Посібник «Метод проектів як ефективний засіб формування ключових компетентностей здобувачів освіти»

Про матеріал

Посібник присвячено методиці використання методу проєктів у освітньому процесі як ефективного засобу формування ключових компетентностей учнів. Розкрито теоретичні основи методу, його основні етапи, типи проєктів та принципи їх реалізації. Особливу увагу приділено практичним аспектам: розробці навчальних проєктів, організації роботи здобувачів освіти, оцінюванню результатів. Матеріал посібника доповнений прикладами реальних проєктів, які сприяють розвитку критичного мислення, творчості, комунікації, співпраці та навичок розв’язання проблем. Посібник призначений для вчителів, методистів, керівників навчальних закладів та всіх, хто зацікавлений у підвищенні ефективності освітнього процесу.

Перегляд файлу

Схвалено рішенням педагогічної ради

Кожухівської гімназії Коростенської міської ради

(протокол №4 від 09.12.2024 року)

Укладач:

В.Л. Башинський, спеціаліст вищої категорії, вчитель біології та хімії Кожухівської гімназії Коростенської міської ради

Рецензент:

В.І. Вигівська, директор Кожухівської гімназії Коростенської міської ради

В.Л. Башинський

Посібник «Метод проектів як ефективний засіб формування ключових компетентностей здобувачів освіти»/ В.Л. Башинський. – Коростень, 2024. – 45 с.

Посібник призначений для вчителів, методистів, керівників навчальних закладів та всіх, хто зацікавлений у підвищенні ефективності освітнього процесу.

© В.Л. Башинський, 2024

ВСТУП……………………………………………………………………….......4

РОЗДІЛ І. З ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ПЕДАГОГІКИ……6

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОД ПРОЕКТІВ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН….........................7

2.1. Принципи методу проектів…………………………………………………7

2.2. Класифікація типів проектів…………………………………………………10

2.3. Етапи роботи над проектом……………………………………………….13

2.4. Алгоритм проектного навчання…………….……………………………..16

2.5. Експертна оцінка проекту…………………..……………………………..18

2.6. Моделювання навчальних занять…………………...………………….…20 ВИСНОВКИ…………………………………………………...…………...…..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………….…………..23

ДОДАТКИ……………………………………………………………………. ..25 ВСТУП

Актуальність теми. У перекладі з латинської мови слово «проект» означає

«кинутий вперед», тобто задум у вигляді прообразу об'єктів [8, 102]. Слово «проект» більш звично викладачам технічних наук і вчителям інформатики. Вчителям інших шкільних дисциплін зазвичай не доводиться стикатися з такою формою організації навчального процесу. В інформатиці проект являє собою самостійне доскональне вивчення будь-якої проблеми з презентацією результатів роботи - як правило, це комп'ютерна програма. Однак в сучасних умовах, коли суспільство висуває високі вимоги не тільки до рівня знань учнів, а й до їх уміння працювати самостійно, до здатності розглядати проблему або явище з точок зору різних наук, всі ми стикаємося з необхідністю пошуку нової форми навчальної діяльності. Нам потрібен підхід, який дозволив би навчати школярів навичкам самостійної пошукової та дослідницької роботи, підвищив би мотивацію до навчання і дав можливість сформувати у дітей цілісну картину світу. Проектна діяльність - один з можливих способів досягнення зазначених цілей.

Формування у школярів цілісної картини світу можна здійснити за допомогою міжпредметних зв'язків проектної діяльності, яка дає можливість вийти за межі уроку і представити досліджувану проблему «об'ємно», з позицій різних дисциплін.

Основним завданням проекту в школі є якраз здійснення міжпредметних зв'язків і отримання знань (як за програмою, так і поза нею) через взаємодію учнів між собою і вчителем. Проект, як правило, являє собою колективну форму діяльності. Складання переліку питань, визначення завдань роботи, вибір методів вивчення даної теми, способу презентації проекту здійснюється в процесі колективного обговорення. Тоді ж намічається особиста роль кожного учасника проекту у вирішенні загальної задачі. Учитель включається в обговорення і приймає участь у винесенні рішення в якості старшого товариша, який пропонує, а не диктує.

Проект виконує основну свою функцію: учні здійснюють самостійну пошукову діяльність, включаючи в роботу різні навчальні дисципліни.

Неформальне спілкування з товаришами і вчителем розкриває творчий потенціал дитини і дозволяє йому успішно впоратися з виконанням проекту. Крім того, колективна діяльність такого роду дає дитині можливість відчути свою значимість в колективі і в той же час навчитися цінувати внесок інших людей в спільну справу. Таким чином, проект має не лише освітнє, а й соціальне значення.[8, 102]

Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні використання методу проектів та особливостях його застосування в навчанні біології та екології.

