У цьому посібнику пропонуються цікаві дидактичні поради, ігри, конкурси, рішення, згруповані відповідно до видів мовленнєвої діяльності.
На основі запропонованих дидактичних принципів учитель самотужки може скласти завдання, відповідно до матеріалу, що вивчається та враховуючи вік школярів, рівень їхніх знань, різнобічність інтересів та захоплень.
Посібник перекладений на українську мову для того, щоб він міг стати у пригоді не лише німецьким філологам, а й іншим вчителям, які прагнуть зробити свій урок цікавим.
LLG
Ljudmyla Bodnartschuk
Посібник
на допомогу вчителю іноземної мови
Didaktische Unterrichtstipps
Дидактичні принципи на уроці
Lwiw 2011
Inhalt
Зміст
Боднарчук Л.Я.
Львівська лінгвістична гімназія
Вступ
Як часто наші учні нудьгують на уроках… Задумливо дивлячись у вікно, малюючи графіті на останній сторінці зошита чи мріючи про довгоочікуваний дзвінок на перерву… В той час як вчитель біля дошки активно пояснює нову граматичну тему… І це не тому, що вчитель поганий. Ні! Просто діти - це ще не студенти, які вже чітко знають, для чого потрібні знання. Діти – це не дорослі, які можуть примусити себе сконцентрувати свою увагу «ще на 15 хвилин»…
Проаналізувавши все вищесказане, напрошується висновок, що лише зміна видів діяльності, використання активних ігор на уроці допоможе втримати увагу і зацікавленість учнів, закріпити матеріал у їхній пам'яті підсвідомо і надовго.
У цьому посібнику пропонуються цікаві дидактичні поради, ігри, конкурси, рішення, згруповані відповідно до видів мовленнєвої діяльності.
На основі запропонованих дидактичних принципів учитель самотужки може скласти завдання, відповідно до матеріалу, що вивчається та враховуючи вік школярів, рівень їхніх знань, різнобічність інтересів та захоплень.
Ці дидактичні поради та ігри можна використовувати на різних етапах уроку: для пояснення нового матеріалу, закріплення навчальних досягнень та повторення вивченого.
Посібник перекладений на українську мову для того, щоб він міг стати у пригоді не лише німецьким філологам, а й іншим вчителям, які прагнуть зробити свій урок цікавим.
На допомогу вчителю
Didaktische Unterrichtstipps
Grammatik
Konjunktiv II: Satzketten
Um die Satzkonstruktion von „Wenn-Sätzen“ zu vertiefen, setzen Sie sich mit den Schülern in einen Kreis. Geben Sie einen Satz vor, z. B.: „Wenn ich sehr reich wäre, dann würde ich ein Schloss kaufen.“ Der Schüler links von Ihnen beginnt mit der zweiten Satzhälfte und vervollständigt den Satz mit einer eigenen Idee, z. B.: „Wenn ich ein Schloss kaufen würde, würde ich jeden Abend meine Freunde einladen.“ Der nächste Schüler nimmt wiederum den zweiten Satzteil auf usw.
Das unpersönliche "es“
Erstellen Sie das folgende Arbeitsblatt: Formen Sie die Sätze um! Benutzen Sie dafür das unpersönliche "es“!
1. Dass Sie jetzt wütend sind, ist klar.
2. Dass du schon zu Hause bist, wundert mich!
3. Dass Hillary Clinton Präsidentin wird, ist möglich.
4. Dass es dir nicht gut geht, ist sehr unerfreulich!
5. Dass Sie den Brief bekommen haben, ist schön!
6. Dass ihr mich nicht erkannt habt, macht mich ärgerlich!
Die Schüler arbeiten entweder in 2er-Gruppen zusammen und nennen abwechselnd die umgeformten Sätze mit dem unpersönlichen "es", oder die Schüler lösen alleine schriftlich die Aufgabe. Danach Feedback im Plenum.
Tipp: Man kann mit dieser Kurzaktivität auch zum Thema hinführen. Teilen Sie das Arbeitsblatt aus und lassen Sie die Schüler versuchen, die Aufgabe zu lösen. Nach 5 Minuten unterbrechen Sie und verschaffen sich einen Überblick, wie viele die Aufgabe lösen konnten. Die Schüler sind jetzt neugierig und hören bei der Erklärung der Grammatik besser zu. Nach der Klärung teilen Sie dann dasselbe Arbeitsblatt noch einmal aus. Die Schüler können die Aufgabe schnell lösen und haben ein großes Erfolgserlebnis!
Quartett
Beim Quartett kann man – wie beim Memory – gut Wortschatz und Kasus trainieren. Die Schüler bilden Sätze wie "Ich möchte ... haben.“ Oder "Ich brauche ...“.
Ein Vorteil vom Quartett-Spiel ist, dass es international bekannt ist, und man nicht erst lange die Regeln erklären muss.
Pantomime: Futur
Teilen Sie Kärtchen aus, auf denen die folgenden Aktivitäten abgebildet sind: abspülen, Fußball spielen, in die Disko gehen, fernsehen, Kaffee trinken, kochen, Klavier spielen …
Jeder Schüler erhält ein Kärtchen. Die Schüler gehen durchs Klassenzimmer. Immer zwei Schüler treffen sich und machen nacheinander die Aktivität vor. Der jeweils andere Schüler muss sagen, was der andere machen wird. Die Schüler korrigieren sich gegenseitig. Dann tauschen sie Kärtchen und suchen sich einen anderen Partner. Gehen Sie durchs Klassenzimmer und helfen Sie, wenn es nötig ist.
Keine Fehler mehr bei ... langweilig/gelangweilt
Klären Sie die Bedeutungen von "langweilig“ (Adjektiv) und "gelangweilt“ (Partizip Perfekt von "sich langweilen“). Die Schüler arbeiten dann paarweise zusammen, einer macht Notizen. Schreiben Sie dann nacheinander verschiedene Stichwörter an die Tafel, z. B. Film, Udo, Buch, Party, Geschwister...
Die Schüler schreiben zu jedem Stichwort einen Satz mit "langweilig“ und einen mit "gelangweilt“ auf, z. B.: Der Film war sehr langweilig. Der Film hat mich total gelangweilt. Anschließend besprechen Sie die Sätze im Plenum.
Keine Fehler mehr bei… „zu Hause“/ „nach Hause“/ „von zu Hause“
Bereiten Sie drei Arten von Kärtchen vor.
1. Auf der Vorderseite steht "Wo?“, auf der Rückseite "zu Hause“.
2. Auf der Vorderseite steht "Wohin?“, auf der Rückseite "nach Hause“.
3. Auf der Vorderseite steht "Woher?“, auf der Rückseite "von zu Hause“.
Wiederholen Sie mit den Schülern die Lokalpräpositionen in Verbindung mit "Hause“. Gehen Sie kurz auf die Richtungsfragen "Wo?“, "Wohin?“ und "Woher? ein. Die Schüler stehen auf, jeder bekommt ein Kärtchen. Je zwei finden sich. Schüler 1 hält sein Kärtchen mit der Frage hoch. Schüler 2 antwortet im ganzen Satz. Schüler 1 kontrolliert, indem er auf die Rückseite der Karte sieht. Dann hält Schüler 2 sein Kärtchen hoch, und Schüler 1 antwortet. Danach tauschen die beiden Kärtchen und suchen sich andere Partner.
Urlaub in Deutschland
Erstellen Sie für jeden Schüler ein Kärtchen, z. B. mit den folgenden Fragen: Wie war's in Deutschland? / Wie war das Wetter? / Wie war Berlin? / Wie war's am Meer? War das Wasser warm? ...
Die Schüler stehen auf. Geben Sie jedem ein Kärtchen. Dann geht es los: Schüler 1 trifft Schüler 2 und fragt ihn die Frage auf seinem Kärtchen. Schüler 2 antwortet darauf mit einem vollständigen „es“-Satz, z. B.:
Wie war´s in Deutschland? – Es war schön.
Wenn beide Schüler geantwortet haben, tauschen sie ihre Kärtchen und suchen sich einen neuen Partner.
Tipp: Um zu vermeiden, dass die Schüler immer mit „schön“ oder „gut“ antworten, sammeln Sie zu Beginn im Plenum verschiedene Adjektive rund um den Urlaub an der Tafel.
Sätze mit „zu“
Schreiben Sie die folgenden Wörter an die Tafel:
Es ist ...
unangenehm / verboten / dreckig / faul / unmöglich / langweilig / gut / hoch / zeitlich / erfreulich / notwendig / schwarz / eklig / nass / weich / froh / besetzt / erlaubt
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen. Immer abwechselnd bilden sie Sätze mit „Es ist ...“ und „zu“, z. B.: „Es ist unangenehm, kalt zu duschen.“ Lassen Sie den Schülern dazu fünf bis zehn Minuten Zeit. Gehen Sie währenddessen herum und hören Sie zu. Machen Sie sich bei Fehlern Notizen und geben Sie am Ende der Aktivität Feedback im Plenum.
Tipp: Falls Sie einen guten Kurs haben, lassen Sie die Schüler auch selbst Adjektive finden, mit denen man Sätze mit „Es ist ...“ und „zu“ bilden kann.
Indirekte Rede: Zitate
Die Schüler arbeiten in größeren Gruppen und sammeln aktuelle Aussagen von Politikern und berühmten Personen. Nehmen Sie als Hilfe eventuell Zeitungen und Zeitschriften mit in den Unterricht.
Schreiben Sie unter Anderem folgende Verben an die Tafel: anschuldigen, verneinen, versprechen, zugeben ... Nach zehn Minuten erzählen sich die Schüler gegenseitig ihre Zitate mit den Verben an der Tafel. Beispiel:
Der Politiker versprach, er wolle mehr Arbeitsplätze schaffen.
Ein Würfelspiel
Für dieses Spiel müssen Sie selbst ein kleines Spielfeld entwerfen. Aber es lohnt sich, denn Sie können es immer wieder verwenden! Malen Sie ein Spielfeld mit vielen Feldern, Start und Ziel. Sie können die Felder beschriften, oder – damit die Schüler mehr denken müssen – eine kleine Zeichnung dazu machen. Jedes Feld sollte ein „Ort“ sein: Supermarkt, Oma, Konzert, Straße, Keller, Garten, Park, See, Gipfel.
Kopieren Sie das Spielfeld und nehmen Sie auch Spielfiguren und Würfel in den Unterricht mit. Die Schüler spielen in 3er- oder 4er-Gruppen. Gewonnen hat der Schüler, der am schnellsten im Ziel ist.
Das Spiel geht so: Ein Schüler würfelt und geht die gewürfelte Augenzahl vor. Hat er eine ungerade Zahl gewürfelt, muss er auf die Frage „Wo bist du?“ antworten. Hat er eine gerade Zahl gewürfelt, muss er auf die Frage „Wohin gehst du?“ antworten. Landet er also mit einer 3 auf dem Feld „Oma“ sagt er: „Ich bin bei meiner Oma.“ Landet er mit einer 4 darauf, sagt er: „Ich gehe zu meiner Oma.“
Die anderen Mitspieler kontrollieren, ob die Antwort richtig ist. Wenn ja, ist der nächste dran. Wenn nicht, muss der Schüler drei Felder zurück. Dann geht es weiter. Das Spiel macht den meisten Schüler großen Spaß und nimmt den vielen Lokalpräpositionen im Deutschen den Schrecken!
Ein Wohnungsgrundriss
Bereiten Sie eine Kopiervorlage vor. Darauf sollte der Grundriss einer großen Wohnung sein. Die Zimmer sind nicht beschriftet und sie enthalten auch keine Möbel. Machen Sie nur für sich einen vollständigen Grundriss. Überlegen Sie, wie Sie die Wohnung mit vielen Präpositionen beschreiben können:
„Ich gehe durch die Haustür in die Wohnung. Auf der linken Seite steht eine Garderobe. Daneben ist die Wohnzimmertür. Gegenüber vom Wohnzimmer ist das Schlafzimmer ...“
Im Unterricht arbeiten die Schüler alleine. Teilen Sie die Kopiervorlagen aus und erklären Sie, dass die Schüler die Zimmer beschriften und Möbelstücke einzeichnen sollen, während Sie den Text vorlesen.
Als Feedback legen Sie eine Folie mit einem schon beschrifteten Wohnungsgrundriss auf.
Tipp: Fortgeschrittene Schüler können selbst einen vollständigen Grundriss entwerfen und diesen dann ihrem Partner erklären. Dafür müssen Sie nur doppelt so viele Kopien des leeren Grundrisses machen!
Länder vergleichen
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen. In einem kurzen Gespräch vergleichen sie ihr Heimatland mit Deutschland / Österreich / der Schweiz. Was sind die Unterschiede? Was ist besser/schlechter? Was ist billiger/teurer?
Im Anschluss stellen alle ihre Meinung im Plenum vor.
Tipp: Wenn Sie eine wortkarge Klasse haben, geben Sie einige Adjektive als Anreiz vor (z. B. entwickelt, grün, korrupt, reich, gebirgig ...).
B) Schreiben Sie verschiedene Länder auf kleine Zettel und verteilen Sie je einen Zettel an eine 2er-Gruppe. Alle haben 5 Minuten Zeit, um Vergleiche zwischen diesem Land und Deutschland / Österreich / der Schweiz aufzuschreiben. Dann werden die Ergebnisse im Plenum vorgelesen. Die anderen Teilnehmer korrigieren die Sätze und erraten das jeweilige Land.
Tipp: Um den Ehrgeiz zu wecken, können Sie auch Punkte vergeben.
Adjektive steigern: "Ja, aber ..."
Teilen Sie die Klasse in zwei Gruppen. Jede Gruppe schreibt 10 kurze Sätze, die ein Adjektiv enthalten müssen, z. B. „Berlin ist eine große Stadt.“ Dann lesen die Gruppen abwechselnd jeweils einen Satz vor. Das andere Team antwortet immer mit einem „Ja, aber ...“, z. B. „Ja, aber London ist größer."
