Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.

Тема уроку: Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління   Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. 

Мета уроку: характеризувати зовнішню та внутрішню політику київських князів

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

•               знати хронологічні межи правління давніх київських князів Олега та Ігоря, роки походів на Візантію;
•               пояснювати походження назви «Русь»;
•               показувати на карті основні напрямки походів давніх київських князів;
•               характеризувати внутрішню та зовнішню політику київських князів

Хід уроку

Вивчення нового матеріалу

Сьогодні на уроці ми з´ясуємо походження назви «Русь» та визначимо зовнішню та внутрішню політику перших князів, з´ясуємо значення походів проти Візантії.

Розповідь і демонстрація відеофільма: «Утворення руської держави»

Запитання учням:

Яку роль відіграли Аскольд та Дір у становленні Київської держави?

Група І

Князь Аскольд Князь Аскольд (? — 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій руського флоту князя Аскольда під мурами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, візантійський імператор був змушений погодитися на укладання з ними угоди і сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».

Слійд 1. Прибуття Аскольда і Діра до Константинополю.

•            Як видумаєте, який момент князювання Аскольда і Діра зображено на ілюстрації?

Із князем Аскольдом пов’язана перша спроба хрещення Русі. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам і спробував охрестити своїх підданих. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега. У той час, коли в Середньому Подніпров’ї розвивалося і міцніло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора-літописця, у 862 р. ільменські словени і кривичі запросили варязького вождя Рюрика з дружиною княжити і володіти ними.

   Цікаві факти

Нестор-літописець розповідає, що словени і кривичі запросили правити своїми землями трьох братів-варягів: Рюрика, Синеуса і Трувора. Проте деякі дослідники вважають, що реальною історичною особою був лише Рюрик. Натомість два інші наведені в літописі імені — це лише перекручені скандинавські словосполучення sine hus («свій рід») і thru voring («вірна дружина»). Таке тлумачення змінює зміст наведеного в літописі речення про трьох братів-варягів.

 Князь Рюрік

Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор, яким опікувався воєвода Олег. У 882 р., зібравши велике військо, Олег вирушив у похід на Київ. Існує думка, що його запросила туди місцева знать, невдоволена розпочатою князем Аскольдом християнізацією. Прибувши до Києва, повідомляє літописець, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які пливуть до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег прийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, за допомогою невдоволеної Аскольдом знаті, захопив владу в Києві.

Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила своє існування й утвердилася нова династія Рюриковичів. Відбулося об’єднання східнослов’янських Півночі і Півдня, розпочалося перетворення Київського князівства на об’єднану Давньоруську державу — Київську Русь. Своїм стольним градом, «матір’ю містам руським» Олег оголосив Київ.

Група ІІ

Князь Олег Князь Олег (? — бл. 912), імовірно, правив у 882—912 рр. Уважається, що він був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. Олег правив на Русі від імені сина Рюрика Ігоря. У літописах його називають як повновладним київським князем, так і лише воєводою Ігоря. Послідовно і наполегливо він підкорював східнослов’янські племінні союзи і княжіння, сприяючи перетворенню Київської Русі на централізовану державу. Обставини смерті Олега остаточно не з’ясовані. За однією з версій, він помер від укусу гадюки, за іншою — загинув у поході на Каспій.

Олег затверджував свою владу силою меча. За повідомленням літописця, 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він звільнив перед цим від сплати данини хозарам. Князь Олег правив Київською Руссю одноосібно, зосередивши всю владу у своїх руках. Він спирався на допомогу варязької дружини, яка виконувала доручення князя, чинила суд на місцях і збирала данину. Варяги збирали данину в найпримітивнішій і насильницькій формі полюддя.

Робота з документом:

Візантійський імператор Константин VII Багрянородний про збирання данини на Русі:

«Коли настає листопад, одразу ж їхні князі виходять з усіма росами з Києва і вирушать у полюддя, що йменується кружлянням, а саме — у Славінії (союзи племен) деревлян, кривичів, сіверян та інших слов’ян, що є данниками росів. Годуючись там протягом усієї зими, вони, починаючи з квітня, коли розтане крига на річці Дніпро, знову повертаються до Києва». Зібравши данину, варяги пливли до Константинополя продавати зібране.

Запитання до документа:

•            На підставі документа і схеми поясніть, чому збирання данини називали «кружлянням»:

Традиційний шлях полюддя

Олег здійснив успішні походи на Візантію в 907 та 911 рр. Необхідність у здійсненні воєнних походів проти візантійців для нього, як і для інших руських князів, була обумовлена тим, що Константинополь був для них головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини.

Олег прибиває свій щит на воротах Константинополя

Запитання до ілюстрації:

•            Який момент князювання Олега зображено на ілюстрації?

 У 911 р. Олег знову послав своїх воїнів до мурів Царгорода, оскільки візантійці порушували укладену раніше угоду. За новою угодою сторони несли рівну відповідальність за вчинені злочини (убивства, бійки, крадіжки), зобов’язувалися повертати полонених і втікачів та надавати допомогу торговельним суднам. За свідченням Нестора-літописця, князь Олег помер після 911 р. від укусу гадюки, що виповзла з черепа його улюбленого коня.

