Мета уроку: на прикладі групи квіткових рослин вивчити поняття про таксономічні категорії — види, роди, родини, класи; показати більш близьке й віддалене споріднення між рослинами, їх біологічні особливості й народногосподарське значення.
Обладнання: ПІДРУЧНИКИ, МАЛЮНКИ, РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ, ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Використана література
6 клас
Тема. Поняття про класифікацію рослин
Мета уроку: на прикладі групи квіткових рослин вивчити поняття про таксономічні категорії — види, роди, родини, класи; показати більш близьке й віддалене споріднення між рослинами, їх біологічні особливості й народногосподарське значення.
Обладнання: ПІДРУЧНИКИ, МАЛЮНКИ, РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ, ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Використана література
Хід уроку
Діяльність учителя (викладання) |
Діяльність учня (учіння) |
Організація та управління навчально-пізнавальною діяльністю |
1 |
2 |
3 |
І. Організаційний момент 1. Перевірка готовності учнів до уроку. 2. Налаштування учнів на урок: Вправа « Пароль » Вправа « Сонечко » |
Підготовка учнів до уроку. Учні отримують «промінчики », на яких записують свої очікування від уроку. |
Створення комфортного психологічного мікроклімату в класі. |
ІІ. Актуалізація необхідних знань для вивчення нової теми Вправа « Так – Ні» ( додаток 1) Свої відповіді учні також фіксують у зошитах, після чого підраховують кількість балів. |
Учні за допомогою карток ( зеленого та червоного кольорів) визначають правильність чи неправильність тверджень. Правильне – зелена картка; неправильне - червона |
Вчитель зачитує твердження, серед яких є неправильні. |
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 1.Вправа « Плутанина » ( додаток 2)
2.Створення проблемної ситуації.
|
Учні розгадують головоломку
Перед учнями різні види рослин (гербарії, малюнки) – потрібно розподілити їх на окремі групи за певною ознакою.
|
Підвести учнів до того, що всі рослини можна певним чином розподілити на групи ( класифікувати)
|
ІV. Повідомлення теми, мети і плану уроку Озвучення теми уроку. Розповідь вчителя. Станом на початок 2010 року за даними Міжнародного союзу охорони природи було описано близько 320 тисяч видів рослин, з них близько 280 тисяч видів квіткових, 1 тисяча видів голонасінних, близько 18 тисяч мохоподібних, близько 12 тисяч видів вищих спорових рослин (Плауноподібні,Папоротеподібні, Хвощеподібні) Однак, це число збільшується, оскільки постійно відкриваються нові види. |
Учні записують у зошитах тему уроку.
|
Ознайомлення учнів з особливостями роботи на уроці. |
V. Вивчення нового матеріалу 1. Біологічна систематика. Історія систематики. Розповідь вчителя.
Систематика рослин — розділ біології , що вивчає різноманітність рослин.
У числі перших, хто застосував класифікацію до об'єктів природи, був Теофраст, який поділяв рослини на такі групи: дерева, чагарники, напівчагарники («фріганон»), та трави. До речі , справжнє ім’я його – Тіртам, яке дав йому Арістотель. Він різнобічний вчений, автор більше 200 праць.
Пізніше було виділено «безнасінні» рослини: гриби, водорості, мохи та папороті. Карл Лінней був сином звичайного священика, в школі вчився погано, йому подобалися тільки ботаніка і математика, особливі труднощі викликали латинь і богослов’я. Карл був найстаршою дитиною в родині, з дитинства хлопчику прищепили любов до всього живого. Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних у ряді відомих європейських колекцій і гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав приблизно 1500 видів рослин. Лінней не лише досліджував будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рослин квітки розкриваються вранці, в інших — удень, у третіх — надвечір, а у четвертих — вночі. І закриваються вони також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник. На честь нього названо:
Вправа « Розсипи» . Робота з текстом підручника.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА «Анкета» ( додаток 3)
Складання схеми « Класифікаційні одиниці рослин ( додаток 4 - 5)
ДОМЕН ( надцарство) – найвища одиниця класифікації – ( Еукаріоти, Прокаріоти). ЦАРСТВО - таксономічна одиниця найвищого рангу після домену. ( Рослини, Тварини, Гриби, Дроб'янки і окреме – Віруси)
Відділи у рослин: Голонасінні, Покритонасінні. Класи у рослин: Однодольні, Дводольні. Порядки у рослин: Бобоцвіті, Розоцвіті,Капустоцвіті. Родини у рослин: Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові…
3.Біологічний практикум. Спробуємо з’ясувати систематичне положення шипшини. ( додаток 4 - 5) |
Учні записують визначення поняття.
