Показники фзичного навантаження.

Протипоказання до занять з ЛФК.

Пащенко А.С.

.    навантаження може бути:

1) малою; 2) середньою (помірною); 3) субмаксимальною (майже максимальною); 4) максимальною.

1. Характеристика ф зичного навантаження малої нтенсивност

1.        Виконують добре відомі, прості гімнастичні вправи за участюмалих та середніх м’язових груп та суглобів, статичні дихальні вправи і вправи на релаксацію.

2.        Кількість повторень кожної вправи – 3-8 разів.

3.        Темп виконання фізичних вправ – повільний та середній.

4.        Статичне навантаження зводиться до мінімуму.

5.        Використовують в.п з великою площею опори (лежачи, сидячі).

6.        Виключають вправи з додатковим навантаженням та опором.

7.        Вправи виконують з неповною (малою) амплітудою рухів.

.    навантаження може бути:

1) малою; 2) середньою (помірною); 3) субмаксимальною (майже максимальною); 4) максимальною.

2. Характеристика ф зичного навантаження середньої (пом рної) нтенсивност

1.       Виконують більш складні фізичні вправи за участю середніх та великих м’язовихгруп і суглобів, динамічні дихальні вправи.

2.       Кількість повторень кожної вправи – 8-12 разів.

3.       Вправи виконують з не повною та повною амплітудою рухів.

4.       Включають вправи з додатковим навантаженням та опором.

5.       Темп виконання вправ – повільний та середній.

6.       Використовують різні в.п. Вводять в.п. зі зменшеною площею опори: стоячи наодній нозі, стоячи на гімнастичній лаві та ін.).

7.       Застосовують лікувальну ходьбу в повільному та середньому темпі (60- 110 кр./хв.).

8.       Виконують інші вправи циклічного характеру: дозований біг, плавання, ходьбу налижах, катання на ковзанах, веслування та ін. Також включають вправи зі спортивним інвентарем та на тренажерах.

.    навантаження може бути:

1) малою; 2) середньою (помірною); 3) субмаксимальною (майже максимальною); 4) максимальною.

3. Характеристика ф зичного навантаження субмаксимальної (майже максимальної) та максимальної нтенсивност

1. Виконують складні фізичні вправи за участю значної кількості великих м’язових груп. 2. Кількість

повторень кожної вправи – 10-15 разів. 3. Вправи виконують у швидкому темпі, з повною та

максимальною амплітудою рухів. 4. Використовують різні способи опору та різні види навантаження

(еспандери, гумові бинти, власна вага тіла пацієнта, гантелі, гирі, штангу, тренажери). 5. Включають спортивно-прикладні вправи, які проводять у бистрому темпі, або спортивні і рухливі ігри.

Показання, протипоказання  фактори ризику, як

необхдно враховувати при використанн засобв ЛФК

ЛФК показана майже при всіх захворюваннях. Для того щоб досягти не тільки клінічного одужання, а й повного відновлення порушених функцій організму пацієнта, необхідно починати якомога раніше і систематично використовувати різні засоби і форми ЛФК у загальному комплексному лікуванні.

 Протипоказань до застосування ЛФК мало, у більшості випадків вони мають тимчасовий характер.

Протипоказання до проведення ЛФК

1.           Висока температура тіла (субфібрільнатемпература – 37,5-37,7 С не є протипоказанням).

2.           Підвищення ШОЕ (вище 20-25 мм/год.) невідомогопоходження. ЛФК можна застосовувати при підвищеній температурі тіла і ШОЕ під час

туберкульозу, ексудативного плевриту, поліартриту.

У цих випадках ШОЕ повинна поступово знижуватися, а температура тіла – нормалізуватися.

3.           Гострі інфекційні захворювання (краснуха,скарлатина та ін.).

4.           Гострий біль (каузалгічній), незалежно відхарактеру, часу його появи і локалізації.

5.           За наявності чужорідного тіла поблизу великихсудин і нервових стовбурів, доки воно не буде видалено або інкапсульовано.

Протипоказання до проведення ЛФК

6.                   При злоякісних і доброякісних пухлинах до їхрадикального лікування (хірургічного або хіміотерапії).

7.                   При психозах та вираженій олігофренії.

8.                   При інтоксикації організму.

9.                   При загрозі тромбоемболії. За наявності кровотечі, абопри її загрозі під час застосування фізичних вправ.

10.          При гіпер- та гіпотонічних кризах.

11.          У стані декомпенсації основних функціональнихсистем, при тяжких незворотних органічних

захворюваннях (інфаркт міокарду, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба 4 ступеню та ін.).

До факторів ризику відносять ситуації, за яких можна отримати пошкодження (травму) при виконанні фіз.

вправ. Деякі фактори ризику можна встановити лише під час індивідуального глибокого обстеження пацієнта.