Комунальний вищий навчальний заклад
“Херсонська академія неперервної освіти” Херсонської обласної ради
Кафедра теорії та методики викладання природничо-математичних і технологічних дисциплін
Науково-методична лабораторія географії та економіки
Відділ освіти Новотроїцької районної державної адміністрації
За редакцією ГОРОБЦЯ А.Я.
ТОПОНІМІЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ
В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З ГЕОГРАФІЇ
Навчально-методичний посібник
Херсон – 2016
УДК 316.61:911.5/9:37.018.4(075)
ББК 74.2.64.3+74.200.58
Т 58
Рекомендовано до друку засіданням Вченої ради КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти” Херсонської обласної ради (протокол № 5 від 20. 09. 2016 р.)
Рецензенти:
Елькін М.В. – к. пед. н., професор, завідувач кафедри педагогіки та педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, член-кореспондент НАПН України.
Пилипенко І.О. – д. геогр. н., доцент, декан факультету біології, географії і екології Херсонського державного університету.
Сулима О.В. – к. пед. н., старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.
Філончук З.В. – к. пед. н., доцент кафедри теорії та методики викладання природничо-математичних і технологічних дисциплін, завідувач науково-методичної лабораторії географії та економіки КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”.
Топонімічна соціалізація учнівської молоді в позакласній Т 58 роботі з географії: навчально-методичний посібник / За ред. А.Я. Горобця – Херсон: Айлант, 2016. – 112 с.
У навчально-методичному виданні представлені матеріали 13 позакласних заходів з топоніміки вчителів географії Новотроїцького району Херсонської області в контексті соціалізації учнівської молоді.
Посібник призначений для використання в позакласній роботі загальноосвітніх навчальних закладів, на уроках географії та історії, на заняттях гуртків позашкільних навчальних закладів, для вчителів, керівників гуртків, учнів, а також для всіх, хто цікавиться топонімікою та соціалізацією.
УДК 316.61:911.5/9:37.018.4(075)
ББК 74.2.64.3+74.200.58
ЗМІСТ
Передмова…………………………………………………………………..... 4
ЛОКАЛЬНА ТОПОНІМІКА………………………………………………... 11
Горобець А.Я. Квест «Топонімічний ерудиціон»…………………........... 11
Полігешко І.В. Квест «Вивчай і знай свій рідний край»………………… 22
Фалько І.А. Вікторина «Топоніми Херсонщини»………………………... 28
Федько Т.В. Гра-подорож «Херсонщина рідна»…………………………. 34
РЕГІОНАЛЬНА ТОПОНІМІКА…………………………………………..... 41
Дмитришин М.П. Квест «Гідроніми України»…………………………... 41
Заколодяжна Ю.Г. Інтелектуально-розважальна гра «Я люблю
Україну»……………………………………………………………………... 48
Сушко О.О. Географічна гра «Топонімічний марафон»………………… 56
ГЛОБАЛЬНА ТОПОНІМІКА……………………………………………..... 65
Антоненко В.А. Гра-змагання «Подорож материками»…………………. 65
Афанасьєва С.О. Квест «Подорож топонімікою Північної Америки»… 71
Кобець Л.М. Квест «Подорож країною топонімів»……………………… 77
Марчук Т.М. Топонімічний брейнг-ринг «Євразія»……………………... 93
Риков М.М. Інтелектуальна гра «Брейн-ринг»…………………………… 99
Сільніченко В.І. Інтелектуальна гра «Морський бій».............................. 104
Відомості про авторів………………………………………………….......... 110 ПЕРЕДМОВА
Сучасні цивілізаційні процеси, посилені глобалізаційними викликами та вимірами, експансія новітніх технологій, постійна трансформація знань викликають в учнів потребу адекватно орієнтуватися в швидкоплинному потоці інформації. За таких умов неабиякого значення набуває вміння самостійно досліджувати навколишню дійсність, отримувати обґрунтовані результати та практично їх застосовувати. Зазначеному сприятиме переформатування вітчизняної освітньої парадигми у соціалізуюче русло. Такої якості освіти можна досягти зокрема завдяки засобам топоніміки в позакласній роботі з географії.
Одним із основних завдань системи національної освіти є плекання молодої української еліти, високоосвіченої, моральної, національно орієнтованої, здатної творчо й компетентно приймати складні рішення, відповідально підходити до виконання покладених на неї обов’язків, справедливо та критично оцінювати власні здобутки й прорахунки. У цьому контексті важливого значення набуває питання соціалізації молоді.
Топонімічна соціалізація – це процес інтеграції особистості в соціум шляхом топонімічного пізнання навколишнього світу, топонімічної самоідентифікації, самореалізації та самовдосконалення.
Саме топонімічна діяльність є ефективним засобом соціалізації підростаючого покоління, оскільки поєднує в собі динамізм і багатоплановість сучасного українського соціуму.
Топонімічне пізнання є важливим елементом активізації пізнавальнопошукової діяльності учнів під час самореалізації. Воно виступає стимулюючим фактором розвитку цікавості до вивчення минулого та сучасного шляхом пошуку зв’язків між географічними умовами місцевості й відображенням їх у назвах географічних об’єктів.
Топонімічна соціалізація спрямовує профорієнтаційну активність учнів на оволодіння основними компонентами самовизначення:
- знання про світ професій, що поєднує в собі інформацію про види професійної праці через вивчення та аналіз життєтворчості людей, іменами яких названі різноманітні географічні об’єкти, співпраця з працівниками закладів, установ, підприємств;
- образ «Я», що поєднує в собі знання про індивідуальні особливості учня, його можливості й інтереси;
- знання технології професійного самовизначення.
Комплексне географічне дослідження топонімії певного регіону здатне значно розширити уявлення про образ території народу, його географічний, історичний, політичний, культурний простір, а це є одним із завдань сталого розвитку соціальної сфери країни.
Здійснення цілісного топонімічного вивчення певного регіону як ландшафту, на якому протягом історичного часу в умовах різних географічних формацій склалася лише йому притаманна унікальна культура географічних назв, сприяє відновленню національно-патріотичних цінностей учнівської молоді та громади загалом.
Враховуючи сучасну парадигму вітчизняної освітньої системи, продуктивним методом топонімічної соціалізації виступає позакласна робота з географії, оскільки вона виходить за рамки обов’язкових навчальних програм і відрізняється від урочної форми метою, змістом, засобами, методологією.
Топонімічну соціалізацію учнівської молоді засобами позакласної роботи з географії ми розглядаємо як поліфункціональну систему, яка здійснює такі функції:
•навчання, що забезпечує задоволення освітніх потреб школярів у дослідницько-пошуковій творчості, формування компетентної особистості, готової навчатися впродовж життя;
•виховання, що передбачає формування національно свідомого, інтелектуально розвиненого громадянина України шляхом топонімічного
пізнання;
•розвиток, що включає поетапне вивчення, пошук, аналіз,
узагальнення локального, регіонального та глобального топонімічного матеріалу методами мотивації, стимулювання й заохочення;
•самовдосконалення, яке розглядають як процес і результат цілеспрямованої, змодельованої педагогічної діяльності, що забезпечує створення середовища соціального захисту та підтримки дитини, максимально сприяє соціальній адаптації та самоідентифікації школярів.
Основні функції топоніміки під час соціалізації учнів можна розглядати як систему процесів їх реалізації у двох групах:
§освітньо-виховній – задоволення освітніх потреб дітей у духовному, інтелектуальному, національно-патріотичному розвитку, активізація краєзнавчо-топонімічної роботи, створення умов для навчання впродовж життя;
§соціально-педагогічній – підготовка школярів до активного життя й професійної діяльності, забезпечення взаємодії процесів пошуку, узагальнення, аналізу, мислення, оздоровлення та організації змістовного дозвілля.
Таким чином, метою топонімічної соціалізації учнів є:
v формування гармонійно розвиненої особистості, інтелектуальної, соціально активної та національно свідомої, краєзнавчо-, топонімічноосвіченої, носія кращих надбань національної та світової топонімічної бази;
v виховання покоління з глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, патріотичними почуттями, здатного до пізнання, дослідження, саморозвитку та самовдосконалення.
Досягненню цієї мети сприяють такі основні принципи позакласної роботи з географії:
§творчої діяльності та самостійності учнів (виявлення творчих сил дитини, розвиток її автономії в пошуково-дослідницькій роботі);
§демократизації (співпраця педагогів, науковців, працівників архівів, бібліотек, музеїв, державних установ, краєзнавців з учнями);
§гуманізації взаємин (сприйняття особистості школяра як рівного, визнання його права на свободу, незалежну думку, виявлення індивідуальності).
Реалізація цих принципів забезпечується за умови якісного здійснення навчально-виховного процесу в позакласній діяльності, що має ґрунтуватися на таких засадах:
Øособистісно-орієнтованому навчанні та вихованні;
Øвпровадженні принципів самореалізації, самоактуалізації,
самоконтролю та саморозвитку особистості;
Øпартнерстві учасників топонімічного пізнання шляхом створення для них сприятливого освітнього середовища; Ø індивідуалізації навчання.
Створення виховних ситуацій в рамках топонімічної діяльності має сприяти соціальному становленню учнівської молоді, формуванню характеру майбутнього представника еліти держави.
Завданнями топонімічної соціалізації учнівської молоді в позакласній роботі з географії є:
1. Реалізація соціально значущих виховних завдань:
üвиховання свідомого громадянина України на принципах демократичних цінностей, топонімічного матеріалу, формування його громадського досвіду;
üстворення умов для вільного розвитку особистості;
üформування освіченої, конкурентноспроможної особи;
üформування гармонійної поведінки учнів у контексті загальнолюдського життя;
üформування в школярів навичок соціально активної індивідуальності; ü створення умов для виховання майбутнього краєзнавця та патріота.
2. Реалізація завдань з організації інноваційної навчально-виховної роботи:
ü спрямування освітньої діяльності в реалізації пропедевтичного, розвивального, навчального, компенсаторно-профорієнтаційного, коригувального цілепокладання;
ü створення умов для інтелектуального, духовного, творчого, топонімічного самовдосконалення учнів;
ü сприяння самореалізації особистості засобами локальної, регіональної та глобальної топоніміки;
ü обґрунтування топонімічної соціалізації учнів як інноваційного виду діяльності.
3. Реалізація завдань з організації топонімічного пізнання:
ü впровадження основних засад особистісно орієнтованого навчання та виховання юних топонімістів;
ü формування в учнів умінь, навичок та культури топонімічного дослідження;
ü організація пошукової, науково-дослідницької топонімічної роботи школярів в умовах формування сучасної освітньої системи;
ü визначення ролі інноваційних методів навчання в стимулюванні топонімічної діяльності дітей.
4. Реалізація завдань соціального захисту учасників топонімічного процесу:
ü пропаганда, популяризація топоніміки;
ü формування в учнів уміння визначати стратегію дослідження, а через неї – стратегію свого життя;
ü задоволення потреб учнів у самовизначенні й творчій самореалізації;
ü впровадження новітніх технологій у підвищення топонімічної компетентності учнів.
5. Реалізація завдань просвітницької діяльності:
ü поширення топонімічної інформації серед усіх учасників навчальновиховного процесу та громади;
ü висвітлення топонімічних досліджень на сторінках газет, журналів, освітніх сайтах, порталах, блогах;
ü створення буклетів, проектів, ігор, поетично-літературних творів, малюнків, пошукових робіт з топонімічного напрямку;
ü участь у розробці позакласних заходів;
ü написання науково-дослідницьких робіт з топоніміки.
Виконання зазначених завдань оптимально сприятиме топонімічній соціалізації учнівської молоді в позакласній роботі з географії.
Зміст наведених у посібнику топонімічних заходів визначається метою формування компетентностей особистості:
v науково-дослідницької – пошук, вивчення, аналіз, систематизація та узагальнення топонімічного матеріалу певного регіону; ознайомлення з методологією та методикою топонімічних досліджень;
v соціально-комунікативної – через спілкування з однолітками, педагогами, вченими, краєзнавцями, старожилами, працівниками архівів, музеїв, бібліотек, державних установ відбувається соціальна адаптація учнівської молоді, формується мовна культура й системно-логічне мислення, уміння працювати в колективі;
v національно-патріотичної – формування відповідальності до географічних назв, повага до славетних героїв, іменами яких найменовані різноманітні об’єкти, і нації загалом; причетність до новітнього державотворення;
v підприємливості – співвідношення власних інтересів і потреб з наявними ресурсами; організація особистої діяльності та роботи колективу; вміння складати алгоритм творчості та його реалізація; практична кмітливість, емпатія й рефлексія; формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство тощо);
v творчо-креативної – інтерпретація топонімічної бази засобами театру, поезії, хореографії, музики, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва; формування потреби в творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.
У навчально-методичному посібнику представлено уніфіковані топонімічні позакласні заходи: кожна розробка має мету, перелік необхідного обладнання, категорію дітей, на яких вона розрахована, хід проведення та перелік використаних джерел.
Матеріали систематизовані в три блоки:
І. Локальна топоніміка: топонімікон Новотроїцького району та Херсонської області;
ІІ. Регіональна топоніміка: топонімікон України;
ІІІ. Глобальна топоніміка: топонімікон материків, океанів, держав світу.
З метою підвищення професійно-предметної компетентності педагогів, мотивування їх до саморозвитку й самовдосконалення, оптимізації вільного часу, нами наведені варіанти відповідей на пропоновані форми роботи (у дужках курсивом).
Позакласні заходи можуть бути використані в наведених зразках, комбіновано або фрагментарно в навчально-виховному процесі загальноосвітніх, позашкільних і дошкільних навчальних закладів.
Навчально-методичний посібник адресований учителям, керівникам гуртків, учням, батькам, краєзнавцям, пошуковцям і широкому загалу.
Сподіваємось, що пропоноване видання стане вагомим підґрунтям організації топонімічної соціалізації учнівської молоді та надійним інструментом у роботі освітян.
А.Я. Горобець,
учитель географії Отрадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів,
методист навчально-методичного кабінету Новотроїцького РЦОНЗУО ЛОКАЛЬНА ТОПОНІМІКА
Горобець А.Я.
КВЕСТ «ТОПОНІМІЧНИЙ ЕРУДИЦІОН»
Мета: ознайомити учнів із топонімами рідного краю та їх походженням; сформувати уявлення про джерела утворення топонімів; показати зв’язок їх походження з історичним і географічним розвитком території; формувати навички розпізнавати топоніми та наводити приклади; розвивати інтерес до пошукової діяльності, вміння працювати із картами та додатковими джерелами інформації, навички групової роботи, ораторське мистецтво; виховувати почуття патріотизму та любові до своєї Батьківщини, ініціативність, креативність, підприємливість.
Обладнання: фізична карта Херсонської області, карта «Адміністративнотериторіальний поділ Новотроїцького району», проектор, ноутбук, презентація, роздатковий матеріал, маркери, картки, краєзнавча література, фото відомих об’єктів Херсонської області та Новотроїцького району.
Категорія: учні 9-11 класів.
Організаційний момент
Оголошення теми квесту та алгоритму його проведення. Поділ дітей на дві команди. Вибір учнівського журі та капітанів команд.
Топоніми є важливим інформаційним джерелом для вивчення змін, які відбулись у природі та суспільстві протягом історичного часу. І якщо одна географічна назва несе в собі історію окремих людей, то всі разом вони складають історію рідного краю. І, чим глибше ми пізнаємо минуле, тим краще здатні передбачати й творити майбутнє.
Тож, шановні квестери, дозвольте Вас запросити до мандрівки дивовижним і захопливим, казковим і мінливим світом топонімів нашої малої батьківщини.
Команди за 3 хв., використовуючи топонімічну базу рідного краю, створюють собі назву та девіз. Кількість балів – 3.
На проектор виведені види топонімів та їх значення. Командам треба за 2 хв. установити відповідності між ними. Кожна правильна пара – 1 бал.
1. Годоніми
2. Ойконіми
3. Ороніми
4. Гідроніми
5. Полісоніми
6. Фоніми
7. Спелеоніми
8. Лімноніми
9. Агороніми
10. Потамоніми
А. Назви міст
Б. Назви населених пунктів
В. Назви вулиць і провулків
Г. Назви печер
Д. Назви курганів
Е. Назви площ
Є. Назви річок
Ж. Назви водних об’єктів
З. Назви форм рельєфу
И. Назви озер
(Ключ: 1-В, 2-Б, 3-З, 4-Ж, 5-А, 6-Д, 7-Г, 8-И, 9-Е, 10-Є).
Команди витягають по одній картці, де вказано полісонім Херсонської області. За 5 хв. їм необхідно відтворити засобами театрального мистецтва походження назви даного міста рідного краю. (Кількість балів – 5).
На картках зобразіть кордони Херсонської області. За 5 хв. відгадайте урбаноніми Херсонщини за поданою характеристикою та під відповідним порядковим номером нанесіть їх на ментальну карту краю. Кожен правильний варіант – 3 бали.
1. Місто, назване на честь давньогрецького полісу. Засноване в 1778 р. (Херсон)
2. Місто, назва якого походить з тюркської мови («дженіче», що означає тонкий), засноване в 1784 р. (Генічеськ)
3. Місто, яке раніше називалося Голий Перевіз. Колись запорожці возили через нього сіль з Ягорлицьких соляних промислів. Місцевість була дикою. Без будь-якої рослинності, без жителів. Звідси й назва. Засноване в 1790 р. (Гола Пристань)
4. Місто, назване на честь генерала, якому після розгрому турків і татар у Криму Катерина ІІ подарували землі, де він і заснував слободу. Раніше називалося Іслам-Кермен (з тюркської мови – «свята фортеця»). Засноване в 1783 р. (Каховка)
5. Місто, яке раніше називалося Кизи-Кермен і було в 1695 р.
перейменоване на сучасну на честь взятої, здобутої перемоги. (Берислав)
6. Місто, будівництво якого почалося в 1952 р. на місці с. Ключове. У назві має приставку «Нова», як нове місто. (Нова Каховка)
7. Місто, засноване в 1894 р. на місці рибальського селища Али-Агок (із тюркської мови – «тиха пристань»). Сучасна назва пов’язана з царським генералом, якому належали дані землі. (Скадовськ)
8. Місто, яке раніше називалося Олешки, із ним пов’язана історія Олешківської Січі. (Цюрупинськ)
9. Місто, назва якого пішла від народу «таври», що населяв Кримський півострів. (Таврійськ)
На картках команди отримують нинішні та колишні назви населених пунктів Новотроїцького району. За 5 хв. вони повинні їх правильно поєднати.
Кожна правильна пара – 2 бали.
1. Сиваське
2. Новотроїцьке
3. Отрадівка
4. Громівка
5. Дружелюбівка
6. Ковильне
7. Заозерне
8. Новопокровка
9. Горностаївка
10. Сергіївка
А. Сари Булат
Б. Акермен
В. Джани-Киргиз
Г. Камрад
Д. Гесово
Е. Аірча
Є. Затис
Ж. Каїро-Тубал
З. Каракуї
И. Кульчі
(Ключ: 1-З, 2-А, 3-Б, 4-Е, 5-Г, 6-Д, 7-Ж, 8-В, 9-Є, 10-И).
Командам роздаються картки із назвою певного населеного пункту Новотроїцького району, але, щоб його відгадати, треба правильно розставити всі літери у слові. За 3 хв. учасники мають впізнати найбільшу кількість ойконімів регіону. (Кожне відгадане поняття – 1 бал)
ЕКССЬИВА – Сиваське, ЬЕКЦООТРКНВЇ – Новотроїцьке, ЯЧКААМ –
Маячка, ІВАКДОАДР – Одрадівка, АКИСВАІЛ – Василівка, ГКАІВМОР – Громівка, ЕППКАЛО – Попелак, ЕВНИД – Дивне, ЕРЇСІГАВК – Сергіївка, АФЕВІКОРД – Федорівка, ЛЬЕООМТРП – Метрополь, ААЧАКККІВР – Качкарівка, КАОВЕЕСНЗН – Вознесенка, ЇОФІСАКВ – Софіївка. Гра «Топорозминка»
Використовуючи топонімічну термінологію, учасникам за 5 хв.
