2 лютого о 18:00Вебінар: Самооцінювання управлінських та освітніх процесів: нормативні орієнтири та особливості проведення
Мініпроєкти, присвячені п’яти географічним темам.

Перетворити вивчення великих обсягів інформації та нанесення позначок на контурну мапу на гру – все це можна зробити завдяки мініпроєктам. З їхньою допомогою можна опанувати навіть найскладніші географічні теми! Завдяки проєктам деякі схеми, плакати та лекції можна замінити на уроки, у яких саме учні гратимуть активну роль, шукаючи та впорядковуючи факти.

1. Яка планета зсередини?

Форма роботи: індивідуальна.
Інтеграція: географія, мистецтво.
Клас: 6-8 класи.
Етапи реалізації проєкту:

1. Постановка завдання

Чи знають діти причини таких явищ як виверження вулканів або землетруси? А що таке лава? Якщо відповідь «так» – чудово! Тоді учням відомо, що наша планета складається з шарів, щільність і температура яких, по мірі наближення до центру, істотно змінюються. Аби раз і назавжди запам’ятати, скільки шарів має Земля, попросіть учнів створити модель планети з пап’є-маше.

2. Пошук фактологічного матеріалу

Попросіть дітей вивчити матеріал за темою. Нехай учні знайдуть визначення наступних понять: 1) континентальна кора; 2) океанічна кора; 3) верхня мантія; 4) нижня мантія; 5) зовнішнє ядро; 6) внутрішнє ядро; А) поверхня Мохоровичича; B) розрив Гутенберга; C) розрив Леманн-Буллен. Нехай діти намалюють на папері схему – саме її використають для створення моделі.

Аби поглибити знання учнів, попросіть їх знайти у мережі відповіді на наступні запитання:

  • На якій глибині розташовується кожен із шарів, яку має товщину?
  • Оскільки жодна людина ніколи не була в центрі Землі, як (завдяки яким науковим методам) людству стало відомо про її будову?
  • Яка середня щільність Землі? Яка щільність кори та ядра?
  • Із яких шарів складається земна кора?

3. Побудова моделі

Розмеліть у блендері або перетріть звичайний папір, додайте клей, воду та викладіть паперову масу на поверхню сферичного посуду (повітряної кульки). Всередини заготовок намалюйте потрібні шари, а можна створити кожен шар окремо (розбірна модель), використовуючи у якості основи кілька посудин різного розміру.

Процес виготовлення моделей можна побачити на відео

 

4. Презентація результатів роботи

Із допомогою створених моделей учні демонструють будову Землі та розповідають про особливості тих чи інших шарів. 

2. Як виміряти вітер?

Форма роботи: індивідуальна, групова.
Інтеграція: географія, фізика.
Клас: 6-8 класи.
Етапи реалізації проєкту:

1. Актуалізація знань та постановка завдання

Вітер – природна сила, що здатна змінити географічні ландшафти. Яким він може бути в різних природних зонах? Силу та напрямок вітру вивчає підрозділ географії – метеорологія, наука про земну атмосферу, її фізичні явища та процеси. 

Проте, як виміряти вітер? Наприклад, у вашій місцевості. Це робиться за допомогою приладу, що зветься анемометром. Він складається з насаджених на спиці чашечок, які рухаються навколо вісі. Саме його ми й зробимо.

2. Що це за прилад?

Найпростішим анемометром є звичайнісінький флюгер, утім, діти мають вивчити складніший пристрій – чашечний анемометр. Особливо цікаво дізнатися більше про його історію.

Попросіть учнів провести дослідження та відповісти на наступні запитання:

  • Які ще різновиди анемометрів вам відомі?
  • Чи є в анемометрів діапазон вимірювання (мінімальна та максимальна швидкість вітру, яку можна визначити з їхньою допомогою)? Якщо так, то чому?
  • Який анемометр ефективніший – чотирьохчашечний, чи трьохчашечний? Чому?

3. Зробити прилад

Перегляньте відео, об'єднайте дітей у групи та запропонуйте створити власні анемометри з паперових стаканчиків та соломинок. Оскільки діти вимірюватимуть швидкість вітру за кількістю обертів анемометру, порадьте їм пофарбувати всі чашечки, крім однієї, в однаковий колір. Це полегшить підрахунок.

4. Випробувати анемометр

У якості пробного експерименту визначимо швидкості вітру на вулиці. Підрахуйте кількість обертів анемометра за одну хвилину та запишіть результат у таблицю. 

Тепер спостерігайте за тим, як рухається листя на деревах, гойдаються гілочки тощо. Якщо за шкалою Бофорта швидкість вітру сягає 2 балів (легкий – 1,6-3,3 м/с), співставте цей показник із кількістю обертів анемометра. Тепер ви маєте приблизне співвідношення обертів і швидкості вітру, що дозволить зробити вимірювання у кімнатних умовах. Для цього можна використати фен або вентилятор.

5. Продемонструвати отримані дані

Діти заповнюють таблицю (кількість обертів при зміні швидкості вітру та переведення цих даних у м/с) та презентують результати.

3. Чому річка в’ється?

