Подорожуючи - навчаємось

Опорний навчальний заклад «Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області»  Подорожуючи - навчаємось. Практичний посібник Городниця 2021

Затверджено на засіданні педагогічної ради ОНЗ «Городницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» №10 від 30.11.2020 року. Автор. Нагірняк Ірина Валеріївна. Вчитель географії вищої кваліфікаційної категорії, «старший вчитель» Рецензенти: Гончаренко Світлана Вікторівна, директор ОНЗ, вчитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії, «старший вчитель»Нагірняк Борис Анатолійович, голова комісії вчителів природничого циклу, вчитель географії вищої кваліфікаційної категорії, «старший вчитель» Посібник містить збірку фотографій найцікавіших природних об'єктів Українських Карпат та їх короткий опис, де вдалося побувати учням та вчителям ОНЗ «Городницька ЗОШ І-ІІІ ст.» протягом останніх років. Робота може бути використана вчителями географії, природознавства для проведення уроків в різних класах, для позакласних виховних заходів, при підготовці до олімпіад, конкурсів, еколого-геологічних змагань, при написанні робіт МАН. 2

Зміст. Вступ 4 Цікаві природні об'єкти Українських Карпат: Соколине око 6 Смугарські водоспади 8 Писаний камінь 10 Водоспад «Пробій» 12 Говерла 14 Витік річки Прут 16 Джуринський водоспад 18 Терношорська лада 20 Карпатський трамвай 22 Печера «Оптимістична» 24 Водоспад «Кам'янка» 26 Скелі Довбуша 28 Тустань 30 Враження дітей після подорожей 32 Список використаних джерел 353

Вступ« Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома» (Анатоль Франс) Дитинство та юність- найпрекрасніший період в житті людини! Тому потрібно використовувати цю найщасливішу пору з максимальним задоволенням. Краще ніж подорожі, людство, мабуть, поки нічого не придумало. До того ж, будь-яка мандрівка в далекі або ближні краї дарує безліч знань, спогадів, почуттів та емоцій. Подорожуючи незнайомими місцями кожна людина краще починає розуміти, що вона хоче від життя. В неї формуються життєві цінності, формуються навички виживання, з'являється бажання бути незалежною. Ти можеш прожити в певному місті або селі все своє життя і вважати його найкращим. Але коли ти потрапляєш в нові місця і оцінюєш їх, тільки тоді ти починаєш усвідомлювати, який великий, різноманітний і дивовижний цей світ. Ти починаєш розуміти, що люди в різних місцях живуть по-різному. Багато з них знають і вміють більше ніж ти. Що природа настільки цікава та ріноманітна і суттєво відрізняється від знайомих тобі місць. Подорож допомагає випробувати себе в незвичній обстановці. Будь-яка мандрівка, в першу чергу, змінює тебе з середини. Хочеш ти того чи ні. І ти стаєш трохи ближче до правди, як про світ, так і про себе. Ці зміни зазвичай можуть привести до переоцінки цінностей, змінити життя людини. Тому, якщо подорожувати з дитинства, то ці зміни виявляються дуже доречними. І у дитини є ще багато часу, щоб жити так, як ти по-справжньому хочеш. 4