пропонується скласти фізкультурну розминку на 1 хв. та продемонструвати її. (Кількість балів – 10: змістовність тексту розминки – 6 балів, якість демонстрації – 4 бали).
До участі запрошуються капітани команд. Діставши картку з назвою годоніма (вулиці) с. Одрадівки, вони мають пояснити її. Дозволяється радитися з членами команди протягом 1 хв. Правильна відповідь – 1 бал.
Гагаріна Зелена
Київська
Кримська
Миру
Молодіжна
Московська
Першотравнева
Степова
Можливі варіанти відповідей:
Гагаріна - названа на честь першого космонавта, Героя Радянського Союзу Юрія Олексійовича Гагаріна (1934-1968 рр.), який 12 квітня 1961 р. уперше в світі на кораблі-супутнику “Восток” обігнув земну кулю за 108 хвилин.
Зелена - назва вулиці пояснюється наявністю великої кількості зелених насаджень.
Київська - назву отримала через поселенців із Київської області.
Кримська - назву отримала через поселенців із АР Крим.
Миру – вулиця, назва якої має символічний характер, що віддзеркалює високий часовий пафос епохи.
Молодіжна - назву отримала, бо туди заселялись молоді сім’ї.
Московська - назву отримала через поселенців з Московської області.
Першотравнева - отримала назву на честь Першого травня - свята миру, праці і солідарності трудящих, яке стало традиційним державним святом ще в часи Радянського Союзу.
Степова – вулиця, назва якої пояснюється степовими просторами, які починаються за околицею населеного пункту.
Учитель зачитує опис топоніма Херсонської області. Учасники команд мають якнайшвидше відгадати його та показати на мапі. Кількість балів – 4: 2 бали – правильність відгадування, 2 бали – точність демонстрації на мапі.
1. Затока, що з тюркської мови перекладається як «западина з солоною гряззю, гниле море»? (Затока Сиваш)
2. Гідронім, який римляни величали – Скіфським морем, греки – Меотіда (з грецької мови – «молочне»)? (Азовське море)
3. Гідронім, який греки спочатку називали Понт Асинській
(«негостинне»), а пізніше, коли послабшала течія в Босфорі та Дарданеллах, а льодовик пішов за Урал (VIII-VII ст. до н. е.), – Понт Евксинським («гостинне»)? (Чорне море)
4. Потамонім, який римляни називали «Данапріс», слов’яни –
«Славутич», греки – «Борисфен» («той, що тече з півночі»)? (Річка Дніпро)
5. Потамонім, який греки називали Пантікап, що в перекладі означає «рибна ріка»? (Річка Інгулець)
6. Затока, яка одержала назву від давньогрецької колонії Каркіна у гирлі річки Гіпакіріс? (Каркінітська затока)
7. Півострів, назва якого походить від тюрського «домузла», що в перекладі означає «кабаняче гніздо», бо в минулому, в очеретових заростях, водилися дикі кабани? (Домузлавський півострів)
8. Острів, назва якого утворилася від тюркського слова «бирюк», що означає вовк, бо на острові їх багато водилося? (Бирючий острів)
9. Коса, назва якої походить від тюркського слова «арабат», що означає передмістя? (Коса Арабатська Стрілка)
Цілий ряд вулиць і провулків Новотроїцького району, що мають антропонімічні назви, номіновано на честь видатних місцевих мешканців. Пропонуємо разом декого згадати. Кожна команда витягає 4 картки з біографією славетного жителя краю. За 3 хв. потрібно дати правильну відповідь годоніма. За кожен правильний варіант – 3 бали.
Картка 1
Герой громадянської війни, кавалер двох орденів Червоного прапора. Роки життя: 1900-1932 рр. На цій вулиці він народився та мешкав. До 70-х років ХХ ст. вулиця називалася Матросова. Розташована в північній частині смт. Новотроїцького. (Вулиця Григорія Безродного)
Картка 2
Герой Радянського Союзу. Роки життя: 1910-1945 рр. Народився в селі Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області. Тут навчався в школі, працював. У листопаді 1943 року був прикликаний в ряди Радянської Армії і з цього часу – на фронті. Телефоніст роти зв’язку 1052-го полку 301-ї стрілецької дивізії 9-го корпусу 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, Слави ІІІго ступеня, медалями. (Вулиця Йосипа Антипенка)
Картка 3
Колишній директор радгоспу ім. Фрунзе (с. Василівка). Роки життя: 19281994 рр. Народився в с. Ново-Покровка Новотроїцького району Мелітопольського округу в сім’ї колгоспника. Закінчив 7 класів середньої школи.
Із 1944 р. по 1950 р. працював трактористом колгоспу “Червоний велетень”; 1950-1953 рр. – старший писар господарської частини 03400 Київського військового округу; 1953-1955 рр. – помічник комбайнера, а потім – бригадир виробничої бригади № 1 колгоспу ім. Мічуріна; 1955-1956 рр. – слухач середньої сільськогосподарської школи з підготовки голів колгоспів; в 1958 р. закінчив партійну школу в м. Одесі; 1958-1962 рр. – звільнений секретар парторганізації радгоспу “Червоний Сиваш” (с. Сивашівка); 1962-1994 рр. – директор радгоспу ім. Фрунзе.
Удостоєний урядових нагород: має два ордени “Знак Пошани”, медаль “За трудову доблесть” та медаль “За доблесну працю”. До 100-річчя з дня народження В.І. Леніна нагороджений орденом “Трудового Червоного Прапора”
(Указ Президента Верховної Ради від 22. 12. 1977 р.). (Вулиця Миколи Краснова)
Картка 4
Герой Радянського Союзу. Народився в 1906 р. на Дніпропетровщині. Із 1934 року по 1939 рік працював на Херсонщині завідуючим Новотроїцької ощадної каси. Командував ротою 1369-го полка 417-ї стрілецької дивізії. 10 жовтня 1943 року загинув в жорстокому бою за звільнення міста Великий Токмак Запорізької області. Поховали його у селі Раздол Михайлівського району
Запорізької області. Розташована вулиця в центральній частині смт. Новотроїцького. (Вулиця Степана Ляпоти)
Картка 5
Член групи опору підпільної організації періоду Великої Вітчизняної війни в смт. Сиваське під керівництвом І.А. Бензіна. Виникла вулиця в середині 60-х років ХХ ст. Розташована в північній частині смт. Сиваського. (Вулиця Олексія
Залати)
Картка 6
Герой Радянського Союзу. Народився 1907 р. в селі Новомиколаївка
Новотроїцького району Херсонської області. Закінчив авіаційне училище й з того часу пов’язав свою долю з армією – став кадровим офіцером. Свій останній виліт зробив 20 серпня 1944 року. Загинув у районі села Моложани Дакшіцького району Вітебської області Білоруської РСР. Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни І-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями. (Вулиця Івана Польового)
Картка 7
Льотчик, який загинув у роки Великої Вітчизняної війни, а його останки знайшли на території с. Василівки.
Народився 19 травня 1919 року в селі Лантєва Рязанської області. У 1930 р. сім’я переїжджає до Москви. Там він закінчив 460 школу. 19 жовтня 1940 року був демобілізований в ряди армії. Його направляють в авіаційну школу, а в 1943
р. присвоюють звання лейтенанта. З 1943 р. по 1944 р. служить льотчиком 402 знищувального полку.
Патрулюючи переправу через Сиваш, 11 березня 1944 р. загинув у нерівному бою з авіацією Німеччини. Останки поховані в Меморіальному комплексі в с. Василівка. (Вулиця Олексія Малашина)
Картка 8
Герой Радянського Союзу. Народився 1907 р. у селі Новомиколаївка Новотроїцького району Херсонської області. У нього було тяжке дитинство, мріяв стати кадровим військовим. Закінчивши артилерійське училище, стає кадровим командиром Радянської Армії. Літо 1943 року застало підполковника М. Шевченка на Курській дузі. Згодом його призначили командуючим артилерійської бригади. Бригада брала участь у звільненні Західної України, Польщі, Чехословаччини й закінчила свій бойовий шлях у Празі.
У 1946 році закінчив Вищі артилерійські курси при Військовій академії ім.
Ф. Дзержинського й продовжував службу в Радянській Армії. Після звільнення у 1957 році в запас біля двадцяти років був помічником начальника окружного Будинку офіцерів, працював у Музеї історії військ Червонопрапорного Прикарпатського військового округу.
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова ІІ-го ступеня, двома орденами Вітчизняної війни Іго ступеня, орденом Червоної зірки, медалями, орденами іноземних держав.
Проживав у м. Львові, підтримував тісні зв’язки з учнями Новомиколаївської загальноосвітньої школи. Помер 30 серпня 1999 року. Похований у Львові.
Розташована вулиця в межах с. Новомиколаївки. (Вулиця Мефодія
Шевченка)
За 5 хв. команди мають дати назву уявному населеному пункту, враховуючи місцеві традиції та умови, й представити власний ойконім з історією його виникнення. (Кількість балів – 10).
Квестери, дякую вам за активність, динамізм, креативність і знання назв малої батьківщини.
Топонімікон рідного краю – це скарбниця досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом, що є нетлінним у сфері матеріальної та духовної культури: це і приклад життя славетних земляків-героїв війни, праці, культури, освіти; це і гіркі помилки минулого, знання й аналіз яких дасть можливість уникнути їх у майбутньому; це той своєрідний місточок, який зв’язує покоління минулі з сучасними і прийдешніми.
Тож, досліджуйте та пізнавайте, пишайтеся та наслідуйте!
Члени учнівського журі підраховують бали, визначають переможців і нагороджують їх дипломами та пам’ятними подарунками.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Аналіз годонімів Новотроїцького району Херсонської області / А.Я. Горобець // Нові виміри сучасного світу: збірник матеріалів VIII Міжнародної інтернет-конференції (12-30 листопада 2012 р.). – Мелітополь:
МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2012. – С. 8-12.
2. Горобець А.Я. Генезис ойконімів Новотроїцького району / А.Я. Горобець / Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В.
Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 7-13.
3. Горобець А.Я. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області: історико-аксіологічний аспект / А.Я. Горобець // 70-річний шлях Херсонської області – досягнення та перспективи розвитку: матеріали обласної науково-практичної конференції (м. Херсон, 13 березня 2014 р.) / за заг. ред. С.В. Водотики, Ю.В. Кузьменко. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2014. – С. 109-113.
4. Горобець А.Я. Краєзнавчо-топонімічна діяльність як засіб соціалізації учнівської молоді / А.Я. Горобець / Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 39-43.
5. Горобець А.Я. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району Херсонської області / А.Я. Горобець, С.Б. Дорогань. – Херсон: ПАТ “Херсонська міська друкарня”, 2013. – 234 с.
6. Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ:
Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.
7. Горобець А.Я. Топонімічний словник Новотроїцького району
Херсонської області / А.Я. Горобець. – Херсон: Айлант, 2015. – 56 с.
8. Роль топоніміки у дослідженні рідного краю: матеріали ІІІ обласних краєзнавчих читань (31 січня 2013 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. –
Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2013. – 132 с.
Полігешко І.В.
КВЕСТ «ВИВЧАЙ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ»
Мета: ознайомити учнів із історією, географією та топонімами рідного краю, їхнім походженням; сформувати уявлення про джерела утворення топонімів; показати зв’язок їх походження з історичним розвитком території; формувати навички розпізнавати топоніми та наводити приклади; розвивати інтерес до пошукової діяльності, вміння працювати із картами атласу та додатковими джерелами інформації; виховувати почуття патріотизму та любові до своєї Батьківщини, рідного краю.
Обладнання: картки з завданнями, аркуші, ручки.
Категорія: учні 6-11класів.
Місце проведення: на місцевості (спортивний майданчик або парк).
Організаційний момент
Оголошення теми заходу та алгоритму його проведення. Кожен клас представляє команду у складі 5 учнів (3 хлопця й 2 дівчини). При проходженні дистанції враховується швидкість і правильність відповідей. За неправильну відповідь – штраф 5 секунд, які потім додаються до загального часу проходження дистанції. Вибір учнівського журі. Побажання від організаторів. Старт
Зупинка № 1. «Херсонщина історико-географічна»
1. Коли було утворено Херсонську область? (30 березня 1944 р.)
2. Скільки адміністративних районів у Херсонській області? (18)
3. Коли було утворено Новотроїцький район? (7 березня 1923 р.)
4. Скільки населених пунктів у Новотроїцькому районі? (44)
5. Яка чисельність населення Новотроїцького району? (37155 осіб)
6. Скільки смт. у Новотроїцькому районі? (2)
7. Скільки сіл у Новотроїцькому районі? (42)
8. Скільки міст у Херсонській області? (9: Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Таврійськ, Херсон, Цюрупинськ)
9. Коли засноване смт. Новотроїцьке? (1816 р.)
10. Як раніше називалося смт. Новотроїцьке? (Сарибулат)
11. Назвіть точну дату визволення м. Херсона від німецько-фашистських загарбників? (13 березня 1944 р.)
12. Який район нашої області називають «районом героїв»?
(Голопристанський - 14 героїв Радянського Союзу)
13. Назвіть адміністративно-територіальні одиниці, що межують з Херсонською областю? (АР Крим, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька області)
14. Коли засновано біосферний заповідник «Асканія-Нова ім. Ф. Фальц-
Фейна»? (1898 р.)
Команда отримує картку, на якій написані назви населених пунктів
Новотроїцького району, але щоб їх відгадати, треба правильно розставити всі літери у слові.
ЛАВІСАИКВ – ВАСИЛІВКА, СНЕКАКЕОВРС – ВОСКРЕСЕНКА,
НОРГАСОТАКЇВ – ГОРНОСТАЇВКА, ВАРГІКОМ – ГРОМІВКА, ЗОНЕЗЕАР – ЗАОЗЕРНЕ, РОНЕКОЬЦЇТВО – НОВОТРОЇЦЬКЕ, ДАРОКІВАД – ОДРАДІВКА, ВАРЕІСЇКГ – СЕРГІЇВКА, АИВСЕКСЬ – СИВАСЬКЕ, ВАКОЛЕЧ – ЧКАЛОВЕ.
Капітан команди отримує картку з характеристикою гідронімів Новотроїцького району, команда повинна відгадати правильні назви гідронімів.
1. Озеро, розташоване на півдні району в межах затоки Сиваш. Назва пояснюється округлою формою озера. (Кругляк)
2. Затока, розташована в Західному Сиваші та прилягає до Перекопського перешийку. Назва походить від тюркського слова. (Кугаранська затока)
3. Озеро в Новотроїцькому районі. Улоговина озера має лагунне
походження. Вода мінералізована (більше 20 г/л). (Оверʼянівське озеро)
4. Озеро, розташоване на півдні району в межах затоки Сиваш. Назва пояснюється наявністю значної кількості солі в озері. (Соляне)
Зупинка № 4. «Установіть відповідність»
Учасники квесту отримують картку з нинішніми та колишніми назвами населених пунктів Новотроїцького району, вони повинні правильно їх поєднати.
1. Воскресенка А. Кульчі
2. Громівка Б. Джани-Киргиз
3. Новомихайлівка В. Маєвка
4. Новотроїцьке Г. Доренбург
5. Новопокровка Д. Кеченлі
6. Сергіївка Е. Каїро-Тубал
7. Сиваське Є. Кічкем
8. Софіївка Ж. Сара Булат
9. Заозерне З. Каракуї
10. Чкалове И. Аїрча
(Відповіді: 1-Д; 2-И; 3-Є; 4-Ж; 5-Б; 6-А; 7-З; 8-В; 9-Е; 10-Г).
Команда отримує картку з назвами годонімів смт. Новотроїцького, учні повинні пояснити її походження.
Безроднього
Гоголя
Комарова
Космонавтів
Меліораторів
М. Білошкури Олімпійська
Шевченка
Варіанти відповідей:
Безроднього – вулиця, названа на честь Григорія Юхимовича Безроднього – героя громадянської війни, кавалера двох орденів Червоного прапора. На цій вулиці він народився та мешкав. До 70-х років ХХ ст. вулиця називалася Матросова. Розташована в північній частині смт. Новотроїцького.
Гоголя – вулиця, названа на честь письменника Миколи Васильовича Гоголя, який народився в Полтавській губернії, жив і працював у Петербурзі і Москві. Він написав багато відомих творів: «Вечера на хуторе близ Диканьки», «Тарас Бульба», «Ревизор» та ін.
Комарова – вулиця носить ім’я Володимира Михайловича Комарова – радянського космонавта, двічі Героя Радянського Союзу, нагородженого орденом Леніна і орденом Червоної Зірки. В.Комаров загинув під час посадки космічного корабля «Союз-1».
Космонавтів – вулиця, назва якої пояснюється значними успіхами Радянського Союзу в освоєнні космосу та в космонавтиці, де СРСР був піонером.
Меліораторів – вулиця, збудована в період будівництва меліоративних мереж в районі (середина 70-х 80-ті роки) для надання житла будівельникам та експлуатаційникам зрошувальних систем. Розташована в північній частині смт. Новотроїцького.
М. Білошкури – вулиця, названа на честь Михайла Івановича Білошкури. Утворена рішенням виконкому Новотроїцької селищної ради. Було перейменовано частину вулиці Дзержинського: від Безроднього – до вулиці Шевченка. Розташована в західній частині смт. Новотроїцького.
Олімпійська – вулиця, назва якої пов’язана з Літніми Олімпійськими іграми (ХХІІ) 1980 р., які проходили під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Москва. Розташована в східній частині смт. Новотроїцького.
Шевченка – вулиця, названа на честь великого українського поета й художника Тараса Григоровича Шевченка.
Складається певний текст про Новотроїцький район, у якому навмисно зроблені помилки. Учні повинні їх виділити.
Новотроїцьке – селище міського типу, адміністративний центр Новотроїцького району Херсонської області, розташоване на півдні (в центрі) району. Засноване 1820 р. (1816 р.) До 1855 р. (1862 р.) населений пункт мав назву аул Великий Сара Булат (з татарської мови – “жовта глина, болото” (через вміст у ґрунті значної кількості глини жовтуватого кольору) або Сарабулат, так звалась балка біля села, що перекладається як гострий меч). За іншими відомостями, носило іншу назву – Сарибулак, що означало – степ (безводне місце). Відноситься до ойконімів релігійного походження. Належить до Новотроїцької селищної ради. Площа смт. Новотроїцького – 180,20 км² (122,30 км²).
Фініш
Підведення підсумків
Члени учнівського журі підбивають підсумки і визначають переможців.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Аналіз годонімів Новотроїцького району Херсонської області / А.Я. Горобець // Нові виміри сучасного світу: збірник матеріалів VIII Міжнародної інтернет-конференції (12-30 листопада 2012 р.). – Мелітополь:
МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2012. – С. 8-12.
2. Горобець А.Я. Генезис ойконімів Новотроїцького району / А.Я. Горобець / Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 7-13.
3. Горобець А.Я. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області: історико-аксіологічний аспект / А.Я. Горобець // 70-річний шлях Херсонської області – досягнення та перспективи розвитку: матеріали обласної науково-практичної конференції (м. Херсон, 13 березня 2014 р.) / за заг. ред.
С.В. Водотики, Ю.В. Кузьменко. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2014. – С. 109-113.
4. Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ:
Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.
5. Горобець А.Я. Топонімічний словник Новотроїцького району
Херсонської області / А.Я. Горобець. – Херсон: Айлант, 2015. – 56 с.
Фалько І.А.