Lokalpräpositionen: mit Bauklötzen bauen
Bringen Sie verschieden große und verschieden farbige Bauklötze in den Unterricht mit. Verteilen Sie diese gleichmäßig an 2er-Gruppen. Die beiden Schüler einer Gruppe setzen sich jeweils Rücken an Rücken. Beide haben denselben Satz an Bauklötzen vor sich liegen. Ein Schüler beginnt. Er baut eine Figur und sagt immer laut, was er macht. „Ich lege den blauen Klotz links oben auf den grünen. Daneben lege ich ein gelbes Dreieck ...“
Gehen Sie durch die Reihen und machen Sie Notizen zu den auftretenden Fehlern in Bezug auf Präposition und Kasus. Wenn alle Bauklötze „verbaut“ sind, vergleichen die Schüler als Feedback ihre Figuren. Sie können sofort sehen, ob alles richtig gesagt/verstanden wurde. Machen Sie danach mit ihren Notizen ein Grammatik-Feedback im Plenum.
Keine Fehler mehr bei ... sich freuen auf/über
Klären Sie den Bedeutungsunterschied von „sich freuen auf“ und „sich freuen über“. Alle Schüler nehmen dann ein Blatt Papier und einen Stift und stehen auf. Nacheinander befragen sie sich gegenseitig, worauf sie sich freuen und worüber sie sich freuen. Dazu machen sie sich kurze Notizen. Wenn jeder jeden befragt hat, gibt es ein kurzes Feedback im Plenum.
Pläne
Schreiben Sie an die Tafel: nach dem Unterricht, heute Abend, morgen, am Samstag, nächste Woche, nächstes Jahr … Jeder Schüler macht eine Liste mit Dingen, die er dann machen wird. Anschließend gehen die Schüler im Klassenzimmer herum und befragen sich gegenseitig. Sie versuchen Schüler zu finden, die dieselben Dinge machen werden, wie sie selbst.
Höfliche Bitten – Modalverben im Konjunktiv II
Bereiten Sie Kärtchen vor, auf denen z. B. ein voller Mülleimer, schmutziges Geschirr, ein klingelndes Telefon, ein Haufen Wäsche etc. abgebildet sind. Die Schüler bekommen je ein Kärtchen und bewegen sich im Klassenzimmer. Sie sollen sich gegenseitig höflich bitten, diese Aufgaben zu erledigen. „Könntest du bitte ans Telefon gehen?“, „Könntest du bitte den Müll raus bringen?“ etc. Nach einer passenden Antwort („Na klar.“, „Kein Problem.“) tauschen sie die Kärtchen und gehen damit zu einem anderen Schülern.
На допомогу вчителю
Didaktische Unterrichtstipps
Schreiben
Tiersprache
Schreiben Sie diese Tierlaute an die Tafel:
Miau, wuff, i-ah, muh ...
Welches Tier macht welchen Laut? Welche Laute machen die Tiere in der Muttersprache der Schüler?
Verwechslungen
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen. Sie stellen sich vor, dass sie in einem Geschäft sind und mit dem Verkäufer sprechen. Gemeinsam schreiben sie zum Beispiel zu den folgenden Wortpaaren einen Minidialog:
Größe 36 - Größe 40
braun – schwarz
ein 10 Euro Schein - ein 20 Euro Schein
ein Hamburger - ein Cheeseburger
100 Volt - 220 Volt
Die Minidialoge folgen zum Beispiel diesem Muster:
Kunde: Ich habe nach Größe 40 gefragt, aber Sie haben mir Größe 36 gebracht.
Verkäufer: Oh, das tut mir sehr leid. Ich hole Ihnen sofort Größe 40.
Im Geschäft: sich beschweren
Die Schüler arbeiten in 3er-Gruppen. Lesen Sie dann nacheinander die folgenden Geschäfte vor:
Werkstatt, Bäckerei, Supermarkt, Fotogeschäft, Apotheke, Boutique, Schuhgeschäft ...
Die Schüler sollen sich jeweils schnell auf eine Beschwerde einigen, z. B.: Schuhgeschäft - Ich habe diese Schuhe gestern gekauft, und die Absätze sind schon abgebrochen.
Diktate per Mail schicken
Nehmen Sie jede Woche ein kurzes Diktat zu einem bestimmten inhaltlichen oder phonetischen Thema auf. Es sollte nicht mehr als sechs Sätze haben.
(Eine Aufnahmemöglichkeit finden Sie auf Ihrem Computer wahrscheinlich unter Programme > Zubehör > Unterhaltungsmedien > Audiorekorder: Aufnehmen)
Hängen Sie die Datei an eine E-Mail an den ganzen Kurs an. Die Schüler sollen bis zur nächsten Stunde das Diktat schreiben und mitbringen. Zu Beginn der nächsten Stunde legen Sie die Folie des Diktats auf. Jeder Schüler korrigiert das Diktat seines Sitznachbarn.
E-Mail-Lerngruppen bilden
Teilen Sie die Klasse in 3er-Gruppen ein. Vereinbaren Sie mit den Schülern folgendes: Die drei Schüler stellen sich untereinander einmal pro Woche eine Hausaufgabe zu einem aktuellen Kursinhalt. Die Lösung wird an den jeweiligen Schüler zurückgeschickt, der die Aufgabe gestellt hat. Dieser muss jetzt die Aufgabe korrigieren.
Tipp: Falls Sie einen lernschwachen Kurs haben, lassen Sie sich die Hausaufgaben als CC schicken und korrigieren Sie sie bis zur nächsten Stunde.
Rezepte
Fragen Sie die Schüler, ob bei ihnen auch Weihnachten gefeiert wird, und wenn ja, wie. Sprechen Sie dann mit den Schülern darüber, dass in D-A-CH in der Adventszeit viele Plätzchen gebacken werden. Als Hausaufgabe schreibt jeder Schüler sein Lieblings-Keksrezept auf. Korrigieren Sie die Rezepte. Zur Weihnachtsfeier der Klasse bringt dann jeder seine selbstgebackenen Plätzchen mit. Welche schmecken am besten?
Film-Diktat
Zeigen Sie der Klasse einen kurzen Filmausschnitt (ca. zwei Minuten). Schalten Sie beim ersten Ansehen die deutschen Untertitel ein. Zeigen Sie dann den Ausschnitt noch einmal, aber ohne Untertitel. Gestalten Sie den Ausschnitt als Diktat, und stoppen Sie die DVD nach jedem Halbsatz. Die Schüler schreiben mit. Im Anschluss wird im Plenum korrigiert und der Ausschnitt noch einmal angesehen.
Sprechblasen ausfüllen
Wählen Sie einen Comic-Strip mit möglichst vielen Sprechblasen aus. Löschen Sie mit Tipp-Ex den Inhalt der Sprechblasen und kopieren Sie den „leeren“ Comic für die Schüler.
Bilden Sie kleine Gruppen. Jede Gruppe soll die Sprechblasen des Comics ausfüllen. Es sollte eine witzige Geschichte entstehen. Die Gruppen haben dazu 20 Minuten Zeit.
Die Gruppen präsentieren danach ihr Ergebnis im Plenum. Zeigen Sie dann (am besten auf Folie) den original Comic-Strip. Das Plenum entscheidet, welches der witzigste Comic ist.
Schlimme Ferien
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen und stellen sich vor, sie kommen gerade aus einem sehr schlimmen Urlaub zurück. Sie überlegen und notieren sich kurz, was im Urlaub alles schief gelaufen ist. Dann schreiben sie einen Brief an den Reiseveranstalter und beschweren sich über alle notierten Punkte.
Beispiel:
Uns wurde gesagt, wir bekämen (würden) ein Zimmer mit Blick auf das Meer (bekommen), aber vor dem Fenster war eine Mauer.
Dann tauschen die Schüler die Briefe aus. Wer hatte die schlimmsten Ferien?
Geschichte neu schreiben
Die Schüler arbeiten in 4er-Gruppen (bei einem kleinen Kurs im Plenum): Sie haben 5 Minuten Zeit, wichtige historische Ereignisse von Deutschland, Österreich oder der Schweiz aufzuschreiben. Machen Sie danach ein kurzes Feedback im Plenum und erfragen Sie, was jeweils passiert ist und was die Konsequenzen waren.
Jetzt sollen sich die 4er-Gruppen überlegen, wie die Geschichte verlaufen wäre, wenn dieses wichtige Ereignis nicht passiert wäre, z. B.:
Wenn die Mauer nicht gebaut worden wäre, hätte es nicht zwei deutsche Nationen gegeben, und dann hätte es vielleicht auch keinen kalten Krieg gegeben ...
Fragen finden
Notieren Sie verschiedene wichtige Städte, Sehenswürdigkeiten, Berge, Flüsse, und andere bekannte Dinge zu einem deutschsprachigen Land, über das Sie schon mit den Schülern gesprochen haben bzw. in dem Sie unterrichten.
Für Deutschland z. B.:
Zugspitze
Köln
Rhein
Berlin
Oktoberfest
Schwarzwald
Dresden
Mercedes
Nordsee
Schreiben Sie Ihre Notizen an die Tafel. Die Schüler arbeiten in 2er- oder 3er-Gruppen. Sie haben 5 bis 10 Minuten Zeit, um auf die "Antworten" sinnvolle Fragen zu finden. Danach machen Sie ein Feedback im Plenum.
Als Hausaufgabe: ein Märchen schreiben
In vielen Lehrbüchern werden Märchen thematisiert. Lassen Sie die Schüler nach einer solchen Stunde selbst kreativ werden.
Schreiben Sie die folgenden Wörter an die Tafel und klären Sie deren Bedeutung:
Es war einmal ...
Junge, Prinz, Feuer, Königin, Angst, Rettung, Volk
Geben Sie den Schülern die Hausaufgabe, ein kurzes Märchen zu schreiben, in dem alle diese Wörter vorkommen. In der nächsten Stunde können Sie die Schüler sich selbst korrigieren lassen und die Texte im Plenum vortragen lassen. Falls Sie nicht genug Zeit haben, sammeln Sie die Märchen ein und korrigieren sie zu Hause.
Eine Geschichte zu Ende schreiben
Bereiten Sie den folgenden Anfang einer Geschichte als Kopie für die Schüler vor:
Klara war alleine zu Hause. Sie freute sich, denn so konnte sie alles machen, was sie wollte. Doch plötzlich bekam sie Angst. Das Küchenfenster stand offen – dabei war sie sicher, dass sie es vorhin zugemacht hatte. War jemand im Haus? Ein Einbrecher, ein Dieb? Sie nahm das lange scharfe Brotmesser und ging in den Flur ...
Verteilen Sie je eine Kopie an eine 3er-Gruppe. Ein Schüler liest den Anfang der Geschichte laut vor. Dann arbeiten die Gruppen still weiter und versuchen, die Geschichte zu Ende zu schreiben. Geben Sie der Klasse dafür mindestens 15-20 Minuten Zeit.
Danach liest jede Gruppe ihre Geschichte vor. Das Plenum entscheidet, welche am besten ist.
Sammeln Sie danach die Geschichten ein.
Bereiten Sie für die nächste Stunde ein Blatt vor, auf dem verschiedene Sätze der Schüler stehen, in denen Grammatik- oder Rechtschreibfehler sind.
In der nächsten Stunde korrigieren sich die Schüler dann in 2er-Gruppen als Warm-up-Aktivität selbst. Das ist oft sehr lustig. Wer alle Fehler findet, hat gewonnen.
Die deutschen Satzzeichen
Bereiten Sie für 3er-Gruppen je zwei Kärtchen-Sätze vor: Ein Stapel enthält alle Satzzeichen als Zeichen, der andere die jeweiligen Bezeichnungen. Teilen Sie die Kärtchen-Stapel aus. Die Gruppen haben zwei Minuten Zeit, um die Begriffe den Zeichen zuzuordnen.
Dann kontrollieren zuerst die Gruppen untereinander, im Anschluss korrigieren Sie die Kärtchen jeder Gruppe.
Die Schüler haben eine Minute Zeit, sich die noch unbekannten Begriffe zu merken. Sammeln Sie dann die Kärtchen wieder ein.
Teilen Sie nun einen kopierten Artikel oder eine kopierte Seite aus Ihrem Kursbuch aus. Die Gruppen überfliegen die Seite, markieren die Satzzeichen und schreiben die passenden Bezeichnungen dazu auf.
Tipp: Mit einem etwas fortgeschritteneren Kurs können Sie anhand eines Textes auch gut die grundlegenden Komma-Regeln erarbeiten!
"ss" und "ß"
Klären Sie, was ein Laufdiktat ist, falls die Schüler diese Aktivität noch nicht kennen.
(Die Schüler arbeiten in Paaren. Ein Schüler schreibt, einer diktiert. Die Diktatvorlage liegt an einem Punkt oder mehreren Punkten im Klassenzimmer, die von allen gleich weit entfernt sind. Ein Schüler muss immer zur Vorlage laufen, sich einen Satz merken, zu seinem Partner zurücklaufen und diktieren. Wer zuerst fertig ist, hat gewonnen.)
Kopieren Sie das folgende Laufdiktat dreimal groß und in der Anzahl der Schüler klein.
Hasso saß alleine zu Hause. Er wusste, dass sich Klarissa eine Tasse wünschte. Deshalb ging er in den großen Laden in der Hofgasse. Dort ließ er sich beraten, aber er kaufte dann doch etwas Süßes.
Nachdem er an der Kasse bezahlt hatte, ging er auf die Straße und dann hinunter zum Fluss. Dort steckte er seine heißen Füße ins Wasser. Danach waren sie nass. Außerdem waren sie ein bisschen weiß, vor Kälte.
Wenn alle fertig sind, teilen Sie die kopierte Vorlage aus. Die Schüler korrigieren ihr Diktat selbst. Fragen Sie im Plenum, wer einen, zwei, drei ... Fehler hat.
Dann markieren die Schüler alle "ss“ und "ß“ im Text. Schreiben Sie einige der Wörter an die Tafel, z. B. :
Fuß – Fluss
saß – nass
weiß – wusste
Straße – Kasse
außerdem – bisschen
Erfragen Sie jetzt die Rechtschreibregel. Helfen Sie den Schülern eventuell durch betontes Vorlesen (mit Klatschen).
Eine Werbeanzeige schreiben
Fragen Sie im Plenum, was die Schüler für Werbung kennen. Schreiben Sie einige der genannten Produkte an die Tafel. Teilen Sie die Klasse in 2 Gruppen ein. Jede schreibt nun eine eigene Werbeanzeige für ein selbstgewähltes Fantasieprodukt (... ist besser, frischer, moderner, ... ist am besten, am billigsten, am praktischsten ...).
