Урок-тренінг "Віра, надія, любов"

 

 

Урок-тренінг

«Віра, надія, любов»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступна бесіда

Діти! Прочитайте приказку, написану на дошці: За Богом підеш – добрий шлях знайдеш. Давайте на хвилинку полинемо у свої спогади і пригадаємо про щось добре, що було в нашому житті. А тепер поділимося цими спогадами з друзями. (Розповіді дітей.)

У всіх цих ситуаціях вам допомагали любов мами й тата, вірність друзів, надія ніколи не залишала вас у скрутному становищі.

Надія, Віра і Любов –

Це почуття найкращі в світі.

Вони – квітки духовних мов

І головні у кожній миті.

Прийшли до Господа Віра, Надія і Любов, щоб той розсудив, хто серед них найголовніший. «Виріши, Господи, людські суперечки! Скажи, хто з нас найбільш потрібний людям, а без кого вони можуть обійтися!»

Подумав Господь і вирішив надати слово кожній із сестер.

 

Вирішення проблемної ситуації

- Спробуємо уявити, що б могли говорити сестри? Хто, на вашу думку, найважливіший?

- Що означає вірити?

- Що означає надія?

- А що ж таке любов? Що вона дає? (Учні відповідають, а вчитель коригує відповіді дітей.)

 

Бесіда

Отже, без віри життя неможливе, нею не варто нехтувати. Бо ж кожен вірить у Бога, вірить у щиру дружбу і кохання.

Без любові на землі нічого б не було. Вона надихає поетів і музикантів, письменників і художників. Робить серця закоханих щасливими, перемагає зло. Любов оселяється в серці матері, а коли вона народжує свою дитину, закладає зерна любові у серце малюка...

Надія рятує від гріха. Коли втрачаєш любов, надія рятує душу від відчаю й журби. Коли втрачаєш віру в дружбу і вірність, лише надія, що знову матимеш все це, рятує від грішних думок.

 

Хвилинка-цікавинка

 

Давайте розгадаємо ребуси й назвемо три головні християнські чесноти.

 

 

 

 

 

(Віра, Надія, Любов)

Велика любов до людей живе у серці Господа. Він любить усіх: бідних і багатих, дужих і хворих, праведника і грішника. Потрібно лише вірити. Адже віра з любов`ю нерозлучні. Діти вірять своїм батькам і стають з ними одно. Вірні друзі вірять один одному, і тому вони – одно. Чим сильніше й глибше віруємо, тим більше любимо, тим більше наближаємося до Бога, а тим самим робимося кращими. Через віру ми стаємо одне з Богом, як рідні діти з батьками.

Надія християнська – то певність, що Господь безперестанно турбується про нас і наше спасіння, дасть нам усе необхідне для життя і обітоване блаженство, якщо ми будемо виконувати заповіді Його.

 

Робота з віршами (на вибір учителя)

1) Прочитайте уважно вірш. Як знайдете «цікавинку», яка сховалася у віршику, зможете прочитати його назву.

Він Сином Божим був – Помазаник з небес.

І сил не жалкував. Помер, але воскрес.

Рабом себе назвав, хоч справді був Месія,

Амінь – Його ім’я. Він – досконала дія.

 

Народ любив Христа, чекав Його приходу,

А врешті Він, Господь, – слуга став для народу.

Дух мудрості почив з дитинства на Святому,

І приклад дав життям ізраїльського дому.

Я низько так вклоняюсь до самої землі,

 

Люблю Христа Ісуса і віддаю жалі

Юдейському цареві, який ось-ось прийде,

Бо ж обіцяв, що Церкву святу увись візьме.

О, друже мій, гріхи усі Творцю віддай.

Він все простить, очистить. Лиш часу ти не гай.

Віталій Бондарчук

 

2) Прослухайте (прочитайте) вірш і дайте відповіді на запитання.

Віра, надія, любов

Не досягнеш без Віри нічого. 

І якщо вже поставив мету –

То працюй! З допомогою Бога

Ти здолаєш вершину оту!

Має Віра сестричку Надію,

Що потрібна усім, як вода.

Вона кожного з нас розуміє

Й до останнього не покида.

Хоч про третю сестричку всі знають,

Але ми нагадаємо знов:

Усі труднощі вільно долає

Наша ніжна й прекрасна Любов.

Петро Романенко

Чи може людина досягти поставленої мети самостійно?

Що не покидає людину до останнього подиху?

Що допомагає долати труднощі? (Відповіді дітей.)

 

Літературна хвилинка

Віра, надія і любов – ці три чесноти настільки тісно пов’язані між собою, що стають нерозлучними. Вони досконалі й угодні Богові тоді, коли діють разом. Віра допомагає знайти в житті головну мету – жити по правді. Надія підтримує людину, додає їй сил. А любов до Бога й до ближнього дарує нам радість і натхнення.

Тож послухайте (прочитайте) розповідь про дівчинку, яка вірила, сподівалася, молила Бога, щоб Господь послав їй таку подружку, яка б її розуміла, поважала й любила.

Нова подруга

У маленькому містечку, яке називалося Щастя, жила сім’я: тато, мама і донечка Іринка.

