Насправді більшість учителів точно сумує за звичайними уроками, які не замінити жодним онлайном. Через карантин було втрачено контроль, зоровий контакт, можливість демонструвати матеріали, використовувати дошку і багато-багато речей, важливість яких, можливо, не цінували до цього.
Насправді дистанційне навчання – це не просто перенесення в онлайн звичних нам уроків. Воно вимагає іншого підходу та навичок, до яких необхідно звикнути так само, як ви звикли і відпрацювали до автоматизму підготовку і проведення стандартних уроків. Декілька прийомів, що ми зібрали нижче, допоможуть вам оптимізувати онлайн заняття та зробити їх ефективнішими.
Працюйте групами
Учитель не має бути вовком-одинаком, який сам бореться за виживання проти незрозумілих сил інтернету та незнайомих онлайн-програм. А от об'єднавши дії кількох викладачів, можна зекономити купу зусиль і часу, та залучити для занять значно більше ресурсів.
Чимало хто забуває, що над створенням уроків можна працювати спільно з колегами, а програми на кшталт «Google classroom» допоможуть використати матеріали, підготовані кимось одним, для роботи з кількома класами на паралелі. Таким чином вдало дібране відео чи вправа можуть подорожувати з заняття на заняття і стати шматочком великої мозаїки під назвою «урок». Не обов’язково створювати абсолютно всі шматочки самотужки. Адже так ви, скоріш за все, дублюєте роботу одне одного, тоді як координація допомогла б зменшити стрес і навантаження.
Знаходте позитивні моменти
Так, онлайн-навчання – це незвичний формат для українськиї учителів, але він дарує безліч можливостей та є дійсно непоганим рішенням у деяких випадках. Наприклад, уроки літератури, коли не треба багато писати на дошці, але необхідно бачити аудиторію.
Ідеальними видами діяльності для вас може стати перегляд та аналіз невеличких відео, класна дискусія (використовуйте Zoom чи Google Meet, аби зібрати клас у віртуальній кімнаті), вправи на списування, диктанти, вправи на каліграфію (просіть дітей робити фото виконаних завдань).
Крім того, онлайн-спілкування відкриває широкі можливості для індивідуальної роботи та запитань. Звісно, відповісти у приватні повідомлення одразу всім неможливо, однак протягом тижня можна поступово надати відповіді на всі запити. Звісно, перш за все варто працювати з найважливішими запитаннями та відповідати, наприклад, дітям, які не все зрозуміли у новій темі.
Організуйте маленькі групи
Організувати діяльність класу складніше, якщо не бачиш його перед собою. Утім, ті, хто спілкується у віртуальній реальності, давно зіткнулись із цією проблемою та знайшли її вирішення. Онлайн-колектив легко об'єднується у робочі групи, рівень зв’язку та «бойовий дух» у яких завдяки командній роботі, можуть бути дуже високими!
Зрештою, однією з найважливіших умов успішного проведення онлайн-уроку є відтворення атмосфери спілкування, що зазвичай панує у класі. Клас – це кілька невеликих компаній, зв’язки у яких відіграють чималу роль. Тож і об'єднання учнів у групи забезпечує більш рівноправну участь дітей у виконанні завдання: учасники зможуть переглядати та коментувати роботу одне одного, таким чином допомагаючи товаришам.
Спробуйте себе у ролі інструктора
Наявність інструкторів є критичним фактором успіху онлайн-навчання. При цьому не обов’язково бути присутнім саме онлайн. Пригадайте, як працюють різноматнітні тренінг-програми – достатньо коротких трихвилинних відео, у яких ви робите вступ до уроку, пояснюючи тему чи швидко пригадуєте матеріал попередніх занять, аби дитина налаштувалася на роботу. Подібні невеличкі відео корисні і тим, що можуть бути записані один раз і використовуватися роками.
Звісно, цього буде замало, адже викладач має координувати та організувати учнів, утім, інколи працювати таким чином можна. Коли? Тільки тоді, коли робота добре налагоджена і набрала темп. Тоді вчителю лишається виключно корегувати її, поставивши навідні запитання, або давши на них відповідь.
Не обмежуйтеся лише текстами та відео
Давайте чесно: дехто хто зі вчителів стикався зі спокусою проводити менше занять та давати більше завдань на самостійне опрацювання матеріалу під час карантину. Адже це так легко – показати цікаву передачу, присвячену фізиці, і учні будуть зайняті сорок хвилин.
Утім, подача будь-якої нової інформації має бути доповнена поясненнями, відсилками, прикладами, контекстом. Тим паче, що навчання через інтернет інколи вимагає від учнів навіть більшої концентрації, а отже вони швидше втомлюватимуться. Тож у такому випадку вчителі мають уникати частого використання довгих текстових фрагментів чи відео.
Що ж робити? Тут чудово діє так званий концепт «чанків», що був відкритий Гарвардським психологом Джорджем Міллером у 1956 році. Міллер довів, що короткострокова пам’ять може утримувати лише 5-9 шматочків (чанків) інформації одночасно. Інакше кажучи, людина має обмежений об’єм короткочасної пам’яті, тож не варто завантажувати її одним об’єктом, який дитина не зможе розподілити на шматки і засвоїти.
Онлайн-навчання стало несподіванкою для всіх нас, адже вимагає опанування нових навичок. Утім, саме це мже зробити кожного вчителя країни ще професійнішим!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.