Завдання:

1. Ознайомити з історією розвитку проектної технології.

2. Розкрити суть, завдання методу проектів і особливості його застосування у навчанні природничим наукам на основі аналізу літературних джерел.

3. Навести приклади використання методу проектів в навчанні біології і екології з власного досвіду.

Об'єкт дослідження: метод проектів як педагогічна технологія.

Предмет дослідження: застосування проектних технологій при вивченні біології та екології.

Методи дослідження: Досвід роботи спрямований на розв’язання проблеми запровадження проектних технологій в навчально-виховний процес.

Постановка проблеми: Даний метод передбачає «проживання» учнями певного відрізку часу в навчальному процесі, а так само залучення до фрагменту формування наукового уявлення про навколишній світ, конструювання матеріальних чи інших об'єктів. Матеріальним продуктом є навчальний проект, який визначається як самостійно прийняте учнями розгорнуте рішення проблеми у вигляді макетів, виробів, схем, таблиць, планшетів, газети, стінгазети, інтерв'ю, аудіо та відео. [12, 37]

РОЗДІЛ І. З ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він зародився в США в 20-х роках XX ст. Цей метод ще називали проблемним і пов'язували з ідеями гуманістичного напряму в педагогіці. Один з основоположників методу У. Кілпатрік вважав проектом будь-яку діяльність, виконану «від щирого серця» з високим ступенем самостійності групою учнів, об'єднаних у даний момент загальним інтересом. Інший основоположник цього методу американського вченого Дж. Дьюї пов'язував метод проектів з доцільною практичною діяльністю учнів, виходячи з їх особистим інтересом. Таким чином, проект дозволяє подолати розрив між шкільною освітою і життям і є сполучною ланкою між навчальною і науково-дослідною роботою. При цьому самостійне добування знань, необхідних школярам у даний момент, робить процес навчання біології активним і особистісно значущим.

У нашій країні ідеї проектного навчання пов'язані з ім'ям видатного педагога П. Ф. Каптерева, який вважав, що проектне навчання спрямоване на всебічне тренування розуму і розвиток мислення. У 30-х роках XX ст. метод проектів активно застосовувався в біології. Однак внаслідок того, що даний метод впроваджувався в школу недостатньо продумано і послідовно, без належного навчально - методичного забезпечення, він в кінці 30-х роках XX ст. став вважатися «не педагогічним». Лише в останні роки у зв'язку з модернізацією освіти до проектного навчання виник інтерес у вчителів біології та вчених - методистів (А. Летягін, О. В. Крилова, А. А. Лобжанідзе, Н.Н. Петрова). Особливо інтенсивно проекти реалізуються в олімпіадних завданнях (А. В.

Данипин А. С. Наумов, О. А. Климанова, С. В. Рогачов). [ 12, 37 ]

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОД ПРОЕКТІВ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО

ЗАСТОСУВАННЯ В НАВЧАННІ ПРИРОДНИЧИМ ДИСЦИПЛІНАМ

2.1.Принципи методу проектів

При вирішенні проекту поряд з науковою (пізнавальною) стороною змісту завжди є емоційно-ціннісна (особистісна), діяльнісна і творча сторони. Причому саме емоційно-ціннісний і творчий компоненти змісту визначають, наскільки значущий для учнів проект і наскільки самостійно він виконаний.

Працюючи над проектом у навчальному процесі з біології, учні оволодівають комплексом біологічних вмінь (пізнавальних, практичних, оціночних), основами взаємодії один з одним і рефлексією, вчаться здобувати нові знання, а також інтегрувати їх.

На мій погляд, суттєвими особливостями цього методу є суб'єктивність школяра, діалогічність, креативність, контекстність, технологічність і самодіяльність учнів, які виникають в процесі реалізації методу проектів.

Організація навчання біології за методом проектів передбачає перетворення учнів у суб'єктів діяльності. Кожен школяр стає рівноправним членом творчого колективу, робота в якому дозволяє учням об'єднуватися за інтересами, забезпечувати для них різноманітність рольової діяльності, виховує обов'язковість і відповідальність при виконанні завдань в намічені терміни, взаємодопомогу в роботі. У проектну діяльність залучені почуття, відносини, думки і дії школярів.