Dann liest jedes Team seine Anzeige vor. Das andere Team macht sich währenddessen Notizen. Im Anschluss muss es dann begründen, warum dieses Produkt schlechter, unmoderner ... als ihr eigenes Produkt ist.
Tipp: Nehmen Sie als Anschauungsmaterial ein paar Werbeanzeigen aus deutschsprachigen Zeitschriften mit in den Unterricht.
Eine E-Mail schreiben
Erfragen Sie im Plenum die Besonderheiten und die Form einer E-Mail (informelle Anrede, Groß-/Kleinschreibung, Kürze usw.). Erfragen Sie außerdem den dazugehörigen Wortschatz (Betreff, Anhang usw.). Gehen Sie dabei auch auf mittlerweile gängige Abkürzungen ein (MfG, GuK, Woe usw.).
Die Schüler schreiben in 2er-Gruppen eine E-Mail an ihre Tischnachbarn. Sie sollen auf den Betreff, die Anrede und den Gruß achten. Dann „verschicken“ die Gruppen die Mails und korrigieren diese gegenseitig. Sammeln Sie die Mails danach ein und kontrollieren Sie nochmals.
Tipp: Mit den Emoticons können Sie Adjektive trainieren. Ein Schüler malt ein Icon an die Tafel, das Plenum versucht, passende Adjektive zu finden.
Z. B.:
traurig, blöd, schlecht, schade, ...
Groß- und Kleinschreibung
Schreiben Sie eine gemischte Liste mit Nomen, Adjektiven, evtl. Verben etc., die Sie in der letzten Stunde eingeführt haben.
Die Schüler nehmen zwei Zettel. Auf einen schreiben sie „groß“, auf einen „klein“. Lesen Sie nun der Reihe nach die Wörter Ihrer Liste vor. Die Schüler stimmen mit ihren Zetteln, ob das Wort groß oder klein geschrieben wird. Streuen Sie die problematischen Wörter immer wieder ein und machen Sie die Übung zu einem kurzen Drill.
Kreatives Schreiben
Schreiben Sie Wörter an die Tafel, auf die die Schüler Reimwörter kennen, z. B.:
Mai
Haus
Frau
Tee
Leer
Nacht
Locke
Spatz
Wurm
Klären Sie kurz die unbekannten Wörter. Erklären Sie dann, was ein Reim ist und geben Sie am besten ein Beispiel.
Die Schüler sollen jetzt in 2er-Gruppen möglichst viele Wörter finden, die sich auf die Wörter an der Tafel reimen. Sie haben dafür 3 bis 5 Minuten Zeit. Danach vergleichen die benachbarten Gruppen ihre Wörter untereinander. Am Schluss machen Sie ein Feedback im Plenum.
Im Anschluss schreibt dann jede 2er-Gruppe ein kurzes Gedicht, es sollte mindestens 4 Zeilen haben. Machen Sie klar, dass es ruhig lustig und/oder unsinnig sein darf. Es geht nur um den spielerischen und kreativen Umgang mit Wörtern.
Nach 5 Minuten liest jede Gruppe ihr Gedicht vor. Dann stimmt das Plenum ab, welches Gedicht am besten ist.
Hausaufgaben per E-Mail
Sprechen Sie mit den Schülern ab, ob jeder eine Mail-Adresse hat bzw. die Möglichkeit hat, seine Mails zu lesen. Besprechen Sie dann kurz, wie man auf Deutsch eine Mail schreibt und was die formellen Unterschiede zum Brief sind.
Schicken Sie den Schülern dann immer die Hausaufgaben per E-Mail und lassen Sie sich die Aufgaben auch per Mail zurückschicken. So haben die Schüler regelmäßigen Mail-Kontakt auf Deutsch.
На допомогу вчителю
Didaktische Unterrichtstipps
Wortschatz
Oktoberfest: Essen und Trinken
Die Schüler arbeiten in 4er-Gruppen. Ein Schüler pro Gruppe schreibt. Sie haben zwei Minuten Zeit, so viele Lebensmittel wie möglich (evtl. mit Artikel) aufzuschreiben. Machen Sie danach ein Feedback im Plenum. Für jedes korrekt geschriebene Lebensmittel gibt es einen Punkt. Wiederholen Sie das Spiel mit Getränken.
Fragen Sie die Schüler, was es traditionell auf dem Oktoberfest zu essen und zu trinken gibt (Starkbier, Hähnchen, Lebkuchenherzen …). Was mögen die Schüler davon?
Was ist weiß? Was ist blau?
Die Schüler spielen in 3er-Gruppen. Sie schreiben zu jeder Farbe, die Sie vorlesen, eine Liste mit Dingen, die diese Farbe haben. Zum Beispiel: Weiß - Papier, Golfball, Schnee. Die Schüler haben 30 Sekunden Zeit, bevor Sie die nächste Farbe vorlesen. Jedes Team bekommt einen Punkt für etwas, das kein anderes Team notiert hat.
Tipp: Wenn Sie einen fortgeschrittenen Kurs haben, sollen die Teams außerdem die Artikel notieren!
Teile
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen. Schreiben Sie zum Beispiel:
Seite, Bein, Onkel, Tag, Verb, Stern, Teller, Student, Minute, Welle, Vogel, ...
Die Gruppen überlegen sich, wovon diese Dinge ein Teil sind.
Paare
Notieren Sie sich ein paar Wörter auf einen Zettel, zum Beispiel:
Brot, Messer, Socken, Katzen, Krieg, links, hoch, Salz, Sonne, schwarz, Hände, Himmel, ...
Lesen Sie dann nacheinander die Wörter laut im Plenum vor. Die Schüler sollen ein dazu passendes Wort rufen, zum Beispiel: Brot und … BUTTER!
Teilen Sie die Klasse in drei Gruppen. Jede Gruppe notiert in zwei Minuten so viele gesagte Wortpaare, wie möglich. Wer sich an die meisten Paare erinnert, hat gewonnen.
Das Gegenteil sagen
Jeder Schüler schreibt zehn Sätze, die mindestens ein Adjektiv enthalten. Dann lesen sich die Tischnachbarn abwechselnd ihre Sätze vor. Der Zuhörer muss schnell reagieren und den Gegensatz des Adjektives finden. Dann wiederholt er den Satz, mit „Nein, ...“, z. B.: „Die Band Tokio Hotel ist gut.“ – „Nein, die Band Tokio Hotel ist schlecht.“
Restaurants
Teilen Sie die Schüler in 2er- oder 3er-Gruppen ein. Nennen Sie jeder Kleingruppe ein Restaurant, zum Beispiel Steak House, Vegetarisches Restaurant, Fast Food Restaurant, Chinesisches Restaurant, Pizzeria, Fisch-Restaurant, Bistro ...
Die Gruppen haben 20 Minuten Zeit, um eine Speisekarte für das jeweilige Restaurant zu schreiben. Diese sollte Vorspeise, Hauptspeise, Nachspeise und Getränke enthalten. Zum Abschluss stellt jede Gruppe ihre Speisekarte im Plenum vor. Die anderen Gruppen raten, um was für ein Restaurant es sich handelt.
Rund ums Gemüse
Schreiben Sie diese zehn Fragen an die Tafel:
1. Kann man es kochen?
2. Kann man es zählen oder nicht?
3. Wächst es auf dem Boden?
4. Wächst es in Deutschland?
5. Kann man es roh essen?
6. Ist es bitter oder süß?
7. Essen die Leute in Deutschland viel davon?
8. Wie groß ist es?
9. Welche Farbe hat es?
10. Was ist der erste Buchstabe?
Teilen Sie die Schüler in 4er-Gruppen ein. Ein Schüler denkt an ein Gemüse, aber er sagt es nicht. Die anderen fragen ihn nacheinander die Fragen, die an der Tafel stehen. Wer schon nach der ersten Frage die Antwort weiß, bekommt dafür 10 Punkte, wer nach der zweiten Frage die Antwort weiß, bekommt dafür 9 Punkte und so weiter. Wurde ein Gemüse erraten, denkt sich der nächste Schüler der Runde ein Gemüse aus, und das Spiel geht von vorne los.
Vokabelspiel: Stadt, Land, Fluss
"Stadt, Land, Fluss" ist ein bekanntes Spiel im deutschsprachigen Raum. Man kann es hervorragend in ein lustiges Vokabelspiel verwandeln.
Geben Sie Themenfelder vor, die Sie mit Ihrer Klasse schon durchgenommen haben (z. B. Möbel, Essen/Trinken, Kleidung, Körper, Freizeit ...). Schreiben Sie diese Kategorien an die Tafel, machen Sie daraus Spalten. Die Schüler arbeiten am besten zu zweit und übernehmen die Tafelskizze auf ein Papier. Jetzt sagen Sie einen Buchstaben, der dann als Anfangsbuchstabe für diese Runde gilt. Nun sollen die Teams zu jeder Spalte ein passendes Wort mit diesem Buchstaben aufschreiben. Wer zuerst fertig ist, ruft „Stopp!“. Alle anderen müssen aufhören zu schreiben. Wenn Sie möchten, können Sie als Ansporn Punkte für jedes Wort vergeben.
Tipp: Auf niedrigen Niveaustufen sollten Sie die Anfangsbuchstaben und Kategorien vorher durchdenken, um sicher zu sein, dass die Teilnehmer schon entsprechende Wörter kennen.
Wortfelder: „Alles, was ...“
Bilden Sie zwei Teams. Diese sollten jeweils in einer Reihe sitzen. Team A beginnt. Sie geben ein Themenfeld vor, z. B.: „Alles, was es im Bad gibt.“ 60 Sekunden lang sagt nun jeder aus dem Team der Reihe nach einen passenden Gegenstand. Wenn er nichts mehr weiß, muss er „Weiter!“ sagen. Währenddessen führen Sie eine Strichliste an der Tafel. Team B kontrolliert, ob die Wörter passend/richtig sind. Dann kommt Team B mit einem anderen Wortfeld an die Reihe.
Tipp: Haben Sie eine Klasse mit hohem Niveau, sollten die Schüler die Artikel zu den Nomen wissen und auch sagen. Bei den Stufen A1 oder A2 hemmt dies allerdings eher den Spielfluss.
Wortschatztraining: Pantomime
Teilen Sie die Klasse in 2er Gruppen ein. Je ein Schüler sitzt mit dem Rücken zur Tafel. Der andere sitzt ihm gegenüber und kann die Tafel sehen. Schreiben Sie eine Sache an die Tafel, z. B. „schwerer Stein“, „Blumenstrauß“ oder „Weinflasche“. Der Schüler gibt nun diese Sache seinem Partner. Der muss durch die Pantomime erraten, was es ist. Dann tauschen die Schüler Platz und alles geht von vorne los.
B) Schreiben Sie eine Sache auf einen Zettel und geben Sie ihn einem Schüler. Dieser darf das Objekt dem Plenum nur mit den Händen beschreiben, ein anderer Schüler spricht für ihn: „Es ist quadratisch, schwer, man kann Sachen hineintun, Essen z. B., es ist ein ... Kühlschrank!“ Wer das Objekt zuerst erraten hat, macht die nächste Pantomime und wählt den Sprecher selbst. Achten Sie darauf, dass alle an die Reihe kommen.
KIM-Spiel
So können Sie zu Beginn der Unterrichtsstunde ein in der letzten Stunde neu eingeführtes Wortfeld gut wiederholen.
Schreiben Sie bis zu 20 Wörter, die Sie trainieren möchten, an die Tafel. Die Schüler haben 30 Sekunden Zeit, sie sich einzuprägen. Dann wird die Tafel bedeckt oder gewischt. Die Schüler arbeiten alleine oder zu zweit. Sie sollen nun alle Wörter, die an der Tafel standen, aufschreiben.
Das Kartoffel-Spiel
Die Schüler setzen sich in einen Kreis. Falls die Klasse sehr groß ist, teilen Sie diese in zwei Gruppen.
Immer abwechselnd nennen die TN nun etwas, was man mit einer Kartoffel machen kann. „Man kann sie kochen.“, „Man kann damit basteln.“, „Man kann damit Tiere füttern.“ etc. Wer keine Idee hat, scheidet aus. Wer als letzter übrig ist, ist der Gewinner.
Laufdiktat
Bereiten Sie ein kurzes Diktat vor. Es sollte der Anfang einer spannenden Geschichte sein. Das Diktat endet mit einem Satz wie: „Und plötzlich ging das Licht aus.“ oder „Da hörte sie ein Geräusch.“ Kopieren Sie das Diktat vier Mal groß und für die Schüler klein.
Bilden Sie 2er-Gruppen. Legen Sie die großkopierten Diktate in die Ecken des Klassenzimmers. Die Schüler entscheiden, wer von ihnen läuft und diktiert und wer schreibt. Dann geht es los. Einer der Gruppe läuft zum Diktat, liest einen Satz, läuft zu seinem Partner zurück und diktiert. Wichtig sind auch die Satzzeichen!
Wer zuerst fertig ist ruft: „Stopp!“ Zuerst wird kurz verglichen, wer wie weit gekommen ist. Dann teilen Sie die kleinkopierten Diktate aus. Die Schüler korrigieren sich selbst. Fragen Sie im Plenum, wer einen Fehler, zwei Fehler usw. hat.
Werfen und fangen
Die Schüler stellen sich in einen Kreis. Ein Schüler wirft einen Ball zu einem anderen Schüler und ruft gleichzeitig ein Adjektiv. Der Schüler, der den Ball fängt, muss schnell einen Satz mit diesem Adjektiv bilden, z. B.: „groß“ – „Peter ist sehr groß.“ Das Plenum kontrolliert, ob der Satz richtig ist. Wenn ja, wirft der Schüler den Ball weiter und ruft ein anderes Adjektiv. Wenn nicht, scheidet der Schüler aus. Der Schüler, der als letzter übrig bleibt, hat gewonnen.
Memory
Wenn Sie Kleingruppen unterrichten, ist Memory ein gutes Spiel, um Nomen und grammatische Phänomene mit den Deutschlernern trainieren zu können.Wortschatz: Die Schüler sagen immer laut, was auf der Karte abgebildet ist, die sie aufdecken.
Wortschatz und Artikeltraining: Die Schüler sagen das Wort mit Artikel.
Satzbau: Die Schüler bilden einen Hauptsatz mit dem Wort. / Die Schüler bilden einen Fragesatz mit dem Wort.
