Стецюк Н. В.
Читаночка
для Петрика й Оксаночки
1 клас
Шепетівка
2019
Рецензенти:
Скрипнюк О. В. - вчитель української мови та літератури Ліцею № 2 м. Шепетівки;
Малюнки: виконала учениця 9 – А класу Кравченко Олена.
Упорядник: Стецюк Н. В. - вчитель початкових класів Ліцею № 2 м. Шепетівки;
В даний посібник включені оповідання та казки , які допоможуть удосконалити навичку читання вголос, виховати почуття взаємодопомоги, справедливості, працьовитості.
Завдання, що розміщені після текстів, допоможуть проаналізувати описані події, сприятимуть розвитку мислення, удосконаленню навички читання.
Посібник рекомендовано для роботи в 1 класі в післябукварний період.
Ця збірочка художніх творів допоможе тобі поринути в прекрасний світ природи, розповість про ставлення до звірів та птахів, розкриє поняття дружби, правдивості, взаємодопомоги.
Читаючи оповідання та казки, ти навчишся розрізняти добро і зло, жорстокість та милосердя.
Різноманітні завдання навчать тебе порівнювати, узагальнювати, аналізувати.
Читай, друже, і пам’ятай:
Хто багато читає,
той багато знає.
Пішов якось вночі допитливий їжачок прогулятися лісом. Знайшов червоненьку малинку – настромив її на голочки. Побачив листочок – і його теж настромив.
А потім помітив в калюжі блакитну зірку. І її теж захотів наколоти, але в нього нічого не вийшло. Вирішив їжачок залишити її до ранку. А щоб зірка нікуди не поділась, прикрив її листком лопуха. Повернувся їжачок вранці, а в калюжі замість зірки – червоне сонечко. Дуже здивувався їжачок.
(за М. Пришвіним)
Їжачок, голочки, листочки, зірка, лопух, сонечко.
З’єднай слово та його ознаку.
СОНЕЧКО КОЛЮЧИЙ
ЇЖАЧОК МАЛЕНЬКИЙ
МАЛИНКА ДОПИТЛИВИЙ
ЛИСТОЧОК БЛАКИТНА
ЗІРКА ЧЕРВОНЕНЬКА
ЛОПУХ ЧЕРВОНЕ
Відповідай швидко!
Дай відповіді на запитання одним словом.
- Коли їжак пішов гуляти?
- Яким був їжачок?
- Чим вкрито тіло їжачка?
- Що знайшов їжачок в лісі?
- Якого кольору була зірка?
Прочитай швидко.
Троє днів їжак сопів.
Троє днів не спав, не їв.
День копав на зиму нору.
Другий день робив комору.
А на третій на собі
Наносив туди їди.
(А. Костецький)
Доповни речення:
- Пішов якось допитливий їжачок … .
- Знайшов червоненьку малинку - … .
- А потім помітив … .
- Вирішив їжачок … .
- Повернувся їжачок вранці, а … .
Урок 2
- Хоч не шию я ніколи,
Та голок завжди доволі.
- Лиш торкнись до колючок –
Він згортається в клубок.
Не вгадаєте ніяк?
Підказать вам? Це … .
- Біжить він у долині у сіренькій кожушині.
- Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило.
В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо.
Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде.
Почав Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше.
Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку.
Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку.
Тепло і затишно Їжачкові, а одному так сумно. Захотілось йому знайти товариша. Пішов в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є.
Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду.
- Іди до мене жити! – запросив звірок його.
Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав.
(В. Сухомлинський)
Змайстрував, наступила, незабаром, готуватися, розстелив його, назбирав шипшини, захотілось знайти товариша, тремтить від холоду, пострибав.
Дай відповіді на запитання.
- Де їжачок змайстрував собі хатинку?
- Що він приніс, щоб стало ще тепліше?
- Які запаси зробив він на зиму?
- Чому сумував Їжачок?
- Кого запрошував він до себе жити?
- Чому Цвіркун згодився жити з Їжачком?
- Як жилося їм разом?
Подумай і встанови послідовність подій.
___ Захотілось йому знайти товариша
___ Назбирав грушок, яблук, шипшини. ___Зустрів Їжачок Цвіркуна.
___ Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя.
___ Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку.
___ Пішов в ліс, зустрів Зайчика.
З’єднай слово та його дію.
ОСІНЬ ПОСТРИБАВ
ЛИСТОЧОК НАЗБИРАВ
ЗИМА НАСТУПИЛА
ЇЖАЧОК НЕ ХОЧЕ
МИШКА ПРИЙДЕ
ЦВІРКУН ПАДАЮТЬ
Підбери слово за аналогією.
|
ВЕДМІДЬ |
БАРЛІГ |
|
ЇЖАЧОК |
ГРИБОК |
|
ЇЖАЧОК |
ЯБЛУКО ДУПЛО ЛИСТОК ГРИБОК |
МИШКА |
НІРКА ГОРІШОК ПЕНЬОЧОК ЛІСОК |
Які слова заховались? Хто зайвий?
З*Й**К ЇЖ*Ч*К
М*Ш*А Х*В**Ш*К
ЦВ*РК*Н Л**И*КА
В*ВЧ*К В*Д**ДЬ
У Їжачихи було двоє їжаченят – кругленькі, мов клубочки, з маленькими голочками. Одного разу покотилися клубочки – їжаченята поживи шукати. Котяться садом, котяться городом. Побачили Зайчика. Їсть Зайчик солодку морквинку. Їжачкам теж захотілось морквинки покуштувати. Тільки висунули маленькі голівки, а Зайчик як закричить:
- Геть звідси! Ви гидкі, колючі!
Прикотилися їжаченята до матусі, плачуть.
- Чому ви плачете, діточки мої любі? – запитує мати.
- Зайчик каже, що ми гидкі, колючі.
А Їжачиха пригорнула маленьких діток, приголубила їх:
- Та хіба ж ви колючі, діточки мої рідненькі, -промовила вона. Волоссячко у вас м’якесеньке, як льон. Ви ж пухнасті, кругленькі, мов м’ячики.
(В. Сухомлинський)
Їжаченята, покотилися, пожива, морквинка, покуштувати, притисла, приголубила їх, волоссячко м’якесеньке, мов м’ячики.
З’єднай слова-навпаки (антоніми).
Колючі красиві
Гидкі сміятися
Маленькі кислі
Солодкі м’які
Плакати великі
З’єднай слова.
Їжак вовченя
Лис лосеня
Заєць їжаченя
Вовк ведмежа
Лось лисеня
Дочитай речення:
- У Їжачихи було … .
- Котяться садом, … .
- Їжачкам теж … .
- Тільки висунули … .
- Зайчик каже, … .
- Та хіба ж ви колючі, … .
Влітку гуляє.
Взимку відпочиває.
Бачить, чи не бачить сни,
Але спить він до весни.
Що за дивна непосида
На стежину шишки кида?
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто оченята…
Хто це? Спробуй відгадати.
Ішов темним лісом ведмідь. Хруснула під важкою лапою гілочка.
Злякалася різкого хрусту білочка на дереві, здригнулася, упустила шишку. Упала шишка і влучила зайцеві в лоб.
Підскочив заєць і помчався лісом. Налетів на кущ, наполохав сороку.
Вилетіла сорока і зчинила галас на весь ліс.
Почув лось і помчався з переляку кущами, не розбираючи дороги.
Зупинився ведмідь, нашорошив вуха: білка лопоче, сорока скрекоче, лось кущі ламає… Страшно в лісі.
Так ведмідь сам себе налякав.
(за М. Сладковим)
Прочитай швидко.
заєць вовк лисиця
білочка ворона лось
ведмідь сорока борсук
синиця їжак олень
мишка кабан сова
Подумай і назви лише тих тварин, про яких розповідається в казці.
Цінні слова.
Хруснула, здригнулася, влучила, зчинила галас, не розбираючи дороги, нашорошив вуха.
