Фізика та хімія асоціюються з розв’язанням задач, цифрами та традиційно вважаються неймовірно складними для сприйняття та розуміння. І за цим усім ми забуваємо про те, що надзвичайно практичні науки! Адже кожне рівняння можна використати для рішення життєвих завдань або пояснення явищ навколишнього світу. І ось такий підхід точно зацікавіть навіть тих учнів, хто ще не прийшов у захват від фізичних та хімічних явищ! Саме тому варто запропонувати дітям виконати неймовірні мініпроєкти!
1. Наскільки міцне куряче яйце?
Форма роботи: індивідуальна.
Інтеграція: фізика, біологія.
Етапи реалізації проєкту:
1. Постановка завдання
Міцність – характеристика, яку має будь-який предмет. У кожного вона буде різною, але є й спільний момент – усі мають межу міцності. І це дуже важливо знати! Адже ці знання важливі для реального життя. Наприклад, фізики навчилися визначати та враховувати супротив матеріалів під час будівництва або виготовлення предметів. Утім, від чого залежить міцність?
Мабуть багато хто чув про неймовірну міцьність курячого яйця. Утім, важко у це повірити, коли ми знаємо, як просто розбити його шкаралупу! То чи дійсно яйце здатне витримати великі навантаження і головне – як? Запропонуйте учням виконати проєкт, який допоможе відповісти на ці та деякі інші запитання.
2. Дослідження об’єкту
Нехай учні опишуть основні фізичні властивості яйця:
- розмір;
- форма;
- товщина шкаралупи;
- щільність, здатність до супротиву матеріалу з якого зроблена шкаралупа.
3. Аналітичний етап
Поставте завдання знайти відомості про будову аркових конструкцій, у тому числі стрілчастих, готичних. Яким чином у таких конструкціях розподіляється вага? Як їхня форма впливає на міцність? На яку точку припадає найбільше напруження?
4. Практичний етап
Поставте експеримент у класі, або перегляньте наступне відео та попросіть дітей подумати над запитаннями:
- Чому під час «яєчних боїв» на Пасху ймовірність перемоги істотно зростає, якщо наносити удар гострим кінцем яйця?
- Чи простіше розбити яйце, якщо тиснути на нього збоку, а не згори?
- Чи стане яйце менш міцним після варки? Чому так відбувається?
- Скільки яєць необхідно, аби витримати вагу середньостатистичної людини?
5. Демонстрація результатів дослідження
Діти готують звіт про результати роботи. Наприклад: «Виявлено, що яйце здатне витримати вагу «Х», якщо тиск відбувається згори і вагу «Y», якщо збоку», або «Стало зрозуміло, що форма має істотний вплив на вагу, яку здатне витримати яйце» тощо.
2. Чому водомірка ходить по воді?
Форма роботи: індивідуальна.
Інтеграція: фізика, біологія.
Етапи реалізації проєкту:
1. Постановка завдання
Чи доводилося дітям бачити маленьких водяних комах, що ковзають поверхнею ставків, озер та річок? Як їм вдається не потонути? Звісно, ця дивовижна здібність пов’язана з фізикою. Запропонуйте школярам виконати проєкт, аби дізнатися, як саме!
2. Дослідницький етап
Подивимося на комаху ближче. Нехай діти прочитають кілька статей про водомірок та спробують дати відповіді на наступні запитання:
- Які особливості будови дозволяють цій істоті триматися на воді?
- Які фізичні закони і сили використовує водомірка, аби не потонути – поверхневий натяг, щільність, плавучість?
- Нехай діти прочитають визначення кожного з цих понять та спробують із їхньою допомогою пояснити здібності водомірки.
- Як примусити водомірку «потонути»? Нехай діти вигадають способи нейтралізувати дивовижне вміння водомірки. Які якості її тіла необхідно змінити, аби здатність ходити по воді зникла?
3. Дослід
Нехай діти спробують зробити власну водомірку (інструкція у відео) та поекспериментувати з її вагою, положенням тіла, кількістю ніг тощо.
4. Презентація результатів дослідження
У короткій презентації діти підсумовують усю здобуту інформацію та намагаються дати відповідь на ключове питання проєкту.
Зауважити: Вивчення природничих дисциплін – серйозне та складне завдання, і далеко не всім дітям легко впоратися з ним. Тож маємо шукати нові підходи викладання, зацікавлювати та мотивувати школярів! Як це зробити? Завітайте 16 серпня на нашу нову інтернет-конференцію «Нові підходи у викладанні предметів природничого циклу». Наші зіркові спікери поділяться цікавими ідеями та лайфаками, що стануть у пригоді всім природничникам!