Діалогічність дозволяє учням у процесі виконання проекту вступити в діалог як із власним «Я», так і з іншими. Саме у діалозі здійснюється «вільне самооцінювання особистості» (М. М. Бахтін). Діалог у методі проектів виконує функцію специфічної соціокультурної середовища, створює умови для прийняття школярами нового досвіду, переосмислення колишніх смислів, внаслідок чого отримана інформація стає особистісно значущою.

Креативність пов'язана з проблемної ситуації, яка обумовлює початок активної розумової діяльності, самостійності учнів внаслідок того, що вони виявляють протиріччя між відомим їм географічним змістом і неможливість виявити нові факти і явища. Рішення проблеми нерідко призводить до оригінальних, нестандартних способів діяльності і результатів виконання. Будь-який проект — це завжди творчість учнів. [ 12, 37 ]

Особливе значення в розвитку креативних здібностей учнів має проектна робота. Ця область діяльності дозволяє учням стати творцями нового продукту, самостійно визначати форми, методи і терміни вирішення проблем, оскільки виконання цієї роботи не обмежується рамками жорсткої програми. Проектна діяльність розвиває такі особистісні якості, як самостійність, ініціативність, наполегливість у досягненні мети, формує вміння планомірної, технологічною діяльності і здатності до самоорганізації, самоконтролю та самокорекції.

При організації проектної роботи потрібно враховувати наступні фактори: досвід учнів, їх інтереси, потреби, мотивацію, рівень знань. Важливо не звузити дослідне поле учнів і не спростити завдання проектної роботи. Відмінними рисами проектної діяльності є особистісно орієнтована взаємодія вчителя та учня;

• комплексний характер роботи;

• широкі можливості творчого розвитку;

• проблемність;

• альтернативність і варіативність;

• авторське рішення, авторська доказова позиція. [13,60]

Контекстність цьому методі дозволяє створити проекти, наближені до природної життєдіяльності учнів, усвідомлювати місце біології в загальній системі людського буття. Навчальні біологічні проекти можуть бути виконані у контексті науково-пізнавальної, практико- перетворювальної, комунікативної, художньо-естетичної діяльності людини.

Важливо підкреслити, що конструювання навчального процесу, орієнтованого на вирішення учнями проектів, будується не в логіці навчального предмета біології, а в логіці дослідницької діяльності учнів.

Інтегративність означає оптимальний синтез знань для реалізації учнями досліджуваної проблеми із залученням змісту з інших предметів.

Інтегративність обумовлена властивостями біології.

Технологічність пов'язана з організацією пізнавальної діяльності учнів за певними етапами проектної діяльності. При виборі тим проекту для виконання учнями в ході вивчення курсу біології я керуюся такими критеріями:

• значимість цієї інформації для учнів;

• соціальна значущість проекту;

• наявність у проекті виховного потенціалу;

• зв'язок з досліджуваними темами курсу біології;

• можливість постановки проблеми;

• час, що відводиться на вивчення даного розділу та теми нерідко враховується пора року, оскільки використання ряду методик вимагає певного стану природних об'єктів);

• можливість реалізації міжпредметних зв'язків;

• співвідношення наявних знань і особистого досвіду учнів на користь перших.

Вибір для учнів здійснюється на різних етапах проектної діяльності і може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. Зовнішній вибір — це вибір самого проекту, виду завдання, ролі партнерів по діяльності, матеріалу та форм його подання в проекті, способу виконання роботи. Внутрішній вибір учнями визначається потребами, здібностями школяра, його ціннісними орієнтирами, суб'єктним досвідом, емоціональним настроєм і взаємовідносинами з іншими учнями.

2.2. Класифікація типів проектів.

В даний час існують різні класифікації проектів, що використовуються в біології та екології. Узагальнюючи їх, виділимо наступні найбільш характерні типи проектів. Оцінюючи кожен тип проектів, звернемо увагу на наступне. У біологічній освіті застосовуються проекти, які розкривають різні аспекти змісту освіти. Серед школярів особливо популярні проекти з історико - бологічної, екологічної, краєзнавчої, комплексно - біологічної тематики.

За рівнем інтеграції розрізняють проекти із залученням тільки змісту досліджуваного навчального предмета; міжпредметні, що враховують зміст багатьох навчальних предметів, і надпредметні, які виконуються на основі інформації, що не входять у навчальну програму. Ці проекти викликають особливий інтерес в учнів.

За кількістю учасників виділяють індивідуальні проекти, виконувані самостійно одним школярем, парні — між парами учасників і групові — між групами школярів. Практико - орієнтовані проекти нерідко бувають масовими, коли учні беруть участь у природоохоронних акціях, різноманітних конкурсах.

