Брунька — це зачатковий пагін. Зверху вона вкрита щільними лусками для захисту від несприятливих умов. Усередині бруньки розташовані зачаткове стебельце й зачаткові листочки. Верхівку зачаткового стебельця називають конусом наростання. Він складається з твірної тканини, яка забезпечує ріст пагона в довжину. У деяких рослин, крім верхівкового росту, спостерігається ще вставний ріст за рахунок твірної тканини, яка розміщена в кожному вузлі. Розрізняють два типи бруньок: вегетативні та генеративні. Вегетативні складаються лише із зачаткового стебельця й листочків, а генеративні мають ще й зачатки квіток. Генеративну бруньку деяких рослин називають бутоном
Номер слайду 5
Листки розташовуються на стеблі в певному порядку. Листкорозміщення може бути черговим, супротивним і кільчастим. При черговому розміщенні листки прикріплюються по одному в кожному вузлі (дуб, береза, соняшник). Якщо листки розміщені по два в кожному вузлі, один проти одного, то це супротивне листкорозміщення (клен, бузок, м’ята). У деяких рослин в одному вузлі «сидять» кілька листків — це кільчасте розміщення (олеандр, елодея). Листкорозміщення: 1 — чергове; 2 — супротивне; 3 — кільчасте
Номер слайду 6
Номер слайду 7
Стебла рослин дуже різноманітні. За напрямком росту їх поділяють на прямостоячі, повзучі, виткі, чіпкі (мал. 14.3). У більшості рослин стебла прямостоячі (клен, липа, соняшник, кукурудза). Стебла, які лежать на землі й можуть укорінюватися у вузлах за допомогою додаткових коренів, називають повзучими (барвінок, жовтець повзучий, суниця). Стебла, які обвивають опору й піднімаються по ній, називають виткими (квасоля, берізка польова, хміль, тропічні рослини — ліани). Чіпкі стебла мають різні пристосування: вусики, причіпки, за допомогою яких прикріплюються до опори (горох, виноград). Види стебла: прямостояче стебло кукурудзи (а); витке стебло квасолі (б); чіпка лоза винограду (в), повзуче стебло суниці (г)
Номер слайду 8
Номер слайду 9
Номер слайду 10
Номер слайду 11
Номер слайду 12
Номер слайду 13
Які переваги надають рослинам кореневища? Чому вони такі «популярні»? Наведіть якомога більше прикладів для аргументації.
Мета: ознайомитися з різноманіттям видозмін пагона й листка рослин. Обладнання й матеріали: живі рослини з різними видозмінами пагона, листка, гербарні зразки, презентація зі світлинами видозмін, лупа. Хід роботи1. Розгляньте різні видозміни пагона й листка.2. Дослідіть та замалюйте будову цибулини в поздовжньому розрізі. Підпишіть її складники.3. Складіть таблицю, що містить інформацію про видозміни пагона / листка, їхні функції та приклади рослин.4. Дослідіть будову бульби картоплі. Яким частинам пагона відповідають брівки та вічка? Розріжте бульбу та нанесіть на зріз розчин йоду. Яку речовину ви виявили?5. Зробіть висновки.
Номер слайду 22
Розподіліть ролі та завдання головного дослідника та співдослідників. Експериментально дослідіть:— вегетативне розмноження (наприклад, фіалки);— ріст пагона чи коренів (наприклад, огірок, цибуля);— транспорт речовин ксилемою (на фрагменті стебла, наприклад, троянди).1. За допомогою додаткових джерел чи порад учителя складіть план експерименту, доберіть об'єкти дослідження та необхідне обладнання.2. Проведіть заміри показників, які характеризують ріст рослин чи транспорт речовин.3. Задокументуйте результати досліджень (фото- чи відеозйомка).4. Складіть таблицю або графічно презентуйте результати й висновки вашого дослідження.
Номер слайду 23
Покритонасінні рослини мають складні за будовою бруньки, пагони й листки, які утворюються з різних тканин. Існують різноманітні видозміни пагонів і листків, завдяки яким рослини пристосовуються до різних умов навколишнього середовища