Розробки занять з батьками на теми "Ваша дитина", "Батьки та діти", "Порушення поведінки", "Психологічні аспекти попередження аддиктивної поведінки неповнолітніх".

РОБОТА З БАТЬКАМИ

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Тема: Ваша дитина

Мета: формувати емоційно-позитивне ставлення до дітей; активізувати здібності, створювати емоційно теплу, налаштовану на відвертість атмосферу в спілкуванні.

План засідання

1. Вправа ,,Дитина”

2. Вправа ,,Герб”

3. Вправа ,,Подивимось в очі”

4. Вправа ,,Млямз”

5. Пам’ятка для батьків.   

 

   Психолог. Людина не обирає собі батьків, вона народжується в певній родині, потрапляючи в соціальне середовище, на яке не може тривалий час безпосередньо впливати.

   Зараз людина переживає складні часи. Батькам власними зусиллями доводиться вирішувати такі проблеми:

1. ідеологічна та  професійна переорієнтація;
2. пошуки нової роботи;
3. визначення нових життєвих пріоритетів.

Усе це розхитує сімейний корабель. Погіршилася соціальна робота з дітьми: значно скоротилася кількість спортивних секцій, гуртки культурного та оздоровчого характеру. А ті гуртки і секції, які діють, – стали платними. Не кожна родина може собі дозволити скористатися їхніми послугами.

   Вихід із цього скрутного становища можна знайти: якщо це можливо змінити зовнішні обставини, треба докласти зусиль до створення своєрідної ,,сімейної оази” хоча б на психологічному рівні: бути доброзичливими, розуміючими, підтримувати один одного. Берегти атмосферу взаємної поваги і довіри.

   Родина залишається тією цінністю, що створює для людини відносно незалежне від соціальних катаклізмів середовище. Атмосферу психологічної захищеності. Але батьківська майстерність не приходить сама собою, і бути добрими батьками – то важка праця.

   Ви робите усе, щоб ваша дитина стала щасливою дорослою. Але цей шлях – складний. Дитина переходить від дитинства до зрілості, і на цьому шляху з нею відбувається велика кількість змін. Інколи ці зміни непередбачені, їх неможливо вирішити без конфліктів і душевних хвилювань.

 

Вправа ,,Дитина”

   Батьки сидять колом і кожний по черзі дає визначення слова ,,дитина”. Початок першого речення обов’язково включає в себе слова: ,,Дитина – це...”

Далі кожний по черзі закінчує речення так, як вважає правильним.

При обговоренні слід звертати увагу на позитивні  визначення.

 

Вправа ,,Герб”

   Батькам пропоную лист паперу, який символізуватиме герб кожної дитини. Батьки у кожний із шести вікон ,,герба” вписують або малюють відповідь на поставлене запитання:

1. Намалюйте або напишіть дві речі, які добре робить ваша дитина.

2. Намалюйте або напишіть найбільший успіх у житті вашої дитини.

3. Намалюйте або напишіть місце, що є ідеальним для вашої дитини.

4. Намалюйте або напишіть трьох людей, що мають найбільший вплив на вашу дитину.

5. Напишіть три слова, які б ви хотіли сказати про свою дитину.

6. Напишіть, якою ви хочете бачити свою дитину у майбутньому.

Обговорення: обмін враженнями.

 

Вправа ,,Подивимось в очі”

   Для ефективного спілкування  з дитиною нам, батькам, потрібно вміти поставити  себе на місце дитини, зрозуміти її внутрішній світ, відчувати радість чи біль так, як це відчуває вона. Психологи називають це вміння емпатією.

   Пропоную вправу, яка допоможе вам за виразом обличчя, очей зрозуміти внутрішній стан вашої дитини.

   Для цього об’єднайтесь у пари, поверніться обличчям один до одного і впродовж 30 с уважно вдивляйтесь у вираз облтччя, очі партнера, намагаючись відчути, зрозуміти його емоційний стан, думки, переживання.

   А тепер парами по черзі розкажіть, що ви відчули, й оцініть, наскільки відчуття партнера відповідають вашому стану.

