Показання та протипоказання для ЛФК

Матеріал вчителя-реабілітолога Гришиної І.О. для виступу.                                                                       ПОКАЗАННЯ  ТА  ПРОТИПОКАЗАННЯ  ДЛЯ  ЛФК

     Лікувальна фізична культура (ЛФК) - основний метод лікування недостатності опорно-рухової системи дітей.                                                                                                                                      

 Існують широкі показання до застосування ЛФК при різних захворюваннях і травмах в дитячому віці. Вони виправдані біологічною потребою зростаючого організму дитини в русі. У цьому випадку при призначенні ЛФК враховують анатомо-фізіологічні особливості віку, реактивність дитячого організму і беруть до уваги особливості перебігу відновних процесів, в тому числі більш швидкі терміни відновлення функції у дітей.
У дітей ЛФК застосовують при: ураженнях серцево-судинної системи, ревматизмі (як у межприступному періоді, так і в період згасання), туберкульозі легень, бронхіальній астмі. Особливо показана ЛФК у випадках фізичного недорозвинення дітей, порушень постави та викривлень хребта у передньозадній і бічній площині (кругла спина, плоска спина, кіфоз, лордоз, сколіоз), плоскостопості та інших порушеннях опорно-рухового апарату.                                                                                                                              Протипоказання для ЛФК теж існують, це: відсутність контакту з дитиною внаслідок порушення психіки; гострі інфекційні, а також запальні захворювання; інтоксикація;  виражений больовий синдром; зовнішня або внутрішня кровотеча або загроза її появи; тромбози; емболії; висока температура тіла; підвищена ШОЕ невідомого походження; артеріальна гіпертензія (при показниках понад 200/120 мм рт. ст); злоякісні новоутворення, пухлини (в фазі до радикальних методів лікування); метастази; незворотні прогресуючі захворювання; присутність чужорідного тіла поруч з великими судинами або нервовими стовбурами.                                                                                                                  Засоби ЛФК : а) фізичні вправи, які ділять на гімнастичні, спортивно-прикладні (плавання, веслування, лижі, ковзани та ін.) і ігри (рухливі і спортивні - городки, волейбол, настільний теніс, бадмінтон) ; б) природні фактори природи (сонце, повітря, вода), на тлі впливу яких на організм проводяться вправи та ігри. Найбільш широко використовуються в ЛФК гімнастичні вправи. Застосовують також методи ігротерапії, механотерапії  і трудотерапії.
Методика застосування фізичних вправ визначається станом  дитини і терапевтичними завданнями, а також  віком і ступенем тренованості оргагізму.                                                        Основні методичні принципи ЛФК:  а) забезпечення фізичного навантаження на весь організм ; б) чергування навантаження на різні м'язові групи; в) застосування вправ з дотриманням поступовості посилення і зниження фізичного навантаження; г) поєднання загального фізичного навантаження (тренування) зі спеціальним, переслідує мету відновлення функцій ураженої системи або органу; д) дотримання принципу адекватності фізичного навантаження  з урахуванням стану дитини.
Процедури лікувальної гімнастики проводять з урахуванням фізіологічної кривої навантаження  індивідуальним, та підгруповим методом. Індивідуальний метод лікувальної гімнастики застосовується у більш важких випадках, які потребують індивідуального обслуговування і допомоги медперсоналу та батьків. Груповий та підгруповий метод найбільш поширений. Зазвичай тривалість індивідуального заняття ЛФК складає - 5 - 20 хв., групового - 15-40 хв. Вправи підбирають переважно прості, нескладні, доступні для дітей за їх станом; враховується роль вихідних положень лежачи, сидячи, стоячи. У ряді випадків гімнастичні вправи доповнюються застосуванням ігор (на місці, у просторі і рухливих). Кожна вправа повторюється в середньому 5-6 раз, ритмічно, з поступовим зростанням екскурсії, частіше у середньому темпі. Важливе значення надається емоційній стороні при проведенні занять.                                                                                                                                                     Велике місце займають дихальні вправи, що застосовуються з метою виховання дихання, зниження фізичного навантаження і впливу на патологічні прояви дихального апарату.     У ЛФК застосовується також гімнастика у воді (місцевої або загальної ванні, басейні). Виконання вправ у воді полегшується завдяки зменшенню ваги кінцівки, а також під впливом тепла. Лікувальна гімнастика у воді показана при різних розладах функції руху, якщо немає протипоказання до прийому ванни або купання в басейні.                               Дозування фізичного навантаження лікувальної гімнастики визначається підбором вправ, а також методикою їх застосування. Основними критеріями величини навантаження служать: кількість повторень кожної вправи і тривалість (час) виконання вправ. Самостійні заняття дітей (під наглядом батьків) як додаткову форму лікувальної гімнастики використовують з метою збільшення застосовування фізичного навантаження на уражену систему не в концентрованій формі, а малими дозами протягом дня.