За способом переважаючою діяльності учнів виділяють дослідницькі, ігрові, творчі, практико - орієнтовані, пізнавальні проекти. Їх відрізняє те, що вони реалізуються у творчій, самостійній обстановці.

Дослідницькі проекти орієнтовані на вирішення наукової проблеми, що включає виявлення актуальності теми дослідження, визначення мети, завдань, предмета і об'єкта дослідження, визначення сукупності методів дослідження, шляхів вирішення проблеми, обговорення та оформлення отриманих результатів. Вони здійснюються як у урочній, так і у позаурочній діяльності. До їх числа можна віднести проведення: мікро - соціологічний з виявлення ставлення населення до певних проблем, вирішення конкретних екологічних проблем свого краю, вивчення етнічних традицій свого регіону. У будь-якому дослідницькому проекті має бути прояв творчості учнів.

В ігрових проектах учні найчастіше беруть на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути конкретні та вигадані особи, що імітують соціальні, ділові стосунки, ускладнюючими вигаданими учасниками ситуаціями. Нерідко в ігрових ситуаціях переважає пригодницький сюжет: проектування наукової експедиції з метою комплексного вивчення території; моделювання; подорож за маршрутом.

Творчі проекти, як і ігрові, не мають до кінця опрацьованої структури спільної діяльності, вона тільки намічається і підпорядковується жанру кінцевого результату в логіці інтересів і спільної діяльності учасників проекту. Планованими результатами можуть бути створення свята, наукового біологічного журналу, відеофільм, виставка малюнків, природничих буклетів, улюблених іграшок і т. д.

Пізнавальні проекти спрямовані на збір інформації про якийсь біологічний об'єкт, конструювання процесу і явища в конкретних умовах, розробка проектів, спрямованих на вирішення глобальних проблем сучасності. Такі проекти мають чітку структуру. При їх виконанні ставиться мета, підбирається і аналізується наукова інформація, проводяться «мозкові атаки» з метою їх вирішення. Результат проекту оформлюється у вигляді схеми, доповіді, карти, повідомлення, сценарної моделі і т. д. Все більша кількість проектів реалізується в сучасному навчальному процесі з допомогою комп'ютера. Комп'ютер в даному випадку виступає в якості необхідного інструменту при реалізації поставлених у проекті завдань.

Практико-орієнтовані проекти спрямовані на конкретний практичний результат і пов'язані з соціальними цінностями учнів: очищення водойм, облік транспортних засобів на автодорожніх магістралях свого міста, створення історико-біологічної хроніки свого населеного пункту. Як правило, такий проект повинен мати зовнішню оцінку з боку інших людей.

По використанню засобів навчання розрізняють проекти, в яких застосовують «класичні» дидактичні засоби: друковані (підручники, хрестоматії, робочі зошити для проектної роботи, науково - популярна та художня література), наочні (таблиці, схеми, малюнки), технічні засоби і засоби інформації та комунікації, що дозволяють здійснити збір, зберігання, обробку, висновок і тиражування всіх видів інформації. До інформаційних і комунікативних засобів належать персональні комп'ютери, периферійне устаткування, засоби технології мультимедіа і систем «віртуальна реальність», системи машинної графіки і штучного інтелекту, засоби комунікації (мережеве обладнання, програмні комплекси, телефонні лінії, волоконно-оптичні та супутникові канали зв'язку) та їх інструментарій. Вільний і оперативний доступ до інформації при використанні комп'ютерних засобів забезпечує можливість формування в учнів уміння здобувати, переробляти, аналізувати інформацію з різноманітних джерел, скоротити час на збір інформації при роботі над проектом, здійснювати візуалізацію досліджуваних закономірностей (у вигляді моделей, графіків, діаграм).

За тривалістю часу проведення проекту їх поділяють на короткострокові (міні-проекти), вони можуть займати час від одного-двох уроків до декількох тижнів. Середньострокові проекти нерідко займають час у кілька місяців і довгострокові — розробляються протягом навчального року, найчастіше здійснюються у поза навчальний час. Однак процес виконання проекту не пускається на самоплив. Етапи роботи над проектом обговорюються вчителем на уроках або організовуються консультації. [ 12,37 ].

Типологія обраного проекту може бути самою різною. Шкільні проектні роботи можна класифікувати наступним чином.

Класифікація за кількістю учасників: індивідуальні, групові, колективні проекти.

Індивідуальний проект виконує один учень під керівництвом наукового консультанта. Над груповим проектом працюють від двох до десяти учнів, між усіма учасниками чітко розподілені обов'язки. У колективному проекті бере участь великий колектив (клас-проект, загальношкільний проект). Колективний проект виконується тоді, коли проблему неможливо вирішити невеликою кількістю учасників.