ВІКТОРИНА «ТОПОНІМИ ХЕРСОНЩИНИ»
Мета: поглибити й закріпити знання з географії та історії рідного краю, розвивати пізнавальний інтерес і стимулювати учнів до вивчення топонімічного й краєзнавчого матеріалу, виховувати любов до своєї малої батьківщини, формувати навички ефективної колективної взаємодії.
Обладнання: фізична карта Херсонської області, карта «Адміністративнотериторіальний поділ Херсонської області», роздатковий матеріал, картки, краєзнавча література.
Категорія: учні 8-9 класів.
Хід заходу
Організаційний момент
Оголошення теми вікторини, алгоритму її проведення. Вибір учнівського журі.
Вступне слово вчителя
Чи замислювались ви коли-небудь над географічними назвами, такими красивими, а іноді незрозумілими або навіть смішними? Кожна географічна назва не буває випадковою, вона має свою історію, у ній віддзеркалюються культура народу, природа країни, люди, які тут жили та залишили по собі добрий слід.
Одні назви відомі з давніх часів і збереглися до сьогодні, інші ж зникли в історії, але залишилися в народних легендах і переказах.
Епіграфом нашої вікторини стануть слова Дмитра Білоуса:
У назвах міст і сіл слова,
В яких щось рідне, таємниче,
В них голос предків ожива
Й сьогодні в рідний край нас кличе.
Важливими для нашого заходу є також слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід – і ти побачиш свій шлях у житті».
Тож розпочнемо нашу захоплюючу подорож рідним Херсонським краєм. Гра «Візитівка»
Учасники поділяються на 2 команди, вигадують їм назви та девіз. На це завдання відводиться 5 хв.
Команди по черзі дають відповідь на поставлені питання-тести. Правильна відповідь – 2 бали.
1. Від чого походить назва районного центру Каланчак:
а) там проживають високі люди, яких у народі називають «каланча»;
б) посеред населеного пункту стоїть величезна палиця (каланча), яку видно
звідусіль;
в) за назвою річки Каланчак, на якій раніше був кам’яний міст з каланчою;
г) каланча – з сарматської «свята фортеця».
2. Давньогрецька назва Інгульця «Пантікап» означає:
а) рибна річка; б) звивиста річка;
в) пересихаюча річка; г) гниле море.
3. Що означає назва півостроваЧонгар?
а) степ; б) пустеля; в) піски; г) ім’я татарського ватажка.
4. Від чого походить назва Каховка?
а) від назви села Каховка; б) від прізвиська козака Каховського;
в) від прізвища генерала М. Каховського – учасника російсько-турецьких
війн XVІІІ ст.;
г) від слова «кахкання» (на Дніпрі раніше жило багато диких качок).
5. Від чого походить назва Білозерка?
а) знаходиться на березі Білого озера;
б) від імені княгині Білозірки (за легендою);
в) в цій місцевості завжди ясні зорі;
г) тут прославився генерал царської армії Білозоров.
6. Від чого походить назва Горностаївка?
а) від слів «горное стояние» (високий берег Дніпра);
б) від прізвища козака Горносталя;
в) від назви тваринки горностая;
г) від прізвища генерала Горностаєва, який побудував тут укріплення;
д) у народі цю назву пов’язують з усіма вказаними припущеннями.
7. До 1956 року село Приморське називалось Карга. Що означає ця назва?
а) там часто помічали появу Баби Яги;
б) там жила відома знахарка Карга;
в) слово «карга» з тюркської – ворона;
г) слово «кар» з тюркської – чорний.
8. Звідки пішла назва районного центру Сірогози?
а) по назві балки Сірогозька;
б) від татарського «сари – огуд» (жовтий віл);
в) за назвою кургана Огуз;
г) раніше тут водилися сірі кози.
9. Від чого пішла назва Чаплинка?
а) від назви Чапельського поду;
б) від тюркського «чупли» («чапли») – болото;
в) за назвою птахів – чаплі;
г) у 1794 році тут проходила дорога Каховка – Перекоп, по якій «чапали»
чумаки.
10. Від чого пішла назва села Бургунка?
а) село заснували вихідці з Бургундії;
б) село прославилося виробництвом Бургундських вин;
в) від тюркського «бургун» – сверло (тут раніше був розвинений
теслярський промисел);
г) за назвою поширеної тут рослини буркун.
Команди витягують по черзі картки з завданнями, де потрібно розгадати гідроніми. Правильна відповідь – 2 бали.
1. Назва моря походить з глибокої давнини, найбільш відомою є іранська форма Ахшаєна («темні»), яка запозичена давніми греками у перекладній формі – Понтас Мелос або Аксейнос – «негостинне». Пізніше із розвитком грецьких колоній на березі моря воно отримало назву Евксейнос (Понт Евксинський) – «гостинне». З XV-XVI ст. застосовувалася назва Руське море. (Чорне море)
2. Море у різних народів мало різні назви. В античну епоху його називали Тамарунда, на мові меотів й інди, які заселяли прибережну територію, означало «мати моря». Дослівно ж цю назву виводять як «годувальниця Чорного моря». Стародавні греки називали його Меотійським озером, або Меотидою від назви племені меоти. Римляни море називали «Меотійське болото», слов’яни – Сурозьким і Синім. Від останньої деякі дослідники виводять сучасну назву. У східних джерелах на початку XIV ст. воно зазначене під назвою «кінець, гирло». У татар було ще відоме під назвою, яка складалася з слова «устя (Дону)»,«море». Звідси давньоруські назви Озарське. (Азовське море)
3. Затока на Заході Азовського моря, відокремлюється від нього вузькою довгою косою – Арабатською стрілкою. Найдавніший опис знаходимо у творах давньогрецького географа й історика Страбона, давньоримського ученого Плінія Старшого, який називав його озером Бук. Слово тюркського походження. Воно означає «западина, затока, лагуна». Термін співзвучний з іншим тюркським словом «прилипати», «прилипчивість». (Сиваш)
4. Річка мала різні назви: Борисфен – Бористен, Данапріс – Данапер,
Славута – Славутич. Найдавніша з писемних назв – Борисфен (Бористен) – згадується Геродотом (V ст. до н. е.), Птоломеєм (II ст.). Ця назва з іранського означає «широке місце». (Річка Дніпро)
5. Ріка, права притока Дніпра. Греки називали її Герос. Утворена від компонента Інгул за допомогою зменшувального суф. -ець. Дослівно:
«Маленький Інгул». (Інгулець)
Команда повинна за 5 хв. дати як найбільшу кількість правильних відповідей до запропонованих топонімів. Правильна відповідь – 2 бали.
Хороніми – назви будь-яких територій (областей, районів).
Ойконіми – назви населених місць.
Астіоніми – назви міст.
Урбаноніми – назви внутрішньоміських об’єктів.
Годоніми – назви вулиць.
Агороніми – назви площ.
Гідроніми – назви водних об’єктів.
Пелагоніми – назви морів.
Лімноніми – назви озер.
Потамоніми – назви річок.
Гелоніми – назви боліт.
Дрімоніми – назви лісів.
Ороніми – назви гір.
Дромоніми – назви шляхів сполучення.
Геоніми – назви доріг, проїздів.
Макротопоніми – назви великих незаселених об’єктів.
Мікротопоніми – назви невеликих незаселених об’єктів.
Антропотопоніми –назви географічних об'єктів, утворених від власного імені людини.
Основне значення і головне призначення географічної назви – фіксація місця на поверхні Землі.
Правильно пояснити ту чи іншу назву, розкрити її смислове значення й походження – означає отримати важливу інформацію про минуле свого краю: його природні умови, економіку, етнічний склад населення, історичні події тощо.
Топоніміка відображає не лише географічне середовище, а й ставлення суспільства до нього.
На численних прикладах топонімів Херсонщини переконуємося, наскільки географічні назви пов’язані з особливостями місцевості, відображають її характер, при тому не лише у фізичному, а й економіко-географічному плані.
Таким чином, топонім – це соціальне явище, яке не просто відображає властивості об’єкта, а подає уявлення про даний об’єкт, розкриваючи особливості колишньої матеріальної і духовної культури населеня. Цим топоніміка дуже важлива для історичної географії та інших географічних дисциплін, з точки зору яких вона давно вже є джерелом наукової інформації та допоміжною географічною дисципліною.
Зважаючи на вищесказане, топоніміка, хоча й спирається на закони мови, тісно пов’язана з природою, населенням і господарством території, тому широкому розумінні є розділом географічної науки.
Члени учнівського журі підраховують бали, визначають переможців і нагороджують їх дипломами та пам’ятними подарунками.
Список використаних джерел
1. Авдальян М. Почему так названы районные центры Херсонской области / М. Авдальян // Херсонская неделя. – 1987. – № 37.
2. Географія Херсонщини: навчальний посібник / І.О. Пилипенко (керівник), Д.С. Мальчикова, С.Л. Єрмакова, М.М. Руденко, О.М. Грачова, А.В.
Козловець, А.Ю. Саркісов. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. – 221 с.
3. Роль топоніміки у досліджені рідного краю: матеріали ІІІ обласних краєзнавчих читань (31 січня 2013 року, м. Херсон) / за ред. З.В.Філончук. –
Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2013. – 132 с.
Федько Т.В.
ГРА-ПОДОРОЖ «ХЕРСОНЩИНА РІДНА»
Мета: поглибити й закріпити знання з географії та історії рідного краю, розвивати пізнавальний інтерес і стимулювати учнів до вивчення топонімічнокраєзнавчого матеріалу; ознайомити учнів із топонімами рідного краю та їх походженням; формувати навички розпізнавати топоніми та наводити приклади; розвивати інтерес до пошукової діяльності, виховувати любов до своєї малої батьківщини; формувати навички ефективної колективної взаємодії, ініціативність, креативність.
Обладнання: картки з завданнями, мультимедійний проектор для демонстрації фотозапитань, фізичні карти України й Херсонської області. Учні забезпечені необхідним навчальним приладдям (аркуші паперу, маркери, лінійки.) Меблі розставлені для роботи двох команд по 6 учнів.
Категорія: учні 8-9 класів.
Хід гри
Організаційний момент
Оголошення теми гри та хід її проведення. Вибір журі та капітанів команд.
Херсонщина – чудовий, багатий, мальовничий край. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.
Ми з вами щасливі люди, адже живемо в чудовому куточку нашої України – Херсонщині. Ця давня земля споконвіку славилася плодоносними садами, родючими чорноземами та волелюбними людьми, що боронили свою землю від ворогів, примножували її багатства щоденною працею.
Любов до Батьківщини, до рідного краю – це найсвітліші й найвищі почуття. Коли така любов є в серці, тоді людина добра, щира, відважна. Ви, діти, маєте у своєму серці це високе почуття любові, а тому зможете зробити все для того, щоб наш край ставав квітучим, сильним і багатим. А для цього потрібно здобувати знання, багато знати, вміти, бо ж вам будувати майбутнє нашого краю.
Тож старайтесь вчитися так, щоб вами пишалася Херсонщина. Ми вирушаємо в захоплюючу мандрівку по рідному краю.
За 3 хв. учні повинні скласти слово з запропонованої комбінації літер, кожне відгадане слово – 1 бал.
ЕРНХОС – Херсон, КВНОРОЇЕЦЬОТ – Новотроїцьке, КРАУНАЇ –
Україна, АВИСШ – Сиваш, САКНЯАІ – ОВНА – Асканія-Нова, ЕІНГЕКСЧЬ – Генічеськ, ЛЕОШІКСВЬІК ИСПКІ – Олешківські піски, ОРМЕ ЗСОЬАВКЕ – море Азовське, РОХВАХ – ховрах, ВИКАОЛ – ковила, ТЕСП – степ, ОРЧНЗОЕМ – чорнозем, ОРДІПН – Дніпро, КСФИІ – скіфи, РБАСТЬАААК ТРСІКАЛ – Арабатська стрілка.
Команди витягують по одній картці, де записані питання-тести «Топоніми Херсонщини». Час зупинки 3 хв., кількість балів – 5.
Питання-тести «Топоніми Херсонщини»
1. Від чого походить назва районного центру Каланчак:
а) там проживають високі люди, яких у народі називають «каланча»;
б) посеред населеного пункту стоїть величезна палиця (каланча), яку видно
звідусіль;
в) за назвою річки Каланчак, на якій раніше був кам’яний міст з каланчою;
г) каланча – з сарматської «свята фортеця».
2. Давньогрецька назва Інгульця «Пантікап» означає:
а) рибна річка; б) звивиста річка;
в) пересихаюча річка; г) гниле море.
3. Що означає назва півострова Чонгар?
а) степ; б) пустеля; в) піски; г) ім’я татарського ватажка.
4. Від чого походить назва Каховка?
а) від назви села Каховка; б) від прізвиська козака Каховського;
в) від прізвища генерала М. Каховського – учасника російсько-турецьких
війн XVІІІ ст.;
г) від слова «кахкання» (на Дніпрі раніше жило багато диких качок).
5. Від чого походить назва Білозерка?
а) знаходиться на березі Білого озера;
б) від імені княгині Білозірки (за легендою);
в) в цій місцевості завжди ясні зорі;
г) тут прославився генерал царської армії Білозоров.
6. Від чого походить назва Горностаївка?
а) від слів «горное стояние» (високий берег Дніпра);
б) від прізвища козака Горносталя;
в) від назви тваринки горностая;
г) від прізвища генерала Горностаєва, який побудував тут укріплення;
д) у народі цю назву пов’язують з усіма вказаними припущеннями.
7. До 1956 року село Приморське називалось Карга. Що означає ця назва?
а) там часто помічали появу Баби Яги;
б) там жила відома знахарка Карга;
в) слово «карга» з тюркської – ворона;
г) слово «кар» з тюркської – чорний.
8. Звідки пішла назва районного центру Сірогози?
а) по назві балки Сірогозька;
б) від татарського «сари-огуд» (жовтий віл);
в) за назвою кургана Огуз;
г) раніше тут водилися сірі кози.
9. Від чого пішла назва Чаплинка?
а) від назви Чапельського поду;
б) від тюркського «чупли» («чапли») – болото;
в) за назвою птахів – чаплі;
г) у 1794 році тут проходила дорога Каховка – Перекоп, по якій «чапали»
чумаки.
10. Від чого пішла назва села Бургунка?
а) село заснували вихідці з Бургундії;
б) село прославилося виробництвом Бургундських вин;
в) від тюркського «бургун» – сверло (тут раніше був розвинений
теслярський промисел);
г) за назвою поширеної тут рослини буркун.
Команди по черзі дають відповіді на питання ведучого. Кожна правильна відповідь – 1 бал.
1. Як називалась перша держава, що виникла в VII ст. до н.е. на території нинішньої Херсонщини? (Скіфія)
2. Коли була утворена Херсонська область? (30 березня 1944 р.)
3. Коли був заснований херсонський морський порт? (31 травня 1778 р.)
4. В якому році й ким було засноване місто Каховка? (полковником Д.М. Куликовським у 1783 р.)
5. У 1783 році в Херсоні було відкрито першу школу. Що це був за заклад? (Гімназія для дітей іноземців)
6. З якого року експлуатується Каховська ГЕС? (з 1955 р.)
7. Хто й коли заснував заповідник Асканія-Нова? (поміщик Ф.Е.Фальц-
Фейн у 1828 р.)
8. Територіально-військова організація запорізьких козаків, заснована у 1711 р. у пониззі на лівому березі Дніпра на території володінь Кримського ханства? (Олешківська Січ)
9. Як називався наш край у період з 1803 року по 1920 рік? (Херсонська губернія, за указом Олександра І)
10. Ким і коли був підписаний указ про заснування фортеці та верфі з історичною назвою – Херсон? (Катериною ІІ, 18 червня 1778 р.)
11. Чому місто отримало назву Херсон? (Це ім’я місто отримало на честь давньогрецького Херсонеса, середньовічного Херсона в Криму, де у 988 році хрестився князь Володимир, звідки світло християнства пішло на Русь)
12. Який цікавий факт про утворення Херсонської області став відомим у наш час? (1944 року Радінформбюро подало інформацію про визволення від німецько-фашистської окупації Херсона, помилково назвавши його обласним центром. Насправді ж місто було одиницею обласного підпорядкування і з 1937 року належало до Миколаївської області.Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області – за В. К. Мамутовим)
Четверта зупинка «Розминкова» (конкурс капітанів) Капітанам ведучий пропонує пояснити значення 5 топонімів:
1.Годоніми, 2.Фоніми, 3.Спелеоніми, 4.Агороніми, 5.Потамоніми,
6.Лімноніми, 7.Полісоніми, 8.Гідроніми, 9.Ороніми, 10.Ойконіми.
(Ключ: 1.Назви вулиць і провулків, 2.Назви курганів, 3.Назви печер, 4.Назви площ, 5.Назви річок, 6.Назви озер, 7.Назви міст, 8.Назви водних об’єктів, 9.Назви форм рельєфу, 10.Назви населених пунктів). П’ята зупинка «Літературна»
Учні складають короткий вірш за заданою римою, кожній команді по три рими.
Топоніми – ойконіми
Таврійський край – багатий урожай
Іслам-Кермен – Свята фортеця
Годоніми – гідроніми
Кургани – урагани
Скіфи – міфи
Учитель протягом 30 секунд показує на карті Херсонської області географічні об’єкти, члени команд по черзі повинні їх назвати. Хто встигає більше назвати об’єктів та їх походження, той і переміг.
Учні без слів, мімікою й жестами показують слово, написане на картці. Команда отримує бал в тому випадку, коли глядачі вгадують слово й команда пояснює його значення. Перша команда: Сиваш, «Легендарна Тачанка», чорнозем. Друга команда: кам’яна сіль, «Кам’яна баба», степ. Восьма зупинка «Угадайка»
Команди по черзі вгадують назви 4 міст за поданою характеристикою. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
1. Місто, назва якого походить з тюркської мови «дженіче», що означає «тонкий». Засноване в 1784 році. (Генічеськ)
2. Місто, що назване на честь давньогрецького полісу. Засноване в 1778 році. (Херсон)
3. Місто, яке раніше називали Голий Перевіз. Місцевість була дикою. Засноване в 1790 році. (Гола Пристань)
4. Місто, назване на честь генерала, якому після розгрому турків і татар у Криму Катерина II подарувала землі, де він і заснував слободу. Раніше називалось Іслам-Кермен, в перекладі з тюркської – «Свята фортеця». Засноване в 1783 році. (Каховка)
5. Місто, яке раніше називалось Кизи-Кермен і було в 1695 році перейменоване на честь здобутої перемоги. (Берислав)
6. Місто, будівництво якого почалося в 1952 році на місці с. Ключове. У назві має приставку «Нова», як нове місто. (Нова Каховка)
7. Місто, засноване в 1894 році на місці рибальського селища Али-Агок, з тюркської мови – «тиха пристань». Сучасна назва пов`язана з царським генералом, якому належали дані землі. (Скадовськ)
8. Місто, назва якого пішла від народу «таври», що населяв Кримський півострів. (Таврійськ)
Дякую командам за активність і знання про рідний край. Проведена граподорож довела наскільки ми досконало знаємо свою малу Батьківщину. А відомо: щоб по-справжньому любити рідний край, його треба добре знати, оскільки знання своєї історії не просто підносять і звеличують людину, а й служать своєрідним містком між минулим, нинішнім і прийдешнім поколінням.
Члени журі підраховують бали та нагороджують переможців грамотами.
Список використаних джерел
1. Авдальян М. Почему так названы районные центры Херсонской области / М. Авдальян // Херсонская неделя. – 1987. – № 37.
2. Географія Херсонщини: навчальний посібник / І.О. Пилипенко (керівник), Д.С. Мальчикова, С.Л. Єрмакова, М.М. Руденко, О.М. Грачова, А.В.
Козловець, А.Ю. Саркісов. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. – 221 с.
3. Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ:
Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.
4. Роль топоніміки у досліджені рідного краю: матеріали ІІІ обласних краєзнавчих читань (31 січня 2013 року, м.Херсон) / за ред. З.В.Філончук. – Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2013. – 132 с.
