7 клас НУШ: огляд і розбір Держстандарту мовно-літературної освітньої галузі (українська мова навчання)

Держстандарт є фундаментальним документом в організації освітнього процесу, яким визначено компетентнісний потенціал галузі, загальний обсяг навчального навантаження та вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів. Аби ґрунтовно опрацювати нормативні документи та визначити практичні шляхи впровадження ключової освітньої реформи у базову школу, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту мовно-літературної освітньої галузі для класів (груп) з українською мовою навчання.

Бажаєте підвищити рівень професійної майстерності та поповнити педагогічну скарбничку цікавими ідеями щодо організації освітнього процесу? Долучайтесь до дводенної Всеукраїнської інтернет-конференції «6 і 7 клас НУШ: організація ефективного навчання». Під час етеру ми обговоримо важливі теми, що стосуються роботи в середній школі, та поділимось інноваційними методами і прийомами викладання.

Навчальне навантаження

Типовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 7-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації мовно-літературної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:

мінімального показника, який становить 315 годин;
максимального – 420 годин;
рекомендованого –350 годин.

Діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 9 до 12 годин (рекомендовано – 10 годин). Для класів (груп) з навчанням українською мовою навчальні години розподілені на вивчення таких навчальних предметів:

українська мова – не менше 3 годин;
українська література – 2 години;
зарубіжна література – 1,5 години;
іноземна мова – 3,5 години.

Також заклад загальної середньої освіти може продовжувати вивчати такі галузеві навчальні предмети:

інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-9 клас;
інтегрований курс української мови та літератури. 5-9 клас;
інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-9 клас.

Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 1 годину, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 МОВ 1.2.1-2:

перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
скорочений буквений запис означає освітню галузь (МОВ – мовно-літературна освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

групи споріднених результатів навчання (1);
загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу у мовно-літературній освітній галузі очікується по завершенню 9 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (українська мова, українська література, зарубіжна література (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання)

Мовно-літературна освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

1. Сприймання усної інформації.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні слухають тексти та інформацію з різних джерел на відому і нову тематику, подану у вільному темпі, беруть активну участь у комунікації, взаємодіють відповідно до мети та ситуації спілкування, розпізнають та передають прихований зміст повідомлення, виражений невербально.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

свідоме застосування прийомів активного слухання;
надання відповідей на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), акцентуючи увагу на важливих деталях, зокрема художніх деталях у художньому тексті;
обговорення актуальності, жанрово-родової належності почутого тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту), ідейно-тематичних і загальних естетичних особливостей, зв’язку тексту з ситуацією спілкування та художнього тексту з певною епохою, творчістю митця;
адекватне реагування на почуте, демонстрація розуміння комунікативних намірів співрозмовника;
формулювання уточнювальних запитань до почутого для його розуміння;
вирізнення невербальних засобів, які сприяють розумінню не вираженого вербально змісту повідомлення;
виявлення невербальних засобів, що вказують на наявність прихованої інформації у почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті), передача прихованого змісту почутого.

1.2. Перетворення інформації з почутого повідомлення в різні форми повідомлень

До конкретних результатів навчання відноситься вміння переказувати почуте повідомлення у різний спосіб відповідно до мети і ситуації спілкування та фіксувати його для оптимізації запам’ятовування, розуміння та подальшого використання почутого, самостійно добирати різні способи і засоби візуалізації для передачі інформації, яка стосується почутого повідомлення, та у разі потреби вносити відповідні зміни.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

докладний, стислий, вибірковий, творчий переказ почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), акцентуючи увагу на змісті в цілому, на окремих важливих деталях або фрагментах почутого повідомлення відповідно до мети і ситуації спілкування;
самостійне складання та компонування складного плану, створення конспекту й тез почутого, складання характеристики персонажів літературного твору з доцільним використанням цитат, скорочень, умовних позначень, символів тощо;
самостійна передача власного розуміння почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) за допомогою різних способів і засобів візуалізації, структуруючи інформацію.

1.3. Виокремлення усної інформації

Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі учні навчаться виокремлювати та доречно використовувати інформацію з одного чи кількох джерел (зокрема художніх текстів, медіатекстів) відповідно до самостійно визначених цілей.

Орієнтиром для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

знаходження потрібної інформації, відомої або нової, в одному чи кількох джерелах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) і використання її відповідно до самостійно визначених цілей.

