Поговоримо, як виховувати школярів критично налаштованими споживачами медіа

Здатність оцінювати та ефективно фільтрувати контент визнана однією з ключових навичок 21 століття. А в умовах «інформаційної війни», коли щодня ми піддаємось справжнім «бомбардуванням» фейкової та неправдивої інформації, ця навичка стала критично важливою. Як навчитися аналізувати інформацію в соцмережах і месенджерах, перевіряти її на достовірність та шукати упередженості? Саме цьому питанню та іншим відповідним превентивним заходам присвячена наша Всеукраїнська інтернет-конференція «Пріоритети в освіті: інформаційна гігієна та медіаграмотність», яка відбудеться 03-04 листопада 2022 року. Під час її проведення ми проаналізуємо  види інтернет-небезпек та захист від них, на практиці розглянемо вправи та підходи, що допоможуть дотримуватись простих правил у складний час.

А ще ми зібрали декілька ідей для розвитку медіаграмотності школярів, які можна реалізувати на уроках, позакласній роботі та проєктній діяльності.

1. Розпізнавання фейкових новин

Численні дослідження показують, що хибні новини поширюються в соціальних мережах і ЗМІ набагато швидше, ніж правдиві. Тож дослідження феномену «фейкових новин» є актуальним і важливим напрямом у розвитку медіаграмотності учнів. Вони мають навчитися читати не тільки заголовок, перевіряти дату та відомості про автора, оцінювати тон та мову повідомлень. І для навчання є багато простих, але ефективних способів! Наприклад, оберіть якусь новину та попросіть школярів знайти її у різних джерелах і порівняти заголовки з різними формулюваннями. Або ж запропонуйте їм у якості домашнього завдання створити декілька справжніх і фейкових новин та їхніх комбінацій, а на наступному уроці ідентифікувати кожен тип. Адже що може бути кращим способом зрозуміти фальшиві новини, ніж створити їх особисто? 

2. Деконструкція повідомлень

Кожне медіаповідомлення створюється, редагується та відправляється з певною метою конкретними людьми, які не завжди мають добрий намір. Але оскільки всі медіа-повідомлення конструюються, їх можна деконструювати. Рекомендуйте учням аналізувати частини комунікативної ситуації:

  • Відправник: Хто створив повідомлення? Хто надсилає повідомлення?
  • Повідомлення: Про що йдеться у повідомленні (тема та мета)? Чого не вистачає?
  • Носій: Яку форму набуває повідомлення (реклама, лист, стаття)?
  • Отримувач: Хто є цільовою аудиторією? Хто ще бачить, читає чи слухає це повідомлення?
  • Контекст: коли і куди надсилається повідомлення? Що буде до та після? Який ефект він має? 

3. «Бокове» читання

«Бокове» читання - це потужна стратегія та звичка, яку слід розвивати для оцінки онлайн-інформації. Цей підхід відрізняється від традиційного «вертикального читання», коли ви читаєте статтю окремо, зверху вниз. Її сенс полягає у перевірці конкретного сайту або повідомлення під час читання шляхом відкриття інших онлайн-ресурсів, які можуть підтвердити або оскаржити надійність джерела. Як цю стратегію застосовувати зі школярами? Запропонуйте їм прочитати будь-який пост/ новину та знайти інформацію про її автора. Можливо, результати їх неприємно вразять! Також «бокове» читання пропонує додаткову користь, оскільки знайомить учнів із ресурсами, до яких вони можуть звертатися для перевірки фактів.

 

4. Різні пошукові системи

Для багатьох школярів пошук в Інтернеті починається з Google і закінчується на першій сторінці результатів. Однак таке обмеження пошукових запитів  є помилковим. Запропонуйте їм виконати пошук певної інформації з використанням декількох пошукових систем, а потім порівняти результати. Вони мають розуміти, що Інтернет насправді досить мінливий, і потрібно бути кмітливим та свідомим, щоби правильно його використовувати. 

