Посібник для вчителів-словесників "Формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови"

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування комунікативної компетентності учнів на уроках

           української мови

 

 

 

                  Посібник для вчителів-словесників

 

                           

 

 

 

                                      2016 рік

 

 

 

Підготовлено:

Терещенко Н.М., вчителем ЗОШ №7 м. Бердянська, «учитель-методист», категорія - вища

 

 

 

Посібник може бути використаний учителями української мови для формування на уроках в учнів 5-их класів комунікативної компетентності.

У посібнику представлено різні види переказів (докладні, вибіркові), твори-описи, завдання ситуативного характеру; різні види текстів, зокрема листи.

Практичну допомогу надають вчителю дидактичні ігри, творчі диктанти, граматичні загадки тощо.

 

 

 

 

 

 

                                                                                     

Формування мовленнєвої компетентності здійснюється на всіх уроках української мови. Важливе місце в цьому процесі належить урокам розвитку зв’язного мовлення, основною метою яких є застосування на уроках мови знань та вмінь для побудови зв’язних висловлювань.

Уроки розвитку зв’язного мовлення, на яких формуються  уміння складати тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення, належать до комунікативного компонента нового змісту навчання. Тобто цей тип уроків має на меті формувати не тільки мовленнєві, а й комунікативні уміння. Різниця між комунікативними і мовленнєвими уміннями полягає лише в тому, що перші враховують при створенні висловлювань ситуацію спілкування, відповідно до якої визначається стиль, вибираються мовні засоби для реалізації авторського задуму.

Під ситуацією спілкування розуміється така динамічна система взаємовідносин учнів, яка завдяки її відображенню в свідомості викликає потребу особистості в цілеспрямованій мовленнєвій діяльності і підтримує цю діяльність. Ситуативність мовлення – це особлива його властивість, яка виявляється в тому, що мовленнєві одиниці в змістовому і часовому параметрах завжди співвідносяться з ситуацією і створюють потенціальний контекст певного діапазону.

Окреслення ситуації спілкування допоможе учням у побудові висловлювань (написанні творів), створить мотивацію мовленнєвої діяльності на уроці.

Використання ситуативних завдань дозволяє вчителеві реалізовувати індивідуальний підхід до учнів та диференціацію навчання, робить процес вивчення мови особистісно орієнтованим. Крім того, завдання ситуативного характеру сприяють реалізації діяльнісного компонента змісту навчання української мови, оскільки мають на меті формувати креативні уміння, удосконалювати всі види мовленнєвої діяльності.

Основний підхід до проведення уроку – комунікативно-діяльнісний, який реалізується системою підготовчих завдань до створення власного висловлювання, чітко окресленою ситуацією спілкування (надання творчому завданню ситуативного характеру), виділенням окремих структурних елементі уроку для розвитку умінь сприймати тексти на слух (аудіювання), читання, говоріння і письма. Важливим етапом у формуванні  мовленнєвої компетентності школярів є розвиток монологічного мовлення учнів. На уроках зв’язного мовлення в учнів 5-их класів учитель формує вміння: будувати розповідь і міркування за запитаннями, за даним початком і запитаннями; складати опис за власними спостереженнями; створювати план тексту і усний та письмовий переказ тексту за складеним планом; писати з попереднім складанням плану твір, лист, інструкцію до гри; будувати твір-розповідь, твір з елементами опису, міркування, розрізняти науковий і художній описи.

Продемонструємо методичні прийоми формування зазначених умінь на прикладі окремих уроків.

Побудові розповіді за даним початком і запитаннями присвячується урок «Осінь зачаровує красою.»

Урок розпочинається з бесіди про те, чим подобається дітям осінь, які ознаки цієї пори року їм відомі. Потім повідомляю, що на уроці учні писатимуть продовження розповіді Всезнайка про осінню красу. У цьому їм допоможуть запитання і вислови, підготовлені Всезнайком.