Класифікація по домінуючому виду діяльності: дослідницькі, творчі, інформаційні проекти.

Дослідницький проект підпорядкований логіці наукового дослідження, той же підхід до роботи, аргументація наукової новизни, актуальності теми, аналіз даних літературних джерел, висунення гіпотези, визначення шляхів розв'язання проблеми, формулювання висновків на підставі одержаних результатів.

Творчий проект націлений на створення творчого продукту (відеофільм, сайт комп'ютерної програми та ін.).

Інформаційний проект передбачає збір інформації про якийсь об'єкт або явище з використанням широкого спектру інформаційних джерел (електронні бази даних, інтерв'ювання, анкетування та ін).

Класифікація за тривалістю виконання роботи: короткочасні, середньої тривалості, довготривалі проекти. Короткостроковий проект розрахований на виконання від одного уроку до декількох тижнів, середньої тривалості — на один-два місяці, довгостроковий — на півріччя, рік.

2.3. Етапи роботи над проектом.

Проектна технологія реалізується в кілька етапів і має циклічний вигляд. У зв'язку з цим дамо коротку характеристику проектного циклу. Проектний цикл ми визначаємо як відрізок часу, в який здійснюється спільна діяльність учнів від постановки проблеми, конкретної мети до фіксованого прояви запланованих результатів у вигляді конкретного продукту і особистісних якостей, пов'язаних з реалізацією проекту та ціннісно-смислової діяльності. Проектна діяльність здійснюється з урахуванням послідовно виділених етапів: ціннісно - орієнтованого, конструктивного, оцінно - рефлексивного, презентативного [12,37].

Перший етап проектного циклу — ціннісно - орієнтований, включає в себе наступний алгоритм діяльності учнів: усвідомлення мотиву і мети діяльності, виділення пріоритетних цінностей, на основі яких буде реалізовуватись проект, визначення задуму проекту. На даному етапі важливо організувати діяльність по колективному обговоренню проекту та організації його виконання. У зв'язку з цим стимулюю учнів для висловлення ідей щодо реалізації проекту. З цією метою на дошці виписуюю всі ідеї, висунуті учнями, не відкидаючи їх. Коли висловлено значна кількість пропозицій, спільно з учнями слід, виходячи із задуму проекту, узагальнити і класифікувати основні напрямки висунутих ідей в найбільш наочній і зрозумілій для них формі. На цьому етапі будується модель діяльності, визначаються джерела необхідної інформації, виявляється значущість проектної роботи, проводиться планування майбутньої діяльності. Певну роль на першому етапі відіграє спрямованість учнів на успіх майбутньої справи.

Другий етап — конструктивний, включає власне проектування. На цьому етапі учні, об'єднуючись у тимчасові групи (4-5 чол.) або індивідуально здійснюють проектну діяльність: складають план, збирають інформацію за проектом, вибирають форму реалізації проекту (складання наукового звіту, доповіді, створення графічної моделі, карти, щоденника тощо). Вчитель на даному етапі консультує учнів, намагається організувати діяльність учнів таким чином, щоб кожен міг проявити себе і завоювати визнання інших школярів. Нерідко на етапі конструювання вчитель підключає до роботи консультантів, т. е. школярів, які будуть допомагати дослідним групам у вирішенні тих чи інших завдань. В цей період учні вчаться творчому пошуку кращого варіанту вирішення завдань. Роль вчителя на цьому етапі — допомогти школярам висловити свої думки, стимулювати їх пошукову діяльність. Цей період найбільш тривалий по часу.

Третій етап — оцінно-рефлексивний. Його основу складає самооцінка діяльності учнів. Рефлексія супроводжує кожен етап проектної технології. Проте виділення самостійного етапу сприяє цілеспрямованому самоаналізу і самооцінці. На даному етапі проект оформляється, компонується і готується до презентації. Оцінно-рефлексивний етап важливий і тому, що кожен з учасників проекту як би «пропускає через себе» отриману всією групою інформацію, так як в будь-якому випадку він повинен буде брати участь у презентації результатів проекту. На даному етапі на основі рефлексії може проводитися коригування проекту (облік критичних зауважень вчителя, товаришів по групі). Учні продумують наступне: як можна покращити роботу, що вдалося, що не вийшло, внесок кожного учасника в роботу.

Четвертий етап — презентативний, на якому здійснюється захист проекту. Презентація — результат роботи різних груп та індивідуальної діяльності, підсумок загальної та індивідуальної роботи. Захист проекту проходить в ігровій формі (круглий стіл, прес-конференція, громадська експертиза), так і в неігровий формі.

Учні представляють не тільки результати і висновки, але і описують прийоми, за допомогою яких була отримана інформація, розповідають про проблеми, що виникли при виконанні проекту, демонструють набуті знання, вміння, творчий потенціал, духовно-моральні орієнтири. На даному етапі учні набувають і демонструють досвід представлення підсумків своєї діяльності. Під час захисту проекту виступ має бути коротким, вільним. На етапі презентації учні включаються в дискусію з обговорення проектів, вчаться конструктивно ставитися до критики своїх суджень, визнавати право на існування різних точок зору на вирішення однієї проблеми, усвідомлюють власні досягнення і виявляють невирішені питання. Як правило, на даному етапі слід звернути увагу на перспективи роботи над даним проектом.

Оскільки технологія проектного навчання орієнтована на «створення» нових знань про об’єкт, процес, спосіб діяльності, то змінюється і роль вчителя. Він повинен оволодіти технологією проектування діяльності учнів, вміти виконувати роль «незалежного консультанта». [ 12,37 ].

2.4. Алгоритм проектного навчання

Етап 1. Пропозиція тем (питань) проекту.

Тема проекту визначається методом «мозкового штурму». Це, мабуть, найдемократичніший етап проекту, так як кожен його учасник може запропонувати свою тему, причому всі ідеї приймаються на розгляд. Оскільки зазвичай в ході «мозкового штурму» пропонується величезна кількість тем (питань), то необхідно перед початком роботи вибрати 1 - 2 чоловік - «секретарів» - для запису на дошці ідей, що виникають. Цей етап триває 10 - 15 хвилин.

Етап 2. Вибір однієї теми проекту.

Він досить складний, так як потрібно підштовхнути учнів до вибору теми, прийнятної з точки зору технічних можливостей школи і того навчального матеріалу, який повинен бути внесений до проекту за задумом вчителя. Вибір теми для проекту триває 15 - 20 хвилин. При проведенні першого проекту вчитель може сам вказати тему, в цьому випадку перші 2 етапи опускаються.

Етап 3. Вибір методів і ресурсів для роботи над проектом, вибір форми презентації результатів проекту.

Вибір методів і ресурсів. Спектр методів для виконання проекту надзвичайно широкий - це можуть бути експеримент, інтерв'ю, соціологічне опитування, екскурсія, вивчення літератури, пошук інформації в мережі Інтернет. Вчителю важливо познайомити учнів з наявними можливостями, представивши право вибору їм самим. Завдання «секретарів» - зафіксувати результат.

Форма презентації. Проект може бути представлений у вигляді стендових доповідей, усних і письмових звітів, семінару, відеофільму, конкурсу, театральної постановки, комп'ютерної програми. Немає необхідності вибирати тільки один спосіб, їх можна комбінувати. У будьякому випадку презентація готується учнями самостійно, з мінімальною допомогою вчителя. Оскільки в кінці обговорення учні повинні назвати вибрані методи роботи, ресурси і форми презентації, на весь етап відводиться 15 - 20 хвилин. Етап 4. Робота над проектом.

Займає основний час. Час визначається учителем, виходячи з календарно - тематичного планування предметів, що включаються до проекту. Вчитель визначає також терміни проміжного контролю. Основну роботу учні можуть проводити як під час, так і поза уроками. Так, наприклад, мною був проведений проект з охорони природи «Сміття та його переробка» в 11 класі. Учні в позаурочний час займалися підбором матеріалу: проводили тестування, анкетування, соціологічне опитування, складали діаграми і графіки. Також на кожному уроці відводилося по 10 хвилин на організаційні питання і проміжний контроль. В цілому робота над проектом триває близько 2 - 3 тижнів, в залежності від віку школярів.

Етап 5. Презентація проекту.

Проводити презентацію можна як під час уроків, так і в позаурочний час. Час, що відводиться на кожний етап, не закріплено жорстко. Учитель може вибрати і визначити оптимальний для даного класу час.

При інтеграції об'єднання вчителів в плідно працючі команди, «перемикання» учнів на нові, нетрадиційні форми роботи - тривалий і складний процес, який виправдовує себе .

Наступним кроком в освоєнні проектної діяльності може стати мініпроект, який базується на матеріалі будь-якої однієї дисципліни, але включає одну або декілька інших дисциплін в незначному обсязі. У цьому випадку «допоміжні» предмети надають учням або готовий фактичний матеріал для розширення теми проекту, які специфічні для даного предмета методи вивчення проблеми. Успішно проведені проекти і міні-проекти послужили мені індикатором готовності учнів до проведення більшого

проекту. [8, 106]

2.5.Експертна оцінка проекту

Експертна оцінка проекту є необхідним компонентом даної технології, без якої проект не може відбутися. Цим проект навчання відрізняється від виконання звичайних проблемних завдань.