 

Вправа ,,Млямз”

     Внутрішній світ дитини протягом дня можна показати методом ,,МЛЯМЗ”.

М – мене

Л – люблять

Я – я

М – можу

З – зробити

     На дошці плакат з усміхненим сонечком. Це Петрик.

Психолог розповідає казку ,,Один день із життя Петрика”.

З кожною невдачею відриває від плаката фрагмен малюнка.

 

Один день із життя Петрика

    Уранці Петрик прокинувся веселим та щасливим. За дверима дитячої чулася голосна суперечка батьків. За кілька хвилин до кімнати вбігла  знервована мама: ,,Швидше вставайте, ледацюги, в школу запізнитесь!” – крикнула вона.

   Петрик пішов до ванни вмитися та вже коло дверей його відштовхнув брат Іванко і, голосно сміючись, зачинив пред ним двері.

   Умившись, Петрик почав одягатися, коли влетіла мама зі словами: ,,Ти знову копаєшся годину”. У кухні тато проігнорував привіт Петрика.

   Зайшовши до класу, Петрик весело привітався з вчителькою, яка чомусь не звернула увагу на нього. Засмучений Петрик ледве висидів урок математики, на якому він ніяк не міг розв’язати задачу.

   На обід був горох, якого Петрик не любив, а йому так хотілося їсти! На додатковому занятті вчителька задала складати картинку. Як не старався Петрик, нічого не виходило. Здавалося, що він – єдина дитина в класі, яка не може скласти картинку. Увечері Петрик вертався додому сумний і нещасливий.

     На дошці залишилося пошматоване сонечко. 

 

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

Крок 1. Навчіться отримувати задоволення від виховання дитини, змінивши свій підхід до неї.

Крок 2. Цінуйте себе. (пам’ятайте, що ви рівні у правах з дитиною. Не забувайте про це).

Крок 3. Шукайте факти. (Життя – це періоди психологічних та фізіологічних змін, тому життєві задачі в кожен період життя є різними. Наприклад, у 8-12 років – розвиток навичок, колективізму, співробітництва, зростання самосвідомості, розвиток здібностей – наукових, творчих, спортивних, артистичних; у 13-17 років – формування вміння приймати рішення, спілкуватися, використовувати абстрактні поняття. Протягом кожного вікового періду дитиною вирішуютьс яскладні і важливі задачі. Знання психологічних особливостей вікових періодів сприяє глибшому розумінню того, чому ваша дитина реагує на події по-різному, конфліктує).

Крок 4. Розмовляйте. (Спілкування – взаєморозуміння не тільки думок, а й почуттів, це двосторонній процес. Пам’ятайте, що існують інші засоби спілкування – невербальні – музика, мистецтво, погляд, посмішка, дотик).

Крок 5. Слухайте. (Виховуйте в собі вміння слухати, щоб зрозуміти почуте).

Крок 6. Приймайте, не засуджуючи. (Вчіться судити вчинки, а не людину. Безумовна позитивна реакція – важливий елемент стосунків між людьми. Вашій дитині потрібно ще багато чого навчитися).

Крок 7. Будьте вище того, що ви не можете змінити. (Наприклад, ви не можете змінити особистість дитини, її стать. Намагайтеся сприймати життя реально).

   Крім семи кроків вам допоможе зняти напругу (у взаємовідносинах) виконання таких порад:

   Спочатку – думайте (обдумайте ситуацію, а далі переходьте до дії). Етапи обдумування:

• Що я думаю?
• Що відбувається насправді?
• Чого я хочу?
• Що відбулося раніше?
• Який вибір є у мене?
• Чия це проблема?

Далі поділіть проблеми на дві категорії: мої проблеми; її проблеми (дитини).

Зміст такого сортування проблем полягає в тому, що ви нічого не можете зробити з проблемами вашої дитини. З ними дитина розбиратиметься сама. Що ж до ваших проблем – вихід шукати вам. Намагайтеся заздалегідь передбачити, що може статися у гіршому випадку.

