Поняття комп'ютерної публікації

Регіональний центр професійно-технічної освіти №1 м. Кременчука

Тема програми: «Комп’ютерні технології»

Тема уроку: «Поняття комп’ютерної публікації»

Група МА-3, професія «Майстер ресторанного обслуговування. Адміністратор

 

Девіз уроку:

«Людина надає комп’ютеру здатність творити,

і створює цим собі могутнього помічника!»

Норберт Вінер

 

Мета уроку:

Навчальна: Сформувати поняття комп’ютерної публікації, розглянути види, шаблони публікацій та засоби їх створення. Ознайомити з інтерфейсом програми MS Publisher, його складовими. Навчити створювати комп’ютерні публікації.

Розвивальна: Розвивати вміння, навички роботи у програмі MS Publisher, пізнавальний інтерес до предмету «Інформаційні технології», комп’ютерної техніки. Розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, технічний лексикон, грамотність та культуру мови.     

Виховна: Виховувати цікавість, допитливість, почуття відповідальності, вміння об’єктивно оцінювати себе та інших, культуру користувача ПК.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Вид уроку: пояснення з використанням презентації

Методи проведення уроку: поєднання практичних, словесних, проблемно-розвивальних методів.

Матеріальне забезпечення уроку:

Персональні комп’ютери, програми: MS Publisher, MS PowerPoint, роздавальний матеріал (опорний конспект з теми: «Поняття комп’ютерної публікації).

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

- перевірка наявності учнів, їх підготовка до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

2.1. Підготовчий етап:

- вступне слово викладача;

- повідомлення теми, мети уроку;

- пояснення характеру і послідовності роботи.

2.2. Перевірка опорних знань у вигляді запитань.

ІІІ.  Формування нових знань та навичок учнів

 

План

 

1.   Комп’ютерна публікація.
2.   Види публікацій.
3.   Програмні засоби створення комп’ютерних публікацій.
4.   Видавнича система Microsoft Office  Publisher.
5.   Інтерфейс програми MS Publisher.
6.   Шаблони публікацій та їх структура.

IV. Проміжний контроль засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок

1.   Ребус.
2.   Бліц-опитування учнів по викладеному матеріалу.
3.   Практична робота:  «Створення буклету Меню»

V. Підсумки уроку

1. Аналіз того, що зроблено на уроці.
2. Виставлення та убгрунтування оцінок.
3. Заключне слово викладача.
4. Домашнє завдання 

Методична розробка уроку

«Поняття комп’ютерної публікації»

 

І. Організаційна частина

- перевірка явки учнів, та їх готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

2.1. Підготовчий етап:

- вступне слово викладача;

- повідомлення теми, мети уроку;

- пояснення характеру і послідовності роботи.

(повідомляю учням тему, мету  уроку, значення теми та її важливість)

Викладач: На попередніх уроках ми з вами навчились працювати з програмою MS PowerPoint, а також створювали відеокліп (потокову презентацію), використовуючи можливості програми Windows Movie Maker.

Сьогодні ми з вами почнемо знайомство ще з однією програмою з пакету Microsoft, яка називається Publisher.

Цим знайомством ми продовжимо вивчення розділу «Комп’ютерні технології». Отже тема сьогоднішнього уроку: «Поняття комп’ютерної публікації».

І на цьому уроці ви дізнаєтесь, що називають комп’ютерною публікацією, які є шаблони публікацій та їх структура. Також, зможете наводити приклади публікацій різного виду, основних складових публікації, програмних засобів створення комп’ютерних публікацій. Практично познайомитесь з інтерфейсом програми та шаблонами публікацій.

 

2.2. Перевірка опорних знань:

 

Викладач: Для того щоб ми могли плідно попрацювати, насамперед давайте пригадаємо основні поняття з вивчених тем:

1. Дайте визначення: Мультимедіа – це?..

Очікувана відповідь: мультимедіа – це комбінування різних форм подання інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної.

 

2. Що називається анімацією?

Очікувана відповідь: Анімація – це вид кіномистецтва, в якому рух об’єктів моделюється з використанням мальованих, об’ємних, або створених за допомогою комп’ютера програм.

