Фарварщук В.П., 

методист науково-методичного центру інформаційно-видавничої діяльності Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти 

Популяризація та підтримка читання: методичний аспект

У статті представлені деякі традиційні та інноваційні форми бібліотечної роботи, які спрямовані на популяризацію книги та проведення цікавої змістовної роботи з користувачами.

Ключові слова: методи і прийоми, сучасний підхід, компетентність, духовний потенціал, підтримка читання, розвиток читацького інтересу, відродження читання, позитивний імідж шкільної бібліотеки.

Читання – головне вміння людини в житті, без якого він не може осягнути навколишній світ. Значення читання для всебічного розвитку та формування особистості важко переоцінити – про це вже немало сказано великими людьми різних епох. Читацькі інтереси багато в чому визначають особистість людини, тому процес формування їх у школярів розглядається не тільки як педагогічна, психологічна, методична, а й як соціальна проблеми.

Але не будемо забувати, що зацікавити дітей книгою, як джерелом інформації – це лише одна сторона справи. Інша, не менш важлива, – формування культури читання, розвиток художнього смаку, читацьких інтересів. 

Одним із найкращих шляхів до зростання творчої особистості є виховання любові до книжки і читання, виховання культури читання, формування читацької компетентності. У Концепції реформування середньої школи «Нова українська школа», Законі України «Про освіту» та Державному стандарті початкової освіти перелічено ключеві компетентності, які мають формуватися протягом навчання. Спільними вміннями для них визначено уміння читати, сприймати, розуміти прочитане для збагачення свого досвіду; також аналізувати, інтерпретувати та критично оцінювати прочитане з різних джерел інформацію. 

До школи, до бібліотеки йде новий читач із новими запитами, уподобаннями, цілями. Саме тому, поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи, бібліотекарі та вчителі закладів загальної середньої освіти, у спільному тандемі, працюють над тим, щоб заохочувати учнів до читання, зацікавити книгою, стимулювати до використання в бібліотеці наявних інформаційних ресурсів, розвивати вміння і навички пошуку інформації. 

Сьогодні в області працюють шкільні бібліотеки, які поправу можна назвати культурно-освітніми та соціокультурними просторами закладів освіти. Хочеться відмітити цільову взаємодію шкільних бібліотекарів, педагогічних та учнівських колективів, батьківської громадськості у виконанні основних її функцій. 

Питання популяризації та підтримки читання завжди були актуальними в роботі бібліотек закладів загальної середньої освіти.

Для підтримки та розвитку читацького інтересу враховуючи регіональні та місцеві особливості у шкільних бібліотеках проводяться різнопланові заходи. До прикладу, крім традиційних (ранки, лінійки, виховні години, бібліотечні уроки, круглі столи, книжково-ілюстративні виставки), активно впроваджуються  інноваційні форми, це флеш-моби, флеш-акції, відеоролики, веб-квести, бінарні уроки, конференції. 

Переважна більшість заходів відбувається в активній формі, що стимулює творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення учнів.

У змісті роботи шкільних бібліотекарів виокремлюються такі напрями діяльності:

Діагностичний

Починається з попередньої клопіткої роботи шкільної бібліотеки – а саме, вивчення запитів користувачів. Для цього проводиться соціологічне дослідження, опитування, міні-інтерв’ю, бесіди; аналіз читацьких формулярів, спостереження, анкетування, моніторинг, що дає можливість шкільним бібліотекарям виявити читацький попит. 

Краєзнавчий

Мета бібліотечного краєзнавства – зібрати, зберегти і надати користувачам документальні джерела та інформацію з історії культури та сучасного життя краю.

Ознайомлення учнів із традиціями і звичаями свого народу, історією рідного краю, відбувається у вигляді вікторин, конкурсів малюнків, проектів та відеороликів – це сприяє залученню учасників заходів до пошукової діяльності.

Для дітей молодшого та середнього шкільного віку цікавою формою залишаються віртуальні подорожі. 

Ще однією ефективною формою популяризації краєзнавчої літератури є гуртки і клуби за інтересом. Їх мета – виховувати  у підростаючого покоління за допомогою книги, повагу до своєї Батьківщини, прищеплювати любов до вивчення історичних традицій, культурного надбання, відродження забутих оберегів рідної землі. 

Популяризація творчості письменників рідного краю

У роботі бібліотек закладів освіти Хмельницької області чільне місце займає популяризація творчості поетів і письменників рідного краю, у книгозбірнях сформовано фонди краєзнавчої літератури. 

Цікавими формами є – творчі зустрічі; колективні читання учнями творів у голос з подальшим обговоренням прочитаного матеріалу.

Зазвичай бібліотекарі, використовують засоби усної, наочної і електронної подачі матеріалу, готую цікаву розповідь про творчі надбання письменників-земляків у різні періоди історії краю. Під час заходу намагаються донести юним читачам цікаві факти із біографій даних письменників, підкреслити індивідуальність кожного з них, адже наші літератори – яскраві і самобутні особистості зі своїм почерком, талантом, баченням світу. 