5. Розгорнутий аналіз медіаресурсів

Учні не уявляють своє життя без відеоконтенту. Але чи завжди він безпечний? Аби навчити їх свідомо користуватись медіаресурсами є дуже цікавий спосіб. Знайдіть на YouTube або на інших мультимедійних платформах декілька відео-каналів різних типів (рекламного, соціального, розважального, навчального характеру). Протягом одного тижня школярі мають використовувати кожний медіаресурс, записуючи принаймні один запис на день. Щоби систематизувати інформацію запропонуйте їм використовувати графічний органайзер відстеження медіа у вигляді таблиці, яка містить такі стовпці: 

  • джерело (хто створив цей медіаресурс? Приклади: рекламодавець, зацікавлений громадянин, посадовець);
  • мета  (навіщо вони створили? Приклади: інформувати, розважати, навчати, переконувати, освітлювати);
  • аудиторія (хто цільова аудиторія? Приклад: друзі, гравці, діти);
  • техніка (які методи використовують для досягнення мети? Приклади: крупний план, яскраві відеоефекти, якісна графіка, переконливе формулювання);
  • час, який учень витратив на взаємодію з цим медіа-джерелом.

Наприкінці проведіть обговорення зі школярами та запропонуйте їм визначити вплив, який здійснює на них кожний медіаресурс. Наприклад, чи можуть медіаресурси переконати їх купити нову відеогру або допомогти вирішити соціальну проблему.

6. Створення різноманітних медіапродуктів

Багато вправ із медіаграмотності дозволяють учням навчатися на практиці, вивчати та створювати різноманітні медіапродукти. І ці вправи можна проводити на будь-якому уроці! Наприклад, на уроці фізкультури повідомте школярам гіпотетичну новину про відкриття спортивного стадіону або екопарку на уроці біології та запропонуйте їм протягом тижня створити інформаційні матеріали різних форматів. Це може бути друкована реклама, імітаційні радіоінтерв’ю, рекламні відеоролики тощо. Після того, як школярі презентують свої продукти, проведіть обговорення та проаналізуйте, який формат подачі матеріалу найбільше впливає на його зміст.

7. Медіа-видавництво

Уроки медіаграмотності можуть стати каталізатором міжпредметного навчання, підкреслюючи актуальність різних предметів. І зробити це не складно! Оберіть певний епізод твору чи історичну подію, що вивчається, та запропонуйте учням створити та представити певний медійний продукт. Наприклад, один учень може написати екстрену новину для першої шпальти газети, інший може написати репортаж про історично важливу подію. Можна навіть залучити математику та попросити учнів скласти математичний тест на основі твору. Коли учні підготують свої медіапродукти, об’єднайте їх та створіть імпровізовану віртуальну газету чи журнал.

8. Розробка логотипів

Логотипи є потужним інструментом маркетингу. Тож не дивно, що діти віддають перевагу речам відомих брендів. Залучення учнів до уважного вивчення знайомих логотипів може бути цікавим способом розвинути навички медіаграмотності та логічного мислення. Запропонуйте їм дослідити приклади популярних логотипів та їх підробок (поєднання кольорів, форми та загальний дизайн), а потім створити власний за вигаданим сценарієм. Командна робота над виробництвом та рекламою продукту може стати чудовим способом розвитку навичок вирішення проблем та прийняття рішень.

9. Пошук «правди» у рекламі

Ця вправа допоможе школярам зрозуміти, як рекламодавці впливають на прийняття рішень споживачів за допомогою вибору слів і техніки написання. Повідомте школярам найпопулярніші типи маркетингових тверджень, які зазвичай підкреслюють перевагу продукту над конкурентами та мають незавершене твердження. Наприклад, «наш напій має кращий смак» або «наші ліки ефективніші». Запропонуйте їм поставити уточнюючі запитання, відповіді на які рекламодавець замовчує (наприклад, «Кращий смак, ніж що?», «ефективніші чому?»). Об’єднайте школярів у групи та запропонуйте їм знайти по 2-4 оголошення онлайн-реклами, які містять конкретні та незавершені твердження. По завершенню попросіть їх презентувати свої дослідження та проведіть обговорення. Ця стратегія допоможе учням навчитись визначати, які рекламні оголошення намагаються продати «обіцянки» замість якісного продукта. 

10. Виявлення упередженості

У соціальних мережах та месенджерах учні досить часто стикаються з повідомленнями, які необ'єктивно висвітлюють певну подію. Аби навчитись вчасно розпізнавати упередженість запропонуйте їм щоразу шукати відповіді на такі запитання:

  • Чи має мова ознаки екстремальності, що характеризується твердженнями на кшталт «все або нічого»?
  • Чи звертається повідомлення до емоцій, а не до розуму чи логіки?
  • Повідомлення спрощує чи узагальнює інформацію?
  • Повідомлення одностороннє або обмежене?
  • Логіка повідомлення видається нечіткою чи спотвореною?

Бажаєте дізнатися більше про інформаційну гігієну та медіаграмотність дорослих і дітей? Долучайтеся до нашої конференції!  

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter