Пошуково- краєзнавчий матеріал "Малі річки Полтавщини"

Полтавський обласний еколого – натуралістичний центр

учнівської молоді

Кобеляцький ліцей Полтавської обласної ради

Полтавський район, місто Кобеляки

 

 

 

 

 

Еколого – краєзнавчий конкурс

«Малі річки Полтавщини»

 

 

                  РІЧКА КОБЕЛЯЧКА –

                                        РІДНІ КОБЕЛЯКИ

 

 

                                                               Пошуковий загін учнів

                                                               8 –А класу «Джерело»

                                                                Командир: Островерх

                                                                                    Ілля

                                                                Керівник: Василенко

                                                                                  Валентина

                                                                                  Миколаївна

 

 

 

 

2023 р.

І. Відомості про колектив та мета виконання роботи.

        У кожного є своя Мала Батьківщина. Для нас рідним стало місто Кобеляки, бо декому прийшлось полишити свої домівки. Дізнавшись про еколого-краєзнавчий конкурс, «Малі ріки Полтавщини», ми, учні 8 – А класу, вирішили дослідити річку Кобелячку, гирло якої на території Кобеляцької громади. Мета участі – розширити і поглибити свої знання про малі річки, зокрема про Кобелячку, та при успішному виконанні роботи закупити прилади для кабінету географії і надати допомогу ЗСУ, наблизивши перемогу України.

    На засіданні пошукового загону «Джерело», склали план дій:

1). Провести картографічне дослідження за допомогою Google – карт;

2).Опрацювати літературні джерела. Шкільна бібліотека.

3). Здійснити експедицію до річки,  щоб зробити необхідні вимірювання та, при потребі, очистити береги річки від сміття;

4). Зібрати і записати розповіді місцевих жителів;

5). Здійснити екскурсію до місцевого музею та бібліотеки  з метою пошуку мистецьких і художніх творів. Провести конкурс малюнків про річку.

6). Оформити матеріали та ознайомити учнів школи.

 

Склад загону:

1. Островерх Ілля – командир;
2. Галіцан Валерія – краєзнавець;
3. Дзига Владислав – фотограф;
4. Кравець Вікторія – еколог;
5. Кузьменко Єлизавета – краєзнавець;
6. Мотренко Андрій –гідролог;
7. Наумкін Денис – біолог;
8. Тищенко Савелій – ІТ –спеціаліст;
9. Ткаченко Олександр – картограф.

                 

 

 ІІ. Характеристика річки.

    Великий Кобелячок (Кобелячка, Кобелячок, Кобилячок, Кобилячка) бере початок (49 ⁰ 20^/ 34^// пн. ш., 34⁰12^/53^// сх. д.) на північ від села Супротивна Балка колишнього Ново-Санжарського, а нині Полтавського району, а впадає в річку Ворскла (49⁰ 07^/48^// пн.ш., 34⁰ 11^/ 25^//сх. д.) південної околиці міста Кобеляки теж Полтавського району.

   У межах району від витоку до гирла протікає через такі населені пункти та об’єкти, як Великий Кобелячок, Марківка (де утворено великий ставок), Шапки ( зі сходу приймає ліву притоку Малий Кобелячок і далі тече на південь), ботанічний заказник місцевого значення «Драбинівка» (обходить з північного заходу на південний схід, прийнявши праву притоку – річечку Вовчу), протікає між селами Золотарівка та Колісниківка, далі на південь поблизу  Мідянівки, Яблунівки, Ганжівки, доходить до північно-західного краю міста Кобеляки,  огинає його з заходу та півдня і впадає в річку Ворскла (належить до басейну Дніпра).

   Довжина річки 29 км, площа басейну 587 км². Долина глибока, праві схили місцями круті.  Річище у верхній течії слабозвивисте, а від ботанічного заказника «Драбинівка» і до м. Кобеляки – звивисте (річка меандрує), місцями розгалужене, багато невеликих озер-стариків та ставків майже на всьому протязі.  Заплава в багатьох місцях заболочена.  Правий берег крутіший, а лівий – пологий. Поблизу гирла обидва береги круті.

   Поверхня, по якій тече річка, Придніпровська низовина, це - низовинна рівнина, ускладнена прохідними давніми долинами і ярами. Поблизу с. Дрижина Гребля є поклади антрациту, але через велику глибину залягання та малу потужність пластів видобуток не проводиться. З корисних копалин є глини.

       Великий Кобелячок  – рівнинна річка, висота падіння близько 7 м., а похил – 0, 2м/км,  а тому й характер течії у неї повільний.  Середня швидкість течії  0,1 - 0,16 м/с. Поблизу гирла руху води майже не видно. Русло в гирлі  поросло очеретом. Від с. Ганжівки до полігону в Кобеляках зробили нове русло, але підземні води виходять на поверхню джерелами і продовжують текти старим руслом. На північному заході Кобеляк є розширені та глибокі (3 – 8 метрів) місця в руслі річки. Їх називають ями. Глибоке ( Ганжівка), Чорна яма, Бабенкова яма. 