Навчаючись у школі складно уявити за фотографіями та сухими рядками тексту всі шедеври природи, архітектури, скульптури, якими наповнений світ. Подорожуючи, ти бачиш природну та людську спадщину «наживо» і дізнаєшся дуже і дуже багато нового. Подорож – це насправді захоплююча і досить цікава пригода! Долаючи проблеми одна за одною, ти поступово звикаєш долати вершини, які на перший погляд здавалися непереборними. Повертаючись додому з подорожі ти сповнений цікавими історіями, враженнями. І не важливо де ти побував: в сусідній області чи в горах, чи в іншій країні. Головне, що ти з позитивним настроєм готовий сприймати нову місцевість , пробудити в собі цікавість і наповнювати себе новими знаннями, емоціями та враженнями. Ти навчився бачити позитив там, де, зазвичай, люди бачать перешкоди. В наочному посібнику я намагалася показати найкращі світлини наших подорожей Карпатами та Прикарпаттям. Описати найцікавіші об'єкти карпатської природи, де нам з учнями та вчителями вдалося побувати за останні роки. Це лише маленька часточка тих захопливих вражень від наших туристичних поїздок. Проте кожного разу, передивляючись фото чи відео з подорожей з дітьми, я бачу скільки емоцій та позитиву в їхніх очах. Учні з радістю розповідають на уроках про природний об'єкт, що вивчається, де вони самі мали змогу побувати. Де вони підіймалися вгору, де пили воду із джерела, де купалися в гірському водоспаді і слухали захопливі розповіді та легенди місцевих екскурсоводів. Я вважаю, що всі, кому потрапить до рук ця збірка, дізнаються багато нового та цікавого про природу Карпатської гірської країни. В них виникне бажання побувати в цих та інших місцях Карпат. По-спаравжньому щасливою людину роблять не речі, а відчуття. Тому більше подорожуй, насолоджуйся кожним прожитим моментом та колекціонуй спогади. Адже вони не закінчуються та не мають терміну придатності.    5

Соколине око До урочища «Соколине око» ми рухалися одним із найскладніших шляхів, зі сторони Смугарських водоспадів. Всього є три маршрути. Підняття було нетривалим, але дуже крутим. Подекуди, нам здавалося, що скелі розміщувалися під прямим кутом до підніжжя. Піднявши голову і оцінивши шлях, який потрібно подолати, складалося враження,що це зробити неможливо. Але бажання побачити найвищу скелю «Соколиного ока» було сильнішим. І крок за кроком, допомагаючи один одному, ми дійшли до вершини. Оглянувши арку знизу, а потім зверху вниз, ми зрозуміли, що наші зусилля не були марними. «Соколине око» - це геологічна пам'ятка природи місцевого значення серед букового лісу, розташована в Вижницькому районі Чернівецької області. Це нагромадженням величезних скель, що складаються з потужних пластів пісковика. Найвища зі скель у вигляді 12 метрової арки, розміщена на висоті 40 метрів і нагадує око. За аркою, у верхній частині скелі, є невелика трикамерна печера, яка має два входи-отвори. На вершині скелі утворено природний резервуар, діаметром та глибиною 70 сантиметрів. На найвищому місці видовбаний рукотворний покажчик сторін горизонту.6

7

Смугарські водоспади Поблизу села Розтоки Путильського району Чернівецької області починається туристичний маршрут до Смурарських (Буковинських) водоспадів, протяжністю близько двох кілометрів. Це каскад, який включає сім мальовничих водоспадів на річці Смугарів, що є правою притокою річки Черемош. Це місцевий природний заказник, який входить до Вижницькоко Національного природного парку. Найвищий з них Великий Гук має висоту 19 метрів; найширший – Ковбер, має ширину 3,5 метри; найвертикальніший – Нижній Гук та Середній Гук. Не менше привабливі Сич,Ворота, Верхній Гук. Маршрут пролягає вздовж берега річки, де шлях ускладнюється масивними виходами твердих кристалічних порід: вапняків,пісковиків, сланців. Слід відмітити, що ми рухалися по стежці, час від часу переходячи з одного берега річечки на інший. Нас постійно оточував високий буковий ліс. І місцями, де стежка ставала вузенькою, виникало відчуття, що ми в полоні дерев та води. Біля водоспадів ділянки більш відкриті і тут навпаки, під звуки спадаючої води виникало відчуття свободи. Слід відмітити, що Смугарські водоспади зайняли 9 місце в конкурсі «7 чудес України». 8