 В. Васнецов. Прощання князя Олега з конем

Після смерті Олега князювати на Русі почав син Рюрика — Ігор.

Група ІІІ

Правління князя Ігоря Князь Ігор (? — 945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу. На відміну від Олега, він діяв жорстокіше і відвертіше, зміцнюючи центральну владу. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрямок у його зовнішній політиці набув пріоритетного значення. Загинув Ігор під час повстання древлян. Князь Ігор розпочав своє правління боротьбою з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. Вогнем і мечем перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я і переселилися в межиріччя Дністра і Південного Бугу. У 915 р. біля кордонів Київської Русі вперше з’явилися нові кочовики-печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Згодом вона була порушена через те, що печенігів до нападів на Русь підштовхувала Візантія. Ігор, як і його попередники, воював із Візантією. У 941 р. він організував грандіозний похід проти неї, залучивши до нього 10 тис. лодій. Проте цей похід завершився поразкою: візантійці спалили флот русичів «грецьким вогнем».

Робота з термінами та понятями:

•            Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм;
•            «грецький вогонь» — таємна зброя візантійців. Це була палаюча суміш, яку під тиском викидали з бронзових труб або наливали в мушлі й кидали їх із катапульт на ворожі судна. Склад цієї суміші настільки ретельно приховувався, що всі її складники дотепер невідомі. Імовірно, вона містила смолу, сірку, селітру і нафту. «Грецький вогонь» не можна було загасити, він горів навіть на воді.

Через три роки, зібравши ще більші сили, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег, та уклали нову угоду, яка підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії. У 944 р. Ігор також здійснив похід на Закавказзя проти войовничих горців, які були союзниками візантійців. Унаслідок перемоги русичам удалося оволодіти багатими містами та з великою здобиччю повернутися додому.

Князь Ігор перед ідолом Перуна після походу на Константинополь

Утримання великої дружини і здійснення далеких походів потребувало значних коштів. Мабуть, саме це спонукало Ігоря спробувати, усупереч традиції, удруге додатково зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Очолювані князем Малом деревляни восени 945 р. розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя.

Робота з документом:

«Коли ж почули древляни, що він знову іде, порадилися древляни з князем своїм Малом і сказали: "Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить".І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: "Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину". І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши на супроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростень-города в Деревлянах і до сьогодні»

Запитання до документа:

•            У чому полягають причини повстання деревлян у 945р.?

 Смерть Ігоря знаменувала завершення початкового етапу становлення Київської Русі.

В.Суриков Княгиня Ольга зустрічає тіло князя Ігоря    

Робота з підручником:

Походження назви «Русь»

У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець під 852 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував стосовно Київського князівства. Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь». У літописах та інших давньоруських джерелах вона використовувалася в різних значеннях:

•            етнічне значення — народ, плем’я тощо;
•            соціальне — суспільний прошарок або стан;
•            географічне — територія, земля;
•            політичне — держава.

Основні версії походження назви:

•            скандинавська — від схожих назв округів у Скандинавії зі схожою назвою;
•            фінська — від слова ruotsi, яким фінські племена називали варягів;
•            східнослов’янська — від східнослов’янських назв річок із коренем «рос» у Наддніпрянщині та землях ільменських словенів;
•            сарматська — від назви «руси», яку араби і візантійці використовували стосовно слов’ян і слов’янізованих сарматів — роксоланів, що входили до Антського союзу

 А. Васнецов. Варяги.

За останніми дослідженнями, багато істориків схиляються до думки, що слово «русь» фінського або скандинавського походження і ним спочатку називали тих варягів, які становили дружину давньоруських князів. Поступово ці дружини поповнювалися слов’янами. Термін «русь» став поширюватися на всіх князівських дружинників узагалі. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то ті землі, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому значенні «Руською землею» були, насамперед, полянські землі в Середньому Подніпров’ї.

Робота з документами:

«Повість минулих літ» про запрошення варягів на Русь

«У рік 859. Варяги, приходячи із замор’я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, і з кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з в’ятичів...

У рік 862 р. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо собі князя, який би володів нами...» Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так називали варягів — русь. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть по княжити і володіти нами. І вибралося троє з родами своїми, і з собою всю узяли русь».

Запитання до документа:

1. Знайдіть і покажіть на карті племена, про які йдеться в літописі.
2. Як Нестор пояснює значення назви «Русь»?
3. Як, за повідомленням літописця, варяги стали князювати на східнослов’янських землях?

Закріплення вивченого матеріалу:

Складіть історичний портрет князів за поданою схемою (див.слайд)

Підсумок

Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, то її стали називати Київською Руссю. Із того часу назва «Русь» або «Руська земля» стала використовуватися в широкому значенні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни. За правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту і міжнародного визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

      Князь Олег об’єднав Північну Русь із Південною в єдину державу, здійснював збирання східнослов’янських земель навколо Києва. Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над східнослов’янськими княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави виникла потреба впорядкувати питання щодо розмірів і порядку збирання данини.

     «Руссю» спочатку називали варягів, потім землі полян, а згодом східнослов’янську державу Київська Русь.

Домашнє завдання: опрацювати відповідний матеріал підручника.