Relativsätze: Die Schüler bilden Relativsätze: Das ist ..., ... ich haben/kaufen möchte.
Kasus: Die Schüler bilden Sätze im Akkusativ: Ich brauche ...
Sie können natürlich selbst ein Memory anfertigen und es auf Verben oder Adjektive erweitern. Aufgabenstellungen könnten dann sein:
Sagen Sie das Gegenteil!
Was macht/machte die Person auf der Karte? Was hat die Person gemacht? Was wird sie machen?
Ein Vorteil von Memory ist, dass es international bekannt ist und man nicht erst lange die Regeln erklären muss.
Rechenmeister
Schreiben Sie kurze Rechnungen an die Tafel, zum Beispiel:
2 + 6 = 8
9 - 3 = 6
5 x 2 = 10
4 : 2 = 2
Die Schüler versuchen, die Rechnungen laut vorzulesen. Erarbeiten Sie im Plenum neben dem Rechenwortschatz (Zwei plus sechs ist (gleich) acht …) auch die Wörter Addition, Subtraktion, Multiplikation, Division.
Teilen Sie die Klasse dann in zwei Gruppen auf. Nennen Sie eine Rechenart, zum Beispiel „Addition“. Beide Gruppen schreiben so schnell wie möglich eine Addition auf und lesen sie dann nacheinander vor. Die andere Gruppe hat 30 Sekunden Zeit, um die Lösung zu berechnen. Wer die Rechnung richtig vorliest, bekommt einen Punkt, wer die richtige Lösung hat, bekommt ebenso einen Punkt. Nennen Sie dann eine andere Rechenart, zum Beispiel „Division“ … Die Gruppe, die am Schluss die meisten Punkte hat, hat gewonnen.
Eigenschaften von Tieren
Schreiben Sie zehn Tiere an die linke Tafelseite:
Löwe, Affe, Elefant, Maus, Fuchs, Eule, Esel, Dinosaurier, Katze, Schwein.
Schreiben Sie diese Adjektive an die rechte Tafelseite:
weise, schlau, blind, klein, stolz, treu, stark, stur, neidisch, unabhängig ...
Die Schüler arbeiten in 2er-Teams und ordnen die Adjektive den Tieren zu. Welche Eigenschaften haben die Tiere in ihrem Land? Welche Eigenschaften haben sie in Deutschland?
Die Software
Schreiben Sie folgende Wörter an die Tafel:
Eine CD ...
Eine Datei ...
Ein Programm ...
Eine Internetseite ...
Wenn Sie eine fortgeschrittene Klasse haben, erfragen Sie die Wörter im Plenum.
Die Schüler schreiben in 4er-Gruppen Verben auf, die dazu passen, z. B. eine CD brennen, einlegen, beschreiben. Ein Programm installieren, öffnen, herunterladen. Eine Datei anhängen, speichern, öffnen, schließen.
Nach 5 Minuten legen alle die Stifte weg. Gruppe 1 liest ihre Verben zu „Eine CD ...“. Die anderen kontrollieren, ergänzen mit ihren Ideen und alle notieren ihre Punkte (jedes passende Verb gibt einen Punkt). Dann liest Gruppe 2 ihre Ideen zu „Eine Datei ...“ usw. Die Gruppe mit den meisten Punkten hat gewonnen.
Tipp: Halten Sie die Verben schriftlich an der Tafel fest. Klären Sie notfalls noch einmal im Plenum unbekannte Wörter. Die Schüler schreiben nach der Aktivität die Verben sauber ab.
На допомогу вчителю
Didaktische Unterrichtstipps
Sprechen
Gruppenbildung: Kärtchen mit Strukturen
Verteilen Sie vorbereitete Kärtchen mit den Schülern bekannten Strukturen. Immer zwei (oder mehr) passen zusammen. Beispielsweise:
A1: Wie geht´s?
A2: Danke, gut.
B1: Ich bin krank.
B2: Gute Besserung!
Wenn jeder Schüler ein Kärtchen gezogen hat, sucht er seinen oder seine passenden Partner.
Haben Sie eine Klasse mit einem höheren Niveau, können Sie auch Redewendungen oder Sprichwörter verwenden.
A1: Darf ich Ihnen..
A2: ... meine Kollegin vorstellen?
B1: Man soll das Kind ..
B2: ... nicht mit dem Bade ausschütten.
Rechenkette
Klären Sie das Rechenvokabular. Machen Sie dann mit den Schülern eine Rechenkette. Alle Schüler legen ihre Stifte weg. Schreiben ist nicht erlaubt. Gültig sind nur die Zahlen eins bis zehn (und eventuell nur Addition und Subtraktion). Sagen Sie eine Zahl. Der Reihe nach ist nun ein Schüler nach dem anderen dran, eine Rechnung hinzuzufügen, zum Beispiel:
6
minus 3
plus 4 …
Schreiben Sie die Rechnung mit. Wenn jeder die Rechnung ergänzt hat, schreiben Sie diese komplett an die Tafel. Wer hat das richtige Ergebnis?
Ratschläge geben
Teilen Sie die Schüler in kleine Gruppen ein, die sich jeweils um einen Tisch setzen. Auf jedem Tisch liegt ein kleiner Stapel mit Situations-Kärtchen, z. B.: „Ein guter Freund von mir wurde entlassen.“ oder „Meine Schwester ist schon seit Tagen sehr müde, obwohl sie sehr viel schläft.“ Ein Schüler liest eine Situation vor und die anderen geben ihm Ratschläge. „Er sollte ...“ , „An ihrer Stelle würde ich ...“ usw. Wer den besten Ratschlag gegeben hat, bekommt das Kärtchen. Wer am Schluss am meisten Kärtchen vor sich hat, hat gewonnen.
Kennenlernspiel: Partnerinterview (für Fortgeschrittene)
Die Fragen, die sich die Schüler bei Kursanfang gegenseitig stellen, sind oft dieselben: "Wie heißt du?" "Woher kommst du?" "Was sind deine Hobbys?" Für Schüler, die schon fortgeschritten sind, kann das auf die Dauer ermüdend sein. Stellen Sie doch einmal einen Fragebogen mit ganz neuen Fragen zusammen, z.B. "Was ist die schönste Erinnerung an deine Schulzeit?" "Worüber hast du zuletzt gelacht?" "Welche drei Gegenstände würdest du auf eine einsame Insel mitnehmen?" Auf diese Weise können tiefer gehende Gespräche entstehen.
Kennenlernspiel: Namenskette
Sicher kennen Sie das Spiel "Ich packe meinen Koffer und lege ... hinein.“ Das Spiel können Sie für neue Kurse abwandeln: Bilden Sie mit den Schülern einen Kreis und stellen Sie sich selbst vor. Bitten Sie den Schüler links von Ihnen, Sie und dann sich selbst vorzustellen. Der nächste Schüler wiederum stellt zuerst Sie und den Schüler und dann sich vor, z.B. so: "Das ist Sabine Berger, das ist Martine Bernard, und ich bin Roger Williams.“ Die Kette wird immer länger, bis Sie am Schluss noch einmal alle Namen wiederholen.
Wiesnhit
Fragen Sie im Plenum, welche Art von Musik man auf dem Oktoberfest in den Festzelten hören kann (tagsüber traditionelle bayerische Musik, abends Popmusik). Sprechen Sie mit den Schülern über traditionelle Musik in ihrer Heimat.
Wer weiß, was der "Wiesnhit“ ist? Was waren die Wiesnhits in den letzten Jahren? (2006: Sportfreunde Stiller mit "54, 74, 90, 2006"; 2007: DJ Ötzi mit "Ein Stern, der deinen Namen trägt“)
Hausaufgabe: Die Teilnehme Schüler recherchieren im Internet, welches Lied der Wiesnhit des Jahres wird / geworden ist.
Rot sehen
Fragen Sie im Plenum, welche Wendungen mit Farben bekannt sind, zum Beispiel „Gelb vor Neid“, „Rot sehen“ … Klären Sie dann weitere unbekannte Wendungen. Gibt es diese Wendungen auch in der Muttersprache der Schüler? Gibt es andere? Diskutieren Sie im Plenum.
Landeskunde D-A-CH
Teilen Sie die Klasse in zwei oder drei Gruppen. Jede Gruppe schreibt Fragen über eines der D-A-CH-Länder auf, z. B.:
- Bevölkerung
- Klima
- Tourismus
- Minoritäten
- Natur
- Wirtschaft
Dann spielen die Gruppen gegeneinander. Eine Gruppe stellt eine Frage, die andere(n) muss/müssen antworten. Wer die Antwort weiß oder der richtigen am nächsten ist, bekommt einen Punkt.
Tipp: Nehmen Sie ein Lexikon über das D-A-CH-Land mit in den Unterricht, über das die Fragen gestellt werden sollen. Dann können die Schüler selbst nachschlagen.
Laute
Schreiben Sie die folgenden Wörter an die Tafel:
Hupe eines Autos
Katze
Hund
Polizei im Einsatz …
Klären Sie unbekannte Wörter. Die Schüler arbeiten dann zu zweit. Sie überlegen sich, wie man die Laute auf Deutsch schreibt. Dazu notieren sie, wie man die Laute in ihrem Heimatland schreibt. Danach gibt es ein Feedback im Plenum.
Pläne
Schreiben Sie die folgenden Termine an die Tafel:
nach dem Unterricht
heute Abend
morgen
am Wochenende
nächste Woche
nächstes Jahr
Die Schüler überlegen sich kurz, was sie zu diesen Zeiten machen werden. Dann stehen alle auf, jeweils zwei kommen zusammen und fragen sich gegenseitig, was sie machen werden. Ziel ist es, jemanden zu finden, der dasselbe machen wird. Falls das nicht der Fall ist, suchen sie weiter und sprechen mit anderen Personen, bis sie mindestens eine Übereinstimmung gefunden haben.
Wofür braucht man das?
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen, einer davon schreibt. Machen Sie ein Spiel: Die Gruppen haben zwei Minuten Zeit, um so viele Geräte aufzuschreiben, wie möglich. Machen Sie dann ein Feedback im Plenum. Wer die meisten Geräte hat, hat gewonnen. Danach sprechen die Gruppen über die Geräte.
"Wofür braucht man eine Waschmaschine?"
"Eine Waschmaschine braucht man, um Wäsche zu waschen."
Bei jedem Gerät sollen sich die Teilnehmer überlegen, ob man das Gerät unbedingt braucht, oder ob es ersetzbar ist.
"Aber man kann die Wäsche auch mit der Hand waschen."
"Ja, aber das ist sehr anstrengend."
Einen Sprach-Adventskalender basteln
Je zwei Schüler arbeiten zusammen und denken sich 24 kurze Übungen aus. Es kann sich um Wortschatz, Grammatik oder Landeskunde handeln. Die Übungsformen sind frei: Multiple Choice, Lückentext etc. Korrigieren Sie die Übungen.
Malen Sie auf ein Papier 24 Türchen mit den Zahlen 1 bis 24 darauf und kopieren Sie es so oft, dass je zwei Schüler einen Bogen bekommen. Teilen Sie je eine Kopie und ein weißes Blatt aus. Die Schüler schneiden die Türchen an drei Seiten aus und kleben dann den Bogen auf das ganze weiße Papier. Danach tragen sie ihre Übungen ein.
Als Warmer öffnet vor Kursbeginn jedes Paar ein Türchen und sagt die Lösung. Führen Sie eine Strichliste. Wer an Weihnachten am meisten gewusst hat, ist der Sprachkalender-Sieger.
Mimik und Gestik erkennen
Teilen Sie die Klasse in zwei Gruppen. Schüler 2 dreht der Leinwand / dem Fernseher den Rücken zu, Schüler 1 sieht sich eine Minute des Films an. Der Ton und die Untertitel sind dabei ausgeschaltet.
Nach dem Filmausschnitt erzählt Schüler 1 seinem Partner, was er gerade gesehen hat. Dann tauschen die beiden. Schüler 2 sieht sich die nächste (stumme) Minute des Films an und erzählt davon seinem Partner. Nach je drei Filmausschnitten sieht sich die ganze Gruppe den kompletten Filmausschnitt an. Wurde die Handlung richtig interpretiert? Was sagen die Schauspieler wirklich? Verstehen die Schüler den Ausschnitt jetzt besser?
Menschen beschreiben
Die Schüler arbeiten in 3er-Gruppen. Reihum denkt ein Schüler an eine Person und erzählt, was sie macht, z. B.: "Mein Cousin malt Bilder und macht Musik.“ Die anderen Schüler müssen ein Adjektiv finden, das die Person beschreibt, z. B.: "Er ist kreativ.“ Für jedes passende Adjektiv gibt es einen Punkt. Wer nach fünf Runden die meisten Punkte hat, hat gewonnen.
Diskutieren: Politische Debatten
Haben Sie einen fortgeschrittenen Kurs mit politisch interessierten Schülern, können Sie Folgendes in einer Landeskunde-Stunde ausprobieren: Teilen Sie die Klasse in drei Gruppen. Davon ist die erste eine Partei des rechten Spektrums, die zweite eine Partei der Mitte und die Dritte eine Partei des linken Spektrums. Geben Sie einige Themen vor, am besten aus der aktuellen Tagespolitik, z. B. Bildung, Wirtschaft, Arbeitslosigkeit, Einwanderung, Kriminalität, Gesundheit, etc.
Nun überlegen sich die drei „Parteien“ zu den einzelnen Themen ihre Einstellung und Meinung. Jedes Thema wird dann in einer kurzen „Fernseh-Debatte“ im Plenum vorgestellt. Sie sind der Moderator/die Moderatorin. Bei jedem neuen Thema wechseln auch die Sprecher der Parteien.
Probleme lösen: Wohngemeinschaften
Teilen Sie Ihre Klasse in kleine Gruppen. Jede Gruppe spielt eine Wohngemeinschaft, die zu Hause einige Probleme hat. Schreiben Sie nach und nach einige dieser Probleme an die Tafel, z. B. „Dreckiges Geschirr in der Küche“, „stinkender Teppich im Wohnzimmer“, „Spinnen im Bad“, „Beschwerde von den Nachbarn nach der letzten Party“ etc.
Die Schüler sollen sich nun überlegen, wie man die Probleme angehen könnte und sich auf eine Lösung einigen. Diese werden dann im Plenum präsentiert und diskutiert.
Mit den Händen sprechen
Schreiben Sie die folgenden Ausrufe an die Tafel:
Du spinnst!
