Поради батькам у вихованні своєї дитини

ДЕСЯТЬ

ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ 

1. На навчайте того, в чому Ви самі необізнані.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета - виростити її для життя серед людей.

3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина навчиться їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах.

5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість - ознака слабкості, показ Вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовні у своїх вимогах. Пам'ятайте, твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил,
спокійним тоном спілкування.

7. Дозволяйте дитині відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

8. Виключіть із своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав». Поясніть, що завдання треба виконати тому, що це принесе користь. Дитина має звикнути до того,

що діяти треба не за наказом, а тому що це доцільно, потрібно для когось.

9. Не порівнюйте свою дитину з сусідською. Порівнюйте, якою вона була вчора і ЯКОЮ Є СЬОГОДНІ.

10. Ніколи не кажіть, що ніколи виховувати свою дитину, це означає, що Вам ніколи її любити.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ

ЗА НАЛЕЖНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ:

Кодекс про адміністративні правопорушення.

ст. 184 ч.1 Ухиляння батьків від виконання обов'язків по забезпеченню не­обхідних умов життя, навчання і виховання неповнолітніх дітей - попередження або штраф (1-3 неоподатковувані мінімуми).

ст. 184 ч.2 Ті ж дії, скоєні повторно протягом року, після накладання покарання - штраф (від 2-4 неоподатковуваних мінімумів).

ст. 184 ч.З Якщо неповнолітній скоїв адміністративне правопорушення у віці від 14 до 16 років, на батьків накладається штраф (3-5 неоподатковуваних мінімумів громадян).

ст. 184 ч.4 Скоєння неповнолітнім дій, що передбачені Кримінальним Ко­дексом, якщо він не досяг віку кримінальної відповідальності тягне за собою накладання штрафу на батьків (10-20 неоподатковуваних мінімумів).  

Батьки не можуть відмовитися від своїх прав та обов'язків, вони можуть втратити їх у судовому порядку.

Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей,не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (ст. 164 Сімейного Кодексу). Злісне ухилення батьків

від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми

повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення батьківських прав (ст. 47 Закону України «Про загальну середню освіту»).

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя і здоров'я дитини, орган опіки та піклування (виконком) або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини у її батьків (ст. 170 Сімейного Кодексу), Злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 Кримінального Кодексу України). Але допускається поновлення у батьківських правах (ст. 169 Сімейного Кодексу України), якщо батьки змінили поведінку  і поновлення в правах є в інтересах дітей.