Підготувала навчальний посібник:
Вовк Антоніна Олександрівна — вчитель початкових класів Одеського ліцею № 84 Одеської міської ради
Навчальний посібник “Практична орфографія для початкової школи” має допомогти вчителю початкових класів підвищити ефективність уроків української мови, підняти результативність роботи учнів, активізувати їх діяльність на уроці.
П Е Р Е Д М О В А
Навчальний посібник “Практична орфографія для початкової школи” — це збірник вправ, які допоможуть вчителю початкових класів підвищити ефективність уроків української мови, підняти результативність роботи учнів, активізувати їх діяльність.
У збірнику можна знайти вправи та завдання творчого плану, розвиваючого напрямку. Приділяється увага вправам щодо розвитку усного, писемного мовлення. Обов’язкова присутність вправ для контролю та самоконтролю знань учнів.
Посібник пропонує правила з орфографії і практичні вправи для учнів початкової ланки освіти.
Посібник складається з двох частин: теоретичної і практичної.
В теоретичній частині відібрані необхідні лінгвістичні відомості з української мови для учнів початкових класів в межах діючої програми.
Практичний матеріал ілюструє теоретичні положення посібника, підібраний з урахуванням особливостей лексики південного регіону.
ПЕРЕНОС СЛІВ
Частини слів з рядка в рядок переносяться за складами: мо-ло-ко, зо-ло-то. При цьому:
1. Слова із збігом приголосних звуків можна переносити по-різному: ли-стки, лис-тки, лист-ки.
2. Склад з однієї букви залишається на рядку і не переноситься: оси-ка, ірис.
3. Слова з апострофом після префікса, як і інші, переносяться за складами. Апостроф залишається з попереднім складом: з'явився, об'ява.
4. Апостроф при переносі не відокремлюється від попередньої букви: бур'-ян, солов'-їний.
5. При переносі м'який знак (Ь) не можна відривати від попередньої букви: яблунь-ка, тополь-ка.
6. Подовжені приголосні можна переносити так: гіл-ля, гі-лля.
7. При переносі букву Й не можна відривати від попередньої букви: чай-ка, вій-на.
8. Не можна розривати ДЖ, ДЗ, якщо вони позначають один звук: си-джу, ґу-дзик.
ВЕЛИКА БУКВА
1. З великої букви пишеться перше слово в реченні: Тополі по волі стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем. (Т. Шевченко).
2. Велика буква пишеться в іменах, по батькові та прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Андрій, Олена, Наталія Анатоліївна, Тарас Григорович Шевченко, Франко, отаман Сірко, Леся Українка.
3. Велика буква пишеться у кличках тварин: кіт Мурчик, собака Шарко.
4. Велика буква пишеться в назвах держав, міст, сіл, вулиць, річок: Україна, місто Одеса, село Крижанівка, вулиця Дерибасівська, річка Дніпро.
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
1. Якщо між У, ДО, В, НА, З, ПО, НАД, ВІД, БІЛЯ, ПРИ, ПІД та іншим словом можна поставити питання або прикметник, то це прийменники. Пишемо їх окремо: у класі, над землею.
БУКВИ Е, И, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ
1. Написання ненаголошених Е та И перевіряється наголосом і за словником. Якщо написання слова перевіряємо наголосом, то для цього змінюємо форму слова: сестра — сестри, або добираємо спільнокореневе: втекти — втеча, зупинити — зупинка.
2. У ненаголошеній позиції завжди пишеться Е у звукосполученнях -ЕЛЕ-, -ЕРЕ-: оселедець, перемога.
ПРАВОПИС ДЗВІНКИХ ТА ГЛУХИХ ПРИГОЛОСНИХ
1. Дзвінкі приголосні в кінці слів і у середині слів перед глухими звучать дзвінко: гриб, міг, рибка, дужка, важко.
2. Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких: боротьба — боро[д']ба, просьба — про[з']ба, молотьба — моло[д']ба, вокзал — во[г]зал, лічба — лі[дж]ба, футбол — фу[д]бол.
3. Дзвінкий [Г] може уподібнюватись до глухого [Х] в окремих словах: нігті — ні[х]ті, кігті — кі[х]ті, легкий — ле[х]кий, вогкий — во[х]кий.
4. Щоб перевірити сумнівний приголосний звук, треба слово змінити так, щоб після приголосного був голосний звук: просьба — просити, дьогтю — дьоготь.
5. Якщо слово не можна змінити так, щоб після приголосного стояв голосний звук, то написання слова треба запам'ятати або перевірити за словником: призьба, мерехтіти, анекдот, футбол.
ВЖИВАННЯ М'ЯКОГО ЗНАКУ
1. Буква м'який знак (Ь) позначає м'якість приголосного звука: вітерець, ніжність, ненька. М'який знак можна ставити лише після семи букв: д, т, з, с, ц, л, н (де ти з'їси ці лини?).
БУКВОСПОЛУЧЕННЯ ЬО, ЙО
1. ЬО пишеться після приголосного для позначення м'якості приголосного перед О: польовий, мальовничий.
2. ЙО пишеться на початку слова і після голосного: Йосип, бойовий.
ПОДОВЖЕНІ ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
1. М'який подовжений звук на письмі позначається двома однаковими буквами: відмінник, годинник.
ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА
1. Апостроф ставиться після твердих приголосних б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, коли вони позначають два звуки: здоров'я, в'юн, солов'ї, бур'ян.
2. Апостроф ставиться після префіксів, які закінчуються на твердий приголосний перед я, ю, є, ї: з'явитися, роз'їзд, об'ява.
ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ З-, С- У КІНЦІ ПРЕФІКСІВ
1. У кінці префіксів РОЗ-, БЕЗ- незалежно від вимови завжди пишеться буква З-: розписка, розказати, безтурботний.
2. Перед буквами к, п, т, х, ф пишеться префікс С-. Перед усіма іншими буквами, що позначають приголосні звуки, пишеться префікс З-: сказав, зробив, стиснув, зшив.
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ
ІМЕННИКІВ 1-ї ВІДМІНИ В ОДНИНІ
1. У називному відмінку однини іменники 1-ї відміни мають закінчення -А, -Я і відповідають на питання хто? що?: груша, пісня, земля, Микола.
2. У знахідному відмінку однини іменники 1-ї відміни мають закінчення -У, -Ю і відповідають на питання кого? що?: річку, землю, лисицю.
3. У родовому відмінку однини іменники 1-ї відміни мають закінчення -И, -І і відповідають на питання кого? чого?: айстри, калини, пісні, дівчини, бабусі.
4. У давальному відмінку однини іменники 1-ї відміни мають закінчення -І, після голосного та апострофа -Ї і відповідають на питання кому? чому?: сім'ї, площі, подрузі.
5. У місцевому відмінку однини іменники I відміни мають закінчення -І, після голосного та апострофа і відповідають на питання на кому? на чому?: у сім'ї, на площі, на подрузі.