Робота над складанням розповіді здійснюється в певній послідовності. Спочатку п’ятикласники зачитують початок розповіді:

Осінь зачаровує красою

По землі крокує осінь. Її сліди видно всюди. У лузі зачервоніла калина. Це осінь подарувала їй червоне намисто. У садках дозріли яблука і груші. Чарівниця їх позолотила, підрум’янила і наповнила солодким соком.

• Знайдіть у тексті яскраві, образні слова і вислови.
• Поясніть, чому саме їх використав автор.

Потім учні ознайомлюються з допоміжними матеріалами.

• Зачитайте запитання, які допоможуть вам продовжити розповідь.

1. Яким став клен?
2. Що зробила осінь із берізкою?
3. Чому ялину і сосну осінь обминула?
4. Що сталося з травою?

• Прочитайте слова із скриньки Всезнайка. Виберіть із них ті, які хотіли б використати у своєму творі.

 

Одягся в багряний каптан

Позолотила кленові сорочку

Розлила жовту фарбу на кленові віти

Заплела в коси жовту стрічку

Накинула багряну хустину

Вбралася в золотисту сукню

Злякалася колючок

Не вистачило фарби для ялини і сосни

Забула подарувати яскраве вбрання

Добре пройшлася по траві

Геть витоптала зелений килим на землі

Пожовкла і зів’яла трава

Постаралася все змінити на свій смак

Нічого не залишила без уваги

Усе змінила

Всюди помітний дотик її жовтого крила

Жовтий пензлик осені побував усюди

 

Після цього кілька учнів усно продовжують розповідь Всезнайка, використовуючи допоміжні матеріали.

• Запишіть кожен свою розповідь у зошит.

 

Уміння складати опис за власним спостереженням формуються на уроці «Бабине літо». Він розпочинається із тлумачення вислову бабине літо.

• Діти, чи чули ви такий вислів – бабине літо?
• Яку пору називають бабиним літом?

Після заслуховування учнівських міркувань і тлумачень пропоную зачитати значення цього вислову, виписане Всезнайком із словника.

Бабиним літом називають теплі, сонячні дні на початку осені, а також павутиння, що літає в цей період.

• Скільки значень має цей вислів?
• Чи доводилося вам спостерігати це явище в природі? Що ви про нього можете розказати?

Заслухавши дитячі повідомлення, пропоную описати бабине літо за запитаннями:

• Коли настає ця чудова пора?
• Якими стають у цей період сонце, небо, вітер, дерева, квіти?
• Яка особлива ознака бабиного літа?
• Що нагадують павутинки з краплинами вранішньої роси?
• Як ти ставишся до цієї пори?

Щоб ваші описи були красивими, намагайтеся використати яскраві образні вислови. Для цього можете скористатися скарбничкою Всезнайка:

Після перших осінніх холодів

У кінці вересня чи на початку жовтня

На початку осені

Перед холодними осінніми дощами

Сонце щедро дарує своє тепло

Гріє по-літньому

Ніжно пестить землю своїм теплом

Небо синє, чисте

Над головою бездонна синь неба

На синьому небі ні хмаринки

Вітер лагідний і теплий

Повіває легенький вітерець

Ледь гойдає віти теплий вітерець

Дерева насолоджуються останнім теплом

Стоять задумані і сумні

Любуються своїм вбранням

Останнє тепло ловлять осінні квіти

Павутиння як срібні струни

Заплуталося в гілках дерев і кущів

Поснувало траву

Срібляться на сонці, як намисто

Виблискують, як алмази

Учні записують твори самостійно, використовуючи, кожний на власний вибір, вислови із скарбнички. Після завершення роботи доцільно заслухати кілька дитячих творів, звертаючи увагу класу на найвдаліше вживання образних висловів. Обов’язково відзначити тих учнів, які використали свої яскраві слова і вислови.

