Посібник-допомога вчителю-початківцю

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ТУРІЙСЬКОЇ РАЙОННОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ

КАБІНЕТ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ

Н.Я.Біловус

Музичне мистецтво

Посібник-допомога вчителю-початківцю

Турійськ- 2017

Зміст

          Передмова

Вимоги до змістовоїлінії «музичнемистецтво»………………………..4

Цілі і завдання уроку………………………………………………………4

Структура уроку …………………………………………………………...4

Видидіяльності на уроці…………………………………………………..7

Активніформи та методинавчання на уроці…………………………….7

Психолого-педагогічнівимоги …………………………………………...7

Видиоцінювання та процедура перевірки……………………………….7

Типи уроків та особливості їх побудови…………………………………8

Рекомендаціїщодо комплексного аналізууроку «Музичнемистецтво»…………………………………………….………………….14

Рекомендації з питань активізаціїдитячоїтворчості на уроках «Музичнемистецтво»………………………………………………………………..15

Рекомендації з питаньорганізаціїнавчально-пізнавальноїдіяльності

на уроках «Музичнемистецтво»…………………………………………15

Музичне мистецтво вшколі як навчальний предмет та урок мистецтва.…………………………………………………………………..16

Урок музичного мистецтва – основна форма організаціїнавчання…...17

Дидактичнівимогидо уроку……………………………………………...21

Уроки різні та незвичайні………………………………………………....21

Формироботинавчально-вихованогопроцесу в школі………………...27

Критеріїоцінюваннянавчальнихдосягненьучнів у системізагальноїсередньоїосвіти……………………………………………………….......27

Основніфункції оцінюваннянавчальнихдосягнень…………………...31

Висновок……………………………………………………………….….31

Список використаної літератури…………………………………….…..33 

Біловус Н.Я. Музичне мистецтво.Посібник-допомога  вчителю початківцю.─ Турійськ ─ 2017. ─ …с.

Посібник-допомога вчителю-початківцю містить систематизовані наробки для  організації роботи на уроці музичного мистецтва, який можна швидко використати в разі потреби, як допоміжний матеріал:

• структура уроку
• види діяльності учнів
• активні методи та форми роботи
• види оцінювання та процедура перевірки знань
• типи уроків та особливості їх побудови
• рекомендації щодо комплексного аналізу уроку музичного мистецтва  з питань активізації дитячої творчості
• організація навчально-пізнавальної діяльності на уроках музичного мистецтва.

Вимоги до змістової лінії «музичне мистецтво»

1. Художньо-естетичнесприйманнямузичнихтворів;
2. Аналіз-інтерпретація та оцінюванняпрослуханихтворів;
3. Розвитокдитячого голосу (вокально-хорова робота);
4. Музикування (гра на різноманітнихнародних і дитячихмузичнихінструментах);
5. Імпровізація (вокальна, інструментальна, пластична, інтонаційно-мелодична та ритмічна);
6. Засвоєння елементів музичної мови;
7. Практичнезасвоєнняосновнихмузичних понять, а саме звук, інтонація, основніелементимузичноїмови ,прийомимузичногорозвиткутипимузичноговираження.

Цілі і завдання уроку:

• відмовавідподілуйогозмісту на традиційнівидимузичноїдіяльності, що не пов’язаніміж собою;
• сприйманнямузичнихтворів не можназводити до традиційного „слуханнямузики”;
• розвиток в учнів, особливо старшого шкільноговіку, навичоксамостійногооцінюваннямузичнихтворіврізноїхудожньоївартості, тобторозвиток критичного мислення;
• створення на уроціемоціональноїдраматургії;
• використаннятворчих форм роботи, завдякичомуформується, розвивається та закріплюєтьсяестетичнемисленняучнів;
• упровадженняінтегративно-предметноїформинавчання (поліхудожняосвіта);
• вихованняестетичногоставлення до дійсності та емоційно-ціннісногоставлення до мистецтва.

Структура уроку (є орієнтовною і можезмінюватися в залежностівідтематичних і змістовнихзавдань): 

• вхід у супроводізвучаннямузичноготвору;
• повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотиваціянавчальноїдіяльності;
• перевіркадомашньогозавдання (усно);
• актуалізація, відтворення та корекціяопорнихмистецькихзнань;
• слухання та інтерпретаціямузичноготвору;
• вокально-хорова робота (розучуваннячивиконанняпісенногоматеріалу);
• узагальнення та систематизаціяновихзнань;
• підсумки уроку;
• повідомленнядомашньогозавдання (слуханнямузики в оточуючомусередовищі);

• вихід у супроводізвучаннямузичноготвору.

Перед вчителеммузичного мистецтвапостаєнепростезавдання: об’єднативсіелементи, з якихскладається урок, підчинитиїхосновнійтемі уроку, учбовоїчверті, року, всьогошкільного курсу, не загубивши при цьомуспецифічноїлогікирозвитку, щоприсутня кожному з цихелементівокремо. 

Є наступнідидактичні вимоги до проведення уроку:

1. Чіткістьнавчальної мети;
2. Єдністьнавчальних та виховнихзавдань;
3. Правильнийдобіручбовогоматеріалу до кожного розділу уроку;
4. Підбірдоцільнихметодів, прийомів і засобів при проведенні уроку;
5. Організаційначіткість уроку;
6. Поєднанняколективної, групової та індивідуальної форм робіт. Організаціязагальноїцілеспрямованостікласу, вихованнявідповідальності кожного учня за виконанняпоставлених перед ним завдань;
7. Змістовність, емоційність, різноманітність та гнучкістьприйомів і методівроботи, вимогливість, продумана структура уроку запорукауспішноїроботи та дисципліниучнів на уроці.
8. Обладнання уроку музики;
9. Облікуспішності, поєднаннярізних форм обліку;
10. Продуманірізноманітніформидомашніхзавдань та їхоціноквчителем;
11. Підготовкавчителядо уроку. 

Мета:

• навити;
• розвивати;
• виховувати.

Хід уроку:

1. . Організаціякласу:

• музичневітання;
• перевіркаприсутніх;
• оголошення теми уроку.
  2. Розспівування:

• вправа на вироблення звуку, нотний приклад: методичніприйоми.
• робота над двоголоснимспівом, нотний приклад: методичніприйоми.

3. Подача нового матеріалу:

• розучуванняпісні: методичніприйоми;
• вивченняінтервалу (музичнагра, вікторинатощо): методичніприйоми;
• слуханнямузики: методичніприйоми;
• гра на ДМІ: методичніприйоми;
• творчізавдання: методичніприйоми.

4.Закріплення теми, матеріалу. Окремозакріплюєтьсявправа, інтервал, пісня. Фрагмент слухання.

5.Оцінюванняпраціучнів.

6.Домашнєзавдання (скласти, намалювати, створити,

доспівати, придумати тощо).

Творчавзаємодія у процесішкільного уроку музикипочинається в той момент, коли щосьєдинестаєоб’єктомспільнихінтересів, бажань та прагнень. Цимєдинимможуть бути новімузичнівраження, таємницякомпозиторськогозадуму, краса художнього образу; виконавськадіяльність, емоційністьслухацькихінтерпретацій, обґрунтованістьаналітичнихвисновків.

Кожен урок має свою певнучітку структуру, котроївчитель повинен сувородотримуватись при підготовцідо уроку. Насампередслідчітко та ясно сформулювати тему та мету уроку, даліпотрібновизначити тип уроку, встановитиміжпредметнізв’язки (наприклад, взаємозв’язокмузики з літературоючиобразотворчиммистецтвом). Слідтакож при підготовці до уроку визначитися з необхіднимобладнанням (магнітофон, програвачтощо),літературою.

При підтоговці до уроку вчитель повинен скласти конспект уроку, щодопоможекращепідготуватися та врахувативсіаспекти та нюансирозкриттятієїчиіншої теми. 