 

3. Продовжить речення: Презентація – це?..

Очікувана відповідь: Презентація – це набір слайдів, де є текст, графічні об'єкти, рисунки, кнопки  тощо. Презентація може містити звук, відео та анімацію тощо.

 

4. Дайте визначення: Відеокліп – це?..

Очікувана відповідь: Відеокліп – це коротка за тривалістю частина відео.

5. Що називають віеоредактором?

Очікувана відповідь: Відеоредактор – це програма, яка містить набір інструментів, за допомогою яких опрацьовують відеофайли на комп’ютері.

 

ІІІ.  Формування нових знань та навичок учнів

 

Викладач: Як відомо, текстовий документ може містити не тільки текст, а й графічні об’єкти – ілюстрації до тексту. Це сприяє підвищенню наочності документа, а також акцентує увагу на певних об’єктах.

У кожного з вас є досвід створення листівок, оголошень, запрошень тощо. Усі тримали в руках газети, журнали, книжки. Для їх створення можна використовувати знайомі вам програмні засоби – текстовий процесор, графічні редактори. Але існують програмні засоби, які спеціально розроблені для створення публікацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.1. Комп’ютерна публікація

 

Публікацією називають процес видання (оприлюднення) певного твору. Виданий (оприлюднений) твір також називають публікацією.

Публікація (лат. publico – оголошувати публічно) процес видання якого-небудь твору. Сам виданий (оприлюднений) твір теж називають публікацією.  Залежно від способу оприлюднення документа розрізняють друковані та електронні публікації. До друкованих публікацій належать книжки, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки тощо.

Донедавна публікаціями вважали документи, виконані поліграфічним способом. Тепер статус публікацій мають також електронні документи, розташовані, зокрема, на веб-серверах, які можна переглядати за допомогою браузера.

Залежно від способу збереження публікації розподіляють на друковані та електронні. 

До електронних публікацій належать документи, що розповсюджуються за допомогою електронних носіїв, таких як: диски, флеш-накопичувачі, розміщені в Інтернеті, як правило на веб-сайтах, передані по радіо або телебаченню тощо.

Тривалий час друковані публікації створювались виключно в типографії. І цим займалася ціла галузь виробництва – поліграфія (грец. πολὺ- – багато і γραφειν – писати). А підготовкою матеріалів до друку займалися видавництва.

При промисловому багатотиражному виробництві так є і сьогодні: видавництва готують макети книжок, журналів, газет і т. п., а підприємства поліграфії – друкують і за потреби зшивають їх. 

 

Разом з тим із широким розповсюдженням персональних комп’ютерів і високоякісних лазерних і струменевих принтерів, копіювальних апаратів набули розповсюдження так звані настільні видавничі системи.

Ці системи мають апаратну і програмну складові.

До апаратної складової належать персональний комп’ютер, пристрої друку (принтер, копіювальний апарат) і пристрої введення даних (сканери, графічні планшети), а до програмної – спеціальна програма підготовки макета публікації.

Усе це може розміститися на столі користувача, і тому ці системи отримали назву desktoppublishing (англ. desktoppublishing – на-стільні публікації) або настільні видавничі системи. 

На відміну від текстових процесорів видавничі системи орієнтовані не на введення та редагування тексту та інших об’єктів, а на верстку.  Під час підготовки макета публікації здійснюється верстка.

Верстка – це процес компонування текстових і графічних об’єктів для створення сторінок (полос) видання відповідно до принципів дизайну і технічних вимог. 

За призначенням розрізняють книжково-журнальну верстку, газетну і акцидентну (лат. accidentia – випадок, випадковість). Акцидентна верстка застосовується для верстки окремих, як правило, невеликих за кількістю сторінок та тиражем об’єктів: оголошень, бланків, афіш, буклетів, проспектів, візитівок тощо. 

 

Публікації, що підготовлені з використанням комп'ютерних технологій, називають комп'ютерними публікаціями.

 

3.2. Види публікацій

 

Банер (англ. banner – прапор, стяг, заголовок великими літерами) –  прямокутне полотно, що містить малюнок або текст рекламного чи інформаційного характеру, графічний елемент на веб-сторінці.