Wen interessiert´s?
Lecker!
Keine Ahnung!
Hallo!
Sehr gut! Super!
Komm her!
Geh weg!
Tschüss!
Eins, zwei, drei, vier
Machen Sie dann in einer anderen Reihenfolge die dazu passende Gestik nach. Die Schüler raten, welche Gestik zu welchem Ausruf passt.
Fragen Sie im Anschluss in die Runde, wie die Gestiken in den Kulturkreisen der Schüler aussehen und lassen Sie diese vormachen.
Interjektionen: Emotionale Ausrufe
Geben Sie nacheinander je einem TN eine Situation vor, die zu den folgenden Emotionen passt:
Schmerzen (Aua) - ((Situation z. B.: „Du hast dich verletzt.“))
Ekel (Igitt, Pfui Teufel)
Ärger (Verdammt, Mist, Scheiße)
Zweifel (Naja)
Erstaunen (Oh)
Erschrecken (Huch)
Enttäuschung (Oh, Oje)
Schüler 1 beginnt und macht eine Pantomime zur ersten Situation. Die anderen sollen den dazugehörigen Laut erraten, wenn möglich den „deutschsprachigen“. Im Anschluss erfragen Sie die Laute aus den verschiedenen Kulturkreisen.
Vor- und Nachteile
Teilen Sie Ihre Klasse in zwei Gruppen. Dann schreiben Sie nacheinander verschiedene Schlagworte an die Tafel, z. B. Fernsehen, Kaffee, Heiraten, ein Mann / eine Frau sein, in Deutschland/Österreich/der Schweiz leben, selbstständig/angestellt sein, etc.
Zuerst muss ein Mitglied der Gruppe A schnell einen Vorteil dazu nennen, danach ein Mitglied der Gruppe B schnell einen Nachteil. Alle hören zu und passen auf, ob die Antworten logisch und richtig sind. Falls schon, gibt es einen Punkt.
Tipp: Passen Sie auf, dass nicht immer die gleichen Kursteilnehmer sprechen, sondern lassen Sie durchwechseln.
Eine fiktive Reise durch D-A-CH
Bereiten Sie Zettel vor, auf denen jeweils eine schweizerische, österreichische oder deutsche Stadt steht. Achten Sie darauf, dass die Städte den Schülern bekannt sind.
Alle Schüler setzen sich in einen Kreis. Ein Schüler zieht einen Zettel, liest den Stadtnamen laut vor und sagt dann den Namen eines anderen Schülers. Dieser muss sagen, was er in der Stadt machen/ansehen würde. „Wenn ich in Berlin wäre, würde ich mir das Brandenburger Tor ansehen.“
Für Anfänger wählen Sie eine einfache Struktur: „In Berlin sehe ich mir das Brandenburger Tor an.“ Der Schüler, der gesprochen hat, zieht den nächsten Zettel und wählt einen anderen TN. Wer nichts über die Stadt weiß, sagt „Ich passe.“
Über einen Dritten sprechen
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen. Sie stellen sich Fragen und beantworten diese zum Beispiel zu den folgenden Themen: Vorlieben, Abendessen des Vortags, Pläne für morgen, Familie, Hobbys, die gestrige Deutschstunde ... Dazu machen sie sich Notizen.
Anschließend werden neue 2er-Gruppen gebildet. Die neuen Partner stellen und beantworten sich die gleichen Fragen, erzählen aber danach, was ihr vorheriger Partner zu dem Thema gesagt hat.
Beispiel:
A: Welche Art von Musik magst du?
B: Ich liebe Jazz. Und du? (...)
Dann:
A: Welche Art von Musik magst du?
C: Pop-Musik.
A: Ich habe B gefragt und er/sie sagte, dass er/sie Jazz liebe (lieben würde).
Einen Film nachsprechen
Zeigen Sie einen ca. fünfminütigen Filmausschnitt, wenn möglich mit einem lustigen Dialog. Klären Sie im Plenum evtl. Verständnisprobleme und Wortschatzfragen. Zeigen Sie dann den Ausschnitt noch einmal und stoppen Sie nach jedem Satz den Film. Die Schüler sprechen im Chor nach. Weisen Sie auch auf die richtige Intonation hin! Wiederholen Sie die Sätze, wenn die Schüler Schwierigkeiten haben!
Rollenspiel: auf dem Weihnachtsmarkt
Bereiten Sie Rollenkärtchen vor. Es gibt Verkäufer (z. B. Glühwein und Kinderpunsch, Lebkuchen, Weihnachtsschmuck, Kerzen …) und Käufer (jeder Käufer bekommt eine Einkaufsliste). Teilen Sie die Klasse in zwei Hälften, Käufer und Verkäufer. Die Käufer sollen ihre Besorgungen erledigen. Zuerst müssen sie herausfinden, welcher Verkäufer was verkauft. Dann sollen sie sich beraten lassen.
Die eigene Meinung sagen
Schreiben Sie die folgenden Redemittel an die Tafel:
Meiner Meinung nach …
Ich finde (nicht), dass …
Ich denke (nicht), dass …
Ich glaube (nicht), dass …
Ich bin mir sicher, dass …
Ich bin mir nicht sicher, ob …
Die Schüler arbeiten in 3er-Gruppen. Zuerst notieren sie so viele Adjektive, wie möglich. Geben Sie den Schülern dafür drei Minuten Zeit. Geben Sie danach Feedback im Plenum. Danach versuchen die Schüler mit den Redemitteln an der Tafel und ihren Adjektiven Sätze zu bilden und dann darauf zu reagieren, z. B.:
„Meiner Meinung nach ist Berlin sehr groß.“
„Ich finde nicht, dass Berlin groß ist. New York City, das ist eine große Stadt!"
Gehen Sie durch die Reihen und helfen Sie, falls die Teilnehmer um Hilfe bitten. Notieren Sie außerdem Fehler, die Sie hören und machen Sie nach zehn Minuten ein Fehler-Feedback im Plenum.
Interjektionen
Schreiben Sie ein paar Interjektionen an die Tafel, z. B.:
Psst!
Hm.
Igitt!
Autsch!
Fragen Sie die Schüler, wie man die jeweiligen Interjektionen ausspricht und in welchen Situationen man sie anwendet. Gehen Sie auch auf die dazu passende Gestik und Mimik ein. Danach erzählt jeder Schüler, wie man in seinem Land sagen bzw. welche Gestik und Mimik man anwenden würde.
Beschreiben und zeichnen
Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen. Sie sitzen sich gegenüber und jeder hat einen Block auf dem Schoß, den der Partner nicht sehen kann. Dann erzählen sie sich gegenseitig etwas über die beiden schönsten Plätze, die sie in Deutschland, Österreich oder der Schweiz kennen. Das kann sowohl ein Berg wie auch ein Strand, ein Naturpark, etc. sein. Während Schüler 1 beschreibt, malt Schüler 2, was er hört. Dann erzählt Schüler 2 und Schüler 1 malt. Am Schluss zeigen sich die beiden Schüler ihre Zeichnungen. Sieht es an den Orten wirklich so aus? Wie gut waren die Beschreibungen?
Assoziationen: Adjektive und Nomen
Nehmen Sie einen kleinen Ball mit in den Unterricht. Die Schüler stellen sich in einen Kreis. Sie werfen sich gegenseitig den Ball zu und beachten dabei diese Reihenfolge: 1. ein Adjektiv sagen; 2. ein Nomen, das man dazu assoziiert, sagen; 3. einen Satz mit dem Adjektiv und dem Nomen bilden. Zum Beispiel:
A (wirft): grün
B (fängt): Baum (wirft)
C (fängt): Vor meinem Haus steht ein grüner Baum. (wirft)
D (fängt): heiß ...
Lesen Sie im Plenum zum Beispiel die nachstehenden Sätze vor. Die Schüler notieren
Wo bin ich?
, wo Sie sich jeweils befinden.
1. Typisch! Man wartet eine halbe Stunde und keiner kommt, und dann kommen drei auf einmal! (Bushaltestelle)
2. Das Steak ist doch nicht durch! Und die Nudeln sind viel zu weich gekocht! (Restaurant)
3. Sie sagten, es sei nur ein kleines Problem mit der Bremse, aber jetzt haben Sie mir auch eine neue Batterie eingebaut und in Rechnung gestellt! (Werkstatt)
4. Immer, wenn ich den Kanal wechseln will und zum Beispiel auf die „1“ drücke, geht der Ton aus. (Fernsehfachgeschäft)
5. Sie haben mir versichert, es sei ein Männchen, aber jetzt ist das Tier schwanger! (Tierhandlung)
Farben im Klassenzimmer
Schreiben Sie zehn Farben an die Tafel. Die Schüler arbeiten in 2er-Gruppen. Sie haben zwei Minuten Zeit, zu jeder Farbe zwei Dinge aus dem Klassenzimmer aufzuschreiben.
Volksfeste
Fragen Sie im Plenum nach dem größten Volksfest der Welt. Wer weiß, warum das Oktoberfest auch „Wiesn“ genannt wird? Fragen Sie, wer der Schüler schon auf der Wiesn war.
Die Schüler erzählen dann ihren Tischnachbarn, welche Volksfeste es in ihrem Land gibt und was es dort zu sehen gibt. Machen Sie am Schluss ein Feedback im Plenum und sammeln sie die Volksfeste und ihre Besonderheiten an der Tafel.
Tipp: Als Hausaufgabe schreiben die Teilnehmer einen kurzen Text über ein Volksfest in ihrer Heimat oder über ihren Oktoberfestbesuch.
Kennenlernspiel: eine Party
Schaffen Sie Party-Atmosphäre in der Klasse, indem Sie fröhliche, aber unaufdringliche Musik und Knabbereien mitbringen. Fragen Sie die Teilnehmer, über welche Themen man sich beim Kennenlernen auf einer Party unterhalten kann (Hobbys, Beruf, Familie …). Verteilen Sie dabei die Knabbereien auf Tischen und spielen Sie die Musik ab. Die Schüler gehen im Klassenzimmer umher, stellen sich verschiedenen Partnern vor und führen kurze Gespräche. Achten Sie darauf, dass die Schüler ihren Partner immer wieder wechseln und so verschiedene Personen kennenlernen.
Gruppenbildung: Puzzle
Schneiden Sie pro Gruppe jeweils eine Postkarte oder ein Foto in so viele Teile, wie die Gruppe Mitglieder haben soll. Dann zieht jeder Schüler blind ein Puzzleteil, am besten aus einem Beutel. Hat jeder ein Teil, geht die Suche los. (Wenn es schnell gehen muss, kann man auch einen Wettbewerb veranstalten. Die Gruppe, die sich zuerst gefunden hat, hat gewonnen.)
Der schnelle Klassiker: durchzählen
Wenn Sie die Schüler garantiert von ihren Sitznachbarn trennen wollen, lassen Sie die Klasse der Reihe nach durchzählen, und zwar von eins bis zu der Gruppenanzahl, die Sie haben möchten. (Sie wollen drei Gruppen bilden, also von eins bis drei durchzählen lassen). Dann arbeiten alle 1er, 2er und 3er zusammen.
Дидактичні принципи на уроці
Граматика
Умовний спосіб: ланцюжки речень
Щоб закріпити конструкцію з «якби…», сядьте з учнями в коло. Задайте для початку одне речення: «Якби я був дуже багатий, тоді я б купив замок». Учень зліва від Вас починає з другої половинки речення і доповнює його своєю власною ідеєю, наприклад: «Якби я купив замок, я б кожного вечора запрошував друзів». Наступний учень продовжує і т.д.
Безособовий займенник "es“
Підготуйте наступний робочий листочок:
Перетворіть речення! Використайте при цьому безособовий займенник „es“
Учні працюють або парами і називають по черзі речення з безособовим займенником «es», або працюють самостійно над завданням. Після цього зачитують розв'язок.
Порада: таким коротким видом діяльності можна наблизити до теми, що буде вивчатися. Роздайте завдання і дозвольте учням намагатися їх виконати. Через 5 хвилин перервіть і подивіться, скільки учнів змогли виконати завдання. Після цього діти стають більш допитливі і краще дослухаються до поданої граматики. Після пояснення роздайте ці ж листки зі завданнями ще раз. Учні зможуть швидко виконати завдання і дістають велику насолоду від успіху.
Квартет
За допомогою квартету – як і з допомогою меморі – можна добре тренувати словниковий запас і відмінки. Учні утворюють речення з «Я хотів би … мати». Або « Я потребую…»
Перевагою гри квартет є те, що вона всесвітньо відома. І не потрібно довгих додаткових пояснень правил.
Пантоміма: Майбутній час
Роздайте картки, на яких зображені наступні види діяльності:
мити посуд, грати футбол, ходити на дискотеку, дивитись телевізор, пити каву, готувати, грати на піаніно…
Кожен учень отримує одну картку. Діти ходять по класу. Зустрівшись по двоє, демонструють, що кожен буде робити. Інший мусить відгадати. Учні перевіряють себе взаємно. Тоді вони обмінюються картками і шукають собі іншого партнера. Ходіть по класу і допомагайте, якщо це необхідно.
Жодних помилок при… нудний/ викликати нудьгу
Поясніть значення «нудний» (прикметник) і « викликати нудьгу» (минулий час від дієслова «нудьгувати»)
Діти працюють в парах, один учень робить нотатки.
Напишіть на дошці різні ключові слова, наприклад: фільм, Удо, книга, вечірка, брат і сестра…
Учні складають з кожним словом одне речення з «нудний» а інше з « викликати нудьгу», наприклад:
«Фільм був дуже нудний. Фільм викликав у мене страшенну нудьгу.» Наприкінці обговоріть речення у групі.
Жодних помилок при… «вдома» , «додому», «з дому»
Підготуйте три види карток.
Повторіть з учнями прийменники місця у сполученні зі словом «будинок».
Учні встають, кожен отримує картку. Шукають собі пару. Учень №1 підносить високо свою картку з питанням. Учень №2 відповідає повним реченням. Учень №1 перевіряє, дивлячись на зворотну сторону своєї картки. Тоді учень№2 піднімає картку, а учень №1 відповідає. Пізніше обидва міняються картками і шукають собі інших партнерів.
Відпустка в Німеччині
Виготовте для кожного учня картку, наприклад, з наступними питаннями:
Як було у Німеччині? Яка була погода? Як Берлін? Як було на морі? Вода була тепла?...