     Ширина річки біля витоку 2 – 3 метри, в середній течії до 10 м., а в гирлі 20 – 23 м. Глибина також різна: від 0,3 – 0,5 м. на перекатах  до 2 м. у гирлі, в окремих ямах до 3 – 8 метрів. В особливо посушливий період річка міліє та місцями пересихає.

     У річки мішане живлення з весняною повінню  (найвищі рівні води — у березні -  квітні) та літньо - осінньою і зимовою межінню (найнижчі — у липні - жовтні). На протязі всього року численні джерела виносять підземні води на поверхню, живлячи Кобелячку. У теплий період  ще й дощове, а навесні - переважно снігове живлення.  Замерзає на початку грудня, скресає у березні. Товщина льодового покриву у сильні морози 15 см. Влітку добре видно дно до глибини 1,5 – 2 метри.

        Кобелячка протікає у межах Лівобережно -  Дніпровської лісостепової фізико - географічної провінції. Заплава зайнята луками, листяними лісами, частково заболочена. У нижній течії береги не високі, але круті, підходи до річки складні, порослі кущами глоду, терну, шипшини, біля води – очеретом. Серед дерев  є насадження сосни, але здебільшого різних видів клени, осика, ясен, дуб. У річці багато ряски, яка має значну кількість протеїну і є їжею для водоплавних птахів,  на луках можна побачити лелек, що прилітають на літо. Водиться риба: карась, окунь, на ямах соми, з Ворскли заходить щука. Для її вилову багато облаштованих місць  місцевими рибалками. Із земноводних – жаби, з плазунів – вужі.

         Річка відіграє важливу роль у житті людей. Зокрема, як вище викладено, на всьому протязі розташовано багато населених пунктів. Її воду використовує для своїх потреб населення. У ній ловлять рибу. На  луках випасають худобу. Річка – чудове місце відпочинку. У селі Марківка побудовано дамбу і там є великий ставок. Водосховище спорудили 1961 року. Його площа — 268 га, довжина — 7,8 км. Середня ширина — 345 м, максимальна — 1,2 км. Середня глибина — 1,7 м.

        Але русло з часом замулюється, його потрібно чистити. Взимку 2014 – 2015 рр. проводились роботи по розчищенню русла та благоустрою річки в межах міста Кобеляки. За кілька метрів від Бабенкової ями екскаватор натрапив на плавун і його затягло, але вдалося врятувати. (Газета «Колос» від 06.01.2015р). Внаслідок проведених робіт по руслу глибина стала 3 метри, по краю – 2,5 метра. Ширина 7 – 10 метрів, а в окремих місцях, згідно з проєктом, значно ширше. Річка змінилася. Замулені джерельця, які розчистили, щедро наповнили її водою.

     Оберігаючи Кобелячку від засмічування, щороку проводяться Дні Довкілля, коли дорослі й учні шкіл здійснюють прибирання її берегів.

    Частину долини річки ( в середній течії) займає ботанічний заказник «Драбинівка». Він  розташований в околицях села Вишневе (поблизу с. Бутенки). Свою назву отримав від зниклого на цій території невеликого села.

    «Драбинівка» - цінна ділянкою степової рослинності з багатим різнотрав'ям та Червонокнижними рослинами.  Саме тут, у заказнику, в долині річки Великий Кобелячок,  зростають весняні первоцвіти: брандушка різнобарвна, шафран сітчастий, занесені до Червоної книги України, також трапляються гадюча цибулька китицецвіта, рястка Буше, осока рання, гіацинтик білий, горицвіт весняний, фіалка двозначна, бурачок пустельний, костянець зонтичний, валеріана бульбиста, перстач пісковий, тонконіг бульбистий, белевалія сарматська, астрагал довголистий та ін..

     У вересні 2021 року на сесії Білицької селищної ради погоджено питання розширення меж ботанічного заказника «Драбинівка» на 11,6 гектара, зокрема, дзеркало річки Кобелячки – 4,8га.

      Малі річки Полтавщини – це дар природи, їх слід оберігати, бо вони – життя України.

            

 

 

ІІІ. Пошуково – краєзнавча робота.

      З літературних джерел ми дізналися, що поселення Кобеляки з’явилося на початку ХVІІ століття. Перші згадки про них дійшли до наших днів завдяки картам, складеним І Данкертом у 1620- 1636 рр. і Ф. Девітом у 1632 році. Позначені Кобеляки і на карті французького інженера Боплана (1630 – 1646).

      Як гадають, назва Кобеляки походить від річки Кобелячки, притоки Ворскли [2].

