вашої подяки.

-         Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він не подякував би. Ми ж не вовки, а люди. Людина говорить «Дякую», щоб не стати вовком.

- Чи вірно зробив дідусь, що подякував струмочку?

- Коли ми говоримо слова подяки?  ( Коли хтось зробить вам послугу).

- Чому ми говоримо « Дякую»?

Вчитель. От і ви зараз зможете подякувати, але не простими словами, а словами пісні.

Пісня  на  мелодію  пісні   «Голубий   вагон»  (муз.  Шаїнського)

Добре  слово   вилікує  з  часом.

Вдячне  слово  -  теплий  промінець.

Дякую!  Спасибі! – кажем  разом,

Хто  це  робить – справжній  молодець!

Приспів.   Дякую!  Дякую!  Дякую!  Дякую!

                   Дякую  мамочці  і  спасибі   вам.

                   Дякую!  Дякую!  Дякую!  Дякую!

                   Треба  казати  так  всім  чемним  діточкам.

Всім  бажаєм  гарних  слів  багато,

На  здоров’я,  на  все  добре  вам.

«Хай  щастить»  бажаєм  в  будні  й  свята

«На  добраніч»  -  для  татусь  і  мам.     

Вчитель.

Очі закриваєм лише на хвилинку

Ми прибули на наступну зупинку.

6 зупинка «Вулиця Дружби».

Вчитель. Знаєте, що добрі слова необхідні для того, щоб встановити один з одним добрі, дружні стосунки. Скажіть відверто, а чи завжди ви дотримуєтесь правил людяності, добра? Чи завжди вам добре у дворі, у школі, в класі? Чи дружні ви, чи не ображаєте один одного. Давайте з вами перенесемося у такий клас. Злий чаклун і тут наробив лиха.

1.Інсценізація «Збори»

Ідуть у класі збори.

На тему дуже звичну нам,

Вікторія говорить:

• Почну з Вітька,

бо він себе поводить некультурно,

він, хоч і виріс до небес,

а розум  - наче в курки!

• Сама ти курка – звивсь Вітько.
• Ще побазікай трохи,

Та я тебе

Через вікно геть викину за ноги!

• Диви який!
• Лінтюх!
• Тюхтій! – наскочили дівчата.
• Женіть його під три чорти!

Він може все зірвати.

А хлопці що?

Та хлопці – враз:

• Гей ви, сороки, цитьте!..

І от уже вирує клас:

Не збори – справжній диспут.

• Ти бевзь!

Не лізь, бо в лоба дам!

• Мовчи, дурний гіпопотам!
• А ти  - зелений крокодил!
• А ти – старий пузатий віл!
• А ти – жираф!
• А ти!.. а ти!..

Отак з усіх кутків

Летить, аж чути в коридорі!..

На тему «Я і ввічливість»

Ідуть у класі збори.

Вчитель:  - Як ви вважаєте, це – клас? Чому? Діти цього класу не можуть чи не хочуть розуміти одне одного, поступатись, прощати, тому і виникають сварки, образи, конфлікти і навіть бійки. А коли сваряться цілі народи, то бій уже йде на смерть – виникають війни. Мені дуже хочеться, щоб і в нашому класі весь час панував мир і злагода, і тому я пропоную вам побудувати символічний «Будинок радості».

2. Вправа «Будинок радості».

(Кожна група отримує конверт зі словами. Треба вибрати слова, які будуть характеризувати атмосферу в будинку.)

1-ша група

Мир Злагода Злість

Дратівливість Образливість

Ввічливість Взаємоповага

Людяність Успішність

2-га група

Крикливість Доброта

Любов Турботливість Заздрість

Жадібність Бійки

Вихованість Чесність

(Діти вибирають слова, потім по черзі передають їх, а вчитель будує на дошці будиночок їз слів. Турботливість. Злагода. Ввічливість. Взаємоповага. Мир. Людяність. Доброта. Любов. Вихованість. Чесність.Успішність.)

Вчитель: - У вас на партах залишилися слова. Чому ви їх не використали?