 

 

Важливо навчити учнів писати ті види текстів, які будуть необхідними в їхньому повсякденному житті. Одним із них є лист.

На уроці «Вчимося писати листа» формую вміння писати лист із попереднім складанням плану.

 

 

                                 Урок розпочинається з бесіди:

• Для чого люди пишуть листи?
• Як ще можна спілкуватися з людьми  на відстані?
• Чи доводилося вам писати й отримувати листи?
• Чи цікаво це?

Після оголошення теми й мети уроку пропоную прочитати лист, якого написав Всезнайко своєму другові Пізнайкові. Тут обов’язково слід зазначити, що чужих листів читати без дозволу не можна. Але Всезнайко, щоб допомогти учням навчитися писати листи, дозволив прочитати свій лист як зразок.

                          Здрастуй, Пізнайку!

Я отримав твого листа. Дуже тобі за нього вдячний.

У нас гаряча пора. Закінчується перший семестр навчання. З усіх предметів пишемо підсумкові роботи. Учора перевіряли техніку читання. Я прочитав сто десять слів. За контрольну роботу з математики одержав одинадцять балів. Завтра будемо виконувати тестові завдання змови.

А незабаром Новий рік. Наш клас готує новорічну виставу. Я граю роль ведмедя. Майже щодня проводимо репетиції. Мама вже пошила мені костюм із бурого хутра. А з татусем ми купили маску ведмедя.

Дуже чекаю канікул, щоб досхочу накататися на санчатах і лижах. Цього року гарна зима. Випало багато снігу.

Ось такі у мене новини. Напиши, що цікавого у твоєму житті.

До побачення.                                              Твій друг Всезнайко.

• Зверніть увагу, з чого Всезнайко розпочав писати лист.
• Якими словами він закінчив свій лист?
• Перегляньте, про що Всезнайко написав у листі?
• Як він оформив кожну думку на письмі? (З нового абзацу).
• Подумайте, кому б кожний із вас хотів написати лист.
• Сплануйте, про що будете писати. Запишіть складений план у зошит.

Після запису плану пропоную дітям написати лист на окремих аркушах паперу, щоб можна було надіслати адресатові. У ході спілкування варто з’ясувати, як діти розуміють значення слова адресат.

Перед написанням слів обов’язково звернути увагу на місце розташування в листі звертання до адресата, дати написання листа, підпису автора листа. Лист кожний учень пише самостійно. Після завершення роботи педагог радить школярам обов’язково перечитати написаний лист, щоб виправити можливі помилки.

На цьому ж уроці доцільно пригадати, а якщо учні не знають, то показати, як правильно підписати конверт. З цією метою можна продемонструвати підписаний Всезнайком конверт і прокоментувати всі записи на ньому. Після цього учні підписують свої конверти. Наголошую, що від точності і правильності адреси залежить, чи отримає адресат їхнього листа.

Значна частина уроків розвитку мовлення в п’ятому класі присвячується написанню переказів почутих чи прочитаних творів. Розглянемо методику роботи над переказом  на прикладі теми уроку «Зозуля» .

Під час вступної бесіди з’ясовую, що діти знають про зозулю, хто з них бачив цю пташку. Потім учні розглядають малюнок із зображенням зозулі, слухають її голос із фонограми.

• Чи корисна ця пташка?
• Як слід до неї ставитися?

Після повідомлення теми і мети уроку розпочинається робота над письмовим переказом тексту.

• Послухайте оповідання «Зозуля», визначте, із скількох частин воно складається.

Зозуля не такий птах, як інші. Вона не будує гнізда, не висиджує пташенят. Свої яєчка підкладає іншим птахам – вівчарикам, горихвісткам, синицям, трясогузкам.

У чужому гнізді з’являється на світ зозуленя. Але воно лишається дитиною справжніх батьків. На місяць раніше від батьків, які його годували, воно летить на південь. Самостійно. І не просто на південь. Летить якраз туди, де перебуває зиму рідна мати.

