Інформаційний тренінг для класних керівників "Попередження насильства в сім'ї" можна використати в роботі методичного об"єднання. Мета: ознайомити учасників заняття з проблемами, причинами, ознаками насильства в сім'ї, нормативними документами з його попередження.
Попередження насильства в сім’ї
Інформаційний тренінг для класних керівників
Мета: Ознайомити учасників заняття з проблемами, причинами, ознаками насильства в сім’ї, нормативними документами з його попередження.
Матеріали: ватман, кольорові бейджики, папір формату А4 (4аркуші), клей, вирізані з кольорового паперу стрілки (15штук) кольорові стікери (20шт), ручки (15шт).
Вступна частина:
Учасники заняття беруть кольорові бейджики і сідають по колу. На бейджиках пишуть своє ім’я. Тренер озвучує тему заняття.
Актуальність проблеми попередження насильства у сім’ї в сучасному суспільстві зумовлена не тільки збільшенням фактів психологічного, фізичного, сексуального насилля, а і небажанням соціуму розглядати це питання відкрито. Думка про те, що насильство трапляється лише у проблемних сім’ях, - давно стала міфом.
Насильство над дітьми і підлітками
включає будь-яку форму поганого
ставлення до них,
яке допускають батьки,
опікуни або вихователі.
Н. Кантре
Вправа «Я - цікава людина»
Пропонується кожному учасникові назвати своє ім’я і продовжити речення: «Я - цікава людина, тому що…».
Вправа «Очікування»
Пропонуємо взяти паперові стікери і написати, що кожен учасник чекає від тренінгу. Усі зчитують свої сподівання і прикріплюють «стікери» на ватман навколо написаної на ньому теми.
Міні - диспут
Пропонуємо обговорити такі питання:
Інформаційне повідомлення
Проблема насильства - не нова. Проте якийсь час була відсутня система виявлення насильства і профілактики цього явища. У сім’ї закладається основа любові, пошани моральності, терпимості. Діти, які стали свідками або жертвами насильства в сім’ї, нерідко самі переносять цю модель поведінки у своє доросле життя і чинять насильство. коло замикається. Статистика свідчить про те, що більше половини агресорів, кривдників, злочинців виросли в сім’ях, де відбувалося насильство над близькими або над ними.
Домашнє насильство є однією з найважливіших причин, які сприяють соціальному та психічному нездоров’ю сім’ї.
Насильство в сім’ї – це :
Насильство наздоганяє нас усюди. Ним активно пригощає телебачення, ми самі часто стаємо очевидцями хамської поведінки на вулиці. Насильство виявляється у найрізноманітніших ситуаціях і формах. Унаслідок проникнення насильства в життя сім’ї руйнується моральність, складність у спадкоємності поколінь . Батьки Б’ють своїх нащадків, зростає кількість самосудів – розправ із сімейними тиранами.
Поширеню насильсва більшою мірою сприяє і те, що як саме суспільство не готове відкрито обговорювати цю проблему, так і жертви - не готові надати таким фактам розголосу. При зверненні дітей про допомогу і захист до близьких людей рідні інколи ставилися до злочину поблажливо. За експертними оцінками, основна частина потерпілих від сімейного насильства не звертається за допомогою у відповідні державні органи та громадські організації через: небажання «виносити сміття з хати», сором перед друзями , сусідами; небажання зруйнувати сім'ю… Саме тому сімейне насильство є найбільш латентним видом злочину. Інколи при фактах насильства або жорстокого поводження з дітьми в сім'ї, дитячих установах люди виявляють повну байдужість до долі дитини , не повідомляють у відповідні органи.
Причини виникнення насильства в сім'ї – різноманітні. З них можна виділити дві групи: внутрішні (стосунки всередині родини) та зовнішні ( різке майнове розшарування суспільства, ослаблення системи державного контролю за регулюваннням спиртних напоїв, наркоманія , криза моралі та культури, уразливість прав дитини, яка живее поряд із психічно хворими…)
Сімейне насильство викликане соціальними чинниками, стрессами у сім'ї, вживання алкоголю або наркотиків. Удаються до фізичної сили тоді, коли не можуть мирно вплинути на ухвалення тих або інших рішень. Існує багато різних думок про причини насильства в сім'ях. Це можуть бути і псиічні порушення, і невисокий культурний рівень подружжя. Одна група причин нерідко породжує іншу. Найчастіше насильство трапляютьсяу сім'ях соціального ризику, у стресовій ситуації .Останніми роками відбуваються зростання різних видів насильства і у злагоджених сім'ях.
Є такі види насильства :
-фізичне;
-сексуальне; психічне – умисне приниження честі та гідності одного члена сім'ї іншим, моральні погрози, образи, шантаж тощо;
-економічне;
-емоційне;
-зневага до потреб дитини (моральна жорстокість, занедбаність).
Вправа «Захист дитини від насильсва»
Пропоную учасникам об'єднатися у групи і скласти проект на тему «Хто і що захищає дитину від насильства у сім'ї?»
Нормативно-правова база з попередження насильства у сім'ї
Хочу познайомити вас із нормативно правовою базою з попередження насильства у сім'ї та порядком розгляду звернень про насильство над дітьми.
Нормативно – правова база з попередження насильства у сім'ї і жорстокого поводження з дітьми включає:
- Конвенцію про права дитини;
-Сімейний Кодекс України (ст.150, 155, 164, 165,);
-Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопурушення щодо встанавлення відповідальності за вчинення насильства у сім'ї або невиконання захисного припису» від 15.05.03.№759-ІV.
-Закон України «Про попередження насильства у сім’ї» від 15.11.01.№2789-111.
-«Всеукраїнську декларацію протидії насильства», прийняту 26.10.01.