 

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Тема: Батьки та діти

Мета: розширити психолого-педагогічний світогляд батьків з питань позитивного досвіду виховання в сім’ї.             

 

План засідання

1. Вступне слово

2. Вправа ,,Самопрезентація”

3. Вправа ,,Список проблем”

4. Вправа ,,Список розв’язання проблем”

5. Батьківські міфи та істини ( пам’ятка для батьків)

 

Психолог. Чимало батьків постійно перебувають у стані напруженості через те, що прагнуть зробити багато справ водночас.

    Зупинимось на хвилинку. Ці вправи допоможуть вам дещо з’ясувати.

 

 

Практичне заняття

 

 Вправа ,,Самопрезентація”

   Батькам необхідно так відрекомендувати себе, начебто зустрілися незнайомі люди. І необхідно сказати саме головне, щоб їх прийняли.

Вправа ,,Список проблем”

   Скласти список усіх пов’язаних з вашими дітьми проблем, які турбують вас. Записуйте все, що згадаєте, – важливе і другорядне. Список нескінченний. Вас усе це хвилює як батьків. Раптом ви розуміє те, що всі зусилля марні, а ваша дитина перетворюється на незнайомця. Опишіть свої думки і почуття  з приводу визначених вами проблем.

 

Вправа ,,Список розв’язання проблем”

( Приклад: контроль, покарання, підкуп, розпорядження, фізичне покарання).

Після того,  як список складений, починається його обговорення . Не існує універсального методу рішення проблем, з якими зустрічаються батьки дітей-підлітків. Адже кожен із нас – унікальна особистість. Щоб не помилитися, варто уникати батьківських міфів.

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Батьківські міфи та істини

 

МІФИ	ІСТИНИ
Батьки несуть відповідальність за те, щоб їхні діти стали щасливими, діяльними і повноцінними дорослими людьми.	Це не так. Батьки створюють умови для розвитку особистісного і творчого потенціалу, а діти самі роблять вибір, вчаться на власних помилках. Пригадайте власне життя. Чи слухали ви поради власних батьків? Чи жалкували, коли прислухалися до них?
Батьки повинні любити своїх дітей.	Зазвичай батьки люблять своїх дітей, навіть коли їм не подобаються деякі їхні дії та вчинки. Не думайте, якщо дитина перестала вам подобатися, ви перестали її любити. Діти – це люди, яким притаманні як позитивні, так і негативні риси.
Батьки завжди повинні мати владу над своїми дітьми.	Батьки не в змозі примусити своїх дітей стати якоюсь особистістю. Насправді потрібна влада над собою, а не над дитиною, щоб діти вважали своїх батьків за взірець.
Виховуючи дітей, необхідно бути переконаними, що в дітей не буде поганих  звичок .	Діти не цінують домінування, силу та владу, а цінують розуміння та повагу, і саме це їх спонукає до позитивних дій.
Знання про те, як бути гарними батьками, приходить природним шляхом.	Ні. Життя змінюється, і бути гарними батьками – це велика праця над собою.

Висновок. Виховання дітей – складний процес, який триває довго, довше, ніж ми можемо собі уявити. Спробуйте все ж таки отримати від цього задоволення.

 

ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

Тема: Порушення поведінки

Мета: поаналізувати причини порушень поведінки у підлітків та форми їх виявлення.

 

План засідання

1. Тест

2. Міні-лекція ,,Форми виявлення порушень поведінки”

3. Робота в групах (проблемні ситуації)

4. Рекомендації психолога

5. Вправа ,,Я – сонце”

 

   Психолог. Деякі з батьків вважають, що вимоги дорослих повинні бути обгрунтованими і зрозумілими для дітей , інші – що в цьому немає потреби.

Проте саме щоденне спілкування, якому іноді не надають значення, створює специфічні стосунки між дитиною і батьками. А чи замислювались ви, шановні батьки, над тим, які стосунки у вас із вашою дитиною?