На далекому півдні зозуленя не співає. Голос у нього прорізається пізніше, коли воно повертається додому. Тільки тут прикрашатиме ліс своїм співом уже дорослий птах.

 

У ході бесіди за змістом тексту з’ясовую такі питання:

- Що в тексті вам не зрозуміло?

- Із скількох частин складається текст?

- Про що йдеться в кожній частині?

Після повторного прослуховування тексту п’ятикласники самостійно складають і записують його план.

Далі проводиться підготовча робота до написання переказу:

1.         пригадування й записування на дошці назв пташок, яким зозуля підкидає свої яєчка;
2.         замінювання одним словом висловів з’являється на світ, перебуває зиму, прорізається голос;
3.        добір до іменників південь і зозуля близьких за значенням слів, які учні зможуть використати в переказі з метою уникнення невиправданих повторів;
4.        записування на дошці слів, у яких учні можуть припуститися помилок: зозуля, зозуленя, пташеня, висиджує, прикрашатиме, з’являється, лишається, прорізається, повертається;
5.        усний переказ тексту за складеним  планом (заслуховуються 1-2 учні);
6.        пригадування правил оформлення тексту на письмі.

Потім діти самостійно записують переказ тексту в зошит.

Після завершення роботи школярі перевіряють свої роботи, виправляють допущені помилки. Кілька переказів заслуховуються , коментуються їх позитивні якості, вказується коректно на недоліки.

 

У 5 класі  уроки розвитку мовлення присвячені формуванню вмінь: писати твори на основі вражень від екскурсії, з висловленням та обґрунтуванням власної думки, аргументацією вибору заголовка до тексту, власною оцінкою поведінки героїв прочитаного твору; складати порівняльний опис; будувати письмові докладні, вибіркові, стислі і творчі перекази.

Робота над побудовою порівняльного опису здійснюється під час уроку «Яблуня і береза».

На початку уроку учні пригадують, який текст називають описом, що можна описувати. Зазначаю, що опис може бути частиною розповіді. Далі повідомляю, що на уроці школярі писатимуть казку про яблуню і березу. У казці обов’язково має бути порівняльний опис цих дерев.

• Як його будувати? Будемо вчитися це робити.
• Спочатку пригадаємо (або розглянемо на малюнках) і порівняємо яблуню і березу за таким планом:

 

План

1. Де ростуть яблуня і береза?
2. Який вигляд мають ці дерева?
3. У яку пору кожне дерево найкраще?
4. Чим корисні яблуня і береза?
5. Яке дерево тобі більше подобається? Чому?

 

 

Діти колективно відповідають на запитання плану.

Наступним етапом підготовчої роботи до написання твору є словникова робота. Учні добирають слова, які характеризують кожне з дерев, а потім порівнюють, чи є в них однакові ознаки і чим вони відрізняються. Потім п’ятикласники зачитують слова із скриньки Всезнайка і встановлюють, які предмети вони характеризують.

Гілки   -   тоненькі, гнучкі, як коси, товсті, міцні.

Стовбур   -   вкритий білою корою, сірий, непривабливий.

Яблука   -   соковиті, запашні, червонобокі.

Сережки   -   жовто-зелені, довгенькі.

Листочки   -   загострені, невеликі, тоненькі, гладенькі.

 

Спрямовую дітей використовувати у своїх творах, під час порівняльного опису, запропоновані Всезнайком слова.

Сюжет казки може бути довільним,  кожний учень придумує його самостійно. Обов’язковим у кожній казці повинен бути лише порівняльний опис цих дерев.

Перед самостійним виконанням поставленого завдання клас колективно пригадує, з яких части складається текст, як ці частини оформляються  на письмі.

Після завершення роботи школярі перевіряють свої твори, виправляють знайдені помилки. На завершення уроку кілька казок заслуховуються. Далі йде коментар про те, як учні впоралися з поставленим завданням.