Форма роботи: індивідуальна, групова.
Інтеграція: географія, природознавство.
Клас: 7-9 класи.
Етапи реалізації проєкту:

1. Постановка завдання

Чи помічали учні, що деякі ріки течуть рівно, тоді як інші в’ються наче стрічка? Так, інколи форма річок залежить від щільності навколишніх порід, адже воді доводиться обходити перешкоди, утім, наявність певних меандрів точно не поясниш виключно цим. То чому ж річка в’ється?

2. Дослідження мапи

Попросіть школярів розглянути на Google maps такі річки як Уругвай та Іґуасу. У яких ще частинах світу ми можемо знайти подібні річки? Чи є меандри в українських річок? Якщо є, то де? Скажіть дітям, що пошук звивистого річища краще вести у верхів’ї, ближче до витоку.

3. Дослідження питання

Попросіть учнів дослідити матеріали у мережі та переглянути пропоноване відео. Завдяки яким природним процесам змінюється річище, чому звивистий потік із часом знову може вирівнятися? Як утворюються лісові озера біля меандрових річок?

Нехай учні намалюють схему, що покаже різні етапи формування річища, або створять модель із ґрунту, води та піску, на прикладі якої можна продемонструвати вплив течії на річкові береги.


4. Презентація результатів проєкту

Діти готують виступи з презентаціями, під час яких своїми словами викладають вивчену інформацію, пояснюють ті чи інші процеси, наводять докази. 

4. Яку історію приховують світові мапи?

Форма роботи: індивідуальна, групова.
Інтеграція: географія, історія.
Клас: 7-9 класи.
Етапи реалізації проєкту:

1. Постановка завдання.

Кожен учень бачив сучасну мапу світу, втім, скільки зусиль знадобилося людству, аби дослідити кожен кілометр та нанести його на карту? У скільки етапів відбувалося дослідження світу? Які уявлення про віддалені землі та континенти панували в різні епохи? 

2. Пошук матеріалів

Об'єднайте дітей у групи та попросіть зібрати ілюстративний матеріал. 

  • Група 1. Стародавні мапи часів античності.
  • Група 2. Стародавні мапи часів Середньовіччя.
  • Група 3. Мапи доби Відродження.
  • Група 4. Мапи 17-18 ст.
  • Група 5. Мапи 19-20 ст.

У якості додатку до основної роботи можна попросити відшукати Україну (або згадки про неї) на всіх мапах.

3. Аналіз зібраних даних

Тепер нехай учні об’єднають зусилля за круглим столом та спробують порівняти знайдені матеріали. У разі потреби можна зробити проміжну презентацію, де кожна група представляє результати власного дослідження.

Які континенти, географічні об’єкти зображені неправильно/відсутні? У яких століттях вони отримують правильні обриси? Які частини світу лишалися невідомими найдовше? У які етапи відбувалося дослідження світу? Що (які землі) люди намагалися знайти у цих подорожах? Які країни внесли найбільший вклад у географічні відкриття?

У разі потреби роздайте запитання окремим групам учнів, аби швидко опрацювати великий масив інформації.

4. Підсумок та презентація результатів дослідження

Діти створюють презентацію за зібраним ілюстративним матеріалом та демонструють кожен свою частину роботи. Згодом один із учнів (можна вибрати жеребкуванням) підсумовує роботу всього класу у вигляді звіту: 

  • Було виявлено, що дослідження світу відбувалось у «…» етапів, кожен із яких проводився у «…» напрямку.
  • Найактивнішим періодом проведення географічних досліджень є «…».
  • Найскладнішими для дослідження регіонами були «…».

Кількість пунктів можна збільшити.

5. Пошук скарбів.

Форма роботи: групова.
Інтеграція: географія, мистецтво.
Клас: 6-7 класи.
Етапи реалізації проєкту:

1. Постановка завдання

Мапи – обов'язковий атрибут уроків географії, загалом діти без проблем знаходять на них континенти, річки та озера. Утім, коли справа доходить до мапи корисних копалин, чи інших карт із великою кількістю умовних позначок, діти губляться у цих ромбах, квадратах, колах та стрілочках, що більше схожі на шпигунський шифр, ніж наукові позначки.

Аби навчити дітей розбиратися в умовних позначках на мапі, перетворіть це завдання на веселу гру. Чому б символам і справді не стати секретним шифром, за допомогою якого пірати записали шлях до скарбів? 

2. Створення карти скарбів

Попросіть кожного учня або групу дітей намалювати власну мапу. За основу можна взяти територію будь-якого справжнього тропічного острова чи іншої місцевості, використавши (якщо вдасться знайти) дані про розташування реальних річок, гір, корисних копалин тощо. 

Учні створюють власне піратське послання, що звучить приблизно так: від високої гори на півдні пройти 1 км на схід, потім ще 2 км через болото, повернути ліворуч коло торфовища, пройти 5 км через ліс, скарб заритий під старим млином. 

3. Обмін мапами та пошук скарбів

Коли мапи будуть готові, зберіть малюнки, перемішайте та роздайте учням. Діти читають піратську записку та намагаються відтворити шлях до скарбу. Якщо певні позначки розгадано неправильно, учні підуть не тією дорогою та провалять завдання.

Інший варіант – кожен учень малює власну мапу, але для розгадування діти об'єднуються у групи. Знайти скарб треба якнайшвидше, після чого один із учасників групи може взяти наступну мапу. Виграє той, хто правильно розгадає найбільшу кількість мап.

 
Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter