Український модернізм

Архітектура України. Український модерн (будинок Полтавського губернського земства, будинок із химерами в Києві). Львівська сецесія. Помпезний неокласицизмі конструктивізм архітектури радянського періоду. Мова сучасного зодчества

Модерн — стиль в європейському й американському мистецтві кінця XIX — початку XX ст. У різних країнах використовують інші назви стилю модерн: ар нуво у Франції та Бельгії, югендстиль у Німеччині; сецесіон в Австрії; ліберті в Італії тощо. Модерн сформувався в умовах бурхливого розвитку індустріального суспільства. Архітектура модерну вирізнялася- відмовою від прямих ліній і кутів на користь більш “природних” ліній; - використанням нових технологій (метал, скло); - прагненням до створення одночасно й естетично красивих, і функціональних будівель. Велика увага приділялася не тільки зовнішньому вигляду будівель, а й інтер’єру. Усі конструктивні елементи — сходи, двері, стовпи, балкони — художньо оброблялися. Архітектори зверталися до примхливого декоративізму та символів в орнаментиці декорацій, у розписах, скульптурі інтер’єрів і фасадів. Ти це знаєш…

На початку ХХ ст. модерн виникає і в архітектурі України. Як відомо, на початку ХХ століття частина території України була під впливом Російської і Австро-Угорської імперій, тому на цих територіях модерн, зокрема й український модерн мав характерні особливості. У західному регіоні під впливом Віденського сецесіону модерн дістав назву «українська сецесія» (різновид — «гуцульська сецесія»). На інших територіях сформувався національний різновид модерну, який називають «український модерн». Він виник у Полтаві й мало поширився містами України, бо керівництво імперії протидіяло розвитку української культури і, зокрема, національної архітектури. Іван Левинськиий. Залізничний вокзал у Львові

Риси модерну позначилися на декоративному оздобленні споруд, де переважали асиметричні візерунки, рослинні орнаменти, рельєфи з образами фантастичних тварин, маскарони з людськими обличчями. Найвідоміші споруди стилю модерн були побудовані в Харкові, Полтаві, Києві. Едуард Брадтман «Дім невтішної вдови». Київ.

Василь Кричевський. Унікальна постать в історії українського мистецтва. Архітектор, дизайнер, художник, декоратор. Був одним із фундаторів Української академії мистецтв, професором. Створив десятки проєктів будинків. Спроєктований у традиціях української народної архітектури (декоративний модерн) Будинок Полтавського губернського земства

Споруда земства мурована, двоповерхова, на напівпідвалі, з мансардовим поверхом, Ш-подібна в плані. Чоловий фасад, звернений на захід, - симетричний, тридільний, з трьома ризалітами, з яких центральний фланковано вежами з двозаломними верхами. Корпус увінчують високі дахи з полив’яної черепиці (первісне - блакитно-зеленої, нині - червоної). Будинок Полтавського губернського земства

Фасади мають вишукану поліхромну декорацію з використанням традицій українського народного мистецтва: цоколь викладено з рожевого граніту, стіни облицьовано керамічною плиткою ясно-вохристої барви, на тлі якої виразно читаються поліхромні деталі - герби м. Полтави та повітових міст губернії, розетки, композиції на кшталт “вазона” та “дерева життя”. Вікна закомпоновані в нішах, з перемичками різноманітних форм - прямими, арковими, трапецієподібними. У декорі широко застосовано різьблені поліхромні колонки, кронштейни тощо.

Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, таку ж форму має дверний проріз, різьблені двері із орнаментом на тему «дерево життя».

Обабіч головного входу — спаровані вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні півколом розгорнув свої орнаментальні віти «вазон». Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими білосиніми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів. Будинок Полтавського губернського земства

Інтер’єри будівлі оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом. Широко застосовані орнаментальні прикраси: на 2-му поверсі вони скомпоновані, як арабески у вигляді «вазонів», над трапеційними вікнами розміщені досконало намальовані орнаментальні вставки на тему «дерево життя».

Класичним зразком українського архітектурного модерну став будинок з химерами. Він має чітку й раціональну конструкцію і прикрашений великою кількістю скульптур - зображеннями реальних і фантастичних істот (тварин, птахів, молюсків, риб, русалок, химер). Владислав Городецький

Збудував у 1902 — 1903 роках для своєї сім’ї. Місце для будови обрав над крутим урвищем на Банківській вулиці.

Автор химер - київський скульптор італійського походження Еліо Саля

Артинов Григорій Григорович. Готель «Савой» (Вінниця)Водонапірна вежа (каланча) на Європейській площі у місті Вінниця

Садиба Длуголенського, Вінниця. Початок XX сторіччя, архітектор невідомий (можливо, відомий вінницький архітектор Г. Артинов)

Харківська державна академія мистецтв.1913, архітектор К. Жуков (розроблення фасаду).