Програма експертної оцінки визначається шляхом формулювання логічного ланцюжка питань — стандартизованого, формалізованого характеру, пов'язаних з глибиною розкриття знань по даній проблемі, інформативністю у відповідній області, вміннями вирішення поставлених завдань, а також питань, що розкривають суб'єктивну позицію, що виконують проект: інтерес до проблеми, ініціативність, здатність до комунікації, відповідальність і т. д. Нерідко експерти (з числа школярів, вчителів) проводять експертизу за п'яти - або десятибальною шкалою. Експертна оцінка може здійснюватися з різних діагностичних параметрів, що включає такі аспекти: мотиваційний, ціннісний, пізнавальний, комунікативний, організаційний.

• Мотиваційний аспект відображає зацікавленість школярів проектом і їх умінням зацікавити клас з допомогою емоційної промови, яскравого оформлення отриманих результатів.

• Ціннісний аспект проявляється у власній системі цінностей, орієнтованої на благо інших людей, навколишнього середовища.

• Пізнавальний аспект проектної технології відображає вміння оперувати науковим змістом, здійснювати міждисциплінарний перенесення, проявом творчості при вирішенні проблеми.

• Комунікативний аспект діагностується по вмінню учнів відстоювати свій погляд, проявляти емпатію, здійснювати обмін цінностями під час дискусії, надавати допомогу товаришам.

• Організаційний аспект проявляється в чіткості роботи за планом, узгодження діяльності всіх учасників в групі, результативності у виборі.

Проектна технологія включає проміжну і підсумкову оцінки проекту і здійснюється або вчителем, або незалежними експертами з числа учнів. Оцінка результатів роботи повинна бути такою, щоб учні пережили ситуацію успіху. З цією метою організується спільне обговорення проекту учителем і учнями.

Використання методу проектів в шкільному курсі біології розглядається як «вищий пілотаж» вчителя в технології особистісноорієнтованої освіти, так як вчитель створює умови для самореалізації школяра, націлює його на пошук шляхів оптимального вирішення проблеми. [12,37]

Якість виконання проекту залежить від багатьох складових: творчої активності учасників, вмілого керівництва, вдалого підбору методів і засобів для реалізації проекту і т. д. Найбільш значущою в даному процесі є творчість учня, для розвитку якого надаються широкі можливості. [13,60]

Як показує досвід роботи, учні відчувають труднощі на етапі експертизи проекту, не володіють прийомами оцінки діяльності товаришів у процесі захисту проекту.

Виконання та захист кожного проекту оцінювалися проектантом, учителем і учнями класу. Оцінка проводилася в балах (0; 5; 10; 20) за п'ятьма критеріями кожного виду роботи. Рейтингова оцінка розраховується як середньоарифметичне трьох показників. [10,21]

Оцінка діяльності проектанта

Сумарна оцінка захисту проекту: Відмінно — 155-200 балів. Добре100—154 бали. Задовільно - менше 150 балів. У процесі навчання проектування важливо звертати увагу на розвиток у школярів системи проектувальних здібностей: розробляти проект, здійснювати його експертизу, оформляти проект у відповідності з загальноприйнятими нормами оформлення творчих робіт, публічно виступати, оцінювати себе.

При навчанні учнів прийому оцінювати себе Т. В. Шамова пропонує наступний алгоритм рефлексії:

• Я— як почував себе в процесі навчання, чи було мені комфортно, з яким настроєм працював, задоволений собою.

• Ми — наскільки мені комфортно працювалося в малій групі; я допомагав товаришам, вони допомагали мені, — що було більше; авторитетний я в питанні...; у мене були труднощі в роботі з групою.

• Результат — я досяг мети навчання; мені цей матеріал потрібен для подальшого навчання практики, просто цікавий); у чому зміг, чому; як мені подолати свої проблеми.

В результаті роботи учні оволодівають системою проектувальних умінь і набувають нову інтелектуальну якість — здатність вчитися на власному досвіді і досвіді інших.

2.6. Моделювання навчальних занять

При моделюванні навчального заняття необхідно співвіднести структурні компоненти його (або системи навчальних занять) з наступними етапами роботи над проектом: запуск проекту, планування роботи, визначення рівня готовності до пошукової роботи, збір інформації, структурування інформації, обмін інформацією, оформлення результатів роботи, експертиза проекту, рефлексія.