Масові форми і методи роботи

Зазвичай орієнтовані на інтереси основних категорій читачів конкретної бібліотеки. Основна мета – усна і наочна популяризація творів друку та інших документів, що знаходяться у бібліоінформаційному центрі, серед читачів.

Вікторини на літературну тематику, читацькі конференції, бібліотечні уроки, усні журнали, презентації книги залучають учнів до читання, формують їх пізнавальні інтереси. У реалізації інформаційної функції бібліотеки важливою є співпраця педагогів і бібліотекарів.

На допомогу освітньому процесу шкільними бібліотекарями здійснюється підбір матеріалів до виховних заходів, проводиться спільна підготовка до позакласних заходів, виховних годин, батьківських зборів, до прикладу: день сімейного читання «Читання в колі сім’ї», «Книги моїх батьків», батьківська година «Що читають наші діти», літературний конкурс «Моя історія про книгу й читання», бібліотечні бесіди «Знайомство зі шкільною бібліотекою», «Історія виникнення бібліотек», виховні заходи «Книги живуть, поки їх читають», «Дитина і книга», культурно-дозвіллєві заходи «Літературна кав’ярня», «Літературні посиденьки», «Книжковий подіум». 

З вчителями початкової школи відбувається спільне проведення бінарних уроків та веб-квестів, бесід, бібліотечний екскурс «Бібліо» + «Тека», «Країна, якої немає на карті», «Робота з енциклопедичними друкованими й електронними виданнями», «Любіть книгу і вмійте її берегти». 

З вчителями основної школи проводяться тематичні тижні, зокрема: тиждень сучасної української книги «Книга – найкращий мій друг», читацькі конференції «Дитяче читання без кордонів», «Книга в моєму житті», читацький марафон «Вчителі й діти читають разом», ерудит-лото «Сторінками улюблених казок», інтелектуально-розважальна гра  «Ерудит»; посвята у читачі учнів початкових класів.

Традиційно, у шкільних бібліотеках області, проходить конкурс читців – метою якого є популяризація художніх творів українських письменників і поетів, розкриття краси українського слова, залучення молоді до літературного надбання українського народу. Адже найкраща реклама читання – це самі читачі. 

Досвід проведених масових заходів підтверджує думку, що їх ефективність залежить від активності читачів. На вибір бібліотекаря щодо певних форм і методів масової роботи впливає практичний досвід, його ерудованість, професійна підготовка, уміння «тримати» аудиторію.

Культурно-просвітницький

Поряд із масовими формами роботи бібліотекарів результативними залишаються наочні та рекомендаційні форми роботи. Сюди відносяться тематичні та книжково-ілюстративні виставки, облаштування куточківпрезентацій нових надходжень «Діти і батьки читають залюбки», «На хвилину зупинись – нову книжку подивись», постійно діючі виставки «Сьогодні вивчають у школі», «Герої романів, легенд, повістей у тиші говорять із нами»; створення міні-музеї, підготовка бібліотечних плакатів (стінгазети), виготовлення альбомів: «Школа, батьки, дитина – велика родина», «Ти скарб наш вічний, українська мово», «Село моє, для мене ти єдине». 

Для педагогічного колективу оформлюються інформаційні бюлетені, здійснюється огляд науково-методичної літератури видавництв «Основа», «Оріон», ТОВ «Видавнича група «Шкільний світ».

Все сміливіше використовується оформлення віртуальних виставок оскільки сучасний читач орієнтується на аудіовізуальну інформацію, зокрема: «Її велич Українська Книга», «Довідкова література», «Словники. Довідники. Енциклопедії». Активне використання інноваційних технологій дає можливість проводити інформаційні заходи на якісно новому рівні, запроваджувати нові форми їх проведення.

Створення позитивного іміджу шкільної бібліотеки

Сьогодні найбільш актуальним для бібліотек стає завдання – створити позитивний імідж та привернути увагу до бібліотеки як осередку інформації, культури, мистецтва, освіти тощо.

З цією метою, поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи, у бібліотеках створюється, постійно оновлюється інформаційно-рекламна продукція: закладки, листівки, настінний календар та кишенькові календарі. 

Але для більш інтерактивного висвітлення рекламної інформації, з метою встановлення більш тісних контактів з нашими віртуальними читачами та популяризації книг, читання використовуються соціальні мережі, в яких зареєстрована та чи інша бібліотека закладу освіти.

Крім того, для популяризації своєї діяльності, шкільні бібліотекарі публікуються у мережі SlideShare, фотоматеріали – у мережі Pinterest, Picasa. Активно використовують хмарні середовища. 

 Не менш важливою складовою формування позитивного іміджу бібліотеки є її діяльність як дозвіллєвого центру, де діти мають можливість спілкуватися у позаурочний час на основі спільних інтересів й уподобань.