Під час розповіді вчителя учні записують прізвища вчених, про яких згадуємо на уроці.
Учні отримують фрагмент тексту підручника, який розрізаний на окремі речення. Потрібно скласти речення до купи, знайшовши відповідний текст у підручнику.
Відповідь на питання анкети «ТАК» - піднімають руки вгору; відповідь « НІ» - присідають.
Демонстрація презентації
Учні знайомляться з одиницями класифікації рослин, вчаться визначати систематичне положення квітки.
|
Розповідь з елементами бесіди, демонстрація презентації
Кожна пара учнів складає коротку розповідь з опрацьованого тексту.
Вчитель разом з учнями прикріплює або записує на дошці систематичні категорії рослин.
Звернути увагу на те, що вид – найменша одиниця класифікації.
Повідомлення учня про одну з родин ( випереджальне завдання)
Підручник ст. 150,мал.164 |
VІ.Узагальнення,систематизація та корекція знань з вивченої теми Вправа « Дерево мудрості » |
Учні пишуть на стікерах терміни, поняття, які вивчалися на уроці та прикріплюють їх до дерева мудрості, озвучуючи свій термін. |
Корекція відповідей, доповнення до відповідей учнів. |
VІІ. Підсумок уроку Підбиття підсумків. Повертаємось до нашого « Сонечка». Чи виправдались ваші очікування на сьогоднішньому уроці. |
Підбиття підсумків уроку, висловлювання власних міркувань оцінюваня навчально-пізнавальної діяльності на уроці |
Підбиття підсумків уроку, узагальнення думок учнів. |
VІІІ. Домашнє завдання
« Сюрприз » |
Самостійний вибір варіанта домашньої навчальної діяльності. За бажанням об’єднання в групи. |
Консультування школярів (за потребою). |
Додаток 1. Вправа « Так – Ні».
=
Додаток 2. Вправа « Плутанина»
Додаток 3. Фізкультхвилинка « Анкета »
Текст для вправи « Розрізи»
Зі свого повсякденного досвіду ви знаєте, що за певними зовнішніми ознаками можна відрізнити березу від тополі, сосну від ялини, шипшину від малини тощо.
Тобто ми об’єднуємо в групи організми, подібні за певними ознаками, і відрізняємо їх від інших груп з відмінними рисами.
Учені, спираючись на всебічне вивчення організмів, об’єднують їх у певні групи - систематичні одиниці.
Найменша систематична одиниця - вид.
До одного виду відносять особин, які подібні за будовою та процесами життєдіяльності і дають плідне потомство.
Усі характерні ознаки виду нащадки успадковують від батьків.
Крім виду, використовують й інші систематичні одиниці.
Так, подібні між собою види рослин об’єднують в один рід. Наприклад, види береза бородавчаста та береза пухнаста належать до роду Береза.
Близькі роди об’єднують у родини.
Так, роди Бук, Каштан і Дуб належать до родини Букові.
Близькі родини об’єднують у порядки.
Наприклад, родини Ліщинові та Березові входять до порядку Березоцвіті.
Близькі порядки об’єднують у класи.
Так, порядок Букоцвіті разом з багатьма іншими порядками входить до класу Дводольні.
Класи входять до складу відділів.
Наприклад, класи Дводольні та Однодольні належать до відділу Покритонасінні рослини.
Увесь світ рослин складається з відділів.
Це різноманітні водорості, мохи, плауни, папороті, голонасінні й покритонасінні.
Отже, класифікувати певний рослинний організм - це означає визначити його місце в системі рослинного світу.
Для цього вчені визначають приналежність певного виду до всіх основних систематичних одиниць.
Додаток 4- 5.
« Сюрприз »