Порушення писемного мовлення у дітей молодшого шкільного віку

Порушення писемного мовлення у дітей молодшого шкільного віку. Підготувала: АЛЕКСАНДРОВИЧ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНАвчитель-логопед логопедпункту

Останніми роками значно зросла кількість дітей, що зустрічаються з різними труднощами навчання в початковій школі. Проблема порушень письма та читання - одна з найактуальніших для шкільного навчання, оскільки письмо та читання перетворюється на засіб подальшого отримання знань . Інтерес до виявлення такого роду проблеми в ранньому віці, попередження і корекція порушень письма(дисграфія) у дітей обумовлений тим, що письмо,як діяльність, відіграє важливу роль в житті людини.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що порушення письма є найбільш поширеною формою мовної патології у молодших класах. Відомо, що порушення формування письма перешкоджають успішності навчання, ефективності шкільної адаптації, часто викликають вторинні психічні нашарування, відхилення у формуванні особистості дитини,

а специфічний розлад письма(дисграфія) спричиняє за собою і труднощі в оволодінні орфографією, особливо при засвоєнні складних орфографічних правил.

Психолінгвістичний аналіз процесу продукування писемного мовлення(О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія, Е. Ф. Соботович) дозволяє виявити його багаторівневу структуру. У складному процесі породження писемного мовлення виділяється мотиваційний, мовний рівень, рівень моторної реалізації зорових образів букв. Кожен з цих рівнів здійснюється за участю багатьох розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування.

Біля третини учнів що вчаться в загальноосвітніх школах, мають відхилення в розвитку мовлення, виявляються неуспішними по одному, двом предметам. Вони насилу опановують грамоту, при читанні і письмі допускають велику кількість різноманітних помилок, обумовлених недоліками їх усного мовлення.

Учні масових шкіл,які мають різні відхилення в мовному розвитку, підрозділяються на декілька груп. Кожна з таких груп учнів потребує особливого підходу в процесі навчання і виховання. Досить частим у учнів початкових класів, є порушення письма, обумовлене недорозвиненням фонетико-фонематичної сторони мовлення. При цьому у дітей фонетичні порушення поєднуються з порушеннями фонемного сприйняття і слухової диференціації, що проявляється в неточності і нестійкості мовних уявлень і узагальнень, а це ускладнює оволодіння звуковим аналізом і синтезом слів, перешкоджає співвідношенню букви з узагальненим звуком(фонемою) і ускладнює сприймання букв.

Нині існують наступні чинники актуальності проблеми порушення письма та читання :1.велика поширеність серед перших класів порушень оволодіння письмом і подальше переростання їх в стійкі дисграфії; 2. необхідність організації своєчасної профілактики, повноцінної діагностики, ефективної корекції порушень письма; 3. різноманіття причин виникнення і складність механізмів порушень письмової мови.

4. Систематичне перевантаження енергетичного забезпечення психічної діяльності в ранньому віці призводить до безповоротних(чи оборотним тільки при спеціальній корекції) змін. 5. Збільшуються шкільні вимоги при прийомі в перший клас. Це обумовлює форсовану підготовку дитини до шкільного навчання, що суперечить закономірностям дозрівання і спеціалізації мозкових структур.

Порушення письма часто має під собою фізіологічну основу1. Біологічні причини: - ураження або дисфункція певних мозкових ділянок;- недорозвинення або ураження головного мозку в ранні періоди розвитку мовлення дитини ( пренатальний, натальний, постнатальний);- патології вагітності;- травматизація плоду;- асфіксії;- менінгоенцефаліти;

- тяжкі соматичні захворювання та інфекції. Які виснажують нервову систему дитини. В результаті страждають відділи головного мозку, які забезпечують психічні функції, що беруть участь у процесі письма.

При наявності органічного ураження головного мозку дисграфії у більшості випадків передують дизартрія, алалія, афазія або вана виникає на фоні ДЦП,ЗПР, затримки психомоторного розвитку.

2. Соціально-психологічні причини. До таких причин відносяться: - недостатність мовленнєвих контактів- педагогічна занедбаність.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