РЕГІОНАЛЬНА ТОПОНІМІКА
Дмитришин М.П.
Мета: ознайомити учнів із гідронімами України та їх походженням; сформувати уявлення про джерела утворення гідронімів; показати зв’язок їх походження з історичним і географічним розвитком території; розвивати інтерес до пошукової діяльності, вміння працювати із картами та додатковими джерелами інформації, навички групової роботи; виховувати почуття патріотизму та любові до своєї Батьківщини, екологічну культуру.
Обладнання: фізична карта України, роздатковий матеріал, маркери, картки, краєзнавча література.
Категорія: учні 8-9 класів.
Організаційний момент
Оголошення теми квесту та алгоритму його проведення. Поділ дітей на дві команди. Вибір учнівського журі та капітанів команд.
В Україні існує тисячі назв сіл, річок, гір, які мають свою унікальну історію, походження. Важлививе історичне значення в цьому розмаїтті має походження назв найбільших річок, озер на березі яких і формувалася наша нація. Серед них можна виділіти Дніпро, Південний Буг, Псел, Дністер, Сіверський Донець, Десна, Горинь та ін. Деякі назви остаточно не з’ясовані, але завжди є цікаві та обгрунтовані гіпотези.
Тож, шановні учасники, дозвольте вас запросити до мандрівки дивовижним і захопливим, казковим і мінливим світом топонімів нашої Батьківщини. Вам було дано випереджальне завдання: поділитись на дві команди та дати їм назви.
А тепер ми починаємо сходження до вершини знань.
Учасники команд по черзі повинні представити власну назву та девіз – від 1 до 5 балів.
Друга сходинка – «Хто краще знає карту»
Учитель протягом 30 секунд показує на карті України гідроніми (річки, озера, канали, водосховища), капітани повинні їх назвати. Хто встигає більше назвати об’єктів, той і переміг. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
1. Дніпро.
2. Інгулець.
3. Свитязь.
4. Кагул.
5. Десна.
6. Каховське водосховище.
7. Кременчуцьке водосховище.
8. Горинь.
9. Сасик.
10. Ялпуг.
11. Сіверський Донець
12. Дністер.
13. Дністровське водосховище.
14. Псел.
15. Південий Буг.
Третя сходинка – Гра «Відгадай потамоніми»
Командам роздаються картки із назвою певної річки України, але, щоб її відгадати, треба правильно розставити всі літери у слові. За 3 хв. учасники мають впізнати найбільшу кількість потамонімів регіону. Кожне відгадане поняття – 1 бал.
Опрдін – Дніпро,
Сеадн – Десна,
Іунгьелц – Інгулець,
Оочанлм – Молочна,
Рвокалс – Ворскла,
Реднсіт – Дністер,
Оьрнги – Горинь,
Арта – Рата,
Улса – Сула,
Гіунл – Інгул, Тпур – Прут,
Исянав – Синява.
Учитель пропонує учням вгадати річку чи озеро за трьома підказками. Перша підказка – «найдорожча». Якщо команда лише за нею дає правильну відповідь, то отримує 3 бали. Кожна наступна «здешевлюється», але більш «прозоро» підказує відповідь.
І. Дніпро
1. Ця назва загальноприйнята з іранського (авестійського) «широке місце».
2. Найдавніша з писемних назв – Борисфен (Бористен) згадується
Геродотом (V ст. до н. е.).
3. Головна річка України.
ІІ. Дністер.
1. Річка вперше згадується Геродотом у V ст. до н. е. як прикордонна зі Скіфією під назвою «Тірас».
2. Походження назви річки може бути простим: «дон» – вода, «стрий» – швидкий.
3. Існує легенда, за якою на місці ріки був невеликий струмок, уздовж якого жили люди. Вони вели свій календар, позначаючи дні на прибережному піску.
Але одного разу струмок розлився й затопив береги. Коли зранку вода зійшла, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема. – Хто дні стер? – бідкались люди, і самі відповідали: – Та хто?! Струмок дні стер.
ІІІ. Південний Буг.
1. Назва, яку виводять з германського «потік, ручай».
2. Турки називали її Ак-су, що означає «біла вода», греки – Гіпанісом або Іпанісом. Слов’яни нарекли річку Богом (в розумінні «багата» або «та, що тече по багатій, родючій землі»). Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси – «кривий», «покручений».
3. Бере початок на Поділлі і впадає до Бузького лиману Чорного моря.
IV. Псел.
1. Більшість дослідників сходиться на тому, що назва виникла від давньослов’янського піс, пьс, пес – «луки, вологе місце».
2. Пов’язують її з назвами кавказьких рік Пса, Псе, Супса, де кабардинське «псо» – «вода, річка», черкеське «пса» – «вода».
3. Ліва притока Дніпра. Давня українська назва – Псло. V. Сіверський Донець.
1. Гідронім, назву якого виводять з індоєвропейського «яскраво блищати, світити».
2. Гадають, колись цю річку у верхній течії називали Сна, а в нижній, при впаданні в Дніпро, – Дна.
3. Походження її назви пов’язують із давнім слов’янським словом «десънъ» – «правий».
VI. Горинь.
1. Бере свій початок між східними відрогами пагористого пасма Вороняки, на висоті 345 м над рівнем моря.
2. Назва річки походить від території, де вона протікає – «гориста місцевість».
3. У далекому минулому річка називалася Горина.
VII. Молочна.
1. Найбільша за довжиною річка північно-західного Приазов’я.
2. Тюркські назви річки «суук-су», «сьют-су» та «сютень», що в дослівному перекладі означають «молоко, каламутний, білий».
3. Її ще називали у Середньовіччі «Молочні Води».
VIII. Дунай.
1. Етимологія назви річки, за однією з версій, означає «швидка вода» і пов’язана з кельтськими словом «Danuvius».
2. Річка, що має сучасну назву від аланського «дон», «дуна», «дана» – «вода, річка».
3. Друга за величиною в Європі, впадає в Чорне море.
Дітям пропонується розгадати кросворд. За відповіді, які не співпадають, вони отримують 1 бал.
Кросворд «Річки України»
Завдання кросворду. Визначити назви річок України (назви об’єктів дано за версією атласу «Фізична географія України. Атлас для 8 класу», Картографія, Київ, 2013).
1. Річка біля межі Миколаївської та Кіровоградської областей, притока річки Синюхи. 2. Пересихаюча річка, що впадає в однойменне найбільше озеро України. 3. Річка, по якій частково проходить кордон України і Молдови. 4. Річка в межах Волинської області, права притока Прип’яті. 5. Велика європейська річка, по якій частково проходить кордон України і Румунії. 6. Річка в Українських Карпатах, найбільша притока Пруту. 7. Ліва притока річки Уж в Житомирській області. 8. Річка в Житомирській і Київській областях. 9. Річка в Житомирській і Київській областях, впадає в річку Сан на території Польщі. 10.
Річка, яка впадає в Бузький лиман. 11. Права притока Дніпра в нижній його течії.
12. Річка в межах Волинської області, притока Прип’яті. 13. Річка, яка за межами України є прикордонною між Молдовою та Румунією. 14. Річка, яка в межах України має найдовше русло. 15. Найбільша річка Поліської низовини, впадає в Київське водосховище. 16 (по горизонталі). Річка, яка тече через місто Тернопіль. 16 (по вертикалі). Річка, яка бере початок в Сумській області та впадає в Кременчуцьке водосховище.
17. Річка в Житомирській області, притока річки Тетерів. 18. Річка в Житомирській області, ліва притока Ужа. 19. Річка в Луганській області. 20. Ліва притока Сіверського Дінця в Луганській області. 21(г). Права притока Прип’яті в Білорусі, в Україні тече через три області. 21(в). Річка, яка неподалік від Дніпропетровська впадає в Дніпровське водосховище. 22. Права притока Дністра в Івано-Франківській області. 23. Річка в Запорізькій області, яка впадає в лиман зі схожою назвою. 24. Річка-ліва притока Дніпра в Україні, старослов’янською мовою означає «правиця». 25. Річка на півночі Одеської та Миколаївської областей, притока Південного Бугу. 26. Річка, яка нижче міста Канева впадає в Дніпро.
27. Права притока Десни в Чернігівській області. 28. Найбільша притока Південного Бугу в його пониззі. 29. Права притока Горині (басейн річки Прип’яті). 30. Ліва притока Самари. 31(г). Права притока Сули в Полтавській області. 31(в). Річка, яка впадає в Київське водосховище. 32. Річка в Закарпатській області, яка тече на територію Словаччини. 33. Річка у Вінницькій і Одеській областях, права притока Південного Бугу.
Відповіді. 1. Чорний Ташлик 2. Ялпуг 3. Дністер 4. Стохід 5. Дунай 6. Черемош 7. Жерів 8. Тетерів 9. Вишня 10. Південний Буг 11. Інгулець 12. Турія 13. Прут 14. Дніпро 15. Прип’ять 16 (по горизонталі). Серет 16 (по вертикалі). Сула 17. Ірша 18. Норин 19. Лугань 20. Айдар 21(г). Стир 21(в). Самара 22. Лімниця 23. Молочна 24. Десна 25. Кодима 26. Рось 27. Снов 28. Інгул 29. Случ
30. Бик 31(г). Удай 31(в). Уж32. Латориця 33. Савранка.
Великий український просвітитель Григорій Сковорода сказав: «З усіх скарбів знання – найкращий, його не можна ні вкрасти, ні згубити, ні знецінити». Сьогодні на квесті ви показали свої знання й отримали нові. В усі часи освічена людина користувалася повагою. Навчання – це прихований скарб, який стане запорукою ваших визначних успіхів у дорослому житті. Свої знання в майбутньому ви зможете направити на справу розбудови України, зміцнення її економічної могутності.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Краєзнавчо-топонімічна діяльність як засіб соціалізації учнівської молоді / А.Я. Горобець / Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон:
КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 39-43.
2. uk.wikipedia.org.Україномовний розділ відкритої багатомовної мережевої енциклопедії.
4. http://lviv-online.com/ua/study/university/heohrafichnyj-fakultet-lnu-imivana-franka/
Заколодяжна Ю.Г. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНА ГРА
Мета: ознайомити учнів з наукою топонімією, яка вивчає походження власних назв географічних об’єктів, сприяти встановленню й зміцненню між- предметних зв’язків географії, історії, мовознавства. Підвищити інтерес дітей до картографії, посилити краєзнавчий аспект навчально-виховного процесу. Розвивати уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності. Виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини – України, її символів, традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, творчу самостійність і відповідальність, уміння самоорганізовуватись, вміння працювати командою, сприяти розвитку творчої особистості.
Обладнання: фізична карта України, карта «Адміністративнотериторіальний поділ України», проектор, комп’ютер, слайди «Визначні пам’ятки України», роздатковий матеріал.
Категорія: учні 8-9 класів.
І. Підготовка гри З учнів 8 та 9 класів формується дві команди.
Кожна команда обирає капітана й готує домашнє завдання (презентація одного з символів України – «Гопак», «Вишиванка»). Презентація не повинна тривати більше 2 хв.
Вступне слово вчителя
Шановні учасники гри, вболівальники та гості! Процес пізнання природи, життя людей, їх культурного розвитку складний, цікавий та захоплюючий. Нас оточує дивовижний світ географічних об’єктів, назви яких дають можливість подумки перенестися в сиву давнину, прочитати історію свого краю та України. Я запрошую вас до участі в інтелектуально-розважальній грі «Я люблю Україну». Візьміть із собою свої знання, вміння, творчість, логічне мислення, гарний настрій. Сподіваюсь, що ця гра допоможе вам краще пізнати рідну землю, покаже глибокий зв’язок між назвами та походженням географічних об’єктів України та рідного краю. Бажаю успіхів!
Представлення команд
Капітани представляють учасників своїх команд.
Презентація команд «Символ України».
Капітан 1-ї команди називає термін, а кожен гравець його команди дає визначення, з яких правильне тільки одне, 2-й команді треба обрати це правильне визначення. Із наступним терміном навпаки: визначення дають гравці 2-ї команди, відповідь – гравці 1-ї. За правильну відповідь – 2 бали. Для команди 1 – «Топоніміка» Варіанти :
- наука, що вивчає географічні назви, їх походження;
- сукупність назв на певній території;
- наука про виникнення та поширення власних назв. Для команди 2 – «Ороніми» Варіанти :
- назви хребтів, гір, долин, ярів, впадин і ущелин;
- назви водних об’єктів;
- закономірно складена на даній території система назв форм рельєфу, населених пунктів, водних об’єктів тощо.
Для кожної команди демонструється по 3 слайди, на яких зображені архітектурні пам’ятки. Завдання команд – назвати пам’ятку та місто, в якому вона знаходиться. Пояснити походження назви міста. Якщо відповідь повна, команда отримує за один слайд 2 бали, якщо назване тільки місто або пам’ятка, команда отримує 1 бал, якщо відповіді немає, команда бали не отримує, а право відповіді надається глядачам. Ті, в свою чергу, мають можливість передати зароблений бал команді, за яку вболівають.
Для команди 1
1. Оперний театр, Львів.
2. Херсонес, Севастополь.
3. Софія Київська, Київ.
Для команди 2
1. о. Хортиця, Запоріжжя.
2. Пам’ятник Дюку, Одеса.
3. Музей Пирогова, Вінниця.
Походження назв міст:
Запоріжжя виникло 1770 р. як одна з фортець Дніпровської укріпленої лінії. За іменем командуючого армією Олександра Голіцина названо Олександрівкою. Одночасно з фортецею виникло й поселення Олександрівськ. Сучасну назву, яка пов’язана із Запорізькою Січчю, місто одержало 1920 p.
Відображає географічне положення міст «за порогами» Дніпра.
Київ. Найдавніша згадка про сучасну столицю України й адміністративний центр однойменної області є в «Повісті временних літ», де розповідається про трьох братів Кия, Щека, Хорива та сестру Либідь. За легендою, від імені найстаршого брата Кия й походить назва Київ.
Одеса – місто на Чорному морі. Побудоване у 1795 році на місці села Хаджи-Бей за розпорядженням Катерини ІІ. У відповідності з пануючою в ті часи урядовою модою на давньогрецьку топонімію, місто отримало назву на честь античного міста Одесос.
Севастополь – місто на Чорному морі в Криму. Порт і фортеця засновані у 1783 році на місці татарського поселення Ахтіар. Давньогрецьке «себастос» – «величавий, царський», «поліс» – «місто».
Львів – виник у середині XIII століття. Пояснення його походження не викликає сумніву. Львів названо на честь найстаршого сина галицького князя Данила Романовича – Лева.
Вінниця – місто, засноване в ХIV столітті. З української «вінниця» – «виноробний завод».
Командам по черзі зачитується походження назви водного об’єкту України. Члени команди повинні відгадати про який гідронім іде мова. За кожну правильну відповідь – 2 бали.
Для команди 1
Стародавні греки називали Борисфен, римляни і скіфи – Данапріс, а згодом Данапер, турки – Узу, українці – Дніпр. Походження назви остаточно не з’ясоване. Одне з припущень: від скіфського -дана – річка і -іпр – глибока.
(Дніпро)
Назва річки, можливо, походить від скіфських слів «швидка річка».
(Дністер)
Ліва притока Дністра. Назва походить від слова збруч – «болото». (Збруч)
Права притока Дніпра. Греки називали Герос, половці – Івля («оповіщення, сторожова річка»). (Інгулець)
Ліва притока Дунаю. Назва від скіфського «пораута» – «бурхлива вода».
(Прут)
Для команди 2
Права притока Дніпра, назва якої походить від слова «десниця» – «права рука, правий бік». (Десна)
Річка, що має сучасну назву від аланського Дон, дуна, дана – «вода, річка». (Дунай)
Річка, що впадає в Чорне море. Стародавні греки називали – Гіпаніс, Іпаніс, у літописах відомий як Бог, Боуг. Назва, можливо, походить від «буг» – «кривий, зігнутий». (Південний Буг)
Права притока Дніпра. Назва походить від слов’янського слова «п’ятить» – «пливти по річці». (Прип’ять)
Права притока Дону. Слово «дон» у перекладі з аланської мови означало
«вода, річка». (Сіверський Донець)
Протягом 1 хвилини капітан команди за допомогою підказок описує особистість, учасникам треба відгадати цю особистість. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
1 команда |
2 команда |
Павло Чубинський |
Степан Рудницький |
Григорій Сковорода |
Іван Франко |
Княгиня Ольга |
Ярослав Мудрий |
Леонід Каденюк |
Сергій Корольов |
Георгій Висоцький |
Володимир Вернадський |
Руслана |
Ані Лорак |
На екрані зображена карта України. Яка область зафарбована зеленим кольором? Поясніть походження назви обласного центру. Правильна відповідь 2 бали.
Для команди 1. (Миколаївська)
Для команди 2 (Тернопільська)
Миколаїв – у 1784 році на цьому місці побудоване російське укріплення. Незабаром місто стало центром російського суднобудування на Чорному морі. Назва походить від назви корабля «Св. Миколай», який був першим спущений з верфі.
Тернопіль – припускають, що назва пов’язана із володіннями Тарнавського, які лежали західніше, а «поль» – результат латинізації. Але з найбільш ранньої із документальних згадок (1550 рік) назва відома у формі Tarnopole, тому можливе походження від терен і поле, тобто значення – «степ, який заріс терном» – саме у такій місцевості в 1540 році закладена фортеця, біля якої виросло це місто.
Конкурс 6. «Від картографії до топоніміки»
На дошку проектується записаний у стовпчик термін із картографії чи топографії. Використовуючи букви терміна як початкові, учасники команд протягом 5 хвилин мають записати ороніми України та пояснити походження їх назв. За кожну правильну відповідь команда отримує 2 бали.
Наприклад:
К |
арпати |
А |
юдаг |
Р |
оман -Кош |
Т |
овтри |
А |
й - Петрі |
Варіанти відповідей
Аюдаг – мис і гора на Південному березі Криму. Від татарського «аю» (ведмідь) і турецького «даг» (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, який ніби припав до моря і п’є воду.
Карпати– назву виводять від західнослов’янського «харбат», «хрб» (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу «кар, каро» (камінь).
Роман-Кош– вершина Кримських гір. Можливо, від тюркського «урман» (ліс) і «кош» (стоянка, житло пастухів овечих отар).
Товтри– вапнякові горби, – відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручене від назви гір «Татри» (височина, названа польськими геологами). У народі їх ще називають «Медобори» (оскільки ці горби були покриті різнотрав’ям, з них «брали мед»).
Ай-Петрі – вершина Кримських гір. Має грецьке походження, що в перекладі означає «Святий Петро».
Конкурсне завдання передбачає знання учасниками походження назв свого населеного пункту. За кожний названий мікротопонім команда отримує 1 бал, а за кожне правильне пояснення походження його назви – ще додатково 1 бал.
Команди відповідають почергово, максимальна кількість відповідей – п’ять.
Конкурс 8. «Вірю – не вірю» За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.
Для команди 1.
1. Чи вірите ви, що у Чорному морі є тигрова акула ? – (акула катран)
2. Чи вірите ви, що нарцис створює цілі зарості у долині Кіреш біля міста Хуст? +
3. Чи вірите ви, що найбільший хижак Кримського півострова – лисиця?
+
4. Чи вірите ви, що Миколаївський глиноземний завод працює на вітчизняних бокситах? – (імпортних) Для команди 2 .
1. Чи вірите ви, що найвищий водоспад України Учан-су? +
2. Чи вірите ви, що перша залізнична магістраль України Одеса-Балта? –
(Львів-Перемишль, 1861р.)
3. Чи вірите ви, що Чорне море – це залишок прадавнього океану
Тетіс? +
4. Чи вірите ви, що найбільше родовище калійної солі знаходиться у
Артемівську? – (Калуш)
Підведення підсумків. Нагородження переможців гри.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ:
Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.
