"Походи козаків першої чверті XVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний"

 

ОЗЕРЯНСЬКИЙ  ЗЗСО І–ІІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЧИТЕЛЬ  ІСТОРІЇ

ВАСИЛЕНКО  СВІТЛАНА  МИКОЛАЇВНА

 

                     

Тема.  Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний

Мета.  Дати учням уявлення про морські походи козаків у першій половині ХVІІ ст., схарактеризувати постать Петра Конашевича-Сагайдачного, визначити наслідки участі козацтва у Хотинській війні; сприяти розвиткові критичного мислення та формуванню навичок самостійної роботи учнів; розвивати навички роботи з картою та історичними джерелами, розвивати вміння давати стислу характеристику історичному діячеві та визначати його роль у історичному процесі; виховувати повагу до історичного минулого українського народу.

Тип уроку.  Урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку. Урок-історичний портрет

Обладнання. Підручник, роздатковий матеріал, інтернет-ресурси, відео матеріали.

 

Перебіг уроку

 

1.           Організаційна частина уроку

Девіз уроку:

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Настанова вчителя на роботу

Досягти успіху можна за умови:

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

2.       Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Запорозька Січ! Мабуть, немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорозьку Січ, про січове козацтво, їх лицарство. Це про неї М. Гоголь писав: «Ось вона – Січ. Ось те гніздо, звідки вилітають горді й дужі орли. Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну». Ці слова стануть епіграфом нашого уроку.

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити.

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Котрі молодії –

У полон забрато;

Як зайняли, то й погнали

До пана, до хана.

Що вам відомо про цю пісню?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Історичний сенкан «Козак»

Сміливий, сильний.

Воює, захищає, перемагає.

Любить свою рідну землю.

Захисник.

Давайте побудуємо місточок у козацькі часи. Для цього потрібно пригадати дати основних подій і розташувати їх у хронологічній послідовності.

Вправа «Місточок у минуле»

На дошці написані на листках дати. Потрібно розташувати їх по черзі і приклеїти на дошці у вигляді місточка:1489, 1556, 1572, 1591-1593,1594-1596.

Опинилися ми з вами у XVII столітті.

Сьогодні ми продовжимо вивчати розділ «Козацька Україна» і розглянемо тему «Походи козаків першої чверті XVII ст. Петро Конашевич-Сагайдачний».

Працюватимемо за таким планом:

1. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст.

2. Петро Конашевич-Сагайдачний.

3. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

(Учні записують у зошити)

IV. Формування вмінь і навичок учнів у зв’язку з виучуваним матеріалом

Свідчать документи

1. На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях, «умиваючись, — за свідченням сучасника, — по лікоть у нашій крові та спустошуючи все вогнем і мечем». На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.

З якою метою татари нападали на наші землі?

Варто запам’ятати

Ясир (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.

Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

Каторга (галера) — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

2. Починаючи з кінця XVI ст., козаки здійснювали постійні напади на володіння Туреччини та Кримського ханства.

У відповідь на татарські вторгнення запорожці нищили татарські кочові стійбища. Вони руйнували татарські й турецькі фортеці, знищували їхні гарнізони, здійснювали проти них морські походи. Найбільш вдалими були походи на початку XVII ст. Цей період в історії козацтва так і назвали «доба героїчних походів».

Якою була відповідь козаків татарам?

«Доба героїчних походів» -– це період двох десятиліть XVII ст., коли козаки здійснювали вдалі морські походи проти татар і турок, захоплювали їх укріпленні фортеці, руйнували їх і визволяли полонених українців.

Учні записують терміни у зошити, значення яких не знали.

Розповідь учителя

1. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст.

На початку XVII ст. Річ Посполита розпочала серію війн і козацтво було тією військовою силою, якої потребувала держава. У 1600 р. запорожці на чолі з Гаврилом Крутневичем взяли участь у поході коронного війська до Молдови. У 1602 р. козаки під проводом Самійла Кішки (демонструється портрет) воювали проти шведів у складі військ Речі Посполитої. Завдяки цим походам з козаків було знято заборони.

Історичні подробиці

За допомогою адреси інтернет-ресурсу (ст. 67) знайомимося з довідкою про Самійла Кішку.

Найважливішим напрямом козацької військової активності був захист південного кордону й походи проти Османської імперії і її васалів — Кримського ханства і Буджацької орди. Та крім цього, військо Запорозьке перейшло в рішучий наступ углиб володінь Османської імперії, організовуючи воєнні морські експедиції до берегів Чорного моря і аж до околиць Стамбула.

