Найпоширеніші стереотипи про дітей, які зростають у бідних сім'ях.

Стереотипи про учнів, які живуть у бідних родинах, суттєво підсилюють ту нерівність, яка існує між дітьми. Нерідко ці міфи мають під собою ґрунт, але частіше вони мають мало спільного з реальністю.

Звісно, навчальна успішність дітей з бідних родин, дещо нижча за успішність тих, хто знаходиться в більш сприятливих соціально-економічних умовах. Вчителю часто дуже непросто підтримати дитину, як мінімум, через те, що складно усвідомити наскільки хибно сформована думка стосовно того чи іншого учня. Ми спробували проаналізувати п’ять розповсюджених міфів про бідність, які можуть нашкодити школяреві.

МІФ №1: Бідність – це синонім занедбаних будинків та поганих сімей

Часто злидні асоціюються з найтемнішими проявами життя – бруд, наркотики, аморальність тощо. Але реальність така, що в сім'ях з достатком людей з наркотичною чи алкогольною залежністю аж ніяк не менше. Інша сторона медалі – бідна родина найчастіше неповна. Але це не значить, що у хаті сміття по кісточки, шпалери злізли чи одяг у дитини на три розміри більший. Все залежить від того, які цінності сповідують у цьому домі.

Справа у тому, що знання соціально-економічного фону учня не може достеменно сказати про те, як живе його родина. Ви не знаєте його історії. Багато учнів, що зростають у бідності, мають згуртовану та люблячу родину. Звісно, немало й тих, хто, на жаль, змушений щодня повертатися до жахливих домашніх проблем, про які діти з достатком навіть не здогадуються. Ви не можете судити про побут школяра, аналізуючи лише рівень статків батьків чи місце проживання.

МІФ №2: Бідні родини не цінують освіту

Якщо мати-одиначка не прийшла на батьківські збори, це ще не значить, що їй байдуже, як справи у школі у її дитини. Вона може бути на роботі, з якої не так просто відпроситись. Або ж є ще діти, яких ні з ким лишити. Варіантів багато, і найгірше, що можна зробити, це сформувати передчасні висновки. Якщо маєте щось сказати, краще зателефонуйте у такому разі.

МІФ №3: Діти з бідних родин не впораються зі складною навчальною програмою

Правда, що середовище, що оточує дитину, може корегувати її розвиток, аж ніяк не сприяючи бажанню навчатися. Дійсно, хлопець чи дівчина з неблагополучної родини може відставати у класі за рівнем знань з математики, мови, літератури. Але це не значить, що вони не здатні навчатися.

Негативний життєвий досвід може вплинути на розвиток мозку дитини, у той час як позитивний досвід може покращити результати. Станьте тим, хто подарує дитині можливість подивитися на цей світ інакше. Вірте та розвивайте потенціал дитини.

МІФ №4: Діти з бідних родин свідомо неслухняні та не поважають інших

Коли хтось бачить учня, який бешкетує, лається, виникає думка, що учні навмисно створюють хаос та гармидер на уроці. Але це не так, діти без травм такого не роблять. Часте перебування у стані стресу (наприклад, через бідність) провокує прояв захисного механізму. Фактично, дитина відчуває, що втратила контроль над ситуацією, і реагує на неї так, як вміє: тікає або починає відстоювати себе.

МІФ №5: Аби діти з бідних родин розвивались, потрібна сувора дисципліна

Попри поширену думку, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, не потрібно контролювати та карати «на благо». Це один з найгірших стереотипів. А насправді їм потрібно бачити перед собою зразок доброти та любові, а не тюремного наглядача. Оптимальним у цій ситуації буде навчити досягати своїх бажань різними прийнятними способами.

Ці міфи про бідність та де в чому образливі стереотипи про дітей, чиї родини живуть за межею бідності, заважають вчителям ефективно проявляти свою майстерність. Якщо ви дійсно зацікавлені у тому, аби допомогти таким учням, час позбутися цих стереотипів.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнському конкурсі для вчителів.
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.