2. Горобець А.Я. Топонімічний словник Новотроїцького району
Херсонської області / А.Я. Горобець. – Херсон: Айлант, 2015. – 56 с.
3. Маценко Г.О. Книга рекордів України. Природа навколо нас / Г.О.
Маценко. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 79 с.
4. Стадник О.Г. Географія України. 8-9 кл.: Довідник / О.Г. Стадник. – Харків: Вид. “Ранок”, 2010. – 192 с.
5. Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії / С.В. Дудка. – Харків:
Вид. група “Основа”, 2008. – 128 с.
Сушко О.О.
ГЕОГРАФІЧНА ГРА «ТОПОНІМІЧНИЙ МАРАФОН»
Мета: ознайомити учнів із топонімами України, з історією українських міст, давніми легендами, переказами про історію назв міст і річок; формувати пізнавальний інтерес, творчу активність у позакласній роботі з географії; сприяти розвитку кмітливості, ерудиції та логіки в школярів; виховувати почуття патріотизму, гордості за свою історію, за минуле славної України.
Обладнання: картки із завданнями, карта України.
Категорія: учні 8-9 класів.
Організаційний момент
а) учні мають заздалегідь підготуватись до гри, ознайомитись із
відповідними навчальними матеріалами;
б) перед початком гри обираються члени журі, які фіксують кількість
отриманих балів учасників команд;
в) учитель інструктує учасників про хід заходу.
Почавши рух з верхньої лівої клітини і рухаючись по горизонталі (вліво або вправо) або по вертикалі (вверх або вниз), пройдіть усі клітинки таким чином, щоб із букв наведених в клітинах вийшло правильне твердження.
т |
о |
е |
р |
е |
л |
о |
д |
н |
о |
г |
о
|
о |
п |
ж |
д |
а |
и |
в |
і |
р |
я |
р |
к
|
н |
і |
м |
і |
к |
в |
ч |
е |
н |
н |
а |
ю
|
Відповідь: топоніміка – джерело вивчення краю.
т |
о |
п |
и |
в |
а |
ю |
е |
м |
л
|
і |
н |
о |
з |
а |
ь |
т |
з |
ю |
і
|
м |
і |
к |
у |
н |
м |
о |
в |
о |
.
|
Відповідь: топоніміку називають мовою землі.
т |
о |
- |
н |
а |
р |
о |
п |
о |
о |
г |
р |
а |
н |
а
|
о |
п |
а |
к |
у |
п |
д |
о |
х |
е |
г |
і |
ф |
х |
з
|
н |
і |
м |
і |
к |
а |
ж |
е |
н |
н |
я |
ч |
н |
и |
в
|
Відповідь: топоніміка – наука про походження географічних назв.
Один учень називає два міста в Україні, а інший розказує й показує по карті як буде пролягати маршрут з одного міста в інше, через які міста, географічні об’єкти він пройде.
Один учень говорить назву міста України, а іншому потрібно на останню літеру запропонувати назву іншого міста. Наприклад, Київ – Вінниця – Яворів...
Завдання 4. «Хрестики-нулики» (1 б) Кожній команді потрібно накреслити на картці виграшний шлях.
Виграшний шлях: а) гідроніми:
|
|
б) ойконіми:
|
|
Завдання 5. «Що це?» (1б. за кожну правильну відповідь) Потрібно заповнити картку, відповідаючи на запитання.
Аю-Даг |
місто? гора? річка? |
/в Кримських горах, в перекладі – «ВедмідьГора». Прочитати легенду із книги «Цікава географія України», с. 8 |
Оптимістична |
низовина ? печера? річка? |
/найбільша в світі карстова печера, загальна довжина 165 км/ |
Кундук
|
озеро? місто? вулкан? |
/озеро в басейні Дунаю/ |
Демерджі |
гора? затока? село? |
/найгарніша гора в Криму. Прочитати легенду із книги «Цікава географія України»? ст. 8 |
Джау-Тене
|
печера? мис? вулкан? |
/вулкан періодично діючий, грязевий, на Керченському півострові/. |
Згар |
гора? місто? річка? |
/притока Південного Бугу / |
Берда |
річка? гора? печера? |
/найвища точка Хотинської височини/ |
Оскіл |
річка? місто? гора? |
/на ній створено штучне водоймище у Харківській області/ |
Джарилгацька |
коса? річка? затока? |
/Чорноморська затока поблизу м. Скадовськ/ |
Куюктук |
курорт? заповідник? острів? |
/один із найбільших островів «Гнилого моря»/ |
Арабатська стрілка |
коса? затока? річка? |
/коса, яка відділяє затоку Сиваш від Азовського моря довжина 113км. Її назва походить від стародавнього укріплення/
|
Ворзель |
місто? острів? лиман? |
/курорт в Київській обл./
|
Медобори |
заповідник? гори? водосховище? |
/Подільські Товтри/ |
У грі беруть участь троє учнів. Один говорить назву річки, другий відповідає через яке місто, область вона протікає, а третій показує все це на карті. Наприклад, Десна – Чернігів – Чернігівська область.
Потрібно за текстом визначити назву міста України або річки. Хто швидше надає правильну відповідь, той і отримує 1 бал:
•За легендою, його засновником був князь Кий, що прийшов сюди разом з братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. (Київ)
•Заснував князь Данило Галицький і назвав його на честь свого сина
Лева. (Львів)
•Названий іменем козака Харка. (Харків)
•За легендою, одержав назву від князя Чорного й княжни Чорної, які героїчно загинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів. (Чернігів)
•Назване начебто першими поселенцями-козаками, які знайшли тут торбини (сумки). Сумкою називається й річка, на якій стоїть місто. (Суми)
•Назва пов’язана з ім’ям одного з дружинників київських князів Аскольда й Діра. Після загибелі князів він залишив Київ й оселився зі своїми воїнами в лісах на захід від нього. (Житомир)
•Місто, назване іменем князя Володимира Святославича, що збудував його як фортецю на кордоні Київської Русі. (Володимир-Волинський)
•За народними переказами, раніше називалося Бич. Під час монголотатарської навали місто було спалене ворогом. Згодом поблизу згарища було засновано другий Бич. Трохи змінена назва «другий Бич» збереглася досі.
(Дрогобич)
•Походить від селища Хвостів, яке згодом перетворилося у… (Фастів)
•За легендою, виникло біля старовинного замка, збудованого на високому пагорбі. Ціною нелюдських зусиль, у великих муках люди носили на собі важке каміння на гору. (Мукачеве)
•Було засноване на непрохідних болотах, де тонули коні. (Конотоп)
•Назва цього міста походить від берендичів – племені, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів формувалась найбоєздатніша кіннота князя Володимира Мономаха. (Бердичів)
•Назва пов’язана з назвою річки Олтавою (так раніше називалася
Ворскла). (Полтава)
•Вперше згадується 946 року. Одні вважають, що назва походить від слів «вишній город» – «високе місто», інші – від того, що розташований на Дніпрі вище Києва. (Вишгород)
•Походить або від назви річки Віннички, або ж від старослов’янського слова – «віно»: придане, посаг, дарована земля. З історії відомо, що це місто було придбане князями Коріатовичами. (Вінниця)
•Місто в Запорізькій області. Виникло 1785р. Означає «роздолля, вільне поле». (Гуляйполе)
•Права притока Дніпра, назва якої походить від слова «десниця» – права рука, правий бік. (Десна)
•Стародавні греки називали Борисфен, римляни й скіфи – Данапріс, а згодом Данапер, турки – Узу. Походження назви остаточно не з’ясоване. Одне з припущень: від скіфського – «дана» – «річка» й «іпр» – «глибока». (Дніпро)
•Назва річки, можливо, походить від скіфських слів «швидка річка». (Дністер)
•Річка, назва якої походить від аланського дон, дуна, дана – «вода, річка». (Дунай)
•Ліва притока Дністра. Назва походить від слова «болото». (Збруч)
•Права притока Дніпра. Греки називали її Герос, половці – Івля «оповіщення, сторожова річка». (Інгулець)
•Права притока Дніпра. Назва походить від слов’янського слова
«п’ятить» – пливти по річці. (Прип’ять)
•Ліва притока Дунаю. Назва походить від скіфського слова «пораута» – «бурхлива вода», «бурхлива річка». (Прут)
•Ліва притока Дніпра. Давня українська назва Псло. Назва виникла, очевидно, від слов’янського кореня піс, пьс, пес, пстрі – «луки, вологе місце». (Псел)
•Права притока Дніпра. Походить від слова «русь» – «рудий, русявий, русий». (Рось)
•Ліва притока Десни. Назва, як вважається, пов’язана з сімома окремими джерелами, притоки. (Сейм)
За 3 хвилини скласти твір-розповідь, використовуючи якомога більше назв міст, річок, озер України. Виграє та команда, у якої цікава розповідь і найбільша кількість топонімічних назв.
Давши правильні відповіді, у виділених рядках ви прочитаєте слово «затока». Кожен правильний варіант – 1 бал.
1. Затока, що знаходиться в районі Керченського півострова.
(Казантипська)
2. Затока, що має однакову назву з островом у Чорному морі. (Тендрівська)
3. Назва затоки співпадає зі стародавньою грецькою назвою м. Євпаторія. (Каркінітська)
4. Затока, що має однакову назву з чорноморським портом, який в давнину називали Кафою. (Феодосійська)
5. Затока Чорного моря поблизу північного узбережжя Криму.
(Каламітська)
6. Чорноморська затока поблизу м. Скадовськ. (Джарилгацька)
Гра із глядачами
Вікторина «Дивні назви річок»
1. Які «кольорові» річки є в Україні? (Руда, Жовта з Жовтенькою – басейн Дніпра; Чорнява та Чорний Черемош – басейн Дунаю; дві річки з назвою «Чорна» – у Південному Криму та на Закарпатті)
2. У басейнах яких двох великих рік України є дві однойменні річки, що їх здавна вважали гарними? (Річки з назвою «Красна» – у басейнах Дніпра й Сіверського Донця)
3. Назви яких річок пов’язані зі смаком та температурою води? (Три річки з назвою «Солона» в басейні Дніпра, одна – в басейні Південного Бугу (має притоку з назвою «Солоненька»); річка Гірка – в басейні Азовського моря; річка з назвою «Тепла» – басейн Сіверського Донця; річка «Студянка» – басейн Західного Бугу)
4. Здавна люди, що жили біля річки, вбачали в характері потоку людські якості. Назви яких невеликих річок басейну Дніпра та Дону «відображають» риси характеру? (Річки Хоробра та Веселуха – з басейну Дніпра, річки Кріпка та Кріпенька – з басейну Дону)
5. Які річки «дошкуляли» своїм гомоном прибережним жителям? (Річки Ревуха та Ревна – з басейну Дніпра; Шайтанка та Глуха – з басейну Дону)
6. Води яких річок місцеві жителі вважали брудними? (Помийниця – з басейну Дунаю; Немия – з басейну Дністра)
У кінці заходу учитель підводить підсумок топонімічного марафону. Визначається та команда, яка набрала більше балів. Додаються бали за зразкову поведінку під час гри, чіткі, повні відповіді – це приблизно 4 бали. Після цього можна підвести остаточні підсумки. Гра інших учнів оцінюється індивідуально.
Список використаних джерел
1. Географічна енциклопедія України: У 3 т. – К.: УРЕ, 1989. – 416 с.
2. Горобець А.Я. Топонімічний словник Новотроїцького району
Херсонської області / А.Я. Горобець. – Херсон: Айлант, 2015. – 56 с.
3. Нагорный Б.А. Занимательные географические вопросы / Б.А.
Нагорный. – М.: Просвещение, 1968. – 136 с.
4. Половина І.П. Фізична географія Європи / І.П. Половина. – К.: АртЕк, 1998. – 271 с.
5. Поспелов Е.М. Географические названия мира. Топономический словарь / Е.М. Поспелов. – М.: Русские словари; Астрель; ACT, 2002. – 512 с.
6. Хрестоматія з географії України / За ред. П.О. Масляка. – К.: Генеза, 1994. – 432 с.
7. http://www.toponymyc-dictsonary.in.ua-Топонімічний словник Укра-їни.
8. http://www.ukrkniga.org/ukrkniga-tekst.
9. http://www.pidruchniki.com/kulturologiya/nazvi-richok
ГЛОБАЛЬНА ТОПОНІМІКА
Антоненко В.А.
ГРА-ЗМАГАННЯ «ПОДОРОЖ МАТЕРИКАМИ»
Мета: повторити та узагальнити вивчений матеріал про материки; формувати в учнів просторові компетенції, вміння працювати з географічною картою; створити умови для всебічного вивчення й комплексного застосування знань у процесі конструювання відповідей на поставлені питання на підставі розвитку логічного мислення учнів, знань про географічні назви; розширювати географічний кругозір; виховувати зацікавленість предметом і топонімікою.
Обладнання: фізична та політична карти світу, атласи, довідники, фото відомих географічних об’єктів материків.
Категорія: учні 7 класу.
Організаційний момент
Сьогодні ми з вами здійснимо уявну подорож материками світу. Зустрінемося з унікальним природним світом материків, поринемо у світ географічних назв, які розкажуть нам багато цікавого про історію заселення та освоєння материків. А допоможуть у нашій подорожі знання, отримані на уроках, впевненість у своїх силах, підтримка друзів, почуття гумору, кмітливість. Тож вирушаємо у подорож!
Для участі у грі клас поділяється на дві команди.
Командам по черзі задаються питання з топоніміки материка Північна Америка. Кожна правильна відповідь – 1 бал.
Запитання 1 команді.
1. «Зелена країна, земля» (Гренландія)
2. «Каньйон-диявол» (Арізонський кратер)
3. «Мішок з льодом» (Гудзонова затока)
4. «Гаряча сковорода» (Мексиканська затока)
5. «Місце агави» (Мексика)
6. «Пожирач снігу» (Вітер чинук)
7. «Велика річка» (Річка Міссісіпі)
8. «Товста бруднуля» (Річка Міссурі)
9. «Вода, що гуркоче» (Річка Ніагара)
10. «Червоне дерево» (Секвойя) Запитання 2 команді.
1. «Шнур, ланцюг» (Кордильєри)
2. «Землероб» (Півострів Лабрадор)
3. «Квітуча» (Півострів Флорида)
4. «Селище» (Канада)
5. «Китове місце» (Затока Аляска)
6. «Течія затоки» (Гольфстрім)
7. «Велике озеро» (Озеро Мічиган)
8. «Нова відкрита земля» (Острів Ньюфаундленд)
9. «Чорне озеро» (Озеро Онтаріо)
10. «Я вас не розумію» (Півострів Юкатан)
Команди отримують картки із записами географічних об’єктів світу. Учасникам команд необхідно нанести, де розташовується об’єкт та пояснити походження його назви. Кожна правильна відповідь – 2 бали.
1 команда
1) Річка Ніл
2) Атлаські гори
3) Озеро Танганьїка
2 команда
1) Річка Нігер
2) Гібралтарська протока
3) Драконові гори Варіанти відповідей:
Походження назви річки Ніл йде вглиб століть, у часи, коли тільки відбувалося зародження світових цивілізацій. Слово «іл» – похідна від давньогрецького «нейлос». Греки також називали річку «егіптос», звідси, напевно, пішла назва «Єгипет».
Нігер – багатойменна річка. На окремих ділянках течії її називають по- різному: Джоліба, Мейо, Ерхірреу, Іза, Квора і т.д. Майже всі ці назви у перекладі означають «річка».
Атлаські гори – «гори Атланта», міфічного титана Атланта або Атласа, претвореного Персеєм в африканську гору за відмову в гостинності.
Драконові гори – казкова назва гір має кілька версій походження. Звичайно, не обійшлося й без банальної присутності дракона, точніше-- величезної ящірки з хвостом і крилами дракона, яку, нібито, в XIX столітті побачили місцеві жителі...
Гібралтарська протока – греки називали Стовпами Геракла й вважали, що таким чином їх герой зазначив край частини світу, освоєної людством. Римляни прозвали скелі Стовпами Геркулеса. Легенда свідчить, що по краях протоки вершини скель вінчали дві колосальні статуї, що стояли на колонах-стелах, звідси й слово «стовпи». Статуї позначали перехід у світ незвіданого.
Назва «Танганьїка», вимовляється як «етангаянья» й означає: «водний резервуар, повний риби».
Учасники команд мають проявити вміння знаходити точку за заданими географічними координатами й пояснювати значення назв знайдених географічних об’єктів.
Зразок карток для конкурсу:
1 команда:
1. 39пн. ш. , 77 зх. д. (Вашингтон; місто назване на честь першого президента США, який запропонував місце для його розташування)
2. 34 пд. ш., 19 сх. (Кейптаун; у перекладі з африканської мови –
«місто на мисі»; назва відображає розташування населеного пункту)
3. 43 пн. ш., 44 сх. д. (г. Ельбрус; у перекладі з іранської – «виступ» або «висока гора») 2 команда:
1. 4 пд. ш., 38 сх. д. (влк. Кіліманджаро; «гора бога холоду»)
2. 30 пн. ш., 31 сх. д. (Каїр; від арабського – «фортеця»)
3. 7 пд. ш., 35 зх. д. (м. Кабу-Бранку; у перекладі – «білий мис»)
Ведучий зачитує характеристику географічних об’єктів, командам треба відгадати про який об’єкт йде мова. Кожна правильна відповідь – 1 бал.
Запитання 1 команді
• Це озеро – лагунного походження – сполучається з Венесуельською затокою й довгий час було лігвом піратів. (Маракайбо)
• Озеро тектонічного походження, його площа близько 8,3 тис. км². Це найбільше скупчення прісної води, оточене горами. (Тітікака)
• Це молоді гори. Їх ріст продовжується, про що свідчить не тільки багаточисленна вулканічна діяльність, а й тектонічна. (Анди)
• Тут панує напівтемрява, повітря насичене вологою. Важко дихати. Великі площі лісів затоплюються під час розливу й тоді над водою височать крони пальм та інших дерев. (Амазонія)
Запитання 2 команді
• Велика річка Пд. Америки, судноплавна й являється важливою транспортною системою. На берегах росте невисока трав’яна рослинність, а за деревами – безкрайній степ. (Парана)
• У басейні річки Оріноко знаходиться найвищий водоспад світу. (Анхель)
• Хижа риба – гроза тварин та людей, щелепи цієї риби невідповідно великі відносно тулуба й оснащені трикутними гострими зубами. (Піранья)
• Цей водоспад на мові індіанців означає «велика вода». Він спадає двома потоками. А всього в його системі – 275 водоспадів. (Ігуасу)
Команди отримують по два запитання, за які мають змогу отримати по 2 бали.
1 команда
1. У 1997 р. на вершині Аконкагуа затріпотів український прапор. Якій події присвячувалося це сходження? (100 років з появи українців на материку)
2. Південно-Американську р. Оріноко об’єднує з Нілом, Нігером, Доном те, що в перекладі українською мовою всі назви звучали б однаково. Як? (Річка)
2 команда
1. Закінчіть вираз: Конго + Міссісіпі + Янцзи + Об = (Амазонка).
2. Як називається пліт, на якому здійснював подорож Т. Хейєрдал. (Ра) Гра «Розставимо крапки над і…»
Командам задається у швидкому темпі по 5 запитань. Учасники команд відповідають по черзі. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
1. Окраїнне море, назване ім’ям голландського мореплавця ХVІІ ст.
(Тасманове море)
2. Який із мисів знаходиться в Австралії: м. Голковий, м. Альмаді, м.