ВИСНОВОК

Проектна технологія, орієнтована на навчання конкретного учня, а не середньостатистичного, вимагає від шкільного вчителя особистісного підходу в навчально-виховному процесі. Саме в умовах індивідуалізації навчання з'являється можливість для реалізації творчого потенціалу кожного учня. Не секрет, що серед учнів у класі є інтелектуальні нероби, які вміють, але не бажають вчитися. Причина даного явища деколи криється в тому, що навчання втратило потаємний сенс, перетворившись на повідомлення певних знань. Між тим вчення може стати захоплюючим заняттям, якщо теоретичні знання розглядати як фундамент для власної творчості.

Наведені приклади показують, що в проектній діяльності з'являється можливість обліку корпоративних інтересів. Дуже важливо, що проектні роботи дозволяють розкрити зв'язки між шкільними предметами і областями знань, які в школі практично не вивчаються. При виконанні робіт учні не тільки реалізують свої знання, знаходять нові ідеї, факти, концепції, але і демонструють вміння розуміти, приймати і застосовувати інформацію та доносити її для своїх однолітків у незвичайній, цікавій формі.

Розглянуті вище роботи включають, крім текстового матеріалу, графічний, а також відеоматеріал, які самі по собі стають цінними джерелами інформації щодо дослідженої теми і можуть слугувати навчальним матеріалом за програмою «Діти — дітям».

В цілому, даючи оцінку ролі проектної діяльності учнів, можна сказати, що вона допомагає підготувати учнів до життя в інформаційному світі, розвиває комунікативні здібності, підвищує їх загальнокультурний рівень, сприяє розвитку загальноцінностних якостей людини.

На закінчення відзначу, що в проектній технології навчання закладені можливості для розвитку креативної діяльності не лише учня, але й учителя. Завдання педагога в даній роботі полягає в тому, щоб ненав’язливо виявляти та розвивати творчі здібності учасників проекту, а для цього вчитель повинен вміти здійснювати діалог з учнем, зробити педагогічний процес дієвим процесом спілкування. На відміну від класноурочної системи, у проектній діяльності простіше створити атмосферу співтворчості і співпраці. Спілкування педагога з учнями стає воістину глибинними, а їх взаємодія рефлексивним, що створює умови для розкриття особистісного потенціалу та творчого становлення молодої людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Активні форми та методи навчання біології / Уклад. К.М. Задорожний. –

Х.: Вид. група «Основа», 2008. - 123, [5] с. – (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.12 (72))

2. Бокоч О.С., Головчук О.І., Паланейчик І.В. Готуємося до олімпіади з екології. Навчально-методичний посібник. – Ужгород, Гражда, 2013.-190с.

3. Єрмаков І. Г., Шевцова С. М. Метод проектів у контексті життєвих результатів діяльності учнів // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова,О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с.

4. Захарюгіна Н.М. Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інноваційних технологій на уроках біології / Н.М. Захарюгіна // Біологія. - 2008. - №23.- С.12-14.

5. Іщенко В. Інноваційне забезпечення педагогічного процесу через проектну діяльність // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с.

6. Киян Т.Г. Проектна й дослідна діяльність у позакласній роботі з біології / Т.Г.Киян // Біологія. – 2011.- №2.- С.17-20.

7. Кулініч О. Інтерактивні уроки біології людини. 9 клас / О. Кулініч, Л. Слободянюк. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с. – (Б-ка «Шк. Світу»). 8. Прохорова О.А. Проектний підхід як засіб активації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення хімії / О.А. Прохорова // Хімія. – 2008.- №23.- С.25-26.

9. Пруцакова О. Дидактичні ігри в екологічному вихованні учнів / О.

Пруцакова // Біологія і хімія в школі. – 2000. - №6.- С.32-38.

10. Савустьяненко Т.Л. Інновації на уроках біології / Т.Л. Савустьяненко, А.В. Савустьяненко. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. - 192 с.- (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.7 (55)).

11. Сеньків Ю.О. Екологічне виховання школярів / Ю.О. Сеньків // Біологія.- 2008.- №36.- С.5-6.

12. Свінченко І.А. Інтерактивні форми діяльності на уроках біології. Частина І. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 95, (Б-ка журн. «Біологія»; Вип.4 (100)).

13. Янголь М.П. Метод проектів як основний вид пізнавальної діяльності учнів на заняттях природничого циклу в сільській малокомплектній школі / М.П. Янголь // Біологія. – 2010. – С.14-16.