Тема: Поширення радіохвиль (11 клас)
Мета уроку: ознайомити учнів із властивостями радіохвиль різної довжини та їхнім застосуванням.
Тип уроку: комбінований урок.
Демонстрації: фрагменти відеофільму «Фізичні основи радіопередачі».
План викладення нового матеріалу:
1. Поверхнева хвиля.
2. Просторова хвиля.
3. Діапазон радіохвиль.
Обладнання: Електронний підручник Фізика-11. Бібліотека електронних наочностей. Фізика 10-11 кл.
Хід уроку
Перевірка знань
Викладення нового матеріалу
Під час використання електромагнітних хвиль для радіозв'язку як джерело, так і приймач радіохвиль найчастіше розташовуються поблизу земної поверхні. Форма й фізичні властивості земної поверхні, а також стан атмосфери відчутно впливають на поширення радіохвиль.
1. Поверхнева хвиля. Хвилі поширюються різними шляхами. Один із шляхів лежить уздовж поверхні Землі. По ньому поширюється так звана поверхнева (земна) хвиля. Вона порівняно швидко затухає через поглинання енергії всіма провідниками, які зустрічаються на її шляху.
Форма Землі обмежує дальність прийому поверхневих хвиль. Якби вони поширювалися суто прямолінійно, то радіозв'язок був би можливий тільки на відстані прямої видимості. Але оскільки з висотою електричні й магнітні параметри атмосфери змінюються, поверхнева хвиля заломлюється, відхиляючись до Землі, її траєкторія викривляється і дальність прийому збільшується.
Перешкоди на земній поверхні відбивають радіохвилі. За перешкодами може утворюватися радіотінь, куди хвиля не потрапляє. Але якщо довжина хвилі достатньо велика, то внаслідок дифракції хвиля обгинає перешкоду й радіотінь не утворюється. Потужні радіостанції, що працюють на довгих хвилях, забезпечують зв'язок на декілька тисяч кілометрів. На середніх хвилях зв'язок можливий у зоні до кількох сотень кілометрів. На коротких хвилях — лише в зоні прямої видимості.
2. Просторова хвиля. Існують також просторові хвилі, що поширюються від антени шляхом, який лежить під більшим або меншим кутом до поверхні Землі. На висоті до 100—300 км хвилі зустрічаються з шаром, який складається з повітря, іонізованого електромагнітним випромінюванням Сонця, й потоком заряджених частинок, випромінюваних ним. Цей шар називається іоносферою.
Іоносфера, що проводить електричний струм, відбиває радіохвилі довжиною хвилі, більшою за 10 м, як звичайна металева пластина. Але здатність іоносфери відбивати й поглинати радіохвилі істотно змінюється в залежності від часу доби й пори року.
Хвилі після відбивання в іоносфері знову потрапляють на Землю. Однак усе залежить від кута, під яким хвилі входять в іоносферу. Якщо він перевищує деяку граничну величину, хвилі проникають в іоносферу, проходять крізь неї і потім вільно поширюються в космічному просторі. І, навпаки, якщо кут менший .за деяку граничну величину, хвиля під тим самим кутом відбивається до Землі. Чим менша довжина хвилі, тим глибше хвиля проникає в іоносферу, а отже з більшої висоти відбивається. Короткі хвилі поширюються на великі відстані тільки завдяки багаторазовим відбиванням від іоносфери і земної поверхні. Саме за допомогою коротких хвиль на нашій планеті можна здійснити радіозв'язок на будь-яких відстанях.
3. Діапазон радіохвиль. Поширення радіохвиль істотно залежить від їхньої довжини. Радіохвилі поділяються на декілька діапазонів: довгі, середні, короткі та ультракороткі.
Найменування хвиль |
Діапазон довжин хвиль (м) |
Властивості хвиль |
Довгі (ДХ)
|
10000—1000
|
Поширюються уздовж поверхні земної кулі, можливий стійкий прийом за межами прямої видимості. Зустрічаючи на своєму шляху провідники, ДХ утрачають енергію. Це означає, що дальність дії ДХ-передавача обмежена. У довгохвильовому діапазоні, не заважаючи одна одній, може працювати обмежена кількість радіостанцій
|
Середні (СХ)
|
1000—100
|
Зазнають меншої дифракції біля поверхні Землі й поширюються на менші відстані за межі прямої видимості. У цьому діапазоні можна розмістити набагато більше радіостанцій. Однак значно відчутніше на умови прийому впливають атмосферні перешкоди, час доби
|
Короткі (КХ)
|
100—10
|
Поширюються на великі відстані тільки завдяки багаторазовим відбиванням від іоносфери й поверхні Землі. Оскільки іонізований шар нестійкий, завжди змінюється в залежності від часу доби й радіаційного випромінювання Сонця, то й чутність нестійка, супроводжується зникненням прийому або підсиленням гучності (федінгом). Однак передавання може здійснюватися на далекі відстані передавачами малої потужності |
Ультракороткі (УКХ): метрові дециметрові сантиметрові міліметрові
|
10—0,001 10—1 1—0,1 0,1—0,01 0,01—0,001 |
Поширюються прямолінійно у вигляді вузьконапрямленого променя. Широко використовуються в радіолокації (легко можуть відбиватися від порівняно малих провідних об'єктів), у космічному радіозв'язку (можуть проходити крізь шар іоносфери з малим поглинанням), у телебаченні (дають широку смугу частот — відеозображення, звуковий супровід, сигнали синхронізації.
|
Задачі для розв'язування на уроці
1. Максимальна сила струму у вхідному контурі радіоприймача Imax=4 мА, максимальна напруга на конденсаторі Umax=0,4 В. Чому дорівнює довжина прийнятих радіохвиль, якщо індуктивність вхідного контуру L = 17 мкГн?
Розв'язання. Згідно із законом збереження енергії максимальна енергія електричного поля конденсатора дорівнює максимальній енергії магнітного поля котушки: . Звідси .
Довжина прийнятих радіохвиль.
Підставивши добуте значення С, дістанемо: .
(м).
2. У деякій точці простору індукція магнітного поля електромагнітної хвилі змінюється під нуля до максимального значення за 2 мкс. Чому дорівнює довжина хвилі? (Відповідь: 2400 м.)
3. Коливальний контур генератора радіопередавача має ємність 3,5 пФ та індуктивність 14 мкГн. Чому дорівнює довжина радіохвиль, випромінюваних антеною цього радіопередавача? (Відповідь: 13 м.)
Домашнє завдання
1. Конспект.
2. 1) У скільки разів потрібно змінити частоту електромагнітної хвилі, щоб її довжина зменшилася в 3 рази? (Відповідь: збільшити в З рази.)
2) Супутникові телефони передають сигнал через супутник, який «висить» на висоті 36 000 км над Землею. Якою буде мінімальна затримка сигналу під час використання таких телефонів? (Відповідь: 0,24с.)
3) Довжина радіохвилі у вакуумі дорівнює 60 м. За який час напруженість електричного поля хвилі зменшиться від максимуму до нуля? (Відповідь: 50 нс.)
4) Індуктивність приймального контуру радіоприймача дорівнює 0,5 мГн, а його ємність може змінюватися від 25 до 225 пФ. У якому діапазоні довжин хвиль може працювати цей радіоприймач? (Відповідь: від 210 до 630 м.)