ПРИМІТКА: Перед закінченням -І у давальному та місцевому відмінках приголосні г, к, х переходять відповідно в з, ц, с: муха — мусі, нога — нозі, собака — собаці.
6. В орудному відмінку однини іменники 1-ї відміни мають закінчення -ОЮ, -ЕЮ, -ЄЮ і відповідають на питання ким? чим?: землею, смугою, мрією.
7. У кличному відмінку однини іменники 1-ї відміни мають закінчення:
-О: іменники — власні та загальні назви чоловічого і жіночого роду із закінченням на -А (Світлана — Світлано, Микола — Миколо, Україна — Україно, сестра — сестро, мама — мамо, весна — весно, лисичка — лисичко);
-Е: а) іменники — власні та загальні назви чоловічого і жіночого роду із закінченням на -Я (Катря — Катре, робітниця — робітнице, пісня — пісне, Ілля — Ілле);
б) іменники жіночого роду із закінченням на -А з основою на шиплячий звук (круча — круче, душа — душе);
-Є: іменники власні імена та загальні назви жіночого роду із закінченням на -Я, що виступає після голосного (Софія — Софіє, Марія — Маріє, надія — надіє, мрія — мріє, поезія — поезіє);
-Ю: іменники — загальні назви жіночого роду з відтінком пестливості із закінченням на -Я (бабуся — бабусю, матуся — матусю, доня — доню, киця — кицю).
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ
ІМЕННИКІВ 2-ї ВІДМІНИ В ОДНИНІ
1. Іменники 2-ї відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (кого? чого?), як і в знахідному (кого? що?) мають закінчення -А, -Я, -У, -Ю: клена, туману, Львова, класу, зайця, смальцю.
ПРИМІТКА: Правопис відмінкових закінчень іменників 2-ї відміни в родовому відмінку однини треба перевіряти за орфографічним словником.
А іменники середнього роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -А, -Я: поля, знання, села.
2. Іменники 2-ї відміни в давальному відмінку однини (кому? чому?) мають закінчення -ОВІ, -ЕВІ, -ЄВІ, -У, -Ю: чоловікові, коневі, обрієві, брату, полю, а в місцевому (на кому? на чому?) мають закінчення -ОВІ, -ЕВІ, -ЄВІ, -У, -Ю, -І: на тигрові, на дереві, на Андрієві, на онуку, на поїзді.
3. В іменниках 2-ї відміни чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини перед закінченням приголосні [г], [к], [х] змінюються на [з'], [ц'], [с']: бік — на боці, поріг — на порозі, вухо — у вусі.
4. Іменники 2-ї відміни в орудному відмінку однини (ким? чим?) мають закінчення -ОМ, -ЕМ, -ЄМ, -ЯМ: стільцем, пером, морем, краєм, пір'ям.
5. У кличному відмінку однини іменники 1-ї відміни мають закінчення:
-Е: а) іменники — власні та загальні назви чоловічого роду на твердий кінцевий приголосний основи (Артем — Артеме, Олег — Олеже, козак — козаче, студент — студенте);
б) іменники — загальні назви чоловічого роду мішаної групи із закінченням на -Р (столяре, гусляре, каменяре, пісняре);
-У: а) деякі іменники чоловічого роду із твердим кінцевим приголосним основи перед нульовим закінченням або закінченням на -О (син — сину, дід — діду, тато — тату);
б) іменники чоловічого роду із суфіксами -К, -ОК, -ИК (хлопчик — хлопчику, соловейко — соловейку, козачок — козачку);
-Ю: а) іменники — загальні назви чоловічого роду, що мають м’який кінцевий приголосний основи (татусь — татусю, дідусь — дідусю, красень — красеню);
б) іменники чоловічого роду із закінченням на -Й (гай — гаю, добродій — добродію, Олексій — Олексію);
в) іменники — загальні та власні назви чоловічого роду м’якої групи із закінченням на -Р (цар — царю, лікар — лікарю, кобзар — кобзарю, пекар — пекарю, Ігор — Ігорю).
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ
ІМЕННИКІВ 3-ї ВІДМІНИ В ОДНИНІ
1. Іменники 3-ї відміни в орудному відмінку однини (ким? чим?) мають лише закінчення -Ю. Перед закінченням -Ю приголосний подовжується. На письмі таке подовження приголосного звука передається двома однаковими буквами: піч — піччю, тінь — тінню.
2. Приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та [р] перед закінченням -Ю не подовжуються. На письмі після цих приголосних перед закінченням -Ю ставиться апостроф: любов'ю, матір'ю.
3. Не буває подовження звуків в іменниках 3-ї відміни в орудному відмінку однини перед закінченням -Ю при збігу різних приголосних звуків: мудрістю, ласкавістю.
ІМЕННИКИ 4-ї ВІДМІНИ
1. Іменники 4-ї відміни — це іменники середнього роду із закінченням -А, -Я (із суфіксами -АТ, -ЯТ, -ЕН при відмінюванні): маля — маляти, порося — поросяти, ім’я — імені.
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ У МНОЖИНІ
1. У давальному відмінку множини (кому? чому?) іменники мають закінчення -АМ, -ЯМ: рукам, братам, пісням.
2. В орудному відмінку множини (ким? чим?) іменники мають закінчення -АМИ, -ЯМИ: ножицями, вістями, словами.
3. У місцевому відмінку множини (на кому? на чому?) іменники мають закінчення -АХ, -ЯХ: в областях, на дорогах.
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ПРИКМЕТНИКІВ
1. Усі прикметники відмінюються за одним зразком без винятків:
ч. р. ж. р. с. р. множ.
Н. великий велика велике великі
Р. великого великої великого великих
Д. великому великій великому великим
З. великого велику великого великі
О. великим великою великим великими
М. на великому на великій на великому на великих
ІЗ СУФІКСАМИ -СЬК-, -ЗЬК-, -ЦЬК-
1. У суфіксах -СЬК-, -ЗЬК-, -ЦЬК- завжди пишеться м'який знак (Ь): Миколаївський, Подільський, Запорізький, Галицький.
ВЖИВАННЯ М'ЯКОГО ЗНАКА (Ь)
ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ
1. У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на м'який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням пишеться м'який знак (Ь): синього, синьому, у синьому.
ПРИМІТКА: У місцевому відмінку однини прикметники чоловічого і середнього роду можуть мати паралельні форми: у ранньому віці — в раннім віці.
ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ
1. Дієслова I дієвідміни в I особі однини мають закінчення -У, -Ю, в I особі множини -ЕМО, -ЄМО (-ЕМ, -ЄМ): співаю — співаємо, читаю — читаємо, пишу — пишемо.
2. Дієслова II дієвідміни в I особі однини мають закінчення -У, -Ю, в I особі множини -ИМО, -ЇМО (-ИМ, -ЇМ): просять — просимо, лежу — лежимо, стоять — стоїмо.
3. Дієслова I дієвідміни в II особі однини мають закінчення -ЕШ, -ЄШ, в II особі множини -ЕТЕ, -ЄТЕ: пишеш — пишете, читаєш — читаєте.
4. Дієслова II дієвідміни в II особі однини мають закінчення -ШИ, -ЇШ, у II особі множини -ИТЕ, -ЇТЕ: спиш — спите, стоїш — стоїте.
5. Дієслова I дієвідміни в III особі однини мають закінчення -Е, -Є, у III особі множини -УТЬ, -ЮТЬ: каже — кажуть, малює — малюють.
6. Дієслова II дієвідміни в III особі однини мають закінчення -ИТЬ, -ЇТЬ, у III особі множини -АТЬ, -ЯТЬ: говорить — говорять, стоїть — стоять.
ПРАВОПИС НЕНАГОЛОШЕНИХ ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ
ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО І МАЙБУТНЬОГО ЧАСІВ
1. У ненаголошених особових закінченнях дієслів пишемо Е, Є, якщо дієслово належить до I дієвідміни, И, Ї — в дієсловах II дієвідміни: сієш — сіємо — сієте, бо сіють (I дієвідміна); садиш — садимо — садите, бо садять (II дієвідміна).
ПРАВОПИС НЕ З ДІЄСЛОВАМИ
1. НЕ пишеться з дієсловами окремо: не побачусь, не шкодувати.
Додаток
ПЕРЕНОС СЛІВ
Завдання з теми:
1. Сформулюйте основні правила переносу слів.
2. Розділіть слова для переносу:
Зерно, стебельце, паляниця, жито.
3. Поміркуйте, як по-різному можна перенести ці слова:
а) чисто, личко, ручки, щічки;
б) космонавт, товариство, електрика.
4. Випишіть слова, які не можна переносити:
а) грім, абрикос, затінок, ідея, мрія;
б) поет, фрукт, адреса, плющ, екіпаж.
5. Розділіть слова для переносу:
а) пам'ять, п'ять, узгір'я, роз'їзд, кам'яний;
б) солов'ї, сузір'я, возз’єднання.
6. Серед поданих слів виберіть ті, які можна поділити для переносу, запишіть їх:
а) рульовий, бойовий, вірьовка, донька, льон, Марійка;
б) гайок, бадьорий, льотчик, синька, дзьоб, зайчик.
7. Використовуючи правила переносу, порівняйте слова в кожному стовпчику і знайдіть зайве слово:
заєць голова Юля
ведмідь ніс кубик
лев рука м'яч
8. Складіть із складів слова і запишіть три речення на тему "Черговий": ні, уч, тель, ка, вчи; ти, ді; чер, ві, го, клас.
9. Складіть із слів кожного рядка прислів'я, підкресліть слова, які не можна переносити.
Лінь, праця, а, марнує, годує, чоловіка.
Живи, учись, вік, вік.
Ліпший, клад, нащо, в, лад, сім'ї, коли.
На ставку
Василько з дідусем ідуть раненько на ставок. Зупинились під вербами. Дідусь сів на пеньок і закинув вудку. На гачок впіймався карась.
Питання:
1. Куди ідуть Василько з дідусем?
2. Де вони зупинилися?
3. Що зробив дідусь?
4. Хто впіймався на гачок?
ВЕЛИКА БУКВА
Завдання з теми:
1. Поділіть текст на речення і підкресліть орфограми "Велика буква у власних назвах". Підберіть до тексту заголовок.
Непомітно підкрадається осінь нечутною ходою чарівниця ступає вулицями Одеси Приморський бульвар одягає жовті багряні шати милує зір грою казкових барв набережна Чорного моря.
2. Запишіть під диктовку:
Вчитель Петро Іванович, дівчинка Катя Орлова, учень Віктор Чайка, коза Квітка, ріка Ворскла, сорока Галя.
3. Назвіть імена, які можуть належати і дівчаткам, і хлопчикам.
4. Попрацюйте з сусідом по парті: один учень записує назви тварини, а другий — кличку. Зразок: собака Жучка, кіт Мурчик.
5. Вибіркове списування. Спишіть ті речення, в яких є клички тварин.
В розвідку
Першими в космосі побували наші друзі — собаки. Вчені послали їх у розвідку. В ракетах літали Лайка, Білянка, Білка і Стрілка, Чорнушка і Зірочка. Собака Відважна п'ять разів була в космосі.
6. Письмово дайте відповідь на питання:
а) Як називається наша держава?
б) Як називається столиця нашої держави?
в) Як називається місто, де ми живемо?
г) Яка річка протікає через наше місто?
Слова для довідок: Дніпро, Україна, Одеса, Київ.
7. Підберіть необхідні за змістом слова, запишіть їх замість рисочок.
Найбільша ріка ---. Крізь--- до моря пливе. Не згине вона, не загине, допоки народ наш живе.
Слова для довідок: України, Київ.
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
Завдання з теми:
1. Спишіть. Прийменники підкресліть, доведіть, що підкреслені вами слова - прийменники.
Вересень щедро сонцем зігрітий. В школу повсюди сходяться діти. Квіти барвисті у них у руках. Вогники щастя ясніють в очах.
(І. Блажкевич).
2. Знайдіть у реченні місце прийменнику і визначте слово, з яким зв'язаний прийменник. Речення запишіть.
Випливло небо ясне сонечко. Перший промінь впав маленьке гніздо жайворонка. Він піднявся небо і заспівав пісеньку.
3. Із слів кожного рядка складіть речення. Прийменники підкресліть. Поясніть правопис прийменників зі словами.
а) Маєтком, чудовий, над, запах, стояв, квітів.
б) Довкола, ромашки, до, тяглися, сонця.
в) Садівник, кожному, подарував, квітці, по.
г) З, нектар, ранку, квітів, з, вечора, до, бджоли, збирають.
БУКВИ Е, И, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ
НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ
Завдання з теми:
1. Вставте пропущені букви, користуючись зміною форми слова:
а) в.сна, в.рба, л.ни, с.ло, з.мля;
б) пл.ве, ж.ве, пл.гати, з.ма.
2. Вставте пропущені букви, користуючись добором спільнокореневих (споріднених) слів:
а) в.ликий, м.довий, з.рновий, ст.повий;
б) кл.котіти, к.слиця, ш.потіти, гр.чаний.
3. Спишіть речення. Вставте пропущені букви. Слова із звукосполученнями -ЕЛЕ-, -ЕРЕ- підкресліть.
Край бер.га у зат.шку прив'язані човни. (Л. Глібов). Дж.рельце під в.рбою виблискує водою. (Т. Коломієць). Вже в.рба с.режками розцвіла і дзвенить над стежкою край с.ла. (К. Журба).
4. Користуючись орфографічним словником, перевірте правильність написання слів: апельсин, бензин, бетон, легенда, математика, медаль, директор, лимон, минуле, кишеня, пиріг.
5. Замініть дані слова перевірними: в.селий, з.лений, гл.бокий, в.ликий.
6. Складіть і напишіть невеличке оповідання на тему "У лісі взимку", використовуючи такі слова: зима, кущі, дерева, земля, сніг, сліди, дятел.
До слів з ненаголошеними Е, И підберіть перевірочні.
7. Самодиктант.
На зеленому горбочку,
у вишневому садочку
притулилася хатинка,
мов маленькая дитинка.
(Л. Українка).
ПРАВОПИС ДЗВІНКИХ ТА ГЛУХИХ ПРИГОЛОСНИХ
Завдання з теми:
1. Перепишіть, вставляючи пропущені букви, поясніть вимову і написання цих слів.
Лісовою сте.кою, між молодих ду.ків, багато гри.ків, ягі.ки полуниці, радіти знахі.ці.
З поданими сполученнями слів складіть твір-мініатюру "Несподівана знахідка".
2. Випишіть слова так, щоб поряд з кожним словом стояло перевірне: ле.ко, во.ко, ні.ті, кі.ті, дьо.тю, боро.ьба, про.ьба, лі.ба, моло.ьба, во.зал, фу.бол.
У яких словах написання пропущених букв ви не змогли перевірити? Звірте правопис цих слів за орфографічним словником.
Завдання з теми:
1. Вивчіть цей вірш, запишіть його по пам'яті. Проведіть взаємоперевірку.
Українка я маленька,
українці батько й ненька...
І чужого я навчаюсь,
але свого не цураюсь
(З народного).
2. Поясніть вживання м'якого знака.
Не забудь!
Ще малий, але ж сміливець!
сам біжить у гай...
Ти, мій хлопче, українець —
те запам'ятай.
(В. Терен).
Випишіть слова з м'яким знаком, допишіть три слова на дане правило.
Завдання з теми:
1. а) Від поданих іменників утворіть прикметники: колір, бій, поле, воля.
б) Поясніть вживання буквосполучень ЬО, ЙО.
в) З двома словами складіть речення.
2. а) Складіть речення із слів кожного рядка:
Блакить, холоне, неба, літн..го.
Вибирає, дз..бом, зернятка, дятел, з, шишки.
Загін, бо..вого, повертався, з, завдання.
б) Запишіть, вставляючи пропущені букви.
ПОДОВЖЕНІ ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
Завдання з теми:
1. Утворіть іменники від поданих слів: світати, жити, відкрити, з’єднати, написати.
Слова з подвоєними приголосними поділіть на склади для переносу.
2. Закінчіть прислів'я, використовуючи слова для довідок. Зверніть увагу на написання слів з подовженими приголосними.
Пташка красна пір'ям, а людина...
... пташки росу п'ють, а пізні слізки ...
Яке сім'ячко, таке й ...
Слова для довідок: знаННям, раННі, ЛЛють, зіЛЛячко.
Вкажіть кількість букв і звуків у словах з подовженими звуками.
ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА
Завдання з теми:
1. Творче списування. Замініть виділені слова словами з апострофом. Поясніть його вживання.
У двір летить легеньке павутиння бабиного літа. За віконцем пташина родина в'є собі гніздечко. Червоні язики вогнища піднімалися високо в небо.
Слова для довідок: подвір'я, сім'я, полум'я.
2. Розподільний диктант. Запишіть слова у дві колонки: в першу — з апострофом, а в другу — без апострофа.
М'який, свято, риб'ячий, морквяний, цвях, м'язи, духмяний, солов'їна.
З двома словами придумайте і запишіть речення.
3. До поданих слів підберіть слова, протилежні за значенням: приїхати, спуск, виїзд.
Складіть з даними словами з апострофом словосполучення. Поясніть написання апострофа.
4. Розмістіть речення так, щоб вийшов зв'язний текст. Доберіть до тексту заголовок. Підкресліть слова з апострофом в корені — однією лінією, а слова з апострофом після префіксів — двома лініями.
По пір'їнці і соломинці складають вони хатку. У гаю солов'їна сім'я в'є собі гніздечко. Батько з матір'ю годують малят черв'яками. З'явились на світ маленькі пташенята. П'ятеро солов’ят гріються у м'якенькому пір'ячку.
ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ З-, С- У КІНЦІ ПРЕФІКСІВ
Завдання з теми:
1. Спишіть словосполучення. Які букви пропущено в словах?
а) бе.крає поле, зелена ро.сада, бе.хмарне небо, ро.дати сніданок;
б) ро.судливий хлопчик, бе.змістовна відповідь, бе.страшний воїн, сміливий ро.відник, ро.цвісти весною.
2. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви, виділіть орфограми в префіксах.
За річкою, у тремтливому мареві ро(з,с)тилався рідний край. (О. Гончар). А за Дніпром очі тонуть в бе(з,с)країй даличі. (І. Нечуй-Левицький). Оксамитове поле бе(з,с)краї переливами синіми грає. (Д. Луценко).
3. Замініть словосполучення словом з префіксом РОЗ-, БЕЗ-: широкий степ, пуста вулиця, чисте небо, сухе літо.
Слова для довідок: бе.хмарне, бе.дощове, бе.межне, бе.людна.
4. Утворіть від іменників з прийменниками прикметники з префіксом БЕЗ-: без води, без ціни, без сну, без надії, без контролю.
Зразок: без сну — безсонний.
5. Підберіть антоніми до слів. Виділіть орфограми "Букви З-, С- в префіксах": зв'язав, сильний, сніжний, грамотний, платний.
6. Із слів кожної групи складіть речення так, щоб утворився текст. Доберіть до тексту заголовок.
Ро.стилався, по, білий, степу, туман. Бе.шумно, і, ро.будив, вранішній, підкрався, колоска, до, промінчик, його, сонця. Росинка, з, скотилася, кришталева, і, по, землі, ро.теклась, травинки. Сяйво, ро.лилось, сонячне, степу, бе.мовному,по.
7. В словосполученнях добери з дужок потрібні букви: ніч (с,з)пустилася, день (з,с)гасав, (з,с)сунув брови, (з,с)трушувати росу, (з,с)сипати в комору, (з,с)хилити віти, (з,с)кинути ярмо, (з,с)жати пшеницю.
8. Утворіть за допомогою префіксів З-, С- нові слова і запишіть їх у два стовпчики: казати, терти, мити, ховати, в'язати, різати, дати.
9. Самодиктант. Знайдіть слова на вивчену орфограму.
Білі мухи налетіли,
Все подвір'я стало білим.
Не злічити білих мух,
Що летять неначе пух.
(М. Рильський)
10. Поясніть правопис префіксів.
Хто вона?