 

Характерною ознакою мовленнєвої компетентності школярів є вміння обґрунтовувати свої думки, дії, вчинки. Робота над формуванням цього вміння проводиться на уроці «Хто хоче їсти, той має метикувати».

Його розпочинаю з актуалізації знань учнів про тему, мету і заголовок твору.

-  Що ми називаємо темою тексту?

(Те, про що в тексті розповідається).

• Що таке мета твору?

Для чого написаний твір, чого він нас навчає).

• Що може виражати заголовок твору?

(Тему або мету).

Далі повідомляю, що на уроці учні будуть добирати заголовок до поданого тексту і письмово обґрунтовувати (пояснювати) свій вибір. Потім школярі читають запропонований текст.

 

 

 

Хтось загубив маленького бублика.

Першою його побачила жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано пискнула – бублик був твердий, як камінь.

Підлетіли два горобці. І теж не змогли скуштувати.

За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильним і ображено залементували.

Грак навіть оком не зморгнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.

Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилину і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді, і, коли той пом’якшав, з’їв його з апетитом.

Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв, хто хоче їсти, той має метикувати.

С. Мацюцький

-  Які слова в тексті вам не зрозумілі?

-  Про що розповідається в оповіданні?

-  Яка його головна думка? Якими словами в тексті вона висловлена?

-  Виберіть заголовок, який, на вашу думку, найбільше підходить до

   прочитаного твору.

1. Кому дістався бублик?
2. Здогадливий грак.
3. Птахи і бублик.

• Поясніть, чому саме так ви вирішили назвати цей текст.
• Напишіть текст-міркування, чому ви вибрали саме такий заголовок.

Перед написанням твору учні пригадують, що в тексті-міркуванні є доведення , твердження і висновок.

 

Важливим для учнів є вміння словесно оцінювати побачене, почуте чи пережите, вибирати те, що найбільше сподобалось, обґрунтовувати свій вибір. Формуванню таких умінь присвячується урок «Моя улюблена телепередача».

Він розпочинається з бесіди про те, які телепередачі діти дивляться, чим вони їх приваблюють, що з переглянутих передач учні запозичають собі.

Потім від імені Всезнайка оголошую конкурс на кращий твір про улюблену телепередачу. Налаштовую дітей на те, що написати про передачу треба так, щоб Всезнайкові її захотілося переглянути.

Всезнайко пропонує дітям запитання, які допоможуть їм послідовно викласти свої думки і можуть слугувати планом твору.

1. Як називається твоя улюблена телепередача?
2. Про що вона?
3. Чи є в цій передачі найцікавіше місце чи момент?
4. Чи допомагає тобі ця телепередача в житті?
5. Чому для тебе саме ця передача найулюбленіша?

Спочатку кілька учнів усно будують розповідь за поданим планом, а потім здійснюється підготовка до написання твору:

• Доберіть синоніми до слів переглядаю, телепередача. Використовуйте дібрані слова у творі, щоб уникнути невиправданих повторів.
• Прочитайте слова і вислови, які ви можете використати у своєму творі. Зверніть увагу, як вони пишуться: телепередача, подобається, повчальний зміст, спонукає до роздумів, збагачує знання, розвиває мислення, приносить задоволення, обговорюємо, сперечаємося, організовуємо подібну гру.
• Пригадайте, з яких частин складається текст. Як оформлюється кожна частина на письмі?

Далі школярі приступають до написання творів у зошитах.

Після завершення роботи заслуховуються кілька дитячих творів, визначається кращий, який претендуватиме на перемогу в конкурсі Всезнайка. Остаточні результати конкурсу оголошую на іншому уроці після перевірки всіх робіт.

 

 

Відповідно до базової навчальної програми з української мови  в 5-му класі передбачено формування умінь писати докладний і вибірковий перекази. Розглянемо методику роботи над творчим переказом на прикладі уроку «Правда буває гірша за неправду».