Ранкова гігієнічна гімнастика проводиться після нічного сну. Вона сприяє виведенню організму дитини зі стану загальмованості фізіологічних процесів, стимулюючи функцію основних систем. Гімнастика збуджує організм, підвищує загальний тонус організма, надає йому бадьорості, організуюче і мобилізуюче впливає на дитину, підтримуючи діяльний стан протягом дня, прививає гігієнічні навички. Регулярно виконувана ранкова гімнастика оздоровлює організм та підвищує працездатність. Методика проведення ранкової гімнастики передбачає застосування вправ, простих за формою і охоплює всі основні групи м'язів і суглобів. Рухи робляться у темпі, відповідному стану здоров'я, характеру виконуваних вправ з не великою амплітудою; широко використовуються вправи на розтягування м'язів і зміцнення розгиначів корпуса і кінцівок .
Дозовані прогулянки на свіжому повітрі представляють для дітей  помірне фізичне навантаження, сприяють, особливо в заміських умовах, оздоровленню і зміцненню всього організму. Краса навколишньої природи, тиша позитивно впливають на нервово-психічну систему.
Формами ЛФК є дозоване сходження (теренкур) і ходьба за спеціальними маршрутами в горбистій місцевості з кутом підйому в межах від 3 до 15 - 20°.Терренкур сприяє підвищенню витривалості до зростаючих фізичних навантажень. Ходьба по рівній місцевості, яка чергується з сходженням, зміцнює і розвиває функцію серцево-судинної системи, сприяє підвищенню нервово-м'язового тонусу, тренує м'язи нижніх кінцівок, помірно стимулює обмін речовин. Хочу нагадати що під час ходьби потрібно робити широкі кроки та слідкувати за диханням та пульсом.
Ближній туризм (пішохідний, на човнах, велосипедах) застосовується в санаторіях і на курортах. Багато хто займається цим видом туризму самостійно.
Спортивні вправи (ходьба на лижах, катання на ковзанах, плавання, веслування) застосовуються в ЛФК в дозованій формі з метою загального оздоровлення і розвитку прикладних навичок. Ігровий урок (волейбол, городки, бадмінтон) як одна з форм ЛФК зазвичай використовується в лікувально-профілактичних закладах типу санаторіїв.
Ігровий урок проводиться найчастіше у надвечірній час, до вечері, на спеціальному майданчику.                                                                                                                                                      З допомогою лікувальної фізичної культури вирішуються наступні завдання при різних захворюваннях: 1) надання позитивного ефекту на нервово-психічну та емоційну сфери; 2) розвиток і поліпшення зовнішнього і особливо діафрагмального дихання; 3) нормалізація секреторної, моторної, всмоктуючої та екскреторної функцій травного апарату; 4) поліпшення лімфо - і кровообігу в органах черевної порожнини і малого тазу; 5) зміцнення м'язів черевного преса і тазового дна; 6) регулювання внутрішньочеревного тиску, що забезпечує профілактику запорів, застійних явищ та спайкових процесів.
Лікувальна фізична культура застосовується у фазі затухання загострення і фазі ремісії. У гострій фазі хвороби і при ускладненнях заняття лікувальною фізичною культурою повинні бути припинені.
Методика лікувальної фізичної культури передбачає поєднання загальнорозвиваючих та спеціальних вправ. Загальнорозвивальні вправи надають тонізуючу дію на ЦНС, покращують функцію органів травлення і обміну речовин. В якості спеціальних вправ застосовуються вправи для м'язів, що оточують черевну порожнину, вправи на розслаблення і дихальні вправи.
Вправи для м'язів черевного преса призначаються з урахуванням фази захворювання. Вони показані при необхідності підсилити перистальтику, секреторну функцію шлунка і відтік жовчі. У гострій і підгострій фазах їх виключають.
Вправи в розслабленні знижують тонус м'язів шлунка і кишківника та знімають спазми.