Лиха зима сховається,
А сонечко прогляне,
Сніжок води злякається,
Тихенько тануть стане,-
І здалеку бистресенько
Вона до нас прибуде,
Кому-кому любесенько,
А дітям більше буде.
(Л. Глібов).
11. Складіть текст-розповідь на тему "Скоро зима".
Зробилось холодно, зжовкла трава, дерева струшують листя, спустився туман, збираються купками горобці, скував лід.
12. Диктант "Перевіряю себе". Запишіть речення під диктовку, звірте написане з текстом.
Рум'яна осінь схилить віти, горіхи зжовкнуть на ліщині. (М. Стельмах). Дощ зшиває з небом землю ниткою сріблястою. Темная діброва стихла і мовчить. (Я. Щоголів). Хитру сороку спіймати морока. (Скоромовка). Скотилося сонце з високого неба. (М. Коцюбинський).
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ
1-ї ВІДМІНИ В ОДНИНІ
Завдання з теми:
Називний відмінок
1. Спишіть, дописуючи замість крапок потрібні закінчення іменників 1-ї відміни в називному відмінку. Підкресліть в реченні граматичну основу.
У кожної людини є своя зірка... Як людина народжується, то в небі засвічується нова зор. . На галявині росте струнка берез. .
2. Спишіть. До іменників 1-ї відміни у називному відмінку однини напишіть в дужках питання, виділіть закінчення цих іменників.
Під вікном розцвіла черемха. Через галявину в'ється лісова стежка. Рясна роса вкриває холодну траву. Ні вікон, ні дверей, повна хата людей. (Загадка).
3. Поширте речення другорядними членами і запишіть. Виділіть закінчення іменників 1-ї відміни в називному відмінку однини. Підкресліть у реченні підмет.
Йшла дівчинка. Звивалась доріжка. Видзвонює вода. Колоситься нива. Оживає земля.
4. Запишіть по пам'яті, виділіть закінчення іменників 1-ї відміни у називному відмінку однини.
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
тиха казка бабусі,
ніжна пісня матусі...
(П. Бондарчук).
5. Вибірковий диктант. Запишіть іменники 1-ї відміни в називному відмінку однини, поставте питання, виділіть закінчення.
Червона калина — то наша родина. (З народного). Там у полі криниченька, навколо пшениченька. (З народного). Говорила нивка, щоб не боліла спинка. (З народного). Розливається пісня луною. Пшениця важким колосом схилилась до землі.
Знахідний відмінок
1. Спишіть. Знайдіть іменники 1-ї відміни, вжиті в знахідному відмінку однини.
У неділю діти пішли на річку. Там вони ловили рибу. Хлопець піймав щуку. Бабуся зварила смачну юшку.
2. Запишіть відгадки до загадок. Поставте іменники в знахідному відмінку однини, визначте закінчення.
У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду. Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. У воді купалася, сухою зосталася.
3. Дайте повні відповіді на запитання, поставивши слова, що в дужках, у знахідному відмінку.
Кого діти побачили в зоопарку? (Мавпа, змія, косуля, пума).
Що учні вивчають у школі? (Мова, математика, історія).
Що школярі посадили у саду? (Вишня, яблуня, слива, груша).
4. Запишіть за алфавітом назви міст. Поставте їх у знахідному відмінку однини, виділіть закінчення.
Вінниця, Полтава, Одеса, Вінниця, Горлівка, Шепетівка.
5. Запишіть речення, виділіть закінчення іменників у знахідному відмінку. Підкресліть граматичну основу в реченні.
Я дивлюсь на гомінливу веселу дітвору і згадую свою школу. І відчуваю, ніби вчителька кладе на моє плече свою теплу руку. Нас захоплювали її розповіді про рідну природу, Україну, її історію. Вчителька завжди піклувалась про нашу долю.
6. Попереджувальний диктант.
Був холодний осінній ранок. Визирнуло сонце з-за хмари. Скоса кинуло промінці на землю. Зазирнув один з них в нірку до старої черепахи. (О. Буцень). Якось уночі пішли ми з товаришем у розвідку. (Ю. Збанацький). Росла слава Києва, світами лунала. А з нею лунала слава і про незвичайну красу сестри Кия, золотокосої Либеді. (А. Лотоцький).
Родовий відмінок
1. Спишіть, дописуючи замість крапок закінчення іменників в родовому відмінку однини.
а) Трав., риб., черешн., земл..
б) Батьківщин., планет., акул., лисиц..
2. Подані іменники 1-ї відміни поставте в родовому відмінку однини.
Держава, дисципліна, республіка, революція, телеграма, температура.
3. Словниковий диктант. Поставте іменники в родовому відмінку однини, запишіть їх у дві колонки. У першу колонку запишіть іменники, що означають назви істот, у другу — іменники, що означають назви неістот.
Чернетка, шеренга, Ярина, мурашка, комаха, літера, косуля, телятниця.
4. Складіть і запишіть речення, вживаючи подані нижче іменники з прийменниками ДО, БІЛЯ, ВІД, З, НАВКОЛО, ДЛЯ.
Яблуня, верба, криниця, школа, клумба.
5. Попрацюйте з орфографічним словником. Зі словами із словника складіть речення, вживаючи ці слова в родовому відмінку однини. Випишіть із словника п'ять іменників 1-ї відміни.
6. Коментоване письмо.
Після грози запахло свіжістю. Сонячне проміння пробилось через крону горобини. Діти веселились коло ялинки. У лисиці рудий пухнастий хвіст. До білки в гості завітав їжачок.
Давальний і місцевий відмінки
1. Поставте іменники у давальному і місцевому відмінках, виділіть закінчення.
а) Криниця, видра, площа, межа, природа.
б) Хатка, гуска, Шепетівка, крига, черепаха.
Зразок: райдуга — райдузі — на райдузі.
2. Складіть словосполучення, виділіть закінчення іменників у місцевому відмінку: під'їхати по стежці ходити на учениця спідниця при дорога рости в машина побувати на бібліотеці.
З двома словосполученнями складіть речення.
3. Спишіть речення без дужок. Поставте до іменників питання. Визначте їх відмінок. Скажіть, які прийменники вживаються з іменниками в місцевому відмінку.
Осіннє листя пожовтіло на стрункій (тополя). А на (осика) листя червоне. Мама купила (Оленка) нові черевики. По (земля) розстилався густий туман. При (дорога) ріс кущ калини.
4. Дайте повні відповіді на питання, поставивши слова, що в дужках у давальному і місцевому відмінках.
Де живе лисиця?(нора). А де живе риба? (річка). Де вчаться діти? (школа). Кому тато зробив санчата? (Ілля). Кому Даша дала сіно? (корова).
5. Спишіть, вставляючи пропущені букви, сформулюйте правило.
Купається в рос. золоте коло..я пш.ниці. У вранішній тиш. дзвінко співає соловей. У глибокій криниц. виблискує дзеркальна вода. Я ненавиджу брехню у всякій одеж.. (М. Рильський).