У вступній бесіді з’ясовую, як діти розуміють значення вислову правда буває гірша за неправду, чи бували в їхньому житті випадки, коли краще було сказати неправду, ніж правду.

 

- Послухайте, який випадок трапився із Сергійком.

 

 

Правда буває гірша за неправду

 

Мама послала Сергійка до сусідів позичити солі. Сергійко довго не повертався. Уже й борщ закипів, а його немає. Нарешті прийшов, приніс у баночці солі. Мама й питає:

• Чого це ти так довго ходив?
• А я снідав, - каже Сергійко.
• Як снідав? – дивується мати.
• А вони запросили мене снідати…
• І що ти їм відповів?
• Нічого… Сів і поснідав.
• Який же ти нечема, Сергійку! – розгнівалась мати. – Треба було сказати: дякую, я не голодний.
• Але ж мені їсти дуже хотілося. Сказати – не голодний… Це ж не правда. Хіба ж неправду можна говорити?
• Правда буває гірша за неправду, - каже мати.

А Сергійкові тепер думай: як же це так?

В. Сухомлинський

 

Після прослуховування тексту проводжу бесіду за його змістом.

• Чому мама назвала Сергійка нечемою?
• Як мама радила синові вчинити?
• Чому Сергійкову правду мама вважає гіршою за неправду?
• Чи згодні ви з мамою Сергійка?
• Прослухайте текст ще раз. Приготуйтеся його переказувати.

Після повторного прослуховування пропоную школярам переказати оповідання так, щоб про подію розповідав не автор, а сам Сергійко. Розпочати радить з таких слів: Одного разу послала мене мама до сусідів позичити солі…

Заслухавши кілька учнівських переказів, роблю такий висновок: складені вами перекази називаються творчими: ви передали зміст тексту по-іншому, змінивши особу, від якої ведеться розповідь.

Звернувши увагу на написання окремих слів з тексту (нечема, немає, неправда, не голодний) та пригадавши правило про розділові знаки в складному реченні, учні приступають до написання творчого переказу тексту.

Спостереження за учнями, які навчалися за цією методикою, засвідчують, що вони вільно висловлюють свої думки, логічно вибудовують міркування, вміють відстояти власну точку зору, аргументувати свій вибір, спроможні правильно оформити побудовані зв’язні висловлювання на письмі. Такі результати дають підстави для висновків про ефективність уроків розвитку зв’язного мовлення, проведених у 5-му класі.

 

 

Розвитку мовленнєвої компетентності сприяє складання творів-описів. Описи сприяють удосконаленню спостережливості, формують уяву, учать висловлювати своє ставлення до сказаного. Розвиток інтелектуальних можливостей учнів у процесі вироблення вмінь складати тексти-описи передбачає формування здатності дітей до аналізу і синтезу, до абстрагування та конкретизації, до узагальнення і т. д., особливо дисциплінує мислення та мовлення школярів. Щоб складати тексти-описи, необхідно, насамперед, навчити спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища. Для цього організовую екскурсії з дітьми, подорож у парки міста. Традиційним є відвідування парку        ім. П. Шмідта в різні пори року, що сприяє кращому спостереженню за змінами у природі.

Перед написанням описів, учні добирають матеріал із додаткової літератури: загадки, прислів’я, приказки, використовують твори із підручника «Українська література».

Проводжу  підготовчу роботу щодо навчання учнів упізнати опис: аналіз творів, що вивчаються на уроках літератури; зіставлення текстів різних типів (розповідь, опис, міркування); визначення типу мовлення у вправах, уміщених у підручниках із рідної мови; добір заголовків до тексту тощо.

 

Використовую низку вправ:

1. Порівняльний аналіз двох, трьох текстів.
2. Добір влучних заголовків.
3. Аналіз текстів-описів ділового і художнього стилів.

 

Дуже подобаються учням дидактичні ігри.