1.4. Аналіз і інтерпретація усної інформації

Конкретними результатами навчання учнів є визначення теми, основної ідеї, переліку проблем, порушених у почутому повідомленні, розрізнення важливих для розуміння почутого деталей. Також учні мають навчитись встановлювати зв’язок між фрагментами інформації, здобутої з одного чи кількох джерел, визначати та прогнозувати взаємовплив елементів форми і змісту усного повідомлення в різних ситуаціях спілкування, визначати мету мовця і передбачати комунікативний намір співрозмовника, інтегрувати почуте з власним та суспільно-історичним досвідом, розрізняти основні факти і судження й розуміти підтекст в почутому повідомленні.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

окреслення тематики та проблематики почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) для подальшої інтерпретації;
виявлення важливих деталей почутого повідомлення (зокрема, художнього тексту, медіатексту) для ілюстрування власного розуміння почутого;
визначення зв’язку між фрагментами частково неповної інформації для формування цілісного уявлення, здобутої з одного чи декількох різних джерел;
аналіз стильових, жанрових, естетичних і мовних особливостей почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);
прогнозування того, як зміна форми почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) впливає на зміст, а зміна змісту впливає на форму;
визначення основної мети та прогнозування намірів співрозмовника для налагодження комунікативної взаємодії та порозуміння, у разі потреби ставлячи уточнювальні запитання та цитуючи почуте;
розрізнення окремих елементів маніпуляції та пропаганди;
обґрунтування зв’язку почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) із власним та суспільно-історичним досвідом (підтримка діалогу “читач — текст — автор”) для оптимізації власної діяльності, зокрема в нових обставинах, прийняття рішень у різних ситуаціях;
розпізнавання основних фактів і суджень про них, вирізнення авторських інтерпретацій, розуміння аргументації, коментування підтексту почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту).

1.5. Оцінювання усної інформації

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють оцінювати зміст і форму почутого повідомлення, визначати істотні та виокремлювати важливі деталі й оцінювати виражальні можливості.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

коментування інформації (зокрема частково неповної), сприйнятої з одного чи кількох джерел;
визначення достовірності, новизни, несуперечливості інформації, відповідності своїм переконанням і поглядам;
коментування окремих аспектів форм почутого повідомлення (відповідність ситуації спілкування та соціокультурним нормам);
обґрунтування своєї позиції щодо почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) з урахуванням власного досвіду та інформації з окремих джерел, які учень вважає авторитетними;
визначення позиції співрозмовника/мовця та ступеня досягнення мети комунікації;
дослуховування до інших думок, демонструючи готовність до зміни власної позиції за умови отримання достатньої аргументації;
виокремлення істотних особливостей, що сприяють або заважають ефективній комунікації в різних ситуаціях спілкування;
характеристика ролі, виражальних можливостей та впливу на слухача (адресата) важливих деталей, зокрема художніх, почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту).

1.6. Висловлення та обстоювання власних поглядів, ідей, переконань

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитись обґрунтовувати власну позицію щодо особистісно та суспільно важливих питань, зокрема порушених у почутому повідомленні, у реальній ситуації спілкування.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

логічна та послідовна презентація власних поглядів, ідей, переконань в доцільній жанровій формі, підкріплюючі їх аргументами та наводячи доречні приклади з власного або суспільно-історичного досвіду;
комунікація з визнанням права на існування іншої думки, дотриманням принципів етики спілкування та норм літературної вимови;
доречне використання цитат з різних джерел (зокрема художніх текстів, медіатекстів) для підтвердження та увиразнення власних поглядів, ідей, переконань.

1.7. Використання вербальних і невербальних засобів під час представлення своїх думок

Передбачається, що школярі навчаться здійснювати та обґрунтовувати самостійний вибір вербальних та невербальних засобів і використовувати засоби художньої виразності для вироблення власного стилю спілкування.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

добір і використання необхідних вербальних і невербальних засобів для ефективної комунікації з урахуванням ситуації спілкування та комунікативних намірів, соціального і культурного контексту;
контроль використання невербальних засобів в умовах реалізації типових стратегій спілкування;
модифікація використання інтонаційних засобів залежно від комунікативної ситуації;
використання різних засобів художньої виразності у власному мовленні, обґрунтовуючи доцільність їх вибору.