Дихальні вправи діафрагмального типу надають масажну дію на печінку, шлунок і кишківник. Вибір вихідних положень залежить від характеру виконуваних вправ і фази захворювання. Для вправ в розслабленні м'язів, а також після загострення захворювання найбільш сприятливим є вихідне положення лежачи. У положенні сидячи виконуються вправи на постільному і напівпостільному режимі. З метою механічного переміщення шлунка і петель кишківника, а також для обмеження впливу на м'язи черева використовуються вихідні положення в упорі стоячи на колінах і стоячи.
Залежно від фази захворювання визначаються темп і ритм виконання фізичних вправ. В підгострій фазі застосовується повільний темп і монотонний ритм, а при повній ремісії рекомендується збільшити темп і змінити ритм.                                                                                            До фахівців з лікувальної фізкультури, часто звертаються батьки дітей, що перенесли в ранньому дитинстві найрізноманітніші захворювання або які страждають якою-небудь хронічною хворобою в даний час.
Всяке захворювання дезорганізує нормальну життєдіяльність організму. Обмеження рухів завжди досить важко сприймається дітьми, так як потреба в рухах становить одну з основних фізіологічних особливостей дитячого організму, його нормального формування, функціонування та розвитку.
Заповнення у дітей дефіциту рухів за допомогою фізичних вправ є однією з головних завдань лікувальної фізкультури.
Природно, що в кожній сім'ї, в якій ростуть діти, ослаблені фізично або перенесли ті чи інші захворювання, необхідно організувати правильне фізичне виховання своєї дитини вдома. Батьки повинні вміти повноцінно використовувати засоби фізичної культури в лікувально-оздоровчих цілях.
В багатьох джерелах розповідається про організацію фізкультурних занять з ослабленими дітьми, та дітьми, які перенесли захворювання,  які надовго позбавили дітей властивої організму рухливості і затримують їх фізичний розвиток. Дається ряд практичних порад по правильному фізичному вихованню дитини.
Рекомендації по масажу і гімнастиці при рахіті, кривошиї і клишоногості застосовують до дітей раннього віку, переважно до трьох років. Лікувальна гімнастика при хворобах серця, легень і захворюваннях опорно-рухового апарату -  дошкільнятам і школярам.
Природно, що вікові відмінності повинні враховуватись при дозуванні вправ, ступені складності їх і виробленні навичок сполучення дихання з рухами.
Чим молодші діти, тим менше слід вимагати від них чіткості і чистоти у виконанні вправ.
Рекомендовані при різних захворюваннях спеціальні. вправи повинні застосовуватися тільки у поєднанні з загальнорозвиваючими фізичними вправами.
Найважливішою фізіологічною особливістю дитячого організму є надзвичайна пластичність його нервової системи. У дітей при вірному руховому режимі особливо швидко розвиваються нові умовно-рефлекторні зв'язки, відновлюються нервові регулювання, порушені патологічним процесом.
З дозволу лікаря після перенесених захворювань, потрібно вміло розпочинати заняття з дитиною, систематично і регулярно проводити тренування.
Вчитель-реабілітолог зможе  допомогти вам використовувати елементи фізичної культури для проведення лікувальної гімнастики і загартування з метою поліпшення здоров'я і фізичного розвитку ваших дітей.
Пам'ятайте, що повне звільнення від занять фізичними вправами допускається тільки як тимчасова міра і виправдано лише при гострих стадіях захворювання. Всі рекомендації лікувальної гімнастики запропоновані дітям та батькам не під час гострих захворювань - цим займаються методисти лікувальної фізкультури в лікарнях і поліклініках. Хочеться  допомогти батькам організувати в домашній обстановці правильне фізичне виховання дітей, що перенесли в недалекому минулому захворювання серця, легень, що страждають порушеннями опорно-рухового апарату, і, крім того, дітей, які нічим не хворіють, але фізично слабо розвинених, худих, блідих, а іноді і надмірно повних, які  постійно скаржаться на слабкість і стомлення.                                                                                                          Хто з батьків не хотів би бачити своїх дітей гарними, добре фізично розвиненими?       Немає такої матері, батька, бабуся або дідуся, які вважали б здоров'я дітей та онуків  чимось другорядним.  Здоров'я дітей - наше щастя, наше майбутнє.
Зараз вже всі  розуміють, яке велике значення для здоров'я дітей і підлітків має фізичне виховання. Тому в Україні приділяють все більше і більше уваги лікувальній фізкультурі, спорту, оздоровленню, загартовуванню та здоровому способу життя.