1. «Знайди ім’я».

Усі розподіляються на дві групи: 1 група записує ім’я з наголосом на першому складі, 2 – з наголосом на другому складі. Виграє та група, в якої виявиться більше слів. Можна придумати назви тварин, квітів, дерев.

2. «Розсипані речення».

Герда прямує до палацу Снігової Королеви важкими шляхами.

Необхідно допомогти Герді швидше скласти речення, щоб дістатися до палацу Снігової Королеви.

Тастана мази. Павви напухстий нігс. Ан вахреде розмо сиврозві ні химер вамежире.

(Настала зима. Випав пухнастий сніг. На деревах мороз розвісив химерні мережива.)

3. «Оплески».

Учитель вивішує годинник з однією стрілкою, на кожній частині якого написані слова. Потім переводить стрілку і вказує на слова. Діти називають слово й оплесками зазначають кількість складів у слові. Або один учень переводить стрілку, а інший називає слово й оплесками засвідчує про те, скільки складів, а інші уважно слухають.

 

У своїй практиці застосовую різні види творчих диктантів, які сприяють запобіганню помилок, сприяють творчому підходу до виконання завдань, формують мовленнєву компетентність.

1. Диктант-«решето».

Учитель читає слова. Учні прослуховують і записують лише ті, в яких під час зміни слова відбувається чергування голосних або приголосних. Наприклад, слова: дорога, гурток, гриб, фіалка, смерека; кінь, річ, небо, возити, носи.

Спочатку під час повторного читання пишуть ці слова, а пізніше – по пам’яті.

2. Диктант-«аналогія».

Учитель називає перше слово, а діти за аналогією пишуть своє. Слова необхідно добирати до різних правил. Наприклад, слова щодо правопису великої букви: Іван - …, Київ - …, Азовське море - …, село Осипенко - …, вулиця Івана Богуна - … .

3. Диктант-«гра».

Цей диктант формує вміння швидко добирати слова до певного правила, активізує учнів, сприяє осмисленому засвоєнню матеріалу, викликає інтерес до вивчення мови. «Спіймати» спільний звук у словах кожного ряду. Записати з пам’яті п’ять слів.

1. Дорога. Мак, земля, парта, хмара.
2. Кінь, ліс, поріг, їжак, сіно, квіти, білка.
3. Парус, куля, азбука, рука, мурашка, муха.
4. Гриб, слива, книжка, Київ, диня, малина.
5. Мед. Цегла, озеро, верба, степ, серп.
6. Вода, метро, гора, хвоя, корова, око.

 

 

 

4. Диктант «Перевіряю себе».

Особливість цього диктанту полягає в тому, що після його написання та підкреслення сумнівних для себе місць у тексті учні, перевіряючи себе, запитують учителя про написання того або іншого слова чи постановку розділового знака. Вони також мають право виправляти помилки, користуючись підручниками або словниками.

Читати (читанка), вишневий (вишня), широкий (широко), регоче (регіт), веселий (весело), кислиця (кислий), черговий (черга).

 

5. Творчі диктанти.

Залежно від поставленого конкретного завдання існує кілька різновидів творчого диктанту: розширення, доповнення тексту, зміна в продиктованому тексті граматичних форм, зміна одних слів і сполучень іншими.

У 5-му класі починаю цю роботу з творчого пересування. Наприклад, пропоную переписати текст, уставляючи замість крапок потрібні за змістом слова.

Пізніше, у процесі роботи, пропоную внести в текст самостійно дібрані або записані на дошці зміни.

1. Змінити слово так, щоб у ньому було на один склад більше.

Ліхтар, буквар, снігур, звір, фільм, дощ. Солдат, куля, дуб, степ, суп, лимон, ставок, брат, гриб, стіл, лист, міст, віз, шар, їжак, корж, жолудь.

2. Переробити, де можливо, розповідні речення на питальні. Записати їх.