Дай відповіді на запитання.
- Чого злякався ведмідь?
- Чому білочка упустила шишку?
- Чого злякався лось?
- Хто наполохав сороку?
- Чого заєць помчався лісом?
- Хто став причиною лісового переполоху?
Доповни речення:
- Якби ведмідь не наступив на гілочку, … .
- Якби білочка не влучила зайцеві шишкою в лоб, … .
- Якби заєць не наполохав сороку, … .
- Якби сорока не зчинила галас, … .
- Якби лось не побіг, … .
Ось і настав справжній весняний день! В лісі тепло, від ясного сонечка світло. Звірі та птахи радіють: зайці стрибають, птахи співають. Краса в лісі, благодать!
На галявинці старий камінь хвалиться:
- Мені кланяйтесь, мені дякуйте. Це я весну роблю!
- Невже ти, дідусю? – запитують звірі та птахи.
- Я, діточки, я! Ось у мене які боки гарячі… Навкруги мене сніг розтає, травичка зеленіє, до мене метелики прилітають погрітись. Якби не я, то і весни не було б!
- Ах ти, старий ледарю! – кричить дзвінкий Струмочок. – Не хвались даремно! Тобі і повернутися ліньки, а я ось цілісінький день в роботі. Хай мені кланяються, хай мені дякують.
- Значить це ти, Струмочку, весну робиш?
- Я! Звичайно, я! Погляньте, я сніг розтопив, лід просвердлив, дерева і трави живою водою напоїв. Яка ж без мене весна?
- Гей, базіко! – кричить Бурулька з ялинової гілки. – Не слухайте його! Мені кланяйтесь, мені дякуйте!
- А хіба ти, Бурулько, весну робиш?
- А хто ж іще! Одна тільки я! Як почну сльози гіркі лити, як стану булькати на весь ліс – от вам і весна… Хіба по-іншому весна починається? Хіба по-іншому…
Не встигла Бурулька договорити. «Кап», -і замовкла. Чому ж то? А тому, що Сонечко за ліс закотилось.
Закотилось Сонечко, сховалось – тут і камінь охолов, і Струмок вкрився льодком, і Бурулька обмерзла.
Мовчать. І відразу стало зрозуміло, хто весну робить.
(Е. Шим)
Цінні слова.
Хвалиться, закотилось, сховалось, починається, кланяйтесь, просвердлив, повернутися, цілісінький.
Прочитай швидко.
рак рот рух рис ребус
раз рота рука рима ребро
рана розум ручка ринг режим
ранок Роман рудий рибак редька
ранок робот рушник риска реп’ях
радіо Росія рубанок рижик резеда
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
КАНЕЦЬМІ МОКСТРУ
РУЛЬБУКА НЕЧСОКО
ВАРЕДЕ КАВИЧТРА
Утвори «лагідні» слова.
Струмок – Листок -
Сонце – Діти -
Камінь - Лід –
Дай відповіді на запитання.
- Хто є героями цієї казки?
- Чому камінь вважав, що він робить весну? А Струмок?
- Хто насправді робить весну? Доведіть це рядками з тексту.
Попрацюйте в групі.
Прочитайте казку в особах.
Прочитай виразно і радісно.
Вночі за вовчими ярами
Зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами Весна».
(Ліна Костенко)
Просочилася в барліг вода – ведмедеві штани намочила.
- Якби ти, мокротеча, пересохла зовсім! – став сваритися ведмідь. – Ось я тебе зараз!..
Злякалась вода, задзюркотіла тихим голосом.
- Не я, ведмедику, винна, сніг в усьому винен. Почав танути, воду пустив. А моє діло водяне – течу під схил.
- Ах, так це сніг винен! Ось я його зараз! – Заревів ведмідь.
Побілів сніг і заскрипів з переляку:
- Не я, ведмедику, сонце винне. Так припікає – як не розтанути!
- Ах, то це сонце мені штани намочило? – Гаркнув ведмідь. – Ось я його зараз!
А що «зараз»? Сонце ані зубами вхопити, ані лапою зачепити. Сяє собі. Сніг топить, воду в барліг жене, ведмедеві штани мочить.
Що ж робити? Подався ведмідь геть із барлогу. Погарчав, погарчав, та й пішов штани сушити, весну зустрічати.
(за М. Сладковим)
Просочилася, намочила, мокротеча, злякалась, задзюркотіла, заревів, заскрипів, розтанути, вхопити, зачепити, погарчав, сушити, зустрічати.
Які слова заховались?
во(**)леко сні(*)аркнув
ді(**)вити барлі(*)еть
схи(*)ила пішо(*)ведмідь
Прочитай виразно.
Поминув зимовий сон
Задзвеніли на галяві
Перші квітоньки біляві:
«Дінь-дон! Дінь-дон!
Поминув зимовий сон».
(Г. Алексєєва)
Доповни речення:
- Якби весна не настала, … .
- Якби сонце не сяяло, … .
- Якби сніг не танув, … .
- Якби вода не потекла в барліг, … .
- Якби штани не промокли, … .
На сонячній галявині обов’язково можна знайти цього яскравого жучка з чорними крапинками. Його називають сонечком. На спинці у сонечка бувають не тільки крапочки, але і коми, рисочки і навіть букви, наприклад, буква «М».Тому деякі народи вірили, що це посланці Бога, які приносять на своїх крильцях листи з небес. Хто їх розгадає, той буде знати відповіді на багато запитань.
В природі в сонечка ворогів майже немає. Ви запитаєте: чому?
Яскравий одяг жучків попереджає: «Мене їсти не можна! Пожалкуєте!» Якщо пташечка проковтне цю примітну комашку, то запам’ятає її надовго. Жучки виділяють спеціальну отруйну речовину оранжевого кольору, яка обпікає птахам горло.
Сонечка приносять людині дуже велику користь – рятують наші сади та городи від тлі. Кожне таке сонечко з’їдає за день близько п’ятдесяти штук тлі. А в діток сонечка апетит набагато кращий – вони можуть з’їсти до тисячі штук.
Давайте, діти, будемо берегти та захищати цього красивого жучка!
Цінні слова
Обов’язково, оранжевого кольору, п’ятдесяти штук, спеціальну отруйну речовину, попереджає, крапинки.
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
Птах, пташка, пташечка, пташиний.
Комаха, комашка, комашня, комашечка, комашиний.
Віра, вірний, вірність, вірити.
Дочитай речення:
- На спинці у сонечка бувають … .
- Тому деякі народи вірили, … .
- В природі в сонечка … .
- Жучки виділяють … .
- Сонечка приносять людині … .
- А в діток сонечка апетит … .
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
ЧОКЖУ КОНЕЧСО
ЛЯГАНАВИ ВОГИРО
ПИКРАКАН ПОЦІСЛАН
Настала весна, сонце зігнало сніг із полів. Вибралися бджілки з свого вулика й полетіли до яблуньки.
— Чи немає в тебе, яблунько, чого-небудь для бідних бджілок?
— Ні,— каже їм яблунька,— мої квіти ще не розквітли.
Полетіли бджілки до вишні:
Навідайтесь, мої милі, до мене завтра,— каже їм вишня,— сьогодні ще немає в мене ні однієї розквітлої квіточки. А коли порозкриваються, я буду рада гостям.
Сумні та голодні, хотіли бджілки вже летіти додому. Але побачили під кущиком фіалку. Вона розтулила перед ними свої квітки, повні пахощів і солодкого соку. Наїлися, напилися бджілки й полетіли додому веселенькі.
(К. Ушинський)
Цінні слова.
Вибралися, не розквітли, полетіли, навідайтесь, порозкриваються, розтулила, наїлися.
Які слова заховались?
ЯБ*УН*КА К*Щ*К
ВИ**НЬ*А Ф*А**А
КВ*Т*Ч*А П*Х*ЩІ
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
- Бджола, бджілка, бджолиний, бджілочка.
- Кущ, кущик, кущистий.
З’єднай слова - навпаки (антоніми).
ВЕСЕЛІ СОЛОДКІ
СИТІ ЗАВТРА
ГІРКИЙ ГОЛОДНІ
СЬОГОДНІ СУМНІ
Прочитай, подумай, чи вірні вислови.
- Випав сніг, і бджілки вилетіли з вулика.
- Хлопчики поїхали на лижах збирати суниці.
- Жабка розкрила парасольку, бо йшов дощ.
- В лісі чути веселий спів зозулі.
- Кішка колисала мишку.
Прочитай виразно.
Ромашка
На стрункій високій ніжці
Біля річки, на лужку,
У косинці - білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала:
— Ні!
(М. Познанська)
Залетів у клас джміль – жовтий, волохатий. Довго літав по класу, а потім прилетів до вікна. Бився об скло, плакав, а вилетіти не може.
Коли діти прийшли до школи, джміль тихо повзав по склу. Інколи він пробував злетіти, але сили вже не було.
Повзає джміль по склу. Ніхто не звертає уваги на бідного джмеля. Тільки найменша дівчинка Ніна дивиться на нього пильно-пильно.
Хочеться Ніні підійти до джмеля, взяти його, посадити на долоньку, підняти до відкритої кватирки і випустити.
Чекає Ніна перерви не дочекається.
Тільки б скоріше час ішов.
Тільки б швидше дзвінок продзвенів.
(В. Сухомлинський)
Цінні слова.
Пробував злетіти, бився об скло, сили вже не було, найменша дівчинка, пильно-пильно, хочеться, кватирка, не дочекається, дзвінок продзвенів.
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
КАЧИНДІВ ТИРКАКВА
ЛОДОНЬКА ТИПУСВИТИ
ТИНЯПІД ТЬСЯХОЧЕ
Які слова заховались?
Д*М**Ь В*К*О
Д*В*Н*К ПР*ЙШ*И
З**РТ*Є Б*ДН*Й
Дай відповіді на запитання.
- Куди залетів джміль?
- Чому він не міг злетіти?
- Чого найбільше чекала Ніна?
- Що вона хотіла зробити?
- Чи сподобалась вам дівчинка? Чим?
Великий красивий метелик Махаон сів на червону квітку канни. Сів і ворушить крильцями.
До Махаона підкрався хлопчик, впіймав його. Тріпоче крильцями Махаон, але вирватися не може. Хлопчик пришпилив його великою шпилькою до паперового листка. Крильця метелика поникли.
- Чому ти перестав тріпотіти крильцями, Махаоне? – запитує хлопчик
Махаон мовчить. Хлопчик поклав листок з мертвим Махаоном на підвіконня. Через декілька днів дивиться – крильця висохли і розсипались.
- Ні, він тільки живий красивий, - сказав розчарований хлопчик. – Коли крильця його тріпочуть на квітці канни, а не на листку паперу.
(В. Сухомлинський)
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
ЧИКХЛО ТЕЛИКМЕ
КЦЯРИЛЬ ОНХАМА
Цінні слова.
Метелик Махаон, канни, підкрався хлопчик, тріпоче крильцями, пришпилив, крильця поникли, підвіконня, висохли і розсипались, розчарований хлопчик.
Доповни речення:
- Якби метелик не сів на квітку, … .
- Якби хлопчик не зловив метелика, … .
- Якби хлопчику було шкода метелика, … .
Попрацюйте в парі.
Розкажіть, що б ви зробили на місці хлопчика?
В дрімучому лісі і в глибокому яру ще лежить холодний сніг. Спить підсніжник під торішнім листком. Синіє лід на ставку.
Тільки на схилах горбків розтав сніг, побігли струмочки. В синьому небі заграло ясне сонечко.
Вийшла з хати маленька дівчинка Маринка і побачила сіру пташечку в небі. Пташечка співала, ніби срібний дзвіночок на крилах піднімала, а він тремтів, тремтів.
- Мамо, що це за пташечка співає? – запитала Маринка.
- Жайворонок, - відповіла мама.
- Чому ж він так рано прилетів? Чому так радісно співає? Ще ж сніг лежить…
- Жайворонок сонечку допомагає, - відповіла мама.
- Як же він допомагає? – Здивувалась дівчинка.
- Коли жайворонок летить в синє небо, воно стає теплішим.
(В. Сухомлинський)
З’єднай частини слів.
СО ВОРОНОК
СРІБ НОЧОК
ЖАЙ ЛЯСТИЙ
ДЗВІ НЕЧКО
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
- Сніг, сніжок, сніжний, підсніжник.
- Листок, листочок, листя, листяний.
- Ліс, лісок, лісочок, лісовий.
- Дзвін, дзвіночок, дзвінкий, дзвонити.
Підбери слово за аналогією.
|
РИБА |
РІЧКА |
|
ЖАЙВОРОНОК |
ПОВІТРЯ НЕБО КОМАХИ ПОЛЕ |
Доповни речення:
- Спить підсніжник … .
- В синьому небі … .
- Вийшла з хати … .
- Мамо, що … .
Іванко вважав себе знавцем птахів. Сьогодні вийшов він зі школи і бачить: біля калюжі сидить три зовсім незнайомих пташечки завбільшки з горобця. Одна чорна, друга коричнева, а третя зовсім рижа.
Стриб - стриб – стриб по болоту, по самий хвостик – в калюжу, й ну купатися! То грудки опустять в воду, то на хвостик присядуть і б’ють, б’ють крильцями по воді. Бризки над ними, як феєрверк : в кожній краплині – іскорка сонця.
Вискочили з калюжі і, стрепенувши мокрі крильця, перелетіли на піщану доріжку. І давай борсатися в брудному піску. Пісок до пір’я прилипає – вимастились всі! Не зрозуміло, якого кольору стали.
Швидко так піском облипли, що й літати не можуть. По землі поскакали.
Стриб - стриб – скік – і знову в калюжу! Знову над ними сонячний феєрверк, ще й веселка в бризках. Миються, стараються.
Викупались, вимились – й вискочили на берег.
Іванко так і скрикнув:
- Горобці! Всі троє – звичайнісінькі горобці!
Всі сіренькі, свіженькі, такі чистенькі! А ось вода в калюжі стала зовсім брудна…
Зрозумів Іванко, що горобці за зиму так забруднились, що й на себе не стали схожі. Це вони зараз в «лазні» мились, зимовий бруд з себе змивали. З пісочком терли.
- Молодці, - крикнув хлопчик горобцям і побіг додому, розбризкуючи весняні калюжі.
(М. Сладков)
Цінні слова.
Біля калюжі, розбризкуючи, в «лазні» мились, забруднились, звичайнісінькі, поскакали, крильцями, викупались, вимились, вискочили, вимастились, стрепенули.
Прочитай швидко.
гас гол гума гирло
газ гора губи гиря
гайка гості густі роги
гараж голка гудок круги
газон голод гуркіт береги
Попрацюйте в парі.
Поставте один одному запитання за змістом тексту.
Утвори «лагідні» слова.
Свіжий – Сірий –
Брудний – Чистий –
Пташка - Пісок –
Зозуля кладе яйця в чужі гнізда. Коли вилуплюються зозулині пташенята, вони викидають пташенят господарів з гнізда.
- Чому ж ти така жорстока, Зозуле? Чому свого гнізда не зів’єш і пташенят не виводиш? – запитав у Зозулі Вітер-Буревій.
- Слухай, Вітре, - відповіла Зозуля. – Даремно вважають мене жорстокою. Лише тільки зазеленіє ліс, виповзають із своїх лялечок гусениці. Багато з’являється в лісі гусениць – великих, волохатих, зелених, отруйних. Ніяка пташка їх не їсть, а я їм. Якби я не їла цих хижаків, ліс загинув би. З’їли б все листя гусениці. Ніколи мені пташенят виводити…
Ось що розповіла Зозуля Вітру-Буревію. Розповіла і засмутилась.