Учні встають. Роздайте кожному картку. Тоді починайте: Учень №1 підходить до учня №2 і ставить йому питання зі своєї картки. Учень №2 відповідає на нього повним реченням ( «Це було …») Наприклад:
Як було в Німеччині? – Це було чудово.
Коли обидва учнів відповіли, вони обмінюються картками і шукають собі іншого партнера.
Порада:Щоб уникнути одноманітних учнівських відповідей, на зразок «добре» чи «гарно», підберіть на початку з класом різні прикметники до теми відпустка на дошці.
Речення з „zu“
Напишіть наступні слова на дошці:
Це …
Неприємно/ заборонено/ брудно/ ліниво/ неможливо /добре/ високо/ вчасно/ радісно/ необхідно /чорно/ бридко/ мокро / м'яко/ радо/ зайнято/ дозволено
Учні працюють парами. Почергово вони утворюють речення, наприклад: «Це неприємно, приймати холодний душ».
Виділіть учням на це від 5 до 10 хвилин. Ходіть під час цього по класу і прислухайтесь. Робіть собі нотатки при почутих помилках і обговоріть їх вкінці.
Порада: Якщо у Вас сильна група, дозвольте учням самостійно підібрати прикметники, з якими можна утворити такі речення.
Непряма мова: Цитати
Учні працюють в більших групах і збирають актуальні вислови політиків і відомих людей. Можна взяти з собою на урок газети або журнали.
На дошці напишіть наступні дієслова: звинувачувати, заперечувати, обіцяти, додавати…
За десять хвилин розповідають учні взаємно цитати з даними на дошці дієсловами. Приклад:
Політик пообіцяв, що він створить більше робочих місць.
Гра з кубиком (прийменники місця)
Для цієї гри вам потрібно підготувати невеличке ігрове поле. Це варто зробити, оскільки Ви зможете використовувати його знову і знову!
Намалюйте поле з багатьма полями, стартом і ціллю. Ви можете ці поля розмалювати, або – щоб учні були змушені більше думати - зробити невеличкі малюночки до цього. Кожне поле має бути якимось «місцем» : супермаркет, бабуся, концерт, вулиця, підвал, сад, парк, море, вершина…
Скопіюйте ігрове поле і візьміть зі собою на урок фішки і кубик. Учні грають по троє або по четверо. Виграє той, хто найшвидше досягне цілі.
Гра проходить наступним чином: Один учень кидає кубик і рухається вперед на число, яке випало. Якщо випало непарне число, тоді він відповідає на питання «Де ти знаходишся?». Якщо ж випало парне – на питання «Куди ти йдеш?» Отже якщо учень попадає з числом 3 на поле «Бабуся» , він каже: « Я у бабусі». Якщо ж з числом 4 , тоді – «Я іду до бабусі». Інші гравці контролюють чи відповідь правильна. Якщо так – грає наступний. Якщо відповідь неправильна, гравець повертається на три поля назад. І гра продовжується.
Гра приносить більшості учнів велике задоволення і позбавляє страху перед багатьма прийменниками місця в німецькій мові.
План квартири (розріз)
Підготуйте роздатковий матеріал. На ньому має бути план квартири. Кімнати не розмальовані і не містять меблів. Зробіть для себе повний план квартири. Подумайте, як би Ви могли описати квартиру з використанням багатьох прийменників:
« Я заходжу через вхідні двері у квартиру. З лівої сторони стоїть гардероб. Біля нього знаходяться двері у вітальню. Навпроти вітальні є спальня. …»
На уроці учні працюють самостійно. Роздайте копії і поясніть, що учні мають розмалювати кімнати і розставити меблі, під час того, як Ви читаєте текст. Вкінці покажіть Ваш повний розріз квартири.
Порада: Сильні учні можуть підготувати такий повний розріз самостійно і тоді пояснювати своїм партнерам. Для цього їм потрібно зробити подвійну копію чистого плану квартири.
Порівняння країн
А.Учні працюють парами. В короткій розмові вони порівнюють свою Батьківщину з Німеччиною/Австрією/Швейцарією.
Які відмінності? Що є кращим/гіршим? Що дорожче/дешевше?
Всі представляють свої думки перед класом.
Порада: Коли у Ваших учнів недостатній словниковий запас, подайте деякі прикметники на дошці (наприклад: розвинений, зелений, корупційний, багатий, гірський,…).
Б. Напишіть різні країни на маленьких листочках і роздайте по одному на двох учнів. Всі мають 5 хвилин щоб порівняти цю країну з Німеччиною/Австрією/Швейцарією.
Тоді зачитуються результати. Інші учасники коригують речення і відгадують країну.
Порада: Щоб підвищити честолюбність, можна ставити за це також бали.
Ступені порівняння прикметників: « Так, але …».
Поділіть клас на дві групи. Кожна група пише по 10 коротких речень з прикметниками, наприклад: «Берлін – це велике місто».
Тоді групи по черзі зачитують по реченню. Інша команда завжди відповідає з «Так, але…», наприклад: «Так, але Лондон більший».
Прийменники місця: складання конструктора
Принесіть на урок конструктори, різних розмірів і різного кольору. Розділіть їх порівну між учнями попарно. Обидва учні однієї групи сідають спиною один до одного. Перед собою кожен має однаковий конструктор. Один учень починає. Він будує фігуру і говорить постійно вголос, що робить.
« Я кладу голубий кубик зліва зверзу на зелений. Біля нього я кладу жовтий трикутник…»
Ходіть між рядами і записуйте помилки (стосовно прийменника чи відмінка).
Коли всі кубики «збудовані», порівнюють учні свої фігури. Вони можуть відразу побачити, чи все було правильно сказано/зрозуміло. Обговоріть потім записані граматичні помилки з класом.
Жодних помилок при … радіти тому що буде/ тому що було
Поясніть різницю значення дієслів «радіти тому що буде» і «радіти тому що було». Тоді всі учні беруть листок паперу, олівець і встають. Один за одним опитують вони один одного, чому вони радіють(в майбутньому) і чому радіють (тому, що вже відбулось). При цьому вони роблять короткі нотатки чи малюнки. Коли кожен запитав кожного, все обговорюється в групі.
Плани
Напишіть на дошці: після уроку, сьогодні ввечері, завтра, в суботу, наступного тижня, наступного року…
Кожен учень пише список речей, які він робитиме в цей час. Вкінці ходять учні по класу і питають один одного. Вони намагаються знайти учнів, які будуть робити те ж, що вони самі.
Ввічливі прохання – модальні дієслова в умовному способі
Підготуйте картки, на яких зображені, наприклад повне відро для сміття, брудний посуд, телефон,який дзвонить, білизна… Учасники отримують по картці і рухаються по класу. Вони повинні взаємно попросити один одного виконати це завдання. «Чи не міг би ти підійти до телефону?», «Чи не міг би ти винести сміття?» і т.д. Після ствердної відповіді («Ну звичайно.» , «Жодних проблем») вони обмінюються картками і підходять з ними до одного з інших учасників.
Дидактичні принципи на уроці
Письмо
Мова тварин
Напишіть ці звуки тварин на дошці:
Мяу, вуфф, і-ах, муу…
Яка тварина робить який звук? Які звуки роблять тварини на рідній мові учня?
Обміни
Учні працюють в парах. Вони уявляють собі, що знаходяться в магазині і розмовляють з продавцем. Разом вони складають до поданих пар слів міні діалоги:
розмір 36 – розмір 40
10 євро – 20 євро
гамбургер – чізбургер
100 ват – 220 ват
Діалоги мають наслідувати наприклад цей зразок:
Клієнт: Я запитував про 40-й розмір, а Ви мені принесли 36-й.
Продавець: Ох, мені дуже шкода. Я зараз же принесу Вам 40-й.
У торговельній установі : скарги
Учні працюють в групах по троє учасників. Зачитуйте одну за одною наступні торговельні установи: майстерня, пекарня, супермаркет, фотоательє, аптека, бутік, взуттєвий магазин…
Учні повинні швидко згуртуватися до певної скарги, наприклад:
Взуттєвий магазин – Я купила ці черевики лише вчора, а каблуки вже відламалися.
Надсилання диктантів по електронній пошті
Записуйте кожного тижня коротенький диктант до певної лексичної чи фонетичної теми. Він не повинен містити більше ніж шість речень.
(Можливість аудіо запису Ви знайдете на своєму комп’ютері: програми-стандартні-розваги-звукозапис- записати )
Прикріпіть дані до листа до всього класу. Учні повинні до наступного уроку написати цей диктант і принести з собою. На початку уроку відобразіть диктант на фолії (на проекторі).
Кожен учень перевіряє диктант свого сусіда по парті.
Утворення навчальних груп через електронну пошту
Поділіть клас на групи по три учні. Домовтесь з ними про наступне: Троє учнів готують між собою один одному один раз в тиждень домашнє завдання до теми, яка вивчається. Розв'язок надсилається тому учневі, який готував це завдання. Він же мусить його перевірити.
Порада: Якщо у Вас слабкий клас, дозвольте прислати завдання на коригування Вам і перевірте їх до наступного уроку.
Рецепти
Запитайте учнів, як вони святкують Різдво. Поговоріть з ними про те, що в німецькомовних країнах в час адвенту печеться багато різдвяного печива. На домашнє завдання діти записують кожен свій улюблений рецепт солодощів. Перевірте рецепти. До різдвяного святкування з класом кожен приносить спечене власними руками печиво. Яке смакує найкраще?
Диктант-фільм
Покажіть класу короткий уривок з фільму (приблизно дві хвилини). При першому перегляді увімкніть німецькі субтитри. Покажіть уривок ще раз, але без субтитрів. Зробіть цей уривок диктантом, зупиняйте відео після кожної половини речення. На закінчення перевіряється диктант класом і переглядається уривок ще раз.
Заповнення хмаринок (комікси)
Виберіть комікс, по можливості з найбільшою кількістю хмаринок. Зітріть вміст хмаринок і скопіюйте «пустий» комікс для учнів.
Утворіть малі групки. Кожна група мусить заповнити хмаринки коміксу. Повинна вийти весела історія. Групи мають для цього 20 хвилин часу.
Після цього учні презентують свій результат перед класом. Ви, в свою чергу, покажіть тоді оригінал коміксу (найкраще на проекторі). Клас визначає, чий комікс вийшов найвеселіший.
Погані канікули
Учні працюють в парах, і уявляють собі, що вони саме повернулись з дуже невдалої відпустки. Вони згадують і занотовують, що під час відпустки йшло не так. Тоді вони пишуть лист туристичному агентству і скаржаться по всіх занотованих пунктах.
Приклад:
Нам було сказано, що ми отримаємо кімнату з видом на море, але перед вікном був мур.
Тоді учні обмінюються листами. У кого були найгірші канікули?
Напиши нову історію
Учні працюють по четверо (або класом): Вони мають 5 хвилин, щоб записати важливі історичні події Німеччини, Австрії або Швейцарії. Обговоріть, що і коли трапилось і які висновки були з цього зроблені.
Тепер групи мусять подумати, який був би перебіг історії, якби ця важлива історична подія не відбулася, наприклад:
Якби мур не був збудований, не було б дві німецькі нації, і можливо не було б холодної війни…
Підбір запитань
Запишіть різні важливі міста, визначні місця, гори, річки, і інші відомі речі щодо німецькомовної країни, про яку Ви говорили з учнями, або ж в якій Ви живете.
Для Німеччини, наприклад:
Цуґшпітце, Кельн, Райн, Берлін, Октоберфест, Шварцвальд, Дрезден, Мерседес, Північне море…
Запишіть ваші нотатки на дошці. Учні працюють по двоє або по троє. У них є 5-10 хвилин, щоб скласти до «відповідей» гарні змістовні запитання. Обговоріть це з класом.
Домашнє завдання: казка
У багатьох підручниках казки тематизуються. Дозвольте учням після такого уроку самим стати творчими.
Напишіть на дошці наступні слова і поясніть їх значення:
Була/був собі…
Хлопець, принц, вогонь, королева, страх, порятунок, народ …
Дайте учням завдання, написати коротку казку, з використанням всіх поданих слів. Наступного уроку учні можуть перевірити самі себе, прочитати свою казку іншим. Якщо у Вас недостатньо часу для цього, зберіть роботи і перевірте їх вдома.
Завершення історії
Підготуйте наступний початок історії як копію для учнів:
«Клара була одна вдома. Вона раділа, бо могла робити все, що хотіла. Але раптом її охопив страх. Вікно на кухні відчинене – при тому, що вона була впевнена, що перед тим його зачинила. Був хтось в будинку? Злочинець, злодій? Вона взяла довгий гострий ніж і пішли в коридор…»
Роздайте копії групам учнів (3). Один учень зачитує початок історії вголос. Тоді групи працюють самостійно дальше, і намагаються придумати завершення. Дайте класу для цього щонайменше 15-20 хвилин.
Після цього кожна група зачитує свою історію. Клас визначає, чия історія найкраща. Опісля зберіть історії.
На наступне заняття підготуйте листок, на якому виписані всі речення учнів з граматичними помилками. Учні перевіряють для розігріву себе самих. Часто це буває дуже весело. Хто знайшов всі помилки, переміг.
Німецькі розділові знаки
Підготуйте для груп (3) по дві картки: одна підбірка карток містить розділові знаки як знаки, інша як їхні означення. Роздайте картки. Виділіть групам дві хвилини щоб співвіднести знак з відповідним позначенням.
Групи звіряються спочатку одні з одними, в кінці перевірте Ви картки кожної групи.
Учні мають ще хвилинку, щоб запам'ятати невідомі поняття. Опісля зберіть картки.
Роздайте тепер копію будь-якої статті чи сторінки з Вашого підручника. Групи пробігають статтю очима, підкреслюють розділові знаки і надписують відповідні визначення.
Порада: З сильнішою групою Ви можете за допомогою тексту також добре опрацювати правила вживання коми.
"ss" чи "ß"
Поясніть, що таке диктант-біг, якщо учні ще не знають такого виду діяльності. (Учні працюють в парах. Один учень пише, інший диктує. Текст диктанту лежить в певному місці чи в декількох місцях класу, які від всіх однаково віддалені. Один учень мусить підбігти до тексту диктанту, запам'ятати одне речення, повернутися до партнера назад і продиктувати. Хто найшвидше справиться - виграє).