Дівчинка гарно вчилася у школі, любила ходити до церкви, чудово малювала і дуже любила бавитися. Та от бавитися їй не було з ким. Коли Іринка підходила до гурту дівчаток, що гралися неподалік, вони від неї тікали.

Чому? Не раз запитувала себе Іринка, але відповіді не знаходила. Вона часто молилася за те, щоб Бог подарував їй подругу, яка б підтримувала її, ходила з нею гуляти і ніколи не ображала. Минали дні, а дівчинка все не втрачала надії і терпляче чекала і продовжувала молитися. Настала осінь. Задощило. По небі блукали важкі сірі хмари. Вітер зривав пожовкле листя із зажурених дерев.

Якось, повертаючись зі школи, Іринка  помітила, що в сусідній хатині поселяється нова сім’я. «Ну і що мені з того?» – сумно подумала Іринка. Однак увечері в їхні двері постукали. Мама відчинила. До кімнати увійшли чоловік, жінка і дівчинка – ровесниця Іринки. Це були нові сусіди. Вони прийшли познайомитися.

Мама Іринки зраділа гостям і запросила їх до столу. Попивши чаю, Іринка пішла до своєї кімнати. Їй дуже хотілося поговорити із новою сусідкою Танею, але вона не насмілювалася, боячись, що і та відвернеться від неї. За кілька хвилин вона почула легенький стукіт у двері. До кімнати увійшла Тетянка. Вона сіла біля Іринки і простягнула їй іграшкового зайчика: «Це тобі. Прийми, будь ласка, мій подарунок. Хочеш, будемо дружити?»

На Іринчиних очах з’явилися сльози. Вона вперше почула такі слова. «Дуже хочу», – відповіла Іринка, обіймаючи Тетянку.

Дівчатка дружили багато років. Їхня дружба була щира і вірна. Іринка більше не знала, що таке самотність, а Тетянка не знала, що таке образа.

За Аллою Сідор

Хто допоміг дівчинці знайти подругу?

Яка з чеснот не полишала дівчинку? (Відповіді дітей.)

 

Хвилинка святості

Сьогодні через весь урок з нами мандрують три християнські чесноти: віра, надія, любов. Та чи знаєте ви, що 30 вересня православні християни вшановують пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Давайте послухаємо розповідь про те, як вони все своє життя присвятили Богу.

 

Віра, Надія, Любов і їхня мати Софія

Колись дуже давно жила в Римі вдова-християнка. Звали її Софія. (Ім'я Софія у перекладі з грецької мови означає мудрість). Було у неї три дочки – Віра, Надія і Любов. Найстаршій з них, Вірі, було тоді 12 років, Надії – 10 років, а найменшій, Любові – 9 років. Мати виховувала їх у вірі в Господа Ісуса Христа, навчала їх читати Євангеліє. У Римі чимало людей знали про християнські чесноти цієї родини.

Але то були лихі часи для християн, їх переслідували і карали за те, що вони не хотіли поклонятися ідолам язичницьким. От імператор довідався, що Софія з дітьми – християни, і викликав їх на суд. У призначений час прийшли вони до імператора. Побачив він юних дівчат і почав умовляти їх поклонитися ідолам. Та сестри відмовилися зробити це. «У нас є Бог Небесний, – відповіли вони. – Його дітьми ми бажаємо залишитися, а в твоїх богів ми не віримо і погроз твоїх не боїмося. Ми готові постраждати і навіть померти заради дорогого нам Господа нашого Ісуса Христа.»

Тоді наказав імператор катувати сестер. Та навіть серед страшних мук вони молилися і славили у молитвах єдиного Бога. Розлючений імператор побачив, що не здолає віри дівчат, і наказав відсікти їм голови.

Софію, їхню матір, не катували. Але, коли вона бачила страждання своїх дітей, її серце розривалося від болю. Імператор дозволив їй забрати тіла дочок і поховати їх. Три дні невтішна мати плакала гірко на могилі своїх дочок і там же тихо померла. Святі мучениці Віра, надія, Любов і мати їхня Софія терпіли тяжкі муки, але залишилися вірними Богу до кінця.

Як виховувала вдова Софія трьох своїх дочок?

За що переслідували християн у ті часи?

Розкажи, яка доля чекала матір з дочками?

Які почуття і думки викликали у тебе образи святих мучениць?

За що люди-християни пам'ятають їх? (Відповіді дітей.)

Кожна з дівчаток, що носить ім’я Віри, Надії чи Любові, у це день святкує свої іменини.

Християнський словничок

Євангеліє – книга, у якій описано життя Ісуса Христа.

Ідол – несправжній, вигаданий бог.

Язичник – людина, що поклоняється ідолам.

Практична робота

А зараз розгорнемо наші зошити і, розв’язавши приклади на краплинках веселого дощику, прочитаємо вислів, який стане важливим висновком нашого заняття. (Бог є любов.)

Підсумок

Любов охоплює все навколо, виявляється в ставленні до всіх живих істот, як до близьких. Великою цінністю є «серце, що любить». Тож нехай ваші серця наповнюються любов’ю до Господа, до рідних і до всього живого.