 

Видидіяльності на уроці:

• Слуханнямузики у широкому діапазонііївидів і форм (хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної), інтерпретація та оцінювання;
• Вокально-хоровийспів;
• Музично-ритмічнірухи;
• Гра на музичнихінструментах (музикування);
• Музичнатворчість як власнаінтерпретаціямузичноготвору, імпровізація, ритмічнефантазування в різноманітностістилів;
• Теоретичневивченнямузики - засвоєннярізноманітнихмузично-естетичних понять та термінів (музичнаграмотність);
• Спілкування (з музикою, з композитором.згероємтвору, з іншоюлюдиною, з собою).

Активніформи та методинавчання на уроці:

• Метод створеннякомпозицій;
• Метод проектів;
• Ігровадіяльність (музично-дидактичні, сюжетно-рольові, проблемно-моделюючі, театралізація, інтелектуальні та пізнавальні).

Психолого-педагогічнівимоги ("культура уроку”) як спільнадіяльність 
педагога-суб'єкта з дитиною-суб'єктом:

• гуманістичнапозиціявсіхучасників уроку передбачаєвихованняставлення до людини як до найвищоїцінності;
• створення на уроціситуаціїуспіху для кожного учня та сприятливогосоціально-психологічногоклімату;
• створення та реалізація «емоційноїдраматургії уроку»
• проведення уроку таким чином, щобвінбув не тільки формою навчальноїпраціучнів, а й фрагментом життя.

Видиоцінювання та процедура перевірки:

• Попереднє (проводиться як з’ясуванняіндивідуальнихособливостейучнів і має на метідіагностикурівнівхудожньогорозвиткудітей);
• Поточне (проводиться на мікроетапахпроцесуопануваннязмісту тем програмихзмистецькихпредметів, не є обов’язквим, але доцільним, заохочувальним);
• Тематичне (основне, спрямоване на рівеньоволодіняучнямипевною системою знань);
• Річне;
• Підсумкове (проводиться наприкінцінавчального року та при завершення курсу). 

Типи уроків та особливості їх побудови

Форми тематичного і підсумкового оцінювання мають включати перевірку компетенції інтегрованого типу для з’ясування рівнів асоціативного мислення учнів, наявність вмінь переносу елементів набутого естетичного досвіду, а саме: мистецьки вікторини, комплексні тести, творчі завдання та ін. Підсумкову оцінку, що виставляється на підставі поточного і тематичного оцінювання, слід розглядати як оцінку кінцевого узагальнення результату роботи учня протягом навчального року, а не середньо-арифметичний бал виведений з суто механічно з попередніх оцінок. 

Сучасний урок музичного мистецтва передбачає використання на ньому різних видів мистецтва, насичення його художньою інформацією: це допоможе учням збагнути, що музика дійсно є часткою життя. Щобзрозумітимузику, недостатньолишеслухати й аналізуватиокремімузичні твори, яківчительвикористовує на уроці. Доцільнодопомогтидітямусвідомити, щомузикамаєвеличезнуперетворюючу силу. Якнайкращецеможназдійснити за допомогоютворів, у якихвтілена народна мудрість, сконцентровані думки й почуття, переданізасобамияскравихобразів і сюжетів.

В 70-х роках Д.Б. Кабалевський створив принциповонову систему музичних занять. Яка знайшласвоєвідображення в програмі з музики для ЗОШ. В основіпрограмилежитьтематичнаєдність – тематизмпрограми. Відповіднотематичноїпобудови в йогопрограмівиділені і певнітипиуроківмузики:

• Урок введення в тему;
• Урок поглиблення теми;
• Урок узагальнення;
• Заключний урок-концерт.

Д. Кабалевськийстверджував: “Нехай вчитель буде вільнимвідвладисхеми, яка потребуєвіднього стандартного графікупроведення уроку”.

Методистами України, провіднимивчителямимузикибулизапропоновані і розробленірізноманітні, цікаві, корисні та демократичнітипиуроків:

• Урок вікторина;
• Урок-оркестр;
• Урок-конкурс;
• Урок-подорож;
• Урок-“круглийстіл”;
• Урок-самопізнання;

• Урок-картинна галерея;
• Урок-КВД тощо.

Кожний з цихуроківмає свою мету,специфіку та методичнуоснову.Прицьомуголовна мета одних – допомогтиоволодітипевнимизасобамидіяльності, інших – розвинутитворчууяву, здібності. Деякі з уроківпідводять до глибокихроздумів про музику, а інші просто настроюють на веселий лад.

Рекомендованітипиуроків музичного мистецтварізнопланові. Запропонованатипологіяуроків не суперечитьтій, щорозроблена в дидактиці. Вчительзавждиусвідомлює головне дидактичнезавдання уроку: чи то (повернення) повтореннямузичногоматеріалу, йогозакріплення, чи то набуттяумінь і навичок, засвоєннянових понять, закономірностейабо ж прагнення до реалізаціїдекількохдидактичнихзавдань, щомаємісце в комбінованомууроці...

Важливовідмітити, щопроведенінетрадиційно уроки музичного мистецтвастимулюютьтворчість як вчителя, так і йоговихованців, створюютьсприятливіумови для співробітництваучнівміж собою і разом з учителем.

Традиційнимище є і такітипиуроків:

• Організаційний;
• Комбінований;
• Домінантний (переважає один ізвидівмузичноїдіяльності: спів, слухання, МРР, гра на ДМІ, творчізавдання).
• Контрольно-перевіряючий;
• Комплексний;
• Урок-інтерв’ю;
• Урок-захист;
• Телеурок з використаннямучбовихпрограм;
• Тематичний;
• Підсумковий, заключний.

Декільканетрадиційнихтипівуроків:

Кожнийшкільний предмет маєсвоюспецифіку. Головнимзавданням одних – озброїтиучнівнауковимизнаннями, інших – допомогтиоволодітипевними способами діяльності. Музичне мистецтво – це предмет, основною метою якого є формуваннядосвідуемоційно-цінніснихвідносинміж людьми. Самецяособливість предмету зумовлює і особливітипи та формипроведенняуроків. 

Урок-вікторина, урок-концерт проводяться в кінціпівріччя з метою підсумуватизнанняучнів.

Урок-подорож вибудовується на відображенні в музиці картин природи (“Подорож по морях та океанах”, “Подорож по Україні” і ін.).

Урок-“круглийстіл” – ценасампередслуханнямузики і бесіда про неї.

Урок-вікторина має на метіперевірку знать учнів і можепроводитисяпіслязавершеннявивченняякогосьнавчальногоматеріалучи теми.

Урок-конкурс – цетворчезмаганняучнів на кращевиконанняпіснічимузичноготвору.

Урок-оркестр розвиває в учнівпочуттяколективноїтворчості. Граючи на простеньких дитячихмузичихінструментах – таких як сопілочка, тамбурин, дзвіночки, дітивчатьсямузикувати у колективі. Проявивши трішкифантазії, на музичніінструментиможнаперетворити і зовсім „немузичні”, на перший погляд, речі – гребінець, дзвоник, пляшечку з-під Коли, наповнену горохом тощо.

Безперечно, щоцей список можнапродовжувати, доповнювати, розширювати. Коженможе внести щосьсвоє, оригінальне, нове у проведення уроку музики. Важливо при цьому не ставитисобі за мету втіленняновоїформилишезарадиформи. Аджеціоригінальнінетрадиційніформипроведенняуроківповиннімати на метіпокращеннязасвоєнняучняминавчальногоматеріалу.

Кожнен урок музикимає свою специфіку. При цьомуголовна мета одних – допомогтиоволодітипевнимизасобамидіяльності, інших – розвинутитворчууяву та здібностіучнів. Деякі з уроківпідводять до глибокихроздумів про музику, а інші просто настроюютьна веселий лад. Та вчительзавждиповинен усвідомлювати головне завдання уроку: чи то повтореннямузичногоматеріалу, йогозакріплення, чи то набуттяумінь і навичок, засвоєннянових понять, закономірностейабо ж прагнення до реалізаціїдекількохдидактичнихзавдань, щомаємісце в комбінованомууроці.

