ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1. Говоріть з дітьми про Батьківщину. Дехто з батьків вважає, що говорити з дітьми про Батьківщину зайве, або ще зарано. Однак цінність сімейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються вони у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у свідомість та серце малюків. Способи вирішення виховних завдань у родині дуже різноманітні, це: батьківський авторитет, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, праця, навчання, звичаї і традиції; суспільна думка, преса, радіо, телебачення, література, заняття спортом, свята і розваги тощо.

2. Відзначайте загальнонаціональне свято - День Незалежності України. Доцільно започаткувати сімейну традицію щорічного святкування Дня Незалежності України: побувати на святкових заходах у дитячому садку, у рідному селищі та за можливості брати в них участь; переглянути запис військового параду чи святкового концерту. Це сприятиме формуванню патріотичних почуттів у підростаючого покоління.

 3. Говоріть про патріотичні справи батьків, розмірковуйте над минулим своєї Батьківщини. Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи батьків та минуле країни є водночас і уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління. У такі хвилини діти почуваються єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх предків.

 4. Подорожуйте з дітьми Батьківщиною. Подорожуючи дорогами нашої Батьківщини, батьки і діти безпосередньо знайомляться з рідним краєм, культурою, його минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекси, які пробуджують у дитячих серцях скорботу по полеглих, любов і повагу до людей, що вибороли для них свободу і незалежність. Такі подорожі будуть відігравати неоціненну роль у патріотичному вихованні дошкільників.

5. Залучайте дітей до творів української літератури і мистецтва. Після прочитання патріотичної літератури, розгляду ілюстрацій, репродукцій, фільмів, прослуховування музики і пісень, перегляду танців і вистав патріотичної тематики діти ніколи не залишаться байдужими, а обов'язково переймуться долею героїчних людей.

6. Будьте готові відповісти на запитання, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності або хибності їхніх суджень. Тому батьки мають завжди бути готовими відповісти, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності чи хибності їхніх міркувань. Важливо, щоб у родині усвідомлювали позитивний і негативний впливи літератури, мистецтва, засобів інформації на патріотичне виховання дітей.

7. Залучайте дітей до сімейних традицій, звичаїв, обрядів, свят.  Це - важливі засоби зміцнення родинних зв'язків та національно-патріотичної свідомості різних поколінь. Родинні традиції є своєрідним засобом захищеності кожного члена родини, позитивного сприймання світу, створення неповторних дитячих спогадів, власного самоствердження у суспільстві.

8. Виховуйте шанобливе ставлення до національних символів і святинь народу. Саме в родинному середовищі дитина вперше дізнається про народні символи: батьківську хату, вишитий рушник, сорочку, материнську пісню, вербу і калину, хрещатий барвінок, писанку і лелеку, хліб на столі... Всі вони - наші давні обереги. Родина плекає любов і повагу до них. Якщо за сімейним обіднім столом дитині показувати приклад бережного ставлення до хліба, то, безумовно, дитина в дитячому садку, а потім у школі й у дорослому житті з повагою ставитиметься як до самого хліба, так і до людей, які його виростили, і до землі, на якій він ріс, до свого краю, народу. Батьки також мають формувати у своїх дітей шанобливе ставлення до державних символів: Гімну, Прапора, Герба України.

9. Будьте взірцем для наслідування, відповідальними й обережними у своїх діях. Щоб виховати патріотичні почуття у дітей, потрібно самим ними володіти. Виховання прикладом передбачає створення взірця для наслідування. Діти копіюють усе підряд: і позитивне, і негативне. Чесність, правдивість, працьо-витість, щедрість, скромність, совісність, розсудливість - усе це позитивні взірці для наслідування. Якщо батьки чесно працюють на виробництві чи в іншій сфері діяльності, є порядними людьми, позбавлені шкідливих звичок, то вони мають високу репутацію. Тому вони мають моральне право вимагати від своїх дітей підтримувати свою честь, гідність, репутацію своєї сім'ї у навчанні, у повсякденній поведінці. Завдання батьків - показувати позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкращі риси, що забезпечить неперервність традицій від покоління до покоління.

10. Розширюйте коло спілкування дитини з дорослими й однолітками, представниками інших національностей. Розширюйте коло спілкування, обмінюйтеся досвідом із представниками інших сімей і родин, пізнавайте їхню духовну спадщину та поширюйте свою. Дитина має на практиці реального спілкування знаходити спільне та відмінне між собою та іншими людьми. Спілкування дітей і дорослих із представниками інших національностей, національних традицій, релігійних переконань, політичних поглядів, укладів життя та культури розвиватиме вміння поводитися природно, тактовно та гідно.

11. Використовуйте різні форми взаємодії з дітьми. Для національно-патріотичного виховання дітей у родині використовуйте різні форми взаємодії: власні бесіди-спогади; подорожі рідною країною; створюйте сімейні літописи; залучайте дітей до трудових справ; використовуйте твори літератури і мистецтва; беріть участь у масових заходах з нагоди національних і державних свят;  долучайтеся до співпраці з дошкільним закладом тощо. Якщо у родині виховують дітей різного віку, то обирайте форми і методи національно-патріотичного виховання, враховуючи вікові, статеві, психологічні та інші особливості кожної дитини.