9

Писаний камінь Наш похід до Писаного каменю розпочався від Буковецького перевалу і тривав близько трьох годин. Маршрут досить протяжний ( близько 6 км), але, порівняно, не дуже складний. Ми рухалися весь час мальовничими місцями. Ми милувалися гірськими краєвидами навколо себе, слухали розповіді нашого провідника Андрія про хребти Чорногори, які виднілися в далині, місцеві легенди про Карпатські гори. Проходили через таємничий смерековий ліс. На одній із полонин ми скуштували місцевих сирів (бризи та будцу), який виготовляла гуцулка Ганна на своїй маленкій сироварні. Ми мали змогу познайомитися з технологією виробництва цих смачнющих сирів. Ми зробили сотні фото на своєму шляху, боячись забути якісь цікаві моменти подорожі, а також нам хотілося пізніше,вдома, мати змогу милуватися такими мальовничими карпатськими картинами. Писаний камінь вразив нас могутністю височенних кам'яних брил, які з одного боку наче звисали, а з іншого різко підіймалися вгору, а також таємничістю цього місця. Ми дізналися про містичнісь та енергетичну цінність урочища. Його називають «місцем сили». Тут побувало багато відомих людей (письменників, поетів, політичних діячів різних часів). Люди приходять сюди, щоб зняти депресію, отримати достаток, покращити здоров'я. Тут проводилися в минулому язичнеські обряди. Декілька століть люди намагалися залишити на камінні свої імена, знаки. Саме тому камінь дістав назву «Писаного». Смерека, що лежала поряд від каменя, була вражена блискавкою. Ми навіть знайшли на ній місце удару. Виявляється, що саме з таких смерек виготовляють музичні інструменти трембіти. На вершині каменю є , так звані, ритуальні чаші та таємничі сліди, які називають слідами «лепетів». Старожили говорять, що якщо в них є вода, то її не можна каламутити, бо це порушує спокій богів.  10

11

Водоспад «Пробій» В самому центрі курортного міста Яремче на території Карпатського національного природного парку своєю красою нас вразив каскадний водоспад «Пробій», який вважають одним із самим мальовничих та найповноводніших водоспадів Українських Карпат. Утворився він на річці Прут в межах Яремчанського каньйону. Висота падіння води водоспаду становить 8 метрів. Існує версія, що раніше він мав висоту біля 25 метрів. Але для зручності, при сплаві дерев’яних колод по річці, його підірвали і таким чином зменшили висоту природної перешкоди. Проте навіть тепер, наприкінці свого шляху, спадаючи з висоти водоспад створює оглушливий шум, схожий на звуки, що уворюються при кипінні води. Для того, щоб Пробій можна було роздивитися з усіх сторін, над річкою побудовано високий пішохідний міст, яким можна дістатися до знаменитого Яремчанського сувенірного ринку. Для екстремалів створено підвісну переправу через Прут. Переправляючись через річку таким чином, водоспад теж можна детально роздивитись і отримати ще більше позитивних вражень від побаченого. 12

13

Говерла Говерла- це найвища точка України, найвища вершина Українських Карпат, висотою 2061 метр над рівнем моря. Розміщена на найвищому хребті Чорногора. За формою вона нагадує правильний конус, покрита альпійськими луками і чагарниками. Назва гори в перекладі з румунської означає «важкопрохідне підвищення», з угорської- «снігова гора». Є ще декілька містичних легенд про походження назви. Ми підіймалися на Говерлу декілька разів в різні пори року. Кожного разу це було досить цікаво і сладно, оскільки підкорення під силу далеко не кожному. Потрібно мати певну фізичну підготовку і відповідний стан здорв'я. Наш підйом починався зі сторони селища Ворохта, неподалік від спортивно-туристичної бази «Заросляк» і тривав біля 5 годин. Загальна протяжність підйому 7,5 км. Спускалися ми іншим маршрутом, більш крутішим, але дещо коротшим. Тому на спуск ми витрачали біля 3 годин. Неможливо передати тих вражень, коли ти бачиш на вершині прапор України, тризуб, пам'ятний обеліск, геодезичний знак!!! В полі зору при ясній погоді весь Чоногірський хребет, обсерваторія на горі Піп Іван, міста Коломия та Івано-Франківськ. В будь-яку пору року Говерла прекрасна. Сходження до вершини завжди незабутнє. Проте ми ніколи не зможемо забути сходження 8 жовтня 2019 року, коли від підніжжя гори до самої вершини довелося підійматися засніженими схилами. Звичайно, що всім, а особливо тим, в кого це був перший підйом на Говерлу випробовування було дуже серйозним. Але ми не могли стримувати вражень від побаченого довкола. Ми перебували ніби в казці, де все навкруги вкрите снігом. Іноді провалювалися в сніг по коліна…З підйомом збільшувалася сила вітру і часом нам здавалося, що ми герої з фільму «Сходженя на Еверест». Сліди тих, хто йшов попереду , вітер замітав снігом. Не менш цікавим, але й небезпечним був спуск. Тому, що ми самі собі розковзали стежку і тому часто падали. Слід відмітити, що на відміну від попередніх сходжень, де ми зустрічали багато груп та поодиноких туристів, цього разу це була лише одна група. Таких ж екстремалів, як і ми! До автобуса ми поверталися наче герої!!! 14