Важливо відмітити, що проведені нетрадиційно уроки музики стимулюють творчість як вчителя, так і його вихованців, створюють сприятливі умови для співробітництва учнів між собою і з учителем.
Якщо уроки, якістворюєвчитель, дійсно є результатом йоготворчості, йогохудожньо-педагогічноїпозиції, якщойогодійсноцікавитьтворчеспілкування з дітьми, в якомувінвиявляє себе як педагог та художник, то дітизавждибудутьготові до співтворчості.

Також важливим компонентом художньо-педагогічного спілкування на уроці музичного мистецтва є педагогічна імпровізація – здатність вчителя на основі попередньої розробки у процесі уроку, спираючись на художньо-педагогічну інтуїцію, передбачати педагогічні явища, будувати свою діяльність відповідно до педагогічної ситуації. Адже реальна ситуація на уроціможевнестисвоїкорективи у детально розроблений план проведення уроку. Частинаучнівможезахворіти, декогоможутьзабрати на медоглядчи на спортивнізмагання. І вчитель повинен бути внутрішньо готовим до того, щоб оперативно відреагувати на зміни та внести корективи у план проведення уроку. 

Використання ППЗ «Музичнемистецтво» на урокахмузичного мистецтвадозволяє:

• Створитикомфортніумовикомп'ютерноїпідтримкитрадиційних і новаторськихтехнологійнавчання
• Структуруватизмістнавчання
• Актуалізуватиопорнізнання
• Активізуватиувагу та мисленняіучнів
• Підвищитипізнавальнийінтересучнів

Структурнікомпонентимультимедійного уроку музичногомистецтвамаютьтакупослідовність:

• Тема уроку

На екранізявляєтьсязапис теми уроку

• Вступ (вступнабесіда)

Головнігерої на екранірозповідають про музичнемистецтво, вітаються з учніми, ведутьдіалог за темою уроку.

• Демонстраціяпісні

Звучитьзразковийваріантвиконанняпісні (голос ізсупроводом) перед їїрозучуванням

•  Розучуванняпісні (робота над піснею)

На екрані – нотнийзапис і текст пісні.

Текст куплетівпіснідопомагає в роботі над образом пісні, незрозумілими словами. Нотнийзапис введений до структуримультимедійного уроку перш за все для учителя, учнямнотнийзаписдопомагаєслідкувати за рухоммелодії. Методику розучуванняпіснівчительобирає сам – на слух або за допомогоюграфічного (нотного) запису. Вивченнянотноїграмоти та співіз нот не передбаченідержавнимивимогами до рівнязагальноосвітньоїпідготовкиучнів.

• Караоке

Звучитьсупровід до пісні, на екрані – текст у режимі караоке. 

Утакомурежимівідбувається робота над змістом кожного куплету, виконавськимрозвитком вокального твору. Учніготуються до «концертного» виконанняпісні. 

• Співаємо з зірками

Учні мають можливість ознайомитись з різними інтерпретаціями розучуваної пісні, що показує значення аранжирування в сучасному музичному мистецтві.

• Відомості про епоху, стиль, розповідь про композитора, про музичнийтвір

Головнігерої в діалогічнійформірозповідають про музичнемистецтво: обговорюютьтвір для слухання, пригадуютьісторіюйогостворення, розповідають про композитора,даютьвизначенняокремихмузично-теоретичних понять і термінів. Ініформаційнийзвуковий ряд ілюструєтьсясвітлинами, портретами, слайд-шоу, творамиживопису, відеофрагментами. Кроки фього типу перелбачаютьпитання та завданняучням для активізаціїувагипід час сприйманнямузичноготвору.

• Вікторина

Використовуютьсятеоретичнівікторини – на знанняпредставниківепох, стилів, національнихшкіл, класичної та естрадноїмузики, музичні – на розпізнаванняконкретнихтворів, їхавторів і виконавців

•  Слуханнямузики

Прослуховуваннямузичноготвору.

• Аналізпрослуханоготвору

Учнівідповідають на поставленіпитання (завдання) самостійно, іноді – за допомогоюпідказок на моніторі (слів-характеристик музики). Головнігероїможутьдавативідповідь і продовжуватианалізтвору – йогозасобіввиразності, форми, особливостейвтіленняпевного образу тощо.

• Творче завдання

Наприклад, створити хореографічну композицію, в якій би були поєднані елементи класичної і сучасної хореографії під дану музику, або намалювати власне бачення музичного твору, або створити власну мелодію до певного тексту.

•  Тестове завдання

Питання для перевіркизнаньматеріалу уроку з варіантамивідповідей.

• Підсумки уроку.

Діалогголовнихгероїв, якийпідсумовуєвивченийматеріалвідповідно до теми уроку. Учитель, за бажанням, можепродовжити з учнямицейдіалог.

Відповідно до власнихметодичнихпоглядівпедагогможередагуватизапропоновані уроки, використовуватидеякіїхелементи. У процесіпідготовки та створеннямультимедійного уроку потрібнотворчопідходити до застосування ППЗ, організації активного сприйманняйогоматеріалів: співучасть у діалозі з головними героями, створенняпроблемних та ігровихситуаційнавколоокремихінформаційнихблоків, органічновключати, поєднуватиматеріал ППЗ з елементамиіншихтехнологій (ігрових, інтегративних, інтерактивнихтощо). Такожслідваріативнопідходити до плану-сценарію одного й того ж самого уроку з ППЗ: варіювання, змінювання, комбінування, синтезуваннярізнихелементівзалежновід теми та змісту уроку, конкретноїпедагогічноїситуації, настрою педагога та учнів. Варто особливуувагуприділитиякості вокально-хоровоїроботи (особливо на етапіаналізувласноговиконаннявивченихпісень).

Рекомендаціїщодо комплексного аналізууроку «Музичнемистецтво»

Параметри:

1. Наявністьнеобхідногообладнання.
2. Готовність учителя і учнівдо уроку.
3. Чіткістьдикції.
4. Постановка мети уроку.
5. Створенняемоційного настрою
6. Підбірмузичного репертуару: 

• ідейно-художняцінність;
• привабливість.

7. Творчаактивністьучнів.
8. Формуванняздатностісприйматимузику.
9. Прищепленнялюбові до музики 
10. Достатність часу на слуханнямузики.
11. Слуховийаналізмузичнихтворів.
12. Знанняісторіїмузики.
13. Знання про композиторів та їхтворчість.
14. Формуваннямузичноїграмотності.
15. Музично-практична діяльність на уроці (хор.спів).
16. Ознайомлення з нотною грамотою (за необхідністю).
17. Виконанняритмічнихвправ.
18. Формування вокально-хоровихнавичок (розспів).
19. Вихованняправильноїспівацькоїпостави.
20. Індивідуальна робота з учнями
21. Виховнийефект уроку.
22. Використаннянаочності.
23. Використаннянародних та регіональнихмотивів.
24. Оцінюваннязнаньучнів.
25. Домашнєзавдання в системіроботивчителя.
26. Досягнення мети уроку.
    
    Рекомендації з питань активізаціїдитячоїтворчості на уроках «Музичнемистецтво»

1. Сприятиствореннювчителямимистецькихпредметів належних умов для розвитку та активізаціїдитячоїтворчості, а саме: педагогікиспівробітництва, оптимізму і успіху, проблемного навчання, діалогу, як формітворчоїдіяльності, евристичного метода навчання та самостійноїроботіучнів.
2. Забезпечитиоптимізаціюнавчально-виховногопроцесуіззастосуванням активізації та розвиткутворчостіучнів (використанняінтуїції, формуваннявпевненості у своїхдіях, використанняпозитивнихемоції, прагнення до самостійноговиборуцілей, задач і способівїхвирішення, розвитокуяви і фантазування, використання задач відкритого типу, навчанняевристичнимприйомам, розповсюдженняспільної з вчителемдіяльності).
3. Приділятипевнуувагу розвиткувучнівосновниххарактерних рис творчоїособистості, а саме: здатностібачити проблему; оригінальності, гнучкості та критичностімислення; легкостіасоціювання, здатності до перенесеннятощо. 
4. Спрямувати роботу ШМО, РМО та Р(М)МО на активізаціюдитячоїтворчості на уроках художньо-естетичногонапряму.