Будинок готелю "Житомир", Луганськ

Будинок В. Хрєнникова. 1913, архітектор П. П. Фетисов, при консультаціях історика Д. І. Яворівського. Дніпро. Готель “Україна”

Дворянський і селянський земельний банк уважали наймодерновішою спорудою початку ХХ ст. у Чернігові. Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

Київ. Міське училище ім. С. Ф. Грушевського (1910–1911 рр.). Архітектори Василь Кричевський, Е. П. Брадтман.

Сецесія в УкраїніБудинок Яна Стика, Львів“Гуцульська сецесія” — архітектурний стиль, характерний для деяких споруд, зведених у Львові наприкінці XIX — початку XX ст. “Гуцульська сецесія” — спроба пошуку польського і українського стилів в архітектурі, що відбувалася в рамках національно-романтичного осмислення Віденського сецесіону. Непрофесійне мистецтво горян Карпат стало головним джерелом створення нового національного стилю.

Для стилю характерні експресивні об’єми, виразна пластична конфігурація дверних отворів, вікон, навісів, складні обриси дахів з великими схилами, які іноді прикрашали вежею, схожою на дзвіницю гуцульської церкви. В оздобленні будинків металом і керамікою простежується колористична гама народного мистецтва. Львівська школа модерну спочатку орієнтувалася на досягнення Віденської сецесії, проте в будівництві позначилися й національні традиції. У найбільш яскравій формі ідеї “гуцульської сецесії” проявилися в роботах архітектурної фірми І. Левинського, в якій працювали Т. Обмінський, О. Лушпинський, Л. Левинський та інші

Будинок акціонерного товариства «Дністер» у Львові (тепер міська поліклініка № 1, вул. Руська, 20), архітектор Іван ЛевинськийІван. Левинський (1851—1919)

За участі архітектора і підприємця Івана Левинського зведено чимало споруд у Львові, зокрема залізничний вокзал. Львів. Залізничний вокзал.

Урочистий вхід до львівського вокзалу прикрасили скульптурами майстрів А. Попеля і П. Війтовича. Скульптури Петра Війтовича на фронтоні будівлі. Жінка символізує залізницю і торгівлю, а чоловік на леві — промисловість і місто Львів.

Скульптури «Торгівля» і «Промисловість» Антонія Попеля.

Львів. Колишня клініка Солецького, в архітектурі якої використовано народні гуцульські мотиви, арх. О. Лушпинський. Олександр Лушпинський(1878-1943)

Цікавою особливістю будівель у стилі “гуцульської сецесії” є оригінальна форма даху. Саме в його контурах, який часто доповнюється різьбленими деталями, прослідковуються мотиви гуцульської народної архітектури. Порівняйте. Модель гуцульської церкви. Церква Зішестя Святого Духа, Львівська область

Міська забудова на пр. Свободи, Львів

Івано-Франківськ. Монастир святого Йосифа чину Сестер Василіянок. Архітектори: І. Левинський і О. Лушпинський. 1910–1913 рр.

Залізничний вокзал, ЧернівціУкраїнський музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської, Чернівці

Підсумовуємо. Можна виділити два різновиди: у західному регіоні - «українська сецесія» (різновид — «гуцульська сецесія»). На інших територіях - «український модерн». Перший будинок, зведений у новому українському стилі, що згодом отримає назву Український архітектурний модерн – це Будинок Полтавського земства, 1903 рік, проєкт Василя Кричевського. Український архітектурний модерн — один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX ст. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі архітектурного модерну лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової.

Після соціалістичної революції на зміну епохи модерну приходить епоха, яка в Радянській Україні представлена стилем конструктивізм. Найбільш вражаючі споруди цієї доби були зведені в першій столиці Української республіки — Харкові (будинок Держпрому), Києві (Житлові будинки партапарату в районі «Липки», Перший будинок лікаря).

Архітектура пройшла досить складний шлях розвитку. Головні риси архітектури — це користь, міцність, краса (функціональне, конструктивне, естетичне значення). У цей період були спроби абсолютизувати одну з них, що знижувало рівень архітектурних творів узагалі. В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями, як: раціоналізм та конструктивізм. Раціоналізм — це прагнення знайти раціональні начала в образному аспекті архітектури, максимально освоїти досягнення сучасної науки і техніки.

