Поняття фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Основи самоконтролю під час занять фізичними вправами.

 Тема: Поняття фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Основи самоконтролю під час занять фізичними вправами.

   Мета: Навчити учнів систематично стежити за своїм самопочуттям і загальним станом здоров”я.

   Компетентність: Спілкування державною мовою

   Завдання уроку: 

1. Ознайомити дітей з термінами : “ Фізичний розвиток”, “Фізична підготовка”, “Конституція людини”, “Загальна фізична підготовка”.
2. Розповісти про основи самоконтролю під час занять фізичними вправами.

Хід уроку

   Поняття фізичного розвитку та фізичної підготовленості

   Фізичний розвиток - це процес зміни форм і функцій організму під впливом умов життя, що визначається антропометричними показниками ( зріст, вага тіла, окружність різних частин тіла, життєва ємність легенів - ЖЄЛ, пропорційність частин тіла, станова сила, а також морфофункціональні показники окремих органів та систем : серцево-судинної, дихальної, нервової, травлення і виділення та ін.) та результатами тестів з основних фізичних здібностей ( сили, витривалості, спритності, шв-силової, гнучкості).

   Фізичний розвиток характеризується насамперед суттєвими змінами функціональних можливостей організму в певні періоди вікового розвитку, які у свою чергу, характеризується зміненням окремих фізичних здібностей і загального рівня фізичної працездатності.  Зовнішніми кількісними показниками фізичного розвитку ( “фізичного стану”) є зміни просторових параметрів та маси тіла. Найбільш значущі прогресивні зміни форм і функціональних можливостей організму відбуваються в дитячий та юнацький періоди.

   Одним із основних критеріїв фізичного розвитку є будова тіла. Вона визначається розмірами, формою, пропорціями (співвідношенням розмірів тіла) та особливостями розташування окремих частин тіла.

   Особливості фізичного розвитку і будови тіла значною мірою визначають його конституцію. Конституція людини - будова організму (що зумовлена певним співвідношенням у розвитку органів і тканин), що тісно пов”язана з біохімічними процесами життєдіяльності ( водно-сольовий і вуглеводно-жировий обміни). саме ці процеси метаболізму впливають на будову тіла, зумовлюючи ступінь розвитку жирових відкладень, кістяка, м”язів, отже - форму грудної клітки, черевної порожнини, спини, ніг, рук, голови.

   Фізичний розвиток людини залежить від умов навколишнього середовища ( клімату, рельєфу місцевості, наявності водойм, гір, лісів) і соціально-економічних факторів (суспільного устрою, ступеня економічного розвитку, умов праці, побуту, відпочинку, харчування, рівня культури, гігієнічних навичок, способу життя, національних традицій).

   Усі ці фактори взаємозумовлені. Однак вирішальну роль відіграють соціально-економічні фактори: зміни умов життя суспільства сприяють змінам у фізичному розвитку людини.

   Фізична підготовка - професійна спрямованість фізичного виховання, що характеризуються специфікою завдань. Цим терміном визначають прикладну спрямованість фізичного виховання щодо трудової або іншої діяльності людини.

   Загальна фізична підготовка - це процес фізичного виховання, що створює загальні передумови для високопродуктивної праці людини у будь якій сфері. Спеціальна фізична підготовка спрямована на підготовку до конкретної професійної або спортивної діяльності.

Основи самоконтролю під час занять фізичними вправами

   Під час регулярних занять фізичними вправами і спортом дуже важливо систематично стежити за своїм самопочуттям і загальним станом здоров”я. Навантаження, що застосовуються, мають відповідати фізичній підготовленості й віку.

   Найбільш зручна форма самоконтролю - це складання спеціального щоденника. Показники самоконтролю умовно можна розділити на дві групи : суб”єктивні та об”єктивні.

   До суб”єктивних показників належать самопочуття, сон, апетит, розумова та фізична працездатність, позитивні й негативні емоції. Якщо спостерігаються погіршення самопочуття, сну, апетиту - необхідно зменшити навантаження, а за повторних порушень - звернутись до лікаря.

   Щоденник самоконтролю потрібний для обліку самостійних занять фізичною культурою та спортом, для реєстрації антропометричних змін, показників, функціональних проб і контрольних випробувань фізичної підготовленості, а також для контролю за виконанням тижневого рухового режиму.

   До об”єктивних показників самоконтролю належить: спостереження за частотою серцевих скорочень ( пульсом ), артеріальним тиском, диханням, життєвою ємністю легень, вагою, мязовою силою, спортивними результатами.

   Загальновизнано, що достовірним показником тренованості є пульс. Оцінку реакції пульсу на фізичне навантаження можна здійснити за допомогою методу зіставлення даних частоти серцевих скорочень у спокої ( до навантаження ) і після навантаження, тобто визначити відсоток почастішання пульсу.