Рекомендації з питаньорганізаціїнавчально-пізнавальноїдіяльності

на уроках «Музичнемистецтво».

1. Спрямувати діяльність ШМО, РМО на підвищення рівня дидактичної компетентності учителів з питань методів, способів та прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності на уроках «Музичного мистецтва».
2. Удосконалювативикористаннятрадиційних та нетрадиційнихметодіввикладання предмета «Музичнемистецтво».
3. Впроваджувати та поширюватирізноманітніформироботи на уроках музичного мистецтва, а саме: індивідуальні, парні, групові, колективні.
4. Сприятипоширеннюсамоосвітищодоорганізаціїнавчально-пізнавальноїдіяльності на уроках музичногомистецтва.
5. Узагальнювати та поширюватиефективнийпедагогічнийдосвідучителівмузичногомистецтва.
6. Створюватипедмайстернющодоудосконаленняорганізаціїнавчально-пізнавальноїдіяльності.

Музичне мистецтвовшколі як навчальний предмет та урок мистецтва. 

Цілеспрямоване і систематичнемузичневихованняздійснюється в школі на уроках музичного мистецтва.

Музика є одним ізвидівмистецтв, який і складаєосновнийзміст предмету. А разом з літературою і образотворчиммистецтвомскладаютьестетичний цикл. Отжемузика, література і образотворчемистецтвознаходяться в тісномузв’язку. Тому твори образотворчогомистецтва, художнє слово допомагаютьпередатиглибинупочуттів, яківтілені в музиці. А в свою чергу, музиказдібнавикликатинастій, переживання, якіспівзвучнібагатьомтворамживопису і літератури.

З словами В.Сухомлинського “Пізнаннясвітупочуттінеможливе без розуміння й переживаннямузики, без глибокоїдуховної потреби слухатимузику й діставатинасолодувіннеї. Без музикиважкопереконатилюдину, яка вступає в світ, у тому, щолюдина прекрасна, а цепереконання, по суті, є основною емоційної, естетичної, моральноїкультури”.

Музичне мистецтво, як шкільний предмет, тіснопов’язанийз історією, бо твори якістворюютькомпозиторизавждивідповідаютьісторичнимподіям, різнимсоціальним проблемам. Своїперші кроки до музикидитинаробитьще до школи. Дітислухаютьїївідсвоїхбатьків, в дитячихсадочках, дивлятьсядитячіпередачі, мультфільми в вжемузикастає для них одним зізасобівемоційноговпливу, аджевикликає у них почуттярадості і ще часто, слухаючиїї, дітироблятьвідповіднірухи, підскоки, підспівуютьмелодії. Найбільшепов’язані з музикоютідіти, котрівідвідують д-садочок: там вони розвиваютьсвійемоційнийвідгук на музику, музичний слух, музичнупам’ять, відчуття ритму, набуваютьнавичокслухатимузику, вчаться правильно співати, грати на ДМІ, виконуютьрізнімузично-ритмічнірухи.

Починаючи з 1 класудітищебільшепроявляютьінтерес до музики, особливо до рухливої, веселої, життєрадісної за характером, адже в міміці, жестах, рухах ах підмузику вони відкритовиражаютьсвоїпереживання і почуттязадоволення.

Метою уроківмузичного мистецтва  в загальноосвітній школі є – вихованнямузичноїкультуриучнівякнеобхідноїчастиниїхдуховноїкультури.

Поняття “Музична культура” доситьоб’ємне. Воновключає:

• морально-естетичніпочуття і переконання, музичнісмаки і запити;
• знання, навички і вміння, без якихнеможливозасвоїтимузичнемистецтво (сприймання, виконання);
• музичні, творчіздібності, яківизначаютьуспіхмузичноїдіяльності.

Нинідіючапрограма з музичного мистецтвамаєтематичнупобудову: всі теми – ценібисхідці, яківедутьучнів до оволодіннямузичною культурою. В темах чвертіпослідовнорозкриваєтьсяособливостімузичноїмови, багатство і своєрідністьїїзмісту, зв’язок з іншими видами мистецтва – живопис, література, особливостіемоційноговпливумузики.

На уроках музичногомистецтва учнізнайомляться з кращимизразкамиукраїнськоїнародноїмузики, фольклору, творамикомпозиторів-класиків, масовимипіснями. Основою вихованнямузичноїкультуриучнів є засвоєннясамекласичноїспадщини. Важливимзавданняммузичноговиховання в школі є формування, як уже згадувалося, музичноїкультуриучнів в процесіспілкування з музикою, внаслідокчогоформуютьсяїхніінтереси, погляди, смакитощо. Добатехнічногопроцесурозшириламожливостіслуханнямузики. Якщодекількадесятиріч тому уява про музикупов’язуваласьлише з концертним залом, то в наш час – час новітніхтехнологій, цезовсімінакше. Учнірозширюютьсвіймузичнийсвітогляд за допомогоютелевізорів, магнітофонів, програвачів, комп’ютерів, аудіо і відеозаписів, касет і такеінше. В таких умовахмузичневихованнянабуваєщебільшоїзначимості.

Тут велика заслуга належитьучителеві. Розвиваючиздібністьрозумітимовумузики, відчутиїївиразність, вчительдаєучнямнеобхіднізнання. Навички, вміння, виховуєінтерес для музики, формуєестетичнісмаки.

Музичнесприйманнярозвивається не тільки в процесіслуханнямузики, а й на інших видах музичноїдіяльності. Тому дужеважливо, щобучнінабувалинавичок і вміньпід час співу, ритміки, гри на ДМІ, а також в процесівивченнямузичноїграмоти, яка допоможеїмкращезрозуміти і виразновиконувати твори. Таким чином у виконавськійдіяльностіінтенсивнорозвиваютьсямузичнітворчіздібностірозширюютьсяможливості активного сприйманнямузик, а це в свою чергу, залежитьвід правильного розв’язаннязагальноосвітніхзавдань.

Урок музичного мистецтва – основна форма організаціїнавчання

На різнихетапахрозвиткушколимузичнізаняттяпроводилися в різних формах, і в 40-х роках, в якостіосновноїформиучбово-виховногопроцесу, встановився урок. Були і такіформимузичних занять, як екскурсія та практичнізаняття з видівмузичноїдіяльності.

Сьогодні, коли перебудовуєтьсятрадиційна система загальноїосвіти, кожнийвчительшукаєсвої напрямки у навчанні. Дужеважливо не втратитиголовне – людину, як особистість, яка не тількимаєзнання з економіки, а й здатнарозуміти і відчуватипрекрасне, а отже, співчуватиіншим людям.

Урок музичного мистецтва - основна форма організаціїмузично-виховноїроботившколі, хочпоглиблюютьсящезнання з музики і в позаурочний час. Урок включає в себе різнівидимузичноїдіяльностіучнів: спів, музично-ритмічнірухи, гра на ДМІ, слуханнямузики, музична грамота. Для уроківмузичногомистецтва  характерною є особливаемоціональна атмосфера. – цецілкомприродно, аджемузика – мовапочуттів: вона хвилює, викликає в дітейпевнінастрої і переживання. Одержанівраженняпосилюютьсяпідвпливом учителя, якийпередаєсвоїпочуття не тільки у виразномувиконаннятвору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючиувагуучнів на звучаннімузики і розвиваючиїхнюувагувчительдопомагаєдітямувійти у світмузики, музичнихобразів і яскравовідчутиїхвиразність.

