Цифрова грамотність і критичне мислення: як вчителі стали прикладом для інших

2025 року громадською організацією «Детектор медіа» у співпраці з ЮНЕСКО та за фінансової підтримки уряду Японії було проведено дослідження щодо визначення індексу медіаграмотності працівників сфери освіти, у якому взяли участь 406 респондентів. Опитування саме цієї цільової аудиторії є надзвичайно важливим, адже освітяни відіграють ключову роль у розвитку критичного мислення та формуванні медіаграмотності в суспільстві. Які результати було зафіксовано та які напрями є найбільш актуальними для ефективного вдосконалення медіакомпетентностей педагогів? Про це і поговоримо!

У сучасному інформаційному середовищі вчитель має бути не лише провідником знань, а й навігатором критичного мислення, медіаосвіченості та цифрової етики. Саме тому ми підготували для вас три змістовні онлайн-зустрічі, які допоможуть оновити підходи до навчання, зміцнити цифрову компетентність і впевнено працювати з інструментами штучного інтелекту:

Всеукраїнська інтернет-конференція «Розвиток критичного мислення: сучасні підходи та практичні рішення» – 26.06.2025;

вебінар Любові Цукор «Безпека та етика роботи з ШІ: що варто знати освітянам» – 30.06.2025;

вебінар Ганни Сукачової «Медіаграмотність у НУШ: дієві прийоми на щодень» – 02.07.2025.

Результати дослідження

Результати дослідження показали, що переважна більшість освітян (93%) характеризуються середнім або високим рівнем медіаграмотності:

77% демонструють рівень вище середнього;
16% – високий.

Для порівняння, серед українців віком 18–65 років ситуація значно гірша – лише 7% володіють високим індексом медіаграмотності, тоді як 28% – низьким або нижчим за середній.

Ці загальні дані доповнюються низкою показових спостережень, які розкривають конкретні аспекти рівня медіаграмотності серед освітян зокрема й у порівнянні з загальною аудиторією:

Молодші освітяни (18–25 років) демонструють вищий рівень медіаграмотності (26%) порівняно зі старшими колегами, особливо у віковій групі 46–55 років (15%).
Кожен другий педагог (51%) виявив високу чутливість до дезінформації, маніпулятивного або замовного контенту – це значно більше, ніж серед загального населення (31%).
Освітяни краще усвідомлюють роль медіа в житті суспільства – 41% мають високий рівень розуміння місії ЗМІ, їхнього впливу на думки, цінності та поведінку (серед українців загалом – 27%). Також вони краще орієнтуються в цифрових медіа, інтернет-безпеці, створенні контенту та використанні інструментів штучного інтелекту (68% проти 48%).
Лише 16% педагогів зізналися, що ніколи не перевіряють достовірність інформації. Для загальної аудиторії цей показник значно вищий – 37%.
Інтернетом щодня користуються майже всі опитані освітяни (99%), а 95% регулярно використовують онлайн-ресурси для підготовки до уроків (72% – майже завжди, 23% – часто).
63% освітян послуговуються щонайменше трьома різними джерелами інформації, включаючи інтернет-ресурси, під час планування занять.
Освітяни краще орієнтуються в інформаційному середовищі. Половина з них довіряє контенту, що містить посилання на офіційні джерела – зокрема, заяви державних органів України (52%) або офіційні повідомлення ЗМІ на урядових сайтах (50%).
43% опитаних вже використовують штучний інтелект у процесі підготовки занять. Водночас 40% наразі не користуються такими технологіями – здебільшого через брак потреби, довіри або навичок. Лише 1% ніколи не чули про ШІ.
Інтернет під час уроків дозволяють використовувати 55% педагогів, а 31% не мають заборони на використання учнями / студентами ШІ.
66% освітян зазначили, що в їхніх закладах проводяться уроки медіаграмотності чи медіаосвіти. Крім того, майже половина педагогів (47%) дають учням завдання на перевірку достовірності інформації з різних джерел.
Понад третина (37%) опитаних брали участь у тренінгах або курсах з медіаграмотності. У загальній аудиторії таких лише 7%. Однак 15% освітян зазначили, що вперше чують про такі заходи.

Результати дослідження свідчать про високий рівень медіаграмотності серед працівників освітньої сфери, що дає підстави розглядати їх як ключових агентів змін у розвитку критичного мислення та медіаосвіти в умовах інформаційних викликів.

Напрями підвищення медіакомпетентності освітян

Результати дослідження засвідчують, що для ефективного розвитку медіаграмотності педагогів особливо актуальними є три ключові напрями підвищення кваліфікації:

1. Використання цифрових інструментів і медіаплатформ

Цей напрям передбачає опанування практичних інструментів, які необхідні для ефективного створення та поширення навчального контенту в цифровому середовищі:

Освоєння програмного забезпечення для онлайн-комунікації (зокрема Zoom, Google Meet або Microsoft Teams). Ця компетентність включає не лише участь у відеозаняттях, а й уміння налаштовувати віртуальні кімнати, проводити інтерактивні сесії, зберігати записи уроків, організовувати опитування та обмін файлами.
Створення візуального навчального контенту. Ефективне застосування таких інструментів як PowerPoint, Google Slides, Prezi, Canva дозволяє робити освітній процес більш наочним, інтерактивним і захопливим.
Навички роботи з відео. Сучасний педагог має орієнтуватися в процесах запису та редагування відеоуроків. Це передбачає використання смартфонів, вебкамер, мікрофонів та програмного забезпечення для монтажу (наприклад, Clipchamp, iMovie, CapCut тощо). Уміння розміщувати ці матеріали на платформах (YouTube, Google Drive, соціальні мережі) є обов’язковою складовою цифрової присутності педагога.