Зробіть великі копії цього диктанту-бігу тричі і малі копії для кожного учня.
Гассо сидів вдома сам. Він знав, що Кларісса хотіла кружку. Тому він пішов у великий магазин на Гофгассе. Там він отримав поради щодо покупки, але він купив все таки щось солодке. Після того як він оплатив на касі, пішов на вулицю, а потім вниз до річки. Там він занурив свої гарячі ноги у воду. Вони стали мокрі. Крім того вони були трохи білі, від холоду.
Коли всі готові, роздайте копії. Учні перевіряють свій диктант самостійно. Запитайте у класу, в кого одна, дві, три … помилки.
Тоді діти підкреслюють всі "ss“ і "ß“ в тексті. Напишіть деякі слова на дошці.
Тепер опитайте правила написання. Допомагайте учням по можливості за допомогою наголосу (з плесканням в долоні).
Рекламне оголошення
Запитайте в учнів, що вони знають про рекламу. Запишіть деякі з названих продуктів на дошці. Поділіть клас на дві групи. Кожна група пише власне рекламне оголошення для вибраного продукту фантазії (… є кращий, свіжіший, сучасніший, ..)
Тоді кожна команда зачитує своє оголошення. Інша команда робить собі в цей час нотатки. Вкінці вони мусять обґрунтувати, чому цей продукт є гірший, старомодні ший… ніж їх власний.
Порада: Візьміть з собою на урок декілька рекламних оголошень з німецьких журналів для унаочнення.
Електронний Лист
Запитайте, що учні знають про особливості і форму електронного листа (неформальне звертання, великі/малі літери, скорочення і т.д.). Повторіть лексику, яка стосується цієї теми, можливі скорочення (стосовно, додаток..).
Учні пишуть в парах е-мейл до свого сусіда по парті. Вони повинні звертати увагу на звертання та привітання. Тоді групи «розсилають» листи і перевіряють їх взаємно. Зберіть листи після цього і перевірте їх ще раз.
Порада: за допомогою «смайликів» можна тренувати прикметники. Один учень малює певний «смайлик» на дошці, а клас намагається, знайти відповідний прикметник. Наприклад:
Сумний, тупий, поганий, шкода,…
Написання з великої та малої літери
Напишіть в будь якому порядку список з іменників, прикметників, дієслів і т.д., які Ви подавали на минулому уроці.
Учасники беруть дві картки. На одній вони пишуть «велика» , на іншій «мала». Зачитуйте свої слова зі списку. Учні погоджуються, за допомогою своїх карток, чи слово пишеться з великої літери чи з малої. Допомагайте при проблематичних словах.
Творче письмо
Напишіть на дошці слова, до яких учні знають риму, наприклад:
Травень
Будинок
Жінка
Чай …
Поясніть коротко невідомі слова. Пізніше поясніть, що таке рима і найкраще – наведіть приклад.
Учні повинні в парах знайти по можливості багато слів, які римуються зі словами з дошки. Вони мають для цього 3-5 хвилин. Потім групи, що сидять поряд порівнюють свої слова.
Потім учні пишуть короткий вірш, на 4 строки. Поясніть, що він повинен бути веселий/спокійний чи без смислу. Йдеться просто про ігрове і творче поводження зі словами.
Через 5 хвилин кожна група зачитує свій вірш. Тоді клас вирішує, чий вірш найкращий.
Домашнє на електронну пошту
Обговоріть спочатку з учнями чи кожен має електронну адресу, або чи має можливість, читати свої листи. Поясніть коротко, як пишеться Е-мейл і яка різниця в порівнянні з офіційним листом.
Надсилайте учням домашнє завдання на Е-мейл і дозволяйте присилати виконане назад. Таким чином учні матимуть постійний Е-мейл контакт на німецькій мові.
Дидактичні принципи на уроці
Лексика
Октоберфест: їжа і напої
Учні працюють в групах по четверо. Один учень з групи пише. У них є дві хвилини, щоб записати якнайбільше продуктів харчування(по можливості з артиклями). Тоді обговорення. За кожен правильно написаний продукт харчування – один бал. Повторіть гру з напоями.
Запитайте учнів, що традиційно їдять і випивають на октоберфест.
Що біле? Що голубе?
Учні грають в групах(3). Вони пишуть до кожного кольору, який Ви зачитуєте, список речей такого кольору. Наприклад: Білий – папір, сніг, м'яч для гольфу. Учні мають 30 секунд, поки Ви не назвете наступний колір. Кожна команда отримує один бал за щось, чого немає в іншої команди.
Порада: Коли у Вас сильна група, команди повинні записувати слова з артиклями.
Складові
Учні працюють по парах. Напишіть наприклад:
Сторона, нога, дядько, день, зірка, тарілка, студент, хвилина, хвиля, птах, …
Групи думають над тим, частиною яких іменників або частиною чого являються ці слова.
Пари
Занотуйте собі на листку декілька слів, наприклад:
Хліб, ніж, шкарпетки, кішка, війна, зліва, високо, сіль, сонце, чорний, долоні, небо …
Читайте слова одне за одним учням. Учні повинні назвати до них підходящі слова-пари, наприклад: хліб і … масло!
Назвіть протилежність
Кожен учень пише десять речень, які містять хоча б один прикметник. Тоді сусіди по парті по черзі читають ці речення. Слухач повинен швидко зреагувати і знайти антонім до цього прикметника. Тоді він повторює речення з "Ні, ...", наприклад:"Гурт Tokio Hotel є хороший"-" Ні, гурт Tokio Hotel поганий".
Ресторани
Поділіть клас на групи по два або по три учасники. Назвіть кожній групі ресторан, наприклад: стейкхаус, вегетаріанський ресторан, ресторан швидкого харчування, китайський ресторан, піцерія, рибний ресторан, бістро ...
Групам дається 20 хвилин для написання меню кожного ресторану. Воно має містити закуску, основну страву, десерт та напої. На закінчення кожна група представляє своє меню. Інші групи відгадують, про який ресторан йде мова.
Все про овочі
Напишіть ці десять питань на дошці:
1. Можна це готувати?
2. Чи можемо ми це порахувати чи ні?
3. Це росте на землі?
4. Це росте в Німеччині?
5. Чи можна це з'їсти в сирому вигляді?
6. Це гірке чи солодке?
7. Чи їдять люди в Німеччині це у великих кількостях?
8. Яке це завелике?
9. Якого це кольору?
10. Яка перша буква цього слова?
Поділіть учнів на групи по четверо. Один учень задумує собі овоч, але не говорить який. Інші задають йому один за одним питання, які знаходяться на дошці. Хто вже після першого питання знає відповідь, отримує за це 10 балів, хто знає відповідь вже після другого питання - отримує 9 балів і так далі. Коли овоч відгадано, задумує якийсь овоч наступний учень і гра починається заново.
Лексична гра: місто, країна, річка
"Місто, країна, річка» - дуже популярна гра в Німеччині. Ви можете перетворити її на веселу лексичну гру.
Задайте такі теми, які Ви вже пройшли з класом (наприклад: меблі, продукти харчування / напої, одяг, тіло, дозвілля ...). Напишіть ці категорії на дошці, зробіть з них колонки. Учасники працюють в парах і переносять цей ескіз з дошки на папір. Тепер Ви говорите якусь букву, яка вважається першою буквою слів в цьому раунді. Команди повинні написати у кожен стовпець слово, яке починається на цю літеру. Той, хто виконає найшвидше, кричить: "Стоп!". Всі інші повинні припинити писати. Якщо Ви бажаєте, можете ставити заохочувальні бали за кожне слово.
Порада: При низькому рівні класу Ви повинні продумати букви і категорії заздалегідь, щоб переконатися, що учасники вже знають відповідні слова.
Тематичні поля: "Все, що ..."
Утворіть дві команди. Вони повинні сидіти кожна в одному ряду. Команда А починає. Ви вказуєте певну тему, до якої учні мають придумати ряд слів, наприклад: «Все, що є у ванній кімнаті". Протягом 60 секунд кожен учасник команди називає по черзі відповідний предмет. Якщо він нічого не знає, повинен сказати "Дальше". Паралельно записуйте слова на дошці. Команда Б перевіряє, чи слова відповідають темі. Тоді починає команда Б, якій Ви називаєте будь-яку іншу лексичну тему.
Порада: Якщо у Вас клас з високим рівнем, учні повинні знати артиклі іменників і називати їх. При рівнях А1 і А2 це, швидше за все, гальмуватиме хід гри.
Тренування словникового запасу: пантоміма
Поділіть клас на групи по двоє. Один з учасників сидить спиною до дошки. Інший сидить навпроти нього і може бачити дошку. Напишіть на дошці певну річ, таку як "важкий камінь", "букет квітів" або "пляшка вина". Учень передає це своєму партнеру за допомогою жестів і міміки. Він же повинен відгадати, що це таке. Потім учні міняються місцями і все починається спочатку.
Б) Запишіть якусь річ на папері і дайте його учневі. Він повинен описати цей об'єкт класу лише за допомогою рук, інший учасник говорить замість нього: "Це квадратне, важке, ви можете поставити в нього такі речі, як продукти харчування, це ... Холодильник!" Хто здогадався першим, робить наступну пантоміму і вибирає собі оратора. Прослідкуйте, щоб всі змогли взяти участь.
КІМ-ігри
Таким чином Ви зможете на початку уроку повторити лексику, яку Ви подавали на минулому уроці.
Напишіть до 20 слів, які Ви хочете потренувати, на дошці. В учнів є 30 секунд, щоб запам'ятати їх. Тоді дошка прикривається або витирається. Учні працюють поодинці або парами. Вони повинні тепер всі слова, які були на дошці, записати.
Ігри з картоплею
Учасники сідають у коло. Якщо клас дуже великий, розділіть його на дві групи.
Учні по черзі називають все, що можна робити з картоплею. "Її можна готувати.", "Нею можна годувати тварин." і т. д. Той, хто не має жодної ідеї, вибуває. Хто залишився останнім є переможцем.
Диктант-біг
Підготуйте короткий диктант. Він має бути початком захоплюючої історії. Диктант закінчується реченням, на зразок: "І раптом згасло світло." Або "Раптом вона почула шум." Скопіюйте диктант чотири рази на великих копіях і на маленьких для кожного учасника.
Форма групи – по двоє. Покладіть великі копії диктантів по кутах класу. Учасники груп вирішують, хто з них бігає і диктує, а хто пише. Тоді все починається. Один учень з групи підбігає до диктанту, читає речення, біжить назад до свого партнера і диктує. Також важливими є розділові знаки!
Хто завершує перший кричить: "Стоп!" Спочатку коротко порівнюється, хто як далеко просунувся з написанням. Тоді роздайте малі скопійовані диктанти. Учні коригують самі себе. Запитайте у кого скільки помилок.
Робота з м'ячем
Учасники стають у коло. Один учень кидає м'яч іншому і одночасно називає будь-який прикметник. Учасник, який ловить м'яч, повинен швидко сформулювати речення з цим прикметником, наприклад: "високий" - "Петро дуже високий". Клас визначає, чи речення правильне. Якщо так, то учень кидає м'яч дальше і викрикує інший прикметник. Якщо ні, то вибуває з гри. Учасник, який залишається в якості останнього, виграє.
Меморі
Якщо Ви викладаєте у невеликих групах, меморі - це хороша гра для тренування іменників і граматичних явищ у вивченні німецької мови.
Лексика: учні називають те, що показано на картці, яку Ви відкриваєте.
Лексика і артиклі: учні називають слово з артиклями.
Будова речення: учні будують розповідне реченні зі словом. / Учні будують питальне речення зі словом.
Означальні речення: учасники будують означальне речення: Це ..., ... я хочу мати/купити.
Відмінок: учні будують речення в знахідному відмінку: Мені потрібно ... .
Ви можете виготовити собі меморі і поширити її на дієслова або прикметники. Завдання тоді можуть бути такими:
Назви антонім!
Що робить / робила людина на малюнку? Що зробила людину? Що вона робитиме?
Однією з переваг гри меморі є те, що вона всесвітньо відома і не потребує довгого пояснення правил.
Арифметика
Напишіть на дошці короткі приклади, наприклад:
2 + 6 = 8
9-3 = 6
5 х 2 = 10
4: 2 = 2
Учні намагаються читати приклади вголос. Пройдіть з класом крім звичайної лексики для прикладів (два плюс шість є (дорівнює) вісім ...) ще такі слова як додавання, віднімання, множення, ділення.
Поділіть клас на дві групи. Назвіть метод розрахунку, наприклад, "додавання". Обидві групи пишуть якомога швидше, приклад додавання і зачитують по черзі. Інша група має 30 секунд, щоб обчислити розв'язок.. Хто правильно назве і порахує – отримують бали. Продовжте далі з «діленням»… Група, яка вкінці має найбільшу кількість балів виграє.
Характеристика тварин
Напишіть до десяти тварин на лівій стороні дошки:
лев, мавпа, слон, миша, лисиця, сова, собака, динозавр, кішка, свиня.
Напишіть ці прикметники на правій стороні дошки:
мудрий, хитрий, сліпий, маленький, гордий, вірний, сильний, вольовий, ревнивий, незалежний ...
Учасники працюють у групах по двоє і співвідносять прикметники тваринам. Які характеристики підходять до тварин у вашій країні? Які характеристики вони мають у Німеччині?
Програмне забезпечення
Напишіть наступні слова на дошці:
CD ...
Файл ...
Програма ...
Сайт ...
Якщо у Вас успішний клас, попросіть допомоги у дітей при підборі слів.
Учасники записують у групах по четверо дієслова, які вживаються з цими іменниками, наприклад: записувати компакт-диск, вставляти, підписати. Встановити програму, відкрити, завантажити. Прикріпити файл, зберегти, закрити.
Через 5 хвилин припиніть роботу. Група №1 читає свої дієслова до іменника "Диск ...". Інша група доповнює своїми ідеями, контролює і записує всі бали (кожне дієслово один бал). Група №2, то читає свої ідеї до іменника "файл ..." і т.д. Група з найбільшою кількістю балів перемагає.
Порада: Залишіть дієслова написаними на дошці. Уточніть за потреби невідомі слова. Після гри учні записують всі дієслова у словники.