• А що люди роблять з речами, які їм не потрібні?
• Я пропоную вам теж викинути ці слова на смітник й назавжди викинути погані слова,  дії, вчинки з життя свого класу.

Молодці, справилися і з цим завданням.

Вчитель.

Очі закриваєм лише на хвилинку

Ми прибули на останню зупинку.

7 зупинка «Галявина чарівних слів».

Погляньте, яке  усміхнене сонечко  з’явилося.  Але чогось не вистачає. Чого? Так, промінчиків. А промінчики з’являтимуться тоді, коли ви правильно будете називати слово. Давайте допоможемо сонечку розтопити чари чаклуна. Я буду описувати ситуації, в яких загубилися чарівні слова, а вам потрібно відшукати ці слова і навчитися правильно їх вживати. 

Вправа «Чарівний промінчик».

- Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати?

- Ви йшли коридором і випадково когось штовхнули. Що необхідно сказати?

- Вам потрібна допомога. Яке слово слід пам’ятати, щоб людина, до якої ви звернулися, допомогла вам із задоволенням?

- Ви хотіли зателефонувати до свого однокласника. Взяли телефон: «Покличте до телефону Світлану. Яка помилка тут? Як потрібно звернутися?

- Які слова необхідно казати, коли йдете спати?

- Сім'я сідає до столу обідати. Які слова ви скажете всім?

- Ви були в гостях і вже повертаєтеся додому. Що слід сказати?

- У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Серед них Ігор побачив свого класного керівника. І привітався: «Добрий день, Марино Василівно!» Яку помилку допустив Ігор?

- Як звернутися до мами, щоб вона купила тобі цукерку?

- Ти прийшов покликати друга погуляти. А двері відчинила мама.

ІV.Підсумок.

Вчитель. Діти, запам’ятайте, кожна людина повинна бути ввічливою, вихованою, доброю, поважно відноситись до всіх людей, які її оточують. А щоб люди вас поважали і приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставились до вас.

Виступ дітей.

1. Давайте дружно жити, щоб легко всім було.                   

2. І кожного любити, усім нести тепло.

3. Не кривдити нікого, не бить, не ображать.                    

4. Поганого нічого нікому не казать.

5. Давайте жити в мирі, у злагоді й теплі.                    

6. Слова хороші й щирі, хай линуть на землі.

Учитель. Ви молодці, ваші відповіді  допомогли сонечку розтопити чари чаклуна. Яка в нас посмішка. Покажіть мені. Тепер давайте намалюємо феї посмішку. (Діти малюють фею посмішку Ми врятували з вами фею Ввічливості і всіх мешканців країни Ввічливих слів. Вони вами пишаються і дуже вдячні. І нам час повертатися додому.

Один, два, три – додому поверни.

Ми з вами прибули в наш клас.

Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути ласкаві, звернені до тебе слова. І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе лагідні, добрі слова. Усі ви їх знаєте. Пригадаймо їх якомога більше. Наповнимо цими словами нашу класну кімнату.

А зараз ми візьмемо кожен свою кульку і подаруємо нашим гостям-вчителям, щоб ці ввічливі слова розлетілися по всіх школі в усі класи. Нехай усі діти знаю як багато ми знаєм добрих слів. Хай усім від цього стане приємніше, веселіше.

 (Кожен учень бере повітряну кульку, на якій написане «чарівне» слово і дарує вчителям, промовляючи: «Дозвольте, будь ласка, поселити у вашому класі це чарівне слово. Використовуйте його в своєму повсякденному житті»).

Пісня «Щастя і добра»

Учитель. Я гадаю, з  цієї зустрічі, ви запам’ятали, що завжди повинні говорити «чарівні» слова, ввічливо вітатися, прощатися, дякувати за допомогу, виявляти турботливе і доброзичливе  ставлення до всіх: і малюків, і старших.

                  На все добре, дорогі малята,

                  Хай в усьому вам щастить!

                  Підкоряє хай люб’язність ваша,

                  Й ввічливість не тільки під час свят,

                  Щоб захоплено казали старші,

                  Як приємно бачити малят.

Ну а зараз скажем дружно всім: «До побачення».