Другим Всеукраїнським конгресом жінок. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» визначає правові та організаційні основи попередження насильства у сім’ї, органи та установи , на які покладається здійснення заходів із попередження насильства в сім’ї. Так у розділі 1 «Загальні положення», який включає ст..1-4, дається визначення термінів «насильство в сім’ї», «фізичне насильство», «психологічне насильство», «економічне насильство», «жертва насильства», «попередження насильства в сім’ї», «реальна загроза вчинення насильства», «захисний припис», «фіктивна поведінка щодо насильства в сім’ї». У ст..2 визначено законодавчі основи попередження насильства в сім’ї. Стаття 3 вказує на органи та установи , які здійснюють заходи щодо попередження насильства в сім’ї. У ст.. 4 розглядаються підстави для здійснення заходів щодо попередження насильства в сім’ї.
У розділі ІІ «Органи та установи, на які покладається здійснення заходів із попередження насильства в сім’ї» (ст..5-9) детальніше визначені межі повноважень таких органів як уповноваженого органу виконавчої влади , служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах не повнолітніх, органів опіки та піклування, центрів медико – соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї, кризових центрів .
У розділі ІІІ «Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї» (ст.. 10-14) розкрито питання про передбачувані Законом офіційні поперед, профілактичний облік і заняття з обліку,захисний припис, стягнення коштів на утримання жертв насильства.
Окремий розділ – розділ ІV (ст..15) – про відповідальність за вчинення насильства; розділ V (ст..16) – про джерела фінансування органів та установ, на які покладається здійснення заходів до попередження насильства; розділ VІ (ст..17) – про охорону членів сім’ї при здійсненні заходів із попередження насильства; розділ VІІІ – прикінцеві положення.
У «Конвенції про права дитини» можна виділити головні статті, які визначають права та обов’язки з попередження насильства в сім’ї та жорстокої поведінки з дітьми:
-ст. 2 (усі права поширюються на всіх дітей без винятку: держава зобов’язана захищати дитину від будь-яких форм дискримінації та прийняти необхідні заходи із захисту її прав);
-ст.16 (діти мають право на захист від втручання в їхнє особисте, сімейне життя, а також листування, на захист від наклепів);
-ст. 19 (захист від зловживань і неналежного поводження: держава повинна захищати дитину від будь-яких форм поганого ставлення до неї батьків або інших осіб, які відповідальні за неї, і створювати відповідні соціальні програми попередження зловживання та лікування потерпілих);
- ст.. 34 (сексуальна експлуатація: держава має захищати дитину від сексуальної експлуатації, зокрема у проституції та порнографії);
- ст..36 (інші форми експлуатації: діти мають право на захист від усіх форм експлуатації, які шкодять будь-яким аспектам їхнього добробуту);
- ст. 37 ( катування та позбавлення свободи: жодна дитина не повинна зазнати катування, жорстокого ставлення, незаконного арешту або позбавлення свободи; затримана дитина має право на правову та іншу допомогу, а також на контакти зі своїми батьками);
- ст.. 39 (відновлювальний догляд: держава має забезпечити дитину – жертву конфлікту, катування, жорстокого поводження або експлуатації необхідним лікуванням для забезпечення одужання і соціальної реінтеграції);
Розгляд звернень про насильство над дітьми
Порядок розгляду звернень, повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або реальну загрозу таких вчинків затверджений Наказом МОНУ від 16.01.04. № 5/34/11, де визначено механізм взаємодії структурних підрозділів Державного комітету України у справах сім’ї і молоді, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України. Порядок розроблений відповідно до Конвенції про права дитини (995-021), Конвенції Міжнародної організації праці «Про заборону і негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» (993-166), Сімейного (2947-14) та Кримінального (2341-14)кодексів України, Кодексу України про адміністративні порушення (80731-10,80732-10), Законів України «Про охорону дитинства»(2402-14) «Про попередження насильства в сім’ї»(2789-14),»Про звернення громадян(393/96-ВР), «Про освіту»(1060-12), «Про міліцію»(565-12), «Про органи та служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх»(20/95-ВР),Указу Президента України від 21.02.03.№154/2003 (1545/2003)”Про державну програму попередження дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки»
Зокрема, у розділі 2 визначено порядок подачі та реєстрації звернень і повідомлень , виявлення жорстокого поводження. Кожен такий факт документують і передають у службу у справах неповнолітніх за місцем проживання дитини (ст..2.3.). Розголошення даних по суті звернення дитини – незаконне (ст..2.6).
У розгляді 3 «Розгляд звернень і повідомлень із приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення» вказано на дії органів і установ освіти:
Ст. 3.4.2. Терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадки жорстокого поводження з дітьми чи його вчинення.
Ст.3.4.3. Вживають заходів до виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягують до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми.
Ст. 3.4.4. Керівники навчальних закладів зобов’язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити профілактичну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також відстежувати подібні випадки з боку інших учнів.
Ст.3.4.5. класні керівники організовують роботу з батьками щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також з особами, які становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпіла від реального його вчинення.
Успішність профілактики насильства в сім’ї прямо залежить від ступеня усвідомлення суспільством глибини цієї проблеми, її наслідків, що виражаються, у першу чергу, у соціальній проблемності дітей і підлітків, погіршенні їхнього здоров’я. запобігання насильству в сім’ї має стати системою заходів із надання соціальної, психологічної, юридичної та іншої допомоги; соціальної реабілітації членів сім’ї; допомогти у конфліктних ситуаціях у сім’ї; здійснення соціального контролю за поведінкою членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, надання притулку членам сім’ї, які постраждали від насильства.
Рефлексія
Пропоную висловити свою думку про отриману інформацію. На стікерах пишуть враження про спільну роботу , озвучують і прикріплюють на ватмані під «стрілками».