Екологічні чинники Типи чинників Характеристика Абіотичні Чинники неживої природи – фізичні та хімічні умови середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі) Біотичні Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові Антропогенні Це чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо)
Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, зокрема з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу – екологічну нішу.
Невеликі розміри Мають різні органи прикріплення – присоски, зубчики Розвиток спеціалізованих покривів, які захищають ендопаразитів від дії травних ферментів хазяїна; Здатність до анаеробного дихання, яке забезпечується ферментативним розщепленням поживних речовин у відсутності кисню; Відсутність витрати енергії на рух; Спрощення будови - спрощена нервова система та органи чуттів, відсутність травної системи, травні речовини всмоктуються всією поверхнею тіла; Часто – гермафродити, характеризуються високою плодючістю. ПРИСТОСУВАННЯ ДО УМОВ СЕРЕДОВИЩА