15

Додайте заголовок слайда – 616

17

Джуринський водоспад Джуринський водоспад найвищий водоспад рівнинної частини України. Розміщений на річці Джурин поблизу села Нирків Тернопільської області. Входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон». Поряд з водоспадом декілька століть назад було місто Червоногород. Тому іноді водоспад називають Червоногородським. Цікавим є той факт, що це один із нечисленних водоспадів, що має штучний характер. Є декілька версій його створення . Перша говорить, що в 1672 році це зробили турки-османи під час облоги Червоногородського замку. Друга версія пов'язує створення водоспаду на початку ХІХ ст. під час перебудови замку та створенні ландшафтного парку. Кажуть,що створили об'єкт в кінці ХVІІІ ст.для потреб замку при запуску млина. Під час першої нашої подорожі до водоспаду, ми залишили наш великий автобус на узбіччі дороги і більше 3 км під пекучим сонцем спускалися по запиленій покрученій грунтовій дороги пішки. Це було не просто. Але, коли ми дійшли до лісу і дістались водоспаду, то відразу забули про втому. Другий раз нам повезло більше. Водій, зважаючи на дощову погоду, довіз нас майже до самої річки. Недалеко від дороги ми бачили руїни колишнього Червоногородського замку. Потужний та вражаючий водоспад спадає з висоти 16 метрів двома розділеними потоками. Загальна ширина його біля 20 метрів, складається з трьох каскадів. Джуринський водоспад один з найкрасивіших та неймовірних місць, де нам вдалося побувати. Це ідеальне місце для відпочинку в будь-яку пору року. Незабутні враження можна отримати при сонячній погоді, коли сонце пробивається через дерева, що нависають над водою і відбиваються від спадаючих крапельок. Шум води настільки сильний, що чути за сотні метрів навколо, а біля води почути один одного майже неможливо. Біля водоспаду можна покупатися, навіть попірнати, можна підставити спину під водний потік і отримати, таким чином, сеанс масажу. Багато туристів неподалік розбивають намети і відпочивають декілька днів. 18

19

Терношорська лада В Косівському районі Івано-Франківської області на територіїї регіольного природного парку «Гуцульщина» розміщений унікальний скельний комплекс «Терношорська лада». Від околиць села Снідавка ми прямували до нього лісовою дорогою, що розкинулася між високих багаторічних смерек, перестрибуючи через річку Безульку та заболочені ділянки. Недалеко від комлексу був невеликий Терношорський водоспад. Біля підніжжя скель було декілька досить великих приміщень, де мабуть зовсім недавно жили люди і можливо приймали на ночівлю туристів. Але віддаленість цієї місцевості та непроїздна дорога змусили людей залишити ці будинки. Вони зараз відіграють роль будинків лісника для деяких подорожуючих. З розлогої галявини, що біля підніжжя скель, добре видно скалисту гору Терношору, висота якої над рівнем моря 989 метрів. На вершині гори стоїть кам'яна фігура, яка нагадує вагітну жінку. Її вважають язичничеською богинею родючості- Ладою. Вона символізує природу, яка дарує життя всьому живому. В скельному комплексі є 20-метровий прохід між скелями - Чистилище. Кажуть, що пройшовши ним, людина може очиститися і поправити свою карму. В давнину в цій міцсцевості проводилися язичницькі богослужіння, ритуальні ігрища, жертвоприношення. Деякі дослідники вважають, що давні предки теперішніх гуцулів поклонялись тут своїм богам. І, що саме вони підняли на вершину величезний камінь. Багато вчених стверджують, що це природний витвір. «Терношорську ладу» називають «місцем сили» або скельним святилищем, де можна підзарядитися енергією та попросити у лади виконати певні бажання. Зокрема, вважають, що сім'ї, які хочуть мати дітей, приїздять сюди. А через деякий час повертаються сюди вже з дітками. Якби там не було, але енергетика там точно є. Її відчувають навіть люди, які мало в це вірять. Причому позитивна. А особливо, коли піднятися на саму вершину Лади, де відкриваються найкращі краєвиди.  20

21

Карпатський трамвай Незвичним невеликим потягом, так званим «карпатським трамваєм», що рухається по вузькоколійній залізниці, ми здійснили екскурсію з села Вигода Долинського району Івано-Франківської області вздовж річки Мезунки по Карпатському передгір'ю. Потяг має локомотив, де можуть сидіти навіть пасажири, відкриту платформу і два вагончики. Один з них закритий, а другий вагон-кабріолет. Ця гілка вузькоколійки була відкрита в 1860 році для перевезення лісу. Пізніше вона перестала функціонувати. А 2000 році почали створювати туристичний маршрут за сприяння Євросоюзу, використовуючи закидану залізницю. Перший пробний рейс відбувся у 2004 році. Зараз облаштовано частину вузькоколійки, як екскурсійну, зі спеціальними зупинками і тимчасовою висадкою пасажирів. Хоча два рази на тиждень потяг перевозить лісорубів. Карпатський трамвайчик дуже популярний серед туристів із усієї України, а також іноземців. На початку маршруту стоїть пам'ятник паровозу ВП4 1948 року випуску, а далі на зупинках ми спробували воду в цілющих джерелах «Горянка» та «Дзюркач», побачили колишній реабілітаційний центр космонавтів, проїхали через чотири мости через річку. Протягом всієї подорожі ми милувалися красою природи низькогір'я Українських Карпат: ялицево-смерековим лісом, лісовими галявинами, бурхливою течією Мезунки, підвісними мостами та шумними водоспадами. Особливого калориту подорожі надають місцеві жителі, які розважають туристів піснями, байками, легендами , своєрідними виставами. 22

23

Печера «Оптимістична» Побувати в найдовшій гіпсовій печері в світі ми мріяли дуже давно. І ось ми біля неї. Нас розділють на дві групи, видають каски з прикріпленими фонариками, проводять дуже серйозний інструктаж і ми вирушаєм до печери. Провідник нас шикує і наголошує ще раз на дотриманні правил руху, попереджує, що робити в разі, якщо хтось заблудиться. В нас мурашки по шкірі… По-одному, повільно ми рухалися по печері. Потрібно відмітити, що лише декілька разів протягом всього шляху ми змогли вирівнятися в повний зріст… Були місця, де потрібно присідати, пролазити на колінах, нагинатися в різні сторони і притримуватися руками за стіни. Час від часу ми вдарялися каскою об стелю печери. Іноді ми зупинялися і була можливість всім бачити та чути провідника. Часом бачили кажанів, які сиділи на стелі. Кінцевою точкою в нашому маршруті був своєрідний музей природних утворень печери: кристалів, кальцитових геліктів, сталактитів та сталагмітів. Після цього ми повернулися назад, пройшовши в цілому два кілометри. Печера «Оптимістична» занесена до Книги рекордів Гіннеса, як найдовша у світі гіпсова печера, найдовшвша печера Євразії та п'ята за довжиною серед усіх печер світу. Розташована в Борщівському районі Тернопільської області біля села Королівка. Утворена в результаті розчинення підземними водами гіпсів, тому є карстовою. Сумарна довжина, що нанесена на карти, близько 260 км. Печера ще до кінця не розвідана. Глибина ходів в середньому 20 метрів. Назвали печеру Оптимістичною, бо дослідників, які її почали першими вивчати і стверджували, що вона найдовша в Радянському Союзі називали оптимістами. Складається з 15 відносно ізольованих ходів, зв'язаних між собою одним або декількома ходами. Найкрасивішими вважають галереї печери Караганда, Золотий Полоз, Чумацький шлях. Кажуть, що початок печери, там де нам вдалося побувати, вважають не досить привабливим. Далі є дуже просторі зали та коридори. Печера має підземні озера: Кишенька, Мрія, П'ятикутне, Частинка Бога, Мікрон та інші. Нам не вдалося їх побачити. Тим не менше, враження в нас залишилися незабутні!!!24

25

Водоспад Кам’янка На річці Кам’янка, що на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди» між селами Дубина та Кам’янка Сколівського району Львівської області на висоті 550 над рівнем моря розташований водоспад «Кам’янка». Оскільки він утворився в розломі хребта, то розділений скелястими виступами на два потоки і має висоту падіння води майже 7 метрів. Навколо водоспаду добре видно відслонення потужних пластів пісковиків. Кам’янецький водоспад – це ідеальне місце для відпочинку в горах. Неповторна краса спадаючої води, вражаючий її шум, величезні кам’яні брили, обточені водою, не залишать байдужим нікого. Всім подорожуючим хочеться спуститися ближче до води, відчути дотик її крапель і просто посидіти на камінні поруч. Для любителів екстриму створено підвісну канатну переправу через річку, з якої ще краще можна роздивитися і Кам’янку, і її водоспад. Неподалік є джерело мінеральної води, яка за своїм складом подібна до «Нафтусі». Створено сувенірний ринок, облаштовано зони відпочинку, є місце для наметів. В лісі можна поласувати ягодами та грибами. Можна покататися на конях по гірських дорогах. Напроти водоспаду розміщений вказівник до Журавлиного озера, яке ще називають Мертвим, оскільки значна кількість сірководню у воді перешкоджає існуванню риби в ньому. Ми мали бажання побувати біля озера, але шлях до нього був досить крутим підйомом протяжністю більше 1 км. Екскурсовод розповів нам моторошні містичні легенди про відвідувачів озера, які порушували його спокій. Ми були обережними…26

27

Скелі Довбуша За 3км від села Бубнище розташована природна фортеця Х століття «Скелі Довбуша», що належить до геологічних пам'яток природи на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 метрів, які утворилися на дні моря 70 млн.років тому. Своєрідний кам'яний лабіринт тягнеться серед букового та смерекового лісу майже на 1 км. Кажуть, що це місце було в давнину язничницьким святилищем. Про це свідчать химерні камені, гігантські скелі, темні ущелини, ями, потаємні ходи. Печерні приміщення, які явно є обробленими руками людини, говорять про те, що тут жили люди. У скелі навіть вибитий колодязь. В цілому городище з трьох боків оточене скелями, а з четвертого валом та внутрішнім ровом. Існує багато легенд про історичне значення цієї місцини, але це всього лиш уривки, здогадки, перекази. Всі вони свідчать про те, що це був замковий, оборонний комплекс, своєрідне сховище, де довгий час жили люди. І переходив в різні періоди з рук в руки. Але останніми власниками його були Потоцькі. І замок служив тоді не для оборони, а для розваг. Назва комплексу базується на легенді про опришка Олексу Довбуша, який заховав в такому безпечному місці свої скаби. Під час подорожі нас вразили кам'яні гігантські скелі, серед яких ти відчуваєш себе за межами реального світу. Слухаючи розповідь екскурсовода ти відчуваєш дух минулого і могутність природи. Адже, обтесані природними силами скелі, нагадують або образ ляльки, або колобка, або книжки, або лева. Особливе враження від ущелини Чистилища, завширшки лише 22 см, яке за легендою пропускає лише безгрішних. Потрібно бачити щасливі обличчя людей, які виходять з ущелини… Неймовірної таємничості надають комплексу багаторічні буки та смереки, які ростуть між скелями і ніби охороняють їх.   28