Конструктивізм — спроба створити життєвий простір за допомогою нової техніки, її логічних доцільних конструкцій, а також естетичних якостей таких матеріалів, як метал, дерево, скло. Комплекс адміністративних будівель «Держпром»

Будинки Держпрому (1985)

Будівництво Держпрому, 1927

Найбільший для свого часу "хмарочос" Європи, перша висотна будівля в Україні та СРСР. Держпром споруджено в 1925-1928 роках у Харкові за проєктом архітекторів С. С. Серафимова, С. М. Кравця та М. Д. Фельгера в стилі констуктивізму. Об'єм споруди-гіганта з монолітного залізобетону та скла 347 тис. м3, корисна площа 67 тис. м2, фасад має довжину 300 м. Під час реставрації Держпрому після Другої світової війни він отримав відсутній вертикальний елемент симетрії — першу міську телевізійну антену заввишки 45 м, разом з якою загальна висота будівлі досягла 108 м. Держпром уважається своєрідним символом Харкова.

У 1936–1939 рр. було зведено будинок Верховної Ради УРСР (проєкт В. Заболотного)Архітектор Володимир Гнатович Заболотний

Будинок Верховної Ради

Один з перших багатоквартирних житлових будинків, зведених у радянський час у Києві. Споруджений у стилі конструктивізму за проєктом архітектора Павла Альошина.

Перший будинок лікаря. Київ

У 1932 р., з організацією єдиної Спілки архітекторів, було проголошено єдиний творчий метод — метод соціалістичного реалізму і тотальної орієнтації на класику. Конструктивізм піддали жорстокій критиці, багато архітекторів-конструктивістів було репресовано або страчено. Будинок Уряду Ураїни. Київ Помпезний неокласицизм радянського періоду Неокласицизм стає одним із лідерів. Неокласицисти в українській архітектурі поєднували традицію з ідеями авангарду.

Архітектура, як і все мистецтво в Радянському Союзі, мала демонструвати непохитність тогочасного ладу, тому «пролетарська класика» 30-х років у післявоєнний період переродилась у "сталінський" ампір з його гігантоманією. Споруд у такому стилі з елементами неокласики чимало в Києві, Харкові. Висотний житловий будинок на Хрещатику. Помпезний неокласицизм радянського періоду У помпезних громадських спорудах використовували античні ордери, фасади були симетричні, декор мінімальним.

Найбільшим архітектурним комплексом нашої держави у ХХ ст. став «Експоцентр України», його головний павільйон є найвищою спорудою ротондного типу в Україні (75 м). Головний павільйон Національного комплексу «Експоцентр України» в КиєвіПавільйон «Зернові та олійні культури» № 10. Тут планувався найвищий в Україні та Європі 50-метровий пам'ятник Й. Сталіну

Будівля Офісу Президента України. Зведена в 1936—1939

«Будинок зі шпилем» — 12-поверховий історичний хмарочос, одне з «семи чудес» Харкова. Будували в 1950–1954 роках. Готель «Україна» (свого часу один з найвищих хмарочосів на території сучасної України).

Залізничний вокзал у ХарковіВідреставрований після війни й прикрашений кам’яним мереживом і скульптурою (арх. Г. Волошин, Б. Мезенцев, Е. Лимар).

Храм священномученика Олександра, архієпископа Харківського в Харкові (стиль необароко). Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Львові (модерн). Арх. Радослав Жук (нар. 1931), представник української діаспори. Мова сучасного зодчества

Мова сучасного зодчества стає глобальнішою. Оновлюються конструктивні та художньо-пластичні можливості будівництва, оздоблювальні матеріали. У творчості українських архітекторів виявляються риси хай-теку та інших стилів, що віддзеркалюють пріоритетні ознаки світової архітектури. Бізнес-центр «101 Tower» у КиєвіВ урбанізованих містах-мільйонниках виникають хмарочоси: бізнес-центри, банки, готелі, житлові комплекси. Київ перетворюється на столицю хмарочосів, адже в ньому вже майже два десятки споруд, що перевищують 100 м. Отже, архітектура України зберігає традиції своєї багатовікової спадщини й рухається в напрямі світових пошуків у царині постмодерного зодчества. Мова сучасного зодчества

Архітектурний модерн - http://finenews.info/kulturne-nadbannya/arkhitektura/item/25646-arkhitektura-ukrainy-chastyna-7-ukrai-nskyi-arkhitektu-rnyi-modern-pochatok. Цікаві подробиці про український модерн можна прочитати у книзі - http://www.alyoshin.ru/Files/publika/4enelik/4enelik_00.html - Віктора Чепелика "Український архітектурний модерн". Ще цікаві сторінки для тих, хто не має часу на книжку, а мати уявлення про  УАМ хоче -http://intour.com.ua/n-30/p-8/atc-894/http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=1320125 Корисні посилання

Домашнє завдання. Продовжуємо створювати електронний каталог пам'яток мистецтва України. Сторінка четверта: Архітектура ХІХ-ХХ століття.