Зокрема, бібліотекарі разом з педагогами закладів загальної середньої освіти, для учнів початкової та середньої ланки, організовують конкурси малюнків «Ми читаємо і малюємо», «Герої чарівного світу казок», «Казкомрійники» тощо. Де учасники заходу мають можливість намалювали ілюстрації до улюблених казок та художніх творів української та зарубіжної літератури.

Для креативних учнів та педагогів пропонується фотоконкурс «Дитина і книга».

І надалі, все активніше набирає обертів такий вид популяризації книги як Буккросинг «Книгу прочитав, залиши іншому», за допомогою якого діти можуть ділитись прочитаними книжками.

Не залишаються поза увагою флешмоби (англійського походження від  «flash» - спалах і «mob» - натовп, якщо вже зовсім буквально – «миттєвий натовп»), що організовується шкільними бібліотекарями на пропаганду книги та читання. 

Найбільше приваблює різних за віком учнів робота в шкільній «Книжковій лікарні», адже тут своїми руками можна повернути до лав діючих не один десяток книг, що потребують термінового ремонту. 

Бібліотеки активно впроваджують у практику роботи акції як дієвий засіб залучення нових користувачів, популяризацію книги, читання, бібліотеки. Акції приваблюють своєю яскравістю, неординарністю, ефективністю і учасників, і організаторів. У більшості акції, приурочені до різних дат, свят, культурних подій представляють бібліотеки як соціокультурні інституції з широкими можливостями. Завдячуючи їм, бібліотеки поповнюють книгами на різноманітні тематики. 

Окремо хочу відмітити діяльність шкільних бібліотекарів на взаємоспівпрацю з бібліотеками інших систем і відомств, інтеграцію зусиль щодо розвитку читацьких інтересів школярів, формування культури читання, відзначення знаменних та пам’ятних дат і подій, обміну інформаційними ресурсами.

Сьогодення вимагає свої корективи. В умовах пандемії бібліотеки ЗЗСО Хмельницької області застосовують по-новому традиційні форми та методи роботи, пристосовуючись до вимог часу. Залежно від можливостей кожної бібліотеки надають просвітницькі та інформаційні послуги, зокрема:

Øвикористовуючи власні web-ресурси, бібліотекарі пропонують літературні новинки, віртуальні виставки, інтерактивні вправи щодо розвитку читання;

Øнадають своїм користувачам інформацію про сайти бібліотеки, блоги та сторінки в соціальних мережах, електронні ресурси (література юним читачам), віртуальна бібліотека ІМЗО (електроні підручники);

Øзалишаються на зв'язку з користувачами через електронну пошту, сторінки в соціальних мережах, телефон тощо;

Øпопуляризують ресурси, що можуть стати у нагоді в освітньому процесі, який відбувається дистанційно:

проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» – уроки для учнів 5-11 класів; проєкти Українського інституту книги: «365 казок на ніч», «Дегустація книжок»; «#ЖивіПисьменники»; проєкт Національної бібліотеки України для дітей: «Дозвілля для дітей»,

«Казки на ніч», що транслюють українські телеканали та YouTube-канал;

Ø створюють мобільні скриньки «на допомогу читачу» - в яких читач залишає папірець із потрібною йому літературою, бібліотекар відбирає і залишає, в тій самі скриньці, літературу на вимогу.

Також, упорядковують бібліотечний фонд, займаються списанням літератури, систематизацією бібліотечної документації, створенням універсального дизайну бібліотеки, що вплине на позитивний імідж бібліотеки.

Як підсумок, хотілось би зазначити, на сьогоднішній день бібліотекарі закладів загальної середньої освіти області цілеспрямовано проводять просвітницьку діяльність і пропаганду читання, використовуючи за основу книгу, друковані документи як джерело знань. Але питання «Розвиток дитячого читання в умовах інформаційного суспільства» - залишається відкритим і надалі, адже цей процес довготривалий, щоденний, тому шкільні бібліотекарі продовжують діяльність у цьому напрямі, бо любов до книг не береться нізвідки, вона формується поступово.

Список використаних джерел

1.     Ісаєва О. Позакласне читання як засіб формування читача. / О. Ісаєва // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999. – № 8. – С. 48-51.

2.     Слоніцька Л. Співпраця бібліотеки та педагогічного колективу в забезпеченні інформаційних потреб навчально-виховного процесу. /  Л. Слоніцька // ШБІЦ. Бібліотечна робота. – 2015. – № 5. – С. 9-12.

3.     Войцех Р. Інноваційні форми масової роботи шкільної бібліотеки /  Р. Войцех // Шкільна бібліотека плюс. – 2016. - №11-12 (311-312). – С.2-17.

4.     Формування інформаційної культури учнів // Шкільна бібліотека плюс. – жовтень, 2020. - №19-20 (415-416). – С.2-8.