ПОЕТИЧНА СВІТЛИЦЯ . ПОШУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ПРОЄКТ

                                                       ПОЕТИЧНА СВІТЛИЦЯ

                                         ПОШУКОВО  - ДОСЛІДНИЙ ПРОЄКТ

 

Тема. Замислюємося над сторінками книжок українського письменства Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки.

 

Проблема: вивчення життєвих  шляхів та творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки.

 

Мета проєкту: вчити учнів здійснювати проєктну діяльність на основі дослідження життя і творчості Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки; розвивати мовлення, нестандартне мислення, заохочувати пізнавальну діяльність дітей; виховувати інтерес до пошукової роботи, самостійність та відповідальність.

 

Навчальні предмети: читання, українська мова, ЯДС, образотворче та музичне мистецтво.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістові питання.

1. Великий Кобзар.

                Вивчення життєвого шляху поета.

                Родове дерево Т. Шевченка.

                Інсценізація.

                Конкурс віршів “ Шевченкознай”.

                “Поезія, що стала народною піснею”.

                “Картинна галерея“.

                Виставка малюнків.

2. Поезії Івана Франка.

    Життєвий і творчий шлях.

    Літературна поезія.

    Виставка малюнків.

3. Леся — славна дочка України.

    Вивчення життєвого і творчого  шляху поетеси.

    Родове дерево Л. Українки.

    Декламування віршів.

    Інсценізація вірша “Мамо, іде вже зима”.

    Ілюстрації.

    Виставка малюнків.

4. Презентація прочитаних книг.

5. Вікторина “З якого вірша ці рядки?”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I. Організація класу.

Доброго дня, Україно моя!

Доброго дня, рідна земля!

Доброго дня, друзі мої!

Доброго дня, шановні вчителі!

 

Вчитель. Я теж бажаю всім добра, успішного трудового дня, і приємного спілкування. І хоча за вікном зима, лютий місяць лютує, але в класі у нас тепло, затишно і святково.

Вступне слово.

З давніх-давен людям відомо: “дерево життя” - це гілочка, на якій ростуть три листочки: перший — символ минулого часу, другий — сучасного, третій — майбутнього.

Зображення “дерева життя” зустрічаються на давніх каменях і свідчать, що люди у сиву давнину знали про нерозривний зв'язок минулого, теперішнього і майбутнього. Все навколишнє — це наслідок минулих подій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.

Отже, щоб краще орієнтуватися у житті, бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію.

На фоні спокійної музики звучить слово.

Учень. Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Минають роки, десятиліття. Але ніколи не минеться народ і його невгасима любов до всього найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну. Ніколи не згасне в серцях глибока шана до яскравого сузір'я полум'яних борців за народне щастя, до геніїв, що віддали свій талант рідній Батьківщині. Серед них Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка.

Вчитель. Сьогодні ми завітали до нашої світлиці. Разом полинемо у спогади про дитячі та юнацькі роки славетного Кобзаря, відомого поета-каменяра, славної поетеси. Продовжимо вчитись міркувати, думати, аналізувати, робити висновки. А темою нашого сьогоднішнього уроку буде “Поетична світлиця”.

          Що означає слово “світлиця?”

 

Епіграф уроку:

 

Славна Україно, рідна наша мати.

На митців таланти ти завжди багата.

Зростила Шевченка, Франка, Українку.

Нашої історії визначну сторінку.

                      В. Волощук

ІІ. Оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів.

       Я пропоную вам глибше ознайомитися із життям і творчістю Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка, Лесі Українки, звернувшись до різних джерел інформації, а саме додаткову літературу, міські та шкільну бібліотеки, та через інтернет. Ми дізнаємося багато нового про відомих людей, їх життя, творчість, вподобання.

       Чого ви очікуєте від проекту, яких результатів? (Відповіді учнів)

ІІІ. Колективне планування етапів реалізації проекту.

Створення робочих груп, визначення напрямків діяльності.

Завдання груп

Група “Дослідники” - досліджувала життя і творчість ...

 

Форма представлення результату: книжка-розгортка.

Група “Читачі” - вивчили вірші.

Група “Художники” - відшукала картини Т.Г. Шевченка.

Форма представлення результату: “Художня галерея”.

Група “Літературознавці” підготовали нам рекламу прочитаних книг.

Форма представлення результату: малюнки, аплікації.

Реалізація проекту

Т.Г. Шевченко

9 березня 1814 року темної ночі перед світанням у селі Моринцях, що Звенигородщині, в хаті кріпака Григорія Шевченка блиснув на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, а Україні — її великий поет і художник Тарас Григорович Шевченко. Батьки Тараса — кріпаки пана Енгельгардта. У березні 1816 року родина переїхала в село Кирилівку і оселилася в дідовій хаті, а згодом купила собі хату і перебралася туди: батько з матір'ю та четверо дітей — Катерина, Микита, Тарас та наймолодша Яринка.