2. Розвиток цифрової грамотності та орієнтації в онлайн-середовищі

Цифрова грамотність охоплює не лише технічні навички, а й глибоке розуміння логіки функціонування інформаційного простору та вміння критично оцінювати отриману інформацію:

Алгоритми та функції соцмереж і месенджерів. Педагоги мають розуміти, як працюють алгоритми Facebook, Instagram, YouTube, Telegram, Viber тощо – які пости користувач бачить у стрічці, як формується контент, що «просувається» системою. Це дозволяє більш усвідомлено взаємодіяти з аудиторією.
Створення онлайн-спільнот. Практика ведення професійних сторінок або груп у соцмережах є потужним інструментом для залучення учнів до навчання, створення відкритого освітнього середовища, обміну досвідом і ресурсами з колегами.
Пошук, адаптація та переклад інформації. Освітяни мають вміти швидко знаходити актуальні матеріали, адаптувати їх до потреб своєї аудиторії (наприклад, спрощувати складні тексти або перекладати іноземні джерела) з урахуванням віку та рівня знань учнів.
Фактчекінг у повсякденній практиці. Однією з базових цифрових навичок є вміння перевіряти джерела інформації за допомогою сервісів на кшталт StopFake, Google Fact Check Tools, InVID або аналізу домену сайту, авторства, дати публікації тощо.
Робота зі штучним інтелектом. Важливо розуміти не лише можливості, але й ризики використання ШІ (наприклад, генерація фейкових зображень, спотворення фактів). Педагоги мають знати, як формулювати запити до чат-ботів (ChatGPT, Gemini), створювати навчальні матеріали (зображення, відео, інтерактиви), перевіряти результати на адекватність та етичність.
Інтеграція ШІ та інтернету в навчання учнів. Освітяни мають навчити школярів грамотно використовувати онлайн-ресурси й інструменти ШІ під час самостійної підготовки – від генерації ідей для есе до створення візуального контенту.
Створення навчальних кейсів. Педагогам варто опановувати методику проєктування завдань, які включають роботу з інформацією, перевірку фактів, аналіз джерел – тобто формувати медіаграмотність як наскрізну компетентність.

3. Усвідомлення ролі медіа, створення контенту та розвиток критичного мислення

Цей блок особливо важливий для вчителів, які лише починають занурюватися в тематику медіаграмотності, але є цінним і для досвідчених педагогів. Він включає такі складові:

Розуміння функцій медіа. Освітяни мають усвідомлювати, що ЗМІ – це не лише джерела інформації, а й чинники впливу на суспільні настрої, культурні орієнтири, формування цінностей.
Інформаційний вплив. Сучасні педагоги мають вміти аналізувати, як контент впливає на поведінку, переконання, уявлення про світ особливо вразливих аудиторій, як-от підлітки.
Створення контенту. Уміння самостійно створювати тексти, інфографіку, відео, подкасти з навчальною метою не тільки робить викладання більш сучасним, а й підвищує авторитет учителя серед учнів.
Критичний аналіз і фактчекінг у навчанні. Варто інтегрувати практики перевірки інформації у звичайний освітній процес - під час уроків та позакласних заходів аналізувати новини, обговорювати медіатексти, порівнювати джерела.

Імплементація: як забезпечити розвиток медіакомпетентності освітян за допомогою освітнього проєкту «На Урок»

Підвищити рівень обізнаності та сформувати необхідні навички за вказаними напрямами можна шляхом організації цільових заходів, зокрема тренінгів, практичних воркшопів і курсів підвищення кваліфікації. Одним із дієвих ресурсів для реалізації цього завдання є освітній проєкт «На Урок» – онлайн-платформа, що пропонує широкі можливості для формування цифрової та медіаграмотності вчителів через практичну діяльність, професійне спілкування та самоосвіту:

Онлайн-вебінари та конференції

Наша команда регулярно організовує цікаві та корисні заходи на теми цифрової грамотності, критичного мислення, інформаційної безпеки, штучного інтелекту в освіті. Участь у таких заходах дозволяє педагогам:

ознайомитись з новими методиками викладання медіаграмотності;
дізнатись про сучасні онлайн-інструменти та сервіси;
отримати документ про підвищення кваліфікації, що відповідає чинному законодавству.

Наші матеріали дозволять вам опанувати теоретичну базу та отримати практичні кейси, тести, приклади завдань для інтеграції у власні уроки.

Курси підвищення кваліфікації

«На Урок» пропонує курси з тем на перетині використання цифрових інструментів, педагогіки та медіаосвіти. Наприклад:

Створення власних матеріалів і практик

Платформа Освітнього проєкту «На Урок» дає змогу кожному вчителю:

створювати інтерактивні тести, опитування та ігри з тем медіаграмотності;
ділитися власними розробками, публікувати уроки, тематичні добірки та методичні поради;
використовувати напрацювання колег як зразок для інтеграції елементів фактчекінгу, цифрової безпеки, візуальної грамотності у свої предмети.

Спільнота освітян

Вчителі мають змогу у будь-який час долучитись до професійної спільноти «На Урок», яка слугує майданчиком для спілкування та обговорення практик щодо:

застосування новітніх інструментів в освітньому процесі;
проведення проєктної діяльності з медіаграмотності;
використання інфографіки, відео, подкастів, інтерактивів як навчальних матеріалів.

Прагнете вдосконалити професійні навички з медіаграмотності та роботи з інформацією? Долучайтесь до наших заходів і слідкуйте за анонсами! Буде цікаво та практично!

Зображення до статті згенеровано за допомогою ChatGPT