29

Тустань Біля села Урич Сколівського району Львівської області розташовані залишки давньоруського оборонного скельного комплексу Тустань, який є частиною національного природного парку «Сколівські Бескиди». В перекладі «Тустан» означає сильний, міцний, відважний, завзятий. Інша версія походження назви говорить: тут стань, тобто зупинись, покажи, що везеш, заплати мито. Вважають, що фортеця була заснована у ІХ ст. племенами білих хорватів, як митний та оборонний пункт. Оскільки повз Тустань проходив Соляний шлях з Галиччини до Європи. До середини ХVІІ ст. фортеця залишалася митним центром. А вже через сто років скельним комплексом почали цікавитися етнографи, туристи, історики. Описують скельні зображення-петрогліфи, надписи, знаки. Складають численні легенди, перекази. Архітектори з 90 % точністю відтворили графічно фортецю. Це зображення ми побачили, коли піднялися на вершину скелі. В одній із скельних груп збереглося близько 4000 пазів і отворів, зроблених у скелі, підскельні коридори, печери, криничка. Оскільки Тустань є і природною пам’яткою, то геологи описують комплекс, як ерозійні останці віком 55 млн.років. До нього входить сім груп скель із кварцового пісковика. З часом вони змінювали свій вигляд, набуваючи дивовижних форм і витворів. Окремі ділянки зазнали вітрової ерозії і їхня поверхня вкрита численними округлими заглибленнями, які нагадують бджолині стільники. Перебуваючи на території скель, відвідувачі можуть насолоджуватися краєвидами з вершини фортеці, відтворювати в своїй уяві складні форми дерев’яної забудови на значній висоті, а також захоплюватись чудернацькими кам’яними витворами природи. 30

31

Враження дітей після подорожей Мої подорожі до Карпат не були схожі одна на одну. Перша поїздка з шкільними друзями до Карпат була неймовірна. Я з перших кроків, першого погляду закохалася в гори. Моя друга подорож була насичена пригодами: мокрі ноги, одяг забруднений глиною, важкий підйом на засніжену Говерлу. Коли спустилися з гори, я думала, що більше ніколи не захочу підкоряти найвищу вершину України. Але, відпочивши, вже вдома я змінила свою думку. Адже, незважаючи на всі труднощі, краєвиди з гори були неймовірними. Всі вершини навкруги були покриті снігом. Здавалося, що це фантастична зимова картина. Коли в мене з’явиться знову шанс підкорити Говерлу, я впевнена, що зможу це зробити. А емоції, які я отримала під час екскурсії Оптимістичною печерою, були також незабутніми і хоч ми були брудні, втомлені, проте щасливі. Крім незабутніх вражень, подорожі до Карпат допомогли мені краще зрозуміти для чого потрібно вивчати природу України. Іноді, дивлячись на картинки в підручнику, ти думаєш, що ж тут гарного і цікавого? Невже висота 2061 м це так багато? Проте всі ці питання відпадають, коли ти починаєш підкоряти цю вершину або бачиш цей неймовірний краєвид своїми очима. Я ніколи вже не забуду, де знаходяться Карпати. І на карті відразу їх покажу. Мені дуже шкода, що в цьому році не було змоги поїхати до Карпат. Правду кажуть, що побувавши лише раз в горах, ти захочеш повертатися туди знову і знову. Учениця 8-А класу Клочковська Діана32