Кожен урок маєбагатоспільних рис, але і має свою своєрідність і неповторність. В уроці все повинно бути добре продумано: мета і завдання, зміст і структура, засоби і методи, прийомироботи, бо без цього не можнадосягнутидобрихрезультатів.

Підготовкадо урокузалежитьвідпедагогічнихвміньмайстерностівчителя, тобто як вінзумієорганізувати і реалізувативиховні, освітні і розвиваючіможливостімузичногоматеріалу. Для успішногорозв’язанняцихзавдань, вчительмуситьглибоковивчити твори і добиратиїх у відповідностівіковихособливостейучнів, їхмузичнійпідготовці.

У зміст уроку входять твори різні за характером, настроєм, тому для досягненняйогоцілісностіважливо добре визначитийого структуру: послідовністьрізнихвидівмузичноїдіяльності.

Продумуючиемоціональний рисунок уроку, перехідвід одного твору до другого, вчительпрагнепідтримуватинеобхіднийемоційнийнастрій, знайтиприйомипереключенняувагиучнів. При побудові уроку важливовраховуватиступіньфізичного, розумового та емоціональногонавантаженняучнів. Наприклад, робота з молодшими школярами (нестійкаувага, швидкавтома, не сформованість голосового апарату...) абоскладнупіснюкращерозучуватипротягомдекількохуроків, а не за рахунокзбільшеннянавантаження і часу на одному чидвох уроках; післярозучуванняважкихмузично-ритмічнихрухівва не бажанопочинатиспів, якийвимагаєспокійного, зрівноваженогодихання і зосередженості, а такожслідвраховуватимісце уроку в розкладі – чивін є першим, третімчишостим.

Отже, щоб структура уроку булагнучкою, потрібнийтворчийпідхідвчителя до йогопобудови. Урок повиненпроходити по заздалегідьнаміченому плану, однакнеможливопередбачитидеякінесподіваніситуаціїта й, взагалі, не можнадатипоради по кожному конкретному випадку. Інколи, із-за непередбаченихобставин приходиться перебудовувати урок “на ходу”. Професійнийдосвідвчителядозволяєйому не розгубитися і, в кожному конкретному випадку. Прийнятивідповіднерішення.

Якістьсучасного уроку в значніймірівизначаєтьсяактивністьучнів.

Проблема активностівирішується не тількизавдякицікавійпобудові уроку; багато буде залежати і відіндивідуальногопідходувчителя до кожного учня. Аджевчительповинен знати добре своїхучнів, пам’ятати про їхсильні і слабкісторони, інтереси, нахили, - оптимістичнооцінитиможливості конкретного учня.

На уроцінеобхіднопрагнути до безпосередньогоспілкування, використовуючитакіприйоми, як навіднізапитання, підказкивпівголоса, запитальнийабоздивованийпогляд, одобрюючий кивок, тести, мімікавчителятощо.

Сучасний урок музичного мистецтваважкоуявитисобі без спеціальногообладнання: естетичнеоформленнякабінету, ДМІ, наочність, ТЗН, магнітофон, магнітна і звуковадошка, телевізор, грамзаписи, аудіо і відеозаписи, фонограми, озвучені з клавіатуроюпомагаєвчителевізробитибільшцікавимрозучуванняпісні, слуханнямузики, іншівидимузичноїдіяльності.

Підготовка і проведення уроку завждивимагаєвід учителя творчогопідходу, активного проявуйогознань, умінь та професійногодосвідупраці.

Особливу роль на уроках музичного мистецтва відіграєнаочність. Так у 1 класінаочність в основному застосовується в музично-дидактичнихіграх та спеціальнихзавданням: за допомогою нот-кружечківдіти на фланелеграфівикладаютьнапрямрухумелодії, а для визначеннятембрів музичнихінструментівпоказують карточки ізїхзображенням, іншізавдання.

Урок музичногомистецтва миє велику силу впливу на внутрішній і духовнийсвітучнів, пробуджуєінтерес до музики, необхідністьспілкуватися з нею. Поступово на кожному уроцідітивчатьсярозуміти, щомузикатіснопов’язана з життям, тобто, щоміжмузикою і життям є міцнийзв’язок.

На приклад: після того, як дітипрослухалинаціональнийгімн “ Ще не вмерлаУкраїна” муз. М.Вербицького на слова П.Чубинського, вчительрозповідає: понад 150 років слова цьогогімнубулизаборонені, ніде не друкувалися. Розповідає про автора тексту – українськогопоета, етнографа і фольклориста Павла Чубинського, якийнародився у 1839 р. сім’їкозацького роду. За боротьбу за волю. Українизасланийбув до Архангельська, де і написав слова цьогогімну і передав на Україну. Аж у 1989 році, на могилійого (Кладовище у Борисполі) на кам’янійплинівикарбуваніперші рядки вірша “Ще не вмерлаУкраїна”...Скрізь на слова поклавВербицький (1815-1870).

Цікаво знати, щоспершуцебувсолоспів у супроводігітари, а пізнішеобробкадля хору. Гімнхарактеризується широтою осмисленняісторичноїдоліукраїнського народу, в ньомуутвердженавіра за волю, свободу і славу народу. В гімнівисловленісподівання. Щопісляволі “За Карпативідіб’ється, загомонить степами”, а України слава стане поміж народами” передвіщалиприйдешнісвітлічасивоскресіння народу.

Саме, як національнийгімн, “Ще не вмерлаУкраїна” визнававсяІваном Франком, ЛесеюУкраїнкою, трудовимиукраїнськими громадами в різнихкуточкахсвіту. Спрямована в майбутнє, головнапісняукраїнського народу утверджуєйого волю віддати все за нашу свободу. Самецієюспрямованістюпісня пустила глибокекоріння у національнусвідомістьукраїнцівобохчастинУкраїни. Пісня – гімнвийшла за рамки українськоїпоезії. На початку ХХ ст.. їїпереклали на кількаіноземнихмов: німецьку, англійську, французьку і інші. Всіурочисті свята українського народу почитаються і закінчуютьсяурочистимвиконаннямцьогогімну.

З 17 вересня 1991 року українськерадіорозпочинаєсвоїпередачівиконаннямгімну “Ще не вмерлаУкраїна”, а 5 грудня того ж року, гімнвпершеофіційно прозвучав на засіданніВерховної Ради України, присвяченомупідсумкамВсеукраїнського референдуму та виборам Президента нашоїдержави. Так гімн, створенийдвомаукраїнськимисинами, повернувся до пісенноїскарбниці народу”.

Післятакоїрозповідівчителя, а також, післяаналізупрослуханоготворуіззастосуванням методу діалогізації, учнікращезрозуміютьглибинузмісту у тісномузв’язкудвохобразів: поетичного і музичного.

Рівеньспівочоїкультуриучніввищий у тих вчителів, котрі у своїйпрофесіїкеруютьсятим, що “український народ – народ співець і піснетворець. Вінсклавбезмежнукількістьчудовихпісень, якісупроводжуютьйого і в праці, і в смутку, і в радості. Ще у свій час М.Гоголь говорив, що: народніпісні для України все: і поезія і історія, і батьківська могила, і щопісняці – народна історія, яка розкриває все життя народу”.

Демократизаціяшколи принесла зараз більшу свободу вчителюмузики у показі і викладі нового матеріалу; у побудові уроку музики, яка залежитьвідвікуучнів та специфікидидактичної мети даного уроку; у виборіпрограми; у подоланніформалізму та стандарту у проведенні уроку.