Воєнні експедиції козаків у володіння Османської імперії:

1602 р. – розгром османського флоту під Кілією

1606 р. – штурм Кілії, Варни

1608 р. – взяття козаками Перекопа

1609 р. – здобуття козаками Кілії, Ізмаїла, Аккермана

1614 р. – захоплення козаками Трапезунда, облога Сінопа

1616 р. – взяття козаками Кафи

 Діємо: практичні завдання

За допомогою карти (с. 62) назвіть основні напрямки походів П. Конашевича-Сагайдачного.

2. Петро Конашевич-Сагайдачний

Одним з успішних козацьких лідерів першої третини XVII ст. був Петро Конашевич-Сагайдачний. Демонструється портрет

Історичні подробиці

Учень читає документ на ст. 68.

Пригадайте, що вам відомо про П. Конашевича-Сагайдачного з раніше вивченого матеріалу.

За допомогою адреси інтернет-ресурсу переглядаємо відео «Петро Конашевич-Сагайдачний» («Козацька звитяга», тривалість 06 хв 16 с).

Як гетьман, П. Конашевич-Сагайдачний уперше відзначився в успішному поході 1616 р. на Кафу. Козацький флот під його орудою розгромив османську ескадру в Дніпровсько-Бузькому лимані. У Кафі було звільнено кілька тисяч бранців.

У другій половині 1618 р. запорожці виступили на допомогу війську королевича Владислава, який був претендентом на московський престол. Козаки на чолі з П. Сагайдачним пройшли від Сіверщини до Москви. По дорозі було захоплено кілька міст і розгромлено московське військо, яке заступило шлях. Лише слабкість війська Речі Посполитої врятувала московську столицю від захоплення.

Воєнним успіхам сприяли нововведення П. Сагайдачного в тактиці ведення бою, оновлення артилерії й озброєння козацької піхоти.

Рубрика «Це цікаво». Розповідь про нововведення П. Сагайдачного.

За часи свого гетьманування Сагайдачний постійно проводив чистку козацтва від людей, які порушували військову дисципліну. Неслухняних він карав. Досвідчений полководець знав, що військова дисципліна – не тільки вірний шлях до перемоги, а й мінімальні людські втрати під час боїв.

Сагайдачний дбав про те, щоб кожний козак мав свого коня та рушницю, а не старосвітський лук.

Конашевич запровадив військову муштру (навчання, тренування), тому ядром його армії були дисципліновані, вимуштрувані по-військовому козацькі загони. Саме вони задавали всьому війську тон і утримували його на високому рівні бойової здатності.

Дипломатична діяльність гетьмана мала на меті закріпити права козацтва, відновити православну ієрархію й роль Києва як духовного і політичного центру. Завдяки діяльності П. Сагайдачного козацтво виразніше виявило свою роль як захисника інтересів українського народу.

Таким чином, козацтво з корпоративної військової спільноти перетворилося на суспільну силу загальноукраїнського значення.

Фізкультхвилинка

Звучить уривок пісні «Ой на горі та й женці жнуть»

1.          Кому присвячена ця народна пісня?
2.          Як ви зрозуміли фразу «Що проміняв жінку на тютюн та люльку»?
3.          Чому народ присвятив Сагайдачному цю пісню? Про що це свідчить?

 

Пригадайте з української мови до якої частини мови відносяться ці слова (написані на дошці)? Тож із даними дієсловами складіть речення про діяльність П. Сагайдачного.

Уславився хоробрістю, дипломатичністю.

Здійснив декілька переможних походів проти Османської імперії, Кримського ханства, Московської держави.

Упорядкував  козацьке військо, створивши дисципліновану армію.

Очолив козацьку армію у битві під Хотином.

Переміг чисельну турецьку армію.

3. Військо Запорозьке і Хотинська війна

Найбільшу славу П. Сагайдачний здобув під час Хотинської війни (1620–1621 рр.).

Історичні подробиці

Хотинська війна (1620–1621 рр.) — війна між Османською імперією і Річчю Посполитою. Головною причиною була боротьба за Молдову. Перемога Речі Посполитої у важкій війні стала можливою завдяки участі козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на боці Речі Посполитої.

У 1620 р. султан і король відрядили свої війська до Молдови, аби підтримати на престолі кожен свого ставленика. 8-11 вересня відбулася битва біля с. Цецори (неподалік Ясс). Польське військо було знищене. Султан Осман ІІ вирішив не зупинятися на прикордонному конфлікті, а завдати удару вглиб Польського королівства. У серпні 1621 р. Османське військо рушило через Молдову до Хотина (нині – Чернівецька область), аби скористатися місцевою переправою через Дністер. Війська Великого князівства Литовського на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем і королевичем Владиславом у вересні підійшли до Хотина і заступили шлях противнику. Сюди ж прибували навербовані за кордоном роти, а також загони із числа мобілізованої шляхти. Проте цих сил було замало, і всі розуміли, що без допомоги козаків перемоги не буде. На Січі вирішили виступити на захист Речі Посполитої, хоча й були побоювання у щирості намірів союзників. Козацьке військо здійснило марш-кидок від Дніпра до Дністра та вчасно приєдналося до королевича Владислава і Я. Ходкевича.