1.8. Регулювання власного емоційного стану

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз і врахування різних емоційних реакцій для ефективного спілкування, керування власними емоціями в типових ситуаціях, здійснення позитивного впливу на емоційний стан співрозмовників для досягнення мети спілкування. Також учні мають навчитись характеризувати міжособистісні взаємодії в почутому повідомленні, вказуючи на розмаїття емоційних станів і пояснюючи їх для розвитку власного емоційного інтелекту.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

виявлення та передбачення емоційних реакцій в різних ситуаціях спілкування;
пояснення причин відповідного емоційного стану в типових життєвих ситуаціях;
здійснення емоційної саморегуляції з доречним використанням вербальних і невербальних засобів (зокрема під час виступу перед аудиторією);
позитивний вплив на емоційний стан учасників групової комунікації, цінуючи власну культурну традицію та виявляючи повагу до інших;
коментування особливостей вираження емоційного стану в різних культурах на основі аналізу почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту) для розвитку власного емоційного інтелекту.

2. Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

2.1. Сприймання тексту

У ході базового циклу навчання учні мають навчитись застосовувати різні види критичного читання одиничних та множинних текстів на відому і нову тематику, ефективно використовувати складники друкованого чи цифрового текстового джерела інформації, сприймати тексти відповідно до особливостей національної культури та епохи.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

застосування різних видів критичного читання текстів різних стилів, зокрема фрагментарних (зокрема художніх текстів, медіатекстів);
використання різних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (рубрикацію, заголовки, скорочення, виділення тощо) для оптимізації роботи з текстовою інформацією;
визначення специфіки складників структури текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) різних родів і жанрів, а також особливостей міжродових і міжжанрових утворень;
співвідношення змісту сприйнятого тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) з історичним і соціокультурним контекстом, світоглядною позицією автора.

2.2. Аналіз і інтерпретація тексту

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися визначати і коментувати порушені проблеми в одному чи декількох текстах, виокремлювати очевидну та приховану інформацію, розрізняти об’єктивні факти і суб’єктивні судження, визначати зв’язок між елементами змісту тексту. Також учні мають вміти зіставляти тексти подібної тематики, інтегрувати інформацію, подану в різні способи, визначати зв’язок між елементами змісту, структури та мовним оформленням текстів і робити висновки на основі аналізу та інтерпретації кількох прочитаних текстів.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

коментування та обґрунтування актуальності порушених проблем в одному чи декількох текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) з урахуванням власного досвіду та культурно-історичного контексту;
розмежування в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) фактичної інформації, суб’єктивних суджень та прихованого підтексту, наведення аргументів для спростування або підтвердження суджень, коментування підтексту, наведення прикладів із особистого та суспільного досвіду;
характеристика взаємозв’язку між темою, мікротемами та основною думкою тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту);
знаходження спільного та різного в літературних творах різних культур за тематикою, проблематикою, стилем, мовним оформленням, структурою, часом створення тощо;
поєднання поданої в різні способи інформації з кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів), гіпертекстів у цифровому середовищі;
характеристика взаємозумовленості елементів змісту, структури та мовного оформлення текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) різних типів, стилів і жанрів, епох і культур, зважаючи на культурно-історичний контекст, естетичний та ціннісний потенціал;
розпізнавання в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) зображувально-виражальних засобів, ознак авторського стилю;
формулювання логічних і послідовних висновків на основі аналізу структурно-змістової єдності та інтерпретації кількох прочитаних текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів).

2.3. Збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду

Конкретними результатами навчання школярів є аналіз причин виникнення емоційного стану літературних персонажів і коментування їхніх вчинків в контексті власного і суспільного досвіду, висловлювання власних почуттів і вражень, пояснення естетичної та мистецької цінності прочитаних текстів у культурно-історичному контексті.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

характеристика поведінки та причин виникнення емоційного стану літературних персонажів, коментування їхніх вчинків і висловлювань;
проєціювання емоційно-чуттєвого досвіду персонажів текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) на власну поведінку, переконання, ставлення та цінності;
коментування власних почуттів під час читання тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) і вражень від прочитаного, аналіз впливу виражальних засобів на емоційно-естетичне сприйняття тексту;
обґрунтування думки щодо естетичної та мистецької цінності прочитаних текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) у культурно-історичному контексті з урахуванням взаємозв’язків української та інших національних культур.

