Політичний та соціально-економічний устрій Київської Русі (Русі - України)

    КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №79

                                КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

 

План-конспект  уроку:            

Політичний та соціально-економічний устрій Київської Русі (Русі - України)

 

 

 

 

 

Виконала:

вчитель історії

Штиленко В.О.

 

 

 

 

Кривий Ріг - 2018

 

Тема: Політичний та соціально-економічний устрій Київської Русі (Русі - України)

Мета: розкрити сутність і значення розквіту Київської Русі; познайомити із соціальним і господарським життям; дати уявлення про політичний пристрій; підвести учнів до усвідомлення того, що економічний розвиток тісно пов’язаний з політичним; підкреслити закономірність становлення і розвитку феодальних аграрних відносин; розвивати уміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їхнє значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки; виховувати інтерес до історичного минулого української землі, повагу до історичних пам’ятників.

Обладнання: підручники; інтерактивна дошка, карта «Давньоруська держава в ІХ-ХІ ст.»; атласи; ілюстрації, дидактичний матеріал; таблиці; схеми, робочі зошити.

Основні поняття: держава, феодальна ієрархія («феодальні сходи»), вотчина, селянські повинності, монархія, натуральне господарство, ремесло, торгівля.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид заняття: історична екскурсія «Подорож у XI століття».

Підготовчий етап

Цей урок вимагає детальної підготовки, під час якої вчитель розробляє організаційно-методичне забезпечення (схему роботи, інструкційні картки із завданнями, ілюстрації й ін.).

На одному з попередніх занять вчитель оголошує тему уроку, дату його проведення; знайомить з маршрутом екскурсії, розподіляє ролі, видає інструкційні картки, а також пропонує перелік додаткових джерел для ви­вчення.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Робота з термінами: «племінні княжіння», «полюддя», «реформи», «погости», «митрополія»
2. Закінчить речення:

• Перший з князів прийняв хрещення …
• Перший реформатор на Русі….

• У 907 р. …. князь пішов …..
• Адміністративна реформа Святослава …
• Християнство прийнято як державну релігію у …
• Першим руським митрополитом став…. У … році
• Святослав захопив…
• Князь Аскольд пішов на Візантію…
• Володимир великий у 981 р. захопив…
• «Руська правда» ….

3. Про кого з князів йдеться в джерелі:

• «Отець його землю зорав і розм’якшив, себто хрещення просвітив, а сей великий князь засіяв книжними словами віруючих людей»
• «мудрішою за всіх людей», вродлива, розумна, енергійна жінка
• «Чужого бажаючи, своє втратив»
• «Коли внадиться вовк до овець, то перетягає все стадо, якщо не вб’ють його»
• «Чи від цього черепа смерть мені прийняти?»

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок. Уявімо собі, що в нас є машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися в Київ XI століття. Ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями цього славного міста. Для цього необхідно трохи уяви і фантазії, щоб за допомогою елементів костюма, малюнків та ілюстрацій відтворити життя киян. Тож запрошую вас у подорож.

IV.  Cприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

І. Політичний устрій Русі-України

Робота з терміном

• Політичний устрій – це спосіб організації державної влади.

Політичний устрій давньоруської держави в ІХ-Х ст. можна охарактеризувати як централізовану монархію.

Робота з терміном

• Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна влада зосереджується в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру.

Робота зі схемою (схема на мультимедійній дошці, вчитель коментує державну владу Русі)

 

 Очолював державу великий князь київський. Він керував спільно з радою військової дружини або бояр. Вони обговорювали питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичні проблеми (прийняття нових законів, розгляд судових справ тощо). Якщо запропоновані князем шляхи розв’язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори городян — віче. Віче також могли скликати з ініціативи народних мас або дружинників, щоби замінити, наприклад, князя або захиститися від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі, його скликали задля вирішення окремих питань.

Робота з зображенням (князь, дружинники, бояри, віче)

ІІ. Соціальний устрій Русі-України

Робота з термінами

Суспільна організація – розподіл населення на різні верстви (прошарки).

Соціальна верства — велика група людей, становище якої в суспільстві визначається певним обсягом прав і обов'язків.

Робота в групах

Учитель звертає увагу учнів на дошку, де заздалегідь накреслена феодальна піраміда. Заповнюють піраміду самі учні, які готували випереджальні домашні завдання. Кожена із них виступає від імені представника тієї чи іншої верстви, розповідаючи про «своє» життя, демонструють зовнішній вигляд соціальних верств.

1. Привілейовані верстви

(князі, бояри, дружинники, духовенство; розповідають по заняття кожної групи)

2. Напівпривілейовані верстви

(міщани, купці, ремісники; розповідають по заняття кожної групи)

3. Непривілейовані верстви

(смерди, закупи, рядовичі, челядь, холопи)

Вчитель.  В Київській Русі існувала також верства населення, яка втратила свій зв'язок з своєю соціальною верствою – ізгої, а отже не мала, ні прав, ні обов’язків. Ізгоями ставили люди, які були вигнані з общини за злочини, збанкрутілі купці, князі без князівства, смерди без землі.

Синтез думок

1. Визначте, яку роль відігравав князь у житті давньоруського суспільства.

2.  Поміркуйте, яку роль у житті давньоруського суспільства ІХ—Х ст. відігравала дружина.

Робота з візуальними джерелами інформації.

Слайди, на яких зображені представники різних верств населення, з'являються на екран по черзі, і учні по черзі описують їхній зовнішій вигляд.

Завдання.

•          Опишіть зовнішній вигляд представників різних верств населення, які зображені на ілюстраціях.

V.  Узагальнення та систематизація знань

Історичний диктант.

Закінчіть речення.

1.На чолі Київської держави стояв… ….

2.Радниками князя з усіх питань державного управління були….      або ...

3.Збирали данину й судові функції виконували…  …  

4.Для вирішення окремих питань у сфері економічного, політичного та культурного розвитку часто скликалися...... - ...

5.Форму держави Київська Русь ІХ-Х ст. називають ... або … …      

6.Суспільство Київської Русі ІХ-Х ст. поділялося на дві основні групи:.. …            та ...

7.Першими феодалами були ...

8.Дрібніших феодалів називали ...

9.Вільних селян-общинників називали ...

10.До феодально залежної категорії населення відносили .... ... ...      

11.Найчисленнішою верствою населення Київської Русі були ... .

12.Основні заняття жителів Київської Русі: .... допоміжні заняття:      ... .

 VI . Домашнє завдання

1.  Прочитати параграф

2.   Виконайте завдання на вибір:

І варіант. Напишіть твір-роздум за темою «Один день із життя селянської родини».

ІІ варіант. Напишіть твір-роздум за темою «Подорожуючи давньоруським містом».

VII. Підведення підсумків уроку, виставлення оцінок