Тарас ріс мовчазним, замисленим. Його цікавило все: і залізні стовпи, що підпирають небо, і життя кріпаків. Часто він слухав розповіді кобзарів, що заходили в село, або розмови діда з односельцями. Все це хвилювало його душу.

Родове дерево життя Шевченка

- З того часу, як вийшла в світ книга віршів “Кобзар”, минуло багато років. Ця книга вважається святинею, національною Біблією України. Безсмертний наш “Кобзар” - вічна книга життя нашого народу, сяючий лик духовності.

Інсценізація уривка

Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати. Так, синочку, правда.

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре, а як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. А чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, нудна, її свічка ледь-ледь тліє. А коли людина добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка світила яскраво.

Мати. Старайся, мій хлопчику.

(Хлопчик сідає з книжкою)

Уся поетична творчість Шевченка захоплювала, захоплює і вічно кликатиме до себе.

Діти читають вірші

1.                 “Садок вишневий коло хати”.
2.                 “По діброві вітер віє”.
3.                 “Тече вода з-під явора”.
4.                 “Реве та стогне Дніпр широкий”.
5.                 “Вітер з гаєм розмовляє”.
6.                 “Зоре моя вечірняя”.

Численні музичні твори написані на слова Шевченка: пісенність його поезії невичерпна.

“Зоре моя вечірняя”.

Слухання пісні “Думи мої, думи...”.

“Реве та стогне Дніпр широкий”.

Аналіз пісні

Учні співають пісню “Зацвіла в долині червона калина”.

(Діти співають пісню “Зацвіла в долині червона калина”)

Після закінчення Академії мистецтв Шевченко приїздить до Києва, працює художником. У жанрі портрета Шевченко створив близько 150 робіт.

Група “Художники”. Форма представлення результату: “Художня галерея Шевченка”.

Група “Промінчики” намалювала малюнки до прочитаних творів.

У цьому році минає 209 років з дня народження славного сина України. У кожній хаті люблять, шанують і пам'ятають поета.

А чи знаєте ви, що пам'ятники нашому Шевченку стоять у далекій Канаді, Угорщині, США, Франції, Аргентині. Його ім'ям названо вулиці багатьох міст світу.

У нашому місті теж є пам'ятник, вулиця і парк ім. Т. Шевченка.

Т. Шевченко для нас — це не тільки те, що вивчають в школі, а й те, чим живуть. Минають віки, стираються написи на камені, тліють книжки, але слово Шевченка — живе і вічне. Тож і далі вивчаймо його, читаймо, думаймо, любімо так свою Україну, як він її любив.

Вірш В. Волощука “Кобзарева любов”.

Скільки років стекло в Дніпрових водах,

Поки зійшла Шевченкова зоря,

Нарешті незалежність і свобода

Тепер здійснили мрії Кобзаря.

 

Давно немає вже на Україні

Закованої правди в кайданах

І мабуть в кожній затишній родині

Живе Тарас в поемах та віршах.

 

Він залишив у спадок їх багато,

Хоча покинув рано білий світ

Звучить в піснях “Садок вишневий коло хати”

І наче гімн його безсмертний “Заповіт”.

 

Так лише він Вкраїну вмів любити

І до кінця віддав усе, що мав.

Щоб ту любов нащадкам залишити,

Писав про все, що в серці відчував.

 

Писав про все, що не ганьбило правди,

Хоча страждав у муках знов і знов,

Та все ж зберіг в душі своїй назавжди

До України віддану любов.

 

Поезії Франка

Іван Якович Франко народився 27серпня в селі Нагуєвичах, що поблизу Дрогобича, на Галичині, в родині сільського коваля. Батько змалечку виховував у хлопчика почуття любові до рідного народу. Саме від нього Івась почув перші казки, притчі, бувальщини. Від матері ж хлопчик перейняв любов до народної пісні.

  Початкову освіту майбутній письменник здобув у сільській школі. Згодом, навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко почав збирати народні казки, легенди і писати власні твори. Потім він навчався у Львівському університеті.

Чимало творів написав Франко для дітей: «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука» та ін.

Іван Франко був не лише видатним поетом, а й вченим, перекладачем, громадським діячем. Він гаряче і невтомно боровся за кращу долю свого народу.

Помер поет 28 травня 1916 року. Його поховано у Львові.

 

Учні читають вірші

• «Дивувалась зима».
• «Червона калино, чого в лузі гнешся».
• «У долині село лежить».

 

Виставка малюнків

 

Леся Українка

Поетеса, справжнє ім'я якої Лариса Петрівна Косач-Квітка, народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в родині Косачів. Її мати — відома українська письменниця Олена Пчілка.

Майбутня поетеса зростала серед мальовничих лісів і озер Волині. Вона була допитливою, веселою, любила співати, гратися з братом Михайликом, слухати народні пісні, казки, легенди.

