Тема. Поетична збірка І. Франка «Зів’яле листя».
Мета: ознайомити учнів із композицією збірки «Зів’яле листя», охарактеризувати особливості збірки; дослідити елементи автобіографізму, опираючись на факт життя поета; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, образну уяву учнів; виховувати естетичні смаки.
Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: портрети Івана Франка та його Муз; презентація; роздатковий матеріал
Любов – це те, що буде вічно,
І ні початку, ні кінця.
Іван Франко Перебіг уроку
І Організація класу
ІІ Актуалізація опорних знань
ІІІ Оголошення теми та мети уроку
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.
Не старіє Земля, бо освячена словом любові, Припадають вуста до кохання живої води,
І щасливі лиш ті, що цінують хвилини казкові, Що уміють в житті із любов'ю за руку іти.
Може тільки любов поєднати і землю, і небо, Може тільки любов помінять листопад на весну,
Я сьогодні пошлю ластів'ят свого квітня до тебе, Щоб у тиші твоїй сколихнули бентежну струну.
Відколи існує людина, живе на Землі кохання – чисте, благородне почуття. Ця вічна тема в літературі завжди мала широкий резонанс Стародавня легенда про кохання говорить, що колись Бог роз'єднав людину на дві половини. І з того часу під звуки зачарованої скрипки шукає одна половина іншу, коли половини не знаходять одна одну і не з'єднуються, то скрипка плаче сумно-сумно.
- 2.Гра «Сенкан»
- Ми сьогодні, як усі розуміють, говоритимемо про кохання. Давайте спробуємо створити «Сенкан» до цього слова і записуємо в зошит.
2-й рядок – Міцне, взаємне, ніжне
3-й рядок – Хвилює, бентежить, зцілює
4-й рядок – Величне почуття, що надихає
5-й рядок – Щастя
V. Осмислення знань учнями.
- Кохання. Яке воно? Світле й чисте чи таке, що спопеляє? Ми вимкнули світло й запалили свічки, щоб говорити про "ніжні й легкі вірші" збірки "Зів'яле листя". Інтимна лірика Івана Франка при свічках справді дуже інтимна. Вона поза часом, інакше чому українці не можуть залишитися байдужими до Франкового слова?.. Отже, сьогодні мова піде про кохання… про кохання поета, автора збірки «Зів’яле листя».
- Збірку «Зів’яле листя» з підзаголовком «Лірична драма», І. Франко створював протягом 10 років (1886-1896рр.). Назвав автор цей твір вдало, оскільки основним мотивом віршів був смуток, жаль за навіки втраченим коханням.
- Отже, сьогодні ми познайомимося з Музами Івана Франка. Чи, можливо, правильніше буде сказати – із його натхненням, коханням і мукою.
Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла, З зітхання й мрій уткана, із обснов Сріблястих, мов метелик, підлетіла. Купав її в рожевих блисках май, На пурпуровій хмарі вранці сіла І бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина, Пахуча, як розцвілий свіжо гай.
Явилась друга — гордая княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня. Мене рукою зимною вона Відсунула і шепнула таємно:
«Мені не жить, тож най умру одна!» І мовчки щезла там, де вічно темнно.
(повідомлення учнів про кохання І.Франка до Юзефи; на дошці висить її портрет )
ІІІ Група( готували повідомлення про Целіну Зигмуновську)
Явилась третя — женщина чи звір? Глядиш на неї — і очам приємно, Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір.
За саме серце вхопила мене,
Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась І смокче кров, і геть спокій жене.
Минали дні, я думав: наситилась, Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма!
-Отже, в Івана Яковича було три палких і щирих кохання, та жодне з них не було взаємним, чи, точніше, щасливим, бо не випало прожити спільно з жодною обраницею.
ІІІ Група( готували повідомлення про Ольгу Хоружинську)
Моїй дружині
Спасибі тобі, моє сонечко,
За промінчик твій — щире словечко! Як промінчика не здобуть притьмом, Слова щирого не купить сріблом.
В сльоту зимнюю, в днину млистую
Я дорогою йду тернистою;
Кого я любив, ті забулися,
А з ким я дружив — відвернулися. Відвернулися та й цураються,
З труду мойого посміхаються, В порох топчуть те, що мені святе, — А недоля й тьма все росте й росте. Важко дерево з корнем вирвати, Друга давнього з серця вигнати. Важко в пітьмі йти, ще й грязюкою, Де брехня сичить вкруг гадюкою.
Та як радісно серед трудного
Шляху темного і безлюдного
Вгледіть — світиться десь оконечко!… Так у горі нам — щире словечко.
То ж за дар малий, а безцінний твій,
Що, мов цвіт, скрасив шлях осінній мій, За той усміх твій не вдослід журбі Спасибі тобі! Спасибі тобі!
- Хочу, щоб ми зараз з вами прослухали поезію « Твої очі, як те море...», що ви уявили ,слухаючи поезію?
- Деякі вірші зі збірки були покладені на музику, хочу, щоб ми з вами прослухали пісню (учениця під гітару співає пісню на слова І.Франка) - А зараз ми прослухаємо вірша « Як почуєш вночі»
- -Які думки виникли у вас, коли ви прослухали цей вірш?
- А, якщо чесно, ви вже закохувались в кого-небудь?
VІ Обговорення дискусійного питання
1. «Мозковий штурм»
-Чи було кохання І.Франка взаємним чи нерозділеним?
VІІ Створення збірки
- Сьогодні ми теж з вами будемо поетами інтимної лірики та створимо свою збірку « Зів’яле листя». У вас на столах лежать підказки (рими), які ви можете використати при складанні свого вірша.
VІІІ Підсумок уроку
- Яким постає І. Франко на сторінках збірки «Зів’яле листя»?
- Що є кохання для Франка?
- Чи може бути кохання без страждань?
«Незакінчене речення»: Ліричний герой збірки навчив мене … IX Повідомлення домашнього завдання
1. Вивчити напам’ять одну поезію зі збірки, написати паспорт до цієї поезії. 2. Написати есе «Моє перше кохання».