Дидактичні принципи на уроці
Мовлення
Утворення груп: картки зі структурами
Роздайте підготовлені картки відомих структур з учням. Завжди дві (або більше) поєднуються одна з одною. Наприклад:
A1: Як справи?
A2: Добре, дякую.
B1: Я хворий.
B2: Поправляйся швидше!
Якщо кожен учасник витягнув картку, він шукає його або її підходящого партнера.
Якщо у Вас клас з більш високим рівнем, Ви також можете використовувати фрази чи приказки.
A1: Чи можу я Вам ...
A2: ... представити мою колегу?
Арифметичні ланцюжки
Повторіть обчислювальний словниковий запас. Утворіть обчислювальний ланцюг з учнів. Всі учасники повинні відкласти ручки. Записування не допускається. Дійсні лише номери від одного до десяти (і, можливо, тільки додавання і віднімання). Скажіть своє число, ученні один за одним доповнюють приклад, наприклад:
6
мінус 3
плюс 4 ...
Записуйте приклад. Коли все завершено напишіть його повністю на дошці. Хто має правильний результат?
Давати поради
Розділіть учнів на малі групи, кожна з яких сидить кругом столу. На кожному столі лежить невелика підбірка з картками-ситуаціями, такими як: "Мій добрий друг був звільнений" або "Моя сестра вже декілька днів дуже втомлена, хоча вона дуже багато спить". Один з учнів читає ситуації, а інші дають йому поради. "Він повинен ...","На її місці я б ..." і т.д. Хто дав найкращу пораду, отримує картку. Хто має більшість карток вкінці, переміг.
Гра-знайомство: Партнер-інтерв'ю (для високого рівня)
Питання, які задають один одному учні на початку курсу часто повторюються: "Як тебе звуть?" "Звідки ти?" "Які у тебе хобі?" Для учнів вищого рівня, це може бути нецікаво. Зробіть інколи анкету з абсолютно новими питаннями, наприклад, "Який твій улюблений спогад про школу?" "З чого ти сміявся останнім часом?" "Які три речі ти би взяв на безлюдний острів?" Таким чином виникають більш глибші розмови.
Гра-знайомство: ланцюг імен
Звичайно Ви знаєте гру "Я пакую мій чемодан і кладу в нього ...". Цю гру Ви можете змінити для нових класів, незнайомих учнів: Зробіть коло і представтесь спочатку самі. Попросіть учня поруч з вами, представити спочатку Вас, а потім себе, і т.д. ". Це Сабіна Бергер, це Мартін Бернар і я Роджер Вільямс". Ланцюжка стає щораз довшим і довшим, поки ви в кінці не повторите всі імена.
Хіти
Запитайте у класу, яку музику можна почути на "Октоберфест" у пивних наметах (протягом дня традиційну баварську музику, поп-музика ввечері). Поговоріть з учнями про традиційну музику у себе на Батьківщині.
Хто знає, що таке "Wiesnhit". Що за хіти були за останні кілька років?
Домашня робота: учасники шукають в Інтернеті, яка пісня стала хітом року.
Втратити контроль
Запитаєте у класу, які сталі вирази з кольорами вони знають, наприклад, "зелений від заздрості", « вийти із себе»… Поясніть невідомі вирази. Чи існують ці фрази на рідній мові учнів? Чи існують інші? Подискутуйте з учнями.
Географія німецькомовних країн
Розділіть клас на дві або три групи. Кожна група пише питання до однієї з німецькомовних країн, такі як:
- Населення
- Клімат
- Туризм
- Меншини
- Природа
- Економіка
Тоді групи грають одна проти іншої. Одна група задає питання, інша повинна відповісти. Хто знає відповідь отримує бал.
Порада: Візьміть зі собою на урок матеріали про німецькомовні країни. Тоді учні зможуть погортати їх, і перевірити самі себе.
Звуки
Напишіть такі слова на дошці:
Сигнал машини
кішка
Собака
Поліція в дії ...
Поясніть невідомі слова. Потім учні працюють в парах. Вони думають, як писати звуки на німецькій мові. При цьому вони занотовують , як позначаються звуки на рідній країні. Тоді відбувається обговорення.
Плани
Напишіть наступний час зустрічей на дошці:
після занять
сьогодні ввечері
завтра
на вихідних
наступного тижня
наступного року
Учасники коротко задумуються над тим, що вони будуть робити в цей час. Тоді встають і питають один у одного, що вони робитимуть у цей час. Мета полягає в тому, щоб знайти того, хто буде робити те ж саме. Якщо це не так, вони продовжують шукати і спілкуватися з іншими людьми, принаймні, поки вони декілька не знайдуться.
Навіщо це потрібно?
Студенти працюють в групах по двоє, один з них пише. Зробіть гру: групи мають дві хвилини, щоб записати якнайбільше приладів. Потім учні зачитують. Хто має більшість приладів, переміг. Тоді групи обговорюють прилади.
"Навіщо нам потрібна пральна машина?"
"Пральна машина потрібна, щоб прати одяг."
По кожному приладу, учні повинні розглянути питання, чи потрібен цей прилад неодмінно або ж він може бути замінений.
"Але ви також можете прати білизну вручну."
"Так, але це дуже важко."
Конструювання мовного адвент-календаря
По двоє учнів працюють разом і придумують 24 короткі вправи. Вони можуть стосуватися лексики, граматики та краєзнавства. Форми вправ вільні: Перевірте вправи.
Намалюйте на папері 24 дверей з номерами від 1 до 24 на них і скопіюйте його стільки разів, що отримала кожна пара учнів. Роздайте по цій копії і білому аркушу. Учні вирізають двері з трьох сторін, а потім наклеюють на білий аркуш паперу. Потім вони записують свої вправи.
Для розігріву на початку уроку учні відкривають дверцята цього календаря і кажуть правильну відповідь на завдання. Хто знає найбільше про Різдво, є переможцем цього мовного календаря.
Впізнати міміку і жести
Розділіть клас на дві групи. Учень №2 повертається спиною до екрану чи до телевізора. Учень 1 дивиться хвилину фільму. Звук та субтитри вимкнені.
Після уривку фільму,розповідає учень №1 своєму партнеру,що він тільки що бачив. Тоді міняються місцями. Після трьох уривків, цілий клас дивиться цей уривок повністю. Чи був фільм витлумачений правильно? Про що говорять актори? Розуміють учні тепер уривок краще?
Опис людей
Учасники працюють у групах по троє. Один учень думає про якусь людину і говорить про те, що вона робить, наприклад: "Мій двоюрідний брат малює картини і робить музику". Інші учні повинні знайти прикметник, який характеризує таку людину. Наприклад : «Він творчий». За кожен правильний прикметник - один бал. Хто має найбільшу кількість балів після п'яти раундів, переміг.
Дискусія: Політичні дебати
Якщо у Вас сильний клас з політично зацікавленими учнями, Ви можете спробувати зробити це на уроці краєзнавства: Розділіть клас на три групи. Перша з яких партія правого спектру, друга партія центру, а третя лівого спектру. Задайте декілька тем для обговорення. Найкраще з актуальної політики дня, таких, як освіта, економіка, безробіття, імміграція, злочинність, охорона здоров'я і т.д.
Тепер обдумують три "сторони" на різні теми свої погляди і думки. Кожна тема представляється коротко в теле-дебатах. Ви ведучий. З кожною новою темою змінюйте і доповідачів.
Вирішення проблем: спільне проживання
Розділіть клас на невеликі групи. Кожен з них грає роль жителя гуртожитку, що має деякі проблеми по дому. Записуйте поступово деякі з цих проблем на дошці, такі як "брудний посуд на кухні", "смердючий килим у вітальні", "павуки у ванній", "скарги від сусідів після останньої вечірки" і т.д.
Учасники повинні розглянути тепер, як ми могли б вирішити проблеми і приходять до спільного рішення. Потім іде обговорення цих рішень.
Мова рук
Напишіть на дошці такі окличні речення:
Ти з глузду з'їхав!
Кого це хвилює?
Смачний!
Поняття не маю!
Привіт!
Дуже добре! Супер!
Іди сюди!
Іди геть!
Бувай!
Один, два, три, чотири!
Показуйте тоді жести в іншому порядку. Учні відгадують, який жест підходить до якого вигуку.
Запитайте в дітей, які жести використовують вони і що вони означають.
Вигуки: емоційні вигуки
Задайте кожному учневі ситуацію, яка відповідає наступним емоцій:
Біль (ой) - ((така ситуація, як: «Ти поранився»)
Огида (тьху, тьху)
Гнів ( лайно, лайно)
Сумнів (а)
Сюрприз (О)
Паніка
Розчарування (О, О, ні)
Учень №1 починається і робить пантоміму до першій ситуації. Інші здогадуються про відповідний звук, якщо це можливо, "німецький". Наступним можна запитати звуки різних культур.
Переваги та недоліки
Розділіть клас на дві групи. Потім напишіть різні опорні слова на дошці, наприклад, телевізор, кава, шлюб, бути жінкою/чоловіком, і т.д.
Спочатку член групи А швидко називає до цього виразу перевагу, а член групи Б швидко називає недолік. Всі слухають і спостерігають, чи відповіді логічні й правильні. Якщо так – ставиться бал.
Порада: Слідкуйте, щоб не говорили постійно одні й ті ж учні.
Вигаданий тур німецькомовними країнами
Підготувати список міст Швейцарії, Австрії чи Німеччини. Переконайтеся, що міста відомі учням.
Всі учасники сідають у коло. Учасник бере аркуш паперу, читає вголос назву міста, а потім говорить ім'я іншого учасника. Цей повинен сказати, що він буде робити/ оглядати в місті. "Якщо б я був в Берліні, я хотів би побачити Бранденбурзькі ворота".
Для початківців виберіть просту структуру: «У Берліні я огляну Бранденбурзькі ворота». Учень, який говорив, тягне наступний список і вибирає іншого учасника. Хто нічого не знає про місто говорить: "Я пропускаю".
Говорячи про третього
Учасники працюють у групах по двоє. Вони задають собі питання і відповідають на них, наприклад, на наступні теми: уподобання, вечеря попереднього дня, плани на завтра, сім'я, хобі, вчорашній урок німецької мови. Для цього вони роблять нотатки.
Тоді формуються нові групи по двоє. Зустрічаються з новими партнерами і відповідають на ті ж питання, але потім кажуть, що їх попередній партнер говорив на цю тему.
Приклад:
А: Яку музику Ви любите?
B: Я люблю джаз. А Ви? (...)
Тоді:
А: Яку музику Ви любите?
C: Поп-музику.
А: Я запитав B, і він / вона каже, що він / вона любить джаз.
Повторити фільм
Покажіть приблизно п'ять-хвилинний сегмент фільму якщо це можливо зі смішним діалогом. Уточніть питання лексики. Потім перегляньте знову, зупиняйте після кожного речення. Учасники повторяють хором. Вкажіть на правильну інтонацію! Повторіть речення, які даються важко.
Рольова гра: на різдвяному ринку
Підготовте рольові картки раніше. Є продавці (наприклад, глінтвейну, пуншу, пряників, різдвяних прикрас, свічок...) і покупці (кожен покупець отримує список покупок). Розділіть клас на дві половини, покупців і продавців. Покупець повинен виконати своє доручення. Спочатку учні повинні з'ясувати, які продавці що продають. Потім отримують поради щодо покупок.
Висловлення власної думки
Напишіть на дошці наступні сталі вирази:
На мій погляд ...
Я (не) думаю, що ...
Я (не) вважаю, що ...
Я (не) вірю, що ...
Я впевнений, що ...
Я не впевнений, чи ...
Учні працюють в групах по троє. Спочатку вони записують по можливості якнайбільше прикметників. Дайте учням на це три хвилин. Тоді учні намагаються утворити з цими прикметниками і виразами з дошки речення і відреагувати на них , наприклад:
"Я думаю, що Берлін дуже великий".
"Я не вважаю, що Берлін великий. Нью-Йорк, оце велике місто! "
Ходіть рядами і допомагайте, якщо учні звертаються по допомогу. Відзначайте також помилки, які ви чуєте і проаналізуйте їх на завершення.
Вигуки
Напишіть на дошці декілька вигуків, наприклад:
Псст!
Гмм.
Фу!
Ой!
Запитайте учнів, як вимовляються відповідні вигуки і в яких ситуаціях вони використовуються. Підберіть до них відповідні жести і вирази обличчя. А які вигуки вживають українці? Яка в них при цьому міміка і жести?
Опишіть і намалюйте
Учасники працюють у групах по двоє. Вони сидять один навпроти одного і у кожного є блокнот на колінах, якого не повинен бачити партнер. Тоді вони розповідають один одному про два найкрасивіших місця, які вони знають у Німеччині, Австрії або Швейцарії. Це може бути як гора,так і пляж, природний парк і т.д.. Під час того як учень №1 розповідає, учень №2 малює почуте. Тоді розповідає учень №2, а учень №1 малює. Наприкінці учні показують один одному свої малюнки. Чи виглядають ці місця так насправді? Наскільки точними були описи?
Асоціації: прикметники та іменники
Візьміть зі собою на урок невеликий м'яч. Учасники встають у коло. Вони кидають м'яч один одному, дотримуючись наступної послідовності дій: 1. назвати прикметник; 2. назвати іменник, який асоціюється з цим прикметником; 3. утворити речення з цим прикметником та іменником. Наприклад:
1. (Кидає): зелений
2 (ловить): дерево (кидає)
З (ловить): перед моїм будинком є зелене дерево. (кидає)
4 (ловить): гарячий ...
Кольори в класі
Напишіть на дошці десять кольорів. Учні працюють у парах. У них є дві хвилини, щоб знайти до кожного кольору відповідну річ у класі.
Утворення груп: пазли
Розріжте відкритку або фото на стільки частин, скільки учасників повинно бути в групі. Потім кожен учень виймає з мішечка частинку пазлу. Коли у кожного частинки, починається пошук. (Якщо Ви поспішаєте, можна організувати конкурс. Група, яка знайшлася найшвидше, виграє.)
Класика: розрахуйтеся
Якщо Ви хочете неодмінно відділити учнів у групах від своїх сусідів по парті, дозвольте учням розрахуватись по порядку, а саме від 1 і до того числа, скільки учасників повинно бути в групах. (Якщо Ви хочете утворити три групи, учні розраховуються від одного до трьох). Тоді працюють разом у групах всі 1-ші, 2-гі та 3-ті номери.