     Ось таку легенду ми почули від старожителя міста: «Колись дуже давно на різних берегах мальовничої річки жили два племені, які ворогували між собою. Одні називались «Коби», а інші – «Ляхи». І трапилось так, що юнак з одного племені та дівчина з іншого закохались один в одного. Як не відмовляли їх родичі відмовитися від весілля, але кохання перемогло і молоді побралися. Відтоді племена перестали ворогувати, об’єдналися в одне, яке стали називати «КОБИЛЯХИ».А з часом букву «х» замінили  на «к», а «и» на «е» і стало «КОБЕЛЯКИ». Через річку спорудили місток.

       Іще одна версія походження назви «Кобеляки» - «Кобелячка». ЇЇ пов’язують з тим, що в далекому минулому поблизу річки росло багато соковитої трави і водилися табуни коней. Їхні кобили давали хороше, здорове потомство.  Звідси й назва.

          Але все це легенди, якими можна тішитися, а насправді метрів за 300 від гирла Кобелячки, перейшовши металевий місток, збудований в 2012 році, одразу відчуваєш пахощі зе^/лені, на повні груди легко дихаєш чистим, п’янким повітрям і потрапляєш в казку природи. Дивишся на водне плесо і всі негаразди відходять кудись далеко-далеко. Чудовий куточок рекреації! Місцеві жителі люблять тут відпочивати і спорудили лавку з виглядом на гирло річки. Звідси добре видно, як, в порівнянні з Кобелячкою, швидко несе свої води в Дніпро річка Ворскла,  порослі очеретом, деревами та кущами береги обох річок. Чудові краєвиди! Осінь… А ми неодмінно прийдемо саме сюди ще взимку.

 

 

Прислів’я та приказки про річку

• Мілка річка, та круті береги.
• Журавель високо літає, а від річки не відбуває. 
• Глибока річка, як думка, йде спокійно.
• Де річки текли, там і будуть.
• Не можна перейти річку в повіддя.
• Життя проходить, як вода в річці.
• Океан не нехтує і малими річками.
• Добре річці з притоками.
• Річка висохне, а русло залишиться.
• Річка не буває без приток, людині без друзів не бути.
• Річка-не море, туга не горе.
• Річка ніколи не підіймається на гору.
• І великі ріки впадають в море.
• Хоч річка невеличка, а береги ламає.
• Не пхай ріки – вона сама пливе.
• Річка рибака поважає, на хребті своєму тягає.
• Річка рибки дасть, рибка хлібом нагодує.
• Річка широка – великі хвилі.
• Лає річку, а хвалить калюжу.
• Одна ріка – проста вода, багато рік – море.
• Коло річок колодязів не  копають.
• І великою баддею річки не вичерпати.
• Кожна річка до моря тече.
• Красна річка берегами.

 

 

 

Цитати та вислови про річку

 « Вода!.. Ти не маєш смаку, кольору, запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, чи ти є! Не можна сказати, що ти потрібна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю… з тобою до нас повертаються сили… Ти найбільше багатство на світі!»

Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник

«Істинна гідність подібна річці: чим вона глибше, тим менше видає шуму»

Мішель Екем де Монтень — французький філософ і письменник 

 « Річко, моя, життя моє, люблю я воду твою, лагідну та життєдайну… Дивлячись на тебе, стаю я добрим, людяним і щасливим»

Олександр Довженко, український драматург

«Ні річка, ні швидкоплинний час зупинитися не можуть»

Публій Овідій Назон, давньоримський поет 

«Всі звички накопичуються поступово і непомітно, як струмки утворюють річки, а річки виливаються в море».

Джон Драйден, англійський поет, драматург, критик, байкар

 

 

 

 

 

 

 

 

Загадки про річку

•  

Тече, тече – не витече, біжить, біжить – не вибіжить. (Річка)

•  

Бігла – шуміла, заснула – заблищала. (Річка)

•  

Два брати в одну воду дивляться, а зустрітись не можуть. (Береги річки)

•  

Сани біжать, а голоблі стоять. (Річка і береги)

•  

Один біжить, другий лежить, третій кланяється. (Вода, берег, очерет)

•  

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Річка)

•  

По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять? (По річці)

•  

Між берегів текла, текла.

Мороз зміцнів – під скло лягла. (Річка)

•  

Блищить, біжить, гадючиться і все по низині крутиться. (Річка)

•  

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить,

Не кріт, а землю риє. (Річка)

 

 

Література

1. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич та ін. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1990.

2. Історія міст і сіл в двадцяти шести томах. Полтавська область. К. 1967.Енциклопедія українознавства.

3. Полтавщина. Енциклопедичний довідник. За редакцією А.В.Кудрицького. Київ. «Українська енциклопедія» імені М.П.Бажана 1992   

4. Інтернет-джерела: http://uk.wikipedia.org

5.Електронні карти.

 6. Матеріали експедиції учнів 8 –А класу.

Роботи учнів на тему: « Річка Кобелячка »    

 

Басейн річки Великий Кобелячок

Гирло Кобелячки зі штучного супутника Землі.

Гирло Кобелячки зліва, а Ворскла прямо і вдалину.

Засідання пошукового загону «Джерело».

Місток через річку Кобелячку в Кобеляках.