Поїздка в Карпати - це щось особливе. Час, проведений в горах, не можна зрівняти ні з чим… Я не один раз відпочивала там і можу сказати, що це найкращий відпочинок. Комфортні умови проживання, привітні господарі, хороша компанія, а головне – краєвиди, від яких захоплює дух. Ще мені подобаються наші організатори, які продумують план поїздки до малесеньких деталей. Ми бачили безліч водоспадів, почули багато легенд, відвідали багато музеїв і визначних пам’яток. Однак найбільше мене вражають походи в гори. Підйом може бути складним, але краєвид, який ви побачите на вершині, ще довго буде стояти у вас перед очима. Дякую за чудово проведений час у таких неймовірних місцях. Випускниця ОНЗ «Городницька ЗОШ І-ІІІ ст.» 2020 року Марчук Юлія Моя подорож до Карпат була дуже цікавою і пізнавальною. Я побувала в горах, де побачила і відчула, як клімат змінюється з висотою. Також насолодилася чудесними краєвидами гір. Я побачила, як відрізняється життя, побут та традиції людей. Дізналася якими народними промислами займаються в гірській місцевості, що дуже відрізняється від тих, якими займаються в нашій місцевості. Я звернула увагу на місцевий діалект, який також не схожий на наш. Про це я згадала на уроці української мови, коли ми вивчали діалекти. Я дізналася і побачила дуже багато цікавого і нового з того, що вивчається на уроках географії. Це і дуже різні гірські вершини Карпат, і печера Оптимістична, і Дністровський каньйон, і водоспади… До цього я не могла собі уявити наскільки це красиво і цікаво. Учениця 9-В класу Шалько Софія 33

Карпати- це найдивовижніші місця, де гори торкаються неба. Хто хоч раз відвідав цей край, завжди мріятиме побувати там знову. Цього року я вже вчетверте подорожувала Карпатами разом з друзями та організаторами поїздки. Кожного разу це інші дивовижні місця. І кожного разу я відкриваю для себе цей край по іншому. Кожного разу я по-новому захоплююся краєвидами чарівних місць. Повітря, яким ти дихаєш,-гірське, всюди на поверхню б’ють чисті джерела з прохолодною водою, приємний шум річок, неймовірна кількість водоспадів, я також дивовижний гірські краєвиди. Одним словом, людям, які люблять природу Карпат, є чим милуватися та насолоджуватися. Мандруючи карпатськими горами, я отримую шалене задоволення та зміцнюю своє здоров’я, долаю такі відстані, які ніколи не проходила, підкорюю гірські вершини. Саме тут відпочиваєш душею, заряджаєшся енергією та міццю гір до слідуюючої поїздки. Я раджу всім, хто ще не побував в цьому чудовому краї, відвідати цей захоплюючий куточок України. Я впевнена, що той, хто подорожував тут хоч раз, так як і я, прагнуть повернутися сюди і вкотре насолодитися Карпатами. Випускниця ОНЗ «Городницька ЗОШ І-ІІІ ст.» 2020 року Ситницька Тетяна34

Список використаних джерел. Вельох А. Гори Гуцульщини. Путівник, який об’єднує. Краків. Верхи. 2006. Габорак М. Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Івано-Франківськ. Місто НВ.2008. Гілецький Й. Р. Популярно про Українські Карпати та основні пішохідні маршрути. Івано-Франківськ. Місто НВ. 2007. Гілецький Й. Р. Українські Карпати. Пішохідні маршрути. Львів. Ладекс. 2009.Ігор Яр. Чудійович. Мисливська «Атлантида» Львівських Карпат. Піраміда. 2017. Круглов С. С. Тектоническое районирование и схема стратографии Украинских Карпат. 2-е изд. М. 1971. Малиновський К. А. Високогірна рослинність Українських Карпат. К. 1980. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат. Чорногора. Екологічні маршрути. Львів. Бак.2008. Собашко В. Гірськими стежками Карпат. Прикарпаття. Довідник-Путівник. Івано-Франківськ. Лілея НВ.2001. Тасєнкевич Л. О. Флора і її аналіз: Флора і рослинність Карпатського заповідника. К.1982. Чопик В.І. Високогірна флора Українських Карпат. К. 1976.35