2.4. Оцінювання тексту

У ході базового циклу навчання учні мають навчитися встановлювати значення прочитаного в кількох текстах для досягнення визначеної мети діяльності, визначати якість і достовірність інформації на основі власного досвіду, висловлювати думку про те, як особливості форми, мови тексту впливають на вираження змісту і досягнення відповідної мети. Також учні мають навчитись визначати роль і місце тексту у культурно-історичному контексті та обговорювати тексти, демонструючи толерантність та усвідомлюючи множинність поглядів та інтерпретацій.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

з’ясування важливості та прогнозування доцільності подальшого використання інформації, здобутої з кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) з урахуванням прочитаного;
аргументоване висловлювання актуальності та достовірності інформації на основі власного досвіду, аналізу прочитаного тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) та критичних суджень інших осіб;
формулювання аргументованих висновків про наявність у тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті) ознак маніпулятивного впливу, доречне цитуювання відповідних фрагментів;
характеристика особливостей структури тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту), визначаючи функції та роль мовних засобів у ньому;
обстоювання власної думки про роль і місце тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) у культурно-історичному контексті;
пропонування варіантів інтерпретації образів, подій і ситуацій у текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах), зважаючи на потенційну множинність прочитання в різних контекстах.

2.5. Вибір текстів для читання

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися самостійно добирати тексти українських і зарубіжних авторів різних стилів і жанрів відповідно до мети читання, визначати критерії добору і способи пошуку інформації, керувати власною читацькою діяльністю та орієнтуватись у відповідних джерелах інформації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

використання текстових/медіатекстових джерел для виконання завдань, інформацію з яких учень вважає достовірною та надійною, аргументація вибору таких джерел;
обговорення з іншими особами своїх читацьких уподобань і звичок із наведенням прикладів і аргументів, презентація прочитаного літературного твору в різний спосіб з урахуванням власного читацького досвіду;
використання різних ресурсів, зокрема цифрових, для розширення кола читацьких інтересів, демонструючи навички критичного мислення.

2.6. Перетворення текстової інформації

Конкретними результатами навчання школярів є словесна та графічна передача текстів та трансформація графічної інформацію у текстову на основі декількох джерел.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

передача змісту прочитаного з кількох джерел, узагальнюючи, скорочуючи, доповнюючи словесно інформацію (реферат, тези тощо);
представлення текстової інформації з одного або кількох джерел (зокрема художніх текстів, медіатекстів), комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту;
створення тексту на основі кількох графічних джерел інформації, аналізуючи, порівнюючи, систематизуючи, узагальнюючи та оцінюючи її.

2.7. Творче читання

Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитись експериментувати з текстом за самостійно визначеним напрямом і створювати власний текст (медіатекст) на основі прочитаного.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

творче опрацювання прочитаного тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту), передача його в іншому культурно-історичному контексті;
створення власного або колективного медійного продукту на основі прочитаного;
самостійний добір і використання деяких способів творчого експериментування з текстом (зокрема художнім текстом, медіатекстом), зважаючи на власні потреби та мету й усвідомлюючи ризик несприйняття створеного тексту.

3. Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1. Створення письмового висловлення

У ході базового циклу навчання школярі мають навчитись фіксувати власні міркування або інформацію з різних джерел в письмовій формі, створювати тексти різних типів, стилів і жанрів, дотримуватись засад академічної доброчесності та мовних норм під час створення власних текстів, добирати доречні мовні засоби і виявляти творчу індивідуальність, використовуючи різні способи презентації відповідно до мовленнєвої ситуації.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

запис власного або чужого мовлення з використанням у разі потреби відповідних прийомів оптимізації викладу думок (різних графічних прийомів, скорочень, виділень тощо) та засобів мовної виразності;
створення та презентація текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) різних типів, стилів і жанрів на актуальну самостійно визначену тематику;
зіставлення власної думки, зафіксованої в письмовій формі, із думкою інших осіб;
обстоювання власної позиції щодо порушеної проблеми, аналізуючи та узагальнюючи різні погляди та ідеї;
оформлення власного висловлення з дотриманням принципів академічної доброчесності;
складання та оформлення власних текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних, граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм;
самостійне створення текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів), використання різних форм їх презентації для досягнення відповідної комунікативної мети;
добір виражальних мовних засобів, виявляючи творчу індивідуальність.