Османи атакували понад десять разів, причому здебільшого позиції козаків. Проте запорожці не лише вистояли, а й провели кілька вдалих контратак. Крім цього, козацький флот завдав потужних ударів по морських комунікаціях турків. Фактично козаки врятували Річ Посполиту від катастрофи і захистили рідні землі. А що ж польський король? Чи виконав він обіцянку перед козаками про вольності? Ні.

Чимало вояків загинуло чи померло від поранень. П. Конашевич-Сагайдачний також отримав тяжке поранення, внаслідок якого помер 20 квітня 1622 р. у Києві. Мало не весь Київ зійшовся, щоб попрощатися з українським героєм. Коли тіло покійного опустили в могилу, пролунали гарматні постріли. То козаки проводжали свого батька в останню дорогу.

 

Діємо: практичні завдання

Робота в парах. Текстові загадки з використанням словника-резерву

Туреччина розпочала війну проти ………… . Турецько-……….. військо чисельністю майже ……… чоловік підійшло до …….. , де табором стояла польська …… . Турки мали ……. , велику кількість ……….. і навіть 4 бойових ….. , які наводили жах на місцеве населення. Такої армії вже давно не бачили в …… .

Словник-резерв

Хотина, армія, Польщі, слони, 300 тисяч, верблюдів, татарське, 260 гармат, Європі.

 

Застосовуючи метод «Коло знань», дайте відповіді на запитання.

               

Обговорюємо в групі

Мислю творчо (ст. 70) «Історична хмаринка»

1) Поясніть деякі значення слів, наведених у хмаринці.

2) З’ясуйте, яке зі слів не належить до хронологічних меж параграфа.

3) За матеріалами параграфа створіть власну хмаринку слів.

4) Прочитайте оцінку Хотинської війни, яку надав український історик Петро Сас. Подумайте, що він мав на увазі. «…На полях Хотинської війни вирішувалася не лише доля Речі Посполитої, а й значною мірою і доля християнської цивілізації».

 

Вправа «Місточок у сучасне». Ми побували скрізь. Тож давайте побудуємо місточок у сучасне життя, але для цього нам потрібно пригадати дати і події, які ми вивчили сьогодні на уроці (1582, 1616, 1618, 1620-1621, 1622).

 

Рубрика «Чи знаєте ви, що…»

Хортиця 1993 року отримала статус Національного заповідника. Там працює музей історії козацтва, побудовано меморіальний комплекс «Запорозька Січ». (Демонструється ілюстрація).

Хотинській фортеці більше 1000 років. Її кам’яні мури пережили набіги Османської імперії та численні народні повстання. (Демонструється ілюстрація).

Ці пам’ятки історії ввійшли до семи чудес України.

 

V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Гей, широко залунала

Запорозька честь і слава –

Сагайдачному дісталась

Та гетьманська булава!

Бо такого ще не було

В товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно

Яничара й бусурмана.

І ніхто не вів так мудро

Товариство в чистім полі,

Так братів ніхто не вивів

Із турецької неволі.

І за справу Владислава

Ти боровся під Москвою,

Двадцять тисяч товариства

Ти повів туди з собою.

Бо за поміч ти від Польщі

Всі права думав здобути,

Що зробив ти для  Вкраїни,

Те повік годі забути.

Ім’я П. Сагайдачного стоїть поряд з найвидатнішими постатями українського народу. Він був талановитим полководцем, розумним дипломатом і любив рідний край. «Був то чоловік великого духу, - писали сучасники про гетьмана, - що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати, - останнім…» Високо оцінюють Сагайдачного сучасні історики. На вшанування гетьмана в Києві 2001 р. встановлено пам’ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному.

Для українського народу козаки-запорожці були й залишаться уособленням кращих людських якостей і виразником незламного національного духу, прикладом для наступних борців за незалежність України.

  А ми запам’ятаймо і всім нагадаймо,

  Що слава козацька – жива!  (Д. Павличко)

VІ. Рефлексія

Метод «Продовжити речення»

Для себе зробив (зробила) такі висновки …

 

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 15.

2. Складіть коротку захопливу оповідку про воєнні операції козаків першої третини XVII ст.