 

Тест

   Зобразимо стосунки батьків з дитиною за допомогою двох кружечків: ,,Я” (батько, мати) і ,,Вона” (дитина). Кружечки можуть бути розміщені далеко один від одного (1), дотикатись (2), перекриватись (3) і (4), повністю суміщатись (5), входити один в інший (6). Це наочно демонструє рівень психологічної сумісності, потреби людей одне в одному.

  Інструкція: виберітьз наведених моделей ту, яка відповідає вашим реальним стосункам з дитиною. (Демонструються моделі.)

      Моделі стосунків з дітьми:

1. Ви з дитиною незалежні один від одного і не близькі. Це насторожує, варто замислитись над пошуками шляхів зближення.

2. Ви незалежні, не дуже близькі, але контактуєте, маєте щось спільне. Це вже краще.

3. Разом ви як особистості дуже близькі, але й незалежні.

4. Ви ближчі, ніж у моделі 3. Це гарні стосунки.

5. Ви билзькі як одне ціле ,,ми”. Це дуже гарні стосунки.

6. Одна особистість повністю поглинута іншою особистістю. Для виявлення свого ,,Я” дитині не залишається місця. Це ситуація тиску.

   (Батькам повідомляють узагальнену інформацію щодо бачення дітьми стосунків ,,батько-дитина”, ,,мама-дитина”.)

 

   Психолог. У яких формах виявляється порушення поведінки та які шкідливі звички можуть виникати внаслідок цього?

1. Найпоширенішою є рухова розгальмованість. Вона виявляється у непосидючості, надмірній рухливості, що пов’язано з нездатністю зосередитися. Результат – низька успішність.

2. Своєрідною формою протесту проти образ дорослих можуть бути втечі з дому. Мотиви: страх перед покаранням, раптова зміна настрою тощо.

3. Фантазування притаманне всім віковим групам, але якщо воно триває довго, це призводить до зниження інтелектуальної діяльності.

4. Паталогічні захоплення характеризуются одержимістю або надмірною інтенсивністю, незвичністю, супроводжуються великими витратами часу і сил. Все інше відходить на задній план.

5. Тютюнокуріння одна з найрозповсюдженіших  шкідливих звичок.

У цьому виявляється бажання звільнитися від опіки й контролю з боку старших (реакція емансипації). Поступово шкідлива звичка перетворюється на залежність.

6. Зловживання алкоголем, ранній (дитячий та підлітковий) алкоголізм.

Перші стереотипи поведінки дитина переймає від батьків, копіюючи їх, вважаючи правильним усе, що роблять батьки.

   Раннє систематичне вживання алкоголю призводитть до формування алкогольної залежності.

 

Робота в групах

   Учасники об’єднуються в три групи. Кожна група отримує одну картку з проблемною ситуацією. На обговорення в групах відводиться 5 хв. На загальне обговорення – 10 хв.

 

Ситуація №1

• Ти, Петрику, повчив би уроки, – каже мати семикласникові.
• А нам нічого не задавали, – безпечно відповідає син.
• І знову одержиш низький бал, – зітхає мати.
• А мене завтра не запитають, –  жваво відповідає Петрик. – У інших зовсім оцінок немає.
• Гаразд, тобі краще знати, – відгукується мати.

Запитання:

1. До чого може призвести така позиція батьків?

2. Як би ви назвали цей тип виховання?

3. Якими шляхами батьки можуть контролювати навчання дітей?

 

Ситуація №2

   Мати прийшла з роботи з роботи в поганому настрої. А тут донька каже, що хоче піти на дискотеку.

• Ти тільки думаєш про дискотеку. Сьогодні вдома побудеш.
• Ні, піду! Усі з нашого класу йдуть.
• Ти з ким розмовляєш? Не дозволяю, значить не підеш.
• Ні, піду, –  і донька вискочила з дому.

   Надворі, обливаючись сльозами, дівчинка обурювалась: ,,Ненавиджу! Тільки і знають, що командувати. Увесь клас іде на дискотеку, а мене не пускають. Чому? Мені вже п’ятнадцять. Просто треба принизити, показати свою владу...”