3.2. Письмова взаємодія в режимі реального часу (у цифровому середовищі)

Конкретними результатами навчання учнів є створення типових дописів/ медіатекстів у цифровому середовищі для обговорення особистісних і соціально важливих питань, участь в онлайн-взаємодії та в онлайн-дискусіях із дотриманням норм етикету, засад академічної доброчесності та основ безпечної поведінки у цифровому середовищі.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

створення у цифровому середовищі повідомлень/ медіатекстів різних жанрів (дописів, коментарів, статей, заміток тощо) із застосуванням гіпертекстових посилань для обговорення особистих і соціально важливих проблем, зокрема популяризації читання;
виконання різних ролей у груповій онлайн-комунікації, вибір потрібних стратегій співпраці в різних ситуаціях спілкування;
організація та проведення онлайн-дискусій, участь в обговоренні суспільно важливих проблем;
толерантне коментування різних поглядів на обговорювану проблему, узагальнення їх, обстоювання власної позиції, дотримання норм етикету, засад академічної доброчесності під час онлайн-спілкування;
вирізнення та уникнення проявів маніпулятивних впливів у цифровому середовищі;
безпечне спілкування в цифровому середовищі з урахуванням принципів академічної доброчесності.

3.3. Редагування письмових текстів

Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі учні навчаться ідентифікувати різні види помилок, виправляти та обґрунтовувати зроблені виправлення, аналізувати та вдосконалювати зміст написаного й проводити аналіз допущених помилки з метою виявлення переваг і недоліків власних текстів і визначення навчальних цілей.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

ідентифікація різних видів помилок на рівні змісту, структури та мовного оформлення, виправлення та обґрунтування зроблених виправлень з урахуванням засвоєних мовних норм;
аналіз і вдосконалення змісту написаного відповідно до теми та мети висловлювання;
усунення недоліків у структурі тексту з урахуванням стилістичних і жанрових особливостей тексту;
визначення переваг і недоліків власних написаних текстів і планування власного навчального розвитку з урахуванням аналізу допущених помилок;
демонстрація толерантності та здатності до конструктивної взаємодії у процесі редагування.

4. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

4.1. Дослідження мовних явищ

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють розрізняти мовні одиниці різних рівнів на основі аналізу їх характерних ознак і функцій у мовленні, виявляти системні міжрівневі взаємозв’язки між ними, типові закономірності їх функціонування на основі узагальнення власних спостережень та визначати особливості розвитку сучасної української мови, аналізуючи усне мовлення та тексти.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

визначення та характеристика системних міжрівневих взаємозв’язків між мовними одиницями різних рівнів, типових закономірностей їх функціонування на основі узагальнення власних спостережень за мовою і мовленням, зокрема на прикладі літературних творів;
використання знань про системність мовних явищ для вдосконалення власного мовлення;
аналіз окремих мовних явищ в усному мовленні, текстах (зокрема художніх текстах, медіатекстах) і формулювання висновків щодо функціонування та доцільності використання певних мовних одиниць.

4.2. Використання знань з мови в мовленнєвій творчості

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися використовувати результати власної мовотворчості для особистісного самовираження, імпровізувати з різними художніми засобами, використовувати твори мистецтва для створення власних текстів та вдосконалювати власний стиль мовлення, використовуючи різні джерела.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

творче використання мовних засобів, обираючи із запропонованих варіантів нестандартні рішення, виявляючи художньо-образне, асоціативне мислення;
імпровізація з текстом (зокрема художнім текстом, медіатекстом), застосовуючи елементи стилізації, пародії тощо, обстоювання своєї позиції та права на самовираження;
взаємодія з іншими особами, використовуючи твори мистецтва для створення власних текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів);
використання різноманітних стратегій (зокрема вільного запису асоціацій, “карти знань”, складання списків дивних ідей тощо) для продукування нових мистецьких ідей, використання та доопрацювання ідеї інших осіб на засадах академічної доброчесності;
дослідження власного мовлення, аналіз основних рис авторського стилю тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) для вдосконалення власного стилю мовлення.

Бажаєте дізнатися, як на практиці впроваджувати новий Держстандарт та поспілкуватися з колегами щодо урізноманітнення освітнього процесу? Долучайтесь до нашої конференції, перегляньте наші заходи у запису та слідкуйте за анонсами!