6. За поданим планом напишіть твір "У бібліотеці". Вживайте іменники у давальному і місцевому відмінках однини: школа, бібліотекарка, книга, подруга, учителька.
План
1. Світле приміщення.
2. Цікаві книги на полицях.
3. Мої друзі.
4. Читацькі новини.
Орудний відмінок
1. Поставте іменники в орудному відмінку однини, виділіть закінчення.
а) Роса, дошка, мрія, квітка, паща.
б) Вудочка, надія, береза, площа, земля.
2. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть, чому в одних словах ви написали закінчення -ОЮ, а в інших -ЕЮ.
Степовою дорог.. їхали браві козаки. Лун.. пронеслась по Таврії їхня слава. Легкою чайк.. по Дніпру козаки швидко добрались до Січі. Над земл.. розлилась козацька пісня.
3. Спишіть, додаючи замість крапок потрібні за змістом іменники в орудному відмінку однини. Поясніть написання закінчень цих іменників.
Туман прослався ... . Стоїть явір над ... . Гілки погнулись під сніговою ... . Милуватись яблун... . Степ зеленіє ... .
Слова для довідок: долина, яблуня, вода, одежа, весна.
4. Складіть речення з поданими прийменниками та іменниками. Іменники вживайте в орудному відмінку однини.
Іменники: осока, жоржина, круча, площа, вудочка.
Прийменники: з, за, над, під, між, перед.
5. Диктант з обґрунтуванням.
Росою вкрилися поля.(Л. Компаніїць). Вчитель зайшов до класу з пачкою книжок під пахвою. (За А. Турбановим). Одспівує хурделицею зима. Широкою вулицею села йшов малий Федько з школи додому. (С. Олійник). Максимко після школи бігав стежкою в долину дивитися на повінь. (За В. Грінчаком).
6. Скласти речення з слів кожного рядка:
а) берегинею, На, жінку, Україні, величають.
б) Українці, оселю, теж, берегинею, свою, називають.
в) Злагодою, освячувалась, вона, хатнім, пожитком, піснею.
Завдання з теми:
Родовий відмінок
1. Подані іменники поставте в родовому відмінку однини. Правопис закінчень цих іменників перевірте за орфографічним словником.
а) Учень, козел, дуб, дощик, розум, вікно.
б) Урожай, Дніпро, майдан, Київ, море.
2. Прочитайте і спишіть. Підкресліть іменники 2-ї відміни однини в родовому відмінку. Напишіть в дужках до них питання.
Цього літа Петрусь з Оленкою уперше поїхали до Києва. Їм було цікаво ходити вулицями міста, милуватися берегами Дніпра. Дітям пощастило попасти до зоопарку. Тут вони побачили лева, ведмедя, верблюда, слона.
3. Утворіть з поданих словосполучень синонімічні, замінивши прикметники іменниками 2-ї відміни однини.
Вчительська розповідь, ведмежа послуга, польова берізка, акваріумна рибка, учнівський зошит.
Зразок: морський берег — берег моря.
4. Доповніть прислів'я іменниками 2-ї відміни в родовому відмінку. Закінчення перевіряйте за орфографічним словником.
На сміливого собака гавкає, а... кусає. Полохливий заєць і... боїться. Багато снігу — багато ... . ... ноги годують. Діло ... боїться.
Слова для довідок: майстер, боягуз, вовк, пеньок, хліб.
5. Випишіть іменники 2-ї відміни в родовому відмінку однини з прийменниками і зв'язані з ними слова.
З лісу шепче гілка. (А. Малишко). Біля нашого двору зацвіла калина. Земля стала мокрою від дощу. З-за туману визирнув повний місяць. Діти збирали квіти для гербарію.
Давальний і місцевий відмінки
1. Подані іменники поставте в давальному відмінку однини, виділіть закінчення іменників.
а) Будинок, журавель, село, край, поле.
б) Корабель, велетень, кінь, горизонт, народ.
2. Спишіть. Замість крапок поставте потрібне закінчення іменників.
Вітер сумно зітхає у га.. (Л. Українка). У березн. після хуртовини бувають несподівано дивовижні дні. (М. Стельмах). Бабуся розповідала онук. казку. Молоденькому горобц. надокучило жити в селі. (В. Лучук).
3. Подані іменники 2-ї відміни поставте спочатку в давальному відмінку, а потім в місцевому.
Борсук, кінь, степ, скарб, золото.
Зразок: (Кому?) столяру, (на кому?) на столяреві.
4. Перепишіть, іменники, що в дужках поставте в потрібному відмінку однини. Закінчення підкресліть.
На (поріг) вже стоїть холодна зима. Пізня осінь дає волю (вітер), (сніг). У (парк) стоять голі дерева. Глибокий спокій стоїть у (степ). (О. Гончар).
5. Вибіркове коментування. Поясніть правопис відмінкових закінчень іменників 1-ї і 2-ї відміни однини.
Уже багато років на Дніпрі працюють потужні електростанції. Іду лісом, ніби ступаю по золотому килиму. (О. Копиленко). У сонячному сяйві стояв старий хутір. (Г. Х. Андерсен). На кущику Дениско побачив красивого метелика. (І. Білий). Носить в лузі журавель конюшину та щавель. (М. Познанська).
Орудний відмінок
1. Подані іменники поставте в орудному відмінку однини і запишіть. Виділіть закінчення.
а) Хліб, господар, жито, цвіт, Дніпро.
б) Яблуко, зілля, килим, кістка, Дунай.
2. Прочитайте виразно. Випишіть іменники 2-ї відміни в орудному відмінку однини. Поставте їх у початкову форму. Виділіть закінчення.
Дрімають села
Дрімають села. Ясно ще
осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім вже
в повітрі потягає.
Ще ліс не стогне тим важким
осіннім, довгим тоном,
і ще стрілою ластівка
звиває над загоном.
(І. Франко).
Зразок: (чим?) сонцем, (що?) сонце.
3. Зоровий диктант з творчим завданням.
Ми їхали густим лісом. Під світлом фар килимом стелилося опале листя. Раптом ми побачили обліпленого листям їжачка.
Напишіть 2 — 3 речення про те, що було далі. Виділіть закінчення іменників 2-ї відміни в орудному відмінку однини.
4. Замість крапок в прислів'ях впишіть пропущені слова. Визначте відміну і відмінок вписаних іменників, виділіть в них закінчення.
Меле ..., як пес хвостом. Не той друг, що ... маже, а той, хто правду каже. Наймитові з ... не брататися. Або на щиті, або під ... . Одне творити..., а друге перти плуга.
Слова для довідок: хазяїн, язик, щит, мед.
5. Складіть і запишіть речення, поставивши в орудному відмінку однини подані іменники з прийменниками: за, перед, з, під, над.
Підручник, урок, шлях, міст, поле, товариш.