Дидактичнівимогидо уроку:

• Чіткістьнавчальної мети;
• Єдністьнавчальних та виховнихзавдань;
• Правильнийдобіручбовогоматеріалу до кожного розділу уроку;
• Підбірдоцільнихметодів, прийомів і засобів при проведенні уроку;
• Організаційначіткість уроку;
• Поєднанняколективної, групової та індивідуальної форм робіт. Організаціязагальноїцілеспрямованостікласу, вихованнявідповідальності кожного учня за виконанняпоставлених перед ним завдань;
• Змістовність, емоційність, різноманітність та гнучкістьприйомів і методівроботи, вимогливість, продумана структура уроку запорукауспішноїроботи та дисципліниучнів на уроці.
• Обладнання уроку музики;
• Облікуспішності, поєднаннярізних форм обліку;
• Продуманірізноманітніформидомашніхзавдань та їхоціноквчителем;
• Підготовкавчителядо уроку.

Уроки різні та незвичайні

Сьогодні, коли перебудовується традиційна система загальної освіти і кожна школа шукає своє “обличчя”. Дужеважливо в гонитві за модниминапрямами у навчанні (типу “школа економіки та менеджменту”) не втратити головне – людину, особистість, яка не тількимаєзнання у галузіекономіки і техніки, а й здатнарозуміти і відчуватипрекрасне, а цеозначаєрозуміти і співпереживатиіншим людям. Кожнийшкільний предмет має, як уже згадувалося, свою специфіку. Головнимзавданням одних – озброїтиучнівнауковимизнаннями, інших – допомогтиоволодітипевними способами діяльності.

А є предмет – основна мета якоговизначається в дидактиці як “формуваннядосвідуемоційно-ціннихвідносин”. Це предмет – музика.

Вчителі і керівникишкілставляться до цього предмету по-різному – залежновідсвоєїкомпетентності та рівняпедагогічноїкультури. Вважають часто цей предмет легким і другорядним. Так вважають і більшістьбатьківучнів.

Такепоціновуваннямузикивиховує в наших дітейоднобічнерозуміннямузики, при якому вона сприймаєтьсялише як розвага. В шкільнійпрактиці ми спостерігаємо і цілкомпротилежнеявище, тобто і адміністраціяшколи і вчителіставляться до уроку музичногомистецтва  як до серйозноїнауковоїдисципліни, де від учителявимагаєтьсяточнедотриманнянавчальноїпрограми.

Однак, професійно грамотно визначаючисьщодомузичного мистецтва, як шкільного предмета, не слідвпадати у крайнощі. З одного боку музика, як вид мистецтва, надторізнопланова, щослужитилишерозвагою, бокрімрозважальноїфункції, їйвластиві і пізнавальна, і виховна, комунікативна, гедоністичнавсі вони. Якби “присутні” на уроці. А найголовніше те, щомузичнемистецтво  єнауковоюдисципліною, боготують з учнівмузикознавців – теоретиків.

Як же проводити уроки музичного мистецтва, щоб вони булирізноплановими, цікавими, корисними і цілкомдемократичними?

Урок-вікторина, - проводиться в кінцічверті з метою підсумувативідомості про вжевідоміучнямимузичні твори. Прослухавши той чиіншийтвір, учнівизначаютьйогоназву, композитора. А хтосьможепродемонструвати й іншізнання про цюмузику: на якихінструментах вона виконується, в якійформі написана тощо (крокус-марш). Цей урок можна провести і з метою перевіркимузичноїерудиціїучнів.

Скажімо, якщо вони, прослухавшимузику, зможутьвизначитиназвународнихтанців, значить розуміютьїххарактерніособливості. Коли учнівідсуваютьзабруднення у правильнійвідповіді, вчитель, застосовуючи метод порівняння. Допомагаєїмзрозуміти і засвоїтиподібність і відмінністьпрослуханихтанців (доцільночергуватиграмзапис і “живе” виконання учителем).

Умовивікторинирозробляютьсяспільновсімкласом. Класподіляється на кілька команд: по рядах, або хлопчики – дівчатка. Визначаєтьсякількістьочок, одержаних за правильнувідповідь, доповнення і такеінше.

Для записуочок на дошці та спостереження за швидкістюреакціїучніввідкожноїкомандиобирається по одному асистенту, якідопомагаютьвчителеві. Згаданіваріанти уроку – вікторинибазуються на слуханнімузики. Такий урок можназастосувати і в процесіспіву.

Наприклад, яка команда знаєбільшепісень у ритмі вальсу (абопісень про Україну, наше місто). Тут оцінюється не тількиякістьвиконання. А й ерудиція: вмінняназвати композитора, поета, історіянаписаннятворівтощо.

Для уроків такого типу важливим є те, щобвчительвільноволодівінструментом, оскількивінмуситьгратипісні з зручному для дітейдіапазоні. Урок-вікторинаможе бути проведений як з попередньоюпідготовкою, так і без неї. У першомувипадкуучні наперед знають тему вікторини, а прагненнянабратибільшеочокспонукаєїхбагаточитати про музику, запозичуватищось у дорослих, - таким чином сумнозвісна проблема домашніхзавдань з предмета “Музичне мистецтво ” розв’язується просто і природно.

Цей урок іноді проводиться і заспеціальнозаготовленимизапитаннями з метою закріплення теми, щовивчається. Тодівін проходить по типу телевізійноїгри “Що? Де? Коли?

Урок-концерт бажанопроводити в кінціпівріччя, навчального року.

Програмаплануєтьсязавчасно: учніна такому урокуможутьвиконуватипісні, якінавчилися за півріччя. Різновидцього уроку – концерт на замовлення: на проханняучніввчительвиконуєрізні твори. Можливе і спільневиконання (учні з учителем) : у кожному класі є учні, яківчаться в ДМШ). Значимість таких уроків велика: це і повтореннявивченихпісень і розширеннямузичногосвітоглядуучнів. Солісти, щоберуть участь у концертівчатьсяповодити себе на сцені. Особливо цінним є те, що в процесі таких уроків у школярівформуєтьсяпросвітницькийінтерес, тобтобажаннявиконатимузику і розповісти про неїсвоїмоднокласникам. А цейінтересможе стати стимулом до подальшоїмузичноїосвітиучня, розвиткумовлення,артистизму. 
Такожслідпам’ятати про складніпсихологічніособливостіпідлітковоговіку і про те, що кожному учневі треба датиможливістьсамоутвердитися. Якразці уроки і допоможуть в цьому. До таких уроківпризначаєтьсяведучий (конферансьє).

Урок-інтерв’ювиник на основі концерту, якийдоповнюєтьсябесідою з виконавцями.

Добре, щоб участь в уроці взяв хтосьізпрофесійнихмузикантів (учнівмузичнихзакладів). У роліінтрев’юєріввиступаютьсаміучні. Вони не раз слухалиінтерв’ю в різнихтелевізійнихпрограмах, тому можутьзорієнтуватись і на уроці. Програму концерту на таких уроках необхідноузгодити з темою, щовивчається.

Уроки-інтерв’юкорисні і для тих, хто ставить запитання, і для тих, відповідає, і для тих, хтослухає. Такі уроки сприяютьрозвитковімовлення, мисленнявмінняспілкуватися, вихованнюкультуриповедінки.

Урок-конкурс базується на музично-виконавськійдіяльностіучнів: співігрі, на музінструментах. Цеможе бути конкурс як виконавськихколективів (класного хору, оркестру), так і солістів, співаків – інструменталістів:

Є діти, котрілюблятькеруватиспівом, грою на інструмента – юнідиригентитакожможутьбрати участь у конкурсі. З учнівкласуобираєтьсяспеціальнежурі, яке оцінює і коментуєякістьвиконаннямузики. Учитель роз’яснюєкритеріїоцінки: гарний ансамбль (ритмічний, тембровий та ін.), чіткадикціявиразністьвиконання. Оригінальністьаранжування. На цих уроках виконавцізновузазнаютьрадостітворчості, а їхнісуддімаютьможливістьпроявитисамостійність, умінняоцінитипочуте та грамотно висловлюватисвоїсудження.

З виховної точки зору, бажано, щоб склад журі на різних уроках змінювався.