Байрон? (м. Байрон)
3. Великий острів, розташований на північ від Австралії. (о. Нова Гвінея)
4. Затока на півдні Австралії. (Велика Австралійська )
5. Яка протока відокремлює о. Тасманію від Австралії? (Бассова протока)
6. Найвища точка Австралії. (г. Косцюшко)
7. Найдовша річка Австралії. (Дарлінг)
8. Які з перелічених озер належать Австралії: Ейр, Чад, Байкал? (Озеро Ейр)
9. Чому саме місто Канберра стало столицею Австралії? (На початку ХХ століття влада міст Мельбурна й Сіднея не змогли домовитися, де бути столиці. І тоді побудували між цими містами нову столицю)
Ось і закінчилася наша зустріч. Зараз надаємо слово журі для підведення підсумків та нагородження.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ:
Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.
2. Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії / С.В. Дудка. – Харків:
Вид. група “Основа”, 2005. – 96 с.
3. Костенко Л.В. Географічні диктанти. 6-7 клас / Л.В. Костенко. – Видавництво “Ранок”, Веста, 2007. – 160 с.
4. Стадник О.Г. Урок географії, якого чекають. Збірка нестандартних уроків / О.Г. Стадник. – Харків: Вид. група “Основа”, 2008. – 144 с.
Афанасьєва С.О.
КВЕСТ «ПОДОРОЖ ТОПОНІМІКОЮ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ»
Мета: ознайомити учнів із топонімами північноамериканського материка та їх походженням, поглиблювати знання учнів про історію, культуру, традиції, географію, політичний устрій держав материка; показати зв’язок топонімів з історичним і географічним розвитком материка; розвивати критичне мислення, пізнавальний інтерес, формувати вміння працювати в групі; виховувати креативність, активність, динамізм.
Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Північної Америки, роздатковий матеріал (картки із завданнями, бланки з літерами алфавіту, конверти із завданнями), фото відомих об’єктів Північної Америки.
Категорія: учні 7 класу.
Організаційний момент
Оголошення теми квесту. Поділ дітей на групи. Вибір капітанів команд.
Вивчення походження назв дає можливість чіткіше уявити складні взаємовідносини та взаємозв’язки людини й природи. Крім того, саме географічні назви – топоніми, за умови наукового підходу до їх вивчення, здатні надати багато відомостей про минулі історичні епохи, географічні типи господарювання й процеси опанування народом географічного простору.
Тому сьогодні я пропоную здійснити казково-пригодницьку подорож у формі квесту. Чи знаєте ви, що таке «квест»? Квест – це спортивне та інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання командами або окремими гравцями заздалегідь підготовлених завдань. А подорожувати ми будемо надзвичайно чарівним материком – Північною Америкою.
Гра «Візитка»
Команди за 5 хвилин створюють собі назву та девіз. Кількість балів – 5.
На картках написані види топонімів та їх значення. Команди повинні за 3 хв. «знайти пари» (числа й літери). Кожна правильна пара – 1 бал.
1.Ороніми А. Назви водних об’єктів
2. Полісоніми Б. Назви форм рельєфу
3. Гідроніми В. Назви озер
4. Лімпоніми Г. Назви міст
5. Потамоніми Д. Назви річок
6. Ойконіми Е. Назви населених пунктів
(Відповідь: 1-Б; 2-Г; 3-А; 4-В; 5-Д; 6-Е)
Розпізнати за описом потамоніми та показати їх на карті Північної Америки. Кількість балів – 4: 2б. – за правильну назву, 2б. – за точність демонстрації на карті.
1. «Велика річка» – «батько вод» (від іспанської назви). (Міссісіпі)
2. Ім’я англійського мандрівника. (Маккензі)
3. Від іспанської назви «червона ріка», так назвали за колір води, що несе велику кількість червоної глини. (Колорадо)
4. Походить від назви пароплава, на якому перший американський
мореплавець навколо світу Р. Грей відкрив її пониззя в 1791 році. (Колумбія)
5. Походить від іспанської «мулиста річка». (Міссурі) 6. Від іспанської назви «мальовнича річка». (Огайо) Гра «Показуха»
Команди витягують по одній картці, де вказано полісоніми США. Показати рухами й мімікою походження назв 4 міст – Вашингтон (на честь першого президента Джорджа Вашингтона), Нью-Йорк (Велике яблуко), Чикаго (дика цибуля порей), Лос-Анджелес (поселення Діви Марії, Цариці Ангелів). Кількість балів – 5.
Відгадати ороніми за ілюстраціями та описом походження назв. Кількість балів – 2.
А. За ілюстраціями:
1. «Зелена земля». (острів Гренландія)
2. «Землероб». (півострів Лабрадор) 3. «Квітуча земля». (півострів Флорида) Б. За описом:
4. Походить від імені індіанського племені, яке тут жило. (гори Аппалачі)
5. Гірська система від іспанської «ланцюги». (гори Кордильєри)
6. «Розпечена на сонці земля». (півострів Каліфорнія)
Командам роздаються картки із назвою певного географічного об’єкту Північної Америки, в якому переставлені місцями літери. Потрібно скласти слово. Кожне відгадане поняття – 1 бал.
ОРГУН – Гурон, ІЕР – Ері, НІЧМІАГ – Мічіган, ОТРОНІА – Онтаріо, АГІАРНА – Ніагара, ЄХРЕВН – Верхнє, ЕНВІРНІП – Вінніпер. Гра «Зоряна мить»
Кожна команда отримує по 3 картки у конвертах з описом країни материка. За 3 хв. потрібно впізнати країну. За кожен правильний варіант – 3 бали.
Картка 1
Країна належить до найбільш розвинених країн світу з інтенсивним економічним розвитком. Великі землі, обмежені з одного боку Міссісіпі, а з іншого – Скелястими горами. Головний символ – Статуя Свободи, маса якої 225 тонн. Тут, можливо, найпростіше вийти заміж в Лас-Вегасі, бо вінчають всіх і скрізь. Обручки тут вважаються свого роду «нерозмінною монетою». У цій країні є найкоротша річка на планеті (завдовжки 36 м). Ще вона знаменита своїми дивакуватими законами. (США)
Картка 2
Ця країна друга за площею у світі. Частина її території розташована за полярним колом. Острови Королеви Єлизавети – місце розташування магнітного полюса Північної півкулі. Країна має великі запаси прісної води. Столиця держави раніше називалась на честь військового Джона Бая, штаб якого знаходився на цій території. У цій країні придумали баскетбол, тут вперше з’явився гас, снігоходи, електроплити. У державі високий рівень захисту прав жінок і дітей. П’ята частина населення – емігранти з інших країн.
(Канада)
Картка 3
Столиця держави є одним з найстаріших міст материка, населення якого складає майже 20 млн. людей. Країна є «прабатьком» смачних ласощів, які полюбляють у всьому світі, – це шоколад. Найулюбленішим і найпопулярнішим видом спорту вважається футбол, а не корида. Більшість невеликих міст і сіл побудовані однотипно. (Мексика)
Картка 4
Спілкування в цій країні будується невимушено, туристам роблять компліменти, і це відбувається досить відкрито й абсолютно по-доброму. Освіта тут зовсім безкоштовна і доступна, як і медицина. У цій країні немає вільної торгівлі, все знаходиться під пильним поглядом державного ока. Країна варта відвідування й прогулянки. Тут завжди комфортабельний відпочинок. (Куба)
Картка 5
Країна має великі поклади корисних копалин. Назва її в перекладі з іспанської означає «глибина», вона не має вулканів. Тут є дивне явище, назване «рибним дощем», коли на землі після дощу з’являються сотні живих риб. «Рибний дощ» буває в країні двічі на рік. Руїни цивілізації майя є головною визначною пам’яткою країни. Валюта – Лемпіра. Вона була названа в честь індіанського вождя, який боровся проти іспанців. (Гондурас)
Картка 6
Ця країна є унікальною, в ній є різні види туризму. Країна славиться своїм сприятливим кліматом для ведення бізнесу, оскільки тут зосереджена велика кількість банків. Країна відома різними видами багатющої екзотичної флори й фауни, вулканічними й гірськими ландшафтами, озерами й звивистими гірськими річками. І, звичайно ж, тропічними лісами. Вона багата своїми природними парками й ботанічними садами. У її межах знаходиться Національний парк Чагрес, адже саме тут проживають індіанські племена Ембер і Воунан, які збереглися до наших днів. Країна славиться прекрасним дайвінгом, адже тут популярніші дайв-сайти Карибського та Тихоокеанського узбережжя. (Панама)
Підібрати на кожну літеру алфавіту терміни, що відображають географічні об’єкти Північної Америки (завдання на бланках з літерами алфавіту). Кількість термінів – кількість балів.
Топоніміка – наука, яка вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання та вимову. А ви, учасники квесту, відкрили для себе та інших світ нових назв, їх походження, територію інших держав. На численних прикладах дослідження об’єктів Північної Америки ви переконалися наскільки географічні назви пов’язані з особливостями місцевості, історією, традиціями народів, які живуть на тій чи іншій території.
Тож, надалі досліджуйте, пізнавайте нове та знайоме, але не забувайте про свою Батьківщину.
Члени журі підраховують бали, визначають переможців і нагороджують їх грамотами.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Ойконімікон Новотроїцького району Херсонської області як топонімічний аспект аксіології рідного краю / А.Я. Горобець // Роль топоніміки у дослідженні рідного краю: матеріали ІІІ обласних краєзнавчих читань (31 січня 2013 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2013. – С. 25-28.
2. Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ:
Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.
3. Довгань Г.Д. Країнознавство. Довідник / Г.Д. Довгань, Ф.Й. Сиротенко, О.Г. Стадник. – Х.: Веста: Вид-во “Ранок”, 2007. – 480 с.
4. collectedpapers.com.ua/Природа Північної Америки/Топонімічний словник.
5. moyajsvita.com.ua/Географічні назви США.
6. toponim.ru/amerika.html.
Кобець Л.М.
КВЕСТ «ПОДОРОЖ КРАЇНОЮ ТОПОНІМІВ»
Мета: ознайомити учнів з топонімами країн світу та їх походженням; сформувати уявлення про джерела утворення топонімів; показати зв’язок їх походження з історичним і географічним розвитком території; навчити учнів розпізнавати різні види топонімів і вміти наводити приклади; розвивати в школярів вміння працювати з додатковою літературою, з картами, розвивати інтерес до пошукової діяльності, вчити учнів працювати в групах; виховувати почуття патріотизму та поваги до оточуючих та до рідного краю.
Обладнання: картки із завданнями, контурні карти, портрети дослідників.
Категорія: учні 8-11 класів.
Поради щодо проведення гри:
•Зупинки охоплюють різі види топонімів: ойконіми, гідроніми, полісоніми, лімноніми, потамоніми, антропотопоніми.
•Зупинок 8 тож і команд 8.
•Починаємо захід зі спільного збору команд, командири отримують маршрутного листа (кожен маршрутний лист індивідуальний, розроблений так, щоб команди не перетиналися на зупинках).
•Для проведення квесту необхідно задіяти 8 дорослих, які на кожній зупинці будуть слідкувати за виконанням завдань і відповідями, ставити бали за роботу.
•Продумати маршрутні листи, щоб не було скупчень на зупинках.
•Виготовити написи з назвами зупинок, щоб їх було видно здалеку, або ж чітко прописати в маршрутному листі, де вони будуть знаходитись.
•Продумати нагороди для команд, бо квест – це конкурсна гра (крім дипломів можуть бути також солодощі, все, що може викликати позитивні емоції).
•Оцінити завдання рекомендовано так: практичні завдання в 10 балів, теоретичні завдання по 5 балів за кожну правильну відповідь.
Організаційний момент. Оголошення теми гри та зміст її проведення.
Вступне слово вчителя
На Землі є величезна кількість географічних об’єктів: континентів, населених пунктів, водойм, вершин, долин, гірських хребтів тощо. І всі вони мають свої власні назви. Чи задумувались ви коли-небудь над тим, чому Америка називається Америкою, що приховує назва півострова Аляска або острова Тітікака? Ні? Тоді у вас є чудова нагода поринути у загадковий світ географічних назв, дізнатися, що вони приховують, хто їх вигадує та створити власну карту унікальних і цікавих географічних назв – топонімів.
1. За віршованим описом треба відгадати материк і схематично його зобразити.
Перше завдання
У Західній півкулі
Його ти відшукай,
Атлантику при цьому Сміливо подолай.
І шляхом Маґеллана Вздовж сходу пропливи, Ще і Південний тропік При цьому перетни.
Лежить у трьох півкулях
Між океанів двох
На півночі і півдні Сусідів має двох.
Є безліч тут рекордів,
Всесвітніх і своїх,
Гірський ланцюг найдовший Зустрінеш серед них.
Найвище в світі озеро,
Найвищий водоспад,
Пустеля найсухіша, А в горах міді клад.
В річках живе тут риба
Прожерлива така,
Що за хвилини зможе Подужати бика.
А в сельві – що за диво?
Пташина там літа,
Якщо візьмеш у руки – Два грами лиш вага.
Такі ось прості вірші
Про нього прочитала.
Я хочу надзвичайно,
Щоб ви його вгадали! (Південна Америка)
Друге завдання
Він справді є чудовим
Серед шести материків,
Цікавим, дуже дивовижним, Із давніх пір відомий всім. Тут озеро найглибше в світі Гора найвища на Землі. І море є тут наймертвіше, А ще найменше за усі.
Тут є такі гірські країни,
Що «дахом» світу їх зовуть,
Від них на північ величаво Річки найбільшії течуть.
На ньому є й твоя країна .
Де народився і живеш.
Цей край зоветься Україна
Його ти швидко там знайдеш
Через усі природні зони,
Звичайно, зможеш ти пройти.
Ліси, степи, пустелі, гори
На ньому можеш ти знайти
Памір, Тибет і Гімалаї
Байкал, Арал, Урал, Саяни
Кавказ, Дніпро,
Урал, Алтай –
Скоріш на карті відшукай! (Євразія)
Третє завдання
Материк цей загадковий
І найменший, і казковий,
«Під» екватором лежить,
Незвичайно в ньому жить.
Найсухіший і найменший
Найспокійніший з усіх,
Майже всюди дуже жарко,
Унікальний гість тут – сніг.
І течуть незвичні ріки
Називають їх тут «кріки»,
Їх наповнюють дощі,
Довгожданні та рясні. І в пустелях тут не пусто,
Бо ростуть тут скреби густо
Щоб пустелю цю здолати, Всім сокиру треба мати.
Флора й фауна чудова, Дивовижна і казкова. Що не вид – то вам не сміх Чи ендемік, чи релікт. Кенгуру і страус ему – Це тварини не прості, їх побачиш на емблемах
Й на державному гербі. (Австралія)
Четверте завдання Що за диво-материк На Землі існує? На відміну від усіх Життя не вирує.
Має купол льодяний,
Полюс холоду земний.
Вітри сильні, стокові
Й заметілі снігові,
Таємницю зберігає
Материк цей у собі, Бо природа там ховає Прісні води для Землі.
Дико й пусто навкруги.
Де не глянь – льоди й сніги.
Лиш частково оживають На весні тут береги.
На Землі єдиний він,
Де річок не чути дзвін.
Річки жодної немає!
Та хіба ж таке буває? Він найвищий та найдальший, Небезпечний для очей.
Красота його холодна Все ж приваблює людей. (Антарктида)
П’яте завдання
Він за розмірами другий
На планеті постає,
Мов у дикої тварини Навіть ріг у нього є.
А найбільшая пустеля,
І найдовшая ріка
Допоможуть розгадати Хитрощі материка.
І у лісі, у гілеї,
Проживають тут пігмеї,
Також мешкають горили, А у Нілі – крокодили. А на півдні, у пустелі, Достигають кавуни. І до нас примандрували На Україну вони.
І хамсини, і сірокко, У пустелях дмуть жорстоко
І людині дуже шкодять,
Бо імлу піщану зводять.
Добрий лікар Айболить, Їздив мавпочок лічить.
Є там річка Лімпопо,
А у ній є гіпопо. (Африка)
2. Бліц-турнір Запитання:
1. Ця частина світу названа в честь флорентійця Америго Веспуччі. Назвіть її. (Америка)
2. За однією з версій, цей материк названий на честь племен афрі, що населяли його північну частину; за іншої – з латинського означає «сонячний», з грецького – «без морозу», з фінікійського – «пил». Що ж це за материк? (Африка)
3. Назва цього материка дослівно перекладається «південна». Її запропонував англійський мореплавець Метью Фліндерс. Назвіть цей материк.
(Австралія)
4. У перекладі з грецької назва материка означає «протилежний Арктиці». Назвіть цей материк. (Антарктида)
5. Ця частина світу названа на честь дочки міфічного фінікійського царя Агенора, а ще цю назву пов’язують із ассирійським словом, що перекладається як «захід». Назвіть її. (Європа)
6. У грецькій міфології ця частина світу названа на честь однієї з дочок бога – титана Океана, з ассирійської перекладається – «схід». Назвіть її. (Азія)
Зупинка «Ойконіми» І. Знайдіть зашифровані географічні об’єкти.
S T V М P G FA L T Л V C Ф А D T W В D Р І (Малаві)
R U P У D J К V Р S H А F Y S Ї T U W H Н S J V X А G Y S (Україна)
Z D T Я D S T П Y W B О U G N V Н Z W R T І Я (Японія)
S F G Y К U P D G А S X Z Н R G J N АW W Z C Д Q C X U А (Канада)
ІІ. Бліц-турнір
1. У перекладі з місцевої мови означає «палаюча вода»: коли сідає сонце вода в озері переливається вогняними барвами, наче палає. Ця країна знаходиться в Африці, назвіть її. (Малаві)
2. Як називається країна, що перекладається з грецької як «обпечені обличчя»? (Ефіопія)
3. Назва найбільшої країни, територія якої повністю лежить в Європі, ймовірно, походить від слова «украяти», тобто чимось наділити (хлібом, землею тощо). Що це за країна, колискою якої є Київська Русь? (Україна)
4. Ця країна має приблизно 1200 озер, що займають 4,8 % її території. Завдяки великій кількості озер вона отримала свою назву, що має в основі балтійське слово «строката». Назвіть цю країну. (Естонія)
5. Цю величезну країну (другу у світі за площею) жартівники називають найбільшим селом світу. З мови індіанського племені ця назва перекладається як «селище». То що це за селище завбільшки з Європу? (Канада)
6. Назва цього королівства перекладається «шлях на північ», адже третина його території розташована за Північним полярним колом. Що це за країна Європи? (Норвегія)
7. Що це за країна, назва якої з мови куєва перекладається «країна, багата на рибу»? (Панама)
8. Назва найменшої офіційно визнаної в світі держави перекладається «пагорб передбачень». Так її назвали ще етруски, які проживали тут раніше. Що це за держава? (Ватикан)
9. У перекладі назва цієї країни звучить «джерело Сонця», а сьогодні її називають «Країною Сонця, що встає». Назвіть цю країну. (Японія)
10. Цю країну назвали на честь білосніжних гірських вершин. З
семітської перекладається як «білий». Яка назва цієї країни? (Ліван)
І. Згадайте міста Херсонської області, та нанесіть їх на ментальну карту. Її учні повинні намалювати на аркуші. (Міста: Херсон, Генічеськ, Гола Пристань,
Каховка, Берислав, Скадовськ, Цюрупинськ, Нова Каховка, Таврійськ)
ІІ. Бліц-турнір
1. Це місто, назва якого у перекладі з англійської означає «цілуватися», знаходиться в Німеччині. Що це за місто? (Кіссінг)
2. Селище виникло у 70-х роках ХVIII століття, місто – з 1926 року. На
Україні означає «яр» чи «мис». Що це за місто? (Кривий Ріг)
3. Назва міста походить від назви корабля «Святий Миколай», який був першим спущений з верфі. (Миколаїв)
4. Назва міста походить від давньогрецького «Hіко» – ім’я богині перемоги, «поліс» – місто. (Нікополь)
5. Яке місто назване на честь давньогрецького полісу? Засноване в 1778 році. (Херсон)
6. Назва якого міста походить від дубових «чорних» стін міста?