- Чому ж ти так жалібно співаєш? – Запитав Вітер.
- Сумую за своїми дітками, - відповіла Зозуля.
- Але ж ти їх не годуєш. Їх годують інші птахи.
- Я для них рятую ліс, - тихо сказала Зозуля.
(В. Сухомлинський)
Цінні слова.
Вилуплюються, не виводиш, загинув би, викидають, запитав, вважають жорстокою, виповзають, засмутилась, жалібно співаєш.
Назви одним словом.
Ведмідь, вовк, лисиця, лев, зубр - … .
Соловей, зозуля, дятел, стриж, іволга - … .
Метелик, сонечко, мураха, муха - … .
Сосна, береза, дуб, яблуня - … .
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
ШЕПТАТАНЯ КАЛЕЧЛЯ
ЦЯГУНИСЕ ТЯСЛИ
З’єднай слова - навпаки (антоніми).
ЖОРСТОКО МАЛІ
ЖАЛІБНО ЛАГІДНО
ВЕЛИКІ ВЕСЕЛО
Дай відповіді на запитання.
- Куди кладе зозуля свої яйця?
- Що роблять зозулині пташенята, коли вилуплюються?
- Що запитав Вітер-Буревій у Зозулі?
- Що відповіла йому пташка?
- Чому Зозуля співала сумну пісню?
- Що вона робить для своїх діток?
В середині зими потепліло, пішов дощ, а потім знов вдарив мороз. Дерева, шишки на ялинках покрились льодом. Нічого їсти Дятлу: скільки не стукає в лід, до кори не може достукатись. Скільки не б’є дзьобом шишку, зернятка не вилущуються.
Сів Дятел на ялинку і плаче. Падають гарячі сльози на сніг, замерзають.
Побачила Білочка з гнізда – Дятел плаче. Стриб, стриб, до Дятла пристрибала.
- Чому ти, Дятле, плачеш?
- Нічого їсти, Білочко…
Шкода стало Білочці Дятла. Винесла вона з дупла велику ялинову шишку. Поклала її між стовбуром і гілкою. Сів Дятел біля шишки і почав їсти зернятка.
А Білочка сидить біля дупла і радіє. І білченята в дуплі радіють. І сонечко радіє.
(В. Сухомлинський)
Цінні слова. Прочитай вдумливо.
Потепліло, вдарив мороз, не вилущуються, замерзають, пристрибала, ялинова шишка, радіє.
Прочитай швидко.
ДОЩ ДЯТЕЛ СТОВБУР
ЗИМА КОРА БІЛКА
СНІГ МОРОЗ ДУПЛО
ЛІД СЛЬОЗИ ДЗЬОД
ГІЛКА СОНЦЕ ШИШКА
Доповни речення:
- Якби всередині зими не потепліло, то … .
- Якби Білочка не побачила Дятла, то … .
- Якби Білочка не пригостила Дятла шишкою, то … .
Надворі ще була зима, коли в дворняги Бульки народились цуценята. Вся сім’я турбувалась про них. Татко змайстрував ящик, а мама утеплила його старою ковдрою. Діти приносили їжу.
Цуценята то пищали, коли були голодні, то смішно і дзвінко гавкали, хапаючи один одного за вуха та хвости.
Одного разу Буля принесла з вулиці маленьке, ледь живе кошеня. Від холоду воно навіть не могло нявчати. Через деякий час собака принесла ще одне кошенятко, а потім ще, і ще. Так у нас стало четверо цуценят і четверо кошенят. Хтось викинув цих малюків, а наша добросердечна Булька врятувала їх від погибелі.
Всі малюки дружно підростали. Часом під час гри вони звивались в один тугий клубок, який крутився, вертівся, пищав, гарчав, нявкав, дряпався і кусався. Іноді кошенята гострими кігтиками дряпали свою нову маму. Проте Булька завжди терпіла, розуміючи, що вони ще зовсім маленькі і дурненькі.
Вона їх вмивала, годувала, захищала.
Діти виросли. Їх розібрали наші сусіди та друзі. Але одне кошеня залишилося. Тепер тільки Рижик бігав за мишами. Коли йому щастило впіймати мишку, він завжди спочатку пропонував її своїй прийомній мамі. Але та, як правило, відмовлялась. Тоді він смакував здобиччю сам.
А чи завжди ми, діти, дякуємо своїм батькам за все те добро, яке вони роблять для нас кожного дня?
( Б. Ганаго)
Цінні слова
Турбувалась, змайстрував, утеплила, пищали, гавкали, викинув, врятувала, звивались, крутився, вертівся, пищав, гарчав, нявкав, дряпався, кусався, вмивала, годувала, захищала.
Попрацюйте в парі. Відгадайте загадку.
Гострі кігті має –
В подушки ховає.
Лазить все на плотик,
А зоветься … .
Прочитай швидко.
сало син сом сум
салат сир сосна суд
салют сито сорока сума
коса сироп висота судно
роса сигнал голосок ласун
краса посилка колосок посуд
Які слова заховались?
К*ВД*А Ц***НЯ*А
К*ШЕ**ТА К*Г*ИКИ
Вовчок захворів. Чашка з молоком стояла біля його носа, але він відвертався.
- Вовчок, - сказав хлопчик, - треба поїсти.
- Вовчок підняв голову і замахав хвостом. Хлопчик погладив його. Від ласки очі в собаки ожили.
- Їж, песику, - повторив хлопчик і підсунув миску ближче. Вовчок простяг ніс до молока і почав хлептати.
Через ласку йому сила додалась. Може, саме ці кілька ковтків молока врятували йому життя.
(за М. Пришвіним)
Очі ожили, замахав хвостом, почав хлебтати, ковток молока, врятували життя.
Дай відповіді на запитання.
- Що трапилося з Вовчком?
- Як він себе поводив?
- Чому він потім почав їсти?
- Що добавило йому сили?
Попрацюйте в парі. Подумайте і розкажіть:
- Як би ти назвав свого песика?
- Які речення є в цьому тексті головними?
В хатині на околиці села жили чоловік і дружина. Було у них двоє дітей – хлопчик Мишко і дівчинка Оля. Мишкові десять років, а Олі - дев’ять років.
Біля хати росла висока гілляста тополя.
- Зробимо на тополі гойдалку, - сказав Мишко.
- Ой, як добре буде гойдатися! – зраділа Оля.
Поліз Мишко на тополю, прив’язав до гілок мотузку. Стали на гойдалку Мишко та Оля і давай гойдатися!
Гойдаються діти, а біля них синичка літає і співає, співає. Мишко каже:
- Синичці теж весело від того, що ми гойдаємось.
Подивилась Оля на стовбур тополі і побачила дупло, в дуплі - гніздечко, а в гніздечку маленькі пташенятка.
- Синичка не радіє, а плаче, - промовила Оля.
- А чому ж вона плаче? – Здивувався Мишко.
- Подумай чому, - відповіла Оля.
Мишко зістрибнув з гойдалки, подивився на синиччине гніздечко і думає: чому ж вона плаче?..
(В. Сухомлинський)
Цінні слова.
Гілляста тополя, гойдатися, прив’язав мотузку, гойдаються, подивилась, гніздечко, пташенятка, здивувався, синиччине гніздечко, зістрибнув.
Які слова заховались?
Г*Р*Б*ЦЬ С*Н**КА
Л*СТ*В*А Д*Я**Л
Ж*РА**ЛЬ Л*Л**А
- Подумай, про яку пташку розповідається в оповіданні?
Прочитай швидко.
- Синичка жила в дуплі тополі.
- Синичка жила в дуплі гіллястої тополі.
- Синичка жила в дуплі високої гіллястої тополі.
Підбери слово за аналогією.
|
ГРУНТ |
ЯМА |
|
ДЕРЕВО |
ГІЛКА ДУПЛО ЛИСТОК ПТАШКА |
|
Мишко |
ДІМ |
|
СИНИЧКА |
НЕБО ГНІЗДО ГУСІНЬ |
Дай відповіді на запитання.
- Де зробили діти гойдалку?
- Хто літав біля них?
- Що побачила Оля в дуплі тополі?
- Чому плакала синичка?
Доповни речення:
- Було у них … .
- Біля хати … .
- Поліз Мишко … .
- Стали на гойдалку … .
- Гойдаються діти, а біля них … .
- Подивилась Оля на стовбур тополі … .
- Синичка не … .
Собака сердито гавкав, припадаючи на передні лапи. Прямо перед ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке скуйовджене кошеня. Воно широко відкривало рота і жалібно нявчало. Недалечко стояли два хлопчики і чекали, що буде.
У вікно виглянула жінка і поспішно вибігла на ґанок. Вона прогнала собаку і сердито крикнула хлопчикам:
(В. Осєєва)
Сердито, припадаючи на передні лапи, притиснувшись, скуйовджене, відкривало, жалібно нявчало, поспішно вибігла, здивувались.
Прочитай швидко.
САМ СОВА СОСНА
СІМ САЛО СМОЛА
СОМ СИЛА СЛИВА
СУМ СМІХ СЛОВО
СОН САНИ СОБАКА
СИН СОРОМ СЕРДИТО
З’єднай слова-навпаки (антоніми).
СЕРДИТО ВЕЛИКЕ
ПОГАНО ПОВІЛЬНО
МАЛЕНЬКЕ ЛАГІДНО
ПОСПІШНО ДОБРЕ
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
ЧИКИХЛОП ЛАБІГВИ
КАСОБА ШЕНЯКО
В одному гарненькому селі було стільки садів, що все воно здавалось одним великим садом. Дерева цвіли і пахли весною, а в густій зелені їхніх віток літало безліч пташок. Вони сповіщали місцевість дзвінкими піснями і веселим щебетанням. Восени поміж листям з’являлось багато рожевих яблук, жовтих груш і синіх слив.
Одного разу декілька злих хлопчаків, зібравшись юрбою, зруйнували пташині гнізда. Бідні птахи покинули сади і вже більше до них не повертались.
Пройшла осінь і зима, прийшла нова весна, але в садах було тихо і сумно. Шкідлива гусінь, яку раніше птахи знищували тисячами, розводилась тепер без перешкод і пожирала не тільки квіти, але і листя. І ось голі, ніби взимку, дерева дивилися зі смутком і печаллю.
Прийшла осінь, але в садах не було ні рожевих яблук, ні жовтих груш, ні синіх слив. В садах не літали веселі птахи. В селі не звучали їх дзвінкоголосі пісні.
(К. Ушинський)
Цінні слова
Гарненькому, здавалось, сповіщали місцевість, дзвінкими піснями, веселим щебетанням, з’явилось, зібравшись юрбою, зруйнували, не повертались, шкідлива гусінь, розводилась, дзвінкоголосі.
З’єднай слова-навпаки (антоніми).
СМУТОК ШКІДЛИВИЙ
ЗЛИЙ МАЛИЙ
КОРИСНИЙ РАДІСТЬ
ВЕЛИКИЙ ЛАГІДНИЙ
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
- Птах, пташка, пташечка, пташеня, пташиний.
- Яблуня, яблунька, яблуко, яблучко, яблуневий.
- Гніздо, гніздечко, гніздування.
Які слова заховались?
ПЕРЕШКО (**) ВИЛИСЯ
ВЕСЕ (**) ТАЛИ
Попрацюйте в парі. Відгадайте загадки.
Відгадайте, діти, хто
Має носик-долото?
Ним комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає.
Сам вечірньої години
Заховався в кущ калини
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну.
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.
Як ми знайшли в лісі гніздо
Теплого весняного дня ми пішли в ліс. Дорогою втомилися, сіли під деревами відпочити. Сидимо біля куща. Враз Оля тихенько прошепотіла:
- Дивіться, в глибині куща – гніздо!
Ми побачили поруч, зовсім близько, маленьке гніздечко. І пташечка сидить в гнізді: маленька, сіренька пташечка. Дивиться на нас червоними оченятами, ніби просить: «Ой, відійдіть від мене, не наближайтесь до мого гніздечка».
Ми не могли відвести погляду від маленької пташки. А потім тихенько встали, відійшли від куща. Пішли і сіли далеко від гнізда. У нас стало легше на душі: ми не злякали пташечку. Вона сидить в гнізді і дякує нам.
(В. Сухомлинський)
З’єднай частини речень.
*Ми побачили поруч *не наближайтесь до мого гніздечка.
*Ми не могли відвести *зовсім близько, маленьке гніздечко.
*Ой, відійдіть від мене, *погляду від маленької пташки.
Утвори «лагідні» слова.
Ліс, дерево, кущ, Оля, пташка, гніздо, очі.
Знайди «зайве» слово. Мотивуй свою думку.
Соловей, зозуля, лелека, горобець, шпак, журавель, ластівка, чапля.
Прочитай виразно.
А ми шпаківні будували
А ми шпаківні будували...
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.
І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.
(Г. Бойко)
Андрійко дуже зрадів, коли над вікном, що виходило на балкон, ластівки облюбували собі куточок під домівку. Він не раз спостерігав, як пташки у дзьобах звідкілясь носили болото, соломинки і, немов справжні муляри, будували собі овальне гніздечко.
Щоранку хлопчик прокидався від голосного ластів'ячого щебету. Вибігав на балкон і радісно вітався:
— Доброго ранку, ластівочки!
І пташки ніби розуміли його мову, бо ще голосніше співали.
Одного разу, коли мати поралася на кухні, а батько пішов до магазину, Андрійко вийшов на балкон. Здивувався, що вже не чути пташок. Потім пригадав, як кілька днів тому тато казав, що скоро в гнізді будуть маленькі ластів'ята. Почав допитуватися в нього, чи можна буде їх побачити, і тато запевнив, що пташенята самі виглядатимуть з гнізда. Тепер же треба менше бувати на балконі, щоб не лякати їхніх батьків.
— А що, коли я зазирну у гніздо? Це ж зовсім невисоко. І якраз
птахів немає, мабуть, полетіли кудись. Що там у гнізді? Може, вивелися маленькі ластів'ята? — подумав Андрійко.
Він швиденько виніс стілець, став на нього і рукою торкнувся гнізда. Аж раптом звідти з відчайдушним криком вилетіла ластівка. Хлопчик з переляку ледве не впав зі стільця. Десь узялася ще одна птаха — і закричали, затужили на весь білий світ. Андрійкові злізти б зі стільця, піти геть, однак цікавість перемогла, як це часто з ним бувало. Він став навшпиньки, дотягнувся до гнізда і хотів засунути в отвір пальці. Та ластів'яча хатина раптом відірвалася від стіни і впала долі.
Хлопчик кинувся до понівеченого гнізда і злякано закричав:
— Ой мамочко, таточку, рятуйте-е-е!
На лемент прибігла з кухні мати, з'явився захеканий батько. Обоє осудливо дивилися на Андрійка, а той плакав гіркими сльозами над побитими пташиними яєчками.
Чи не вперше його ніхто не втішав. (М. Магера)
Облюбували, ластів’ячого, спостерігав, здивувався, допитуватися, виглядатимуть.
Посни вирази.
Відчайдушний крик, став навшпиньки, затужили на весь білий світ, впала долі, понівечене гніздо.
Гніз ( * *) мівка перемог ( **) стівка
Боло ( ** ) ркнувся щебе ( * ) атко
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
Ластівка, ластівочка, ластів’ята, ластів’ячий.
Дай відповіді на запитання.
- Як вітався Андрійко з ластів’ятами?
- Прочитай питальні речення.
Збрешеш - не вмреш, а більше тобі не повірять.
Купила мама слив і хотіла їх дати дітям після обіду. Вони лежали на тарілці. Ваня ніколи не їв слив, тому все, придивлявся, нюхав їх. І дуже вони йому подобались. Дуже не терпілося їх покуштувати. Хлопчик ходив і ходив повз сливи. А коли нікого не було в кімнаті, він не витерпів, схопив одну сливу і з'їв.
Перед обідом мати полічила сливи і бачить — однієї немає. Вона сказала про це батькові.
За обідом батько й каже:
— А що, діти, чи не з'їв хто-небудь одну сливу?
Усі сказали: «Ні». Ваня почервонів, як рак, і теж сказав:
— Ні, я не їв. Тоді батько сказав:
— Що з'їв хтось із вас, це недобре; але не в цьому біда. Біда в тому, що в сливах є кісточки, і коли хто не вміє їх їсти і проковтне кісточку, то через день умре. Я цього боюсь.
Ваня зблід і сказав:
(Л. Толстой)
Купила, лежали, подобались, хотілося, не витерпів, полічила, почервонів, боюсь, засміялись, заплакав.
Прочитай швидко:
обід сливи
рак з’їв
Ваня біда
батько день
кісточка вікно
Попрацюйте в парі. Поясніть вирази.
Пекти раків; червоний, як рак; бити байдики; накивати п’ятами.
Які слова заховались?
Т*Р*ЛКА К*М**ТА
ПР*К**Т*Е П*Л*Ч*ЛА
Дай відповіді на запитання.
- Коли мама хотіла пригостити сливами дітей?
- Чому Вані дуже подобались вони?
- Чому мама не долічилась однієї сливи?
- Чи сказали діти правду?
- Що турбувало батька?
- Чому заплакав Ваня?
Івасик ловив рибу. Все, що зловив, склав у кошичок, закинув кошичок на плечі та й іде додому.
Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним. Думає, як би витягти рибку.
Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся.
Тарасик одскочив, руки заклав назад, голову задер, іде, наче то не він до кошичка добирався.
Пішов Івасик далі. Йде собі спокійно, а Тарасик знову підкрався, заклав у кошичок руку та як заверещить!
Великий рак вчепився йому в палець!
Бо в кошичку не тільки рибка була, а й раки. А Тарасик аж скаче, так йому болить.
Івасик обернувся, побачив та й сміється з Тарасика: «Ага! Попався!»
Насилу Івасик одчепив од пальця рака. Одчепив, поклав у кошичок та й пішов собі додому.
А у Тарасика палець розпух, кров з нього капає. Плаче, бідний.
(М. Коцюбинський)
Зловив, одскочив, заверещить, закинув, вчепився, плаче, побачив, підкрався, добирався, обернувся.
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
- Риба, рибка, рибак, рибалка, рибальство.
- Сміх, смішний, сміятися.
- Великий, велетень, величний, велич.
Підбери слово за аналогією.
|
ЛІС |
ЗВІРІ |
|
РІЧКА |
ЧОВЕН РИБА ВОДА БЕРЕГ |
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
КОЧОКШИ ЛИВЕКИЙ
ЛЕПАЦЬ СИЛУНА
КАБРИ АКР
Дай відповіді на запитання.
- Хто ловив у річці рибу?
- Що надумався зробити Тарасик?
- Чи вдалося це йому? Чому?
- Яку пораду ти можеш дати Тарасику?
Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти.
А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся:
— І чого це я рано ніяк не прокинуся?
— Це подушка в тебе ледача,— каже дідусь.— Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря
і добряче вибий — вона й не буде ледача...
Другого дня, рано-пораненьку, знов не хочеться вставати Яринці.
Але ж треба подушку провчити, лінощі з неї вибити!
Схопилась Яринка, швиденько одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку — та кулачками її, кулачками. Вернулась до хати, поклала подушку на ліжко — й умиватися.
Кішка на дереві нявчить. За вікном вітерець гуде. І дідусь у вуса усміхається.
( В. Сухомлинський)
Рано-рано, дитячий, подушка, кулачки, усміхається, не хочеться, вставати, провчити, вернулась, умиватися.
Подумай, чим подібні значення слів.
- Подушка, булочка, вата.
- Вітерець, мама, посмішка.
Прочитай швидко.
- Маленька Яринка встала раненько.
- Маленька Яринка запитала дідуся.
- Маленька Яринка провчила подушку.
- Маленька Яринка вибила лінощі з подушки.
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
- Рано, ранок, ранесенько, ранком.
- Дитина, дитячий, дитинство.
Оля і Ліда гуляли у дворі. Побачила Оля, як Петрик допомагає своїй мамі розвішувати білизну на мотузці, і сказала подрузі:
— І я сьогодні мамі допомагала.
— Ні, свої.
— Хіба це допомога мамі? — засміялася Оля.— Ти ж їх собі почистила.
— Ну то й що. Зате у мами сьогодні буде менше роботи, — сказала Ліда.
Так чи не так?
(О. Буцень)
Цінні слова.
Оля, Ліда, Петрик, двір, мотузка, подруга, тарілка, ложка, робота, черевики.
Вибери потрібне слово.
- Петрик допомагав мамі розвішувати (сорочки, білизну, полотенця).
- Ліда допомагала мамі почистити (килим, черевики, каструлю).
- Оля витирала (тарілки, склянки, ложки).
Прочитай швидко.
ЛИН ЛИМОН ЛЕЛЕКА
ЛАН ЛОЖКА ЛАСТІВКА
ЛІС ЛАСКА ЛИСИЦЯ
ЛИЖІ ЛИСТОК ЛОСЕНЯ
ЛЕВ ЛІЛЕЯ ЛИПКА
Лінива Оленка
Прийшла вранці Оленка в дитячий садок.
(Б. Вовк)
Прийшла, не причесана, черевики, вихователька, ґудзик, комірець, нагадати, пришила.
У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся:
- Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?
- З кісточки виросла,— відповів дідусь.
- То це донька старої вишні?
- Так, донька.
- А внучка у старої вишні буде?
- Буде, Олесю,— відповів дідусь,— якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждешся з неї ягідок, посадиш кісточку — то з кісточки її виросте внучка старої виш
(В. Сухомлинський)
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
КАКІСТОЧ ВКАНУЧ
ЯКАГІДКА КАНЬДО
Прочитай виразно.
Вишенька
Ранньою весною
В нашому садку
Я сама садила
Вишеньку струнку.
І шумить листвою —
Вже така, як я! —
Від усіх найкраща
Вишенька моя!
(Г. Бойко)
У Ромасевому садку ростуть самі яблуні, тож і вродили там тільки яблука. А Ромасеві закортіло грушки.
Підійшов Ромась до тину і почав тихенько перелазити у сусідній садок до Петрика, де жовтіли груші.
Раптом зачепився за гвіздок, а штанці дир-дир-р і розірвалися.
Де не взявся Петрик, а в руках у нього соковита червонобока груша.
— Ромасю,— каже Петрик,— хочеш, я тебе грушкою пригощу, а ти мене яблуком?..
Сидить Ромась на лавочці, тримає Петрикову грушу та й думає: « І чого я так, як Петрик, не здогадався зробити!..»
(Н. Кулик)
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
- Сад, садок, садочок, садівник, садити.
- Яблуня, яблунька, яблучко, яблуневий.
- Груша, грушка, грушечка, грушевий.
- Тихо, тихий, тихіше, тихенький.
Які слова заховались?
СИЛА – СИ + ВОНА – НА + ЧКА
ТКИ – К + ХЕС – С + НЬ + КОЗА - ЗА
З’єднай частини слів.
СА ВИТА
ЯБЛУ ТІЛИ
ТИ ДОК
ЖОВ ХЕНЬКО
СОКО ЗДОК
ГВІ НЯ
Доповни речення:
- У Ромасевому садку … .
- Підійшов Ромась … .
- Раптом зачепився … .
- Сидить Ромась … .
Підбери слово за аналогією.
|
ЛІС |
ДУБ |
|
САДОК |
ЯБЛУНЯ БДЖОЛИ ГУСІНЬ ЇЖАК |
Оленка сиділа на перелазі і весело махала ногами. В руках вона тримала щось схоже на маленьку диньку. Дівчинка відколупувала оранжеві шкірочки і кидала їх у калюжу.
У цю мить апельсинка вислизнула з Оленчиних рук і покотилася прямо в калюжу. Дівчинка ойкнула й заплакала.
— Чого ж ти плачеш? — здивувався Сергійко.— Вона ж погана!..
(М. Стеценко)
Прочитай швидко.
ДІД ДИНЬКА
ДИМ ДИВАН
ДАМ ДОЛИНА
ДІМ ДЕРЕВО
ДУБ ДУМКА
ДИВО ДЯТЕЛ
Знайди «зайве» слово.
- Лимон, апельсин, яблуко, морква, груша.
- Кавун, диня, полуниця, малина
Які слова заховались?
П*Р*Л*З К*Л*ЖА
ШК*Р*ЧКА ХЛ*ПЧ*К
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
ДИКАНЬ РОЧШКІКА
ДАРИНМАНКА КОТАТ
БОЧКАСКИ ПЕЛЬСИНАКА
Дай відповіді на запитання.
- Що тримала Оленка в руках?
- Чи пригостила вона Сергійка? Чому?
- Чому заплакала Оленка?
Вітя загубив сніданок. На великій перерві діти снідали, а Вітя стояв в стороні.
- Чому ти не снідаєш? – запитав його Коля.
- Сніданок загубив …
- Погано, - сказав Коля, кусаючи великий кусок білого хліба. – До обіду ще далеко!
- А ти де його загубив? – запитав Мишко.
- Не знаю … - тихо сказав Вітя і відвернувся.
- Ти, певно, в кишені ніс, а треба в сумку класти, - промовив Мишко.
А Володя нічого не запитав. Він підійшов до Віті, розламав навпіл шматок хліба з маслом і протягнув товаришу:
- Бери, їж!
(В. Осєєва)
відвернувся запитав
розломив підійшов
протягнув снідали
загубив стояв
не спитав промовив
Дай відповіді на запитання.
- Чому Вітя стояв в стороні на великій перерві?
- Яку пораду дав йому Мишко?
- Як поступив Володя?
- Про кого з хлопчиків можна сказати добре слово?
Вранці першокласник Толя вийшов з хати. Надворі була заметіль. Грізно шуміли дерева.
Злякався хлопчик, став під тополею і думає: «Не піду в школу. Страшно…»
Враз він побачив Сашка, який стояв під липою. Сашко жив поруч. Він теж зібрався в школу і теж злякався.
Хлопчики побачили один одного і зраділи. Вони побігли назустріч, взялися за руки і разом пішли в школу.
Хурделиця завивала, свистіла, але вона уже не була страшною.
(В. Сухомлинський)
Прочитай швидко і уявляй.
- Першокласник Толя вийшов з хати.
- Першокласник Толя злякався заметілі.
- Першокласник Толя став під тополею.
- Першокласник Толя побачив Сашка.
З’єднай однакові за значенням слова.
МЕТЕЛИЦЯ ЗЛИВА
ТОВАРИШ ХУРДЕЛИЦЯ
ДОЩ ДРУГ
Які слова заховались?
Х*ТА З*М*ТІЛЬ
Ш*М*ЛИ Т*П**Я
ХЛ*ПЧ*КИ З*В*ВА*А
Одного разу маленька Софійка завередувала. Їй захотілося йти побігати, а мама сказала:
- Спочатку поснідай, а потім гратися йди.
Вона думала, що мама буде її просити: «Мила донечко, йди поснідай, пожалій себе, будь ласка». Але мама не стала просити. Вона сказала:
- Ну, що ж, не хочеш їсти – йди, грайся. Але до обіду їсти не проси.
Промовивши це, мама вийшла з кімнати. Софійка ще більше розплакалась. Враз крізь сльози вона побачила себе в маленькому дзеркальці, котре стояло на столі. Спочатку Соня навіть на зрозуміла: що це за дівчинка в дзеркалі? Чому в неї скривлене обличчя з червоними очима, чому по обличчю розмазані сльози? Від здивування Софійка перестала плакати і здогадалась: це ж її відображення в дзеркалі.
Дівчинці стало соромно. Невже це вона?
Софійка озирнулась: чи не бачить мама, яка вона негарна в сльозах?
Мами не було. Дівчинка швиденько витерла сльози.
З тих пір вона ніколи більше не вередувала. Їй іноді хотілося це зробити: вже і губки в неї кривились, і на очах сльози тремтіли. Але Софійка згадувала про дзеркало, і їй ставало соромно.
Так дзеркальце допомогло Софійці побачити себе.
(В. Сухомлинський)
Прочитай швидко.
рука букет око квас
сумка макет комар квадрат
річка ракета закон квартал
дочка миски окунь клас
точка хустки секунда клей
ручка булки якут клуб
Цінні слова.
Завередувала, дзеркальце, сльози тремтіли, кривились, швиденько, озирнулась, відображення, здогадалась, здивування, розплакалась, скривлене, промовивши, захотілося, поснідай, допомогло.
З’єднай частини слів.
СПО* * ЛІЄ
ГРА* * ТІЛИ
ПОЖА * ЧАТКУ
НЕ* * ТИСЯ
ТРЕМ* * ГАРНА
Попрацюйте в парі.
Поставте один одному запитання за змістом тексту.
Доповни речення:
- Якби Софійці не захотілося погратися, то … .
- Якби вона не вередувала, то … .
- Якби дзеркало не стояло на столі, то … .
- Якби дівчинці не було соромно, то … .
Попрацюйте в парі. Скажіть по-іншому.
Озирнулась, … .
Швиденько, … .
Промовила, … .
Маленького Петрика мама залишила вдома, а сама пішла в магазин.
Петрик підійшов до відкритого вікна. На вікні стояла ваза.
Великий різнобарвний метелик сів на краєчок вази. Петрикові захотілось спіймати його. Він сперся на підвіконня, протягнув руку і штовхнув вазу. Ваза впала й розбилась.
Петрик дуже злякався: «Що ж тепер буде? Що скаже мама?»
Хлопчик зібрав скалки, заніс на город і закопав їх в землю. Потім сів біля вікна і став чекати маму.
Тільки мама відкрила двері, Петрик підбіг до неї і сказав:
- Мамо, це не я розбив вазу, не я відніс черепки на город і закопав їх маленькою лопаткою.
В очах мами Петрик відчув тривогу.
- А хто ж розбив вазу? – запитала мама.
- Метелик… - тихо відповів Петрик.
Мама усміхнулась.
- Як метелик розбив вазу – це зрозуміло… - промовила вона. – Але як він відніс черепки на город і там їх закопав?
Петрик подивився на маму і заплакав.
(В. Сухомлинський)
Прочитай швидко.
перо парк порт
пенал пакет поле
пекар палка посуд
пеньок павук портрет
пейзаж парта погода
переказ паспорт подушка
перерва пастух порада
перлина пальто полиця
педагог пантера пожежа
Які слова заховались?
З*ЛИ**ЛА П*Д*ЙШ*В
ПР*М*ВИ*А В**ПО**В
Р*ЗБ*В З*К*П*В
Попрацюйте в парі. З’єднайте частини слів.
ПОДИ КОННЯ
ЛО КРИЛА
ВІД ВИВСЯ
МЕ ПАТКА
ПІДВІ ТЕЛИК
Доповни речення:
- Петрик підійшов … .
- Великий різнобарвний метелик … .
- Хлопчик зібрав … .
- Мамо, це … .
- Але як він … .