Уже в дитинстві у Лесі виявилися надзвичайні здібності до віршування. Свій перший вірш “Надія” вона написала у 9 років. А коли їй виповнилося 13, у журналі надрукували її вірш “Конвалія”. За порадою мами вона його підписала Леся Українка. Саме з таким ім'ям вона стала згодом всесвітньо відомою поетесою.

Доля Лесі була нелегкою. Ще з дитинства їй довелось терпіти муки від невиліковної хвороби кісток, перенести ківлька операцій. Та незважаючи на всі випробування, поетеса відчувала радість від спілкування з природою, рідними, друзями і вміла передавати це у своїх віршах.

Учні читають вірші

    “На зеленому горбочку”.

    “Хотіла б я піснею стати”.

    “Давня весна”.

           Чи можна цей вірш поділити за “Абеткою почуттів” на частини? Які?

(Сум, радість, спокій)

    “Надія”.

Інсценізація уривка вірша “Мамо, іде вже зима”

Сидить мати і вишиває. Вбігає син.

Син. Мамо, іде вже зима,

 Снігом травицю вкриває,

 В гаю пташок вже нема...

Мати. Знаю, знаю.

 Чую, як за вікном завиває,

 Шибки снігом заліпляє.

Син. Мамо, чи кожна пташина

 В вирій на зиму літає?

Мати відривається від роботи, підводить сина до вікна.

Мати. Ні, не кожна.

 Онде, бачиш пташина сивенька.

 Скаче швидко отам біля хати, -

 Ще зосталась пташина маленька.

Син. Чом же вона не втіка?

 Нащо морозу чека?

Мати. Не боїться морозу вона,

 Не покине країни рідної

 Не боїться зими навісної

 Жде, що знову прилине весна.

 

Квіти милували око Лесі і в радості, і в горі. Вона любила з них плести вінки, милуватися ними, саджати і доглядати їх.

 

Ілюстрація “Дитячі роботи”

 

Померла Л. Українка першого серпня 1913 року в місті Сурамі в Грузії. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

25 лютого будемо відзначати 141 річницю з дня народження Л. Українки.

В Чернівцях названо вулицю її ім'ям.

 

Група «Літературознавці»: «Презентація прочитаних книг».

 

Форма представлення результату – «Реклама прочитаних книг».

 

 

Вікторина «З якого вірша ці рядки»?

1.     Поблискують черешеньки в місті зелененькім. («Вишеньки» Л. Українка).
2.     Рано-вранці на зорі на Тарасовій горі. («Кобзар» Т. Шевченко).
3.     У долині село лежить понад селом туман дрижить. (І. Франко).
4.     Вітерець веселий тихенько дише, немов діток тих до сну колише. («Вечірня година» Л. Українка).
5.     По діброві вітер віє, гуляє по полю. («По діброві вітер віє» Т. Шевченко).
6.     Рожевіє пінистий край, то іскра заблисне, то згасне. («Вже сонечко в море сіда» Л. Українка).

 

-          Що об’єднує твори Шевченка, Франка, Українки?

(Патріотизм, любов до Батьківщини, до рідного краю).

 

-          Які ж заповіти залишили нам Л. Українка Т. Шевченко, І. Франко, спадкоємцям слави і страждань народу українського?

• Бути з народом, любити народ.
• Виховувати в собі дух волі.
• Цінувати незалежність.

 

Вірш В. Волощука «Хто не читав…»

 

Хто не читав Шевченка «Кобзаря»

«Вогні досвітні» Лесі Українки

Їх твори, наче в темряві зоря

Їх сила – у правді, кожної сторінки.

Ми любимо поезію Франка

В них слово і ліричне, і вразливе.

Їх хвилювали долі кріпака

Простих людей життя несправедливе.

Віра в майбутнє була в них свята

Хоч в рабстві жила вся наша країна

Об’єднувала їх одна мета –

Щаслива, вільна, незалежна Україна.

 

Підсумок проекту.

Отже, наш урок закінчується, мені було приємно, що ви всі виявилися справжніми знавцями літератури, любите її і багато читаєте.

 

-          Чи здійснилися ваші очікування від уроку.

Д/З: Скласти листа Л. Українці, щоб розрадити і звеселити її.

Тема нашого наступного уроку «Байки». Підготувати і прочитати байки: Л.Глібова, Олени Пчілки, Езопа

Висновки

 Всі учні класу брали активну участь у пошуках матеріалу. Опрацювали додаткову літературу, енциклопедії, в яких вибирали основне. Діти підійшли творчо до проекту. Форми представлення результату: книжка-розгортка, малюнки, вірші, інсценізація, аплікації, створення картинної галереї.

 

Реалізація проекту

1. Складання плану роботи.
2. Розподіл обов’язків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту.
3. Самостійна пошукова робота.
4. Обробка інформації.
5. Виготовлення освітнього продукту.