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ
3-ї ВІДМІНИ В ОДНИНІ
Завдання з теми:
Орудний відмінок
1. Поставте іменники 3-ї відміни в орудному відмінку однини, виділіть закінчення.
а) Кров, сіль, молодість, жовч, мудрість.
б) Подорож, емаль, далеч, шерсть, верф.
2. Утворіть словосполучення з дієслів та іменників, не змінюючи форми дієслова. Яка орфограма виступає в іменниках? Складіть з двома словосполученнями речення і запишіть їх.
Захоплююсь (розповідь); дихаю (свіжість); поділитись (радість); пишатися (мати); пахло (вогкість).
3. Пояснювальний диктант. Поясніть правопис іменників 3-ї відміни однини в орудному відмінку.
Вкривається зеленою скатертю земля. З радістю повертаються птахи в рідні краї. Весняною повінню розливаються річки. Петрик з матір'ю чують веселий спів жайвора. Весь світ дихає весняною свіжістю.
4. Використовуючи подані словосполучення, складіть текст на тему "Рідна матуся".
Гордитися матір'ю, світиться лагідністю, ділитися радістю і печаллю, сповнювати серце любов'ю, пишатися мудрістю.
5. Запишіть іменники у називному та орудному відмінках однини.
Легкість, швидкість, зелень, подорож, чесність.
Зразок: Н. (що?) ніч, О. (чим?) ніччю.
ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ
У МНОЖИНІ
Завдання з теми:
Давальний відмінок
1. Поставте подані іменники у давальному відмінку. Виділіть закінчення.
а) Книжки, машини, батьки, друзі, тіні.
б) Водолази, ночі, коліна, дощі, кози.
2. Відгадайте загадки, відгадки поставте в давальному відмінку множини, виділіть закінчення.
Довгі палички кругленькі —
сині, жовті, червоненькі.
На папері походили,
кольори свої лишили...
Звуться палички оці
кольорові ... .
Книжки читає, а грамоти не знає.
Під дубочком народились,
парасолькою накрились,
може б з лісу пострибали
якби другу ногу мали.
Язика не мають, а багато цікавого розповідають.
Зимою сплять.
Літом бринять.
Над садами літають,
солодку росу збирають.
3. Запишіть іменники у три стовпчики: в перший — іменники, що належать до першої відміни, в другий — до другої відміни, в третій — до третьої відміни. Виділіть закінчення і сформулюйте правило про правопис закінчень іменників у давальному відмінку множини.
Степам, дорогам, осям, полям, відрам, подорожам, яворам, каштанам, вістям, стежкам, ночам, сережкам, вежам, крилам, тіням.
Орудний відмінок
1. Поставте подані іменники в орудному відмінку множини. Виділіть закінчення.
а) Віночки, дині, хмари, дуби, ночі.
б) Сани, ягоди, журавлі, плеса, відповіді.
2. Прочитайте виразно вірш. Випишіть іменники в орудному відмінку множини. Поставте до них питання, виділіть закінчення.
Новорічна ялинка
Ой, весела в нас зима,
Веселішої нема, —
Грає срібними зірками,
В'ється синіми димками,
Снігом землю обійма.
(М. Рильський).
3. Спишіть, ставлячи іменники, що в дужках в орудному відмінку множини. Виділіть закінчення. З якими прийменниками вжиті іменники в орудному відмінку множини?
За (вікна) на трави впали роси. Над спраглими (степи) нависли дощові хмари. Під ясними (зорі) на воді блищала місячна доріжка.
Місцевий відмінок
1. Поставте іменники в місцевому відмінку множини з прийменниками. Виділіть закінчення.
а) Лини, воли, сливи, кроки, печі.
б) Вікна, бурульки, мальви, гарбузи, доповіді.
2. Спишіть, дописуючи закінчення іменників. Визначте відмінок.
По шибк.. застукотіли важкі краплі дощу. По дорог.. побігли жваві струмочки. Легенький вітерець промчав по нивк.. . У прозорих крапл.. заграло сонячне проміння. На мокрих дерев.. весело щебетало птаство.
3. З іменниками в місцевому відмінку множини з прийменниками складіть речення. Окремі з них запишіть. Виділіть закінчення.
У лісах, на заводах, у школах, на землях, при дорогах.
ВИМОВА І ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКІВ ІЗ
СУФІКСАМИ -СЬК-, -ЗЬК-, -ЦЬК-
Завдання з теми:
1. Спишіть речення. Підкресліть слова з суфіксами -СЬК-, -ЗЬК-, -ЦЬК-.
В небі волзькому у млі пролетіли журавлі. (О. Гончар). Чеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята. (О. Гончар). Козацька слава лунала по всій Україні.
2. Від поданих іменників за допомогою суфіксів -СЬК-, -ЗЬК-, -ЦЬК- утворіть прикметники. З двома утвореними прикметниками складіть і запишіть речення.
Житомир, Одеса, козак, море, Україна, Запоріжжя.
3. Спишіть, вставляючи потрібні суфікси.
До синіх далеких обріїв простяглися україн...і степи. Асканій...ий степовий заповідник знаходиться у Херсон...ій області. Хомутов...ий степ розкинувся на Доне...их просторах. У заповідних степах можна побачити скіф...і кургани.
ВЖИВАННЯ М'ЯКОГО ЗНАКА (Ь)
Завдання з теми:
1. Подані прикметники поставте в родовому, давальному та місцевому відмінках. Поясніть вживання м'якого знака (Ь).
Вечірній, самотній, домашній, безкрайній, осінній.
Зразок: Р Д М
пізнього пізньому у пізньому.
2. Запишіть речення, дописуючи закінчення прикметників. Визначте відмінок прикметника. Поясніть вживання м'якого знака (Ь).
На вечірн.... небі з'явився повний місяць. З житн.... борошна печуть смачний хліб. Літн.... порою, дружн.... гурбою діти пішли до річки.
ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ
Завдання з теми:
I особа дієслів
1. Спишіть. Виділіть закінчення дієслів I особи. Визначте дієвідміну дієслів.
Ми даємо слово вчитися добре. Ми знаємо багато казок. Ми поливаємо квіти на шкільній ділянці. Ми посадимо біля школи дерева.
2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу. Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок.
Сію, допомагаю, вибираю, пишу, стрибаю.
3. Запишіть дієслова в дві колонки. В першу — дієслова, що належать до I дієвідміни, в другу — дієслова, що належать до II дієвідміни. Виділіть закінчення. Порівняйте закінчення дієслів I і II дієвідміни.
Повземо, летимо, бачимо, встаємо, ростемо, співаємо, спимо, ховаємо, колемо, варимо.
4. Спишіть. Дієслова, що в дужках поставте в потрібній особі теперішнього і майбутнього часів. Виділіть закінчення.