В маленькій сільській школі – два класи. В кожному класі – двадцять п’ять учнів. На великій перерві діти приходять в шкільну їдальню пити молоко.
Куховарка бабуся Марія ставить на велику дерев’яну тарілку двадцять п’ять склянок з молоком.
На стіл кладе двадцять п’ять шматків білого хліба, намащеного маслом.
В їдальні двадцять чотири звичайних склянки, а двадцять п’ята – велика, значно більша за всі інші.
Спочатку заходить в їдальню перший клас. Діти біжать до дерев’яної тарілки. До великої склянки тягнеться декілька дитячих рук, комусь-то пощастить захопити цю склянку. Ті, кому не пощастило, заздрять щасливчику.
Бабуся Марія дивиться на дітей, хитає головою й тихо каже:
- Які невиховані діти…
Потім приходить другий клас. Діти, не поспішаючи, підходять до тарілки, беруть звичайні склянки. І на тарілці залишається велика склянка.
Бабуся Марія запитує:
- Чому ж велику склянку ніхто не бере?
А до неї підходить хто-небудь несміливий і, соромлячись, бере велику склянку.
Бабуся, лагідно усміхаючись, тихо промовляє:
- Які чемні ці діти…
(В. Сухомлинський)
Цінні слова.
Усміхаючись, соромлячись, несміливий, залишається, не поспішаючи, захопити, пощастило, заздрять, щасливчик, дерев’яна, сільська.
Утвори «лагідні» слова.
Склянка, тарілка, бабуся, молоко, шматок.
Прочитай швидко.
бак бук бик бокс
бал буря бинт борщ
бас буряк битва боєць
банк бусол биток бочка
байка бузок билина болото
базар буквар бистрина борода
басейн бур’ян вибити боровик
бабуся будинок збирати боротьба
Попрацюйте в парі. Не сумуй – слова швидко розшифруй!
ЛАШКО СЯБУБА
КАСЛЯН РІЛТАКА
ЇНЯДАЛЬ ТОШМАК
Попрацюйте в групі.
Пригадайте подібні ситуації зі свого життя. Розкажіть про них.
Задумав Петрусь колосок виростити. Великий. Поклав у землю зернину і водичкою полив. З неї виткнувся пагінчик.
Виросла пшениця вища за Петруся. Колосок важкий такий, гарний. Щодня бігає Петрусь дивитися, чи не дозрів.
Татові хвалиться:
— Колосок мій, — найбільший у світі.
Одного ранку навідався Петрусь до пшениці і мало не заплакав. Колосок опустив голівку додолу. Вітрюган стебло поламав. Хлопчик крізь сон чув, як уночі він грюкав віконцями.
Тато заспокоював Петруся... А хлопчик думав: «Треба буде затишок для стебельця зробити».
Повів тато Петруся в поле, підняв на руки і показав на широкий
пшеничний лан. Аж в очах у хлопчика загойдалося: золоті хвилі котив нивою вітер.
— Тату, а стебел вітрюган не поламає? — стурбовано запитав Петрусь.
— Ні, синку, — відповів батько. — Одна стеблина беззахисна, а як багато, то вони одна одну підтримують.
Жовтаві колоски шелестіли і кивали до Петруся, ніби хотіли й собі сказати: «Разом нам хороше, надійно».
І вирішив хлопчик посіяти не одну, а цілу жменю, зернин. ( Н. Романіка )
Цінні слова.
Виткнувся, найбільший, хвалиться, вітрюган, заспокоював, загойдалося, беззахисна, підтримують.
Прочитай швидко. Розрізняй слова.
вітер вода
вітерець водичка
вітрюган водний
вітрище підводний
вітряний водяний
Попрацюйте в парі. Утворіть слова за зразком.
Вікно – віконце
Колос – …
Хлопець - …
Пшениця - …
Вітер - … .
Попрацюйте в групі.
Замініть іншим словом.
Лан - …, …, … .
Зібралися якось звірята на галявині та й ну в піжмурки гратися. Було серед них мале кошеня. Причаїлося воно в траві й ні шелесть. Все було б добре, якби пухнастий кошачий хвостик не смикнувся. Зайчик ніби того ж чекав: скік-скік прямісінько до кошеняти. По хвостикові знайшов. Довелося жмуритись.
Образилося кошеня на свого хвостика. День минає, другий, а воно жодної уваги на непослуха не звертає. І не миє його, й не чистить. А тільки-но хвостик почне підскакувати, кошеня вкусить його — і той вгамується.
Одного ранку задрімало кошеня на осонні. Чує — хтось його за хвостика торсає.
— Що таке? — розплющило одне вічко, розплющило друге, аж то лисичка.
— Нічий! — відповіли їй в один голос звірята.— Колись він був хвостиком цієї киці. Але вона з ним посварилась і тепер хвостик нічий.
— Як то нічий? — аж підскочило кошеня.— Це мій хвостик!
Довелося йому, хочеш не хочеш, з хвостиком миритися. Кошеня
помило його, розчесало і під животик примостило, щоб лисичка не забрала.
Відтоді кошенята зі своїми хвостиками не сваряться, а навпаки, дуже люблять гратися з ними.
. (А. Коцур)
Цінні слова.
Піжмурки гратися, причаїлося, жмуритись, образилося, хитроманка, підскакувати, вгамується.
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
няшеко касичли
чизайк чокжаї
чиквов калочбі
- Про яких звірят в казці не згадується?
З’єднай слово і його дію.
кошеня відповіли
зайчик образилося
хвостик задрімало
лисичка вгамується
звірята запитала
знайшов
«Гур-гур-гур!» — весело гуркотів автобус. Сергійко сидів у м’якому кріслі й пильно розглядав малюнки в новенькій «Азбуці». Через рік Сергійкові йти до школи.
«До школи! До школи!» — виспівував мотор.
Аж ось і зупинка. Двері розчинилися, й до салону зайшла тітонька.
— Сідайте, будь ласка,— підхопився Сергійко.
— Велике тобі спасибі,— сказала тітонька і опустилася на звільнене місце.
На сусідній вулиці автобус знову зупинився. Зайшла старенька бабуся. В одній руці — білий вузлик, у другій — жовта палиця.
— Сідайте, бабуню,— підвелася тітонька.
— Дякую,— сказала бабуся й, полегшено зітхнувши, сіла.
А Сергійкові стало так приємно, ніби це він поступився бабусі місцем.
Тим часом автобус поїхав далі.
Сергійко мав уже виходити, як до салону, міцно тримаючись за мамину руку, увійшла зовсім маленька синьоока дівчинка.
— Ходи сюди та сідай, моє ластів’ятко,— сказала бабуся. А дівчинка ще й говорити не вміє. Блимає оченятами й мовчки усміхається.
— Спасибі вам, бабусю! — сказала за дівчинку її мама.
Сергійкові здалося, що це і йому подякували.
Вийшов він з автобуса. Помахав усім пасажирам рукою. А автобус: «Гур-гур-гур! На все тобі краще, хлопчику Сергійку!»
(В. Струтинській)
Не сумуй – слова швидко розшифруй!
чикхлоп нябуба
катоньті качиндів
Дай відповіді на запитання.
- Які слова ввічливості згадуються в тексті?
- Чому так радів Сергійко?
- Чого вчить вас це оповідання?
З’єднай слова.
- Хто кому поступився місцем?
Сергійко дівчинка
Тітонька бабуся
Бабуся тітонька
Попрацюйте в групі.
Прочитайте оповідання в особах.
Стор. 6 - Їжак, їжак, заєць, миша.
Стор. 12 - Ведмідь, білка, білка.
Стор. 39 - Котик.
Стор.48 - Дятел, соловей, ластівка
.
Зміст:
Як Їжачиха приголубила своїх діток
Камінець, Струмок, Бурулька і Сонечко
Ромасеве яблуко та Петрикова груша
Як кошеня з хвостиком посварилося
1