(Чернівці)
7. Існує гіпотеза, що назва цього міста виникла у Х столітті від давньоруського слова «корчі», що означає «ковалі». Що ж це за місто? (Керч)
8. Назва цього міста означає «половецький кінь». Назвіть його.
(Бахмач)
9. Назва якого міста походить від назви племені «берендеїв»? (Бердичів)
10. Назва якого міста в перекладі з амхарської означає «нова квітка»?
Місто знаходиться в Африці. (Аддис-Абеба)
Зупинка «Лімноніми» Вгадайте назви озер. Бліц-турнір.
1. «Багате озеро» – таке ім’я дали йому якути, «золоте озеро» – кажуть алтайці, «вогненне озеро» – звуть буряти, евенки озеро звуть «Лама» (море), а у монголів побутує назва «Далай-Нор» – «велике озеро». Сучасна назва походить від тюрських слів «бай» і «куль» – «багате озеро», «озеро озер». Що це за озеро?(Байкал)
2. Мовою інків назва цього озера означає «свинцева стіна» – така назва найбільшого острова Ісла-дель-Соль (острів Сонця). Назвіть це озеро.(Тітікака)
3. Свою назву озеро дістало від індіанського племені ері (котів), які жили на південному березі цього озера. Назвіть це озеро. (Ері)
4. Це озеро за своєю глибиною рекордсмен серед високогірних озер світу. З глибиною пов’язаний і природний секрет озера, увінчений у його назві. Назва озера у перекладі з киргизької означає «тепле озеро». Як називається це озеро? (Іссик-Куль)
5. Від тюркського назва цього озера «гниле море, морська мілководна затока, западина з солоною водою». Назвіть це озеро. (Сиваш)
6. Індіанці ірокези, які були колись неподільними господарями озера, за колір води й красу самого озера назвали його «прекрасне». Що ж це за озеро?
(Онтаріо)
7. Кажуть, що ніби стародавньофінською мовою це слово означає «озеро, що димить». І з’явилася ця назва через часті тумани. Однак географи з цим не згодні і вважають, що назва перейшла до озера від річки, яка протікає на схід від нього, чи навпаки – річка дістала від озера свою назву. Вкажіть назву цього озера. (Онезьке)
8. Місцева назва озера – «морське око», ця назва походить від слів «синій» і «вир» (глибока яма, пучина). Що це за озеро? (Синевір)
9. До колоністів із візитом завітали місцеві індіанці. Коли французи побачили гостей, вони дуже здивувалися. Обличчя й тіла індіанців були яскраво розфарбовані, а замість головних уборів – фантастичні зачіски із волосся й пір’я, схожі на … голови кабанів. Звідси й пішла презирлива кличка, яку дали місцевим індіанцям, бо з французької це слово так і перекладається «кабаняча голова». Жили вони на березі озера, назва якого походить від назви племені індіанців. Назвіть це озеро. (Гурон)
10. Назва походить від литовського «ранок, вранішнє» – за давнім звичаєм вранці відвідували озеро. Назвіть назву цього озера. (Світязь)
А тепер засобами театрального мистецтва відтворіть назви цих озер. Зупинка «Антропотопоніми»
Перед учнями знаходяться портрети видатних дослідників, мореплавців.
Діти повинні назвати їх прізвища та вказати, які відкриття були ними зроблені. Відгадайте ці географічні назви.
1. Ця країна названа на честь Симона Болівара, який мужньо боровся за незалежність іспанських колоній на території Південної Америки та став першим президентом цієї країни. Назвіть цю країну. (Болівія)
2. Ця країна названа на честь знаменитого мореплавця, хоч сам він тут не бував. Проте наприкінці ХVIII століття Франциско де Міранда запропонував перейменувати території на честь великого географа. Що це за країна?
(Колумбія)
3. Ця протока названа на честь португальського мореплавця, вона відділяє материк від острова Вогняна Земля. Як вона називається? (Магелланова)
4. Яка протока названа в честь англійського пірата, який вчиняв напади на іспанські судна, що перевозили золото з Америки до Європи? (Дрейка)
5. Голландський мореплавець, відкрив у 1642 році величезний острів, названий пізніше його ім’ям і море. Назвіть їх. (о. Тасманія, Тасманове море)
6. Ім’ям цього першовідкривача названа північна точка Євразійського материка, острів у Таймирській губі, півострів на Таймирі. Назвіть цю точку. (мис Челюскін)
7. Ім’ям цього вченого-природодослідника світового значення названо вулкан на Курильських островах, хребет на Новій Землі, течію в Атлантичному океані, підводний хребет у Північному Льодовитому океані, височину на острові Західний Шпіцберген. Назвіть прізвище цього вченого. (Ломоносов М.В.)
8. Назвіть море, яке названо на честь одного з відкривачів материка
Антарктида. (Море Беллінсгаузена)
9. Ця затока відкрита в 1610 році в Північній Америці, названа ім’ям англійського мореплавця. Назвіть цю затоку. (Гудзонова)
10. Яке море було описано до 1742 року експедиційним загоном «Великої
Північної експедиції», керівником якої був цей мандрівник? (Море Лаптєвих)
І. Знайдіть відповідність. У яких країнах протікають такі річки: Волга, Дніпро, Дунай, Тігр, Нігер, Конго, Міссісіпі, Парана, Південний Буг, Прут, Нарва, Дністер, Сена, Тібр, Рейн. Країни: Україна, Ірак, Росія, Демократична республіка Конго, Естонія, Франція, Угорщина, Німеччина, Італія, Нігерія, Малі, США, Аргентина. Нанесіть їх на контурну карту.
ІІ. Брейн-ринг
1. Стародавні греки називали її коротко – «Ра», що означало «щедра», у фінських племен вона була відома під ім’ям «світла», «блискуча», а араби в епоху середньовіччя величали її «Ітіль» – «річка річок». Деякі географи вважають, що назва ріки пішла від російських слів «волога», «вода». Назвіть цю річку. (Волга)
2. Стародавні греки знали цю річку під назвою Борисфен, римляни – як Данапаріс, турки називали його Узу, а слов’яни – Славутич. Згадки про річку можна знайти в стародавніх літописах, відомості про неї є в Геродота, Страбона, Плінія Молодшого, Птолемея й інших стародавніх письменників, істориків, учених. Що це за річка? (Дніпро)
3. Найстародавніша назва дана річці греками, означала «бог річок». В античні часи, як свідчать Страбон, Овідій, Пліній, Арістотель, ділянка ріки від витоків до Залізних Воріт називалася Данувіс або Данубіс; ця назва пішла від двох кельтських слів, що означають «стрімка річка». Нижче Залізних Воріт річка була відома під іменем Істр або Іструс. Давногрецький поет Гесіод називав річку сином бога Океану. Що це за річка? (Дунай)
4. Зародившись у річковому озері Гьольджук, річка швидко мчить свої води по глибоких ущелинах. За це, мабуть, і дістала свою назву від стародавніх мідійців, бо їхньою мовою це слово означає «стріла». (Тігр)
5. Одні географи вважають, що вона походить від берберійського слова – «ріка», а інші вважають її похідним від латинського слова, що перекладається, як
«чорний». (Нігер)
6. Річка отримала свою назву від того, що біля її гирла було встановлено кам’яний стовп, коли було оголошено землю йрічку португальськими володіннями. Вперше її назвали Ріо-де-Падран – «річка кам’яного стовпа». (Конго)
7. Назва великої річки увічнила пам’ять нічим не примітного римського «святого» IV сторіччя Лаврентія. Цю назву дав їй француз Жак Картьє. (Річка
Святого Лаврентія)
8. «Батько вод» – так називали індіанці найбільшу річку Північної Америки. Що це за річка? (Міссісіпі)
9. У перекладі з іспанської назва річки означає «срібна ріка». Назвіть цю річку. (Парана)
10. Від старослав’янського назва перекладається «гнутий, вигнутий, кривий (характеристика річкової долини). Річки названі від напрямку їх течії. Починаються на Поділлі, недалеко одна від одної. За іншою версією, назва походить від слов’янського «бог» (щастя, достаток). Одна з річок вперше згадується Геродотом під назвою «Гіпаніс» – «кінська», – мабуть, на берегах річки тоді паслися табуни коней. Назвіть ці річки. (Західний Буг, Південний Буг)
11. Назва річки від скіфського «парашута» (бурхлива вода, бурхлива річка), за іншою версією – «брід», пізніше зміненою. Назвіть цю річку. (Прут) Зупинка «Ороніми»
Учням видаються контури островів і півостровів (їх можна вирізати з контурної карти), необхідно підписати їх назви за наведеним описом.
1. Острів, який був відкритий в Х ст. норманськими вікінгами, і в перекладі з датської означає – «зелена країна». (Острів Гренландія)
2. Острів, який перекладається, як «льодова земля». (Острів Ісландія)
3. Ці острови від грецького слова «анти» – проти, попереду, навпроти материка. (Антильські острови)
4. Ці острови походять від слова «кур», що означає «людина», так себе називали місцеві жителі. (Курильські острови)
5. Півострів, що в перекладі означає «горячий горн»? (Каліфорнія)
6. Мовою місцевих індіанців назва цього півострова означає «ми вас не розуміємо». (Півострів Юкатан)
7. Назва цього півострова з іспанської перекладається як «квітучий».
(Флорида)
8. Назва півострова з португальської означає «землероб». (Лабрадор)
9. Походження назви цього півострова в перекладі від алеутського
«алясках» – «велика земля». (Аляска)
10. Цей півострів у древності називали Кіммерія, Таврида. Спочатку була перейменована столиця м. Салхат, що означає «стіна, фортеця», а потім і весь півострів. Назвіть його сучасну назву. (Кримський)
На картці написані види топонімів і що вони означають. Учням необхідно установити відповідність між ними.
1. Годоніми
2. Ойконіми
3. Ороніми
4. Гідроніми
5. Полісоніми
6. Фоніми
7. Спелеоніми
8. Лімноніми
9. Агороніми
10. Потамоніми
11. Дрімоніми
12. Антропотопоніми
А. Назви міст
Б. Назви населених пунктів
В. Назви вулиць і провулків
Г. Назви печер
Д. Назви курганів
Е. Назви площ
Є. Назви річок
Ж. Назви водних об’єктів
З. Назви форм рельєфу
И. Назви озер
І. Назви лісів
Ї. Назви об’єктів утворені від власного імені людини
(Ключ: 1-В; 2-Б; 3-З; 4-Ж; 5-А; 6-Д; 7-Г; 8-И; 9-Е; 10-Є; 11-І; 12-Ї)
Зупинка «Гідроніми» Назви найвідоміші водоспади світу.
1. В індіанців водоспад відомий під поетичною назвою Апе-Мей, що означає «дівоча брова», венесуельці за красу й велич називають його восьмим чудом світу, але сучасна назва залишається за ім’ям першовідкривача. Так він і позначений на картах світу. Назвіть цей водоспад. (Анхель)
2. Який гідрологічний об’єкт індіанці називали «гуркітливою водою»?
(Ніагарський водоспад)
3. Який водоспад названо в честь королеви Вікторії, а місцеве населення називало його «дим, який гримить»? (Вікторія)
4. Одні дослідники вважають його похідним від карельського слова «ківас» – «снігова гора» , інші гадають, що воно походить від фінського слова «ківі» – «камінь». Є думка, що це місцева загальна назва великого порога. Інші стверджують, що назва цього водоспаду від сімського «сильний», «стрімкий». Що це за водоспад? (Ківач)
5. Водоспад, що перекладається як «летюча вода». (Учан-су)
6. Який водоспад перекладається як «золотий водоспад»? (Гудльфосс)
7. Який водоспад, що був відкритий у 1854 році на річці Ніл, названо на честь геолога, а в 1972 році перейменовано в водоспад Кебареча? (Мерчісон)
8. Водоспад знаходиться на схід від Анталії, названий на честь річки, що перекладається як «падаючий кавун». Назвіть цей водоспад. (Дуден)
9. Який водоспад названо на честь видатного вченого, що присвятив багато років свого життя вивченню гідрології Криму? (Головкінського)
10. Першим із європейців на ньому побував іспанець. Будучи католиком, він назвав водоспад в честь Божої матері – Сальтос де Санта-Марія. З часом ця назва забулася, а залишилася – «велика вода». Назвіть цей водоспад. (Ігуасу)
Підведення підсумків
Члени журі підраховують бали, визначають переможців, проводять нагородження.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Краєзнавчо-топонімічна діяльність як засіб соціалізації учнівської молоді / А.Я. Горобець / Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 39-43.
2. Галицький В.І. Географічні відкриття, дослідження і дослідники. Календар довідник / В.І. Галицький, Н.Ф. Галицька. – Київ: “Радянська школа”, 1988. – 239 с.
3. Йонка О. Чому їх так назвали / О. Йонка // Колосок. – 2015. – № 3. – С. 26-31.
4. Муранов О. У світі водоспадів / О. Муранов. – К.: Веселка, 1979. – 175 с.
5. Муранов О. Голубі очі планети / О. Муранов. – Київ: Веселка, 1980. – 271 с.
6. Муранов О. Великі, могутні, живі / О. Муранов. – Київ: Веселка, 1984.
– 264 с.
7. Мішалова К. У ритмі африканських назв / К. Мішалова // Колосок. – 2015. – № 2. – С. 40-47.
8. Мішалова К. Від полюса Північного до полюса Південного / К. Мішалова // Колосок. – 2015. – № 4. – С. 32-39.
Марчук Т.М.
ТОПОНІМІЧНИЙ БРЕЙН-РИНГ «ЄВРАЗІЯ»
Мета: ознайомити учнів із топонімами материка Євразія та їх походженням, сформувати уявлення про джерела утворення топонімів; показати зв’язок їх походження з історичним і географічним розвитком території; розвивати інтерес до пошукової діяльності, вміння працювати з картами та додатковими джерелами інформації, навички групової роботи; виховувати ініціативність, креативність і підприємливість.
Обладнання: фізична й політична карта Євразії, роздатковий матеріал, таблиці для журі.
Категорія: учні 7 класу.
Правила гри
1. На обговорення одного запитання дається 1 хв.
2. За підказку та вигуки уболівальників команда втрачає один бал.
У казках, бувало, старий стовп Казав богатирям:
Підеш направо – гине кінь,
Наліво – згинеш сам.
А прямо – успіх жде тебе
На всім твоїм путі…
Знання покажуть вам тепер
Шлях правильний знайти.
Хід гри І. Представлення команд.
ІІ. Оголошення правил гри.
ІІІ. Проведення гри.
ІV. Підбиття підсумків та оголошення результатів.
Командам задають питання, на які вони відповідають у швидкому темпі.
1. Назви водних об’єктів (річок, озер, морів, струмків). (Гідроніми)
2. Назви елементів рельєфу (гір, низовин, островів, балок). (Ороніми)
3. Назви населених пунктів. (Ойконіми)
4. Назви будь-якого підприємства, установи. (Ергоніми)
5. Назви лінійних об’єктів у населених пунктах (вулиць, проспектів).
(Годоніми)
Відгадайте географічний об’єкт і вкажіть, до якої групи топонімів він належить.
«Дахом світу» називають,
Мало хто їх підкоряє,
Гостроверхі і круті,
Восьмитисячники ці. (Гімалаї, оронім)
Борисфен тече величний,
Тече він далеко,
Яку річку так назвали
Стародавні греки? (Дніпро, гідронім)
«Негостинне», бо штормило,
Кораблі ламало,
А пізніше на «гостинне»
Назву поміняло. (Чорне море, гідронім)
Біля схилу Гімалаїв
Опадів завжди до краю,
Коли взяли і додали
«Найвологіше» – сказали. (Черапунджі, ойконім)
Росіяни не вгавали – Північ далі відкривали,
Тут відзначились брати,
Досягаючи мети. (Море Лаптєвих, гідронім)
Відкриття тих, хто бродив,
Він походом завершив.
До протоки все ж дійшов,
Східний мис таки знайшов. (мис Дежньова, ойконім) Яка протока?
Експедиції тривали,
Назву цій протоці дали,
Прізвищем керівника,
Командора – моряка. (Берингова протока, гідронім) Які це гори?
Довго в горах цих бував, Й друге прізвище дістав,
Цю тварину описав,
Й власне прізвище їй дав. (гори Тянь-Шань, оронім) Кожне море неповторне – Є Червоне, Біле й Чорне.
Моя ж назва – кам’яна,
Жаль, що площа замала. (Мармурове море, гідронім)
Стародавні греки взяли
Й Меотидою назвали
Глибина моя вражає –
До п’ятнадцять метрів має. (Азовське море, гідронім)
Карське море омиває,
Збоку річка Об впадає.
Це – півострів, є такий,
Що всім каже: «Я – малий!». (Півострів Ямал, оронім)
Ми – високі, молоді,
Гостроверхі, снігові.
Гірським лукам назву дали,
Гірський спорт теж розпочали. (Альпи, оронім)
Море штормовим буває,
Як і сяйво назву має.
Пробурили шельф не раз –
Добувають нафту й газ. (Північне море, гідронім)
Тектонічна дивина,
Прісних вод усе сповна.
Рекордсмен по глибині
На планеті всій Землі. (Озеро Байкал, гідронім) Надлишок солей тримаю І печальну назву маю.
У западині безстічній,
У глибокій, тектонічній. (Мертве море, гідронім)
Командам називають географічні об’єкти, а учасники мають розшифрувати, що означають назви у перекладі.
1. Алтай («золото»)
2. Босфор («бичачий брід»)
3. Інд («батько річок»)
4. Янцзи («син океану»)
5. Тянь-Шань («небесні гори»)
6. Кракатау («тріщати»)
7. Сиваш («гниле море»)
8. Албанія («орлина країна»)
9. Ісландія («льодяна країна»)
10. Мальта («мед, гавань»)
11. Україна («край, країна»)
12. Естонія («східний шлях»)
13. Болгарія («повстанці», «головний народ»)
14. Люксембург («маленька фортеця»)
15. Монако («одинокий дім»)
16. Норвегія («північний шлях»)
17. Карадаг («темна гора») 18. Тюмень («низина»).
Один учасник із команди витягає карточку. Використовуючи міміку, жести й інші рухи, він має схарактеризувати об’єкт, а суперники-- його відгадати.
Карточка 1. Тянь-Шань (небесні гори)
Карточка 2. Вулкан Кракатау (тріщати)
Карточка 3. Оймякон (полюс холоду) Карточка 4. Хуанхе (жовта річка).
Команди отримують завдання: назвати географічні об’єкти, що починаються на літеру «К», зазначивши при цьому вид топоніму.
Команда 1. Форми рельєфу (Карпати, Кримські гори, Кавказ – ороніми)
Команда 2. Острови та півострови (Камчатка, Калімантан, Корея,
Керченський – ороніми)
Команда 3. Річки та озера (Колима, Котуй і Кама – гідроніми) Команда 4. Міста (Київ, Кишинів – ойконіми).
У різних кінцях залу висять записки з переліком географічних назв. За 1 хв. представник кожної команди, віднайшовши свою записку, має запам’ятати якомога більше географічних об’єктів із неї, повернувшись до команди, має їх назвати. Показати ці об’єкти на карті, при цьому сказати до якої групи топонімів відноситься назва.
Записка 1 Записка 2 Записка 3
Японське Причорноморська Київ
Дунай Альпи Москва
Волга Піренеї Мадрид
Дніпро Карпати Берлін
Північне Східноєвропейська Пекін
Лаптєвих Тянь-Шань Токіо
Об Уральські Рим Амур Памір Париж
Чорне Гімалаї Варшава
Байкал Тибет Лондон
Підсумки
Визначення команди-переможниці й найерудованішого учасника.
Список використаних джерел
1. Горобець А.Я. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів) / А.Я. Горобець // Географія та економіка в рідній школі. – Київ:
Вид-во “Педагогічна преса”, 2016. – № 5. – С. 36-37.