До чого ж красива наша школа восени! Навколо школи ростуть квіти. У садку достигають яблука. А найбільше прикрашають школу дитячі голоси.

3. Замінити, де це доцільно, одне розповідне речення окличним. Поставити відповідний знак.

Осінь уже нагадує про себе. То зашле холодні вітри, і вони заходжуються обривати останнє пожовкле листя. То напустить на світанні сизого морозу. І той глумиться над красунями айстрами.

4. Вставити в речення пропущені підмети або присудки.

Уже весна… в літо. Через пагорби й долини весело біжать… . Орел… лише на волі. Біля яру, біля стежки… розвісила сережки.

Довідка: переростає, стежини, живе, верба.

Поширити речення назвами предметів в однині і множині.

Коли я виросту, я буду… . Я люблю такі музичні інструменти:… , … Я хочу навчитися грати на … . Я люблю їсти… . Я  люблю грати в … .

 

Щоб формувати мовленнєву компетентність, потрібно зацікавлювати учнів, розвивати, збагачувати їх мову, поглиблювати знання, формувати кмітливість та спостережливість. Тому у своїй роботі використовую граматичні загадки.

Наприклад:

Якщо із З візьмеш це слово,

Великий дощ впаде раптово.

Як тільки З на С заміниш,

Між фруктами мене зустрінеш.

(Злива – слива)

Логогрифи – це загадки, в яких за допомогою додавання до зашифрованого слова чи вилучення з нього певної букви утворюється нове слово.

Ріка між берегів

Тече собі іскриться.

Додай до неї І,

Злетить в повітря.

(Волга – іволга)

 

Шаради – це загадки, в яких слово зашифроване частинами.

Назву річки й голос дужий

Якщо разом об’єднати,

Назву краю можу дати. (Донбас)

 

Замість крапок дописати по одній літері:

…лина – дерево таке. (я)

…лина – нею хату мажуть. (г)

…лина є у роті. (с)

Замість крапок дописати по дві літери:

 

Рожева ягода - …лина. (ма)

Кущ, що цвіте у лузі - …лина. (до)

Добра земля - …лина. (ці)

 

Скласти слова з букв одного слова.

Зразок: абрикос (коси, роси, соки, бик, кара, коса, риба, боки, край, краби, сир).

 

 

Створення умов для виявлення творчих здібностей кожного учня через залучення його до різних видів нерегламентованої діяльності (художньої, ігрової і т. д. ) – усе це є можливим напрямком у забезпеченні правильного становлення особистості школяра, цілеспрямованого виявлення і розвитку здібностей, формування вміння та бажання вчитися, усе це є можливим напрямком формування мовленнєвої компетентності учнів середньої та старшої школи. У процесі роботи добираю та систематизую навчальний матеріал щодо розвитку творчих здібностей учнів на уроках мови. Конкретизую роботу над розвитком пізнавального інтересу до нового, незвичайного погляду на звичайні речі; розвиваю процес мислення, вміння діяти подумки, знаходити нестандартні розв’язки задач; розвиваю мовлення – основу мислення. Також залучаю до роботи низку вправ щодо розвитку уміння висловлювати здогад, припущення, доводити справедливість певних тверджень; збагачую  навчальний матеріал завданнями комбінаторного типу та вправами з логічним навантаженням; використовую у роботі інтегровані завдання, цікавинки, головоломки, конкурси загадок, складання казок, тлумачення прислів’їв, мовні ігри, дидактичні ігри, граматичні завдання – загадки, шаради, ребуси, анаграми тощо. У виконанні творчих вправ не обмежую учнів у виборі способів їх розв’язання. Використовую нестандартні диктанти повторної, безперервної, швидкої, усної дії. Усе це сприяє розвитку цілісного асоціативно-образного мислення (можливі завдання: скласти міні-твір, казку, загадку, змінити її кінець, скласти ребуси, кросворди).