Запитання:

1. Як можуть розвиватися стосунки між матір’ю і донькою, якщо вони зумовлені відсутністю поваги дорослого до дитини?

2. Що можна порадити матері?

 

Ситуація №3

   Розмова двох семирічних хлопчиків.

• Бач, п’яний іде!
• Що ж, п’яний! Подумаєш!..
• Але ж це недобре! Ганьба.
• Чому ж? Виростеш великим. Сам вживатимеш спиртне... Усі дорослі випивають. Тато каже: ,,Який же чоловік не п’є вина!”

Запитання:

1. Змалюйте ситуації в сім’ях обох хлопчиків.

2. Спрогнозуйте майбутнє дітей.

3. Чи необхідно в сім’ї проводити антиалкогольне  виховання? Як? Словами чи вчинками?

 

Рекомендації психолога

   Висловлювання дітей залежать від тих слів, якими користуємось ми, дорослі, від наших висловлювань.

    Ось вислови, які боляче  ранять дитячі душі. Їх бажано уникати:

• Я тисячу разів тобі казав...
• Невже тобі не зрозуміло, що...
• Скільки разів треба повторювати...
• Всі як люди..., а ти...
• Ну на кого ти схожа? Що ти до мене причепилась?
• Ти такий самий, як твій батько (мати...).

    Вислови, які бажано вживати якомога частіше:

• Ти у мене такий хороший.
• Порадь мені, будь-ласка...
• Ти мене завжди правильно  розумієш...
• Ти у мене молодець!
• Як я тобі вдячна!
• Які у тебе чудові друзі!

 

 

 

Вправа ,,Я – Сонце”

   На жаль, наше заняття добігає кінця. Сьогодні вам уже не задаватимуть завдань. Ви можете відчути себе вільним, відкинутись на спинку стільця.

   А тепер глибоко вдихніть і видихніть. Повільно заплющіть очі й уявіть себе сонцем, від якого йде безліч промінчиків любові, доброти, ласки, ніжності, вміння зрозуміти іншого...

   Ваші промінчики падають на землю – і ви бачите, як там виростають чудові квіти; падають на дерево – і розпускаються листочки, дерева зацвітають. Від їхнього ніжного дотику співають птахи.

   Промінчики падають на людину, з якою у вас складні стосунки, і – о диво! – вона посміхається, і вам уже приємно спілкуватися.

   Тож несіть своє ,,Я – сонце” у ваші домівки, сім’ї. Даруйте ці промінчики вашим дітям!

 

ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

Тема: Психологічні аспекти попередження аддиктивної поведінки неповнолітніх

Мета: сприяти формуванню правильних підходів у сімейному спілкуванні на рівні ,,батьки-діти”.

 

План засідання

1. Міні-лекція ,,Аддиктивна поведінка”

2. Вправа ,,Головне-другорядне”

3. Вправа ,,Меморандум”

4. Шляхи батьківських дій у різні найскладніші стресові моменти

5. Підведення підсумків ,,Батьківська сила в дії”

 

   Психолог. Аддиктивна поведінка виражається у намаганні втекти від реальності за допомогою зміни свого психічного стану засобом прийому деяких речовин чи постійної фіксації уваги на певних предметах чи активностях, що супроводжуються розвитком інтенсивних емоцій. Пошук ,,гострих відчуттів”, процес вживання тієї чи іншої речовини, що змінює психічний стан, починає керувати життям людини, робить її безпомічною.

   Дитина шукає захищеності, підтримки, любові, емоційного комфорту, прагне уникнути тиску й агресії. Якщо цей стан не досягається дитиною, вона шукає штучних шляхів задоволення цих важливих особистісних потреб.

   Аддукція, як вельми небезпечне явище, має початок, розвиток і завершення і виявляється так:

• прийом алкоголю;
• участь у азартних іграх;
• сексуальна адукція;
• переїдання;
• залежність від музики;
• занурення у свій світ.

   Емоційні стосунки з іншими людьми погіршуються. Відбувається втрата товариських відносин, дитина відходить від реальності, прагне ізоляції. Аддикти втрачають змогу емоційно контактувати з людьми, позбавляються всього того, що має інтимний, довірливий характер.