На урок-конкурс можуть бути подані і власнітворчіроботиучнів – адже у кожному класі є своїпоети і композитори. В цьомуразікритеріїоцінкипоповнюютьсяще й відповідальністюмузики і літературного тексту. Дехто, створюючисвоїпіснівиконуютьїхпідвласнийакомпанемент (гітара, ф-но), Оцінюючитворчістьучнів, треба бути вкрайтактовним, щоб не образитиїхнеобережноюреплікою.

Урок-подорожможнапроводити у різнихваріантах. Інодівінвибудовується на відображенні в музиці картин природи. Наприклад, “Подорож по морях та океанах” передбачаєслуханнямузичнихтворіввідповідної тематики, виконаннямпісень про море... За основу уроку можнавзяти факт з біографії того чиіншого композитора, щоподорожував по різнихкраїнах. Учнімовби разом з ним “відправляються в подорож” і слухаютьмузику, яку створив композитор.

Деякі уроки корисноприсвятитивиникненню та розвитковіпевногомузичного жанру – школярі “мандрують” по різнихепохах і країнах, слухаючи і виконуючивідповіднімузичні твори.

Урок “круглийстіл” – це як правило слуханнямузики і бесіди про неї. Традиційнеопитування на уроках музики не даєбажанихрезультатів, оскільки для ньогохарактернийдеякийформалізм, щозаважаєформуванню в учніввласних думок про емоційнийвпливмузики.

Сприйняттямузики – складний і тонкий психологічнийпроцес. Тому бесіда про музикумає бути невимушеною, щобстворитиумови для комфортного і неформального спілкування в класі. Цьомусприятиме урок “Круглийстіл”. Можливістьвисловитися кожному учневі, стимулюється на уроках такого типу не тількизавдякидовірливому тону вчителя, а й навітьрозміщенню парт (у формі кола), щодозволяє кожному бачитивсіх. Під час бесідиучніможутьзвертатисябезпосередньо до когось з присутніх, дивлячись на нього і називаючийогоім’я (на звичайних уроках не прийнятоспілкуватися у такийспосіб).

Ведучим “круглого столу” може бути не тількивчитель, а й учень. На таких уроках можутьвиникнутицікавідискусії. В кінці уроку ведучийдякуєучасникам “круглого столу” за бесіду. Такий урок допоможеактивізуватипасивних, байдужихучнів, а такожвиховати культуру спілкування. А школярам так їїбракує.

Урок самопізнання. Не всіучні, сприймаючимузику, “пропускаютьїїкрізь себе” – а сутністьхудожньогопізнаннямистецтваполягаєсаме у виникненніцілкомособистогоставлення до нього. Важливо, щоб з приводу музики, яка прозвучала, в учнівз’явилисявласні думки. Однак, з різних причин, деякідітизатрудняються (чивстидаються) розповісти про враженнявідпочутоїмузики. Тому доцільнозапропонуватиїмзробитицеписьмово. Піддаючианалізу думки і почуттявідпрослуханоїмузики, ученьпізнає себе, своїможливості.

Процессамопізнанняможевідбуватися на різних уроках музики. За бажаннямучня, йогописьмову роботу, творчу роботу, можепрочитатихтось з однолітків (“про себе”). Дужевідрадно, якщоученьдовіритьсвоїпотаємні думки й почуттявчителю.

Уроки самопізнаннядаютьефективнірезультати в тих класах, де в учніввідсутнійдостатнійдосвідсприйняттямузики. Спостерігаючи за своїмивихованцямивчительвизначає у якихкласахписьмовіроботиможнапроводитирідше, пропонуючиучнямсвої думки й почуттявисловитиусно.

Урок-захист, - можнапроводити так: у класізвучитьнезнайомиймузичнийтвір і, комусь з учнівпропонуєтьсявисловитисвоєвраженнявідпочутоїмузики. В ньомуможе бути виражене як розумінняоб’єктивних характеристик музики (жанр, форма, стиль...), так і індивідуальнесприйняттяхудожніхобразів (своєріднапрограматвору). За узгодженням з класомпризначаються два “опоненти”, щоставлять до учнязапитання, а, можливо, і вступають з ним у дискусію.

Коректністьзапропонованихзапитань, ерудицію того, хтовідповідає і його “опонентів” оцінює, “вчена рада”.

Такий “Захист” є імпровізованим і проводиться в тих класах, де школярівжедосяглидостатньогорівнямузичного та загальнокультурногорозвитку. В іншихкласахподібні уроки слідпроводититількипіслясамостійноїдомашньоїпідготовкиучнів.

Урок-картинна галерея, - маєрізніваріанти. Наприклад, під час звучаннянезнайомогомузичноготворуучнямпропонуєтьсярозглянутирепродукції 2-х – 3-х картин, щовисять у класі, і вибрати ту, яка, на їхню думку, найбільшвідповідаємузиці. Потім вони аргументуютьсвійвибір. Вчительпрагне, щобшколяріусвідомили, що в пошукаханалогійважливий не стількизовнішнійзв’язок (коли збігаютьсяобрази, сюжети), скількивнутрішній, тобтоподібністьемоційного настрою.

Розглядаючирепродукціюоднієї з картин, учніпригадуютьнайбільшпідхожі до неїмузичні твори. Такізавданнядопоможутьрозвинутимузичнупам’ять, внутрішній слух.

Вчительпрагнепередбачити, які твори назвутьшколярі. Післяїхслухання проводиться бесіда, в якійучніаргументуютьсвоїсудження. Якщо вони затрудняютьсяназвативідповіднімузичніаналогії, вчительпропонує два-три твори. Порівнюючиїх, коженвибираєнайбільшпідхожий.

Восновіподібнихуроків – синтез музики та образотворчогомистецтва. При цьомувчителеві не сліднав’язувативласніасоціації. Доцільнопідвестишколярів до розуміннябагатозначимостітворівмистецтва та суб’єктивностіїхсприйняття.

Такі уроки сприяютьвихованнюкультуриемоцій, розширеннюсвітогляду, більшглибокомусприйняттюмистецтва.

Урок-КВД доцільнопроводитипідНовийрікабоприсвятити до 1 квітня. Проводитийогослід за зразкомтелевізійного КВД – з командами учасників, ведучим, журі. Для підлітківцікавими є всітрадиційніетапи КВД: розминка, виїзний конкурс, конкурс творчихпраць (тут – конкурс юнихкомпозиторів), конкурс капітанів, домашнєзавдання.

Для виїзного конкурсу може бути дібранарізна тематика, наприклад, музичні огляди “По рідномумісті”, “Музика в нашійшколі”, “Музикамоєївулиці”, “Без пісні нам ніяк не можна”. Для підготовки до КВД збираєтьсяспеціальнийоргкомітет, щорозробляєзмістзавдань. Бажано, щоб склад журіпостійнозмінюється. Ускладіжуріможе бути і вчитель і більшстаршіучні. Учитель музики, як член журі, тактовновисловлює свою думку, пам’ятаючи про вихованняестетичного смаку учасниківгри. Вони повинні знати, щопримітив і вульгарність у музичномуоформленні, одязі, манері, говоритибудутьналежно “оцінені”.

Нестандартна типологіяуроків, порівняно до традиційноїбільшрізноманітна, пов’язана з численнимиасоціаціями, наповненарізнимиемоціями. Вона допомагаєстворитипозитивнумотиваціюнавчальноїдіяльності, щонадзвичайноважливо в роботі з школярами підлітковоговіку. При цьомупідбиваючипідсумок уроку, інодінавітьдоцільновідмітити, що повторили, закріпили, що нового дізналися, чогонавчилися, тобтодопомогтиїмусвідомитиякістьвиконаннядидактичнихзавдань.

Але вкінцінезвичайного, цікавого уроку цяінформаціявже не буде для учнівзанадто сухою, бо вони перебуватимутьпіддостатньояскравимемоційнимвраженням.

Деякітипиуроківможутьпроводитисьчастіше (урок-вікторина, урок-подорож). Іншітипиуроків – двічі-тричі на рік.