2. Роль топоніміки у дослідженні рідного краю: матеріали ІІІ обласних краєзнавчих читань (31 січня 2013 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2013. – 132 с.
3. Ситник О.Ю. Географічні загадки / О.Ю. Ситник. – Тернопіль:
Навчальна книга “Богдан”, 2012. – 96 с.
Риков М.М.
Тема: Топоніми материків та океанів.
Мета: закріпити здобуті учнями знання; вчити логічно мислити й швидко знаходити правильну відповідь, відкидаючи другорядну; сприяти засвоєнню термінів і понять; спонукати учнів працювати з першоджерелами й додатковою літературою; виробляти вміння застосовувати здобутті знання на практиці; вчити правилам командної гри. Розвивати в учнів науковий світогляд, логічне мислення й кмітливість, тренувати пам’ять. Виховувати інтерес до навчання, бажання поглиблювати знання шляхом самоосвіти, виховувати почуття колективізму й толерантності, вміння злагоджено діяти в команді.
Обладнання: окремі столи й стільці для кожної команди, на столах – ліхтарі з кнопкою для подачі світлового сигналу, тобто для фінансування результатів, годинник із секундоміром, набір запитань.
Категорія: учні 7-8 класів.
Учасники гри: ведучі, команди гравців, спостережна рада.
Методика проведення: у грі беруть участь 3 команди, які шляхом жеребкування визначають порядок участі в грі. Змагання проводяться по кубковій системі. Команда-переможець повинна отримати максимальну перевагу над командами суперника мінімум три бали. При мінімальній перевазі до обговорення переможця залучається спостережна рада.
Ведучий чітко читає питання. Після того, як питання прочитане, він говорить слово «час». Починається відлік часу. Гравцям дається 30 секунд на роздуми. Команда для оголошення відповіді подає світловий сигнал. Якщо одна з команд дала неправильну відповідь, то другій команді дається на роздуми 15 сек. Якщо обидві команди дали неправильну відповідь, то ведучий може дати навідні запитання, або спростити запитання. Якщо це не допомогло, то питання знімається. В окремих випадках, коли команда дає відповідь, яка майже неправильна, то їй дається уточнююче запитання. Для цього виділяється 5 сек.
Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.
Матеріали для гри:
1. Існує традиція давати цим стихійним природним явищам короткі жіночі імена. Для цього навіть складено список із 84 жіночих імен. Щоб не образити чоловіків, у 1979 р. їм почали давати й чоловічі імена. Про яке явище йде мова? (Тропічні циклони)
2. Це поняття увів понад 2200 р. тому давньогрецький астроном Гіппарх. Він мав на увазі полуденний нахил сонячних променів. Про яке поняття іде мова? (Клімат)
3. Це море не має берегів. Вода у ньому настільки прозора, що можна бачити предмети на глибині 60 м. Це море – місце нересту прісноводних вугрів, що мешкають у річках Старого Світу. Назвіть це море. (Саргасове)
4. Цей гігантський водний потік завширшки 75 км і завглибшки 700 м визначає кліматичні умови величезних просторів помірних і полярних широт. Її назва означає «течія із затоки». Що це за течія? (Гольфстрім)
5. Ця течія перетинає південні частини трьох океанів – Тихого, Атлантичного, Індійського. Її довжина сягає 30 тис. км., а швидкість води – 30 км/год. Назвіть її. (Течія Західних Вітрів)
6. Найбільша у світі затока в Індійському океані. Її площа – близько 2,2 млн.км . У ній може розміститися чотири такі країни, як Україна. (Бенгальська)
7. Африку від Європи відділяє вузька протока, що має ширину 14 км. У давнину цю протоку називали Геркулесові стовпи. Пізніше араби назвали протоку – «гора Таріка», ця спотворена назва збереглася в Європі. (Гібралтар)
8. Африку від Аравійського півострова відділяє Баб-ель-Мандебська протока, в якій через складні умови судноплавства загинуло багато кораблів. Що означає ця назва з арабського? («Ворота Сліз»)
9. На сході, паралельно берегу Австралії, тягнеться справжнє диво світу. Невелика глибина та тепла вода сприяли розвитку тут величезної кількості коралових поліпів. Про яке диво світу йдеться мова? (Великий Бар’єрний риф)
10. Першим, хто перетнув цей перешийок і ступив на американське узбережжя Тихого океану, проголосивши його володінням Іспанії, був іспанський конкістадор Васко Нуньєс Бальбоа у 1513 р. Його свідчення дали поштовх експедиції Ф. Магеллана. Про який перешийок йде мова? (Панамський)
11. Ця протока найширша у світі – 1120 км. Вона відокремлює Південну Америку від Антарктиди. Названа на честь англійського мореплавця, який обігнув Пд. Америку не Магеллановою протокою, а новою, яка потім була названа його ім’ям. (Протока Дрейка)
12. У мілководних затоках басейнів річок Амазонка та Ориноко росте найбільша водяна лілія світу. Її листя досягає в діаметрі двох метрів і може витримати вагу до 40 кг. ЇЇ назва… (Вікторія Регія)
13. На цих островах живуть велетенські черепахи. Іспанці, що відкрили архіпелаг, побачили цих велетнів масою до 300 кг, що живуть 300 – 400 років. Тепер ловити черепах тут заборонено, полювання на них карається законом. (Острови Галапагос)
14. Про існування Південної Землі можна прочитати ще у працях античних учених, які вважали, що співвідношення суходолу та моря у Пн. та Пд. півкулях мають бути однаковими. Континент на півдні мав би урівноважити надлишок водної площі. Про який континент йде мова? (Антарктида)
15. Назва цього півострова з португальської перекладається як «земля орача». Але індіанці, яких примушували працювати на цих землях, виявилися поганими орачами. Довелося заводити для роботи на плантаціях негрів з Африки. Про який півострів іде мова? (П-ів Лабрадор)
16. У Пн. Америці є півострів з цікавою назвою, що на мові тутешніх індіанців означає: «Вас не розумію!». Так відповідали місцеві жителі першим європейцям, що питали їх своєю мовою: «Як називається ця земля?». Про яку землю йде мова? (П-ів Юкатан)
17. Найактивніший вулкан Північної Америки, що знаходиться у СанСальвадорі. Його висота – 1885 м, діє безперервно близько двохсот років. Цей вулкан служить маяком для моряків. ( Влк. Ісалько)
18. Найбільша у світі карстова печера, біля західних схилів Аппалачів. Загальна довжина її підземних коридорів становить близько 500 км. Знайдена печера у 1809 р. мисливцем, що переслідував пораненого ведмедя. (Печера Мамонтова)
19. Найвужча міжконтинентальна протока у світі. Назва означає «бичачий брід», що пов’язано з платою за проїзд, яку брали у давнину. Її ширина 750 – 3700 м. (Протока Босфор)
20. Наймілкіша у світі протока, глибина в судноплавній частині становить 5 – 15 м. Сполучає Чорне і Азовське море. (Керченська протока)
21. У Євразії знаходиться найбільше за площею та найвище нагір’я світу. Воно охоплює територію близько 2 млн. км.², що майже відповідає площі Гренландії, або чотирьом площам України. Це високогірна пустеля. (Нагір’я Тибет)
22. Країна згаслих і діючих вулканів. Тепло вулканів нагріває підземні води до температури 100 °C. Столиця цієї країни є одним з найчистіших міст світу. Про яку країну йде мова? (Ісландія)
23. Це найвологіше місце на планеті (суходіл), північний схід Індії. Тут щороку випадає в середньому 12000 мм опадів, а в окремі роки ще більше (1947 р – 24 326 мм). Туристи називають це місце «містом дощів». Про яке місто йде мова? (м. Чарапунджі)
24. У різних народів у різні часи ця річка мала різні назви. Греки називали річку Ра, татари – Ітиль, але прижилася давньослов’янська назва, яка означає «волога». Назва річки? (р. Волга)
25. На цьому острові, в архіпелазі Зондських островів, водяться найбільші у світі варани масою до 165 кг та до трьох метрів завдовжки. Вони є родичами звичайних ящірок. (острів Комодо)
26. У перекладі з кельтської назва водойми означає «стрімка річка». Геродот вважав її найдовшою річкою світу. Вона перетинає 9 країн Європи, тому є символом братерства народів. Друга за довжиною річка Європи. (р. Дунай) Список використаних джерел
1. Гільберг Т.Г. Геграфія. Підручник для 6 кл. / Т.Г. Гільберг, Л.Б.
Паламарчук. – К.: Грамота, 2014. – 240 с.
2. Кобернік С.Г. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. /
С.Г. Кобернік, Р.Р Коваленко. – К.: Навч. книга, 2007. – 272 с.
3. Что? Где? Когда? Ваш путь к успеху / Е. Алексеев, В. Белкин, М.
Паташов. – М.: Айрискресс, 2000. – 200 с.
Сільніченко В.І.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА «МОРСЬКИЙ БІЙ»
Мета: узагальнити знання учнів з назв географічних об’єктів (географічної номенклатури); розвивати пізнавальні інтереси учнів при вивченні географії; спрямовувати на самостійну навчально-пошукову діяльність, розширювати світогляд, спонукати до дослідницької діяльності; виховувати підприємливість, комунікативність, колективізм.
Обладнання: ігрове поле (для кожної команди й ведучого), велике ігрове поле на стіні, табло для балів, моделі кораблів, маркери (крейда) для позначення ходів на великому полі.
Категорія: учні 7 класу.
«Морський бій» – інтелектуальна, інтерактивна, творча гра, яку можна використовувати для активізації знань гравців у будь-якій області навчання. Основа гри – дитяча гра «Морський бій», поле якої, з нанесеними на ньому балами, є ігровим полем для даного конкурсу. Наприклад, ігрове поле – 6 х 6 клітинок і поле ведучого будуть виглядати таким чином:
Ігрове поле
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Ж |
З |
1 |
25 |
10 |
40 |
30 |
5 |
20 |
15 |
2 |
5 |
25 |
15 |
40 |
30 |
10 |
20 |
3 |
20 |
5 |
25 |
10 |
15 |
40 |
30 |
4 |
40 |
20 |
5 |
15 |
10 |
30 |
25 |
5 |
10 |
15 |
30 |
5 |
20 |
25 |
40 |
6 |
30 |
40 |
10 |
20 |
25 |
15 |
5 |
7 |
15 |
30 |
20 |
25 |
40 |
5 |
10 |
На полі ведучого розміщені кораблі, координати яких гравцям- супротивникам не відомі.
Учасники гри: дві чи більше команд, ведучі.
Команди розміщують між собою рівну кількість кораблів і називають ведучому їх координати. Про розміщення кораблів команда супротивників знати не повинна. Право першого пострілу визначається жеребкуванням. Команда № 1 називає координати першого пострілу. Якщо на цій клітині стоїть корабель, то команда отримує в подарунок бали, які написані в клітині й продовжує постріли. Якщо на цій координаті кораблі відсутні, то ведучий ставить команді запитання такої складності – скільки балів стоїть на цій клітині. На роздуми команді надається 20 секунд часу. Якщо команда відповіла правильно, то бали зараховуються, а хід переходить до наступної команди. Якщо команда відповіла неправильно, чи не знає відповіді, то ця кількість балів віднімається від спільної кількості набраних балів, а хід переходить до наступної команди. Команда вибуває з гри, якщо на полі всі кораблі її «затонули». Виграє та команда, яка на момент кінця гри буде мати більшу кількість балів й останній корабель на плаву.
Запитання до гри На 5 балів:
6. Назвіть підрозділ топоніміки, що визначає назви водних об’єктів:
океанів, морів, озер, рік. (Гідронімія)
7. Назвіть підрозділ топоніміки, що визначає назви об’єктів суходолу:
плато, окремих вершин, рівнин тощо. (Оронімія)
8. Назвіть підрозділ топоніміки, що визначає власні назви будь-якого населеного пункту. (Ойконімія)
9. Назвіть термін, визначення якого – це власна назва будь-якого географічного об’єкта. (Топонім)
10. Назвіть підрозділ топоніміки, що визначає назви курганів. (Фонімія)
11. Назвіть підрозділ топоніміки, що визначає назви печер, скельних навісів. (Спелеонімія)
12. Назвіть підрозділ топоніміки, що визначає назви країв і країн. (Хоронімія)
На 10 балів:
1. Назвіть хоронім, назва якого походить від назви берберського племені, й означає «той, що не знає холоду». (Африка)
2. Цей хоронім – у перекладі з латинської «південна земля». (Австралія)
3. Назвіть хоронім, який перекладається «навпроти ведмедя»? (Антарктида)
4. Назвіть хоронім, назва якого походить від фінікійського слова «ереб»
– «захід». (Європа)
5. Назвіть хоронім, що походить від ассирійського слова «асу» – «схід».
(Азія)
6. Назвіть хоронім, який на картах ХVІ століття став позначатись як Земля Амеріго? (Америки)
7. Назвіть гідронім, який носить ім’я міфічного титана Атласа (Атланта). (Атлантичний океан) На 15 балів:
1. Назвіть гідронім Південної Америки, якому у ХVІ ст. італійський мореплавець Себастян Кабот дав назву «срібло». (Ла-Плата)
2. Назвіть потамонім, який перекладається з китайської мови – «блакитна». (Янцзи)
3. Назвіть лімнонім, назва якого в перекладі з мов місцевих племен означає «об’єднання вод». (озеро Танганьїка)
4. Назвіть потамонім Австралії, назва якого походить від імені державного діяча – англійського міністра колоній. (Мюррей)
5. Назвіть лімнонім , який називають «сільничкою світу». (Мертве море)
6. Назвіть потанонім, який у перекладі з монгольської означає «чорна річка». (Амур)
7. Назвіть сучасну назву потаноніму Славутич. (Дніпро) На 20 балів:
1. Назвіть оронім Південної Америки, який в перекладі з мови інків означає «мідні». (Анди)
2. Назвіть оронім, який в перекладі з мови суахілі означає «обитель божества холоду». (Кіліманджаро)
3. Назвіть оронім, популярний серед туристів, який аборигени вважали священним і називали Улуру – «місце, де буває тінь». (Скеля Айрес-Рок)
4. Назвіть оронім, який названо так само, як один із кораблів англійської експедиції Джона Росса, назва якого, в свою чергу, походить від давнього грецького бога Ереба. (Еребус)
5. Як називають оронім тибетці, який непальці називають Сагарматха – «володар неба». (Джомолунгма)
6. Назвіть оронім, який часто плутають зі збіркою карт, назва якого походить від імені грецького титана? (гори Атлас)
7. Назвіть оронім, який охопити поглядом можна тільки з космосу, а назва походить від однойменної річки, яку індіанці називають Парана-Тінг, що означає «королева річок». (Амазонська низовина) На 25 балів:
1. Назвіть найдовший у світі карстовий спелеонім, назва якого походить від гірського хребта, і має два значення, одне з них означає «величезна, гігантська». (Мамонтова печера)
2. Назвіть найдовший крижаний спелеонім, який перекладається як «світ крижаних гігантів». (Айсрайзенвельт)
3. Назвіть спелеонім, в якому під час припливу повторюються звуки моря (ніби співає); гельською мовою називається Уом-Бім, інша назва походить від імені велетня, героя ірландського епосу. (печера Фінгала)
4. Назвіть спелеонім, в якому поселилися особливі грибні комарики, що покривають склепіння, дивлячись на який створюється враження, що дивишся на зоряне небо, а назва перекладається як «світлячки». (Печери Вайтомо
(світлячків))
5. Назвіть спелеонім, в якому розташовані індуїстські святилища, присвячені богу Муругану? (Печера Бату)
6. Назвіть спелеонім, найдовший в гіпсових породах України. Назва пов’язана зі сподіваннями спелеологів успішно її пройти. (Оптимістична)
7. Назвіть спелеонім, розташований в мексиканській пустелі на глибині 300 мертів, а назва перекладається як «Сікстинська капела кристалів».
(Гігантські Кристали) На 30 балів:
1. Назвіть хоронім, який названий на честь Христофора Колумба. (Колумбія)
2. Назвіть хоронім, назва якого походить від назви дерева, з якого перші португальські переселенці виготовляли яскраво-червону фарбу. (Бразилія)
3. Назвіть хоронім, в якому розташоване одне із семи чудес світу, елементи якого схожі на багатогранники. Стародавні жителі називали його «кемет» (чорноземна). (Єгипет)
4. Назва цього хороніма в перекладі з давньогрецької означає «обличчя, обпалене сонцем». (Ефіопія)
5. Назвіть хоронім, який мовою індіанців-ірокезів означає «поселення, група хатин». (Канада)
6. Назвіть хоронім, який перекладається з норманської мови як «північний шлях». (Норвегія)
7. Назвіть хоронім, жителі якого називають Ніппон, що перекладається як «схід Сонця». (Японія) На 40 балів:
1. Назвіть полісонім, в якому зосереджені знамениті американські кіностудії. Назва його пішла від багатих запасів рідного Тойона «Каліфорнійського падуба», який кожної зими вкриває схили гронами ягід.
(Голівуд)
2. Назва цього полісоніма в перекладі з давньослов’янської означає «болото, драговина». (Берлін)
3. Назвіть полісонім, який часто називають «вічне місто». (Рим)
4. Назвіть полісонім, в якому були написані відомі казки «Тисяча і одна ніч» і він мав назву Мадінат-ас-Салям (місто світу). (Багдад)
5. Назвіть полісонім, релігійний «священний» центр іудеїв, християн і мусульман. За час свого існування він входив до складу різних держав: Іудейського царства, Давнього Риму, Візантії, Арабського халіфату. (Єрусалим)
6. Назвіть поліснім, заснований в V ст. племенами полян. Тут проходила знаменита «дорога з варяг у греки». (Київ)
7. Назвіть поліснім Австралії, який в перекладі з мови аборигенів означає «місце зустрічей». (Канберра)
Список використаних джерел
1. Бойко В.М. Географія материків і океанів / В.М. Бойко, С.В. Міхелі. – Київ: «Зодіак – ЕКО», 2007. – 287 с.
2. Капіруліна С.Л. Кредитно-модульний курс географії культури / С.Л.
Капіруліна. – Кам’янець-Подільський: «Аксіома», 2010. – 315 с.
3. Роль топоніміки у дослідженні рідного краю: матеріали ІІІ обласних краєзнавчих читань (31 січня 2013 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. –
Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2013. – 132 с.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
Антоненко В.А. – директор, учитель географії Сиваської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Новотроїцької районної ради.
Афанасьєва С.О. – директор, учитель географії Софіївської ЗОШ І ступеня Новотроїцької районної ради.
Горобець А.Я. – учитель географії Отрадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради, методист навчально-методичного кабінету
Новотроїцького районного центру з обслуговування навчальних закладів та установ освіти.
Дмитришин М.П. – учитель географії Володимиро-Іллінської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради.
Заколодяжна Ю.Г. – заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель географії Сиваської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Новотроїцької районної ради.
Кобець Л.М. – учитель географії Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради.
Марчук Т.М. – учитель географії Федорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради.
Полігешко І.В. – учитель географії Новотроїцького НВК «ЗОШ І–ІІІ ст.гімназія» Новотроїцької районної ради.
Риков М.М. – учитель географії Чкалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради.
Сільніченко В.І. – заступник директора з виховної роботи, учитель географії Новомихайлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради.
Сушко О.О. – заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель географії Громівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради.
Фалько І.А. – учитель географії Новорепівського НВК І ступення Новотроїцької районної ради.
Федько Т.В. – учитель географії Новотроїцького НВК «ЗОШ І–ІІІ ст.гімназія» Новотроїцької районної ради.
Навчально-методичне видання
За редакцією
ГОРОБЦЯ АРТЕМА ЯКОВИЧА
Топонімічна соціалізація учнівської молоді
в позакласній роботі з географії
Коректор – О.Р. Єгай
Дизайн обкладинки – Р.В. Горобець