Бланк (франц. blanc – білий) – друкована форма документа, що передбачає вставлення користувачем даних у відповідні його місця.

Брошура (франц. brochure, від brocher – зшивати, робити нашвидку) –  невелика за обсягом книжка, зазвичай 10-50 сторінок у м'якій обкладинці.

Буклет (англ. Booklet – книжечка) – неперіодичне видання у вигляді складеного аркуша, переважно рекламного, презентаційного, іміджевого характеру.

Бюлетень (франц. Bulletin – запис, звіт) – періодичне чи неперіодичне видання інформаційного характеру; збірник офіційних документів, стисле офіційне повідомлення про події, які мають суспільне значення, назва деяких періодичних видань.

Візитівка, або візитна картка (франц. visite – відвідування) – картка з прізвищем, іменем та іншими відомостями про її власника для вручення під час знайомства або зустрічі.

Газета (італ. gazzetta – назва дрібної монети) – періодичне друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події соціально-політичного, культурного та економічного життя.

Книжка – зшита в одне ціле певна кількість (зазвичай понад 50 сторінок) друкованих або рукописних аркушів; чималий за обсягом твір, надрукований окремим виданням; одна з великих частин літературного твору.

Лист – рукописний або друкований текст, призначений для повідомлення про що-небудь для спілкування з кимось на відстані, один з видів поштової кореспонденції, офіційний документ.

Листівка –  поштова картка, іноді з малюнком з одного боку.

Оголошення – повідомлення, про що-небудь.

Викладач: А зараз для вас цікава хвилинка  «Історичні факти».  

 

 

 

3.3. Програмні засоби створення комп’ютерних публікацій

 

Пограми, призначені для створення макетів поліграфічних видань і підготовки їх до друку, також називаються видавничими системами. До таких програм належать QuarkXPress, CorelVentura, AdobePageMaker, AdobeInDesign тощо. Це професійні програми, які використовують, як правило, для підготовки до друку великих за обсягом публікацій масовим (від кількох сотень до кількох сотень тисяч) тиражем.

Як видавничі системи для малих підприємств і організацій, навчальних закладів, а також для створення публікацій вдома використовують текстові процесори і спеціалізовані програми настільних видавничих систем зі спрощеним інтерфейсом і набором функцій – Microsoft Publisher, PagePlus, AveryDesignPro, Paraben’sLabelBuilder, Publish-It! тощо. 

 

 

Публікації, що здійснені з використанням комп’ютерних технологій, ще називають комп’ютерними публікаціями.  Основні можливості настільних видавничих систем Настільні видавничі системи забезпечують:

Видавничі системи призначено для:

•             автоматизації розміщення блоків тексту та графічних зображень відповідно до призначення публікації (макетування);
•             коректного вставлення (конвертування) фрагментів тексту та графічних зображень, створених у різних прикладних програмах;
•             опрацювання фрагментів тексту, використовуючи стилі та розширені можливості щодо зміни значень інших властивостей тексту;
•             автоматизації створення змісту та посилань;
•             збереження файлів публікації у форматах, що використовуються в поліграфії, та іншого.

Звичайно, що набір можливостей може змінюватися залежно від призначення програми, поліграфічної бази, на яку зорієнтована програма. 

 

3.4. Видавнича система Microsoft Office  Publisher

 

Настільна видавнича система Microsoft Office Publisher (далі — Publisher), як уже зазначалося, призначена для створення комп'ютерних публікацій малими накладами на невеликих підприємствах і в організаціях, а також для особистих потреб користувача.

Але ж яку користь приносять настільні видавничі системи для вашої професії «Менеджер-адміністратор ресторанного обслуговування».

Як ви вважаєте? (можливі відповіді учнів).

Так, хочу сказати, що дуже велику. Адже засобами програми з використання шаблонів можна створювати не тільки візитівки, брошури, буклети але і складати меню, карти, прайс – карти, різноманітні оголошення та ін.

Адже чим яскравіше меню - тим більша увага клієнтів! Не даремно кажуть, що клієнт смакує очима а потім робить замовлення.

 

 

 

 

3.5. Інтерфейс програми MS Publisher

 

Програма Publisher використовується для акцидентної верстки публікацій на основі різноманітних шаблонів вмісту. Стандартним форматом файлів для збереження комп'ютерних публікацій, підготовлених з використанням Publisher, є формат: .pub Програма надає користувачеві можливість зберігати файли і в інших форматах, наприклад, pdf, .doc, .docx, .jpg.

Основним об'єктом у Publisher є публікація як сукупність сторінок. На сторінках комп'ютерних публікацій можуть розміщуватися: тексти, графічні об'єкти, гіперпосилання.

Практично властивості об'єктів публікацій не відрізняються від властивостей аналогічних об'єктів, попередньо розглянутих нами у таких програмах як Word та PowerPoint. Над кожним з об'єктів Publisher можна виконувати певний набір операцій з редагування та форматування.

Програму Publisher можна запустити на виконання кількома способами. Наведемо найпоширеніші з них:

•             виконати Пуск  Microsoft Office Publisher;
•             використати ярлик програми на Робочому столі або Панелі швидкого запуску;
•             двічі клацнути на значку файла публікації Publisher.

 

 

Якщо вибрано один з перших двох варіантів запуску програми, то на екрані з'явиться початкове вікно програми.

У лівій частині вікна розміщено команди, використовуючи які, можна відкрити файли раніше створених публікацій.

У правій частині вікна розміщено список шаблонів різних видів публікацій, які можна створити в Publisher.

За вибору в цьому списку одного з об'єктів, наприклад Швидкі публікації, відкривається вікно програми для встановлення значень властивостей майбутньої публікації.

У центральній частині цього вікна відображаються ескізи шаблонів публікації обраного виду. При цьому в правій частині відобразиться панель з елементами керування, використовуючи які, користувач може встановити певні значення властивостей майбутньої публікації:

• колірну схему - набір кольорів оформлення публікації;
• схему шрифтів - сукупність шрифтів та їх властивостей, що будуть використані за замовчуванням для заголовків, основного тексту тощо;

• службові відомості - відомості про автора або організацію, яка є власником публікації, для вставлення за замовчуванням у відповідних місцях публікації;
• макет - схема розміщення основних елементів публікації: заголовків, блоків тексту, графічних зображень тощо.

Після вибору кнопки Створити, розміщеної під панеллю встановлення значень властивостей обраного шаблону, буде встановлено режим редагування та форматування публікації.

 

3.6. Шаблони публікацій та їх структура

 

Програму Publisher призначено для створення поширених видів публікацій акцидентної верстки: банерів, бланків, буклетів, грамот, листів електронної пошти, етикеток, запрошень, інформаційних табличок, календарів, каталогів, бюлетенів, візитних карток, вітальних карток і листівок, конвертів, меню, оголошень, подарункових сертифікатів, програм заходів, швидких публікацій тощо.

Для кожного виду публікацій у програмі передбачено набори шаблонів, використовуючи які, користувач може швидко створити потрібну публікацію.

Залежно від виду публікації, у шаблонах передбачено певну структуру –  відповідний набір і взаємне розміщення об'єктів публікації. Так, шаблон Оголошення передбачає такі складові:

• Відомості про організацію, установу або автора;
• Заголовок;
• Основний текст;
• Ілюстрація;
• Контактні дані.

Залежно від призначення публікації, користувач може:

• Видалити окремі складові;
• Доповнити новими складовими;
• Змінити взаємне розміщення блоків.

Наприклад, поєднати блок контактних даних з блоком відомостей про організацію, поміняти місцями основний текст та ілюстрацію або видалити цей блок тощо.

Структура інших видів публікацій буде відрізнятися від описаної. Так, у буклетах і бюлетенях, як правило, є:

• Титульні сторінки (блоки);

• Сторінки (блоки) з основним вмістом, відповідно до теми та призначення публікації;
• Сторінки (блоки) з відомостями про авторів публікації та контактними даними тощо;
• У багатосторінкових виданнях додаються сторінки зі змістом публікації, наприклад у бюлетенях.

 

 

IV. Проміжний контроль засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок

4.1. Ребус

Викладач: Пропоную розгадати ребус.

 

 

4.2. Бліц – опитування учнів по викладеному матеріалу

1. Що таке публікація?
2. Що таке друкована публікація? Наведіть приклади друкованих публікацій.
3. Що таке електронна публікація? Наведіть приклади електронних публікацій.
4. Що таке верстка?
5. Що таке настільна видавнича система?
6. Що входить до складу настільної видавничої системи? Для чого призначена кожна складова?

 

4.3. Практичне завдання:  «Створення буклету Меню»

Робота з програмою My Test по темі «Техніка безпеки при роботі з ПЕОМ»

Викладач: Щоб закріпити засвоєння нового матеріалу, ми з вами проведемо практичну роботу. Але з початку  перевіримо ваші знання з техніки безпеки при роботі з ПЕОМ у вигляді тестування. Після того як ви пройдете тест приступайте до практичної роботи.

Примітка: Тести розроблені заздалегідь і введені в комп’ютер до початку уроку.

 

Викладач: Пропоную створити за допомогою програми MS Publisher буклет «Меню».

Роботи збережіть в своїх папках.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

 

ТЕМА. Створення буклету «Меню»

МЕТА. Поглибити знання та практичні навички роботи з програмою MS Publisher. Навчи­тися створювати, за допомогою вбудованих шаблонів, макет публікації, налаштовувати колірну схему та схему шрифтів, зміна взаєморозміщення блоків та доповнення їх новими складовими.  Перевірити та оцінити навички роботи учнів з MS Publisher. Розвивати навички роботи з шаблонами програми.

 

ПРАКТИЧНІ  ЗАВДАННЯ

 

ЗАВДАННЯ 1:  В папці Мої документи створити папку Комп’ютерні публікації.

ЗАВДАННЯ 2:  Завантажити програму MS Publisher.

ЗАВДАННЯ 3:  Створити буклет «Меню», використовуючи команду з Області завдань – Публікація до друку.

ЗАВДАННЯ 4:  Зберегти створені публікації в папці Комп’ютерні публікації під іменем Буклет_Меню_Прізвище.pub.

ЗАВДАННЯ 5: Віддрукувати створену публікацію.

 

V. Підсумки уроку 

5. Аналіз того, що зроблено на уроці.
6. Виставлення та убгрунтування оцінок.
7. Заключне слово викладача.
8. Домашнє завдання.

Викладач: Перевірка ваших робіт та тестів дала такі результати (викладач робить пояснення та аргументує оцінки, робить аналіз помилок.

На даному уроці були атестовані 100% учнів.

Підводимо підсумок уроку. Мету, яку ми ставили перед собою на уроці, вважаю виконаною. Сподіваюся, що знання отримані сьогодні вам знадобляться в подальшому і будуть корисною ношею на вашому життєвому шляху.

Провести опитування учнів з наступних питань:

•           сьогодні я дізнався...
•           було цікаво....
•           я зрозумів, що...
•           тепер я можу...
•           я навчився...
•           я зміг...
•           я спробую...
•           мене здивувало...
•           мені захотілося...

Домашнє завдання:

1. Впишіть у зошит основні визначення по темі: «Поняття комп’ютерної публікації»  з  опорного конспекту.
2. Визначіть тему майбутньої публікації, та підготуйте для неї матеріал (нп. тексти, зображення, рисунки, креслення).
3. Підготуватися до лабораторно-практичної роботи.

 

Додаток 1

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Як потрібно заходити в комп'ютерний клас?
   a) Як завгодно, головне на двох ногах.
   b) Спокійно, не вбігаючи і не порушуючи порядку.
   с) Можна хоч на вухах, якщо на те моя воля.
2. Займати місце за комп'ютером можна:
   a) Якщо є вільні місця.
   b) Якщо дозволив вчитель.
   c) Якщо за комп'ютером нікого немає.
   d) Якщо домовився з іншим учнем.
3. Чи можна працювати за комп'ютером брудними руками?
   a) Так.
   b) Ні.
4. Чи можна працювати за комп'ютером, якщо погано себе почуваєш?
   a) Так.
   b) Ні.
5. Чи можна вживати їжу, напої під час роботи за комп’ютером?

a) Так.
b) Ні.

