Позакласний захід дає можливість поглибити знання дітей про міфологічний світ українців,розширити уявлення про народні звичаї, обряди українського народу, пов'язані із Зеленими святами ,виховувати любов та повагу до традицій рідного краю.
Літературно-музична композиція «Я від старих людей про мавок чув…»
Тема. «Я від старих людей про мавок чув…»
Мета : поглибити знання дітей про міфологічний світ українців;
розширити уявлення про народні звичаї, обряди українського народу, пов’язані із Зеленими святами ;
виховувати любов та повагу до традицій рідного краю.
Обладнання : рушники, віночок з квітів, квіти, часник, полин, м’ята, петрушка, калачі, пампушки, пироги, узвар.
Дійові особи: Лукаш, Мавка Лісова , Мавка Польова, Мавка Водяна, Тітка, дівчата, хлопці.
Лукаш (іде лісом)
Осіннє золото осипалось до ніг,
Пташки давно у вирій полетіли,
Далеко за моря їх шлях проліг –
Сади й ліси без них осиротіли.
Опале листя стиха шурхотить,
В верхів’ї сосен вітерець співає,
На самоті осінній сум звучить,
Земля стомилась і відпочиває.
Хто ж ти така?
Мавка Лісова (лежить на траві)
Я — Мавка лісова.
Лукаш
(не так здивовано, як уважно придивляється до неї).
А, от ти хто! Я від старих людей
про мавок чув не раз, але ще зроду
не бачив сам.
Мавка Лісова
А бачити хотів?
Лукаш
Чому ж би ні?.. Що ж,—ти зовсім така,
як дівчина... ба ні, хутчій, як панна,
бо й руки білі, і сама тоненька,
і якось так убрана не по-наськи...
А чом же в тебе очі не зелені?
(Придивляється).
Та ні, тепер зелені... а були,
як небо, сині... О! тепер вже сиві,
як тая хмара... ні, здається, чорні,
чи може карі... Ти таки дивна!
Мавка Лісова
(усміхаючись).
Чи гарна ж я тобі?
Лукаш
(соромлячись).
Хіба я знаю?..
Мавка Лісова
(сміючись).
А хто ж те знає?
Лукаш
(зовсім засоромлений).
Ет, таке питаєш!..
Мавка Лісова
(щиро дивуючись).
Чому ж сього не можна запитати?
Он бачиш, там питає дика рожа:
«Чи я хороша?»
А ясень їй киває в верховітті:
«Найкраща в світі!»
Лукаш
А я й не знав, що в них така розмова,
я думав — дерево німе, та й годі.
Мавка Лісова
Німого в лісі в нас нема нічого.
Чути спів солов’я .
Лукаш (здивовано)
Чи не запізно соловей співає?
Бо ж літо вже скінчилось?
Мавка Лісова
Той , хто щасливий в серці має літо !
Нехай воно зігріє зараз нас!
Діти танцюють кривий танець.
Мавка Лісова ( бере з гурту малу дівчину)
Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею да русалочка:
«Та послухай мене, красна панночко,
Загадаю тобі три загадочки,
Як угадаєш – до батька пущу,
Не угадаєш – до себе візьму:
Ой, що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте без цвіту?».
– Камінь росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте без цвіту.
Потім дівчина здіймає руку, в якій тримає пучечок полину, і кричить: «Полин! Нечиста згинь!».
Мавка
Ой, сестроньки, допоможіть.
Прибігають мавки Польова, Водяна
Лукаш
Ви хто такі?
Мавка Польова
Я — Русалка Польова.
Жито пісеньку співа,
У квітках кохаюся,
В житі колихаюся.
Мавка Водяна
Під водою моя хата,
Водяний старий — мій тато.
А ти хто такий ?
Чого сюди прийшов?
Перший хлопчик
Полин.
Мавка Польова
Сам згинь!
Другий хлопчик
Часник.
Мавка Водяна
Клади ж собі під язик!
Третій хлопчик
М’ята.
Мавка Польова
Диви, який кирпатий!
Четвертий хлопчик
Петрушка.
Мавки (до хлопчиків)
Ах ти ж, наша душка!
Хлопці тікають
Лунає пісня
Дівчинка
Тіточко, розкажіть нам про русалок, чому їх треба задобрювати та пампушками пригощати?!
Тітка
Розкажу, голубоньки, розкажу, дівчатка. Ось тільки присяду отут .
Колись давно – давно чула я від своєї бабусі, а вона теж від своєї, - легенду, про те, звідки вони беруться – русалки… Коли топились молоді дівчата, чи нехрещені, чи незаконнонароджені, або ті, що топилися саме на Свято Зеленої Неділі, то вони, геть усі, ставали русалками. І були вони напрочуд гарними та красивими, з довгим розпущеним волоссям, а ще й мали тонкий та гнучкий стан.
Русальний або Клечальний тиждень — тиждень Зелених свят починався із Зеленої суботи. На Русальний тиждень не можна ходити в одиночку молодим хлопцям та дівчатам, бо польові русалки залоскочуть, а водяні мавки-русалки — потоплять. Найстрашніший, найнебезпечніший день на Русальному тижні — це був Зелений четвер. Лише у цей день русалки могли ходити й ходили по селу. У цей четвер уранці, до сходу сонця, також і ввечері по заході русалки справляли ВЕЛИКДЕНЬ. Вважається, що у четвер, русалки вилазять з води, щоб відсвяткувати «Русалчин Великдень», тому то старші люди, пам’ятаючи це, не пускали молодь, особливо дітей, у ліс, луки та поля, купатися в річці, бо «русалка - лоскотавка» або залоскоче, або ж утопить…
Отож, повертаючись поночі з вулиці додому, дівчатка зазвичай трималися поміж собою руками, злучивши руки навхрест, аби русалка між ними не проскочила.
А ще, аби уберегтися од русалок, необхідно тримати при собі пучечок полину, якого русалки найбільше бояться. Отож на Трійцю, в кожній оселі, полин клали на підвіконня та біля дверей, як своєрідний оберіг, щоб до хати не залізла русалка.
Дівчина
То і у віночок можна полин вплітати!?
Тітка
І не тільки у віночок, а й у руках тримати, або у рукаві, а то й під сорочкою… І запам’ятайте добренько, що потрібно говорити, коли часом русалку зустрінеш… Зустрівши людину в полі, як переповідають численні легенди, русалки обов’язково запитають:
«Що тобі лучче – полин, чи петрушка?»
Якщо відповіси: «полин», то вони відкажуть: « Сама ти згинь! І відпустять»
А - коли «петрушка», то накинуться гуртом і почнуть лоскотати, приказуючи, доки людина не вмре: «Ти ж моя душка!» - Отакої…
Дівчина
Ой, тіточко, такого страхіття на нас нагнали. Заспіваймо краще заспіваймо, від наших веселощів геть усі русалки, наполохаються й поховаються.
Скуштуйте, людоньки, нашої поживини, благословляймось, щоб до нас русалки голодними не приходили. Зустрічаймо їх калачами, пирогами, пампушками й узваром, щоб вони не гнівались на нас, а ми були веселими й щасливими.