Ми з нетерпінням (чекати) приходу зими. Заздалегідь (готувати) санчата, (ладнати) рукавички, (загострювати) ковзани. (Чекати) першого снігу і (мріяти) про веселі зимові розваги. (Вдарити) мороз. Земля (вкривати) білою ковдрою і ми (кататися) на санчатах, (спускатися) з гірки, (гратися) в сніжки.
II особа дієслів
1. Від поданих дієслів утворіть дієслова II особи однини і запишіть їх у дві колонки. В першу — дієслова I дієвідміни, в другу — дієслова II дієвідміни. Виділіть закінчення.
Чути, курликати, відчувати, соромитись, згадувати, доїти, славити, просити, бажати, кричати.
2. Від поданих дієслів утворіть дієслова II особи множини і запишіть їх у дві колонки. В першу — дієслова I дієвідміни, в другу — дієслова II дієвідміни. Виділіть закінчення.
Нести, возити, ходити, летіти, пасти, жити, кидати, повертати, видужати, дружити.
3. Виразно прочитайте вірш. Випишіть дієслова II особи однини. Виділіть закінчення.
Білочка
- Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
- У зеленому ліску
У дуплі, у соснячку
Я гризу горішки
І гриби, і шишки.
- А в морози люті, злі
Ти не мерзнеш у дуплі?
- Мене добре зігріва
Моя шубка хутрова.
І тому зимові дні
Мені зовсім не страшні.
4. До поданих дієслів доберіть синоніми. Поставте їх у II особі множини. Виділіть закінчення, визначте дієвідміну.
Хотіти, боятися, наказати.
Слова для довідок: заставити, бажати, жахатись, примусити, соромитися, прагнути, загадати, намагатися, умовити, наважуватися.
III особа дієслів
1. Спишіть, дописуючи замість крапок особові закінчення дієслів. Визначте дієвідміну.
Гори
Багато цікавого можна побачити в горах. Уже самим лише виглядом вони чару... нас. Уранці або ж на заході сонця гори бува... рожевими.
...На їхніх високих вершинах леж... вічні сніги. На гірських схилах рост... ліси, зелені полонини, біж... швидкі струмочки. В лісах вод...ся олені, косулі, дикі кабани, різні птахи.
2. Прочитайте виразно вірш. Знайдіть дієслова. Від дієслів III особи множини утворіть дієслова III особи однини, а від дієслів III особи однини — дієслова III особи множини. Запишіть. Виділіть закінчення.
З весняних пісень
Веселиться земля,
зеленіють поля,
розлилися гаї і діброви;
соловейко в садку
тьохка пісню дзвінку;
од квіток дух несеться чудовий.
А повітря легке
і проміння палке
в серці мрії роїм підіймають,
і мов сила нова
у грудях прибува,
і в душі якісь співи лунають...
(В. Самійленко).
3. До даних іменників додайте замість крапок відповідні дієслова. Виділіть закінчення в дієсловах, визначте дієвідміну.
Ручкою ..., олівцем ..., фарбами ..., милом ..., віником..., ганчіркою... .
Слова для довідок: підмітають, малюють, пишуть, миють, витирають, креслять.
З двома словосполученнями складіть і запишіть два речення.
ПРАВОПИС НЕНАГОЛОШЕНИХ ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ
ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО І МАЙБУТНЬОГО ЧАСІВ
Завдання з теми:
а) із вставленими буквами е, є;
б) із вставленими буквами и,і.
Обґрунтуйте вибір орфограми.
Держ.ться, купа.мося, роб.ш, бач.мо, навча.мося, грі.ш, заход.мо, стел.шся, змага.шся, бор.ться.
2. Від поданих дієслів утворіть дієслова в II і III особі однини та I і II особі множини і запишіть. Особові закінчення виділіть.
Вивчаю, одягаюсь, переставлю, плачу, прагну.
Зразок: відчуваю — відчувають — відчуваєш.
3. Перепишіть прислів'я, вставляючи в закінчення дієслів пропущені букви. Виділіть закінчення.
На чорній землі білий хліб род.ть. Все куп.ш, лише тата й мами — ні. Не брудни криниці, бо схоч.ш водиці. Криком дуба не зруба.ш. Як дба.ш, те й ма.ш.
4. Складіть твір на тему "Чергування", використовуючи дані словосполучення. Підкресліть орфограми: "Букви е, є, и, і в написаннях особових закінчень дієслів.
Заходиш до школи, відкриваєш клас, поливаєш квіти, витираєш пил, миєш дошку, роздаєш зошити.
Завдання з теми:
1. Спишіть. Поясніть написання НЕ з дієсловами.
Язика не має, а багато цікавого розповідає. (Загадка). Говорила нивка, щоб не боліла спинка. (Народна пісня).
Хоч у нього й шуба є,
та як холод настає,
він не їсть тоді, не п'є
і не ходить, не гуляє,
а у лігво спать лягає.
(Загадка).
2. Виразно прочитайте вірш. Випишіть дієслова з НЕ. Поясніть правопис.
Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь рясні,
не губіть ви останньої слави...
Гріє здалеку землю усмішка весни,
пробиваються проліски, трави.
Не злякать вам нікого, холодні сніги,
бо розтопче вас сонце блискуче
і нечуваний сміх залуна навкруги,
як тікати ви будете в кручі.
3. Запишіть під диктовку словосполучення. З двома з них складіть речення.
Не вчи вченого, сонечко не гріє, пташки не співають, не ходить по воду, не будить зрання.
4. Пояснювальний диктант.
Не знаєш броду — не лізь у воду. (Народна творчість). На чужий коровай очей не поривай. (Народна творчість). Не смійся з другого, щоб тобі не було того. (Народна творчість). Після Івана Купала не треба жупана. (Народна творчість).
Фонетика
Звуки
Голосні Приголосні
наголошені ненаголошені дзвінкі глухі
тверді м’які
Словотвір
основа закінчення □
префікс, корінь, суфікс
Морфологія
Самостійні частини мови Службові частини мови Вигук
іменник (хто? що?) прийменник
прикметник (який? яка? яке? які?) сполучник
дієслово (що робить?) частка
числівник (скільки? котрий?)
Синтаксис
Граматична основа (головні члени речення):
підмет присудок
Другорядні члени речення:
додаток (питання непрямих відмінків)
обставина (де? коли? як? звідки?)
означення (який? яка? яке? які?)
Текст
Що таке текст (У тексті речення зв’язані між собою за змістом. Речення про одне і те ж розміщені в певному порядку. Казка, повідомлення, оповідання, вірш — це тексти).
Як будується текст (Зачин, основна частина, кінцівка).
Розповідь (Повідомлення про події, що розвиваються і про їх завершення).
Опис (Опис основних ознак предметів або об’єктів і явищ).
Міркування (Тип тексту, в основі якого лежать причинно-наслідкові зв’язки).
Есе (Висловлює думку автора про щось).
Л І Т Е Р А Т У Р А