6.  Якщо комп'ютер не включається, необхідно:
   a) Самостійно перевірити живлення.
   b) Самостійно перевірити всі перемикачі.
   c) Повідомити про це вчителеві.
   d) Включити харчування.
7. Чи потрібно вставати зі своїх робочих місць, якщо в кабінет хтось входить?
   a) Так. Цим ми вітаємо того, хто входить до аудиторії.
   b) Так. Так заведено.
   c) Ні. Це відволікає від роботи.
   d) Ні. Це не обов'язково.
8. Як треба сидіти на стільцях?
   a) Як зручно.
   b) Дотримуючись правильної постави, не сутулячись і нахиляючись.
   c) Як хочеться.
9.  Чи можна включати комп'ютери без дозволу вчителя?
   a) Так. Коли потрібно виконати завдання.
   b) Так. Коли хочеться пограти.
   c) Ні
10.  Що робити, якщо відчув запах гару, або побачив пошкодження обладнання, або почув дивний звук від комп'ютера?
    a) Повідомити вчителю.
    b) Самостійно виправити виниклу несправність.
    c) Перезавантажити комп'ютер.
    d) Продовжити роботу, не звертаючи уваги.
11. На якій відстані від монітора потрібно працювати?
    a) 40 - 50 см.
    b) 50 - 60 см.
    c) 60 - 70 см.
    d) 70 - 80 см.
    e) 80 - 90 см.
12. Чи можна чіпати роз'єми з'єднувальних кабелів?
    a) Не можна ні в якому разі.
    b) Можна при вимкненому живленні.
    c) Можна, але тільки з дозволу вчителя і при вимкненому живленні.
    d) Можна завжди.

 

Додаток 2

Опорний конспект для учнів до теми: «Поняття комп’ютерної публікації»

Публікацією називають процес видання (оприлюднення) певного твору.

Виданий (оприлюднений) твір також називають публікацією.

Публікація (лат. publico – оголошувати публічно) процес видання якого-небудь твору. Сам виданий (оприлюднений) твір теж називають публікацією.  Залежно від способу оприлюднення документа розрізняють друковані та електронні публікації. До друкованих публікацій належать книжки, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки тощо.

Донедавна публікаціями вважали документи, виконані поліграфічним способом. Тепер статус публікацій мають також електронні документи, розташовані, зокрема, на веб-серверах, які можна переглядати за допомогою браузера.

Залежно від способу збереження публікації розподіляють на друковані та електронні 

До електронних публікацій належать документи, що розповсюджуються за допомогою електронних носіїв, таких як: диски, флеш-накопичувачі, розміщені в Інтернеті, як правило на веб-сайтах, передані по радіо або телебаченню тощо.

  Тривалий час друковані публікації створювались виключно в типографії. І цим займалася ціла галузь виробництва – поліграфія (грец. πολὺ- – багато і γραφειν – писати). А підготовкою матеріалів до друку займалися видавництва.

При промисловому багатотиражному виробництві так є і сьогодні: видавництва готують макети книжок, журналів, газет і т. п., а підприємства поліграфії – друкують і за потреби зшивають їх. 

Разом з тим із широким розповсюдженням персональних комп’ютерів і високоякісних лазерних і струменевих принтерів, копіювальних апаратів набули розповсюдження так звані настільні видавничі системи.

Ці системи мають апаратну і програмну складові.

До апаратної складової належать персональний комп’ютер, пристрої друку (принтер, копіювальний апарат) і пристрої введення даних (сканери, графічні планшети), а до програмної – спеціальна програма підготовки макета публікації.

Усе це може розміститися на столі користувача, і тому ці системи отримали назву desktoppublishing (англ. desktoppublishing – на-стільні публікації) або настільні видавничі системи. 

На відміну від текстових процесорів видавничі системи орієнтовані не на введення та редагування тексту та інших об’єктів, а на верстку.  Під час підготовки макета публікації здійснюється верстка. Верстка – це процес компонування текстових і графічних об’єктів для створення сторінок (полос) видання відповідно до принципів дизайну і технічних вимог. 

Верстка — це процес компонування текстових і графічних об'єктів для створення сторінок видання відповідно до принципів дизайну та технічних вимог.

За призначенням розрізняють книжково-журнальну верстку, газетну і акцидентну (лат. accidentia – випадок, випадковість). Акцидентна верстка застосовується для верстки окремих, як правило, невеликих за кількістю сторінок та тиражем об’єктів: оголошень, бланків, афіш, буклетів, проспектів, візитівок тощо. 

Публікації, що підготовлені з використанням комп'ютерних технологій, називають комп'ютерними публікаціями.

Види публікацій

Банер (англ. banner — прапор, стяг, заголовок великими літерами) — прямокутне полотно, що містить малюнок або текст рекламного чи інформаційного характеру; графічний елемент на веб-сторінці

Бланк (франц. blanc — білий) — друкована форма документа, що передбачає вставлення користувачем даних у відповідні його місця

Брошура (франц. brochure, від brocher — зшивати, робити нашвидку) — невелика за обсягом книжка, зазвичай 10-50 сторінок у м'якій обкладинці

Буклет (англ. booklet — книжечка) — неперіодичне видання у вигляді складеного аркуша, переважно рекламного, презентаційного, іміджевого характеру

Бюлетень (франц. bulletin — запис, звіт) — періодичне чи неперіодичне видання інформаційного характеру; збірник офіційних документів, стисле офіційне повідомлення про події, які мають суспільне значення, назва деяких періодичних видань

Візитівка, або візитна картка (франц. visite — відвідування) — картка з прізвищем, іменем та іншими відомостями про її власника для вручення під час знайомства або зустрічі

Газета (італ. gazzetta — назва дрібної монети) — періодичне друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події соціально-політичного, культурного та економічного життя

Книжка — зшита в одне ціле певна кількість (зазвичай понад 50 сторінок) друкованих або рукописних аркушів; чималий за обсягом твір, надрукований окремим виданням; одна з великих частин літературного твору

Лист — рукописний або друкований текст, призначений для повідомлення про що-небудь для спілкування з кимось на відстані; один з видів поштової кореспонденції; офіційний документ

Листівка — поштова картка, іноді з малюнком з одного боку

Оголошення — повідомлення, про що-небудь

Пограми, призначені для створення макетів поліграфічних видань і підготовки їх до друку, також називаються видавничими системами. До таких програм належать QuarkXPress, CorelVentura, AdobePageMaker, AdobeInDesign тощо. Це професійні програми, які використовують, як правило, для підготовки до друку великих за обсягом публікацій масовим (від кількох сотень до кількох сотень тисяч) тиражем.

Як видавничі системи для малих підприємств і організацій, навчальних закладів, а також для створення публікацій вдома використовують текстові процесори і спеціалізовані програми настільних видавничих систем зі спрощеним інтерфейсом і набором функцій – Microsoft Publisher, PagePlus, AveryDesignPro, Paraben’sLabelBuilder, Publish-It! тощо. 

Публікації, що здійснені з використанням комп’ютерних технологій, ще називають комп’ютерними публікаціями.  Основні можливості настільних видавничих систем Настільні видавничі системи забезпечують:

Видавничі системи призначено для:

•              автоматизації розміщення блоків тексту та графічних зображень відповідно до призначення публікації (макетування);
•              коректного вставлення (конвертування) фрагментів тексту та графічних зображень, створених у різних прикладних програмах;
•              опрацювання фрагментів тексту, використовуючи стилі та розширені можливості щодо зміни значень інших властивостей тексту;
•              автоматизації створення змісту та посилань;
•              збереження файлів публікації у форматах, що використовуються в поліграфії, та іншого.

Видавнича система Microsoft Office  Publisher

Настільна видавнича система Microsoft Office Publisher (далі — Publisher), як уже зазначалося, призначена для створення комп'ютерних публікацій малими накладами на невеликих підприємствах і в організаціях, а також для особистих потреб користувача.

Програма Publisher використовується для акцидентної верстки публікацій на основі різноманітних шаблонів вмісту.

Стандартним форматом файлів для збереження комп'ютерних публікацій, підготовлених з використанням Publisher, є формат: .pub

Програма надає користувачеві можливість зберігати файли і в інших форматах, наприклад, pdf, .doc, .docx, .jpg.

Основним об'єктом у Publisher є публікація як сукупність сторінок. На сторінках комп'ютерних публікацій можуть розміщуватися:

• Тексти
• Графічні об'єкти
• Гіперпосилання

Практично властивості об'єктів публікацій не відрізняються від властивостей аналогічних об'єктів, попередньо розглянутих нами у таких програмах як Word та PowerPoint.

Над кожним з об'єктів Publisher можна виконувати певний набір операцій з редагування та форматування.

Програму Publisher можна запустити на виконання кількома способами. Наведемо найпоширеніші з них:

•              виконати Пуск  Microsoft Office Publisher;
•              використати ярлик програми на Робочому столі або Панелі швидкого запуску;
•              двічі клацнути на значку файла публікації Publisher.

Якщо вибрано один з перших двох варіантів запуску програми, то на екрані з'явиться початкове вікно програми.

У лівій частині вікна розміщено команди, використовуючи які, можна відкрити файли раніше створених публікацій.

У правій частині вікна розміщено список шаблонів різних видів публікацій, які можна створити в Publisher.

За вибору в цьому списку одного з об'єктів, наприклад Швидкі публікації, відкривається вікно програми для встановлення значень властивостей майбутньої публікації.

У центральній частині цього вікна відображаються ескізи шаблонів публікації обраного виду. При цьому в правій частині відобразиться панель з елементами керування, використовуючи які, користувач може встановити певні значення властивостей майбутньої публікації:

• колірну схему - набір кольорів оформлення публікації;
• схему шрифтів - сукупність шрифтів та їх властивостей, що будуть використані за замовчуванням для заголовків, основного тексту тощо;
• службові відомості - відомості про автора або організацію, яка є власником публікації, для вставлення за замовчуванням у відповідних місцях публікації;
• макет - схема розміщення основних елементів публікації: заголовків, блоків тексту, графічних зображень тощо.

Після вибору кнопки Створити, розміщеної під панеллю встановлення значень властивостей обраного шаблону, буде встановлено режим редагування та форматування публікації.

Шаблони публікацій та їх структура

Програму Publisher призначено для створення поширених видів публікацій акцидентної верстки:

• банерів;
• бланків;
• буклетів;
• грамот;
• листів електронної пошти;
• етикеток;
• запрошень;
• інформаційних табличок;
• календарів;
• каталогів;
• бюлетенів;
• візитних карток;
• вітальних карток і листівок;
• конвертів;
• меню; оголошень;
• подарункових сертифікатів;
• програм заходів;
• швидких публікацій тощо.

Шаблони публікацій та їх структура

Для кожного виду публікацій у програмі передбачено набори шаблонів, використовуючи які, користувач може швидко створити потрібну публікацію.

Залежно від виду публікації, у шаблонах передбачено певну структуру — відповідний набір і взаємне розміщення об'єктів публікації. Так, шаблон Оголошення передбачає такі складові:

• Відомості про організацію, установу або автора
• Заголовок
• Основний текст
• Ілюстрація
• Контактні дані
• Слайд. Залежно від призначення публікації, користувач може:
• Видалити окремі складові
• Доповнити новими складовими
• Змінити взаємне розміщення блоків

Наприклад, поєднати блок контактних даних з блоком відомостей про організацію, поміняти місцями основний текст та ілюстрацію або видалити цей блок тощо.

Структура інших видів публікацій буде відрізнятися від описаної. Так, у буклетах і бюлетенях, як правило, є:

• Титульні сторінки (блоки)
• Сторінки (блоки) з основним вмістом, відповідно до теми та призначення публікації
• Сторінки (блоки) з відомостями про авторів публікації та контактними даними тощо

У багатосторінкових виданнях додаються сторінки зі змістом публікації, наприклад у бюлетенях.