   Помилкові форми виховання в сім’ї також впливають на вияв і становлення аддиктивної поведінки.

1. Гіперопіка – надмірна турбота про дитину, коли дитина не може самостійно і кроку ступити. Потурання її примхам.

2. Пред’явлення непомірних вимог до дитини – авторитаризм (,,силовий тиск’’), суворість, агресія, диктат, черствість. Батьки висувають суворі вимоги, що охоплюють усі сфери життя дитини. Їхні судження безапеляційні, вони втручаються у всі дитячі справи.

3. Гіпоопіка – бездоглядність. Батьки, виправдовуючи свою позицію гаслом ,,вільного виховання”, зовсім не займаються дітьми. Вони ігнорують їхні інтереси.

4. Виховання в сім’ях з не прогнозованими емоційними реакціями. Постійне напруження в стосунках, взаємна відчуженість, фрустрація, невміння подолати бар’єри, що роз’єднують членів сім’ї.

 

Вправа ,,Головне-другорядне”

   Шановні батьки. На аркуші паперу напишіть 10-12 справ, які у цей час є дуже важливими для вас (від найважливішої до менш важливої).

   А тепер спробуйте уявити себе наприкінці свого життя. Вам 70 років. Уявіть, що з відстані тих літ ви дивитися у своє сучасне й оцінюєте, що для вас головне, а що другорядне.

   А тепер візьміть чистий аркуш паперу і напишіть список своїх справ за ступенем значущості для вашого життя в ролі людини, якій уже 70 років.

   Порівняйте обидва списки. Які справи залишилися для вас важливими, а які втратили свою значущість?

   Нам необхідно виокремлювати в житті головне.

 

Вправа ,,Меморандум”

   Учасники об’єднуються у дві підгрупи:

• учасники першої виробляють меморандум батьків;
• учасники другої розробляють меморандум від імені дітей.

   Підгрупа І створює меморандум батьків до дитини ,,Я хочу, щоб моя дитина...”, а підгрупа ІІ – до батьків ,,Я хочу, щоб мої батьки...”

   По закінченні кожна з підгруп зачитує свій меморандум.

 

 

 

 

Бесіда з батьками ,,Шляхи ваших дій у найскладніших стресових ситуаціях”

Загальні рекомендації.

1. Зберігайте спокій (у стесовій ситуації паніка ускладнює проблему).

2. Розмовляйте (чим більше ви спілкуєтеся з підлітком, тим краще ви зрозумієте проблему).

3. Підтримуйте підлітка (показуйте йому, що ви турбуєтеся про нього, переймайтеся його проблемами).

4. Усвідомте, що ваші можливості є обмеженими (якщо необхідно, звертайтесь по допомогу. Не сподівайтеся на те, що зможете вирішити всі проблеми самі).

5. Усвідомте міру своєї участі (диференціюйте можливі наслідки та уникайте відповідальності за проблеми, за які повинен відповдати підліток).

6. Будьте послідовними (дотримуйтеся стилю поведінки з підлітком, поки це ефективно, не поспішаючи змінити підхід).

 

 

Висновки:

    Батьківська сила – це здатність батьків створювати такі стосунки в сім’ї, за яких вони і їхня дитина більшу частину часу живуть у стані миру та злагоди; вміючи розуміти свою несхожість, задовольняти як свої потреби, так і дитини, прагнути до розв’язання проблем, а не до перемоги над дитиною.

    Взаєморозуміння батьків та їхніх проблемних дітей досягається налагодженням психологічного контакту з дитиною, усвідомленням батьками своїх проблем і проблем дитини, знанням ними деяких профілактичних засобів, спрямованих на попередження аддиктивної поведінки підлітків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Д. Романовська. Порушення поведінки як наслідок неправильного виховання. // Психолог. – 2006. -№ 8. – С. 19-23
2. .2. В. Малярчук. Заняття для батьків проблемних учнів. // Позакласний час. – 2005. - № 19-20. – С. 74-79.