Уроки музичного мистецтва, проведенінетрадиційно, стимулюютьтворчість учителя й учнів, створюютьсприятливіумови для спільноїспівпраці. Сповненіяскравихвражень, невимушеногоспілкування, демократичні за своєюсуттю, такі уроки допоможутьзацікавитиучнівмузикою, внести певніемоції в міжособистістосунки в класі.

Формироботинавчально-вихованогопроцесу в школі:

• Індивідуальнареєстраціяуспіхівучнів;
• Контрольнізавдання;
• Творчізошити;
• Додатковінавчання;
• Факультативи;
• Використаннязасобівдруку у навчанні;
• Груповенавчання;
• Програмненавчання;
• Навчання за допомогоюсучаснихтехнологій;
• Учбовілекції;
• Учбовийфільм;
• Шкільнірадіопередачі;
• Програвач;
• Навчання в суспільномусередовищі;
• Теле-відео-передачі;
• Кабінетненавчання;
• Магнітофон;
• Проблемненавчання;
• Переписування;
• Лабораторненавчання;
• Запрошення до викладання.
• Навчання в бібліотеці;
• Тести

Критеріїоцінюваннянавчальнихдосягненьучнів у системізагальноїсередньоїосвіти

12-бальна система. Музичнемистецтво.Таблиця

Реформуваннязагальноїсередньоїосвітивідповідно до Закону України “Про загальнусереднюсвіту” передбачаєреалізаціюпринципівгуманізації, демократизаціїосвіти, методологічнупереорієнтаціюпроцесунавчання на розвитокособистостіучня, формуванняйогоосновнихкомпетенцій.

Відповідно до цьогозмінюються і підходи до оцінюваннянавчальнихдосягненьшколярів. Оцінюваннямаєґрунтуватися на позитивному принципі, щопередусімпередбачаєвираховуваннярівнядосягненьучня, а не ступеняйогоневдач.

Визначеннярівнянавчальнихдосягненьучнів є особливо важливим з огляду на те, щонавчальнадіяльність у кінцевомупідсумку повинна не просто датилюдині суму знань, умінь та навичок, а сформуватиїїкомпетенції.

Компетенція – загальназдатність, щобазується на знаннях, досвіді, здібностях, цінностях, набутихзавдякинавчанню.

Отже, поняттякомпетентності не зводитьсятільки до знань і навичок, а належить до сферискладнихумінь і якостейособистості.

Компетенції є інтегрованим результатом навчальноїдіяльностіучнів і формуютьсяпередусім на основіопануваннязмістомзагальноїсередньоїосвіти.

Виявитирівень такого опануванняпокликанеоцінювання.

Об’єктомоцінюваннянавчальнихдосягненьучнів є знання, вміння та навички, досвідтворчоїдіяльностіучнів, досвідемоційно-цінногоставлення до навколишньоїдійсності.

Основнимифункціямиоцінюваннянавчальнихдосягненьучнів є:

• контролююча;
• навчальна;
• стимулюючо-мотиваційна;
• виховна.
• З метою забезпеченняоб’єктивногоасоціюваннярівнянавчальнихдосягненьучнівнинідіє 12-бальна шкала, побудована за принципом урахуванняособистихдосягненьучнів, в основіякої лежать чотирирівнінавчальнихдосягненьучнів:
• початковий;
• середній;
• достатній;
• високий.

Висновок. Урок музичного мистецтва як основна форма навчально-виховногопроцесувключає в себе різноманітнівидимузичноїдіяльностіучнів. Для уроківмузики характерною рисою є особливаемоціональна атмосфера. Адже “музика – мовапочуттів”: вона хвилює, викликаєпевнінастрої і переживання.

На уроках музичного мистецтва в учніврозвиваєтьсямузичний слух, музичнапам’ять, чуття ритму, уява, фантазія, учнінабуваютьцілий комплекс вокально-хоровихнавичок, вмінь і знань.

А вчительмузичного мистецтва, проводячинавчально-виховну роботу, формує погляди, переконання, запити, смаки, ідеалидітей.

Тому вінповинен бути широко освіченою особою, добре знати свій предмет, володітизнаннями методики музичноговиховання, постійновдосконалюватисвійідейно-теоретичнийрівень, завжди бути у творчихпошуках, бути добримполітологом, прекрасниммузикантом: вільноволодітиінструментом, голосом, мати тонкий музичний слух, вільночитати з листа, імпровізувати, любитисвій предмет, а головне – любитидітей.

Основною формою організації музично-виховної роботи в школі є урок музичного мистецтва. Він включає в себе різні види музичної діяльності учнів: 

• спів;
• музично-ритмічнірухи;
• гра на дитячихмузичнихінструментах;
• слуханнямузики;
• музична грамота.

На уроках музичного мистецтвапануєособливаемоційна атмосфера. Цепов’язане з тим, щомузика – цемовапочуттів. Вона хвилює, викликає в дітейпевнінастрої і переживання. Отриманівраженняпосилюютьсяпідвпливом учителя, якийпередаєсвоїпочуття не тільки у виразномувиконаннятвору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючиувагуучнів на звучаннімузики і розвиваючиїхнюувагу, вчительдопомагаєдітямувійти у світмузики, музичнихобразів і яскравовідчутиїхвиразність.

Урокимаютьбагато як спільних, так і відмінних рис. Кожен урок повинен бути добре продуманий та спланований наперед, адже без цього не можнадоясгнутидобрихрезультатів. Вчитель повинен чіткосформулювати перед собою мету і завдання уроку, визначитизміст та його структуру, засоби і методи, прийомироботи. До кожного уроку вчитель повинен дужеуважноготуватися. Сама підготовкадо урокузалежитьвідпедагогічнихвмінь та майстерностівчителя. При підготовцідо урокуслідтакожвраховувативіковіособливостіучнів, їхмузичнупідготовку.

Щобспілкування на уроцімузичногомистецтва булопродуктивним, вчитель повинен добре знати своїхучнів, їхособливості та можливості, і виходячи з цьогознання, правильно планувати та виконуватиспілкування. Оскільки на уроцімузикипереважаютьколективніформиспілкування, важливо знати склад класу, йогомузично-творчийпотенціал, систему взаємовідносин, психологічні і перш за все ціннісніособливостіучнів, яківпливають на ефективністьспільноїдіяльності.

У зміст уроку входять твори різні за характером, настроєм, а тому для досягненняйогоцілісностіважливо добре визначитийого структуру, тобтопослідовністьрізнихвидівмузичноїдіяльності. Вчитель повинен підходититворчо до побудови уроку, тількитоді структура уроку буде гнучкою. Урок повинен проходити по заздалегідьнаміченому плану, однак у процесіможливінесподіваніситуації та непердбачуваніускладнення. У таких випадкахвчитель повинен вмітишвидкозорієнтуватися в ситуації, щосклалася, і вміти оперативно перебудуватихід уроку, враховуючитіобставини, щовиниклинепердбачено. Професійнийдосвідвчителядозволяєйому не розгубитися в такійситуації і в кожному конкретному випадкуприйнятивідповіднеправильнерішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Артюхова О.В. Особливості формування художнього світогляду в учнів старшого шкільного віку засобами мистецтва/О.В.Артюхова //Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки /МОН України. – Херсон, 2004.-Вип.36.-142-145.
2. Будько Н. Мистецький калейдоскоп : Тиждень мистецтва/ Н.Будько // Сільська школа України. – 2004.- №25.-С.11-15.
3. Жофчак З. Виховання школярів засобами мистецтва/З.Жофчак//Мистецтво та освіта.-2004.-N1.- С.2-5
4. Хижна О.П. Особливості методологічної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в контексті модернізації сучасної мистецької освіти /О.П.Хижна/ Наукові записки Ніжинського державного університету ім.. М.Гоголя. Сер.Психолого-педагогічні науки.- Ніжин,2004.-№2.-С. 39-43.