3. Як працює Гвинт Архімеда?
Форма роботи: індивідуальна.
Інтеграція: фізика, математика.
Етапи реалізації проєкту:
1. Актуалізація знань.
Із яким винаходом асоціюється у дітей ім’я Архімеда? Певно, що з однойменним законом про силу виштовхування, що діє на тіло, занурене в рідину. Утім, учений не обмежився лише ним, він зробив багато винаходів, серед яких і гвинт Архімеда, що використовується для підйому води та висушування боліт.
2. Збір та аналіз інформації.
Нехай діти розглянуть будову гвинта. При першому знайомстві з цим приладом важко уявити, що рідина може підніматись вгору по трубі. Тож виникають закономірні питання:
- Чому вода не стікає по гвинту під силою власної ваги?
- Чому відстань між гвинтом і трубою не повинна бути абсолютно герметичною?
- Хіба вода з верхніх секцій не просочується вниз?
Нехай учні спробують знайти відповіді на ці три запитання, пригадавши все, що вже їм відомо з курсу фізики.
3. Побудова моделі.
Роботу гвинта варто перевірити особисто, тому запропонуйте дітям створити його модель власноруч. Для цього не знадобиться багато часу. Цікаво, що свого часу Леонардо да Вінчі вдосконалив винахід Архімеда та запропонував замінити гвинт на закрити спіральну трубу.
А тепер нехай діти подумають, як можна використати прилад, який вони створили?
4. Презентація результатів роботи.
Діти готують презентацію з чітким поясненням принципу дії гвинта Архімеда.
4. Як побудована водяна турбіна?
Форма роботи: індивідуальна/групова.
Інтеграція: фізика, природознавство.
Етапи реалізації проєкту:
1. Актуальність проблеми та постановка завдання.
Як відомо, сучасні міста споживають чимало електроенергії і потреба у ній, як і кількість домашніх електроприладів у наших домівках, постійно збільшується. Чи знають діти скільки енергії споживає їхнє місто? Чи є поряд об’єкти, що виробляють цю енергію?
2. Підготовчий етап.
Попросіть учнів відшукати відповіді на наступні запитання:
- Які способи отримання електроенергії вам відомі?
- Які з них є безпечними, а які небезпечними/шкідливими для екології (АЕС, ТЕЦ)?
- Попросіть учнів знайти і розглянути мапу вітрових, сонячних, атомних та гідроелектростанцій України. Який відсоток енергії від загальноукраїнського вони виробляють?
- Чому водний ресурс є відновлюваним? За рахунок чого це відбувається?
- Які типи гідроенергетичних станцій існують?
3. Дослідницький етап.
Утворіть групи та попросіть дітей вивчити певні види гідроелектростанцій. Наприклад:
- Група №1 – дамби.
- Група №2 – річкові електростанції.
- Група №3 – вирова електростанція.
Нехай кожна група вивчить принцип роботи свого типу гідроелектростанцій.
4. Презентація результатів роботи.
Кожна група створює презентацію, присвячену своєму типу гідроелектростанцій, розповідає про її плюси та мінуси, ефективність, місця, де в Україні вже збудовані такі електростанції, а де можуть з’явитися.
5. Як зробити індикаторні смужки вдома?
Форма роботи: індивідуальна.
Інтеграція: хімія, біологія.
Етапи реалізації проєкту:
1. Формулювання завдання.
Поясніть дітям принцип дії індикаторів. Може здатися, що виготовлення таких смужок – складний процес, утім, це не зовсім так. Смужковий індикатор можна створити навіть удома!
2. Виготовлення індикаторів.
Для цього проєкту дітям знадобляться цупкі серветки (або кавовий фільтр) та червоноголова капуста. Останню учні мають дрібно порізати й витиснути сік густого фіолетового кольору. Цим розчином необхідно просякнути серветки та дати їм висохнути. Потім серветка нарізається на тонкі смужки й от – ваш індикатор готовий до використання.
3. Випробувати індикатор.
Принцип дії смужок будується на тому, що сік змінює колір у середовищі з різною кислотністю. Діти можуть на власні очі побачити це, виконавши наступний дослід:
- покласти одну смужку у воду (нейтральне середовище) – смужка лишиться фіолетовою;
- покласти другу смужку в оцет (кисле середовище) – смужка червоніє;
- покласти третю в розчин соди – смужка стає блакитною;
- покласти четверту в засіб для чищення труб – смужка жовтіє.
Пропоновані проєкти покажуть дітям, що все, що вони почули на уроці, має практичне значення. І тоді формули та теорія оживуть!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.