План-конспект з «Основи медичних знань» (1)
Тема: Вступ. Поняття національної безпеки Держави. Розвиток національних збройних сил України.
Мета: Ознайомлення з поняттям національної безпеки Держави та розвитком національних збройних сил України..
Час: 1
Метод проведення: лекція
НМБ: підручник з «Основи медичних знань», 2018 рік
Список використаних джерел: Конституція України. Підручник з предмету, Інтернет ресурси.
Навчальні питання:
1. Що ви розумієте під поняттям «національна безпека держави»?
2. Які основні принципи гарантування національної безпеки держави?
3. Яких статутних взаємовідносин необхідно дотримувати на уроках з предмета «Захист Вітчизни. Основи медичних знань»?
4. Чому розвиток національних Збройних сил та інших формувань України — необхідна умова забезпечення могутності української держави?
5. Чому, на вашу думку, основними видами навчальних занять з домедичної допомоги в екстремальних ситуаціях є практичні заняття?
Структура заняття:
Хід заняття
І. Вступна частина
1. Перевірка за списком та зовнішнього стану студентів.
2. Перевірка виконання домашнього завдання та готовності до заняття.
3. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.
ІІ Основна частина
Військово-патріотичне виховання — один із напрямів патріотичного виховання молоді. Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що передбачає формування високого ідеалу служіння народові, готовність до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання Української держави. Воно покликане виховувати громадянина-патріота, усвідомлення громадянського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних сил.
Поняття національної безпеки держави.
Проблема національної безпеки України має кардинально важливе значення в контексті загального розвитку країни та її інтеграції до євроатлантичних структур і світового співтовариства.
У Законі України «Про основи національної безпеки України» зазначено, що національна безпека — це захищеність інтересів людини й громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.
Об’єктами національної безпеки є:
• людина і громадянин — їхні конституційні права та свободи;
• суспільство — його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне та природне середовище й природні ресурси;
• держава — її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
Основними принципами національної безпеки є:
• пріоритет прав і свобод людини та громадянина й верховенство права;
• пріоритет договірних (мирних) засобів у розв’язанні конфліктів;
• своєчасність заходів захисту національних інтересів від реальних потенційних загроз;
• розмежування повноважень і взаємодія органів влади задля національної безпеки;
• демократичний громадський контроль і нагляд за Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки;
• використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки.
Національна безпека України забезпечується через проведення виваженої державної політики відповідно до чинних доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, військовій, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.
Іл. 1.2. Жінки-військовослужбовці ЗСУ
Гарантування національної безпеки — це свідома відповідь держави на суспільні виклики і небезпеки через діяльність різних інституцій, а також окремих громадян з метою усунення, нейтралізації та зменшення впливу чинників, що спричиняють такі загрози.
Суб’єктами гарантування національної безпеки є:
• Президент України, Верховна Рада України (ВРУ), Кабінет Міністрів України (КМУ), міністерства й інші центральні органи виконавчої влади;
• Рада національної безпеки і оборони України;
• Національний банк України;
• суди загальної юрисдикції, прокуратура України;
• місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
• громадяни України, об’єднання громадян;
• Збройні сили України (ЗСУ), Служба безпеки України (СБУ), Служба зовнішньої розвідки У країни, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України.
Розвиток національних Збройних сил та інших формувань України — необхідна умова забезпечення могутності української держави. Атрибутом незалежної України, гарантом її суверенітету й територіальної цілісності, компонентом Воєнної організації є ЗСУ, у яких служать чимало жінок (іл. 1.1, іл. 1.2). Традиційно ЗСУ розглядають як головний інструмент державної політики в системі нацбезпеки для захисту країни від ризиків і загроз у воєнній сфері.
У 2018 р. в лавах ЗСУ служило понад 24 000 жінок, тобто кожний десятий військовослужбовець — жінка. Серед офіцерів їх близько 3000 осіб (у т. ч. 42 полковники).
На території дії операції Об’єднаних сил (ООС) служили чи продовжують служити майже 7000 жінок, які уклали контракт з Міноборони України. Це і розвідниці, і кулеметниці, й інструкторки з медичної підготовки. Є серед них і снайпери, мінери, командири взводів тощо.
Зазначимо, що раніше жінок офіційно не реєстрували бойовими солдатами (через певні стереотипи). Ситуація змінилася лише влітку 2016 р., коли Міністерство оборони України розширило список дозволених для жінок військових посад. Разом із тим збережено обмеження на посади, де є небезпека для репродуктивного здоров’я; зокрема, ті, які пов’язані з використанням отрути, вибухових речовин і гасінням пожеж.
ІІІ. Заключна частина
Наголошую відсоток досягнення поставленої мети.
Оголошую оцінки, особисті зауваження, щодо відповіді студентів та термін усунення недоліків.
Домашнє завдання § 1 стр. 4. Підручник ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ. Основи медичних знань 10 клас. Гудима, А.А., Пашко К,О., Герасимов І.М., Фука М.М.